.

Кошторисний порядок фінансування видатків бюджетів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3445
Скачать документ

Реферат на тему:

Кошторисний порядок фінансування видатків бюджетів

Для виконання своїх функцій держава повинна мати значні грошові кошти,
які утворюються за рахунок надходжень податків від населення,
підприємств і організацій усіх форм власності та надходжень інших
неподаткових платежів. У своїй сукупності ці кошти створюють фонд
грошових коштів або доходи Державного бюджету і бюджетів місцевих рад
народних депутатів.

Побудова ринкової економіки відбувається в умовах інфляційних процесів,
спаду виробництва, кризи платежів, що зменшує надходження до бюджетів
усіх рівнів по відношенню до запланованих. Відповідно Державний бюджет
як основний фінансовий план держави — це не реальний план, а лиш
припущення про надходження доходів і напрями їх використання.
Нереальність запланованих надходжень доходів бюджету потребує скорочення
видатків на розвиток господарства, передусім інвестицій, на впровадження
новітніх технологій і обладнання у виробництво.

В умовах кризи платежів та ненадходжень доходів у бюджет у визначених
розмірах держава вимушена направляти кошти на поточні видатки.
Першочергове значення має підтримка галузей невиробничої сфери, тобто
поточні видатки на утримання закладів освіти, охорони здоров’я, на
соціальне забезпечення, захист постраждалого від наслідків
Чорнобильської катастрофи населення та інші заходи.

Тягар кризи платежів і ненадходжень податків зазнають усі бюджети
бюджетної системи, від чого страждає в першу чергу національно-культурна
сфера.

Скорочуються видатки на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист
населення та інші заходи у невиробничій сфері.

Повністю або частково скорочуються видатки по бюджету розвитку:
капітальні вкладення, житлово-комунальне господарство та ін.

Державні капітальні вкладення у розвиток галузей і структурну перебудови
економіки передбачають, як правило, вкладення коштів у розвиток
агропромислового комплексу, вугільної промисловості, атомної енергетики,
нафтогазового комплексу, транспорту та інші пріоритетні напрями.

Ефективність капітальних вкладень визначається шляхом визначення
приросту видобутку вугілля, нафти, газу, електроенергії тощо на одну
гривню асигнувань на капітальне будівництво.

Будівництву, як специфічній галузі, притаманні особливості: порівняно
тривалий період будівництва, будівництво провадиться тільки на основі
проектно-кошторисної документації, затвердженої в установленому порядку.
До проектно-кошторисної документації включаються: проектне завдання з
кошторисно-фінансовими розрахунками та робочі креслення з кошторисом.

Проектне завдання розробляється з метою окреслення основних
технічних рішень, які забезпечують досягнення високих
техніко-економічних показників як в ході будівництва, так і в ході
експлуатації побудованих основних фондів. На стадії розробки проектних
завдань по показниках та нормативах визначається кошторисна вартість
будівництва об’єктів.

Залежно від призначення та складу будівництва проектування виконується в
одну, дві або три стадії.

При проведенні будівництва нескладних у технічному плані об’єктів
застосовується одностадійне проектування. В такому разі до проекту
входять коротка пояснювальна записка, генеральний план, робочі креслення
із кошторисами до них, а також зведені кошторисно-фінансові розрахунки
по окремих роботах та витратах.

При проектуванні будівництва, розрахованого на дві стадії, яке нині
досить поширене, розробляються проектні завдання з
кошторисно-фінансовими розрахунками до них, робочі креслення й кошториси
до них. По будівництву у три стадії розробляються проектні завдання,
технічні проекти, у яких уточнюються дані проектних завдань і робочих
креслень. Але незалежно від того, в якому порядку провадиться
проектування будівництва, невід’ємною частиною проекту є кошторис, який
складається на основі робочих креслень, де визначаються грошові кошти,
необхідні для виконання будівництва по окремих напрямах будівництва та
об’єктах. Кошториси необхідні для обліку виконаних обсягів робіт та
розрахунків між замовником і підрядчиком.

Фінансування об’єктів будівництва провадиться за такими принципами:

— наявність коштів на будівництво, затверджених у бюджеті чи фонді;

— наявність проектно-кошторисної документації, затвердженої у
встановленому порядку;

— цільове використання коштів у межах, затверджених щорічними і
кошторисними асигнуваннями за фактично виконані обсяги робіт.

Фінансування житлово-комунального господарства провадиться за рахунок
як Державного бюджету, так і бюджетів місцевих рад народних депутатів.

Україна провадить чітку політику поступової передачі житлового фонду
держави через приватизацію квартиронаймачам та політику оплати ними
вартості комунальних послуг. При цьому ще досить значними залишаються
видатки держави на оплату витрат по водопостачанню, опаленню,
електроенергії, санітарного й технічного обслуговування житлових
будинків.

Житлові господарства провадять свою діяльність на основі
господарсько-фінансових планів та кошторисів експлуатаційних доходів і
видатків.

Важливими розрахунками до проекту бюджету для одержання видатків є
обґрунтування через фінансові розрахунки доходів і видатків по кожному
видові видатків і в цілому по господарству.

Сума експлуатаційних доходів і видатків визначається на основі даних про
середньорічну експлуатацію житлової площі та інших приміщень і
розрахунків доходів й видатків на 1 м2 площі.

Доходи від квартирної плати вираховуються по ставці на 1м2.

Розрахунки квартирної плати перевіряються по даних про житлову площу,
яка перебуває в експлуатації на початок року, враховуються також
введення в експлуатацію нового житла й вибуле житло.

Орендна плата в доходах житлових господарств за нежилі приміщення
враховується по ставках, встановлених місцевими органами влади.

Основою для планування експлуатаційних видатків служать
техніко-економічні показники та нормативи.

Для визначення видатків на утримання житлових організацій по окремих
видах затрат застосовується нормативний метод.

У розрахунках до проектів бюджетів на утримання апарату управління й
обслуговуючого персоналу житлових організацій видатки визначаються по
нормативу на 1м2 середньорічної експлуатованої житлової площі.

Витрати на поточний ремонт передбачаються у розмірі е більше 1 %
загальної вартості житлового господарства. Витрати на капітальний ремонт
плануються у межах амортизаційних відрахувань і складаються із двох
частин: обсягу витрат та джерел фінансування. обсяг витрат на
капітальний ремонт житлового фонду планується з огляду на середньорічну
вартість житлового фонду і середній розрахунок відсотків амортизаційних
відрахувань. Норми таких відрахувань на капітальний ремонт житлового
фонду встановлюються у відсотках до балансової вартості будівель
відповідно до класифікації — кам’яні, цегляні, дерев’яні, змішані та ін.

При визначенні джерел фінансування капітального ремонту житлових
будинків виходять із суми коштів з доходів житлового господарства, які
направляються на ці цілі, а кошти, яких бракує, плануються в бюджеті як
асигнування із бюджету.

Потреби житлового господарства в бюджетних коштах розглядаються по
галузі в цілому шляхом визначення доходів, які можуть бути направлені на
будівництво житла та капітальний ремонт. При цьому кошти, яких бракує,
одержують з бюджету разом із видатками на газифікацію житлового фонду.

Розрахунки по комунальних підприємствах до проекту бюджету роблять на
основі визначення насамперед прибутків. Показники прибутків комунальних
підприємств залежать від виробничо-експлуатаційної діяльності, тарифів
(цін) на продукцію і послуги та їх собівартості.

Показники виробничої діяльності комунальних підприємств різні:

— для водопровідних станцій програма встановлюється у тис. куб. м води;

— для електричних мереж — у тис. кВт/год електроенергії;

— газових мереж — тис. куб. м газу;

— по тепломережах — у тис. кал. тепла;

— по трамвайних і тролейбусних управліннях — у тис. перевезених
пасажирів та інших показниках, залежно від виду діяльності.

На основі цих показників встановлюють тарифи і калькулюють собівартість
послуг. Тарифи на послуги багатьох комунальних підприємств не одинакові.
Єдині тарифи встановлені в цілому по державі за проїзд в автобусах,
трамваях, тролейбусах, метро та за електроенергію, газ.

Собівартість одиниці комунальних послуг коливається залежно від галузі.
На підприємствах з високим технічним обладнанням собівартість нижча, в
малих підприємствах — вища, а тим більше у селищах і невеликих містах.

Для визначення прибутків чи збитків комунальних підприємств при
розрахунках видатків бюджету використовують кошторис витрат і
калькуляцію на одиницю послуг.

Прибуток чи збиток комунальних підприємств визначають як різницю між
валовими доходами та валовими видатками.

Головну статтю витрат по комунальному господарству становлять витрати на
комунальний благоустрій міст і селищ.

Видатки на комунальний благоустрій включають:

капітальні витрати, витрати на капітальний ремонт і видатки на поточні
виграти по утриманню споруд.

Видатки на капітальне будівництво доріг, тротуарів, мостів, водозаборів
та інших об’єктів міського господарства плануються на основі
проектно-кошторисних витрат у межах бюджетних асигнувань та залучених
коштів.

Видатки на капітальний ремонт споруд міського благоустрою визначають
відповідно до встановлених норм по видах споруд.

Витрати по капітальному ремонту споруд провадяться у межах асигнувань,
передбачених бюджетом, згідно з кошторисом видатків та залучених коштів.

Кошториси видатків на поточний ремонт споруд міського благоустрою
повинні відповідати коштам, закладеним у бюджети.

По всіх видах благоустрою повинні забезпечуватись перевірки обсягів
робіт та їх вартості за одиницю послуг.

При затвердженні видатків по укрупнених показниках використовують дані
про розмір площ, міських вулиць і проїздів на основі фактичних витрат у
минулому році.

При плануванні видатків бюджетів місцевих рад передбачаються видатки на
ремонт споруд і благоустрій сільських райцентрів та робітничих селищ з
огляду на середній розмір видатків на одну адміністративну одиницю.

Видатки на науку, освіту, охорону здоров’я, культуру належать до
поточних видатків бюджету. Названі галузі практично не мають доходів і
свою діяльність провадять на основі видатків відповідних бюджетів.
Розміри видатків на їх утримання визначаються спеціальними документами —
кошторисами. Відтак фінансування видатків по цих установах називається
кошторисним.

Кошторис — це основний документ, який визначає обсяг, цільове
направлення і щоквартальний розподіл коштів, направлюваних із бюджету на
утримання установ.

Усі установи, які фінансуються в кошторисному порядку, належать до
бюджетних.

В умовах економічної кризи особливого значення набуває пошук ділових
шляхів стабілізації економіки та відтворення виробництва. Вирішити дане
питання неможливо без залучення науковців, а це потребує державної
підтримки як центру фундаментальних досліджень — Національної академії
наук України, науково-дослідних інститутів, так і вищих учбових
закладів, які забезпечують висококваліфікованими кадрами і виробничі, і
невиробничі галузі.

Показниками планування видатків бюджету по вищих учбових закладах
виступають прийом і випуск студентів у кількості, встановлюваній
Міністерством освіти України. Вони фінансуються з Державного бюджету, за
винятком педагогічних ВУЗІВ, які фінансуються з місцевих бюджетів, як
правило, обласних.

Спеціальні учбові заклади (технікуми, коледжі) фінансуються з обласних
бюджетів, крім відомчих — Національного банку України, Міністерства
фінансів України та ін.

Професійно-технічні училища фінансуються в основному з обласних
бюджетів.

Середні загальноосвітні школи, гімназії фінансуються з міських районних
бюджетів.

Дитячі садки, яслі-садки, за винятком відомчих, утримуються за рахунок
відповідно міських, районних, селищних бюджетів.

Особливої уваги заслуговують діючі школи-інтернати, які зобов’язані
забезпечити державну допомогу в одержанні освіти дітям, що залишилися
без рідних, та дітям, які не мають умов для проживання у сім’ї, а також
хворим дітям.

Кошторис видатків шкіл-інтернатів — основний документ, який визначає
обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл асигнувань, що
відпускаються з бюджету на утримання школи-інтернату. Він складається на
календарний рік із обов’язковим заповненням усіх показників.

Видатки, які включаються в кошторис, повинні бути обґрунтовані
відповідними розрахунками по кожній статті кошторису. Розрахунки
складаються на основі показників по числу учнів, класів, педагогічних
ставок з додержанням встановлених натуральних норм видатків по окремих
видах витрат, діючих цін і тарифів.

Визначають видатки, виходячи з дійсної необхідності у коштах, після чого
кошторис подається для перевірки до вищестоячого органу, який його і
затверджує.

Зміни в кошторис школи-інтернату в процесі виконання може вносити тільки
вищестоячий орган, який затвердив кошторис. Оформлення цих змін
провадиться на основі повідомлення за встановленою формою.

Розрахунки видатків по окремих статтях кошторису школи-інтернату
провадяться в такому порядку.

Стаття 1. Заробітна плата. До її складу входять заробітна плата вчителя,
оплата за перевірку зошитів, заробітна плата учбового та обслуговуючого
персоналу, додаткові види оплати й інші виплати заробітної плати.

Для прикладу: видатки на заробітну плату вчителів визначають, виходячи з
кількості педагогічних ставок та розмірів середньої ставки вчителя в
місяць, які вираховуються по даних тарифікаційного списку вчителів. Для
визначення кількості педагогічних ставок на один клас кількість
педагогічних ставок по тарифікаційному спискові ділять на кількість
класів. Для визначення середньої ставки заробітної плати вчителя
місячний фонд заробітної плати вчителів по кожній групі класів ділиться
на відповідну цим групам кількість педагогічних ставок.

Місячний фонд заробітної плати визначають шляхом множення середньої
ставки на кількість педагогічних ставок, встановлених по кількості
класів, планованих на 1 січня і 1 вересня, а знаючи ці дані, можна
вирахувати місячний фонд заробітної плати як на поточний, так і на
наступні роки.

Стаття 2. Нарахування на заробітну плату. Включаються асигнування на
виплату внесків по соціальному страхуванню у встановлених відсотках від
заробітної плати.

Стаття 3. Канцелярські і господарські витрати.

Плануються по окремих розрахунках видатки на опалення, освітлення,
комунальні послуги й інші господарські видатки.

Стаття 4. Відрядження та службові роз’їзди. Визначаються асигнування на
оплату проїзду, добові і за проживання в готелі при службових
відрядженнях та роз’їздах, відрядженнях на курси, сесії, збори,
конференції.

Стаття 5. За її рахунок забезпечуються учні книгами і посібниками,
письмовим та креслярським знаряддям, художньою та іншою літературою.

Стаття 9. Кошти цієї статті забезпечують учнів харчуванням із
врахуванням натуральних норм харчування в день і кількості днів
харчування одного учня на рік.

Стаття 12. За рахунок коштів цієї статті забезпечується придбання
обладнання та інвентаря, яке використовується для учбових і
господарських заходів, а також транспорт, станки, прилади для учбових
цілей.

По статті 14 кошторису провадяться видатки на

придбання одягу, взуття, м’якого інвентаря для учнів

школи-інтернату відповідно до встановлених норм.

Із статті 16 провадяться видатки на капітальний

ремонт приміщень і споруд згідно з кошторисно-

технічною документацією.

По статті 18 (“Інші видатки”) провадяться видатки

на організаційні заходи культурного призначення

(ялинка, вечори), спортивно-масові та інші заходи.

Видатки на утримання установ охорони здоров’я

повністю провадяться за рахунок бюджетів усіх рівнів, за

винятком приватних лікувальних закладів.

Установи охорони здоров’я поділяються на три

основні групи:

— лікувально-профілактичні установи, до яких на-

лежать лікарні і поліклініки, лікарські й фельдшерські

пункти, станції швидкої допомоги, переливання крові та

інші аналогічні заклади;

— санітарно-профілактичні установи, тобто санітар-

но-епідеміологічні, дезинфекційні станції, та заходи по

боротьбі з епідеміями;

— інші установи й заходи по обслуговуванню

інвалідів війни, постраждалих від стихійного лиха, по

проведенню судово-медичних експертиз.

При плануванні видатків бюджету на заклади охоро-

ни здоров’я виходять із показників:

— по лікарнях та інших лікувальних закладах

(госпіталях) — кількості ліжок;

78

Глава II. Видатки бюджетів

— по амбулаторно-поліклінічних установах — кіль-

кості лікарняних посад;

— по фельдшерсько-акушерських пунктах — кіль-

кості установ.

При складанні кошторисів лікарень важливе значен-

ня має чітке визначення кількості ліжок у стаціонарі на

початок планованого року, яка встановлюється на

основі фактичної їх кількості на звітну дату та можли-

вості збільшення їх на кінець поточного року.

Для визначення видатків на утримання лікарень виз-

начається середньорічна кількість ліжок (К), яку вста-

новлюють, виходячи із строків розгоріування нових ліжок

(Н) шляхом додачі їх середньорічного зростання (3) до пе-

рехідної кількості на початок планованого року (П):

Крім кількості лікарняних ліжок у лікарні, треба

встановити кількість днів функціонування одного ліжка в

рік, яка визначається по кожному профілю ліжок

шляхом поділу кількості ліжкоднів на середньорічну

кількість ліжок. Практично цей показник встановлюєть-

ся вищим органом. Кількість ліжкоднів по кошторису

визначається шляхом множення середньорічної кількості

ліжок на кількість днів функціонування ліжка.

Загальний розмір амбулаторно-поліклінічного обслу-

говування населення визначається кількістю відвідувань

за рік.

Таким чином, діяльність поліклінік визначається:

кількістю лікарняних відвідувань, річною навантаженіс-

тю лікаря, кількістю лікарняних посад.

В усіх бюджетних установах статті видатків по

кошторисах ідентичні, тобто заробітна плата — ст. 1, на-

рахування на неї — ст. 2, канцелярські і господарські

витрати — ст. З, командировочні видатки — ст. 4 і т. д.

згідно з розділами, параграфами і статтями бюджетної

класифікації.

79

Розділ II. Доходи і видатки бюджетів

Як і в органах освіти, визначення заробітної плати

лікарів провадиться згідно з тарифікаційними списками.

На практиці вони об’єднуються у штатному розписі.

За підсумками тарифікації (лікарняний стаж, освіта)

визначаються середні ставки заробітної плати по групах

персоналу шляхом поділу місячної заробітної плати на

кількість ставок. Кількість ставок — це число штатних

посад на початок планованого року, вона визначається з

огляду на їх фактичну наявність на останню звітну дату

із врахуванням заповнення посад до кінця року і розши-

рення обсягу діяльності.

Відповідно до потужності лікарняних закладів визна-

чаються видатки на опалення, освітлення, тобто госпо-

дарські видатки.

Видатки на придбання м’якого і твердого обладнання

визначаються на основі встановлених норм, по твердому

обладнанню — з розрахунку на рік, а по м’якому — на

одного хворого. Всі вони провадяться в межах асигну-

вань із бюджету.

Видатки на харчування провадяться відповідно до

натуральних норм, встановлених на одного хворого, але

у межах коштів, передбачених в кошторисах витрат на

утримання лікарень.

Із наведеного витікає, що фінансування видатків усіх

бюджетних установ провадиться тільки згідно з кошто-

рисами видатків, тобто відповідно розпису видатків по

статтях витрат згідно з бюджетними асигнуваннями.

Фінансування соціально-культурних закладів забезпе-

чує підняття культурного рівня населення. Для цього діє

широка мережа різноманітних культурно-просвітних

установ. Фінансування цих установ провадиться за раху-

нок трьох джерел:

— Державного і міських бюджетів;

— коштів профспілок;

— коштів акціонерних, приватних підприємств та

колективних сільських підприємств.

За рахунок Державного бюджету утримуються ті со-

ціально-культурні заклади, які мають загальнодержавне

80

Глава II. Видатки бюджетів

значення, а за рахунок місцевих бюджетів — широка

ланка культурно-просвітних закладів, клубних установ,

масових бібліотек, які розташовані в основному у

сільській місцевості. Останнім часом підприємства по-

стійно ставлять питання про передачу відомчих клубних

установ та бібліотек на фінансування із місцевих бюд-

жетів, аналогічно і профспілки, які разом з

підприємствами провадили і провадять велику культур-

но-масову роботу по розвитку фізичної культури. Части-

на клубних установ перебуває у підпорядкуванні

підприємств, а частина — утримується за рахунок проф-

спілок. В цілому і перші, й другі досі утримують клубні

установи і бібліотеки, комплектують книжні фонди, по-

стачають обладнання й інвентар для клубної роботи, ве-

дуть лекційну, екскурсійну та іншу роботу. У зв’язку з

дефіцитом бюджетів усіх рівнів кошти в бюджетах на

утримання культурно-просвітних закладів із року в рік

зменшуються. Аналогічно із фінансуванням мистецтва.

Драматичні театри, театри драми і музикальної комедії,

опери та балету, дитячі театри працюють на госпо-

дарському розрахунку. Кошти бюджетів виділяються

тільки на проведення виставок картин, придбання

предметів образотворчого мистецтва, і то не повністю.

Частково фінансуються також телебачення і радіо.

Економіка України ще не подолала негативні явища

перехідного періоду, тому повинна скорочувати видатки

бюджету на соціально-культурні заходи.

Фінансування органів влади і управління провадиться ви-

нятково за рахунок Державного і місцевих бюджетів. За

рахунок бюджету утримуються органи прокуратури та суду.

Фінансування різних гілок влади й управління прова-

диться з відповідних бюджетів. Асигнування на їх утриман-

ня затверджуються Верховною Радою України: по держав-

них органах влади і управління у складі видатків Державно-

го бюджету, а по місцевих органах влади і управління — у

складі відповідних місцевих бюджетів у розмірах, передба-

чених Верховною Радою України на ці цілі.

81

Розділ II. Доходи і видатки бюджетів

Фінансування управління провадиться відповідно до

кошторисів видатків на рік з їх поквартальною розбив-

кою та бюджетним розписом і твердим додержанням

бюджетної класифікації (глави, параграфи, етапі). При

необхідності провадиться збільшення видатків по окре-

мих статтях за рахунок зменшення в наступному квар-

талі, наприклад із третього кварталу на другий. У межах

одного кварталу розпорядження чи рішення не прий-

мається. Для збільшення видатків за рахунок наступного

кварталу необхідний нормативний документ по вищих

органах управління чи розпорядження по місцевих орга-

нах з обов’язковим повідомленням Міністерства фіна-

нсів України. Якщо ж мається економія по видатках, то

вона наприкінці кварталу не закривається і переходить у

фінансування наступного кварталу.

Дефіцит бюджету всіх рівнів передбачає жорсткий

режим економії коштів, скорочення видатків по всіх

статтях кошторисів на утримання апарату управління. В

першу чергу ці заходи провадяться за рахунок скорочен-

ня чисельності апарату управління і видатків на його

утримання.

Фінансування оборони — це забезпечення фінансови-

ми ресурсами Збройних Сил України згідно з коштори-

сом видатків Міністерства оборони України на рік.

Кошториси видатків на утримання Збройних Сил у

зв’язку з їх специфікою відрізняються від кошторисів

видатків інших бюджетних установ і включають видатки

на: придбання зброї, військової техніки, паливно-

мастильних матеріалів, продуктів, твердого та м’якого

інвентаря й інших матеріальних цінностей та послуг;

фінансування капітального будівництва, ремонт зброї,

господарсько-побутові й т. п. витрати.

Основним принципом фінансування оборони є нор-

ми грошових витрат.

Видатки на оборону затверджуються у Державному

бюджеті України, більша частина цих видатків, за-

тверджених у кошторисах на рік, виходять з грошових

норм витрат.

82

Глава II. Видатки бюджетів

Особливості в кошторисах витрат на оборону вима-

гають і особливого контролю. Контроль за використан-

ням грошових коштів та матеріальних цінностей прова-

дять фінансові органи частин і фінансове управління

Міністерства оборони України.

З метою посилення контролю і забезпечення цільо-

вого та ефективного використання бюджетними устано-

вами й організаціями коштів, що надходять на їх утри-

мання, Кабінетом Міністрів України 21 лютого 1997 p.

затверджено Положення про порядок складання єдино-

го кошторису доходів і видатків бюджетної установи,

організації (далі — установи).

Такий кошторис є основним документом, який виз-

начає загальний обсяг, цільове надходження і поквар-

тальний розподіл коштів установи. Його формування

здійснюється на підставі показників лімітної довідки про

основні дані фінансово-господарської діяльності, яку

вищестояща організація направляє усім підпорядкова-

ним установам у двотижневий термін після її за-

твердження, з якого й починає провадитися фінансу-

вання установи.

Єдиний кошторис складається усіма установами на

календарний рік і затверджується керівниками ви-

щестоящих організацій не пізніше, ніж через місяць

після затвердження відповідного бюджету, з якого про-

вадиться фінансування установи. Водночас із коштори-

сом на затвердження вищестоящою організацією по-

дається штатний розпис установи, включаючи її струк-

турні підрозділи, що працюють на умовах госпрозрахун-

ку чи надають окремі платні послуги. Причому кошто-

риси і штатні розписи установ, які не мають вищестоя-

щої галузевої організації, затверджуються районними

організаціями або виконавчими органами місцевих рад

(наприклад, центральні, районні чи міські лікарні).

Положення відбирає у керівників установ право са-

мим затверджувати кошториси і штатні розписи і пере-

дає це право вищестоящим організаціям, включаючи

органи виконавчої влади Наприклад, кошториси й

83

Розділ II. Доходи і видатки бюджетів

штатні розписи міністерств та інших центральних ор-

ганів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної

Республіки Крим, її Ради міністрів, обласних, Київської

та Севастопольської міських рад, обласних. Київської та

Севастопольської міських державних адміністрацій за-

тверджуються Кабінетом Міністрів України після попе-

редньої експертизи у Міністерстві фінансів України.

Аналогічно по всіх інших органах влади й управління.

Причому фінансування установ без затвердження

кошторису і штатного розпису вищестоящою установою

забороняється.

Зміни до затвердженого кошторису й штатного

розпису у процесі його виконання можуть вноситися

тільки з дозволу вищестоящої організації, яка затвердила

кошторис та штатний розпис, за погодженням з

відповідним фінансовим органом.

Єдиний кошторис, крім асигнувань із бюджету,

включає і позабюджетні кошти. Він складається з двох

розділів — доходів і видатків. Дохідна частина скла-

дається з бюджетних асигнувань та позабюджетних

коштів. Видаткова включає видатки, які провадяться за

рахунок бюджетних асигнувань, і видатки, які фінансу-

ються за рахунок позабюджетних надходжень, з

виділенням видатків, які провадяться установами за ра-

хунок прибутку, що залишається у їх розпорядженні.

Для більш оптимального збалансування кошторису

доходів і видатків та забезпечення витрат на заробітну

плату в першу чергу вишукуються кошти для забезпе-

чення виплати зарплати, у тому числі і за рахунок при-

бутку від госпрозрахункової діяльності.

Запровадження єдиного кошторису витрат і жорст-

кий контроль за використанням коштів по кожній статті

видатків — вимушені дії, викликані дефіцитом доходів

бюджету і необхідністю проведення комплексу заходів

щодо економного використання бюджетних коштів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020