.

Концептуальні та організаційні основи фінансової безпеки в умовах глобалізації. Економічна безпека (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
5 10457
Скачать документ

Реферат на тему

Концептуальні та організаційні основи фінансової безпеки в умовах
глобалізації. Економічна безпека.

Об’єкти економічної безпеки. Об’єктами національної економічної безпеки
є держава, суспільство, домогосподарство, окремі громадяни,
підприємства, установи, організації, окремі території, а також основні
елементи економічної безпеки та економічна система в цілому.

Одночасно держава є не тільки об’єктом, але й основним суб’єктом
економічної безпеки і здійснює свої функції в цій сфері через органи
законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Разом з тим, це не
виключає участі громадян та їх об’єднань у підтриманні економічної
безпеки. Більше того, такі дії мають всіляко заохочуватися державою.
Нагадаємо, в Конституції України чітко зазначено, що забезпечення
економічної безпеки є найважливішою функцією держави і справою всього
українського народу. Однак активна участь громадянина в забезпеченні
економічної безпеки неможлива без усвідомлення ним важливості цієї
державної справи і прояву активної життєвої позиції.

Першочергове значення при створенні та забезпеченні системи економічної
безпеки як складової цілісної системи національної безпеки держави має
визначення національних економічних інтересів. Адже саме від цього
залежить вироблення ефективних засобів їх реалізації і захисту, а
розробка концепції і стратегії забезпечення економічної безпеки завжди
спирається на довгострокові національні економічні інтереси.

Національні економічні інтереси – життєво важливі матеріальні,
інтелектуальні цінності, визначальні потреби суспільства і держави,
реалізація яких гарантує економічний суверенітет держави, її
незалежність у розробці економічної політики та реалізації управлінських
рішень, стійкість національної економіки, її відтворення та прогресивний
розвиток.

Для проведення аналітичної та прогнозної діяльності відповідні державні
органи повинні визначати національні економічні інтереси, досліджувати
їх взаємодію, співвідношення пріоритетності тощо. Класифікацію
національних економічних інтересів зображено на рис.2).

Рис.2. Класифікація національних економічних інтересів

Розробка програми першочергових та довгострокових заходів щодо
забезпечення економічної безпеки і практичні кроки у цьому напрямі мають
спиратися на чітке розуміння загроз економічній безпеці.

Загрози економічній безпеці – сукупність наявних та потенційно можливих
явищ і чинників, що створюють небезпеку для реалізації національних
інтересів у економічній сфері.

Для створення надійної системи забезпечення економічної безпеки держави
потрібен ефективний механізм визначення загроз національним інтересам,
що створюють безпосередню небезпеку економічній системі, порушуючи цим
самим процес суспільного відтворення. Постійне відстеження і визначення
основних загроз економічній безпеці значно полегшує її підтримання на
належному рівні, а також дає можливість своєчасно розробляти і
здійснювати практичні заходи щодо зниження негативного впливу загроз чи
їх повної ліквідації. Однак, аналогічно до того, як не існує єдино
прийнятого визначення поняття „економічна безпека”, так само нема
визначеного переліку загроз національним економічним інтересам. Загрози
економічній безпеці видозмінюються залежно від стану та рівня розвитку
економічної системи і для кожної окремо взятої держави відрізняються
характером та рівнем гостроти. В узагальненому вигляді класифікацію
загроз економічній безпеці можна провести за такими параметрами (рис.3).

Рис.3. Класифікація загроз економічній безпеці держави

З метою прийняття державними органами обґрунтованих рішень необхідний
моніторинг індикаторів (показників) економічної безпеки, який передбачає
перш за все фактичне відстеження, аналіз і прогнозування найважливіших
груп економічних показників.

Індикатори економічної безпеки – реальні статистичні показники розвитку
економіки країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції в
економічній сфері. Особливу увагу слід зосередити на таких загальних
індикаторах економічної безпеки:

валовий внутрішній продукт (ВВП);

темп інфляції;

дефіцит бюджету;

рівень безробіття;

економічне зростання;

рівень та якість життя;

енергетична залежність;

інтегрованість у світову економіку;

сальдо експорту-імпорту;

стан демографічних процесів;

державний внутрішній та зовнішній борги;

рівень тінізації економіки.

Конкретизований перелік основних індикаторів оцінки економічної безпеки
України наведений у Методиці розрахунку рівня економічної безпеки
України.

Невід’ємною складовою визначення рівня економічної безпеки є не лише
встановлення певного набору індикаторів економічної безпеки, але й їхніх
порогових/граничних значень.

Порогові/граничні значення індикаторів економічної безпеки – це
кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції та
загрозливі процеси в економіці.

Наближення індикаторів економічної безпеки до їх гранично допустимої
величини свідчить про наростання загроз соціально-економічній
стабільності суспільства, а перевищення граничних, або порогових
значень, – про входження суспільства в зону нестабільності і соціальних
конфліктів, фактично про реальну загрозу економічній безпеці. Зважаючи
на це, економічну безпеку держави часто трактують як деякий стан, що
задовольняє визначений набір порогових значень показників-індикаторів.
Такий підхід має право на існування, оскільки він дозволяє зафіксувати
деякий зріз економічної ситуації як основу для прийняття управлінських
рішень. Проте економічну безпеку доцільно розуміти ширше, як прогресуюче
і динамічне явище, оскільки економіка не може розглядатися як щось
статичне. Якщо в державі спостерігається розвиток і економічне
зростання, то економічна безпека зміцнюється і закріплюється, а її
порогові значення зміщуються убік вищих значень або ж вводяться нові
індикатори, що відображають новий рівень і новий якісний стан
економічної системи. Економічний спад і економічна криза
супроводжуються, як правило, загрозами і небезпеками стабільності
соціально-економічній ситуації і призводять до наближення показників до
гранично допустимого рівня індикаторів безпеки. Відповідно динамічність
конкретних порогових величин індикаторів економічної безпеки породжує
значні труднощі для їхнього апріорного визначення, відтак вони навряд чи
можуть бути визначеними на певний тривалий термін, а тим більше,
запозичені з досвіду інших країн. Тому розроблення системи порогових
значень індикаторів економічної безпеки – одне з найбільш актуальних і
важливих завдань економічної науки.

Отже, суперечливість багатьох теоретико-методологічних аспектів потребує
теоретичного обґрунтування і розробки цілої низки нових категорій,
критеріїв та індикаторів, що дозволяють описати і проаналізувати базисні
тенденції економічної безпеки і систему заходів щодо її забезпечення.
Лише поєднання теоретичних засад і концепцій з практичними діями дасть
можливість створити надійний механізм забезпечення економічної безпеки.

Фінансова безпека: суть та місце в системі економічної безпеки

Однією із найважливіших складових економічної безпеки є фінансова
безпека. Без фінансової безпеки практично неможливо вирішити жодне із
завдань, що стоять перед державою. У цьому контексті доволі переконливим
аргументом є слова М. Єрмошенка, який зазначає, що фінансова безпека є
ґрунтовною складовою економічної безпеки держави, оскільки на фінансах
базується будь-яка економіка, фінанси – кров економічної системи
держави. Вчений обґрунтовує необхідність забезпечення і підтримки
фінансової безпеки держави тому що вона стосується не лише держави в
цілому, а й усіх галузей національного господарства, приватних
підприємців, усього суспільства. Нехтування станом фінансової безпеки
може призвести до катастрофічних наслідків: занепаду галузей,
банкрутства підприємств і, зрештою, підриву системи життєзабезпечення
держави з подальшою втратою її суверенітету.

Формування і практична реалізація дієвого механізму забезпечення
фінансової безпеки передбачає, перш за все, з’ясування суті цього
поняття, визначення факторів, що впливають на її стан, дослідження
взаємопов’язаності окремих складових цієї складної за внутрішньою
будовою та ієрархічною декомпозицією структури.

Поняття фінансової безпеки так само широке, як, власне, і тлумачення
фінансів як економічної категорії. На сьогодні відсутнє єдине усталене
визначення поняття „фінансова безпека”. Наявні формулювання відображають
лише окремі аспекти фінансової безпеки і не можуть претендувати на її
однозначне та виключне трактування. Фінансова безпека як дефініція
розглядається під різними кутами, зокрема:

з позицій ресурсно-функціонального підходу фінансова безпека
–захищеність фінансових інтересів суб’єктів господарювання на усіх
рівнях фінансових відносин; забезпеченість домашніх господарств,
підприємств, організацій і установ, регіонів, галузей, секторів
економіки, держави фінансовими ресурсами, достатніми для задоволення їх
потреб і виконання існуючих зобов’язань;

з погляду статики фінансова безпека – такий стан фінансової,
грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової,
інвестиційної, митно-тарифної і фондової систем, які характеризуються
збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів,
здатністю попередити зовнішню фінансову експансію, забезпечити ефективне
функціонування національної економічної системи і економічне зростання;

у контексті нормативно-правового регламентування фінансова безпека
передбачає створення таких умов функціонування фінансової системи, при
яких, по-перше, фактично відсутня можливість спрямовувати фінансові
потоки в незакріплені законодавчими нормативними актами сфери їх
використання і, по-друге, до мінімуму знижена можливість зловживання
фінансовими ресурсами.

Таким чином, з позицій різностороннього підходу фінансова безпека – це
захищеність фінансових інтересів на усіх рівнях фінансових відносин;
певний рівень незалежності, стабільності і стійкості фінансової системи
країни в умовах впливу на неї зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих
факторів, що складають загрозу фінансовій безпеці; здатність фінансової
системи держави забезпечити ефективне функціонування національної
економічної системи та стале економічне зростання.

Фінансову безпеку будь-якої держави визначають такі фактори:

рівень фінансової незалежності (при цьому велике значення має розмір
зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій,
економічних угруповань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій
у національну економіку);

характер фінансово-кредитної політики (як внутрішньої, так і
зовнішньої), яку проводить держава;

політичний клімат в країні;

рівень законодавчого забезпечення функціонування фінансової сфери.

Фінансова безпека держави має як внутрішній, так і зовнішній аспекти.
Щодо зовнішнього, то це, перш за все, фінансовий суверенітет країни,
незалежність національної фінансової системи від впливу міжнародних
фінансово-кредитних організацій і транснаціонального капіталу. Проте
вести мову про абсолютну фінансову незалежність в умовах глобалізації не
коректно. Адже на фінансовій безпеці України позначаються процеси
фінансової глобалізації, що посилюються у світовому співтоваристві.
Відтак проблема фінансової безпеки сьогодні виходить за національні
межі. Зростає рівень інтеграції та консолідації фінансових ринків,
зростають масштаби мобільності капіталу і посилюється інтенсивність його
обігу. Як стверджують фахівці, „у світі сформувалися грандіозні потоки
„світових грошей”, що не підпорядковуються ні національним урядам, ні
будь-яким іншим політичним інституціям. Вони не утворилися як вияв
потреб виробництва, торгівлі, інвестування чи споживання. Головним їх
джерелом є переважно торгівля грішми”. Тому при розробці стратегії
фінансової безпеки держави важливо скрупульозно аналізувати і
враховувати поточну та ймовірну ситуацію на світових валютних ринках і
ринках капіталу.

Безпека внутрішньої фінансової сфери України визначається досконалістю
правової, організаційної та інституціональної бази, а також політичною
стабільністю, рівнем ризиків ринкової кон’юнктури, масштабами тіньової
економіки та рівнем корупції в державі.

Фінансова безпека є надзвичайно складною багаторівневою системою, яку
утворюють ряд підсистем, кожна з яких має власну структуру і логіку
розвитку. Фінансова безпека держави включає: бюджетну, податкову,
боргову, фінансову безпеку банківської системи, валютну,
грошово-кредитну, інвестиційну безпеку, фінансову безпеку страхового та
фондового ринку.

Під поняттям бюджетна безпека слід розуміти стан забезпечення
платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків
державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних
коштів. В цілому бюджетна безпека держави зумовлюється розміром бюджету,
рівнем перерозподілу ВВП через бюджет, розміром, характером та рівнем
дефіциту бюджету, методами фінансування останнього, масштабами
бюджетного фінансування, процесом бюджетотворення, своєчасністю
прийняття та характером касового виконання бюджету, рівнем бюджетної
дисципліни.

Податкова безпека держави визначається ефективністю податкової політики
держави, яка має оптимально поєднувати фіскальні інтереси держави та
індивідуальні, корпоративні інтереси платників податків. З позицій
фіскальної достатності проблема податкової безпеки зводиться до
забезпечення держави таким обсягом податкових надходжень, який є
оптимально необхідним згідно з вимогами проголошеної економічної
доктрини. При цьому варто пам’ятати, що на фіскальну безпеку держави
впливають численні податкові, часто необґрунтовані, пільги. Разом з
тим, податкова безпека держави передбачає оптимізацію рівня
оподаткування, адже надмірне підвищення норми оподаткування призводитьдо
збільшення тіньової економіки, згортання легального бізнесу, масового
ухилення від сплати податків, а відтак – до скорочення податкової бази.

ЛітератураБарановський О.І. Фінансова безпека: монографія. Інститут економічного прогнозування. – К.: Фенікс, 1999. – 338с.Экономическая безопасность: Производство – финансы – банки. / Под ред. В.К. Сенчагова. – М.: Финстатинформ, 1998. – 616с.Мунтіян В.І. Економічна безпека України: монографія. – К.: КВІЦ, 1999. – 461с.Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. Економічна безпека підприємства: сутність та механізми забезпечення: монографія. – К.: Лібра, 2003. – 280с.Глобалізація і безпека розвитку: монографія / За ред. О.Г. Білоруса. – К.: КНЕУ, 2001. – 733с.Міжнародне оподаткування: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 550с.Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии. – М., 1998. – 440с.Качка Т. Боротьба з відмиванням грошей: Комплексний порівняльно-правовий аналіз відповідності законодавства України acquis Європейського Союзу в сфері боротьби та запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. – К.: Реферат, 2004. – 288с.Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: Монографія. – К.: НІСД, 2003. – 368с.Хасбулатов Р.И. Мировая экономика: В 2-х т. Т.1. – М.: Экономика, 2001. – Т.1 – 598с.; Т.2 – 674с.Національні економічні інтересиЗа ступенем важливостіЗа тривалістю дійЗа характером зіткненняЗа місцемдійЗа ступенем реалізаціїЗа сферами поширенняЖиттєво важливіСтратегічніТактичніДовгостроковіСередньостроковіКороткостроковіПаралельніКонфронтаційніРозбіжніСпільніВнутрішніЗовнішніНе реалізованіЧастково реалізованіРеалізованіВиробничіФінансовіЕкспортно-імпортніТехнологічніСоціально-економічніІншіЗа місцем виникненняЗа ступенемнебезпекиЗа можливістюздійсненняЗа тривалістюдіїВнутрішніЗовнішніОсобливо небезпечніНебезпечніРеальніПотенційніТимчасовіПостійніЗа сферою спрямуванняЕкспортно-імпортніІншіФінансовіТехнологічніВиробничіЗа ставленням до нихОб’єктивніСуб’єктивніЗа характером спрямуванняПряміНепряміЗа масштабами здійсненняЛокальніІндивідуальніЗагальнонаціональніЗагрози економічній безпеці держави

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019