Реферат на тему:
Інновації та Internet
Новий етап реформування промисловості України характеризується
впровадженням інноваційної моделі розвитку економіки, і в першу чергу за
рахунок розвитку науки, високих технологій та прискореного впровадження
результатів науково-дослідних розробок. Прискорення розвитку наукоємної
промисловості багато в чому залежить від ефективності інноваційної
моделі, тобто функціонування інноваційного ланцюжка “наукова ідея –
промислова технологія – виробництво платоспроможної продукції”, який
сьогодні розірваний по ряду об’єктивних і суб’єктивних причин. Аналіз
динаміки міжнародного трансферу технологій в Україні (за даними журналу
“Проблеми науки”) свідчить, що починаючи з 1996 року прискореними
темпами зменшується обсяг експорту наукоємної продукції (на 2; 6; 10;
22% відповідно у 1996-1999 роках). З іншої сторони загальні обсяги
імпорту наукомісткої продукції постійно зростають, що висвітлює
наявність попиту в Україні на високі технології. Коефіцієнт покриття
імпорту експортом наукомісткої продукції за цей період становив у
середньому 0.55. Інвестицій у науково-технічний сектор економіки
практично не було. Сподівання на можливість використання
науково-технічних досягнень колишньої радянської науки і наукоємної
промисловості для залучення інвестицій закінчилися практично нічим.
Реально відбувся лише відплив наукових кадрів у інші сфери економіки та
за кордон.
Для вирішення проблем розвитку наукоємної промисловості, що склалися в
Україні, існує декілька підходів. Один з них – це визначення
пріоритетних напрямків науково-технічних досліджень, концентрація на
них ресурсів і підвищення мотивації колективів учених, розроблювачів і
інноваційних структур, орієнтованих винятково на ринок високих
технологій і відповідної продукції. Як результат – стає можливим не
тільки створення ринків новітніх конкурентноспроможних товарів і
послуг, а і ринків новітніх технологій. Такий підхід обумовлений не
тільки необхідністю прискорення виробництва новітніх товарів та послуг,
але і більш глибокими тенденціями скорочення всього життєвого циклу
продукції та послуг. Труднощі реалізації такого шляху пов’язані,
насамперед, з використанням інноваційних технологій менеджменту, які
раніше не існували. Тобто, прискореного розвитку наукоємної
промисловості можна домогтися тільки на інноваційному шляху розвитку,
який крім інвестицій потребує створення нових ринкових інститутів і
механізмів.
З урахуванням глобалізації технологічних ринків правові механізми
охорони інтелектуальної власності багатьох держав в значній мірі
відпрацьовані, в тому числі і в Україні. Але ефективні правові механізми
доведення наукових результатів до промислової продукції в Україні
відсутні, що є стримуючим фактором розвитку наукоємного промислового
виробництва.
Фінансові механізми забезпечення інноваційної діяльності
реалізуються шляхом специфічної діяльності банків, страхових компаній,
державних інвестиційних фондів, венчурних фондів тощо. На жаль,
фінансові умови здійснення інноваційної діяльності досить несприятливі:
практично одержати кредит на інноваційний проект зараз найбільш
вірогідно лише в іноземних фондах. Вітчизняні банки не ризикують
інвестувати не тільки інноваційні проекти, а і виробництво. У кращому
випадку банки обслуговують іноземні інвестиційні вкладення. Позитивним
прикладом такої роботи є діяльність київського АТ “Всеукраїнський
акціонерний банк”, який з липня 1999 року видав кредитів українським
підприємствам в рамках програми розвитку малого бізнесу фонду “Евразія”
на суму більш як $1 млн. При цьому, як повідомляється в прес-релізі
ВАБанка, було профінансовано близько 20 проектів у різних галузях
промисловості. У Києві набувають розвитку небанківські фінансові
установи, які сприяють одержанню кредитів на інноваційні проекти.
Впроваджуються інноваційні технології страхування ризику втрати прибутку
від аварій при технологічному переозброєнні підприємств.
Передумовою переходу на інноваційну модель розвитку в регіонах є
створення фондів венчурного фінансування інноваційного підприємництва,
або інших регіональних фондів підтримки науково-інноваційної сфери. Для
забезпечення розвитку мережі венчурних фірм необхідно детально вивчити
світовий досвід. Крім того, з метою забезпечення фінансової підтримки,
необхідно створити прогресивний кредитний і податковий механізми,
спрямовані на підтримку підприємницьких структур та стимулювання
інноваційної діяльності.
Інформаційні ресурси щодо забезпечення інноваційної діяльності на
державному рівні складаються з баз даних реєстрації НДІ та ДКР, а також
реферативних журналів, які створюються та підтримуються Українським
інститутом науково-технічної та економічної інформації та його філіями.
Ця інформація використовується для формування державної інноваційної
політики та науково-технічного розвитку промислового комплексу України.
Але до цієї інформації повинні мати доступ через Internet-мережу
корпорації, окремі підприємства, центри технологічного розвитку, центри
трансферу технологій, інші установи та фізичні особи. Наприклад у США
доступ американським компаніям і фізичним особам до федерального R&D
(банк даних результатів досліджень та розробок), для підвищення їхньої
конкурентної здатності на міжнародному ринку, забезпечує Національний
Центр Технологічного Трансферу http://www.nttc.edu/. Центр забезпечує
трансфер технологій на базі результатів 100 тисяч науково-дослідних
робіт у різних галузях вартістю біля $70 мільярдів, проведених у більш
ніж 700 федеральних лабораторіях і університетах. Центр проводить
додаткові дослідження і розробки, послуги по оцінці технології,
тестуванню та макетуванню виробів і професійному навчанню. У сукупності
ці послуги утворюють повний сервісний центр комерціалізації наукових
розробок. Доступ до баз даних центру здійснюється по передплаті, для
малих підприємців випускаються тематичні збірники на компакт-дисках.
В Києві Інститут проблем реєстрації інформації НАН України надає
доступ через Internet-мережу www.ipri.kiev.ua до бази даних
науково-технічної інформації Current Content (США) і власного
реферативного журналу, але в цілому рівень інформаційного обслуговування
ще залишається низьким. .
На рівні підприємств та корпорацій інформаційна інфраструктура
інноваційного бізнесу розвивається більш прискореними темпами. Велика
кількість підприємств металургійної та металообробної промисловості
подають на своїх сайтах прайс-листи продукції з можливістю
безпосереднього замовлення, а в деяких випадках надаються пропозиції на
передачу ноу-хау.
Ряд київських провідних інститутів на своїх сайтах мають бази даних
своїх розробок із їх рефератами. Наприклад Інститут фізики
напівпровідників НАН України подає базу даних своїх розробок за
дев’ятьма рубриками. Інститут проблем матеріалознавства, Інститут газу
подають на своїх сайтах наукові розробки, готові до впровадження або для
спільного виробництва по комплексних напрямках. Крім того, пропозиції
Київських інститутів по трансферу високих технологій можна знайти на
серверах закордонних інноваційних фірм.
НДІ соціально-економічних проблем міста разом із Науково-технічним
центром “СКІФ” створили базу даних “Науковий та промисловий комплекс
міста Києва”, яка сьогодні має доступ з Internet-мережі за адресою
www.skiff.kiev.ua. На основі інформаційного змісту цієї бази даних, за
підтримкою Головного управління промислової політики Київської
міськдержадміністрації, реалізовано випуск офіційного довідника
“Інноваційний КИЇВ: Наука та Промисловість”. Крім того, відповідно
рішення Ради головних інженерів київських підприємств , з метою
розширення інфраструктури трансферу технологій розроблено
Internet-проект серверу “Інноваційний Міст” www.innovation.com.ua .
“Інноваційний Міст” призначений для інформаційного обслуговування
науково-дослідної та промислової кооперації, купівлі та передачі
наукової продукції, високих технологій і інновацій. Проект спрямовано:
керівникам малих та середніх підприємств, керівникам наукових установ
та відділам маркетингу промислових корпорацій і акціонерних товариств.
На сайті подаються слідуючі розділи:
– доступ до баз даних: вторинного ринку обладнання та матеріалів,
вільних виробничих потужностей; партнери і пропозиції про
співробітництво, готові до впровадження результати НДР,
технології, розробки, ідеї, інноваційні проекти; промислові підприємства
та наукові установи; банки та інвестиційні фонди, які фінансують
інноваційні проекти; нормативно-правові документи, які регламентують
інноваційну діяльність; інфраструктура інноваційної діяльності, тобто
хто є хто в інноваційному бізнесі та в сфері підтримки технологічних
інновацій;
– інтерактивний сервіс по реєстрації в базах даних “Інноваційний Міст”;
– публікації, аналітичні огляди, моніторинг інноваційних процесів,
статті, конференції, зовнішні посилання на спеціально відібрані
анотовані джерела Internet та електронний журнал “Інноваційний Київ”.
Планується також періодичний випуск компакт-дисків з відповідними
базами даних, як додаток до журналу “Інноваційний Київ”. Одночасно це
дозволяє розширити кругозір ділових кіл про найперспективніші
промислові технології міста і забезпечити їх вихід на ринок.
Таким чином, необхідною умовою покращення показників інноваційної
діяльності в Києві є розвиток інноваційної інфраструктури. Але для
прискорення її розвитку необхідно розробити науково-технічну
регіональну програму розвитку інноваційної діяльності, передбачивши:
– подальше створення інноваційних технологічних центрів, центрів
трансферу технологій, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків,
створення ефективно діючих менеджерських структур, які повинні
забезпечити інтеграцію всіх учасників інноваційної діяльності;
– вивчити досвід та розробити пропозиції по створенню фондів сприяння
розвитку науки та технологій, в тому числі консалтингових та венчурних
фірм, які будуть направлені на підвищення економічного росту та
технологічне переозброєння підприємств;
– розробити пропозиції щодо стимулювання крупного бізнесу до створення
регіональних фондів фінансової підтримки інноваційних проектів в сфері
високих технологій;
– вивчити досвід та провести порівняльний аналіз інноваційних
інфраструктур (інноваційні фонди, організаційні структури,
нормативно-правова база інновацій) у закордонних наукових центрах;
– провести дослідження ринку високих технологій і наукових розробок у
Києві, Україні та зарубіжних країнах з метою формування ринкової
політики в Київському регіоні;
– створити Київський центр інноваційного розвитку, а також регіональний
центр трансферу технологій відповідно “Заходів щодо забезпечення
виконання у 2000 році завдань, передбачених Посланням Президента України
до Верховної Ради України, Програмою діяльності Кабінету Міністрів
України та спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища”,
затверджених Постановою Кабміну України от 28.04.2000 №747;
– в рамках Програми співробітництва з НАН України розробити
науково-технічну програму комерціалізації високотехнологічних і
наукоємних розробок Київських інститутів шляхом створення
конкурентоспроможних товарів, освоєння виробництва та виведення їх на
ринок, в тому числі підготувати та провести відкритий конкурс
інноваційних проектів “Наука – технологія – виробництво – ринок”.
Враховуючи що на промислових підприємствах Києва працює більш як
15%, а в науково-дослідних і проектних установах близько 5% зайнятого
населення, буде доцільним вважати, що розробка і реалізація
цілеспрямованої програми інноваційного розвитку в місті, зможе значно
збільшити в найближчі роки прибуткову частину бюджету, оскільки
інноваційний технологічний бізнес характеризується дуже високою
потенційною мірою прибутку.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
