.

Формування фінансових результатів суб’єктів господарювання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 8096
Скачать документ

Реферат на тему:

Формування фінансових результатів суб’єктів господарювання

Фінансовими результатами діяльності суб’єктів підприємництва є прибуток
або збиток. Діяльність підприємств у сфері фінансових результатів
спрямована на забезпечення отримання прибутку та його оптимальний
розподіл і використання, а за наявності збитків — на встановлення їх
причин та джерел покриття.

Досягнення позитивного, збалансованого з потребами фінансового
результату забезпечується цілеспрямованим управлінням процесом
формування прибутку на основі комплексного урахування всіх зовнішніх та
внутрішніх чинників, що впливають на виробництво та реалізацію товарів,
робіт, послуг.

Фінансові результати інтегровано відображають кількісні й якісні чинники
діяльності підприємств. Управління формуванням та розподілом прибутку
ґрунтується на впливі на нього через фактори, що визначають фінансові
результати. Оскільки прибуток (чи збиток) є інтегрованим показником, то
на нього впливають усі фактори діяльності підприємств. Залежно від рівня
дії вони поділяються на макро- і мікроекономічні.

До макроекономічних факторів належать ті, що характеризують ситуацію на
ринку, тобто збалансованість попиту і пропозиції. Діяльність
підприємства починається з маркетингових досліджень з метою визначення
його місця на ринку, прогнозування відповідних змін. Підприємство не
може безпосередньо впливати на ці чинники, однак воно мусить максимально
їх враховувати. Безглуздо випускати продукцію, яка потім не матиме
збуту. Зміна ситуації на ринку (поява нових товаровиробників, нових
ідентичних товарів, переорієнтування попиту на інші товари) може істотно
вплинути на рівновагу попиту і пропозиції, що відіб’ється на обсязі
продажу і цінах, а в підсумку — на фінансових результатах.

Мікроекономічні фактори відображають діяльність самого підприємства.
Вони поділяються на дві групи: техніко-економічні та комплексні.

Система техніко-економічних факторів визначається характером і умовами
формування прибутку в тій чи іншій галузі. Розглянемо її на прикладі
основної галузі — промисловості. Модель формування прибутку в
промисловості зображена на схемі 15:

Схема 15

Модель формування прибутку в промисловості

а, б, в, г, д — товари, що випускаються; В — обсяг виробництва товару в
натуральному виразі; С — собівартість одиниці продукції; Ц — ціна
товару; П — прибуток на одиницю товару.

Як видно зі схеми, на прибуток у промисловості впливають такі фактори:

— обсяг виробництва товару;

— ціна за одиницю продукції;

— собівартість одиниці продукції.

В інших галузях ці фактори є ідентичними за змістом. Таким чином
виділяються три узагальнюючі фактори: обсяговий, ціновий і
собівартісний. Обсяг продажу і ціна діють прямо пропорційно,
собівартість — обернено пропорційно. Ці фактори впливають на фінансові
результати як кожен окремо, так і сукупно. Їх сукупна дія відображається
в інтегрованих факторах асортименту і структури продукції (послуг,
робіт).

Вплив фактора асортименту проявляється в установленні певного набору
товарів, робіт і послуг з різними цінами і собівартістю. Зрозуміло, що
зміна одного товару на інший (з іншим рівнем прибутковості) веде до
збільшення чи зменшення загальної маси прибутку. Звичайно, підприємство
намагається випускати найбільш рентабельні товари з метою максимізації
прибутку. Разом з тим необхідність утримувати певну нішу на ринку
обумовлює випуск і менш рентабельних товарів.

Дія фактора структури за своїм характером подібна до впливу асортименту.
Однак у даному разі змінюється не номенклатура товарів (робіт, послуг),
а питома вага окремих з них у загальному випуску. Збільшення питомої
ваги більш рентабельних товарів (робіт, послуг) за рахунок менш
рентабельних веде до збільшення загальної маси прибутку, і навпаки.
Водночас можливості підприємств впливати на прибуток через даний фактор
досить обмежені, оскільки структура випуску продукції та надання послуг
визначаються потребами ринку.

Обсяговий, ціновий та собівартісний фактори за характером дії є
узагальнюючими. В них у кінцевому підсумку відображаються показники
виробництва і реалізації продукції. У свою чергу, на них впливає безліч
первинних факторів. Цей вплив має системний характер, пов’язаний з
підпорядкованістю факторів між собою. Система факторів формування
фінансових результатів зображена на схемі 16.

Прибуток чи збиток підприємств установлюється на підставі балансу.
Фінансовий результат визначається як різниця між валовими доходами і
валовими витратами. За економічним змістом він містить дві складові —
прибуток від виробничої діяльності і прибуток (збиток) від фінансових
операцій. Переважну частину становить прибуток від основної виробничої
діяльності. Він формується за рахунок реалізації продукції (робіт,
послуг) і залежить від двох чинників: суми прибутку у виробленій
продукції і зміни частки прибутку у залишках нереалізованої продукції.
Маса прибутку у виробленій продукції визначається трьома узагальнюючими
показниками: обсяг виробництва, ціна, собівартість.

Обсяг виробництва залежить від трьох груп факторів, які характеризують
складові елементи виробничого процесу, а саме: використання основних
фондів, трудових і матеріальних ресурсів. З кожного напрямку
виокремлюються два види факторів — екстенсивні та інтенсивні.
Екстенсивними факторами є фондо- і матеріалозабезпеченість, чисельність
працюючих, інтенсивними — фондо- і матеріаловіддача, продуктивність
праці.

Фондозабезпеченість відображає достатність або недостачу фондів для
ведення виробничого процесу. Вона характеризується рухом фондів, тобто
введенням у дію нових потужностей і заміною зношених та застарілих
фондів, а також структурою фондів, яка дає змогу забезпечити всі сторони
виробничої діяльності. Фондовіддача залежить від технічного стану
основних фондів, який характеризується рівнем фізичного і морального
зносу, та від ефективності використання фондів, що визначається
коефіцієнтом змінності та відсутністю втрат від неповного використання
основних засобів.

Вплив трудових чинників визначається забезпеченістю кадрами та
продуктивністю праці. Кадрова забезпеченість характеризується
чисельністю персоналу, яка залежить від його руху (прийняття,
звільнення), та структурою працюючих (робітники, службовці, менеджери,
обслуговуючий персонал та ін.). Продуктивність праці залежить від рівня
кваліфікації, виробітку на одного працівника та використання робочого
часу.

Схема 16

z

|

B?:

ЛІТЕРАТУРА Андрущенко В. Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті: (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). — Львів: Каменяр, 2000. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: Вступ до фінансовї науки / Пер. з нім. С. І. Терещенко та О. О. Терещенка; Передмова та наук. редагування В. М. Федосова. — К.: Либідь, 2000. Бровкова Е. Г., Продивус И. П. Финансово-кредитная система государства. — К., 1997. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — К.: Ніос, 2000. Вступ до банківської справи / За ред. М. І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. Государственные финансы: Учеб. пособие / Под ред. В. М. Федосова, С. Я. Огородника, В. Н. Суторминой. — К.: Либідь, 1991. Гроші та кредит: Підручник / За ред. Б. С. Івасіва. — К.: КНЕУ, 1999. Гроші та кредит: Підручник / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2001. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі / Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. Дьяконова І. І. Податки та податкова політика України. — К.: Наук. думка, 1997. Єпіфанова А. О., Сало І. В., Дьяконова І. І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник — К.: Наук. думка, 1997.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019