Реферат на тему:
Фіскальна ефективність зміни податкових ставок залежно від форми
власності
Уже другий рік в Україні функціонує система оподаткування, в якій
податкові ставки залежать від форми власності. У цьому випадку мається
на увазі, що підприємства, які є власністю держави, повинні сплачувати
податок на прибуток підприємств у розрізі ставки 50 %.
Такий підхід суперечить загальним принципам оподаткування, за якими
правила оподаткування не повинні залежати від форми власності. У
світовій економіці існує достатньо велика кількість варіантів стягування
корпоративного податку, зокрема для деяких країн характерна залежність
податкової ставки від рівня прибутків. Якщо для високорозвинених
ринкових країн характерний немонотонний характер залежності ставки
оподаткування від рівня прибутків (спочатку зростання, потім зменшення),
то для країн, які розвиваються, – монотонний характер і суттєво менший
рівень оподаткування. Держава, як власник, має всі права використовувати
прибуток, що належить підприємству, однак у цьому випадку вона бере на
себе відповідальність за оновлення основних фондів (інвестування у
виробничий процес).
Розглянемо це питання докладніше з декількох поглядів: перший –
фіскальна ефективність, запропонована урядом для зміни оподаткування,
другий – ефективність економічна, тобто вплив таких змін на показники
економічного розвитку та на поширення бази оподаткування. Що стосується
першого пункту, то у 2005 році замість запланованих 5,9 млрд грн від
підприємств державної форми власності до бюджету було отримано тільки
2,6 млрд грн [5]. На 2006 рік заплановано отримати надходження від
підприємств державної та частково державної форм власності в розмірі 3,1
млрд грн (від податку на прибуток підприємств). Проаналізуємо питання
оподаткування з погляду ефективності використання державного сектора
економіки. Складовою державного сектора економіки є цілий спектр
суб’єктів, до яких відносяться державні установи, підприємства,
засновані на державній формі власності, підприємства із змішаним
капіталом. Наші дослідження стосуються підприємств, які відносяться до
державної форми власності та підприємств із змішаним капіталом. Питання
щодо існування оптимальної частки підприємств державної форми власності
в економіці України було розглянуто в роботі [2]. Іншу
(маргінально-ліберальну) думку підтримує міністр фінансів КМ України В.
Пинзеник, який вважає за необхідне найшвидшу приватизацію державних
підприємств [4]. Щодо залежності рівня оподаткування від форми
власності, то історичних прикладів не існує, а використовуються поділ на
резидентів і нерезидентів, або існує розподіл умов оподаткування залежно
від обсягів прибутку [7]. Тому метою даної роботи є аналіз впливу
нерівномірності оподаткування за допомогою теоретичного аналізу
податкового навантаження на мікрорівні та фіскальної ефективності на
макрорівні.
Таблиця 1
Динаміка обсягу державного сектора економіки України в 1992–2003 рр. [2]
Роки Питома вага зайнятих у ДСЕ, % Питома вага в обсязі промислової
продукції, % Питома вага в основних засобах, % Питома вага у кількості
об’єктів, %
1992 82,9 81,8 73,2 70,1
1993 80,3 69,6 67,7 62,4
1994 75,5 62,2 65,3 53,1
1995 58,2 51,4 62,0 41,5
1996 52,0 40,6 58,9 28,8
1997 50,1 34,7 56,7 15,8
1998 49,0 30,5 52,6 14,7
1999 48,7 28,6 53,3 14,0
2000 48,9 23,7 54,5 13,5
2001 50,1 20,5 55,4 12,8
2002 51,7 18,6 54,2 12,3
2003 53,3 16,2 50,0 12,0
Останні п’ятнадцять років характеризувалися зменшенням кількості
підприємств державної форми власності (табл. 1). Але в них досить
зосереджена значна частка основних фондів, тому їх раціональне
використання залишається актуальним завданням для української економіки.
Що стосується фіскальної ефективності податку на прибуток підприємств,
то частки цього податку у зведеному бюджеті також, як і частки інших
бюджето-створюючих податків, подано у табл. 2.
Таблиця 2
Порівняльний аналіз частки окремих податків у зведеному бюджеті
Роки Податок на прибуток підприємств Податок на додану вартість Податок
на доходи фізичних осіб
1996 18,2 20,7 8,6
1997 20,6 29,3 11,7
1998 19,7 25,8 12,3
1999 19,3 25,6 13,6
2000 15,4 19,2 13
2001 15,1 18,8 16,5
2002 15,2 21,7 17,5
2003 17,6 16,7 18
2004 17,8 18,5 14,6
Щодо частки окремих податків у зведеному бюджеті, то стабільне зростання
характерне для динаміки податку на доходи фізичних осіб (прибутковий
податок до 01.01.2004 р.). Внаслідок зростання ефективної ставки цього
податку до 16 % у 2004 році перехід до плоскої шкали зі ставкою 13 %
привів до суттєвого зменшення податкових надходжень з 18 % до 14,6 %,
або в абсолютному виразі з 13,5 до 13,2 млрд грн, які не були
компенсовані зростанням номінальних доходів громадян у 2004 році. Що
стосується податку на прибуток підприємств, то важко виявити якусь
закономірність, хоча можна сказати, що надходження від нього більш
стабільні ніж від ПДВ. Крім того, необхідно зазначити, що зниження
ставки у 2004 році з 30 % до 25 % не призвело до зменшення частки
надходжень у зведеному бюджеті, тобто цей крок державного регулювання
був позитивно сприйнятий з боку суб’єктів економічної діяльності.
Розглянемо питання впливу рівня оподаткування на інвестиційні процеси.
Умова ефективності інвестування в основний капітал [1]:
(1)
де р – вартість одиниці продукції, F – виробнича функція, r – вартість
одиниці капіталу, – норма фактичного економічного зносу. Умова 1
визначає, що маргінальне збільшення валового доходу повинно перевищувати
суму вартості капіталу та норми фактичного зносу. Введення податку на
прибуток підприємств та амортизаційних норм змінює ці положення. Нехай
ця умова виконується для виробництва. Для притягнення інвестицій можна
використати три джерела: нерозподілений прибуток, залучений капітал та
акціонування. У випадку українського законодавства відсоткові ставки на
залучений капітал зменшують базу оподаткування, тому вартість залученого
капіталу зменшується до r (1 – tc), де tc – ставка податку на прибуток
підприємств. Нехай використовується два ресурси: праця (L) та капітал
(K) за допомогою яких підприємство максимізує прибуток після
оподаткування.
Тоді зміни в прибутках фірми в умовах введення оподаткування:
,
тобто введення оподаткування не змінює умову прибутковості фірми, якщо у
випадку амортизаційної норми використовується норма фактичного зносу.
Якщо існує метод вільної амортизації, то фірма в змозі списати всі
капітальні вкладення (включати до витрат). Це безпосередньо зменшує ціну
капітальних благ з 1 до , тому умова прибутковості перетворюється:
У цьому випадку дійсно оподаткування стимулює оновлення основних фондів,
якщо додаткові кошти беруться за рахунок боргових.
). Вважаємо, цей податок також сплачується підприємством, оскільки він
забезпечує необхідний рівень оплати праці після оподаткування.
Прибуток після оподаткування у цьому випадку має вигляд [6]:
(2)
– обсяг виробництва.
Податковий тиск щодо прибутку до оподаткування задається виразом 3 і
залежить як від податкових ставок, так і від часток окремих витрат у
валовому доході:
(3)
Якщо розрахувати податковий тиск щодо прибутку до оподаткування
відповідно виразом 3, то він наближується до 100 %, також для
підприємств недержавної форми власності. Цей показник суттєво залежить
від частки оплати праці у валовому доході. Тому немає сумнівів, що
підприємства державної форми власності не в змозі існувати при рівні
оподаткування прибутків підприємств 50 %.
Звертаючись до фіскальної політики держави щодо оподаткування
підприємств, більш детально проаналізуємо щомісячну динаміку надходжень
цього податку протягом 2003–2005 рр. Щомісячна динаміка податкових
надходжень від податку на прибуток підприємств подана на рис. 1.
Рис. 1. Динаміка щомісячних надходжень податку на прибуток підприємств
за 2003–2005 рр.
Процес характеризується значною варіативністю, тому надзвичайно важко
виявити будь-які тенденції у розвитку процесу. Ситуація змінюється після
проведення згладжування рядів за допомогою ковзкового середнього (для
п’яти точок) (рис. 2).
Рис. 2. Згладжена динаміка щомісячних надходжень податку на прибуток
підприємств та параметри лінійного тренду за 2003–2005 рр.
Просліджуються тривалі тенденції зростання надходжень з швидкістю
36,2 млн грн щомісячно. Цікаво, що зміни податкових ставок з 30 % до
25 % з 01.01.2004 р. та ведення 50 % ставки на податок підприємств
державної форми власності з 01.01.2005 р. практично не позначилися на
динаміці надходжень.
Позитивні тенденції в фіскальній ефективності податку на прибуток
підприємств забезпечено в основному за рахунок підприємств недержавної
форми власності, тому вважаємо, що процес приватизації не повинен
зупинятися, тоді питання про залежність рівня оподаткуваннz від рівня
власності відпаде автоматично. Що стосується підприємств державної форми
власності, то при діючому законодавстві податковий тиск на прибуток до
оподаткування наближається до 100 %. Такий підхід не сприяє збільшенню
рівня надходжень у державний бюджет. Ефективним виходом для підприємств
державної форми власності є отримання довгострокових кредитів, вартість
яких зменшується за допомогою надмірного оподаткування. Але більшість
цих підприємств не є платоспроможними, тому банківська система України
найчастіше не буде підтримувати такі проекти за допомогою довгострокових
кредитів.
Література:
1. Аткинсон Э.Б., Стиглиц Д.Э. Лекции по экономической теории
государственного сектора. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 831 с.
2. Гончарова Г. Питання визначення оптимальних обсягів державного
сектора в умовах транзитивної економіки // Національний університет
„Києво-Могилянська академія”: Наукові записки. – 2005. – Том 44. –
С. 17–21.
3. Діяльність податкової служби України за 2003–2005 рр. – Київ,
2004–2006. – 120 с.
4. Пинзеник В. Я не вижу причин, по которым может возникнуть угроза
стабильности гривны // Бизнес. – № 7(682). – 2006 – С. 32–35.
5. Саливон С. Возросший оброк // Бизнес. – № 5(680). – 2006. – С. 40–41.
6. Скрипник А., Литвиненко С. Оптимізація податкових ставок та їх вплив
на детінізацію економіки // Вісник НБУ. – 2002. – № 5. – С. 52–59.
7. Cooney J. The international handbook of corporate and personal taxes.
LexisNexis. – UK., 2003. – pp 266–304.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
