.

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності (Курсова)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 8111
Скачать документ

Міністерство освіти України

Київський Державний Економічний Університет

Кафедра фінансів

Курсова робота

на тему :

“ Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності “

Виконав : студент 7 групи

3 курсу ФЕФ

Вертелецький Д.Б.

Науковий керівник :
Чирва Н. В.

П л а н

Вступ .

Розділ 1 Фінансове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в
Україні ;

1. 1 Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності .

1.1.1 Принципи оподаткування суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності

на Україні.

1.1.2 Мито , як податковий засіб регулювання
експорту-імпорту країни .

1.1. 3 Особливості застосування податку на
додану вартість та акцизного

збору у зовнішньоекономічній
діяльності на Україні.

1.1.4 Аналіз законодавства про оподаткуваня
прибутку підприємств з

іноземними інвестиціями

1. 2 Кредитування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

1.2.1 Особливості кредитування зовнішньоторгівельних
операцій

1.2.2 Основні законодавчі положення про
кредитування

зовнішньоекономічної діяльності в
Україні

1. 3 Страхування зовнішньоекономічної діяльності .

Розділ 2 Основні форми міжнародних розрахунків ;

2.1 Відкритий рахунок ;

2.2 Банківський перевод ;

2. 2 Акредитив ;

2.1.1 Сутність акредитивних операцій та основні
форми акредитива.

2.1.2 Застосування акредитива як механізму
фінансування.

2. 2 Інкасо ;

Висновки

Список використаної літератури

Вступ .

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності використовується для
провадження у цій сфері фінансової політики держави та суб’єктів
господарювання . Він являє собою сукупність способів організації
фінансових відносин , що застосовуються в цілях досягенння
благоприємних умов розвитку як сфери зовнішньоекономічної діяльності ,
так і економіки країни вцілому .

Фінансовий механізм включає види , форми , методи фінансових відносин та
способи їх кількісного визначення . Кількісні параметри та способи їх
визначення є найбільш рухомими частинами фінансового механізму
зовнішньоекономічної діяльності . Так неодноразово змінювались ставки
податків , способи розподілення прибутку та ін .

Чітко працюючий , ефективний фінансовий механізм зовнішньоекономічної
діяльності дуже важливий як для держави вцілому , так і для суб’єктів
підприємницької діяльності , бо він формує обличча держави у
зовнішньоекономічних стосунках з іншими країнами та надає можливість
максимально ефективно використати наявні ресурси та потенціал .

Для більш глибокого розуміння фінансового механізму зовнішньоекономічної
діяльності треба визначити що собою являє зовнішньоекономічна діяльність
та хто її має право здійснювати на теріторії України .

Отже суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є :

а ) фізичні особи , які мають цивільну правоздатність і дієздатність
згідно з законами України і постійно проживають на теріторії України ;

б ) юридичні особи зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне
місце знаходження на теріторії України , в тому числі юридичні особи ,
майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів
господарської діяльності ;

в ) об’єднання фізичних , юридичних , фізичних і юридичних осіб які не є
юридичними особами за законами України , але які мають постійне місце
знаходження на теріторії України і яким за законами України не
заборонено здійснювати господарську діяльність ;

г ) структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності які
не є юридичними особами за законами України ( філії , відділення тощо )
, але мають постійне місце знаходження на теріторії України .

д ) спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності
України та іноземних суб’єктів господарської діяльності , зареєстровані
як такі в Україні і які мають постійне місце знаходження на теріторії
України .

е ) інші суб’єкти господарської діяльності , предбачені законами
України ;

Україна в особі її органів , місцеві органи влади і управління в особі
створених ними зовніщньоекономічних організацій , які беруть участь у
зовнішньоекономічній діяльності на теріторії України , а також інші
держави , які беруть беруть участь у господарській діяльності на
теріторії України діють як юридичні особи згідно з законів України .

До видів зовнішньоекономічної діяльності , які здійснюють в Україні
суб’єкти цієї діяльності , належать :

а ) експорт , імпорт товарів , капіталів , робочої сили ;

б ) надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг
іноземним суб’єктам господарської діяльності , що не заборонені законами
України ; надання вищезазначених послуг іноземними суб’єктами
господарської діяльності суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності
України ;

в ) кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності ;

г ) міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у
випадках предбачених законами України ;

д ) кредитні та розрахункові операції між суб’єктами
зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами
господарської діяльності; створення суб’єктами зовнішньоекономічної
діяльності банківських кредитних та страхових установ за межами
України ; створення зазначених установ іноземними суб’єктами
господарської діяльності на теріторії України у випадках передбачених
законами України ;

е ) спільна підприемницька діяльність між суб’єктами
зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами
господарської діяльності як на теріторії України так і за її межами ;

ж )підприємницька діяльність на теріторії України пов’язана з наданням
ліцензій , патентів , ноу-хау , торгівельних марок та інших
нематеріальних об’єктів власності з боку іноземних суб’єктів
господарської діяльності та анологічна діяльність суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності за межами України ;

з ) організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок ,
аукціонів , торгів , конференцій симпозиумів , семінарів та інших
подібних заходів , що здійснюються на комерційній основі , за участю
суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності ; організація та
здійснення оптової , консигнаційної та роздрібної торгівлі на теріторії
України за іноземну валюту у предбачених законами України випадках;

и ) діяльність побудована на формах зустрічної торгівлі між між
суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами
господарської діяльності ;

к ) орендні , в тому числі лізінгові , операції між між суб’єктами
зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами
господарської діяльності ;

л ) операції по придбанню , продажу та обміну валюти на валютнх
аукціонах , валютних біржах та міжбанківському валютному ринку ;

м ) роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними
суб’єктами господарської діяльності як на теріторії України так і за її
межами ; роботи на контрактній основі іноземних фізичних осіб
суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності як на теріторії України так
і за її межами ;

н ) інші види зовнішньоекономічної діяльності не заборонені законами
України .

Розділ 1 Фінансове регулювання зовнішньоекономічної діяль-

ності в Україні.

1.1 Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності.

1.1.1 Принципи оподаткування суб’єктів
зовнішньоекономічної

діяльності на Україні.

Оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України
здійснюється за такими принципами :

Україна самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для
суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності України ;

Ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною радою України
за поданням Ради Міністрів України ;

Рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення
та підтримання самоокупності та самофінансування суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного
балансу України ;

Забороняється встановлювати податки крім тих, що встановлені Верховною
Радою України ;

Ставки податків є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності та визначаються за товарною ознакою : для одного товару
діє єдина ставка податку ;

Заохочення експорту продукції

Податкові пільги згідно з законами України надаються суб’єктам
зовнішньоекономічної діяльності , які відповідають таким критеріям :

експорт перевищує імпорт за фінансовий рік

обсяг експорту становить не меньше 5 % від обсягу реалізованих за
фінансовий рік товарів .

стабільна реалізація науових а наукоємких товарів , а також товарів в
яих часта доданої вартості становить не меньше 30 %

Зазначеним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пильги по
строках амортизації основних виробничих фондів у вигляді :

норм прискореної амортизації основних виробничих фондів , що
використовуються для виробництва експортних товарів

пільгових норм амортизації основних фондів , створених за рахунок
нових інвестицій , що використовуються для виробництва експортних
товарів.

норм амортизації на імпортне обладнання , яке використовується для
виробництва експортних товарів , не меньших ніж ті , що встановлені в
країні походження такого обладнання.

Зазначені пільги застосовуються Міністерством зовнішньоекономічних
зв’язків України за поданням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності .
Прицьому Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків приймає відповідне
рішення , яке є обов’язковим для державних фінансових та податкових
органів України.

1.1.2 Мито , як податковий інструмент регулювання експорту імпорту
країни.

Мито є непрямим податком , що стягується з товарів , які переміщуються
через митний кордон країни , тобто ввозяться , вивозяться або прямують
транзитом . Введення мита може мати на меті декілька цілей серед яких
фіскальні , економічні , політичні . На відміну від інших податків
стігнення мита переслідує не стільки фіскальні цілі ( формування
доходної частини бюджету ) , митна політика здебільшого спрямована на
формування раціональної структури експорту-імпорту в умовах відсутності
прямого втручання держави у цю сферу . Введення мита може мати на меті
здійснення економічного тиску на відповідні держави чи надання їм режиму
найбільшого сприяння з політичних мотивів .

В економічно розвинених країнах найпоширинішим є мито , яке стягується з
товарів , що ввозяться до країн , тобто регулюванню підлягає лише
імпорт. Експорт товарів регулюється , як правило , у країнах з невисоким
рівнем еконгмічного розвитку .

Платниками мита є будь-які юридочні чи фізичні особи , котрі здійснюють
переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів ,
що підлягають митному оподаткуванню згідно до чинного законодавства
України .

Об’єкт оподаткування – митна вартість товарів або інших предметів , що
преміщуються через митний крдон . Для визначення митної вартості валюта
контракту перераховується у національну валюту України за курсом НБУ ,
що діє на день подання митної декларації .

Мито сплачується у національній валюті України . Існує два види мита :

а ) ввізне – сплачується по товарах , що імпортуються ;

б ) вивізне – по товарах , які експортуються ;

Запроваджено також два види ставок , за якими обчислюється сума мита ,
що підлягає сплаті до бюджету :

1 ) в процентах до митної вартості товарів ;

2 ) у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару ;

Мито нараховується митними органами виходячи з митної вартості й
установлених ставок мита . Митна вартість визначається у фактично
сплачених цінах , або цінах , що підлягають сплаті на момент
перетинання митного кордону . При встановленні митної вартості до неї
включаються :

а) ціна товару за контрактом;

б) витрати з транспортування , навантаження , розвантаження та
страхування товару від пункту постачальника до митного кордону України;

в) комісійні та брокерські витрати

г) плата , яка повинна бути сплаченою імпортером як умова ввозу ( вивозу
) за використання об’єктів інтелектуальної власності , що належать до
данних товарів .

При справлянні мита на Україні встановлена разгалужена система пільг .
Так від оплати мита повністю звільняються :

Транспортні засоби , що здійснюють регулярні міжнародні перевезення
вантажів , багажу та пасажирів , а також предмети матеріально-технічного
постачання і спорядження паливо , продовольство та інше майно
необхідні для їх нормальної роботи під час пребування у дорозі , в
пунктах проміжної зупинки або придбанні за кордоном у зв’язку з
ліквідацією аварії ( поломки ) транспортних засобів ;

Предмети матеріально-технічного постачання та спорядження паливо ,
сировина для промислової переробки , продовольство та інше майно , що
вивзися за межі митної теріторії України для забезпечення виробничої
діяльності суден , які ведуть морський промисел , а також продукція їх
промислу , що ввозится на теріторію України ;

Валюта України , іноземна валюта та цінні папери ;

Товари та інші предмети , що підлягають оберненню у власність держави у
випадках , передбачених законами України ;

Товари та інші предмети , що врезультаті їх пошкодження до проходження
митного кордону стали непридатними для використання їх як виробів або
матеріалів ;

Предмети, які ввозяться на Україну для офіційного та особистого
користування або вивозяться за кордон організаціями та особами , які
відповідно до міжнародних договорів України та законів України
користуються правом безмитного ввезення на теріторію України та
безмитного вивезення з теріторії України такіх товарів ;

Товари та інші предмети ,які походять з митної теріторії України і
ввозяться назад на цю теріторію без обробки або переробки , а також
товари та інші предметиіноземного походження , які вивозяться назад за
межі митної теріторії України без обробки або переробки ;

Товари та предмети , що знову ввозяться на митну теріторію України , і
походять з іношої теріторії , які були обкладені митом при первісному
ввезенні на митнцу теріторію України та тимчасово вивозились за її межі
;

товари та інші предмети , що знову вивозяться за межі митної теріторії
України і похлдять з цієї теріторії , які були обкладені митом при
первісному вивезенні за межі митної теріторії України та тимчасово
ввозились на цю теріторію ;

Інші товари та предмети , що визначаються законами України ;

Згідно законів України можуть бути встановлені пільги по сплаті мита у
вигляді :

а ) зниження ставок мита ;

б) безмитного ввезення та вивезення товарів зі спеціальних митних зон

в ) установлення преференцій , щодо ставок Єдиного митного тарифу
України

Звернемось до порядку обчислення мита при ввезенні товарів юридичними
особами . Це порядок сплати визначається Єдиним митним тарифом Укарїни .
Оподатковувані товари зведені в товарну класифікаційну схему , що
базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Усі
предмети , що підлягають митному контролю систематизовано у 21 розділі ,
97 главах , 1241 товарній позиції , 5019 товарних підпозиціях . Кожний
товар має свій чотиризначний цифровий код . Перші дві цифри означають
товарну групу , другі – товарну позицію .

Єдиний митний тариф України передбачає три види ставок , що
розрізняються за розміром : преференційні , пільгові та повні .

Преференційні ставки застосовуються :

а ) до товарів та іншіх предметів , що походять із країн , які входять
разом з Україною до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні
зони ;

б ) при встановлені будь-якого преференціального митного режиму згідно
до міжнародних договорів за участю України ;

в ) до товарів та іншіх предметів , які походять з країн , що
розвиваються за вийнятком товарів котрі належать до товарних груп 25-97
( товарні групи 1-24 це продукція тваринництва та харчової промисловості
, продукти рослинного походження та ін . )

Преференційні ставки у розмірі від 10 до 30 % застосовуються лише до
алкогольних напоїв та тютюнових виробів . Усі інші товари , що
оподатковуються за преференційними ставками звільняються від сплати мита
.

Пільгові ставки застосовуються до товарів та іншіх предметів , що :

а ) походять з країн або економічних союзів , що користуються в Україні
режимом найбільшого сприяння ;

б ) походять з країн , що розвиваються ( за вийнятком товарних груп , до
яких застосовуються преференційні ставки ) ;

Найменьший розмір пільгової ставки становить 2 % , най більший – 30 % .
На відміну від оподаткування за преференційними ставками , мито за
пільговими ставками сплачується по всіх групах товарів , які визначені у
Тарифі.

Повні ( загальні ) ставки застосовуються до решти товарів та інши
предметів , їх розмір становить від 5 до 50 % митної вартості.

Таким чином , для правильного визначення суми мита , яка належить до
сплати , важливо встановити не тільки тарифну позицію товару , а і
правильно визначити країну іх походження . Країною походження товарів
вважається країна де товари були повністю вироблені або піддалися
достатній обробці чи переробці .

Розглянемо порядок обкладання митом предметів , які ввозяться (
пересилаються ) громадянами ( фізичними особами ) в Україну , оскільки
тут існують деякі особливості порівняно з і сплатою ввізного мита
юридичними особами . Термін “ громадяни “ або “ фізичні особи “
охоплює громадян України , іноземних громадян та осіб без громадянства
, які є платниками ввізного мита при переміщенні товарів та іншіх
предметів через митний кордон України .

Для визначення суми мита у вказаних платників застосовуються тільки
повні ставки Єдиного митного тарифу . Але для ціх платників дещо
розширений обсяг пільг . Так від сплати мита звільняються такі
предмети :

а ) товари ( крім вино-горілчаних і тютюнових виробів ) загальною
вартість еквівалентною 1400 доларів США включно ;

б ) предмети особистого користування ( за вийнятком транспортних засобів
індивідуального користування та запасних частин до них ) , що
тимчасово ввозяться на митну теріторію України ;

в ) речі , що ввозяться ( пересилаються ) при переселенні на постійне
місце проживання в Україну ;

г ) горілчані вироби в кількості 1 л, вино – 2 л , тютюнові вироби – 200
цигарок ( або 200 г цих виробів ) на одну особу.

Перелік ставок ввізного мита на транспортні засоби індивідуального
користування та запасні частини до них визначається не Єдиним
митним тарифом , а окремим Декретом Кабінету Міністрів Украіни . Ставки
дифереційовані в залежності від строку експлуатації транспортного
засобу , що ввозиться : найменьші ставки ( 0,1 долара США за 1 см3
об’єму циліндра двигуна ) застосовується до нових транспортних засобів (
строк експлуатації до 1 року включно ) ; найбільші ( 0,5 долара США за
1 см3 об’єму циліндра двигуна ) застосовується до транспортних засобів
строк експлуатації яких понад 6 років .

Вивізне мито є одним із інструментів регулювання структури експорту і
вводиться з метою скорочення переліку товарів , експорт яких підлягає
нетарифному регулюванню . Ставки вивізного мита та товари , які
підлягають оподаткуванню зтверджуються Кабінетом Міністрів України .
Вивізне мито сплачується у національній валюті України, його ставки
встановлюються у відсотках до митної вартості товарів , що вивозяться за
митні межі України. Згідно з преліком вивізним митом оподатковуються :
продукція тваринництва та харчової промисловості , продукти рослинного
походження та деякі види сировини та корисних копалин . Найменьша
ставка – 10 % митної вартості , найбільша – 30 % .

Від обкладення вивізним ( експортним ) митом звільняються товари (
роботи , послуги ) , які ивозяться ( надаються ) в межах отриманих
суб’єктами підприємницької діяльності експортних квот , а також ті
товари , що вироблені повністю з давальницької сировини , яка була
попередньо імпортована .

За ухилення від сплати мита застосовуються фінансові санкції у вигляді
безспірного стягнення суми мита та штрафу за кожний день прострочки у
розмірі 0,2 % суми недоплати .

1.1.3 Особливості застосування податку на додану вартість та

акцизного збору у зовнішньоекономічній
діяльності в Україні.

Порядок обчислення та сллати податка на додану вартість та акцизнго
збору за товари ( роботи , послуги ) , ввезені за-за меж митних
кордонів України та товари ( роботи , послуги ) , експортовані за межі
митних кордонів України визначаються відповідною інструкцією
Головної державної податкової інспекції України .

У відповідності до неї платниками податку на додану вартість та
акцизного збору за імпортні товари є :

1 ) суб’єкти підприємницької діяльності , включаючи громадян , що
займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи (
декларанти ), які ввозять товари ( продукцію ) як для власних так і для
виробничих потреб з ціллю реалізації у вільному обігу .

2 ) міжнародні об’єднання, включаючи міжнародні урядові організації ,
іноземні юридичні особи та громадяни , які від свого імені здійснюють
підприємниціку діяльність на теріторії України, у випадку ввезення на
теріторію України ними імпортних товарів , за вийнятком майна , що
ввозиться у якості внеску іноземного інвестора в статутний фонд
підприємства з іностранними інвестиціями

3 ) у випадку відсутності у зазначениз вище неризидентів розрахункових
рахунків в установах банків України та їх постійних представництв в
Україні , сплата податка виконується покупцями (замовниками ,
отримувачами ) товарів.

4 ) при подальшій реалізації на теріторії України майна , що ввозиться в
якості внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з
іностранними інвестиціями податок на додану вартість та акцизний збір
сплачується на загальних підставах.

У відповідності до чинного законодавства об’єктами оподаткування
ввезених на теріторію України товарів є :

1 ) для податку на додану вартість ( крім конфіскованого, безхозного ,
успадкованого майна , кладів та інших цінностей , що перейшли за правом
успадкування до держави , імпортних товарів та продукції , які
провозяться через теріторію України транзитом ) є їх митна вартість ,
прерахована за курсом Національного банка України на дату подачі
грузової митної декларації в митний орган , з урахуванням фактично
сплачених сум мита та митних зборів та акцизного збору за підакцизні
товари .

В митну вартість ввезених на теріторію України товарів включається :

а) ціна товару за контрактом;

б) витрати з транспортування , навантаження , розвантаження та
страхування товару від пункту постачальника до митного кордону України;

в) комісійні та брокерські витрати

г) плата , яка повинна бути сплаченою імпортером як умова ввозу ( вивозу
) за використання об’єктів інтелектуальної власності , що належать до
данних товарів .

2 ) для акцизного збору на підакцизні товари ( крім конфіскованого
безхозного , успадкованого майна , кладів та інших цінностей , що
перейшли за правом успадкування до держави , імпортних товарів та
продукції , які провозяться через теріторію України транзитом а також
тих , що використовуються для виробництва підакцизних товарів ) є їх
митна вартість , прерахована за курсом Національного банка України
на дату подачі грузової митної декларації в митний орган , з
урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів .

При цьому рекламні матеріали та сувеніри , які ввозяться в Україну й
призначені для представницьких цілей під час проведення в Україні
виставок , конкурсів , нарад , семінарів , ярмарок та інших подібних
міроприємств ( пропускається за рішенням митного органу в кількості
достатній для забезпечення потреб з врахуванням цілі переміщення ) , не
є об’єктом оподаткування .

Слід зазначити що у відповідності до податкового законодавства України
не підлягають обкладенню податком на добавлену вартість та акцизним
збором :

а) транспортні засоби , що використовується для міжнародних перевезень
пасажирів та вантажів ;

б) професійне обладнання , майно та інструменти , що належать іноземним
юридичним особам і необхідні для надання послуг або виконання робітн ими
на теріторії України ;

в) зразки товарів , якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних
осіб та їх використання на теріторії України не має комерційного
характеру.

Інші товари , які ввозяться на теріторію України та входять до
переліку , що затверджений Верховною Радою України обкладаються
акцизним збором за ставками вказаними у вищезазначеному переліку .

Обчислення акцизного збору здійснюється виходячи з митної вартості
товарів , прерахованої за курсом Національного банку України з
врахуванням сплачених сум мита та митних зборів і розміру ставок ,
затверджених за наступними формулами :

а ) за товари , що підлягають обкладенню митом та митними сборами :

( В + М ) х А : 100

б ) інші товари :

( В х А ) : 100

де : В – митна вартість товару ;

М – мито та митні збори ;

А – ставка акцизного збору .

Підставою для обчислення акцизного збору є вантажна митна декларація .
Як було вже зазначено , імпортні підакцизні товари , що
використовуються для виробництва підакцизних товарів звільняються від
сплати акцизного збору при переміщені через митний кордон України . Якщо
ввезені імпортні підакцизні товари використовуються не для зазначених
цілей , то обчислення акцизного збору виконується на загальних підставах
.

Для розуміння принципу обкладеня податком на додану вартість товарів що
ввозяться з-за меж України треба чітко визначити оподатковуваний оборот
та механізм оподаткування .

Отже , оподатковуваним оборотом для обчислення податку на додану
вартість є вартість , яку необхідно сплатити до чи після провадження
митних процедур за товари ввезені на теріторію України, що включає в
себе митну вартість товара , прераховану за курсом Національного банку
України , мито , митні збори та суму акцизного збору за підакцизні
товари .

Обчислення самого податку провадиться за ставкою 20 % від
оподатковуваного обороту . Сума податку обчислюеться за такими формулами
:

а ) товари , що належать обкладенню митом , митним та акцизним збором :

( В+М+А ) * П : 100

б ) товари , що належать обкладенню митом і митним збором , але не
обкладаються акцизним збором :

( В +М ) * П : 100

в) інші товари :

В * П : 100

де : В – митна вартість в українських гривнях ;

М – мито , митна вартість ;

А – акцизний збір ;

П – ставка податку на додану вартість ( 20 % )

Треба зазначити , що сума ПДВ за придбані матеріли сировину та інші
вироби не зменьшує суму ПДВ , яка належить сплаті до бюджету , а разом з
вартістю придбаних товарів включається до витрат виробництва і обігу.
Тобто якщо розглядати бухгалтерський бік справи то сума ПДВ після
отримання товару не списується з кредиту рахунку 60 в дебет рахунку 68 ,
а списується з кредиту рахунку 51 і разом з вартістю товару і
відображається за дебетом рахунків обліку виробничих запасів , затрат
на виробництво , капіталовкладень та нематеріальних активів .

60 – “ Розрахунки з постачальниками і підрядниками “

68 – “ Розрахунки з бюджетом “

51 – “ Розрахунковий рахунок “

В підприємствах , що безпосередньо самостійно реалізують імпортні товари
або надають посередницькі послуги з продажу імпортних товарів на
теріторії України , окрім їх реалізації їх за іноземну валюту , об’єктом
обкладення для податку на додану вартість є різниця між ціною
реалізації , що містить податок на додану вартість та митною вартістю ,
до якої включено сума митних зборів , мита, акцизного збору на
підакцизні товари та податку на додану вартість . Обчислення суми ПДВ
здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

Розглянемо цю ситуацію на прикладі : нехай куплений непідакцизний товар
митна вартість якого разом з митом , та митними сборами складає 10 гр .
Отже сума ПДВ складе 2 гр , відповідно ці 2 гр будуть віднесені на
вартість товару , і він вже коштуватиме 12 гр . Доставляючи товар до
споживача імпортер витратив ще 1 гр і вартість товару стала 13 гр . Щоб
мати свій інтерес при продажу товару імпортер закладає до ціни товару
прибуток у ромірі 7,7 % – це приблизно 1 гр . Для визначення кінцевої
ціни реалізації йому треба включит в неї ПДВ : ( 13 + 1 ) * 1,2 = 16,8
гр . Для обчислення суми ПДВ , яку необхідно сплатити у бюджет
необхідно відняти від ціни реалізації митну вартість разом з митом ,
та митними сборами : 16,8 – 12 = 4,8 гр ( це буде оподатковуваний оборот
) , помноживши його на 0,1667 ми отримаємо суму яку необхідно сплатити
в бюджет: 4,8*0,1667 = 0,8 гр . Але якщо виділити чисту додаткову
вартість ( 4,8 / 1.2 = 4 гр ) то можна помітити цікавий факт , що ця
суммаскладається з :

1 ) суми ПДВ сплаченої на митниці 2 гр ;

2 ) витрат пов’язаних з продажем товару ;

3 ) прибутку імпортера;

Виявляється , що при сплаті вдруге податку імпортер сплачує його втому
числі і на суму попереднього ПДВ , що підвищує ціну його товарів. Це
на мій погляд було зроблено для захисту національного виробника ( ціни
на імпортні товари завищуються порівняно з вітчизняними товарами ) .

Як буде нижче зазначено імпортна сировина , матеріали , комплектуючі
вироби , обладнання , яке ввозиться резидентами для власних виробничих
потреб не оподатковуеться ПДВ при пересіченні митного кордону України .

Якщо ж відбувається реалізація на теріторії України ( обмін або передача
) або використання не на власні виробничі потреби імпортної сировини ,
матеріалів, комплектуючіх виробів, обладнання , яке ввозилось
резидентами для власних виробничих потреб , окрім їх реалізації за
іноземну валюту , оподаткований оборот визначається виходячи з їх
вартості з врахуванням ПДВ та акцизного збору ( за підакцизні товари )
, але не нижче їх митної вартості з врахуванням сплачених сум мита ,
митного та акцизного зборів ( за підакцизні товари ) , та ПДВ або ціни
придбання з врахуванням ПДВ , а по імпортних основних виробничих фондах
не нижче їх балансової вартості за вичетом їх фактичного зносу та
врахуванням ПДВ та акцизного збору ( за підакцизні товари ). Обчислення
суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

За імпортні енергоносії ( нафта , газ , нафтопродукти ) які ввозиться
резидентами для виробничих потреб України ПДВ при подальшій
реалізації ( передачі чи обміну ) споживачам для виробничих потреб
обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і ціною їх
придбання або митною вартістю , перерахованою в українські гривні за
курсом Національного банку України на день подання вантажної митної
декларацій.

У випадку реалізації ( використанні ) вказаних енергоносіїв споживачам
для невиробничі потреби ПДВ обчислюється виходячи з їх загальної
вартості з врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних
випадках закупівельної вартості. Обчислення суми ПДВ здійснюється за
ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

За імпортні матеріально-технічні ресурсидля сільського господарства які
ввозиться резидентами для виробничих потреб України ПДВ при подальшій
реалізації ( передачі чи обміну ) сільськогосподарським споживачам
обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і у
відповідних випадках ціною їх придбання або митною вартістю ,
перерахованою в українські гривні за курсом Національного банку України
на день подання вантажної митної декларацій.

У випадку реалізації ( обміну , передачі чи використання ) вказаних
вказаних матеріально-технічнихресурсів не для потреб сільського
господарства ПДВ обчислюється виходячи з їх загальної вартості з
врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних випадках
закупівельної вартості. Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою
16,67 % до оподаткованого обороту .

Актуальним питанням в сучасному економічному житті , і особливо в сфері
зовнішньоекономічної діяльності є питаня про надання пільг при сплаті
акцизного збору та податку на додану вартість .

Отже , від сплати акцизного збору під час провадження митних процедур
вивільнюються:

а) легкові автомобілі для інвалідів сплата за які провадиться органами
соціального забезпечення ;

б) легкові автомобілі спеціального призначення (швидка медицинська
допомога , міліція та іню) , у відповідності з переліком , що
встановлюється Кабінетом Міністрів України і які будуть використані
за призначенням .

Від сплати податку на додану вартість під час провадження митних
процедур вивільнюються :

а ) товари , передбачені для використання іноземними дипломатичними та
прирівняними до них представництвами , а також особового використання
дипломатичним та адміністративним персоналом ціх представництв ,
включаючи членів їх сімей , що мешкають з ними , якщо таке вивільнення
для України предбачено іноземною державою;

б ) вугілля , вугільні брикети та електроенергія ;

в ) продукти дитячого харчування та дитяче харчування , яке імпортується
для реалізації виключно через молошні кухні ;

г ) дитячі газети та журнали , учнівські зошити та підручники .

д ) лікарські препарати , товари медицинського призначення , що
імпортуються для реалізації виключно через аптечні заклади та
спеціалізовані магазини ( Оптика , Медтехника )

е ) товари спеціального призначення для інвалідів ;

ж ) поштові марки , окрім колекційних , конверти, відкитки з поштовими
марками , лотирейні білети , марки державного мита та іншіх знаків ;

з ) імпортна сировина , матеріали , комплектуючі вироби , обладнання ,
яке ввозиться резидентами для власних виробничих потреб ;

и ) енергоносії ( нафта , нафтопродукти , газ ) , що ввозяться в Україну
для виробничих потреб ;

к ) матеріально-технічні ресурси для сільського господарства що
ввозяться в Україну для виробничих потреб ;

Товари , вказані в пунктах “а” “в” “д” “е” , вивільняються від сплати
акцизного збору та податку на додану вартість лише при митному
оформленні. У випадку використання їх не за призначенням або на
комерційні цілі податок на додану вартість та акцизний збір за такі
товари стягується у встановленому порядку .

Контроль за цільовим використанням і цільовою реалізацією товарів ,
вивільнених від сплати податку на додану вартість та акцизного збору ,
проводять органи державної податкової служби України .

Вище були наведені особливості та методика обчислення акцизного збору та
ПДВ по товарах , що ввозяться на теріторію України з-за кордону . Але
наряду з імпортними товарами вищезгаданими податками обкладаються також
експорт України .

Треба зазначити , що об’єкти оподаткування та оподатковуваний оборот
при обчисленні акцизного збору та ПДВ на імпортні та експортні товари
співпадають . Різниця полягає лише в товарах які звільняються від
сплати податків .

Отже , акцизний збір не стягується за реалізацію
підприємствами-виробниками підакцизних товарів ( продукції ) на експорт
за іноземну валюту при обов’язковій наявності митних декларацій , що
підтверджені митними органами . Також не підлягають оподаткуванню
підакцизні товари власного виробництва підприємств та організацій
агропромислового комплексу України , що використовуються для обміну на
паливно-мастильні матеріали , ліс, гербіциди , добрива , та інші
матеріально-технічні ресурси для сільського господарства .

Якщо відбувається реалізація на експорт за іноземну валюту підакцизних
товарів , за яки вже був сплачений акцизний збір при проходженні митних
процедур , то власникам таких товарів повертається сума акцизного збору
виходячи з митної вартості товарів , але не вище сплаченої у бюджет .
Повернення вказаної суми провадиться фінансовими органами за наказом
податкової інспекції у 5-денний строк після надання підприємством
письмової заяви з документальним підтвердженням :

а ) про надходження валютних коштів в іноземній валюті на розрахунковий
рахунок ;

б ) про пересічення товаром митного кордону ;

в ) про купівлю товару;

г ) на товари , що підлягають ліцензуванню та квотуванню , копіі
ліцензій та документів на отримання квот .

До особливостей обчисленні ПДВ на експортні товари можна віднести
наступне .

Не підлягає оподаткуванню тимчасовий експорт товарів ( продукції ) –
поставка давальницької сировини українським замовником для обробки (
переробки ) за кордоном з наступним поверненням його в повному обсязі .

При цьому та частина давальницької сировини , що використовується для
проведення розрахунків за його переробку , або готова продукція , що
залишається в країні виробника , як плата за послуги переробки також
не обкладається ПДВ . Якщо ж вказані товари є підакцизними то акцизний
збір за них стягується по мірі їх відвантаження виходячи з їх вартості з
врахуванням акцизного збору , але не нижче їх митної вартості .

Товари , що повертаються на Україну і були раніше вивезені за кордон на
умовах тимчасового вивозу , та готова продукція , що повністю
виготовлена з давальницької сировини українського замовника , при її
поверненні в Україні не підлягає обкладенню акцизним збором та ПДВ .

Треба зазначити , що існує суттєва різниця у відшкодуванні ПДВ на
експортні товари , сировину і матеріали що пішли на їх виготовлення
при реалізації за національну та іноземну валюту .

При реалізації за іноземну валюту сума ПДВ відноситься в рахунок
майбутніх платежів у бюджет або відшкодовується з відповідних бюджетів .
При реалізації ж за національну валюту сума ПДВ включається в
собівартість товару і в розрахунках з бюджетом не враховується .

Питанню надання пільг по сплаті окремих видів податків ( ПДВ , акцизний
збір та ін ) суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності хотілося б
приділити особливу увагу.

За данними Державного митного комітету України , внаслідок
використання різноманітних пільг з оподаткування зовнішньоекономічної
діяльності ( крім встановлених міжурядовими та міжгалузевими угодами )
сумма коштів , що не надійшла до Держбюджету України за 7 місяців
поточного року складає 873 млн грн. ( Таб 1)

Таблиця № 1 Втрати Державного бюджету України від використання
субєктами

зовнішньоекономічної діяльності податкових
пільг.

Податок

Сумма , що не надійшла до бюджету країни , млн. грн.

ПДВ 605

Імпортне мито 251

Акцизний збір 11

Експортне мито 6

Разом 873

Для усвідомлення цих данних треба зазначити , що за той сами строк в
бюджет надійшло від зовнішньоекономічної діяльності тільки 811 млн. грн
. , а сума заборгованості по зарплаті в бюджетній сфері за станом на
16.10.1996 р. склала 844 млн грн. Таким чином , з-за пільг страждає
державний бюджет та , як наслідок, – рядові громадяни . Пільги – питання
значально дискусійне. Можна зрозуміти , коли з іх допомогою заохочується
ввоз до країни високотехнологічного обладнання з ціллю стимулювання
виробництва. Але ж практично всі структури , що використовують пільги ,
завозять продукти харчування ( підсібне господарство Управління справами
ВР України “ Чайка “ на пільгових умовах здійснювало 25 % всіх
імпртних поставок пива на Україну ) , продукцію легкої промисловості ,
нафтопродукти ( підсібне господарство ім. Іваненка здійснило
використовуючи податкові пільги поставки нафтопродуктів в Україну на
суму 110 млн дол США ) та інші товари , які дають можливість отримувати
цім підприємствам надприбутки , нічого не вкладаючи в економіку України
для її подальшого розвитку.

Отже видно , що якщо держава не наведе порядок в сфері надання
податкових пільг суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , то вона
і надалі втрачатиме свої доходи у вигляді недонадходжень коштів у бюджет
. А це при наших бюджетних проблемах дуже велика розкіш.

1.1.4 Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку

підприємств з іноземними інвестиціями

Податок на прибуток як основний вид прямого податку на юридичних осіб в
Україні є складовою частиною податкової системи держави і служить
інструментом прерозподілу національного доходу . Оподаткування прибутку
підприємств з іноземними інвестиціями в Україні процес надзвичайно
суперечливий , він весь час пребуває в процесі діалектичного ровитку
відповідно до ходу ринкових реформ .

Визнаючи , з одного боку , позитивну роль Закону України “ Про
оподаткування прибутку підприємств “ , слід відмітити , що з іншого боку
, він ще більше ускладнив розвиток інвестиційного процессу, оскільки
містить ряд неточностей , які можна по різному тлумачити . Це зокрема
стосується і положення про звільнення підприємства з іноземними
інвестиціями від сплати податку на прибуток . Суперечки між еконмістами
виникають навколо статті , яка визначає наявність пільг для іноземних
інвесторів та пов’язує їх збереження з фактом реєстрації підприємства до
1 січня 1995 року . Застосування буквального трактування Закону свідчить
, що термін “ зареєстрованих “ відноситься саме до слова підприємств , а
не “ інвестицій “ , оскільки у протилежному випадку законодавець мав би
вжити термін “ зареєстрованими “.

Виникає й таке питання : чи продовжуються на новий п’ятирічний строк
пільги щодо оподаткування прибутку у разі збільшення статутного фонду за
рахунок нової кваліфікаційної інвестиції ? Чи небудуть податкові
органи вважати що підприємство , яке перереєструвалося після 1 січня
1995 року , буде розглядатися як таке , що зареєстроване після набрання
чинності закону ? Виникає також інтерес щодо питання оподаткування
прибутку іноземних учасників спільних підприємств при переказуванні його
за кордон . В статті 2 Закону України “ Про оподаткування прибутку
підприємсв “ зазначається , що платниками податку є нерезиденти , які
здійснюють репатріацію прибутків отриманих з джерел на теріторії України
. Але в статті 4 цьго Закону “ Ставки податку “ ми не знаходимо “
нерезидентів “ У статті 6 цього ж Закону “ Особливості оподаткування
прибутків нерезидентів “ мова йде про оподаткування пасивних прибутків
і зовсім не згадується про репатріацію прибутку . Не визначені ці
питанні і в статті 7 “ Особливості оподаткування прибутку підприємств
з іноземними інвестиціями “ ( доречі , стаття 1 “ Визначення термінів “
терміну “ репатріація прибутку “ також не містить .

Не на користь національній економіці стало скасування пільг в
оподаткуванні для іноземних інвесторів . З 1 січня 1995 року прибуток
підприємств , зареєстрованих після набуття чинності вищезгаданого Закону
, або прибуток одержаний від здійснення іноземної інвестиції на основі
договорів ( угод ) без створення юридичної особи , укладених після
набуття чинності цього Закону , оподатковується на загальних підставах .

Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями , зареєстрованих до
набуття чинності Закону , п’ять років з моменту внесення кваліфікаційної
інвестиції ( прицьму інвестиція не повинна відчужуватись протягом
пільгового податкового періоду )

Взагалі питання про надання пільг в оподаткуванні прибутку підприємствам
з іноземними інвестиціями зводиться до визначення позиції держави , що
до необхідності залучення іноземних інвестицій в економіку країни .

На мій погляд необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку
нашої держави існує і зумовлена наступними факторами :

а) для виходу з кризи необхідні значні капіталовкладення , мобілізувати
які за короткий період за рахунок власних коштів майже неможливо;

б) в сучасних умовах процес міжнародного руху капіталу приводить до
розповсюдження досягнень у галузі техніки і технології , що сприяє
реструктуритизації на вищому рівні ;

в) іноземні інвестиції супроводжує передовий менеджмент , що є важливим
фактором розвитку дійсно ринкових форм і методів господарювання ;

г) іноземні інвестори мають достатньо досвіду і інформації про стан
світового ринку , що дає ім можливість ефективніше розміщуватись на
міжнародних експортних ринках .

Прешочергові потреби України в іноземних інвестиціях тільки на
найближчі декілька років оцінюються в 5.5 млрд. дол. США . ( Таб 1).

Минулого року В Україні зареєстровано 3828 фактів іноземних інвестицій
у нашу країну на суму 1068.7 млн. Дол.США. , що у 1.4 рази більше ніж у
1994 році . Це пояснюеться насам перед зростанням питомої ваги
контрактних інвестицій .

Слід зазначити , що прямі інвестиції ( участіь іноземних інвесторів в
статутних фондах спільних підприємств ) за станом на 01.01.96 р. склали
750.1 млн . дол. ( Таб 2 )

Найбільший інтерес інвесторів викликають такі галузі як внутрішня
торгівля , харчова промисловість , машинобудування та метатообробка (
Таб 3) .

Нажаль , обсяг іноземних інвестицій у приорітетні галузі економіки
України незначни. Невеликий обсяг інвестицій спрямовано на підтримку
малого бізнесу.

На сьогоднішній день іноземні інвестори в Україні це або крупні компанії
, які можуть дозволити собі достатньо високий ступінь ризику в
інвестиційній діяльності за наших нестабільних умов , або підприємці що
займаються посередницькою діяльністю у невеликих обсягах.

Таблиця № 1 Потреби приоритетних галузей народного господарства України
в

іноземних інвестиціях.

Галузь

Потреби в іноземних інвестиціях , млрд . дол. США

Нафтопереробка 1.7

Металургія 1.2

Машинобудування 0.5

Електроенергетика 0.5

Будівельна промисловість 0.4

Медична промисловість 0.2

Таблиця № 2 Обсяги прямих інвестицій основних країн-інвесторів
економіки

України.

Країна-інвестор

Обсяг прямих інвестицій , млн дол США Доля в загальному обсягу прямих
інвестицій в економіку Украіни , %

США 171. 4 22. 8

Німеччина 129. 6 17. 3

Великобританія 46. 3 6. 2

Кіпр 38. 6 5. 1

Російська Федерація 37. 8 5. 0

Швейцарія 35. 2 4. 7

Таблиця № 3 Розподіл прямих інвестицій по галузях народного господарства

України .

Галузь

Обсяг прямих інвестицій , млн дол США Доля в загальному обсягу прямих
інвестицій в економіку Украіни , %

Внутрішня торгівля 168. 2 22. 4

Харчова промисловість 108. 4 14. 5

Машинобудування,

металообробка 96. 3 12. 8

Чорна та кольорова металургія 37 .8 5. 0

Зовнішня торгівля 33. 1 4. 4

Транспорт та зв’язок 31. 0 4. 1

Легка промисловість 30. 1 4. 0

Хімічна промисловість 29. 0 3. 9

Промисловість буд. матеріалів та будівництво 28. 9 3. 7

Оскільки інвестиційни клімат в Україні й так є надзвичайно несприятливим
( достатньо звернути увагу на те що при інвестуванні коштів в економіку
України рівень ризику оцінювався в світі на декілька порядків вище ніж
аналогічний показник по відношенню до країн колишньої Югославії під час
ведення на їх теріторії військових дій ) , то буде доцільно на етапі
кризового стану економіки не позбавляти іноземних інвесторів
різноманітнх пільг , зокрема одних з найважливіших – пільг по сплаті
податку на прибуток. Треба лише забезпечити інтереси держави , тобто
за допомогою економічних та юридичного механізмів недопустити масового
вивозу капіталу з країни у вигляді отриманого від інвестиційної
діяльності прибутку та заохотити його реінвестування . А от вже на
етапі стабілізації , а тим більше – на етапі інтенсивного розвитку,
доцільно буде зменьшити або взагалі скасувати пільги для підприємств з
іноземним капіталом. Збереження пільг можливе буде лише у певних видах
виробництва , якщо воно буде необхідне для забезпечення високої
конкурентноспроможності експорту.

Верховною Радою в березні 1996 року був прийнятий новий Закон України “
Про режим іноземного інвестування “ , який теж як і попередні
законодавчі акти спрямований на зрівняння інтересів вітчизняних та
іноземних інвесторів . Зокрема , стаття 20 Закону чітко вказує на те ,
що підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки у
відповідності до законодавства України нарівні з вітчизняними
підприємствами . Ніяких пільг в оподаткуванні Закон не встановлює .
Більше того , він відміняє закони України “ Про іноземні інвестиції “ ,
“ Про Державну программу заохочення іноземних інвестицій “ , Декрет КМУ
“ Про режим іноземного інвестування” , і відповідно ті пільги , які
встановлювалися вищезгаданими законами для підприємств з іноземним
капіталом .

Отже , процес творення механізму оподаткування прибутку підприємств з
іноземними інвестиціями в Україні знаходиться в постійному розвитку
відображаючи економічну політику держави в данній сфері .

1.2 Ведення розрахунків та кредитування суб’єктів
зовнішньо-

економічної діяльності

1.2.1 Особливості кредитування зовнішньоторгівельних угод

Зовнішня торгівля у кредит стала світовою нормою . В умовах підвищення
вартості продукції , зростання частки машин та обладнання , що мають
значні строки виготовлення , експортери та імпортери зацікавлені у
використанні зовнішньоторгівенльних кредитах . В світовій практиці існує
класифікація кредитів за наступними ознаками :

1. По джерелах кредити розрізняють : внутріші , зовнішні

2. По видах кредити діляться на :

товарні ( надаються в основному експортерами своїм
покупцям )

валютні ( що надаються банками у валютній формі )

3. По строках кредити підрозділяються на :

b n ¬ ? I TH a o ?

?

¶ ? E I I TH a ¦

?

////ooooeecccccccUeeeccco

.Oe!j#ae#%uuooooooooouuuuouuuuiiaaaa

`„A

`EaynnaeaeaeaeaeaenaeaeaeTHOOOTHTHyynnn

&

&

jOek3/4lOo^rAer¬saethwoooooooooooooeYOC1/4±

&

&

&

&

&

&

0’¶•Z—oeTHOCCCCCCCCCCCCCCCCCCC

&

&

F

&

&

V AthA&CaeC

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019