.

Фінансові послуги на ринку цінних паперів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1626
Скачать документ

Реферат на тему

Фінансові послуги на ринку цінних паперів

План

1. Формування курсової вартості цінних паперів

2. Формування курсової вартості акцій

3. Формування курсової вартості облігацій

4. Показники, що використовуються для оцінки акцій та облігацій

Показники, що характеризують якість акцій

Література

1. Формування курсової вартості цінних паперів

Цінні папери мають номінальну і ринкову вартість або ціну. Номінальною
(особовою) називають вартість, зазначену на цінному папері. Але
купівля-продаж цінних паперів провадиться не за номіналом, а за цінами,
що складаються на ринку цінних паперів. Ціна, за якою папери продаються
і купуються на ринку, називається ринковою ціною або курсом цінних
паперів.

Курсова вартість цінних паперів постійно коливається залежно від зміни
співвідношень між попитом на ті або інші цінні папери та їх пропозицією
на ринку. У свою чергу, попит і пропозиція залежать від очікуваної зміни
рівня позичкового процента, а за звичайними акціями – і доходів, які
визначаються, насамперед, перспективами розвитку корпорації, що
випустила акції, а також станом політичної обстановки, загальною
економічною ситуацією в країні.

На курс цінних паперів також впливає стан державних фінансів і грошового
обігу. Інфляційне знецінення грошей призводить до зменшення попиту на
цінні папери з фіксованим доходом, і водночас зростає попит на звичайні
акції, облігації, що конвертуються.

2. Формування курсової вартості акцій

Акція є цінним папером, який дає право його власнику брати участь в
управлінні акціонерним товариством, його прибутками і розподілі залишків
майна при його ліквідації.

Акція має номінальну (ціна, позначена на акції) і ринкову (ціна, за якою
реально купується акція або курсова) вартість.

алежно від особливостей порядку нарахування та виплати дивідендів акції
поділяються на привілейовані та звичайні.

Прибуток за акціями сплачується у вигляді дивіденду, під яким
розуміється частина чистого прибутку акціонерного товариства, що
підлягає розподілу між акціонерами. Держателі привілейованих акцій
користуються перевагами на отримання дивіденду, мінімальний розмір якого
повинен гарантуватися при випуску таких акцій. Оскільки комерційні
інтереси держателів привілейованих акцій захищені, їх володарі, як
правило, не мають права голосу в акціонерному товаристві.

Дивіденд за привілейованими акціями, як правило, оголошується у
відсотках від номіналу; його сума на одну акцію буде дорівнювати:

DПА = N F,

де N – номінал привілейованої акції;

F – ставка сплачуваних відсотків у відносних одиницях.

Дивіденд за звичайними акціями залежить від результатів діяльності
акціонерного товариства і нараховується за рішенням зборів акціонерів
(проміжкові дивіденди можуть нараховуватися за рішенням ради директорів
акціонерного товариства). Дивіденд за звичайними акціями за минулий рік
може не виплачуватися (наприклад, у випадку збитків або направлення
отриманих прибутків за рішенням зборів акціонерів на розширення
діяльності акціонерного товариства). Оскільки комерційні інтереси
тримачів акцій у цьому плані не захищені, вони наділяються правом голосу
в акціонерному товаристві.

Курс акції залежить від річного дивіденду, який вона приносить, рівня
позичкового процента та співвідношення між пропозицією акцій та попитом
на них. Іншими словами, курс акцій знаходиться в прямій залежності від
розміру одержуваного за ними дивіденду й у зворотній залежності від
рівня позичкового (банківського) відсотка. Тобто курс акції тим вищий,
чим більшим є дивіденд, що виплачується за нею, і чим нижчим є рівень
позичкового процента, оскільки, купуючи акції, власник грошового
капіталу завжди порівнює виплачуваний за ними дивіденд з тим доходом,
який він міг би одержати, поклавши свій капітал у банк, тобто з
позичковим процентом.

Припустимо, що акція, незалежно від її номінальної вартості, дає щорічно
дивіденд у 12 грн., а рівень позичкового процента дорівнює 4, тоді
середній курс акції (без урахування співвідношення попиту і пропозиції
на ринку) становитиме 300 грн., оскільки саме така сума, покладена у
банк із розрахунку 4 % річних, принесе дохід, який дорівнює 12 грн.

Середній курс акції дорівнює сумі грошового капіталу, яка принесе дохід,
що дорівнює дивіденду, в разі вкладання цієї суми в банк (чи передачі у
позичку). Цей процес встановлення ціни акції залежно від реально
принесеного нею прибутку називається капіталізацією прибутку і
здійснюється через фондові біржі, через ринок цінних паперів.

Курс акцій = Дивіденд / Банк. відсоток х 100 %.

За допомогою наведеної формули легко можна підрахувати курс
привілейованої акції, тоді як оцінка курсу звичайної акції пов’язана з
труднощами, бо розмір річного дивіденду за такими акціями можна тільки
передбачити.

З курсовою ціною акції пов’язаний установчий прибуток акціонерної
компанії. Він утворюється як різниця між сумарною курсовою вартістю
акцій, що емітуються, і сумою грошового капіталу, вкладеного
засновниками в організацію компанії, незалежно від форми вкладення – чи
то оплата акцій за номіналом, чи мінімальний внесок або ж оплата
підприємства, що підлягає придбанню засновниками.

Курсова ціна акції акціонерного товариства закритого типу, за якою вона
продається всередині товариства, визначається вартістю чистих активів
товариства, що приходяться на одну оплачену акцію, і називається
балансовою вартістю акцій:

Б = А / К,

де Б – балансова вартість акції, гр. одн.;

А – чисті активи акціонерного товариства , гр. одн.;

К – кількість оплачених акцій, шт.

Балансова вартість акції застосовується при лістингу акцій.

3. Формування курсової вартості облігацій

Облігація – боргове зобов’язання, відповідно до яких позичальник
гарантує кредитору виплату визначеної суми після закінчення певного
терміну, а також виплату прибутку. Джерелами прибутку від інвестування
засобів в облігації є виплачувані на них відсотки, а також різниця між
ціною, за якою вони купуються, і їхньою номінальною вартістю, за якою,
як правило, вони викупаються емітентами. При розрахунках прибутковості
покупки облігацій використовують поняття їхнього курсу, що визначається
за загальним виразом:

х 100,

де Р – ціна облігації;

N – номінальна вартість облігації.

Курс облігації залежить від її номінальної вартості, річного доходу,
який вона приносить, рівня позичкового процента, кількості років, що
залишилися до погашення облігації, та співвідношення між пропозицією
облігацій та попитом на них.

Середній курс облігації, за яким рівень доходів і рівень позичкового
процента однакові, дорівнюватиме номінальній вартості. Якщо ж рівень
доходу за облігацією нижчий за рівень позичкового процента, то її
середній курс буде меншим за номінальну вартість, а при рівні доходу за
облігацією вищому за рівень позичкового процента – більшим.

Середній курс облігації визначається за формулою:

,

де Сн – номінальна вартість облігації; н – кількість років, що
залишилися до погашення облігації; Рп – рівень позичкового процента.

Приклад 8.1. Припустимо, що інвестор придбав за номіналом нову
п’ятипроцентну облігацію вартістю 1000 гр. од. При рівні позичкового
процента 5 %. На момент перепродажу облігації рівень позичкового
процента піднявся вдвічі, тому за номіналом її ніхто не захоче купити.
За ті ж гроші, віддавши їх у позичку (або поклавши в банк), можна
одержати дохід у розмірі 10 %. Курс облігації за умови, що до її
погашення залишається один рік, становитиме 955 гр. од. Витративши цю
суму на придбання облігації, її власник через рік одержить дохід у
розмірі 10 % на початково витрачений капітал. Через рік облігація буде
погашеною, а її власник одержить 1000 гр. од., заробивши на різниці у
цінах 45 гр. од., і, крім того, за рік йому будуть нараховані та
виплачені як проценти 50 гр. од. Увесь дохід 95 гр. одн. – це 10 %
вкладеного капіталу. Якщо ж облігація підлягає погашенню через три роки,
вона оцінюється у 855 гр. од.

Інший випадок. Рівень позичкового процента на момент перепродажу
облігації не підвищився, а зменшився до 3 %. Тоді курс облігації, термін
погашення якої настає через рік, дорівнював би 1019 гр. од., а тієї, що
підлягає погашенню через три роки – 1055 гр. од.

4. Показники, що використовуються для оцінки акцій та облігацій

Показники, що характеризують якість акцій

Дивідендна віддача акції, яка встановлює зв’язок між величиною дивіденду
і ціною акції:

Дивідендна віддача акції = Дивіденд х 100 % / Ціна акції

Цей коефіцієнт є основним статистичним індикатором, який дозволяє
порівняти ступінь дохідності акцій різних корпорацій, а також акцій з
іншими альтернативними видами збережень.

Коефіцієнт буде завжди вищим через день після об’яви дати реєстрації,
ніж за день до цього. Це пояснюється тим, що на наступний день після
виплати дивідендів біржова ціна акції, яка знаходиться в знаменнику
формули, буде завжди менша на величину дивіденду порівняно із ціною
попереднього дня. Тому для розрахунку дохідності акції краще
використовувати наступну модифікацію формули:

Дивідендна віддача акції = Дивіденд х 100 % / (Ціна акції – (Дивіденд
Кількість днів від виплати дивіденду / 360).

2. Коефіцієнт ціна-дохід, який встановлює зв’язок між ціною акції та
величиною чистого доходу корпорації, що припадає на одну акцію:

Коефіцієнт ціна-дохід = Дохід на одну акцію / Ціна акції.

Чим нижча величина цього коефіцієнта, тим вища оцінка акції та
корпорації.

3. Коефіцієнт виплачуваності, який відображається в процентах, як частка
чистого доходу, отриманого корпорацією, розподіляється у вигляді
дивідендів:

Коефіцієнт виплачуваності = Дивіденд х 100 / Дивіденд на одну акцію.

Якщо корпорацією випущено різні види акцій ( іменні, на пред’явника,
тощо ), на які нараховуються різні дивіденди, то величина дивіденду, що
стоїть у чисельнику формули, визначається як середньозважена величина
суми добутків кількості відповідних видів акцій на величину дивіденду за
ними до величини загальної чисельності акцій, які знаходяться в обігу.

4. Коефіцієнт дивідендного покриття – показник, обернений до коефіцієнта
виплачуваності. Цей показник показує, в скільки разів чистий дохід
корпорації перевищує суму виплачуваних нею дивідендів.

5. Показник капіталізованої вартості акцій, який визначає ринкову
вартість усіх акцій корпорації:

Капіталізована вартість акцій = Кількість акцій х Курс однієї акції.

6. Показники віддачі (рентабельності) акціонерного капіталу за чистим
доходом і за об’ємом реалізацій (продажу) представляють собою
відношення, в першому випадку, величини чистого доходу корпорації за
досліджуваний період часу, а в другому – об’єму реалізації до величини
капіталізованої вартості акцій.

Коефіцієнт рентабельності акціонерного капіталу за чистим доходом =
Чистий дохід / Капіталізована вартість акцій.

Коефіцієнт рентабельності акціонерного капіталу за об’ємом реалізації =
Об’єм реалізації / Капіталізована вартість акцій.

Перший з наведених коефіцієнтів за змістом є оберненим до коефіцієнта
ціна-дохід. Чим менша величина коефіцієнтів рентабельності, тим вищий
рівень капіталоємності виробництва і нижча віддача акціонерного
капіталу.

7. Показник вартості акцій за балансом показує, яка величина
акціонерного капіталу і резервного (страхового) фонду припадає на одну
випущену акцію:

Вартість акцій за балансом = (Акціонерний капітал + Резервний фонд) /
Число акцій.

8. Показник дійсної вартості акції показує, яка величина всіх
капітальних ресурсів корпорації припадає на одну випущену акцію. Цей
показник дуже важливий при економічному аналізі у зв’язку з придбанням
контрольного пакета акцій чи ліквідацією корпорації:

Дійсна вартість акції = Капітальні ресурси, включаючи необ’явлені
резерви / Кількість акцій

9. Розрахункова вартість акції після збільшення капіталу. Збільшення
акціонерного капіталу і пов’язана з ним додаткова емісія дає право
власникам старих акцій придбати нові з певним коефіцієнтом – одна нова
акція за кілька старих і за більш низькою оцінкою, яка розглядається як
певна «винагорода за підписку». Для розрахунку нової ціни
використовується наступна формула:

Розрахункова вартість акції після збільшення капіталу = К х ((Ціна
старих акцій + Нова ціна) / (К + 1))

де К – кількість старих акцій, при наявності яких купується одна нова.

10. Розрахункова вартість права на підписку визначає різницю між ціною
старих акцій та ціною після збільшення капіталу. У зв’язку з тим, що
право підписки може бути передано, так як не кожен власник старих акцій
бажає придбати нові, а деякі акціонери просто можуть його переуступити,
то виникає необхідність розрахунку цього показника. Проте потрібно
зауважити, що як і при розрахунках наступного показника, дійсна вартість
права на підписку на біржі може відрізнятися від розрахункової величини,
так як вона також залежить від попиту і пропозиції.

Співставлювана ціна = Ціна акції – (Дивіденд х Кількість днів від
виплати дивіденду) / 360.

11. Величина скоригованої ціни акції, яка дозволяє приводити до
співставлення ціни акції корпорації в різні моменти часу. Це слід
виконувати, так як після збільшення акціонерного капіталу виплати
дивідендів у вигляді акцій, а також дроблення акцій, ціна на акцію
скачкоподібно зміниться і порушиться її співставленість із попередніми
значеннями за попередні періоди. Це викликано тим, що при таких
фінансових операціях число випущених акцій росте скоріше, ніж активи
корпорації, і тому стає більше акціонерів, кожний з яких володіє все
меншою часткою активів. Для отримання співставлених даних ціни акцій
коректуються за наступною формулою:

Величина скоригованої ціни = Ціна, яка коригується х Коефіцієнт
котировки,

де Коефіцієнт котировки = Ціна після заходу / (Ціна після заходу +
Розрахункова вартість права на підписку).

У випадку, якщо відбувається дроблення акцій чи розповсюджуються серед
акціонерів безоплатні акції, для їх заохочення використовується наступна
формула:

Величина скоригованої ціни = Ціна, яка коректується х (К / К + 1),

де К – кількість старих акцій, за яку видається одна нова.

12. Показник повного доходу від капіталу, який узагальнює всі доходи та
збитки, що принесені акціями:

Повний дохід від капіталу = (Дивіденд + Ціна на кінець року – Ціна на
початок року) / Ціна на початок року 100 %.

13. Показник середньої ціни акції характеризує середню величину вартості
однієї акції пакету, що формується протягом певного періоду часу, так як
часто клієнт регулярно перераховує гроші для придбання акцій за вигідною
ціною брокерській чи дилерській конторі:

Середня ціна акції = Сума регулярних перерахувань х Період / Кількість
куплених акцій.

Література:

Конституція України.

Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91.

Зміни та доповнення до Закону України «Про цінні папери та фондову
біржу» від 10.09.97.

Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»
від 30.10.96.

Указ Президента України «Про безпосереднє залучення УФБ до
приватизаційних процесів» від 1995 року.

Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 1991 року.

Закон України «Про власність» від 07.02.91 № 697-ХІІ.

Закон України «Про заставу» від 2.10.92 № 2654-ХІІ.

Закон України «Про страхування». – К.: Парламент, 1998. – 37 с.

Земельні відносини в Україні: Законодав. акти і нормат. док. / Упоряд.
Л. Новаковський та ін.; Держ. ком. України по земел. ресурсах. – К.:
Урожай, 1998.

Закон України «Про збори на обов’язкове пенсійне страхування» від
26.06.97 р. № 400 – ВР.

Закон України «Про збори на обов’язкове соціальне страхування.» від
26.06.97 р. № 402 – ВР.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про випуск облігацій внутрішньої
державної позики 1998 року» від 6.04.98 р. № 463.

Постанова КМУ «Про затвердження Правил виготовлення і використання
вексельних бланків» від 10.09.92 № 528-92 п.

Азаров М. Янчуков В. Регіональна система масових електронних платежів //
Вісник НБУ. – 1998. – № 10. – С. 49.

Адамик Б.П. Мінімальні резервні вимоги як інструмент грошово-кредитного
регулювання // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С. 37 – 42.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019