.

Фінансові послуги на ринку капіталу (кредитному) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1004
Скачать документ

Реферат на тему

Фінансові послуги на ринку капіталу (кредитному)

План

1 Поняття та економічна роль банківського кредиту

2. Забезпечення кредитів

Література

1. Поняття та економічна роль банківського кредиту

Посередницька діяльність комерційних банків на фінансових ринках, яка
складається з виявлення тимчасово вільних коштів вкладників, залучення в
банк і надання їх у вигляді кредитів особам, що мають потребу в
позикових коштах, приносить реальну користь усьому суспільству.

Пунктом 10 Положення НБУ «Про кредитування» передбачено, що основними
джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти
банків, залишки на розрахункових та поточних рахунках, залучені кошти
юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки, до запитання та
строкові міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних
паперів.

Здійснюючи цілеспрямований вибір майбутніх позичальників і надаючи
кредити лише тим, хто може заплатити найбільшу процентну ставку за
виданим кредитом, узгоджуючись із загальними умовами ринкової
кон’юнктури, банкіри направляють потік грошових коштів у русло
інвестицій у реальний капітал, який забезпечує високу віддачу.

Банківські кредити залежно від вибраного критерію можна класифікувати:
за строками, предметами кредитування, цілями, забезпеченістю економічної
сфери застосування, методами надання та способами погашення, характеру
та способу сплати відсотків, числом кредиторів.

У банківській енциклопедії вказується на такі види банківського кредиту:
залежно від економічної сфери застосування, кредит можна розділити на
внутрішній і міжнародний. В умовах дворівневої банківської системи
виділяється кредит центрального банку і кредит комерційних банків.

Кредит комерційних банків обслуговує різні виробничі потреби підприємств
і господарських організацій та споживчі потреби населення. Тобто, можна
вести мову про такі два види кредиту, як виробничий і споживчий. Кредит
комерційних банків надається на поточні капітальні витрати. Виходячи з
цього, розрізняються кредити в оборотні фонди і фонди обертання, а також
кредити в основні фонди.Значення комерційних банків у сучасних кредитних
системах настільки велике, що необхідно детально розглянути функції цих
досить цікавих інститутів. Термін «комерційний банк» виник на ранніх
етапах становлення банківської справи, коли банки обслуговували
переважно торгівлю, товарообмінні операції та платежі. Банки кредитували
транспортування, зберігання та інші операції, пов’язані з товарним
обміном. Основними клієнтами були торговці (звідси й назва «комерційний
банк»). З розвитком промислового виробництва виникли операції з
короткострокового кредитування виробничого циклу: позички на поповнення
оборотного капіталу, утворення запасів сировини та готових виробів,
виплати заробітної плати та ін. Строки кредитування поступово
збільшувалися для вкладання в основний капітал, цінні папери тощо. Тобто
термін «комерційний» у назві банку втратив початковий зміст.

Сьогодні комерційний банк може надати клієнту до 200 видів різноманітних
банківських продуктів і послуг. Широка диверсифікація операцій дозволяє
банкам зберігати клієнтів та залишатися рентабельними навіть при дуже
несприятливій кон’юнктурі ринку. Змінюються форми операцій, методи
конкуренції, системи контролю та управління. Різко розширилась сфера
діяльності, яка сьогодні охоплює весь світ завдяки формуванню
інтернаціональних ринків позичкового капіталу.

Активні операції банків можна розділити на чотири групи:

обліково-позичкові, в результаті яких формується кредитний портфель
банку;

інвестиційні, що складають основу для формування інвестиційного
портфеля;

касові та розрахункові, що є одним із видів послуг, що надаються банком
своїм клієнтам на грошовому ринку;·інші. 

Потрібно мати на увазі, що далеко не всі банківські операції повсякденно
присутні та використовуються в практиці конкретної банківської установи.
Але існує певний базовий «набір», без якого банк не може існувати та
нормально функціонувати. До таких конституційних операцій банку
належать:

залучення депозитів;

здійснення грошових платежів та розрахунків;

видача кредитів.

Систематичне виконання вказаних функцій і створює той фундамент, на
якому ґрунтується робота банку.

Банківський кредит – це економічні відносини, в процесі яких банки
надають позичальникам грошові кошти з умовою їх повернення. Ці відносини
передбачають рух вартості (позикового капіталу) від банку (кредитора) до
позичальника (дебітора) і навпаки. Позичальниками виступають комерційні
та промислові підприємства, дрібні підприємці, фізичні особи, уряд і
місцеві органи влади.

Повернення отриманої позичальником вартості (погашення боргу банку) в
масштабах одного підприємства і всієї економіки повинен бути результатом
відтворення у зростаючих об’ємах. Це визначає економічну роль кредиту і
служить одним з важливих умов отримання банком прибутку від кредитних
операцій. Розміщення мобілізованих ресурсів банку з метою отримання
доходу і забезпечення ліквідності визначає зміст його активних операцій.

Прибуток банку від посередництва (маржа) складається як різниця між
позичковим і позиковим відсотками. Позичковий – це відсоток, стягнений
банком з клієнта, а позиковий – відсоток, сплачений банку, у якого
отримана позика (куплені кредитні ресурси). Позичкові операції складають
основу діяльності банку в розміщенні його ресурсної бази.

Кредитування має дві різновидності: кредитування діяльності господарчого
суб’єкта у формі прямої видачі грошових сум (фінансовий кредит) i
кредитування як різновидність розрахунків із розстрочкою платежів.

Видача кредитів відноситься до найбільш великої групи статей банківських
активів кредитних операцій. В основу їх класифікації можуть бути
покладені різні критерії: види позичальників, цілі, характер та строк
кредиту, наявність забезпечення позички та ін.

Комерційні банки надають своїм клієнтам різноманітні позички, які можна
класифікувати за різними ознаками:

– за типами позичальників – позики підприємствам, уряду, місцевим
органам влади, населенню, банкам; 

4 L ? O

&

gd¬n*

A

A

I

’ ? A A Ae AE E O Oe i i ? `

b

?

?

?

 

c

¤

1/4

3/4

&

gd¬n*

&

Q банк; комерційна позика, тобто кредит з комерційною метою, при якому є
підприємство, товариство, акціонерне товариство тощо.

– за термінами користування – короткострокові (до 1 року),
середньострокові (від 1 року до 5 (3) років), довгострокові (понад 5 (3)
років);

– залежно від сфери функціонування є позики для сфери виробництва і для
сфери обігу;

– за галузевою приналежністю позичальника є позики для промисловості,
торгівлі, транспорту, сільського господарства тощо;

– за характером забезпечення є заставні, гарантовані, застраховані та
незабезпечені (бланкові);

– за методами погашення – погашення одним платежем і частинами.

2. Забезпечення кредитів

Виділяються такі два види кредиту – забезпечені (ломбардні) і
незабезпечені (бланкові або персональні). 

Незабезпечені (бланкові) позички, називаються в банківській практиці
довірчими, надаються тільки під зобов’язання позичальника погасити
позику. Ці кредити пов’язані з великим ризиком для банку, тому вимагають
більш пильної перевірки кредитоспроможності позичальника і видаються під
більш високі проценти. Незабезпеченими є кредити банків, які надаються
бюджету на покриття державного боргу, а також недостачі фінансових
ресурсів окремих господарських комплексів.

Забезпечені кредити допускають наявність тієї чи іншої застави.
Більшість кредитів, що надаються банками, мають забезпечення. Головна
причина, виходячи з якої банки вимагають забезпечення, – це ризик
понести збитки у випадку неспроможності боржника повернути позичку в
строк. Забезпечення не гарантує повернення позики, але зменшує ризик,
оскільки у випадку ліквідації боржника банк стає кредитором, який має
привілеї перед іншими, тобто одержує перевагу перед іншими кредиторами
відносно будь-якого майна, яке служить забезпеченням банківського
кредиту. Надання незабезпечених кредитів – це виявлення особливої довіри
банку до свого клієнта, яка виникає на підставі глибокого знання
економічного становища клієнта.

Забезпечення кредиту – це товарно-матеріальні цінності, нерухомість,
цiннi папери, витрати виробництва і майбутній випуск продукції, що
служить для кредитора заставою повного та своєчасного повернення
боржником отриманого: і позики, i сплати ним належних
відсотків.Забезпечення кредиту надається позичальником при оформленні
позики та знаходиться в розпорядженні кредитора (банку) повністю або
частково до погашення кредиту.

Формами забезпечення зобов’язань при поверненні кредиту можуть бути:

– застава майна;

– гарантія або порука;

– переуступка на користь банку контрактів, вимог і рахунків позивачів до
третьої особи;

– шляхові та товарні документи;

– цінні папери;

– поліси страхування життя;

– інші грошові вимоги позичальника до третьої особи;

– страхування кредитного ризику та ризику непогашення кредитів.

Позики iз забезпеченням діляться на вексельні (покупка або застава
векселя), фондові (під цінні папери), іпотечні (пiд заставу
нерухомості).

Предметом застави виступають речі, цінні папери, інше майно та майнові
права. Предметом застави є будь-яке майно, яке відповідно до
законодавства може бути відчужене. Боржник має право закласти одне i те
ж майно одночасно декільком кредиторам. Існує два види застави:

– застава iз залишенням майна у заставодавача; 

– застава з передачею закладеного майна (речi) заставотримачу. 

Формою застави можна вважати також передачу цінних паперів (акцій,
облігацій, депозитних сертифікатів, векселя, чеків та iн.), що є
предметом застави в депозитно- нотаріальній конторі чи банку. До тих
пір, поки зобов’язання не буде виконане, цiннi папери будуть знаходитись
у зберiгача.

Нерухомість – це земельна ділянка, будівля та споруда, котрі на стільки
міцно пов’язані iз землею, що не можуть бути відокремлені від неї без
суттєвого збитку. Застава нерухомого майна (нерухомості) для
забезпечення грошової вимоги кредитора-заставотримача до боржника
називається іпотекою. Застава підприємства також є iпотекою.

Кредит, що надається під заставу майна, яке передається банку –
заставоутримувачу, називають ломбардним.

Кредити під заставу нерухомості називають іпотечними, а банки, що їх
надають – іпотечними банками.

Кредит під заставу нерухомості називається іпотечним кредитом. У даний
час іпотечний кредит видається іпотечними банками. Іпотечний кредит
береться для покриття великих капітальних затрат. 

Література:

Конституція України.

Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91.

Зміни та доповнення до Закону України «Про цінні папери та фондову
біржу» від 10.09.97.

Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»
від 30.10.96.

Указ Президента України «Про безпосереднє залучення УФБ до
приватизаційних процесів» від 1995 року.

Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 1991 року.

Закон України «Про власність» від 07.02.91 № 697-ХІІ.

Закон України «Про заставу» від 2.10.92 № 2654-ХІІ.

Закон України «Про страхування». – К.: Парламент, 1998. – 37 с.

Земельні відносини в Україні: Законодав. акти і нормат. док. / Упоряд.
Л. Новаковський та ін.; Держ. ком. України по земел. ресурсах. – К.:
Урожай, 1998.

Закон України «Про збори на обов’язкове пенсійне страхування» від
26.06.97 р. № 400 – ВР.

Закон України «Про збори на обов’язкове соціальне страхування.» від
26.06.97 р. № 402 – ВР.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про випуск облігацій внутрішньої
державної позики 1998 року» від 6.04.98 р. № 463.

Постанова КМУ «Про затвердження Правил виготовлення і використання
вексельних бланків» від 10.09.92 № 528-92 п.

Азаров М. Янчуков В. Регіональна система масових електронних платежів //
Вісник НБУ. – 1998. – № 10. – С. 49.

Адамик Б.П. Мінімальні резервні вимоги як інструмент грошово-кредитного
регулювання // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С. 37 – 42.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019