РЕФЕРАТ
на тему:
«Фінансова система Великобританії»
ПЛАН
Вступ
1. Структура та особливості фінансової система Великобританії
2. Зміни і розвиток фінансової системи Великобританії
Список використаної літератури
Вступ
Фінансова система – це сукупність взаємозалежних і взаємодіючих частин,
ланок і елементів, які безпосередньо беруть участь у фінансовій
діяльності і сприяють її здійсненню.
Фінансова система складається з фінансових інститутів (організації,
установи, які здійснюють регулюючу та фінансову діяльності, міністерство
фінансів, казначейство, центральний банк, податкова інспекція, фондові
і валютні біржі) і фінансових інструментів, які створюють необхідні
умови протікання фінансових процесів.
Фінансова система оперує різноманітними коштами, що включають усі види
грошових агрегатів – кількість грошей, безготівкові форми грошей (гроші
на рахунках акредитивів, грошові сертифікати), цінні папери у вигляді
акцій, векселів, опціонів.
1. Фінансова система Великобританії
Фінансова система Великобританії містить у собі 4 традиційних ланки:
державний бюджет, місцеві бюджети, спеціальні позабюджетні фонди,
фінансові державних підприємств.
Державний бюджет країни складається з двох частин:
консолідованого фонду, що включає поточні надходження засобів і їхня
витрата;
національного фонду позик, куди входять доходи і витрати держави,
зв’язані з рухом капіталу.
Основна частина витрат фінансується з консолідованого фонду (98%), що
формується переважно податковими надходженнями (95%). До неподаткових
надходжень відносять доходи від продажу державної власності,
адміністративні стягнення й ін.
Витрати консолідованого фонду можна підрозділити по функціональному
призначенню (табл. 1)
Таблиця1
Витрати консолідованого фонду державного бюджету Великобританії
витрати 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Всього 208 234 261 272 284 295 307 306 313 324
соціальний захист 66 80 92 99 102 107 110 112 113 118
охорона здоров’я 27 31 35 37 39 41 43 44 47 50
оборона 22 24 23 23 22 21 21 21 23 23
економічні послуги 18 14 14 15 17 17 16 13 13 14
загальнодержавні послуги 6 7 8 9 10 11 11 11 12 13
охорона правопорядку 6 7 8 8 9 9 9 10 10 11
комунальні послуги 5 7 7 7 5 5 6 7 6 7
освіта 5 5 9 9 11 11 11 13 12 12
інші 53 59 65 65 69 73 80 75 87 76
Придбаною сферою витрат державного бюджету Великобританії в останньому
десятилітті XX ст. був соціальний захист населення. У 1999 р. ця стаття
зайняла 36% усіх витрат бюджету. Особливістю Британії також є збільшення
до кінця десятиліття питомої ваги витрат на освіту (з 2 % у 1990 до
майже 4% у 2004 р.).
Дохідна частина національного фонду позик формується за рахунок
відсотків, які надходять від корпорацій і місцевих органів влади як
оплата за кредит, частини прибутку Банку Англії, засобів деяких
спеціальних фондів. Видаткова частина включає витрати на обслуговування
державного боргу і деякі інші.
Доходи двох фондів у 1999 р. склали 328278 млн.ф.ст. і перевищили суму
їхніх витрат на 295 млн ф.ст., що і склало профіцит державного бюджету.
Бюджет 2000 р. був виконаний з найбільшим в історії країни профіцитом
– 2,7% ВВП. Причиною профіциту стало зниження витрат на допомогу по
безробіттю завдяки скороченню числа безробітних (4,3% у 1999р. до3,7 у
2000р.). Крім того, у квітні 2000р. уряд провів серед телекомунікаційні
компанії аукціон на надання послуг мобільного зв’язку третього
покоління, що дозволяють власникам мобільних телефонів одержувати
відео- та інтернет- послуги. Одержання від продажу ліцензійних засобів
перевищили плановані в бюджет надходження в 7 разів і досягли 22,5 млрд.
ф.ст., що більш 2% ВВП країни. Профіцит бюджету дав можливість
переглянути деякі державні програми 2001р. Зміни в основному
торкнулися податкової системи, а також збільшення витрат на утворення.
Бюджетний рік, у Великобританії починається 1 квітня і закінчується 31
березня.
Місцеві органи влади в трьох частинах Великобританії: Англії, Уельсі і
Шотландії – мають різну структуру. В Англії двоступінчаста система
місцевих органів влади, що включають графства й округи сільської
місцевості і містах. У 1992р. в Уельсу і Шотландії була введена
одноступінчата система місцевих органів керування.
Після Другої світової війни в компетенцію органів місцевого
самоврядування входило фінансування соціальних послуг, транспорту,
утворення, житлово-комунальнлого господарства. Пізніше їх повноваження
були значно звужені. Місцеві органи влади втратили право на будівництво
і придбання житла, приватизацію місцевого транспорту і комунальних
мереж, з-під їхнього контролю виведені деякі типи освітніх установ,
видаткові зобов’язання муніципалітетів істотно скоротилися. В даний час
з місцевих бюджетів фінансується всього 36% усіх державних витрат.
Структура витрат місцевих органів влади наступна, %:
соціальний захист – 32
освіта – 28
охорона правопорядку – 12
комунальні послуги – 5
транспорт і комунікації – 4
інші – 19.
Система міжбюджетного вирівнювання Великобританії досить складна і різна
у всіх складових частинах країни. У той же час фінансова допомога
заснована на принципах, єдиних для всієї країни. Існує два основних види
фінансової підтримки – блоки-гранди (які в Англії й Уельсі називаються
грантами для збільшення доходів) і гранти на спеціальні цілі. Гранти для
збільшення бюджетних доходів виділяються щорічно. Перед визначенням суми
фінансової допомоги центральний уряд виходячи з проекту центрального
бюджету і прогнозу макроекономічної ситуації установлює видаткові
нормативи для місцевих органів влади на планований рік. Потім об’єкт
фінансової підтримки визначається як різниця між сумою витрат бюджету
муніципального користування, розрахованої на основі видаткових
нормативів, і сумою доходів місцевого бюджету від закріплених за ним
дохідних джерел. Якщо центральний уряд бачить пріоритетним фінансування
якої-небудь конкретної статті місцевого бюджету, то засоби виділяються в
рамках гранта, тобто вони можуть бути витрачені тільки на обговорені
цілі.
Третьою ланкою фінансової системи є спеціальні фонди. Їх більш 80.
ведуче місце займає фонд національного страхування. Він створюється за
рахунок внесків населення, державних підприємств і дотацій уряду.
Акумульовані засоби йдуть на виплату пенсій, посібників по безробіттю і
хворобі.
Крім фонду національного страхування, у фінансову систему Великобританії
входять пенсійні фонди державних підприємств, зрівняльний валютний фонд,
фонди гарантій експортних кредитів. Ці фонди створюються за рахунок
засобів і дотацій підприємств і здійснюють витрати у відповідності зі
своїм функціональним призначенням.
Державні підприємства Великобританії поділяються на 3 види: державні
корпорації, змішані підприємства і відомчі. Державні корпорації
здебільшого функціонують у націоналізованих галузях промисловості.
Діяльність державних підприємств Великобританії відповідає стратегічним
інтересам держави і не завжди ґрунтується на ринкових механізмах,
унаслідок чого вони, як правило, збиткові.
Схема фінансової системи Великобританії представлена на мал.1
Державний бюджет:
Консолідований фонд;
Національний фонд позик
Бюджети місцевих рівнів
Спеціальні фонди:
Фонд національного страхування; пенсійні фонди;
Зрівняльні валютні фонди; фонди гарантій
Експортних кредитів
Державні підприємства:
Державні корпорації; змішані підприємства;
Відомчі підприємства
2. Зміни і розвиток фінансової системи Великобританії
У 80-і роки відбулися значні зміни в структурі і регулюванні фінансових
інститутів Великобританії. Вони вплинули на систему банків, систему
страхування, будівельні товариства, фондову біржу, а також на ринок
споживчих товарів. Деякі раніш чітко обкреслені розмежування сфер
діяльності стали більш розмитими, наприклад, якщо раніш кредити на
будівництво вдома були винятковою прерогативою будівельних суспільств,
те тепер ці кредити стали видавати як банки, так і страхові компанії.
Відбулися два зв’язаних з цим зміни: трансформація філій будівельних
суспільств у фактичні банки зі своїм власним запасом готівки і
розширення сфер діяльності всіх трьох типів організацій на ринок
нерухомості. Будівельні суспільства також беруть участь якоюсь мірою в
послугах по капіталовкладенню, страхуванні і земельних послугах.
Лондон продовжив рости як центр міжнародних фінансових операцій.
Збільшилися припливи капіталу, а також обмін валюти і торгівля цінними
паперами, таким чином, у Лондоні представлена велика кількість іноземних
банків – конкуренція, Що Збільшилася, і розвиток техніки прискорив
процес обміну і торгівлі – Фондова біржа був реорганізований, і
традиційна система брокерів і джобберів був скасований. У результаті,
утворився ряд компаній, що стали проміжною ланкою між британськими й
іноземними банками і колишніми брокерами і джобберами. Наприкінці 80-х
приспіли і закони, що регулюють діяльність цих нових фінансових
організацій. Довелося навіть створити нові контролюючі органи, що
стежили за виконанням букви закону в цій сфері діяльності.
Усі комерційні банки знаходяться під наглядом Банку Англії, який має
право випускати банкноти в Англії й Уельсі (банки Шотландії і Північної
Ірландії мають обмежені права випускати гроші на їх територіях). Банк
Англії ліцензує банки, що в основному працюють з населенням (як
Ощадбанк), інвестиційні, іпотечні й інші британські чи іноземні банки.
Розділові лінії в цьому секторі теж стали менш помітні, притім, що
банки, що працюють з фізичними особами, розділилися на іпотечні банки,
страхові банки; банки по роботі з цінними паперами і т.д. Банк Англії
також контролює ставку рефінансування, що впливає на структуру і рівень
процентних ставок. Він активно втручається на іноземні валютні ринки,
охороняючи стабільність фунта. Фунт стерлінгів – одна з головних валют
світу, а Лондон є одним з найважливіших торгових центрів світу.
Заощадження населення вкладаються в розвиток економіки через мережу
фінансових організацій. Прикладами можуть послужити страхові компанії,
пенсійні й інвестиційні фонди. Інші організації спеціалізуються в
окремих областях фінансування; таким чином, фінансові організації
забезпечують гроші під заставу нерухомості. Є ще компанії, що фінансують
лізинг устаткування і середньо- і довгострокові ринки капіталу, що також
фінансують чи банки фондовий ринок, включаючи ринок інноваційних
технологій.
У Великобританії існує кілька організованих фінансових ринків. Ринки
цінних паперів складаються з Міжнародної фондової біржі, що працює з
зареєстрованими цінними паперами й акціями (включаючи державні цінні
папери й опціони), Ринок незареєстрованних цінних паперів, для більш
дрібних компаній, і Третій ринок, для невеликих компаній, цінні папери
яких не зареєстровані. Дії на валютному ринку включають торгівлю
депозитними сертифікатами, короткостроковими депозитами й ін. Інші ринки
мають справа з Євро, обміном валюти, фьючерсами й ін.
Частка невидимої торгівлі (гонорари і плата за фінансові послуги,
відсоток по вкладах, прибутки і дивіденди) постійно збільшується з
однієї третини до половини всіх зовнішніх доходів держави.
СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Фінансово-кредитний енциклопедичний словник. Під ред. А.Г. Грязновой.
Вид-во «Фінанси і статистика». – М.,2002
Фінансово-кредитні системи закордонних країн. / К.В. Рудий. – М.: 2003
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
