§ 2. Фінансова система і бюджет
Головною ланкою фінансової системи є бюд-
жетна система, яка організаційно залежить від форми
державного устрою і, як правило, складається з держав-
ного та місцевих бюджетів. Відношення між державним і
місцевими бюджетами будуються на основі єдності бюд-
жетної системи і фінансової політики держави.
Зміни в економіці, керівництві господарством дер-
жави і зміни у структурі й функціях державної влади та
управління стосуються і бюджетної системи, змінюють
співвідношення між різними ланками бюджетів, зміню-
ють їх обсяг і внутрішню структуру.
Структура бюджетної системи визначається Консти-
туцією. В ній та в Законі про бюджетні права закріплю-
ються права держави та місцевих органів влади і
управління на затвердження своїх бюджетів, на дифе-
ренціювання доходів і видатків між різними ланками
бюджетної системи, порядок їх складання, розгляду та
затвердження.
Нові економічні відносини, які запроваджуються в
Україні, потребують змін і в бюджетній системі. Щодо
вирішення цієї проблеми існують різні підходи:
зберегти бюджетну систему і бюджетний устрій до
виходу з економічної кризи, щоб мобілізувати викори-
стання фінансів у державі з метою подолання кризових
явищ за рахунок розвитку пріоритетних напрямів ви-
робництва, стабілізації національної валюти;
при збереженні централізованої бюджетної системи
надати право місцевим органам влади і управління
розпоряджатися коштами, що надходять від комунальної
власності підприємств через податки, регулюючи бюдже-
ти за рахунок загальнодержавних податків та доходів;
надати самостійність місцевим бюджетам, консоліду-
вавши у бюджеті України всі бюджети, що становлять
бюджетну систему.
Розглядаючи питання стосовно збереження бюджет-
ної системи та бюджетного устрою, треба зазначити, що
її
Розділ І. Бюджет — головна ланка фінансів…
в умовах переходу до ринкової економіки продовжують
зберігатися затратні функції держави, супроводжувані
спадом виробництва, інфляційними процесами і змен-
шенням доходів. Нестача коштів на фінансування со-
ціально-культурної сфери, будівництво, оборону та інші
заходи у державному бюджеті поповнюється за рахунок
кредитів Національного банку та шляхом централізова-
ного розподілу коштів між ланками бюджетної системи,
що, безперечно, є позитивним моментом. Негативним є
те, що централізований порядок складання, розгляду,
затвердження і виконання бюджетів, які входять до
бюджетної системи України, породжує в органах влади і
всіх ланках управління споживацьке ставлення до них і
не стимулює їх діяльність на вишукування додаткових
коштів у господарствах областей, міст і районів. Саме
місцеві органи влади й управління повинні розробляти
відповідні заходи щодо поліпшення економічного стану
своїх сіл, селищ, районів, міст і областей та вишукуван-
ня можливостей додаткового залучення коштів в їх
бюджети на підтримку діючих установ охорони здоров’я,
освіти, культури та фінансування інших заходів, перед-
бачених бюджетами. Адже якщо держава мобілізує
кошти для фінансування пріоритетних напрямів еко-
номічного розвитку, вона не може достатньо забезпечу-
вати позики, субвенції і субсидії місцевим бюджетам, і
останні змушені будуть скорочувати видатки саме за ра-
хунок мережі установ культури, освіти, охорони здо-
ров’я, що дуже небезпечно.
Реформування спонукає органи місцевої влади і
управління до розробки невідкладних заходів щодо по-
шуку засобів для фінансування інфраструктури. З Дер-
жавного бюджету місцевим органам влади та їх бюдже-
там виділяється мінімум допомоги.
Прийняття консолідованого бюджету, до складу
якого входять усі види бюджетів бюджетної системи,
пов’язане зі значним навантаженням на місцеві органи
влади і управління, вимагає від них повної відповідаль-
12
Глава І. Фінанси держави
носгі за виконання бюджету. Позитивним у кон-
солідуючій схемі бюджету є те, що бюджетна система
спирається на економічно і юридичне врегульовану су-
купність Державного бюджету України, республікансько-
го бюджету Автономної Республіки Крим, обласних,
міських, районних, селищних та сільських бюджетів.
При цьому передбачається повна самостійність місцевих
бюджетів і всіх їхніх ланок, зумовлена наявністю влас-
них та закріплених доходних джерел і правом визначен-
ня напрямів їх використання. Негативним моментом є
те, що в умовах постійного скорочення виробництва і
доходів повна самостійність місцевих рад при форму-
ванні бюджетів ще більше поглиблює кризові явища в
економіці регіонів.
Як бачимо, бюджет є формою планомірного накопи-
чення і використання коштів для забезпечення функцій,
здійснюваних органами державної влади, регіонального
та місцевого самоврядування. Планомірне накопичення
коштів відбувається у галузях виробництва, а тому
підприємства усіх форм власності є ведучою ланкою у
створенні фінансів держави, оскільки фінанси
підприємств опосередковують грошові відносини, що
виникають при створенні і використанні грошових до-
ходів для формування основних і обігових фондів,
розрахунків з державою через систему податків та обслу-
говування кругообігу коштів підприємств і зміну форм
вартості у процесі цього кругообігу. Якщо фінанси
підприємств обслуговують процес виробництва суспіль-
ного продукту, його розподіл всередині підприємств і
нагромадження капіталу для розширеного відтворення
та розрахунків з державою через податкову систему, то
загальнодержавні фінанси використовуються для
розподілу і перерозподілу з метою задоволення потреб
загальнодержавного споживання через державний та
місцеві бюджети й численні централізовані позабюд-
жетні фонди: соціального страхування, пенсійний фонд
тощо.
13
Розділ І. Бюджет — головна ланка фінансів…
Таким чином, фінансову систему України утворюють:
1) фінанси підприємств усіх форм власності, відраху-
вання до бюджету та різних фондів;
2) державний і місцевий бюджети, або консолідова-
ний бюджет;
3) централізовані державні та інші фонди;
4) фондовий ринок.
В умовах переходу до ринкової економіки активно
вживається у фінансову систему фінансовий ринок.
З утворенням незалежної України жодного року до
складу державного бюджету не входив державний фонд
соціального страхування, що використовується для ви-
плати допомоги при тимчасовій непрацездатності, для
оплати путівок до санаторію, допомоги дітям та ін.
Відповідно до чинного законодавства на Пенсійний
фонд України, як централізований державний фонд, по-
кладається завдання забезпечення фінансування витрат
на виплату пенсій громадянам, яким виповнилась не-
обхідна для призначення пенсій кількість років, на ви-
плату допомоги на дітей, соціальну підтримку пенсіо-
нерів та інші заходи.
Особливої уваги заслуговує фондовий ринок, який
цілеспрямовано розвивається і з плином часу стане важ-
ливим елементом фінансової системи.
Контролювати процеси становлення ринку цінних
паперів та фондової біржі має Державна комісія з
цінних паперів та фондового ринку, яка видає ліцензії
на продаж цінних паперів, реєструє нові випуски в
обіг цінних паперів, виконує нагляд за роботою фондо-
вої біржі та рийку цінних паперів — як біржового, так і
позабірхового.
Розширення мережі об’єктів приватизації дає мо-
гутній поштовх розвиткові ринку цінних паперів. Сьо-
годні в Україні мало інвесторів. Чітко проглядається не-
достатня кількість зарубіжних інвестицій. Однак інтерес
західних інвесторів до України зросте, якщо вони змо-
жуть своїм капіталом брати участь у приватизації. Ши-
14
Глава І. Фінанси держави
рокого розвитку набув ринок банківського та міжбан-
ківського кредиту, активізувалась діяльність валютної біржі.
Реформування фінансової системи України потребує
і структурної перебудови системи управління Міні-
стерства фінансів. Ї така перебудова здійснюється, ство-
рена нова структурна одиниця — Державне Казначей-
ство.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter