.

Фінанси підприємств – провідна ланка надходжень доходів до бюджету (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
933 3859
Скачать документ

Фінанси підприємств – провідна ланка надходжень доходів до бюджету

Провідною ланкою фінансової системи дер-

жави є фінанси підприємств усіх форм власності, які че-

рез систему податків перераховуються в бюджети всіх

рівнів. Тому при вивченні фінансів підприємств не-

обхідно враховувати різні форми власності: державну,

акціонерну, орендну і приватну.

Фінанси підприємств виражають грошові відносини,

що виникають при утворенні й використанні грошових

доходів для формування основних та обігових фондів у

процесі розширеного відтворення, а також для ор-

ганізації процесу виробництва на основі використання

грошей з метою:

формування основних і обігових фондів;

організації їх кругообороту;

розподілу і використання в грошовій формі створе-

ного у сфері матеріального виробництва суспільного

продукту, включаючи чистий дохід.

Однак фінанси підприємств не замикаються на

розподілі і перерозподілі доходу, вони ще й обслугову-

ють кругооборот коштів підприємств та зміну форм вар-

тості у процесі цього кругообороту.

Самоокупність витрат грунтується на вартості та її

формах і має велике значення для виявлення затратного

механізму при порівнюванні з ціновим фактором вихід-

ної продукції.

Дія закону вартості у господарській діяльності

підприємств виявляється через рух і використання по-

казника вартості та організації фінансових відносин.

фінанси державних підприємств мають на меті розши-

рене відтворення основних і оборотних виробничих

фондів праці, акумуляцію створюваної у процесі ма-

теріального виробництва частини чистого доходу для

забезпечення розширеного відтворення виробництва.

255

Розділ VI. Шляхи подолання криз…

У нинішніх умовах держава наділяє підприємства

основними й оборотними коштами, і вони є повністю

самостійними: мають баланс доходів і видатків, або

фінансовий план. Вони вступають у господарські зв’язки

і відносини з іншими підприємствами і збутовими ор-

ганізаціями, здійснюють з ними розрахунки, мають

закінчений баланс прибутків і збитків. Реалізація

підприємством продукції та послуг зумовлює необ-

хідність грошових доходів і видатків, існування фінансо-

вих відносин і створення фінансових ресурсів у процесі

господарської діяльності.

Фінансові ресурси підприємства — це його грошові за-

соби, що перебувають у його постійному або частковому

володінні для забезпечення умов безперебійної діяль-

ності, а також достатніх доходів і накопичень. Джерелом

фінансових ресурсів є створюваний підприємствами

чистий продукт у грошовому вираженні.

Витрати державних підприємств складаються:

1) з коштів, що компенсують усі матеріальні витрати,

пов’язані з виробництвом продукції;

2) з коштів фонду оплати праці;

3) з амортизаційних відрахувань, платежів за кори-

стування кредитом тощо.

За специфікою витрати підприємств можна поділити

на групи:

1) витрати на виробницпво і господарсько-

експлуатаційну діяльність;

2) витрати на розширення виробництва;

3) платежі у бюджет та відрахування у спеціальні

фонди.

Фінансова самостійність підприємств потребує ак-

тивної фінансово-господарської діяльності, яка забезпе-

чувала б можливість не лише покривати виробничі вит-

рати, а й створювати прибуток.

Діяльність підприємств у нових умовах зумовлена

дією закону вартості, об’єктивною необхідністю викори-

стання всіх форм вартості у процесі відтворення вироб-

256

Глава II. Фінанси підприємств…

ництва. Свою дію закон вартості виявляє через показни-

ки форм вартості: гроші, ціни, собівартість, кредит,

фінанси, прибуток тощо, стимулюючи таким чином вит-

рати на одиницю продукції, зростання виробництва

продукції і прибутків. Треба сказати, що практичне ви-

користання теорії вартості нелегке. При відсутності кон-

куренції і спаді виробництва державні підприємства, як

це спостерігається в Україні, не мають прибутку, а тому

ніякі вартісні показники в умовах економічної кризи не

Дають можливості бути з прибутками більшості

підприємств. Однак відшкодування витрат доходами і

забезпечення прибутку як джерела внутрішніх госпо-

дарських нагромаджень є необхідною умовою діяльності

підприємств.

Організовуючи свою фінансово-господарську діяль-

ність, підприємства повинні використовувати власні

кошти, а також дбати про повернення кредитів, оскіль-

ки держава неспроможна забезпечити коштами навіть

власні підприємства. Необхідно розрізняти власні і по-

зикові кошти, тим більше, коли останні беруться під ве-

ликі відсотки і на умовах повернення.

В умовах дії закону вартості та об’єктивної не-

обхідності матеріального стимулювання зростання

суспільного продукту дуже негативно діє на виробниц-

тво державна податкова система. Ця дія має грунтува-

тися на результатах фінансових розрахунків і аналізу

фінансово-господарської діяльності підприємств всіх

форм власності, а тому податкова політика повинна по-

стійно удосконалюватися.

Важливим фактором, який накладає свій відбиток на

всі сторони фінансової діяльності підприємств, є прина-

лежність підприємства до визначеної галузі промисло-

вості. Фінанси швейної фабрики, наприклад, істотно

відрізняються від фінансів підприємства, що виробляє

бурильні труби. У зв’язку з цим фінанси підприємств,

відображаючи виробничі відносини в усій їх конкретній

різноманітності, повністю відображають і такі особли-

257

Розділ VI. Шляхи подолання криз…

восгі галузі, як склад і структура виробничих витрат,

спосіб виробництва, специфіка виробничого процесу і

створюваної продукції, швидкість обігу засобів, ціни на

продукцію тощо.

До факторів, що впливають на функціювання і ор-

ганізацію фінансів, також належить така особливість ви-

робництва, як наявність або відсутність сезонності. Для

сезонних галузей (цукрова, лісова, торфова, річковий

флот тощо) характерна нерівномірність обсягів госпо-

дарської діяльності і змінна потреба в коштах. Такі

підприємства змушені користуватися кредитом, щоб за-

довольняти тимчасові потреби в коштах і розрахуватись

за них відразу ж після того, як ця потреба минає. У цих

галузях потреба в коштах є стабільною і зростає в міру

розширення обсягів господарської діяльності. Отже, в

сезонні галузі важче залучати капітал, і це вимагає від

держави вжиття відповідних радикальних заходів.

Істотно відрізняються і підприємства, що випуска-

ють продукцію, і організації, які займаються розширен-

ням і відбудовою основних засобів (капітальне будівниц-

тво, капітальний ремонт). Такі підприємства фактично

авансують незавершене виробництво до того часу, поки

будівництво не закінчене.

Що стосується фінансів орендних, акціонерних і

приватних підприємств, то орендні підприємства, за

своєю суттю, нічим не відрізняються від державних.

Акціонерним товариством та приватним підприємствам

притаманні властивості, які відрізняють їх від державних

підприємств:

по-перше, на відміну від державних у акціонерних

підприємств матеріальні та грошові ресурси є власністю

акціонерів чи приватних осіб;

по-друге, напрями використання коштів, а тим

більше вільного прибутку вирішуються або акціонерами,

або приватними особами;

по-третє, на відміну від державних акціонерні

підприємства більш оперативні стосовно оцінки і аналізу

258

Глава її. Фінанси підприємств…

прибутковості продукції, що реалізується, завдяки

жорсткому контролю за витрачанням коштів з метою

досягнення найвищого прибутку;

по-четверте, у фінансово-господарській діяльності

вони не можуть розраховувати на підтримку держави чи

одержання цільових кредитів, які виділяються держав-

ним підприємствам, хоч в умовах економічної кризи ця

допомога має епізодичний характер, і підприємство

змушене шукати виходу з неадекватних ситуацій. Це по-

требує від них значного поліпшення фінансової роботи

підприємств, зусиль, спрямованих на забезпечення

фінансовими ресурсами процесу виробництва і реалізації

продукції, додержання фінансової дисципліни у викори-

станні трудових, фінансових та грошових ресурсів. Не-

обхідною умовою цього є планування або прогнозування

використання фінансових і кредитних ресурсів на основі

чіткого обліку й контролю за надходженням грошових

коштів і розрахунків по зобов’язаннях, до яких нале-

жать: заробітна плата; розрахунки з постачальниками

або іншими підприємствами-суміжниками та особами;

розрахунки щодо оподаткування; з банками за одержані

кредити. Цю роботу на великих підприємствах викону-

ють фінансові відділи. Малі акціонерні і приватні

підприємства фінансову роботу покладають, як правило,

на бухгалтерію.

Поступальний рух до ринку видозмінює фінансову

роботу підприємств, вони стають складовою частиною

суспільного механізму, який постійно змінюється. Тех-

нологічна новизна, посилення конкуренції, зміни на

ринках збуту потребують постійного контролю за станом

фінансів підприємства і оперативного реагування на

зміни. Для цього необхідна чітка інформація про ринки

збуту, оптові та фінансові ринки.

Необхідна інформація про стан фінансів підприємств

відображується у балансі, обліковій документації та по-

казниках фінансових результатів. У спрощеному вигляді

баланс є фінансовим оглядом, який дає уявлення про

259

Розділ VI. Шляхи подолання криз…

джерела формування коштів і їх спрямування, що не-

можливо без налагодження системи обліку, за допомо-

гою якої здійснюється збір, обробка і узагальнення ма-

теріалів обліку. Облікова інформація — засіб вивчення

конкретного змісту виробничих процесів та зако-

номірностей використання коштів. Облік повинен чітко

відображати реальність на основі сучасних методів

кількісного виміру з використанням комп’ютерної тех-

ніки.

Облік — це кількісна і якісна характеристика явищ

та процесів. Він повинен бути: своєчасним, точним,

повним і чітким.

Своєчасність обліку — особливо важлива характери-

стика, необхідна для управління процесами і явищами,

для вживання оперативних заходів по усуненню нега-

тивних наслідків.

Точність — жорстка необхідність для прийняття

рішень щодо використання коштів, їх збереження з ме-

тою нагромадження.

Повнота обліку потребує реєстрації усіх без винятку

операцій при використанні фінансів та у виробничій

діяльності.

Чіткість обліку — необхідна умова для узагальнення

процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві, при

прийнятті необхідного рішення.

Облік є найважливішою умовою виявлення резервів

та вивчення конкретного змісту процесів і об’єктивних

закономірностей, їх пізнання та використання. Він ве-

деться за різними показниками, але в умовах ринкових

відносин найбільш прийнятним є вартісний показник,

який відображає у грошовій формі натуральні (літри, то-

ни) і трудові (дні, години, хвилини) показники.

В цілому облік на підприємстві підрозділяється на

оперативний, бухгалтерський та статистичний.

Оперативний облік необхідний для швидкого одер-

жання інформації про виконання завдань, робіт, послуг,

використання коштів, для прийняття рішень щодо ви-

260

Глава II. Фінанси підприємств…

робництва продукції тощо. Як правило, він відобра-

жається у графіках, таблицях або справах. Отже, опера-

тивний облік — це позасистемний облік операцій, не

відображених у бухгалтерському обліку.

Бухгалтерський облік є системою безперервного відо-

браження коштів (за видами і джерелами) та процесів

господарської діяльності цехів і підприємства в цілому.

Особливості бухгалтерського обліку:

1) використання натуральних, трудових та вартісних

показників з переважанням вартісних показників,

оскільки в бухгалтерському обліку відображаються уза-

гальнені кошти, виграти та результати господарської

діяльності;

2) суворе документування обліку. Відображення опе-

рацій повинно бути чітко документоване для перевірки

цільового і законного використання коштів;

3) чітке і системне проведення операцій та їх відо-

браження на рахунках бухгалтерського обліку, який за

звітними періодами узагальнюється в основному бухгал-

терському документі — балансі фінансово-господарської

діяльності підприємства;

4) інвентаризація товарно-матеріальних цінностей,

результати якої відображаються в обліку;

5) безперервність у часі, а також обов’язкове

висвітлення усіх виробничих і фінансових операцій.

Облікова інформація формується, групується і офор-

мляється в систему бухгалтерського обліку, яка фіксує і

відображає первинну інформацію, узагальнює її на

основі принципу єдності і реальності оцінки, який відо-

бражає в грошових вимірах однорідні господарські кош-

ти (основні, матеріальні тощо), встановлює обов’язкові

правила оцінки коштів і контролює їх використання.

Принцип реальності потребує вираження у грошовій

формі справжніх обсягів коштів (за рахунок чіткого

відображення у балансі джерел надходження коштів та їх

використання).

Таким чином, бухгалтерський облік — це система

різних способів реєстрації матеріальних та грошових

261

Розділ VI. Шляхи подолання криз…

операцій і узагальнення даних про стан і рух коштів для

відображення, підсумку і контролю кількісних та якісних

показників фінансово-господарської діяльності.

Бухгалтерський облік на підприємстві проводиться з

використанням наступних засобів: документування

обліку, оцінки коштів, ведення рахунків і подвійного

запису, інвентаризації, балансового узагальнення даних

про кошти і відомості результатів обліку у показниках

звітності.

На основі документів операції і кошти відобража-

ються на рахунках бухгалтерського обліку, які викорис-

товуються для групування облікових об’єктів і одержан-

ня узагальнених показників господарської діяльності, що

відносяться на рахунки за допомогою подвійного запису

видів коштів та їх джерел. Застосування подвійного

запису дає змогу не тільки фіксувати рух грошових

коштів, а й впливає на фінансову діяльність підпри-

ємства.

На відміну від оперативного і статистичного обліку,

нагляд та відображення виконуваних операцій має

безперервний характер. Зміна на нинішньому етапі ви-

робничих відносин потребує і більш чіткого бухгал-

терського обліку, насамперед удосконалення обліку за-

трат на виробництво, оскільки в процесі виробництва

виникає прибуток, що потребує встановлення місць ви-

никнення затрат і центрів відповідальності, що вкрай

необхідно для контролю за собівартістю продукції.

Традиційно склалося так, що місцем виникнення за-

трат прийнято вважати об’єкти аналітичного обліку за

елементами витрат та собівартості. Зміна форм бухгал-

терської звітності, а також структури балансу не дає ба-

жаних наслідків, оскільки спрощення звітності затруд-

няє перевірку, розширення ж дає змогу виявляти слабкі

місця.

Перехід до ринкової економіки зумовив розширення

участі у економічних та фінансово-кредитних відношен-

нях кількості різних структур, яким необхідна інформа-

262

Глава II. Фінанси підприємств…

ція про фінансовий стан різних об’єктів, чого не можна

забезпечити без чіткої організації бухгалтерського обліку

і звітності.

В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік

повинен виконувати функції інформаційної системи, яка

оцінює, обробляє та відображає фінансову інформацію.

Бухгалтерський облік, на відміну від статистичного та

оперативного, дає уявлення про роботу підприємства чи

страхових компаній — стан платоспроможності, ліквід-

ності та прибутковості.

Перехід до ринкової економіки потребує переведен-

ня статистичної звітності на методи, вироблені в резуль-

таті світового досвіду, що забезпечують необхідні

кількісні перетворення і удосконалення інформаційного

забезпечення, а отже, вибір варіантів діяльності тим чи

іншим підприємством, які дають йому можливість досяг-

ти необхідних фінансових результатів. Існуючі державні

підприємства традиційно склалися як основна виробни-

ча ланка, найважливішою метою якої було досягнення

ефективності, необхідної для виконання їх планових

завдань. На противагу їм ринкові підприємства, пра-

цюючи в умовах регулювання ринкових відносин, вба-

чають своє головне завдання в одержанні максимально-

го чистого прибутку з авансованого капіталу, певна річ,

із регулюючим втручанням держави.

Отже, кінцевим результатом кожної господарської

організації, що працює в умовах ринкової економіки, є

одержання максимального прибутку. Порівнюючи ре-

зультати діяльності державних і ринкових підприємств,

можна визначити пріоритетність фінансових питань, які

стоять перед ними.

По-перше, в умовах ринкової економіки фінанси

підприємств повинні забезпечувати грошове обслугову-

вання капіталу і його взаємовідносини з ринком цінних

паперів, фінансово-кредитною системою держави, що

потребує перегляду методики ведення бухгалтерського

обліку, закріплення в ньому типових для ринкової еко-

263

Розділ VI. Шляхи подолання криз…

номіки статей витрат на рекламу, доконтрактних та

інших видатків.

По-друге, потребує перегляду система калькуляції

витрат виробництва, обліку основних засобів, реалізації

продукції, оцінки товаро-матеріальних цінностей тощо.

По-третє, необхідно чітко визначити облік операцій

з іноземною валютою, тобто закріпити обов’язкову пе-

реоцінку валюти за її курсом.

Хто, як не держава, має урегулювати ці та інші пи-

тання?

Реалії сьогоднішнього дня — криза не тільки еко-

номічної, а й фінансової системи, яка наблизила держа-

ву до тієї межі, за якою стоїть питання про її незалежне

існування. Це вимагає вжиття негайних заходів щодо

всебічного аналізу економічної ситуації і прогнозування

економічного й соціального розвитку на перспективу,

що неможливо без розробки схеми зведеного по Україні

балансу і регіональних балансів фінансових ресурсів та

методів їх складання, ще конче необхідна основа для

прийняття рішень щодо виконання тих чи інших про-

грам.

Криза, уразивши економіку України, позначилася

насамперед на роботі підприємств і цілих галузей. Як

вплинуло це явище на стан конкретних підприємств і як

воно впливає на кінцеві результати їх діяльності — при-

буток і платежі в бюджет?

Аналіз динаміки зростання виробництва і відраху-

вань розкриває не лише недоліки, а й дає можливість

намітити шляхи і методи мобілізації виробництва та ви-

ходу з кризового становища.

Для проведення цієї роботи можна використовувати

такі методи:

метод порівняння (це найуживаніший метод для

оцінки економічних явищ, що вивчаються);

балансовий метод, який дає змогу встановити зна-

чущість усіх факторів, у тому числі таких, які особливо

не виділяються, за рахунок порівняння явищ у їх ро-

звитку;

264

Глава II. Фінанси підприємств.

суцільного і вибіркового аналізу.

Зазначимо, що вибірковий аналіз застосовується у

практиці переважно як такий, що потребує менших вит-

рат часу і при правильному його застосуванні дає добрі

результати, оскільки при малій кількості показників до-

зволяє виявити тенденцію зростання чи зниження ви-

робництва та відрахувань.

На завершальному етапі аналізу результати дослід-

жень узагальнюються і робляться висновки щодо кінце-

вих результатів роботи.

Інфляційні процеси, що їх переживає Україна, торк-

нулися всіх підприємств, призвівши до значного скоро-

чення прибутку відносно обсягів виробництва продукції

та до зростання заробітної плати. Та навіть у цих умовах

підприємства намагаються зберігати чисельність пра-

цюючих.

При зростанні усіх показників дуже важко виявити

вплив підвищення цін на виробництво, оскільки мето-

дика розрахунків не розроблена ні держстатистикою, ні

іншими органами. До того ж інфляційні процеси по-

стійно поглиблюються, що призводить до підвищення

цін та необхідності індексувати заробітну плату.

Для детальнішого аналізу, наприклад фінансово-

господарської діяльності, потрібні більші масиви інфор-

мації, однак з відміною і спрощенням звітності й бухгал-

терського обліку немає змоги провести аналіз за факто-

рами. Сьогодні відсутній і орган, який повинен би

здійснювати аналіз фінансово-господарської діяльності

хоча б на підприємствах державного сектора економіки.

Прийняття закону про введення аудиту також не дає не-

обхідних повноважень для виявлення порушень в обліку

і звітності та для їх усунення.

Отже, треба впроваджувати методи бухгалтерського

обліку, прийняті державами з ринковою економікою для

приватного сектора економіки, і встановлювати чітку

систему обліку у державного секторі, а також законодав-

че запровадити фінансовий контроль за діяльністю

підприємств державного сектора економіки.

265

Розділ VI. Шляхи подолання криз…

Господарська самостійність підприємств, розрив

економічних зв’язків з країнами СНД і перехід до рин-

кової економіки поставили підприємства в екстремальні

умови. Як свідчать дані органів держстатистики, вироб-

ництво промислової продукції продовжує невпинно

знижуватись. До того ж підприємства вимушені відрахо-

вувати великі податки до бюджетів усіх рівнів та значні

суми до різних фондів.

Формування ринкових відносин в Україні не можли-

ве без зміцнення регіонального управління господар-

ством.

Група вчених вузів Сумщини та спеціалістів-

практиків, що об’єдналися при Сумській філії Північно-

Східного наукового центру НАН України, висловили

своє бачення проблем економіки регіонів в умовах пере-

ходу до ринкових відносин.

На прикладі Сумської області ними розроблені про-

позиції по реформуванню тих галузей економіки, які

раніше були інтегровані в економіку колишнього Ра-

дянського Союзу. В Сумській області є багато

підприємств, які виробляли продукцію для централізо-

ваного розподілу, причому це не були товари народного

споживання. Аналізуючи потреби галузей, населення об-

ласті і України в цілому, а також технологічні можли-

вості підприємств, вчені дійшли до висновку, що слід

переорієнтувати все машинобудування на виробництво

машин і механізмів для переробки сільськогосподарської

продукції, сільськогосподарського виробництва, побуто-

вої техніки, інших товарів широкого попиту. При цьому

економічно обгрунтованим є якнайширше використання

технологій і обладнання цих підприємств. Навіть при

реформуванні тих чи інших міністерств і відомств

України чи після проведення приватизації цим

підприємствам доцільно не втрачати технологічних, по-

стачальницько-збутових і організаційних зв’язків у ме-

жах галузей і об’єднань. Є чимало підприємств, які ке-

руються такими порадами, і це позитивно впливає на

їхній фінансовий стан.

266

Глава II. Фінанси підприємств..

Особливе значення надається реформуванню вироб-

ничих відносин у сільськогосподарському виробництві.

Наголошується на безумовному визнанні всіх форм

власності і господарювання на селі.

Сьогодні головну роль у виробництві сільськогоспо-

дарської продукції відіграють і будуть відігравати в май-

бутньому великі колективні господарства, засновані на

особистій власності громадян.

Значною проблемою є система управління еконо-

мікою на регіональному рівні. На підставі аналізу ходу

реформування економіки можна вважати, що система

управління господарством повинна будуватися таким

чином, щоб забезпечити оптимальне сполучення

централізованого державного регулювання економіки,

по-перше, з широкими правами регіональних структур в

управлінні основними галузями господарств, розміще-

ними на їх території, і по-друге, з правами підприємств.

Для цього потрібно:

1. Забезпечити функціонування і розвиток госпо-

дарства регіону. Відповідальність територій за вирішення

цих питань зумовлена тим, що нормальне функціону-

вання господарства:

— забезпечує населення даної території засобами

існування у вигляді заробітної плати та інших доходів;

— формує фінансові ресурси (у вигляді доходів бюд-

жету), необхідні для реалізації функції держави і дер-

жавних територіальних формувань.

2. Забезпечити функціонування й розвиток соціаль-

ної сфери, необхідної для життєдіяльності населення

даної території, його відтворення.

3. Охороняти навколишнє середовище як єдине

джерело життя.

Усі ці завдання взаємопов’язані і не можуть вирішу-

ватись одне без одного, їх реалізація неможлива без

адекватної системи управління цими процесами на те-

риторіальному рівні.

Отже, територіальні органи влади повинні здійсню-

вати управління народним господарством, соціальною

267

Розділ VI. Шляхи подолання криз…

сферою і охороною навколишнього середовища, мати

для цього необхідні повноваження, методи та важелі

управління, відповідні структури.

Перехід підприємств до ринкової економіки потре-

бує виконання таких вимог:

стабілізації виробництва через вирішення питань по-

стачання сировини і матеріалів і збуту вироблених то-

варів, хоча б за державними замовленнями;

, скорочення чисельності працюючих за рахунок

впровадження передових технологій і автоматизації ви-

робництва, тобто оновлення активної частини основних

фондів;

ріст державних доходів повинен бути у прямій за-

лежності від зростання виробництва і прибутку;

державна допомога підприємствам усіх форм влас-

ності по пріоритетних напрямах через бюджетні інве-

стиції і пільгові кредити;

податкова політика має стимулювати виробництво.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020