§ 2. Державний фонд сприяння зайнятості населення
Конституцією України затверджено право
кожного на працю, що включає можливість заробляти
собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку
вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення
громадянами права на працю, гарантує рівні можливості
у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує
програми професійно-технічного навчання, підготов-
ки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних
потреб.
Конституційне право громадян на працю забезпе-
чується органами державної влади й управління, в тому
числі Державним фондом сприяння зайнятості населен-
ня. Кошти фонду входять до складу Державного бюдже-
164
Глава П. Державні та позабюджетні фонди
ту і витрачаються на фінансування заходів, передбачених
державними та територіальними програмами зайнятості.
За рахунок коштів Фонду сприяння зайнятості
фінансуються:
1. На державному рівні — розвиток центрів підго-
товки і навчання вивільнюваних працівників та незайня-
того населення, його професійної орієнтації, утримання
інформаційно-обчислювальних центрів, поліграфічної
бази, власних підприємств служби зайнятості, створення
гуртожитків і тимчасового житла для осіб без певного
місця проживання; проведення наукових досліджень й
розробок з проблем ринку праці та зайнятості населен-
ня; забезпечення міжнародного співробітництва у
розв’язанні проблем зайнятості населення; надання, в
окремих випадках, допомоги державним та місцевим
центрам зайнятості, а також утримання структурних
підрозділів служби зайнятості;
2. На місцевому рівні — заходи по професійному
орієнтуванню та працевлаштуванню населення; підви-
щення кваліфікації та перепідготовка вивільнюваних
працівників і безробітних; організація додаткових робо-
чих місць у галузях народного господарства; залучення
безробітних до оплачуваних громадських робіт; надання
безвідсоткової позички безробітним для зайняття
підприємницькою діяльністю; виплату допомоги по без-
робіттю та надання матеріальної допомоги членам сім’ї
безробітного, ягі перебувають на його утриманні, а та-
кож громадянам, якими право на отримання допомоги
по безробіттю втрачено; видання спеціальних інформа-
ційних бюлетенів про потреби територій в кадрах і мож-
ливості працевлаштування; здійснення інших витрат,
пов’язаних із соціальним захистом прав громадян на
працю.
Проекти доходів та витрат Державного фонду зайня-
тості розробляються державним центром зайнятості
відповідно до встановлених строків складання Держав-
ного бюджету. Центри зайнятості в межах затверджених
165
Розділ IV. Виконання бюджету та соціальний захист…
кошторисів самостійно розпоряджаються коштами фон-
ду, які перебувають на рахунках в установах банків під
контролем Міністерства фінансів України і в першу
чергу Державного Казначейства та його органів на
місцях.
Таким чином, органи влади й управління держави
займаються забезпеченням права громадян на працю в
основному через державний центр зайнятості та його
територіальні центри, які аналізують і прогнозують по-
пит та пропозицію на робочу силу, інформують насе-
лення й державні органи управління про ринок праці;
надають консультації громадянам, керівникам підпри-
ємств усіх форм власності, установам, які звертаються
до служби зайнятості про можливість одержання роботи
і забезпечення робочою силою; ведуть облік робочих
місць та громадян, які звертаються з питань працевла-
штування; надають допомогу громадянам у доборі робо-
ти й — при потребі — професійну підготовку та пе-
репідготовку громадян; реєструють безробітних і нада-
ють їм у межах компетенції допомогу, в тому числі гро-
шову; беруть участь у підготовці перспективних та по-
точних державних і територіальних програм зайнятості й
заходів щодо захищеності населення від безробіття.
Державні і територіальні програми зайнятості спря-
мовуються на:
— сприяння розвиткові й структурної перебудови
економіки, здійснюваної з метою створення умов для
направлення вивільнюваних працівників на підпри-
ємства, де є вільні робочі місця;
— запобігання розвиткові безробіття і на його скоро-
чення шляхом підвищення економічної заінтересова-
ності підприємств та організацій у створенні додаткових
робочих місць, професійної орієнтації, підготовки, пе-
репідготовки й підвищення кваліфікації населення,
ефективне використання трудових ресурсів;
— захист безробітних та їхніх сімей від негативних
наслідків безробіття й забезпечення зайнятості грома-
166
Глава II. Державні та позабюджетні фонди
дян, які потребують соціального захисту і не здатні ні
рівних умовах конкурувати на ринку праці;
— формування матеріальної, кадрової, інформацій-
ної, статистичної, фінансової та науково-методичної ба-
зи державної служби зайнятості;
— заходи сприяння зайнятості населення сільських
місцевостей.
Виплати допомоги по безробіттю, професійна підго-
товка та перепідготовка незайнятих громадян настають
при додержанні таких вимог:
— право на допомогу по безробіттю мають громадя-
ни, які визнані у встановленому порядку безробітними і
які не мають інших доходів, що перевищують
мінімальну заробітну плату;
— допомога по безробіттю виплачується з одинадця-
того дня після реєстрації громадянина у державній
службі зайнятості до вирішення питання про працевла-
штування, але не більше як 12 місяців протягом наступ-
них трьох років, а для осіб передпенсійного віку (за
2 роки до настання права на повну пенсію) — до
18 місяців. У перший рік допомога надається не більше
6 місяців, другий не більше 3 місяців і третій —
З місяців,, за винятком громадян передпенсійного віку;
— у період одержання допомоги безробітний зо-
бов’язаний сприяти своєму працевлаштуванню відпо-
відно до рекомендацій, погоджених з державною служ-
бою зайнятості.
Тут доречно зазначити, що для громадян, які шука-
ють роботу вперше (досягнення працездатного віку),
тривалість виплати допомоги становить 6 місяців.
Громадянам, які мають право на одержання допомо-
ги по безробіттю, гарантується її виплата у розмірі: не
менше як 50 % середньої заробітної плати за попереднім
місцем роботи, але не нижче встановленої законодав-
ством мінімальної заробітної плати — при втраті роботи
на підприємстві, установі чи організації, якщо громадя-
нин протягом 12 місяців, що передували безробіттю, мав
167
Розділ IV. Виконання бюджету та соціальний захист…
оплачувану роботу не менш як 12 тижнів. При цьому
максимальний розмір допомоги по безробіттю не може
бути вищим від середньої заробітної плати, що склалась
у народному господарстві відповідної області, і не
нижчим 75 % встановленої законодавством мінімальної
заробітної плати — в усіх інших випадках, включаючи
громадян, які шукають роботу вперше або після тривалої
(більше одного року) перерви.
Державою передбачається і захист громадян, які
закінчили очні вищі або середні спеціальні установи та
професійно-технічні училища і протягом місяця зверну-
лись до служби зайнятості за сприянням у працевлашту-
ванні, а також громадян, звільнених з дійсної військової
служби в усіх родах військ та формувань, які протягом
трьох місяців звернулись до служби зайнятості за
сприянням у працевлаштуванні. Допомога по безробіттю
названим громадянам надається не нижче мінімальної
заробітної плати.
Період одержання громадянами допомоги по без-
робіттю включається до безперервного стажу роботи.
Окрім одержання громадянами допомоги по без-
робіттю, членами сім’ї, які утримуються безробітним, а
також громадянам, що втратили право на допомогу по
безробіттю у зв’язку із закінченням установленого стро-
ку її виплати, надаються матеріальна та інша допомога
(включаючи дотації за користування житлом, комуналь-
ними послугами, транспортом) у розмірі 50 % мінімаль-
ної заробітної плати в розрахунку на кожного з них за
рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості
населення.
Держава гарантує громадянам професійну підготов-
ку, підвищення кваліфікації і перепідготовку осіб, за-
реєстрованих у службі зайнятості, як таким, що шукають
роботу з дотриманням наступних вимог:
— неможливо підібрати підходящу роботу через
відсутність у громадянина необхідної професійної квалі-
фікації;
168
Глава II. Державні та позабюджетні фонди
— необхідності змінити кваліфікацію у зв’язку з
відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам
громадянина;
— втрати здатності виконувати роботу за поперед-
ньою професією.
Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і
перепідготовки громадян організовується державною
службою зайнятості за її направленням у навчальних за-
кладах, на підприємствах і організаціях (незалежно від їх
підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або
у спеціально створюваних для цього учбових центрах за
рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості
населення.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
