.

Державні цільові фонди (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 5981
Скачать документ

Тернопільська академія народного господарства

Інститут обліку і аудиту

Реферат на тему:

з предмету “Фінанси і кредит”

“ Державні цільові фонди”

Тернопіль

2001 План

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Збір на обов’язкове соціальне страхування до Фонду соціального
страхування України.

Збір на обов’язкове соціальне страхування до Фонду сприяння зайнятості
населення України.

Збір до Державного інноваційного фонду України.

Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Надходження відрахувань та збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і
утримання автомобільних доріг загального користування.

1. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування

З метою виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» у 1991 році
було створено Пенсійний фонд України, як самостійний фінансовий
інститут. Кошти фонду не включаються до державного бюджету України і не
можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і соціальних
виплат.

Фінансування витрат на утримання органів Пенсійного фонду України та
його апарату визначається кошторисом, який затверджується Кабінетом
Міністрів України. Тимчасово вільні кошти при відсутності заборгованості
з виплат пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України
виключно на придбання державних цінних паперів.

Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади
і підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Він здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення і забезпечує,
насамперед, збір та акумуляцію зборів на обов’язкове державне пенсійне
страхування та фінансування витрат на виплату пенсій.

Доходи бюджету Пенсійного фонду України формуються за рахунок:

— зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування;

— коштів державного та місцевих бюджетів (10% від суми фіксованого
податку, 40% від єдиного податку, 17% від коштів, одержаних від продажу
спеціальних торгових патентів);

— коштів, що надходять за регресивними вимогами;

— добровільних внесків підприємств, установ і організацій та громадян;

— сум фінансових санкцій, стягнених за порушення порядку сплати зборів
на обов’язкове державне пенсійне страхування;

— інших надходжень.

Головним джерелом доходів Пенсійного фонду є збори на обов’язкове
державне пенсійне страхування. Структурно-логічна схема визначення суми
збору наведена на рис 14.

Зазначимо окремі аспекти порядку обчислення сум збору. Платниками збору,
які виокремлено у 5 груп, є:

1) суб’єкти підприємницької діяльності (СПД), їхні об’єднання, бюджетні,
громадські та інші установи й організації, об’єднання громадян та інші
юридичні особи, а також фізичні особи, які використовують працю найманих
працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників збору, що
не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж
платник збору, територіальної громади;

3) фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих
працівників, а також адвокати, їхні помічники, приватні нотаріуси, інші
особи, які здійснюють діяльність, пов’язану з одержанням доходу;

4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору, виконують
роботи згідно з цивільно-правовими договорами, у тому числі члени
творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо;

5) юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі-продажу
валют, торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини й
дорогоцінного каміння, а також при відчуженні легкових автомобілів (крім
автомобілів для інвалідів та які переходять у власність спадкоємця)

При визначенні суми збору, де об’єктом оподаткування є фактичні витрати
на оплату праці, платники включають до їх складу витрати на виплату
основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та
компенсаційних виплат, у тому числі і в натуральній формі.

Схема визначення суми збору на обов’язкове

державне пенсійне страхування

Обчислюють збір платники першої та другої груп щомісячно за
встановленими ставками і сплачують одночасно з одержанням коштів в
установах банків на оплату праці. У разі виплати заробітної плати з
коштів, одержаних з виручки від реалізації продукції (надання послуг), а
також натуроплатою — наступного дня після кожної зазначеної виплати.

Збір для платників третьої групи нараховується на чистий доход. Він
визначається як різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та
натуральній формі), без врахування ПДВ і акцизного збору та
документально підтвердженими витратами, що пов’язані з одержанням
доходу. При визначенні чистого доходу фізичної особи-підприємця не
враховуються заробітна плата та винагороди, одержані на умовах виконання
трудового договору та згідно з цивільно-правовими договорами.

Платники цієї групи обчислюють і сплачують збір щоквартально із суми
фактично одержаного доходу за звітний період (квартал) не пізніше як 20
квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого року, наступного за звітним. За 4
квартал календарного року провадиться авансова сплата збору до 15 грудня
із суми очікуваного доходу за цей період.

При придбанні патенту збір нараховується і сплачується авансове з тієї
суми доходу, з якої встановлюється розмір прибуткового податку з
громадян (плата за патент).

Сплачують збір на обов’язкове державне пенсійне страхування усі
категорії платників четвертої групи, у тому числі працюючі пенсіонери.
Він нараховується і утримується з усіх видів виплат, що належать до
сукупного оподатковуваного доходу.

Перераховують збір підприємства і організації, які здійснюють виплату
заробітної плати, винагород одночасно з одержанням коштів в установах
банків на оплату праці.

Платники п’ятої групи обчислюють і сплачують збір у такому порядку:

1. З операцій купівлі-продажу валют. Уповноважені банки та їхні клієнти
разом із заявкою на купівлю іноземної валюти подають платіжні доручення
щодо перерахування збору.

З фізичних осіб збір перераховують уповноважені банки на рахунок органів
Пенсійного фонду, в яких банки зареєстровані як платники збору, обсягом
1% від суми продажу готівкової іноземної валюти, обчисленої за курсом
продажу без урахування суми збору.

Збір сплачується протягом наступного операційного дня, якщо сума збору
дорівнює або перевищує 50 грн. протягом операційного дня банку. За
умови, коли сума збору є меншою ніж 50 грн., — не пізніше того
операційного дня, коли така сума збору досягне 50 грн.

2. З операцій з продажу ювелірних виробів із золота (крім
обручок),платини і дорогоцінного каміння. Сплачується збір протягом
наступного робочого дня, якщо сума збору дорівнює або перевищує 50 грн.
протягом робочого дня. За умови, коли сума збору є меншою ніж 50 грн., —
не пізніше того робочого дня, коли сума збору досягне 50 грн.

Документом, що підтверджує продаж цінностей, є касовий чек. За ним сума
збору включається до загального податку, що сплачується під час купівлі
товару.

3. З операцій з відчуження легкових автомобілів. Платниками збору є
юридичні і фізичні особи, які набувають права власності на легкові
автомобілі у разі купівлі, обміну, безоплатної передачі успадкування
(крім успадкування за законом) та на інших підставах.

Сплачується збір через установи банків на рахунки місцевих органів
Пенсійного фонду за місцем реєстрації автомобіля.

З метою поповнення доходів Пенсійного фонду України згідно з Законом
України «Про внесення змін да Закону України «Про обов’язкове державне
пенсійне страхування» з вересня 1999 року до 1 січня 2001 року
справляються збори на обов’язкове державне пенсійне страхування з:

1. Операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

2. Вироблених в Україні або імпортованих в Україну тютюнових виробів.

3. Вартості послуг стільникового рухомого зв’язку.

Перший вид збору сплачують підприємства, установи і організації
незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме
майно (жилий будинок або його частину, квартиру, садовий будинок, дачу,
гараж, інші постійно розташовані будівлі та об’єкти першої групи
основних фондів).

Ставка збору встановлена у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого
майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу.

Не сплачують збір: державні підприємства, установи і організації, які
придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів; установи та
організації іноземних держав, що користуються імунітетами та привілеями;
громадяни, які придбавають житло та перебувають у черзі на одержання
житла або придбавають житло вперше.

Не справляють вказаний збір сільськогосподарські товаровиробники, які
сплачують фіксований сільськогосподарський податок, та власники житла,
які отримали майно в результаті його приватизації.

Збір другого виду сплачують СПД, які здійснюють виробництво тютюнових
виробів в Україні або імпортують їх в Україну (у тому числі
нерезиденти).

Об’єктами оподаткування є:

— для тютюнових виробів, вироблених в Україні — їхня вартість, яка
визначається за цінами, встановленими з урахуванням сум акцизного збору,
без ПДВ;

— для імпортних тютюнових виробів — митна вартість з урахуванням сум
акцизного збору.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з вироблених в Україні
тютюнових виробів включається до ціни таких виробів. Сплачується збір не
пізніше наступного робочого дня, якщо протягом робочого дня його сума
дорівнює або перевищує 50 грн. Якщо сума збору менша ніж 50 грн. — не
пізніше того робочого дня, коли його сума досягне 50 грн. При фактичній
передачі (обміні) тютюнових виробів — не пізніше наступного дня після її
здійснення.

Третій вид збору справляють підприємства, установи і організації та
фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого
зв’язку, а також оператори, які надають їх безплатно.

Не сплачується цей вид збору, якщо послугами стільникового зв’язку
користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби,
засоби наземного технологічного транспорту (засоби зв’язку стаціонарно
вбудовані).

Не є об’єктом оподаткування: транслювання програм радіо та телевізійними
станціями; передавання або прийом інформації за допомогою радіозв’язку
мережами відомчого чи технологічного зв’язку (без автоматичної комутації
з мережею зв’язку загального користування); користування
радіотелефонами, підключеними до номерів квартирних телефонів; суми, які
сплачуються одним оператором у компенсацію вартості послуг з роумінгу
іншому оператору.

Ставка збору становить 6% від вартості будь-яких послуг стільникового
рухомого зв’язку.

Порядок і терміни сплати аналогічні як і для збору на обов’язкове
державне пенсійне страхування з вироблених в Україні тютюнових виробів.

Вказаним законом на термін з вересня 1999 року до 2001 року змінено
порядок сплати збору на обов’язкове пенсійне страхування для СПД (в тому
числі фізичних осіб), їх об’єднань, бюджетних, громадських та інших
установ і організацій, відокремлених підрозділів платників збору без
статусу юридичних осіб, які мають найманих працівників і протягом
календарного місяця не здійснили витрати на оплату праці.

Зазначені платники сплачують збір за ставкою 32% від суми, визначеної як
добуток мінімального обсягу заробітної плати та кількості працівників,
на яких здійснюється нарахування заробітної плати.

Підприємства щомісяця сплачують Пенсійному фонду авансові суми збору,
визначені у зазначеному порядку.

Остаточна сума збору визначається одночасно з поданням платниками збору
квартальної звітності відповідним органам Пенсійного фонду і сплачується
до 8 числа місяця, що настає за звітним.

Суми своєчасно не сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне
страхування вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і
стягуються з нарахуванням пені. Вона нараховується на суми
заборгованості за кожний день прострочення платежу з розрахунку 120%
річних від облікової ставки НБУ, що діяла в період наявності недоїмки.

Пеня зараховується до бюджету Пенсійного фонду.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням
та надходженням збору здійснюють органи Пенсійного фонду України.

Згідно з ст. 165/1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ухилення громадян-підприємців і адвокатів від реєстрації в органах
Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України як
платників обов’язкових внесків, приховування (заниження) службовою
особою підприємства фонду оплати праці та громадянами-підприємцями і
адвокатами суми доходу, з яких обчислюються відповідні збори, та інші
порушення тягнуть за собою застосування штрафу від 8 до 15
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року було накладено
адміністративне стягнення за одне із зазначених правопорушень, штраф
становить від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одним з першочергових завдань реформування пенсійного забезпечення є
проведення розмежування джерел фінансування пенсій, які призначені за
різними пенсійними програмами.

Згідно з Указом Президента України від 13 квітня 1998 року «Про Основні
напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні» джерелами
виплати трудових пенсій передбачено страхові збори (внески); державних
пенсій військовослужбовцям, державним службовцям, ветеранам війни,
жителям гірських населених пунктів, соціальних пенсій — кошти державного
бюджету України; соціальних пенсій — кошти місцевих бюджетів; пенсії
громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, — кошти
Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення; виплати за період до
настання пенсійного віку відповідно до Закону України «Про зайнятість
населення» здійснюються коштом Фонду сприяння зайнятості населення;
добровільні та обов’язкові збори (внески) юридичних і фізичних осіб до
недержавних пенсійних фондів (у випадках, передбачених законодавством)
та доходи цих фондів використовуються для виплати пенсій в межах
накопичувальної системи загальнообов’язкового державного та додаткового
недержавного пенсійного страхування.

Для реалізації цих та низки інших завдань Указом Президента України від
4 травня 1998 року передбачено і поетапне впровадження до 2000 року
персоніфікованого обліку зборів (внесків) на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування з використанням для цього можливостей
банківської системи та інформаційного фонду державного реєстру фізичних
осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів.

2. Збір на обов’язкове соціальне страхування до Фонду соціального
страхування України

З метою забезпечення надходження та акумуляції збору на обов’язкове
соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування
видатків на соціальні потреби, здійснення організаційно-управлінських
заходів щодо забезпечення соціальних витрат та контролю за цільовим
використанням коштів створено Фонд соціального страхування України.

Він єдиний орган, який у межах наданих йому повноважень здійснює
керівництво та управління обов’язковим державним соціальним
страхуванням.

Виконавчі дирекції фонду вирішують покладені на них завдання разом з
профспілковими органами.

Кошти Фонду соціального страхування України не належать до складу
державного бюджету України. Вони формуються за рахунок:

— збору на обов’язкове соціальне страхування;

— сум, одержаних платниками збору від працівників за видані путівки, які
придбані Фондом;

— сум витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності,
спричиненої трудовими каліцтвами, які завдані, і професійними
захворюваннями,” які виникли внаслідок порушень власником підприємства
або уповноваженим органом чинних правил з охорони праці та техніки
безпеки чи одержаних травм з вини організацій або окремих осіб;

— сум пені, штрафів, не прийнятих до заліку витрат із соціального
страхування та інших фінансових санкцій щодо організацій та службових
осіб;

— добровільних внесків підприємств, установ, організацій і фізичних
осіб;

— інших надходжень (2% від коштів, одержаних від продажу спеціальних
торгових патентів). Платниками збору є:

1) суб’єкти підприємницької діяльності, їхні об’єднання, бюджетні,
громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші
юридичні особи, а також фізичні особи (суб’єкти підприємницької
діяльності), які використовують найману працю;

2) відділення, філії та інші відокремлені підрозділи (без статусу
юридичної особи), які розташовані на території іншої, ніж платник
зборів, територіальної громади;

3) фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих
працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси, члени творчих спілок,
творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо (на добровільних
засадах).

Об’єктами оподаткування збору на обов’язкове соціальне страхування є:
фактичні витрати на оплату праці працівників. До складу витрат
долучаються виплати основної і додаткової заробітної плати, премії,
заохочення, у тому числі в натуральній формі.

Ставка збору на соціальне страхування визначена в розмірі 4% від
фактичних витрат на оплату праці для платників першої і другої груп, а
також для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, але
щодо працівників, які не є інвалідами. Для платників третьої групи — в
розмірі 1% від суми оподатковуваного доходу (прибутку).

Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де
кількість інвалідів становить не менше 50% від загальної чисельності,
збір на обов’язкове соціальне страхування визначається за ставкою 1% від
об’єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

При одержанні від підприємств доходів у натуральному вираженні
(продукцією їхнього власного виробництва) розмір доходу працівника
обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім
споживачам у місяці нарахування доходів. Якщо в поточному місяці
продукція не реалізувалась, то її вартість обчислюється за середньою
відпускною ціною місяця попередньої реалізації, але не нижчою від
собівартості. За ціною придбання обчислюється збір щодо натуральної
продукції інших виробників.

Кошти на рахунки Фонду перераховують платники одночасно з одержанням
коштів на оплату праці в установах банків.

Підприємства, які виплачують заробітну плату два і більше рази на
місяць, перерахування коштів здійснюють у дні одержання заробітної
плати. При одержанні коштів на заробітну плату за підсумками місяця
підприємства подають до установи банку платіжне доручення про
перерахування коштів за уточненим розрахунком за весь минулий місяць з
урахуванням раніше сплачених сум збору.

У разі нестачі у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в
повному обсязі видача коштів на оплату праці та сплата збору на
обов’язкове соціальне страхування здійснюється у пропорційних розмірах.

Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки
фізичних осіб в установах банків, сплачують платежі до Фонду в день
перерахування коштів на особові рахунки. При видачі підприємствами
коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції (надання
послуг), а також натуроплатою збір перераховується не пізніше наступного
дня з дня видачі.

Фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, сплачують
платежі до Фонду щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за
місяцем виплати заробітної плати. Не внесені платником суми платежів у
встановлений строк вважаються недоїмкою і стягуються в безспірному
порядку з нарахуванням пені. Вона нараховується з суми недоїмки за
кожний прострочений день у розмірі, встановленому законодавством.

У разі, якщо заробітна плата не виплачувалась за відсутністю коштів на
рахунку підприємства, пеня за несвоєчасне перерахування платежів до
Фонду не стягується.

При стягненні недоїмки за платежам до Фонду строки давності не
застосовуються.

Кошти Фонду соціального страхування України зберігаються та
обліковуються на окремих поточних рахунках в установах банків. Вони
використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою
перерахування та надходження збору, інших платежів до Фонду, а також за
цільовим і правильним витрачанням його коштів здійснюють страхувальники,
профспілкові органи й органи Фонду соціального страхування України.

3. Збір на обов’язкове соціальне страхування до Фонду сприяння
зайнятості населення України

Для сприяння і оперативного вирішення фінансових та управлінських
проблем зайнятості населення створено Фонд зайнятості населення України.

Він є самостійною ланкою фінансової системи і функціонує на державному
та місцевому рівнях за рахунок:

— асигнувань з державного та місцевих бюджетів, обсяг яких
встановлюється Верховною Радою України (1% від коштів, одержаних від
продажу спеціальних торгових патентів);

— обов’язкових внесків підприємств, установ і організацій всіх форм
власності, які здійснюють виробничо-господарську або комерційну
діяльність.

Норми відрахувань визначаються при затвердженні державного бюджету
України на наступний рік. При цьому 20% коштів централізуються у
Державному центрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики
України;

— добровільних внесків об’єднань громадян, громадян і зарубіжних фірм,
інших надходжень;

— коштів служби зайнятості, отриманих від надходжень платних послуг
підприємствам, організаціям і частини прибутку підприємств і
організацій, що створюються державною службою зайнятості.

Важливим джерелом доходів Фонду є збори на обов’язкове соціальне
страхування у разі безробіття.

Платниками збору є:

а) СПД незалежно від форм власності, їхні об’єднання, бюджетні,
громадські, інші установи та організації, об’єднання громадян і юридичні
особи, а також фізичні особи (СПД), які використовують працю найманих
працівників;

б) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників збору,
зазначених в п. «а», що не мають статусу юридичної особи, розташовані на
території іншої, ніж платники зборів, територіальної громади;

в) фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих
працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси;

г) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту),
та фізичні особи, які виконують роботи згідно з цивільно-правовими
договорами, у тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не
є членами творчих спілок тощо. Об’єкти оподаткування та ставки зборів є
різними для платників. Для першої і другої групи (п.п. «а» і «б») це
фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на
виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень.
До цих витрат не належать витрати на оплату виконаних робіт згідно з
цивільно-правовими договорами, виплата доходів у вигляді дивідендів,
процентів тощо. Ставка збору становить 1,5%.

Платники третьої групи (п. «в» сплачують збір в розмірі 0.5 відсотка від
суми оподатковуваного доходу (прибутку).

Ставка збору для платників четвертої групи (п. <<г») становить 0,5% від сукупного оподатковуваного доходу.При визначенні об'єкта оподаткування треба враховувати, що при одержанні працівниками доходів у натуральній формі (продукція власного виробництва) розмір доходу обчислюється за ціною продукції, але не нижчою від собівартості у місяці нарахування доходів. Збір з оплати праці, одержаний в іноземній валюті, сплачується національною грошовою одиницею України за курсом НБУ, що діє на дату одержання доходу. Обчислення збору здійснюється платниками щомісяця.Сплачується збір одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці і зараховується на балансовий рахунок державного бюджету України, відкритий в органах державного казначейства. При одержанні коштів на оплату праці з виручки від реалізації платники можуть вносити збір готівкою в день одержання заробітної плати.Збір для фізичних осіб (СПД), які не використовують працю найманих працівників, адвокатів, приватних нотаріусів, діяльність яких заснована на приватній власності та виключно на її праці — нараховується на доход (прибуток), що підлягає оподаткуванню. Він визначається як різниця між валовим доходом та документально підтвердженими валовими витратами.Ці платники сплачують збір на обов'язкове соціальне страхування у разі безробіття щоквартально із фактично одержаного доходу (прибутку) за звітний період, не пізніше 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня та 20 січня.При здійсненні підприємницької діяльності, що підлягає патентуванню, збір сплачується одночасно з придбанням патенту.Контроль за своєчасним та повним надходженням відрахувань із бюджетів до Фонду сприяння зайнятості населення України і правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням збору здійснюють органи Державної служби зайнятості.4. Збір до Державного інноваційного фонду УкраїниЗ метою фінансування заходів щодо забезпечення розвитку і використання досягнень науки і техніки створено Державний інноваційний фонд, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1992 року «Про створення Державного інноваційного фонду» і на виконання Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності».Фонд має відділення в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі.Кошти Державного інноваційного фонду формуються за рахунок:1) бюджетних надходжень, у тому числі:— збору до Державного інноваційного фонду;— частини коштів, які виділяються державою для підтримки науково-технічної діяльності;2) позабюджетних надходжень:— кошти повернутих Державному інноваційному фонду та його регіональним відділенням виконавцями інноваційних проектів позик, фінансових інвестицій, лізингових платежів, надходжень від реалізації договорів про сумісну діяльність;— добровільних внесків юридичних і фізичних осіб;— інших надходжень, що не суперечать законодавству.Збір до Державного інноваційного фонду підприємства і організації справляють в розмірі одного відсотка від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за винятком ПДВ та акцизного збору, і відносять його на валові витрати.Посередницькі, торговельні, страхові організації та банки визначають суму збору, виходячи з обсягів валового доходу без урахування зазначених непрямих податків.Для забезпечення фінансування галузевої науки платники перераховують 70% від суми збору до спеціального фонду позабюджетних коштів, який утворюється у міністерствах, корпораціях та інших формуваннях.Бюджетні надходження входять до складу доходів та видатків державного бюджету України.Зараховуються кошти Державного інноваційного фонду відповідно: на балансові рахунки Державного казначейства — бюджетні надходження, а позабюджетні — на рахунки Державного інноваційного фонду та його реґіональних відділень, які відкриті в установах Національного банку та банків, уповноважених Кабінетом Міністрів України та Національним банком здійснювати обслуговування коштів державного бюджету і Державного інноваційного фонду.Кошти фонду входять до складу доходів і видатків відповідних бюджетів і обліковуються на окремих рахунках.Треба зауважити також і про особливості справляння збору до Державного інноваційного фонду. Так, зокрема:— платники мають право залишати в своєму розпорядженні кошти збору в частині, належній галузевому позабюджетному фонду, за умов письмового погодження з вищестоящим органом, яким створено фонд, та проведення науково-дослідних робіт;— платники залишають збір у своєму розпорядженні, якщо їхня підпорядкованість не визначена, за винятком відрахувань 30% до Державного інноваційного фонду, і використовують ці кошти лише за цільовим призначенням;— збір, який віднесено на валові витрати платника, але не перераховано до галузевого позабюджетного фонду, вилучається податковими органами до державного бюджету.Кошти Державного інноваційного фонду і його реґіональних відділень вилученню не підлягають.Головним розпорядником коштів є Державний інноваційний фонд.Перерахування збору до державного інноваційного фонду провадиться не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.Фінансові санкції за несплату збору не застосовуються, оскільки за цим збором не встановлено обов'язкове подання розрахунків податковим органам.5. Платежі до Фонду соціального захисту інвалідівЗаконом України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» передбачено встановлення для всіх підприємств, установ та організацій нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. З цією метою на основі пропозицій Міністерства праці та соціальної політикиУкраїни місцеві ради спільно із підприємствами і організаціями усіх форм власності щороку визначають такі нормативи.Для всіх СПД (юридичних осіб) нормативи визначено у розмірі не менше 4% від загальної кількості працівників. При кількості працівників на підприємстві від 15 до 25 осіб норматив встановлюється у кількості одного робочого місця.У разі нестворення робочих місць відповідно до доведеного нормативу або якщо працевлаштоване інвалідів менше, ніж передбачено нормативом, СПД зобов'язані щороку відраховувати до відділень Фонду цільові кошти для створення робочих місць та здійснення заходів щодо соціальної та професійної реабілітації інвалідів.Розмір відрахувань визначається середньою річною заробітною платою на підприємстві за кожне нестворене робоче місце для інваліда.Для фінансування робіт та державних програм із соціального захисту інвалідів створено Фонд України соціального захисту інвалідів.Бюджет Фонду формується за рахунок:і — коштів, що передаються Фонду з державного бюджету;2 — надходжень від підприємств, установ та організацій, що не забезпечили додержання встановлених нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів:3 — благодійних внесків організацій, трудових колективів і громадян;4 — відтворення позабюджетних коштів, у тому числі відсотки за користування комерційними банками тимчасово вільними залишками цільових коштів Фонду України соціального захисту інвалідів;5 — інших надходжень.До Фонду спрямовується збір на обов'язкове соціальне страхування, визначений за ставкою 1% від обсягів об'єкта оподаткування для підприємств та організацій, де працюють інваліди.Кошти Фонду, зазначені у пунктах 1 і 2, акумулюються на розрахункових рахунках органів Державного казначейства. Інші надходження — на позабюджетних рахунках Фонду.Порядок відтворення позабюджетних коштів Фонду та витрачання доходу від цієї діяльності на здійснення заходів щодо соціального захисту інвалідів визначається його правлінням за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України і Міністерством фінансів України.Фонд і його відділення в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особами.Відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів України не відносяться до обов'язкових податків і зборів та справляються як фінансова санкція за невиконання відповідних нормативів. Сплачується сума таких відрахувань за рахунок власних доходів підприємства.СПД, яким визначено нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, зобов'язані зареєструватися у відділенні Фонду за місцем свого знаходження не пізніше 15 січня року, який настає за звітним.Зазначені відрахування перераховуються на рахунки відділень Фонду соціального захисту інвалідів України СПД самостійно не пізніше 15 лютого року, наступного за звітним.6. Збір за забруднення навколишньогоприродного середовищаПравовою основою цього збору є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».Для концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з таких питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення утворено Державний фонд охорони навколишнього природного середовища.Фонд формується з коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища та інших коштів відповідно до доходів державного бюджету України.Збір за забруднення навколишнього природного середовища запроваджено з метою вирішення екологічних проблем, збереження природного середовища, а також для створення джерел фінансування відповідних природоохоронних заходів.Він встановлюється за:— викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;— скиди забруднюючих речовин у водні ресурси і підземні горизонти;— розміщення відходів у навколишньому природному середовищі,Треба зауважити, що стягнення збору не звільняє підприємства від відшкодування збитків, які заподіяні порушеннями природоохоронного законодавства.Ставки збору запроваджуються урядом АР Крим та органами місцевого самоврядування на підставі лімітів викидів таскидів забруднюючих речовин і розміщення відходів, а також нормативів плати за них.Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди строком на 5 років.Об'єктами обчислення збору є:— обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидають безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього об'єктах — для стаціонарних джерел забруднення;— обсяги фактично спожитих видів пального, завдяки використанню яких утворюються забруднюючі речовини — для пересувних джерел забруднення.Нормативи збору встановлюються Кабінетом Міністрів України як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів.Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням органів Мінекобезпеки можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди, враховуючи місцеві умови.За викиди пересувними джерелами забруднення нормативи збору встановлюються залежно від виду пального та транспорту.У порядку справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища враховуються ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів. Вони визначаються на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів і встановлюються органами Мінекобезпеки терміном на 5 років. Такі ліміти доводяться до платників збору до 1 червня попереднього року.Щорічні ліміти скидів у водні об'єкти загальнодержавного значення для первинних водокористувачів визначаються дозволами на спеціальне водокористування, які видають органи Мінекобезпеки. Ліміти скидів щодо об'єктів місцевого значення визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення — виконавчими органами рад за погодженням з органами Мінекобезпеки.За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі.У разі відсутності у платника затверджених лімітів викидів від стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщеннявідходів та за їхні понадлімітні обсяги збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі.Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року як добуток: затверджених лімітів (1); фактичних обсягів викидів (2); нормативів збору (3); коригувальних коефіцієнтів (4).Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понадлімітні викиди, враховуючи названі чинники.Платники збору щорічно до 1 липня поточного року подають до податкових органів за місцем їхньої реєстрації прогнозні розрахунки збору на наступний рік.Ло 15 числа, місяця, наступного за звітним кварталом, платники складають розрахунки збору і подають їх до податкових органів,За четвертий квартал звітного року розрахунок збору (остаточний розрахунок) подається платниками, з обов'язковим попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки, до податкових органів за місцем їх реєстрації в 10-денний строк після подання платниками річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщених відходів та використаного пального, але не пізніше 20 січня року, наступного за звітним.Платники, що не складають статистичну звітність, подають річний розрахунок збору та довідку про фактичні обсяги викидів, скидів, розміщення відходів, використаного пального на погодження до органів Мінекобезпеки. Погоджений розрахунок подається до органів державної податкової служби до 15 січня року, наступного за звітним.Збір сплачується платниками щокварталу до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.За забруднення навколишнього природного середовища платники перераховують суми збору у співвідношенні: 30% — до державного бюджету України, 70% — до місцевих бюджетів.У подальшому збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів:— до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється в складі державного бюджету — 30%:— до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету АР Крим, обласних бюджетів;— до відповідних місцевих фондів, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів.Між Київським та Севастопольським міськими і Державним фондами збір розподіляється у такому співвідношенні: 70% спрямовується до вказаних міських фондів, 30% — до Державного фонду.Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщені відходи в межах лімітів, зараховується на валові витрати виробництва та обігу. За перевищення встановлених лімітів — справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні платників.Фізичні особи (СПД) сплачують збір за рахунок свого доходу.За викиди пересувними джерелами збір зараховується на валові витрати платника.Для бюджетних організацій збір зараховується на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.7. Надходження відрахувань та збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користуванняЗаконом України «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» від 16 грудня 1997 року з 1999 року змінено порядок формування коштів на дорожнє господарство України. Ним передбачено здійснювати витрати на дорожнє господарство за рахунок бюджетних та інших коштів. Вони спрямовуються на фінансування витрат пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування та сільських доріг України.Ці кошти акумулюються та обліковуються на окремих рахунках (відповідні дорожні фонди), формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів, а також інших законодавче визначених надходжень. Зазначені кошти зараховуються до державного бюджету України, республіканського бюджету АР Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя.Для цього створено:1) Державний дорожній фонд України;2) територіальні дорожні фонди.Зазначені фонди формуються у складі: державного бюджету України — перший; республіканського бюджету АР Крим, обласних бюджетів та бюджету М.Севастополя — другі.Доходна частина цих фондів здійснюється за рахунок коштів, представлених на рисунку.Схема справляння єдиного податкуЗбір за проїзд автомобільними дорогами України транспортних засобів іноземних власників справляється державним підприємством «Укрінтеравтосервіс» безпосередньо на контрольно-пропускних пунктах державного кордону у вільно конвертованій валюті.Ставка збору визначається з урахуванням виду транспорту, його місткості, вантажності та відстані проїзду.Кошти зборів у обсязі 95% від загальної суми перераховуються щорічно на валютний рахунок корпорації «Укравтодор» та використовуються для утримання автомобільних доріг державного значення та організації на них дорожнього сервісу.Збір за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, справляються з власників транспортних засобів України. Обсяг збору визначається залежно від маси транспортного засобу, навантаження на осі та відстані перевезення.Дозвіл на проїзд таких транспортних засобів надають підрозділи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ. За необхідності забезпечити супровід транспортних засобів патрульними автомобілями Державтоінспекції плата цих послуг здійснюється окремо.У разі порушень стягується штраф у двократному розмірі суми збору, з якої 25% перераховується на рахунок Головного управління Державтоінспекції МВС України, решта — на банківський рахунок корпорації «Укравтодор».Збір за проїзд автомобільними дорогами України коригується, з урахуванням росту рівня цін, тарифів і вартості послуг, якщо їхнє зростання перевищує 15%.PAGE 1PAGE 17

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019