Реферат на тему:
Державне контрольно-ревізійне управління — головна ланка фінансового
контролю
Управління складається з трьох взаємозв’язаних елементів: прогнозування
або планування, регулювання і контролю. Розглядаючи їх порізно, бачимо,
що кожний з них разом з тим є їх синтез. Таким чином, всяка діяльність,
виконувана в процесі управління, утримує в собі так чи інакше всі три
елементи.
Систему прогнозування та планування бюджету всіма гілками влади й
управління ми вже розглянули, але потребує висвітлення специфічний вид
цієї діяльності — фінансовий контроль.
У фінансовому контролі, ревізіях і перевірках можна бачити всю
сукупність елементів управління: на основі аналізу отриманої інформації
провадяться заходи по усуненню порушень, а при необхідності вносяться
зміни в основні параметри функціонування об’єктів перевірки.
Фінансовий контроль можна розглядати у двох напрямах.
По-перше, контроль, що забезпечує зворотний зв’язок.
По-друге, контроль у широкому плані із врахуванням усіх елементів.
Наприклад, в плануванні контрольний елемент — це створення умов, при
яких контроль стає реальним і змістовним, а також виявлення необхідності
розробки обгрунтованих нормативних документів. При здійсненні комплексу
регулюючих заходів треба передбачити, що їх виконання потребує
постійного контролю.
Не можна забувати і такий важливий момент контролю, як його
ефективність, що залежить від того, наскільки достовірна надана
інформація про становище об’єкта контролю і можливості проведення
регулюючих заходів.
При проведенні контролю трапляються випадки, коли перевірки чи ревізії
виявляють порушення, але поліпшення в роботі від цього не настає. Це
свідчить про те, що немає належної реалізації матеріалів перевірки, а
тому й реальних результатів контролю. Запобіганню порушень сприяють такі
методи діяльності, як обнародування порушень через газету, радіо, як
консультації щодо складних питань і т. п., тобто заходи, які не
стосуються контролю.
Нинішні перетворення в організації контрольно-ревізійної роботи говорять
про те, що на практиці відбувається відхід від єдиної, встановленої
впродовж років, системи контролю. Уже зараз нема періодичності
перевірок, максимальної її реалізації, тобто відчувається, що необхідно
перейти до ревізій і перевірок як форми управлінської діяльності.
Перехід до ринкової економіки змінив структуру, форми й методи контролю,
тобто всю систему фінансового контролю. До переходу на ринкову економіку
фінансовий контроль провадився з метою перевірки виробництва й розподілу
суспільного продукту, використання матеріальних і грошових засобів
відповідно до плану. Нині завданням фінансового, контролю є перевірка:
— складання і виконання бюджету всіх рівнів і в першу чергу державного;
— надходження податків і зборів у всі ланки бюджетної системи;
— додержання положень фінансової дисципліни при виконанні видаткової
частини бюджетів;
— заходів по виявленню резервів скорочення видатків бюджетів усіх
рівнів.
Поряд з цим фінансовий контроль сприяв і сприяє збільшенню нагромаджень
коштів і зростанню рентабельності виробництва, боротьбі за впровадження
жорсткого режиму економії й за ефективне використання матеріальних та
фінансових ресурсів. Забезпечує збереження як державної, так і інших
форм власності та використання коштів. Головною функцією фінансового
контролю є боротьба за виконання Державного бюджету як по доходах, так і
по видатках.
Фінансовий контроль підрозділяється на попередній, петбчний і наступний.
Основним є попередній контроль, який покликаний запобігати порушенням
законів, нераціональному використанню бюджетних та інших коштів,
перекрити шляхи інших порушень і крадіжок.
Поточний контроль провадиться всіма фінансовими й господарськими
органами у процесі використання підприємствами, організаціями,
установами й т. п. коштів, провадиться через аналіз, перевірку та
обстеження їхньої діяльності.
Наступний контроль, як говорить сама назва, виконується після
надходження доходів чи проведених видатків. У процесі наступного
контролю перевіряються:
виконання бюджету по доходах і видатках; повнота своєчасного надходження
доходів; законність проведення видатків; виявлення порушень фінансової
дисципліни, перекручення звітності, зловживання, а в результаті
вживаються заходи щодо усунення порушень й притягнення винних до
відповідальності.
Для проведення фінансового контролю в усіх міністерствах і відомствах
були створені структурні підрозділи — ревізійні управління (відділи), а
загальне керівництво покладалось на КРУ Міністерства фінансів.
Законодавче закріплення Верховною Радою України статусу Державної
контрольно-ревізійної служби в Україні поліпшило становище фінансового
контролю, адже на нього покладається:
— перевірка виконання Закону про бюджетні права як державними, так і
місцевими органами влади й управління;
— контроль за додержанням фінансової дисципліни підприємствами,
установами та організаціями і контроль за ефективним використанням ними
бюджетних і власних коштів;
— контроль за виконанням державного бюджету органами державного
управління всіх рівнів, бюджетними установами, господарськими
підприємствами й організаціями у частині виконання зобов’язань перед
бюджетом;
— перевірка роботи фінорганів по виконанню бюджетів усіх рівнів;
— перевірка роботи системи банків по взаємовідношеннях з бюджетом.
Головним завданням державної контрольноревізійної служби є здійснення
державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх
збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку й звітності у
міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах,
бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які
отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів,
розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та
уникнення їх у подальшому.
Ревізія — це метод документального контролю за фінансово-господарською
діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням
законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку й звітності, а
також в разі виявлення спосіб документального викриття нестач, розтрат,
привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження
фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.
Перевірка — це обстеження й вивчення окремих ланок
фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій або
їхніх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються довідкою чи
доповідною запискою.
Права державного контрольно-ревізійного управління та його органів на
місцях такі:
1) ревізувати й перевіряти у міністерствах, державних комітетах та інших
органів, державних фондах, на підприємствах, установах і організаціях
грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи,
що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних
цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей;
2) мати доступ до складів чи сховищ, виробничих та інших приміщень для
обстеження й з’ясування питань, пов’язаних з ревізією або перевіркою.
Припиняти операції на розрахункових та інших рахунках у банках і інших
установах у випадках, коли керівництво перевірюваних установ перешкоджає
проведення перевірок;
3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних
міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої
влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для
проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та
інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво,
контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших
перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету
коштів;
4) вимагати від керівників об’єктів, що ревізуються або перевіряються,
проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних
цінностей, грошових коштів і розрахунків, у необхідних випадках
опечатувати каси та касові приміщення, склади, архіви, а при виявленні
підроблень, інших зловживань вилучати необхідні документи на строк до
закінчення ревізії або перевірки.
5) одержувати від Національного банку України та його установ»
комерційних банків і інших кредитних установ необхідні відомості, копії
документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на
рахунках об’єктів, що ревізуються або перевіряються, а від інших
підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності —
довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами,
установами, організаціями, що ревізуються або перевіряються;
6) одержувати вд службових і матеріально відповідальних осіб об’єктів,
що ревізуються та перевіряються, письмові пояснення з питань, які
виникають у ході ревізій і перевірок;
7) пред’являти керівникам й іншим службовим особам об’єктів, що
ревізуються та перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень
законодавства з питань збереження і використання державної власності та
фінансів, вилучати до бюджету виявлені ревізіями або перевірками
приховані чи занижені валютні й інші платежі, ставити перед відповідними
органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування,
якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти й
позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Службові особи державних контрольно-ревізійних служб зобов’язані суворо
додержуватись Конституції України, законів України, ретельно рахуватися
з правами та інтересами громадян, підприємств, установ і організацій, що
охороняються законом. За невиконання або неналежне виконання службовими
особами державних контрольно-ревізійних служб своїх обов’язків вони
притягаються до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності
відповідно до чинного законодавства.
Працівники державної контрольно-ревізійної служби зобов’язані у випадках
виявлення зловживань і пору шень чинного законодавства передавати
правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про
виявлені зловживання й порушення державним органам і органам,
уповноваженим управляти державним майном.
При вилученні документів у зв’язку з їх підробкою або виявленими
зловживаннями працівник державної контрольно-ревізійної служби
зобов’язаний негайно повідомити про це правоохоронні органи. Вилучені
документи зберігаються до закінчення ревізії або перевірки.
Після цього вони повертаються відповідному підприємству, установі, або
організації, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення про
виїмку цих документів.
Працівники державної контрольно-ревізійної служби повинні забезпечувати
дотримання комерційної та службової таємниць.
Органи державної влади і управління при виконанні бюджетів є вищими
органами бюджетного контролю, Верховна Рада України і місцеві ради
виконують цю функцію при розгляді й затвердженні бюджетів, а також при
затвердженні звітів про виконання бюджетів.
Державні органи влади і управління та виконавчі органи на місцях
провадять контроль при виконанні бюджетів. Фінансові органи провадять
систематичний контроль у процесі складання бюджетів і оперативно — при
мобілізації доходів та фінансуванні видатків. Ця робота виконується при
розгляді розрахунків надходження доходів і перевірки кошторисів видатків
та розрахунків до них.
Разом з тим, в умовах ринкової економіки перехід підприємств усіх форм
власності на самостійність господарювання не дає змоги провадити аналіз
фінансовогосподарської діяльності, а державна податкова адміністрація
тільки стягує податки і аналізом не займається.
Національний банк та комерційні банки провадять разом з Державним
Казначейством касове виконання Державного бюджету.
Із здобуттям підприємствами і організаціями самостійності зросло
значення фінансового контролю з боку головного бухгалтера та бухгалтерій
і фінансових відділів підприємств усіх форм власності.
Значення обліку на підприємстві дуже велике, адже без точного і
всебічного обліку не можна прийняти правильне управлінське рішення.
Добре поставлений бухгалтерський облік дає змогу виробити ефективне
рішення, контролювати його виконання. Відсутність обліку говорить про
неблагополучие положення на підприємстві. Тому бухгалтерська інформація
є головною, і від її достовірності залежить увесь процес управління,
який завершує контроль.
Контроль повинен бути постійним як через ревізійні групи, так і окремих
ревізорів.
Розрізняють такі види контролю, які називають ревізіями: повні і
часткові, тематичні і комплексні. Усі ці види контролю мають як
державні, так і приватні структури.
Повна документальна ревізія потребує перевірки всієї
фінансово-господарської діяльності.
При частковій ревізії перевіряються окремі ділянки
фінансово-господарської діяльності або окремі затрати, наприклад
інвентаризація товарно-матеріальних цінностей.
Тематична ревізія проводиться по кількох однотипних структурах, де
перевіряються одні й ті самі питання, наприклад перевірка фінансових
розрахунків підприємств і організацій, або перевірка установ охорони
здоров’я по дотриманню натуральних норм харчування і т. п.
Комплексна ревізія включає широке коло питань і дає змогу глибоко
перевірити діяльність організації, установи. Наприклад, Державне
контрольно-ревізійне управління, як правило, проводить комплексні
ревізії галузей освіти, охорони здоров’я, культури. При цьому ревізії
поділяються на планові й позапланові. Практика роботи показує, що
основний контроль ведеться по планах. Проте виникають ситуації, коли
необхідна позапланова ревізія. Наприклад, надходження сигналів про
зловживання, але, як правило, ці ревізії відбуваються на прохання
слідчих органів, а останнім часом — і за проханням власників.
По методах ревізії підрозділяються на суцільні і вибіркові. При
суцільній перевіряються всі документи, або матеріальні цінності за весь
ревізований період, а при вибірковій — тільки частина документів на
вибірку за той чи інший період часу (квартал, місяць, декаду в кожному
місяці).
Розвиток ринкових відносин, існування державної, колективної, приватної
і змішаної власності потребує створення нової системи фінансового
контролю, який можна підрозділити:
— по джерелах фінансування — госпрозрахунковий, бюджетний і змішаний;
— по формах власності;
— по суб’єктах контролю — державний, аудиторський;
— по контрольовуваних питаннях фінансовогосподарської діяльності —
формування доходів і видатків бюджету, достовірність звітних даних,
контроль і аналіз фінансових результатів, стан бухгалтерського обліку й
надання допомоги контролюючим господарським і бюджетним організаціям у
постановці бухгалтерського обліку, економічного аналізу й т. п.
Надання підприємству самостійності потребує зміни системи контролю за
його діяльністю.
Важливим для фінансового контролю є використання його різних методів, до
яких належать:
— інвентаризація матеріальних цінностей і наявності грошових коштів;
— зустрічні перевірки;
— рахункової перевірки бухгалтерських звітів і балансів, а до недавнього
часу — й аналіз фінансовогосподарської діяльності.
Метод інвентаризації матеріальних цінностей і наявності грошових
ресурсів використовується для перевірки відповідності даних
бухгалтерського обліку фактичній наявності грошових і матеріальних
цінностей, і в разі виявлення розходжень, вжиття заходів до ліквідації
відхилень — лишки оприбутковуються, нестачі відшкодовуються. Причому
інвентаризація наявності грошових коштів проводиться обов’язково методом
раптової перевірки наявності грошових коштів у касі підприємства,
організації або установи.
Як правило, перевірка наявності грошових коштів проводиться без перерви
і закінчується складанням та підписанням акту. У випадках, коли з тієї
чи іншої причини необхідна перерва, перевіряючим проводиться
опечатування каси. Опечатування може застосовуватись також при
інвентаризації матеріальних цінностей, якщо вони розташовані в різних
сховищах, коморах або ж їх перегляд потребує витрат великої кількості
часу.
Ревізія також передбачає проведення при інвентаризації контрольної
перевірки наявності сировини і ма теріалів та готової продукції для
виявлення розходжень.
Цій самій меті служить і контрольна закладка продуктів харчування в
котел: при інвентаризації продуктів у коморах їдалень бюджетних установ
(лікарнях, школахінтернатах, дитячих дошкільних установах та ін.).
Метод зустрічних перевірок потребує звірення записів у книгах і рахунках
бухгалтерського обліку перевірюваної організації або установи з даними
обліку організації, або установи, яка надає сировину, матеріали чи
продукцію перевірюваній організації. Більш широко даний метод
застосовується при перевірці виконання робіт або послуг, що для
перевірюваної організації здійснюють інші юридичні чи приватні особи.
Метод рахункової перевірки бухгалтерських звітів і ба-
лансів використовується для перевірки достовірності
відображення у них звітних показників; виявлення і усу-
нення приписок та інших помилок, що спотворюють
показники виконання підприємствами державного замо-
влення; недопущення незаконного або неправильного ви-
користання коштів; забезпечення виконання обов’язків
перед бюджетом і зміцнення звітної дисципліни.
119
Розділ V. Облік, і контроль…
Останнім часом застосування рахункової перевірки
бухгалтерських звітів і балансів обмежене, але це тимча-
сово, кожна державна, акціонерна або приватна струк-
тура неминуче буде змушена вертатись до цього методу,
а тим більш до пофакторного аналізу фінансово-
господарської діяльності з тим, щоб мати чітке уявлення
про стан справ.
Нині широко розвиваються ринкові структури, утво-
рюються приватні підприємства, фірми, акціонерні то-
вариства, де оплата праці бухгалтерів перевищує рівень
оплати праці бухгалтерів бюджетних установ.
Не можна забувати й підприємницьку діяльність
структур, що впливають на керівників бюджетних уста-
нов, які мимохіть роблять свій “бізнес”.
Цьому сприяє і перехід на господарський розрахунок
при фінансуванні з бюджету установ охорони здоров’я,
освіти і культури. Додамо до цього скорочення відомчих
ревізійних служб у цих системах. Результат — безкон-
трольність у витрачанні бюджетних коштів. Фінансові ж
органи при відсутності доходів змушені працювати над
складанням одного прогнозного бюджету за іншим і не
перевіряють витрачання бюджетних коштів. Відчувши
послаблення контролю, керівники та бухгалтери нама-
гаються зробити на цьому “бізнес”.
Отже, потрібен посилений контроль за роботою
бюджетних установ, а тому в областях створюються ко-
ординаційні ради з контролюючих органів для прове-
дення перевірок і ревізій використання як бюджетних
коштів, так і наданих державою чи Національним бан-
ком цільових кредитів на розвиток агропромислового
комплексу або конверсію.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
