Реферат на тему:
Державна податкова адміністрація України,
її функції, права та структура
Надійність та ефективність податкової системи залежить від двох
чинників: раціональності побудови податкової системи і рівня організації
податкової служби держави.
Податкова служба — це сукупність державних органів, які організовують і
контролюють надходження податків, податкових і окремих видів
неподаткових платежів.
Формування податкової служби України розпочалось у 1991 р., що було
пов’язано з переходом від системи платежів у бюджет до системи
оподаткування. За умов податкового методу формування доходів бюджету
вкрай необхідна самостійна, чітко організована і міцна державна служба,
яка здійснює контроль у сфері оподаткування. Раніше окремих податкових
органів не існувало. У складі Міністерства фінансів та його підрозділів
в областях, районах, містах виділялись відповідно управління, відділи та
інспекції державних доходів. Вони несли відповідальність за дотримання
чинного порядку збирання бюджетних доходів і за виконання плану
надходжень платежів до бюджету.
У 1991 р. при Міністерстві фінансів була створена Державна податкова
інспекція України, а в 1996 р. на базі Державної податкової інспекції
України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України з боротьби
з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування була створена
Державна податкова адміністрація України, якій надали статус
центрального органу виконавчої влади.
До системи органів державної податкової служби належать: Державна
податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та
Севастополя), районах у містах (рис. 32). У складі органів державної
додаткової служби функціонують відповідні спеціальні підрозділи з
боротьби з податковими правопорушеннями (далі — податкова міліція) і
підрозділи з питань адміністрування акцизного збору і контролю за
виробництвом та обігом підакцизних товарів.
Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників
податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і
більше районів), об’єднані (на місто і район) державні податкові
інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.
У Державній податковій адміністрації України та державних податкових
адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі утворюються колегії, які є дорадчими органами і розглядають
найважливіші питання діяльності відповідних державних податкових
адміністрацій.
Державну податкову службу України очолює голова Державної податкової
адміністрації України, якого призначає на посаду та звільняє з неї
Президент України за поданням Прем’єр-міністра України.
Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі очолюють голови, які призначаються на посаду
і звільняються з неї Кабінетом Міністрів України за поданням голови
Державної податкової адміністрації України.
Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та
Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні
податкові інспекції очолюють начальники, які призначаються на посаду і
звільняються з неї головою Державної податкової адміністрації України за
поданням голів відповідних державних податкових адміністрацій в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Начальники управлінь податкової міліції призначаються головою Державної
податкової адміністрації України.
Таким чином, податкова служба України має три рівні:
— Державну податкову адміністрацію України — вища ланка;
— державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі — середня ланка;
— державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та
Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні
податкові інспекції — базова ланка.
Головними завданнями державної податкової служби України є:
— здійснення контролю за додержанням податкового законодавства,
правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів,
державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а
також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі — податки,
інші платежі);
— внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення
податкового законодавства;
— прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів
і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
— формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників
податків та інших обов’язкових платежів, Єдиного банку даних про
платників податків — юридичних осіб;
— роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників
податків;
— запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до
компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування
та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
На вищу ланку покладається завдання організації та інструктивного і
методичного забезпечення податкової роботи в країні, а також контроль за
діяльністю податкових органів. Відповідно до чинного законодавства
Державна податкова адміністрація України виконує такі функції:
1) організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних
податкових інспекцій, пов’язану з:
— контролем за додержанням законодавства про податки, інші платежі,
валютні операції, за дотриманням порядку розрахунків зі споживачами з
використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних
систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її
використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги; з контролем за
наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької
діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на ведення
окремих видів підприємницької діяльності;
— обліком платників податків, інших платежів;
— виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;
— боротьбою з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
2) видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти та
методичні рекомендації з питань оподаткування;
3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших
документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків;
4) роз’яснює через засоби масової інформації порядок застосування
законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші
платежі;
5) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та
перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;
6) подає органам державної податкової служби методичну і практичну
допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її
стану;
7) організовує роботу зі створення інформаційної системи автоматизованих
робочих місць, інших засобів автоматизації та комп’ютеризації робіт
органів державної податкової служби;
8) розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок щодо
додержання податкового та валютного законодавства;
9) у разі виявлення фактів, що свідчать про організовану злочинну
діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє
матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам з боротьби з
організованою злочинністю;
10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами
правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх
розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
11) подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню
Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших
платежів;
12) вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів
стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством,
міжнародні договори з питань оподаткування;
13) надає фізичним особам — платникам податків та інших обов’язкових
платежів ідентифікаційні номери і надсилає до державної податкової
інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання
нею доходів чи за місцезнаходженням об’єкта оподаткування картку з
ідентифікаційним номером та веде Єдиний банк даних про платників
податків — юридичних осіб;
14) прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела
податкових надходжень, вивчає вплив макроеконо-мічних показників і
податкового законодавства на надходження податків, інших платежів,
розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;
15) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж
та організовує роботу, пов’язану зі здійсненням контролю за наявністю
цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках
(упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і
реалізації, а також із здійсненням контролю за дотриманням у роздрібній
торгівлі максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби;
16) вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення
податкового законодавства;
17) організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення
охорони державної таємниці в органах державної податкової служби.
Відповідно до вказаних функцій структура вищої ланки державної
податкової служби побудована за функціональними напрямами діяльності —
блоками, в яких концентрується виконання певної функції. Розглянемо їх
напрями діяльності.
На функціональний блок методологічної та законотворчої роботи щодо
стягнення податків покладається розроблення інструктивних матеріалів з
усіх видів податків і податкових платежів, проектів законодавчих актів з
питань оподаткування, вивчення світового досвіду організації податкової
системи і податкової справи, здійснення міжнародних зв’язків із
податковими службами країн світу. Зазначена діяльність є виключною
прерогативою вищої ланки. Це серцевина податкової служби держави,
оскільки саме тут формуються напрями податкової політики.
Функціональний блок організації контрольної роботи податкових
адміністрацій здійснює безпосереднє керівництво роботою місцевих
податкових органів щодо документальних перевірок правильності
нарахування і стягнення податків, податкових і неподаткових платежів за
єдиною методологічною основою, а також щодо контролю за валютними
операціями.
Функціональний блок економічного аналізу та внутрішньовідомчого контролю
займається питаннями методології економічного аналізу в галузях
економіки, аналізує виконання дохідної частини бюджетів, перевіряє стан
виконавської дисципліни та стан стягнення податків у державних
податкових адміністраціях.
Підрозділи функціонального блоку програмного забезпечення та оперативної
звітності проводять роботу щодо розроблення програмного та
інформаційного забезпечення податкових органів усіх рівнів.
У самостійний функціональний блок виділено податкову міліцію. Тут
вирішуються питання збору, аналізу й оцінки інформації про суб’єктів
підприємницької діяльності, які ухиляються від сплати податків,
організовується та проводиться оперативно-слідча робота. У цьому блоці
розробляються і реалізуються заходи щодо виявлення і припинення порушень
податкового законодавства, які містять ознаки злочину, вирішуються
питання безпеки діяльності податкових адміністрацій та інспекцій і
координації взаємодії з правоохоронними органами.
Крім зазначених функціональних блоків, до складу Державної податкової
адміністрації України входить блок, що об’єднує забезпечувальні служби:
управління справами, управління кадрів тощо.
На середню ланку покладається організація податкової роботи в Автономній
Республіці Крим, областях чи містах Києві та Севастополі. Це — головна
ланка консультаційної роботи, яка потребує висококваліфікованих
фахівців, добре обізнаних із податковим законодавством. В окремих
випадках податкові адміністрації цього рівня можуть безпосередньо вести
податкову роботу щодо незначного кола платників, які перебувають на
обліку в цих адміністраціях. Стосовно цих платників державні податкові
адміністрації областей і міст з районним поділом виконують ті самі
функції, що й інспекції низової ланки.
Завданням низової ланки є безпосереднє ведення податкової роботи.
Державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах,
міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції виконують такі
функції:
1) здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші
платежі;
2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність
обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також
здійснюють реєстрацію фізичних осіб — платників податків та інших
обов’язкових платежів;
3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських
звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших
документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також
перевіряють достовірність цих документів, правильність визначення
об’єктів оподаткування та обчислення податків, інших платежів;
4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних
операцій, додержанням установленого порядку розрахунків зі споживачами з
використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових
книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за
товари, роботи і послуги, а також перевіряють наявність свідоцтв про
державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій,
патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів
підприємницької діяльності;
5) ведуть облік векселів, що видаються суб’єктами підприємницької
діяльності у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це
місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням
векселів; видають суб’єктам підприємницької діяльності дозволи на
відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;
6) забезпечують застосування фінансових санкцій та своєчасне стягнення
відповідних сум, передбачених законодавчими актами України, за порушення
податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за
порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами
підприємств, установ, організацій та громадянами;
7) аналізують причини й оцінюють дані про факти порушень податкового
законодавства;
8) проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків,
інших платежів;
9) за дорученням спеціальних підрозділів з боротьби з організованою
злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності
документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів;
10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами
правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх
розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
11) подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та
громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави
коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках — коштів,
одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення
заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок
їх майна;
12) проводять роботу, пов’язану з виявленням, обліком, оцінкою та
реалізацією в установленому законом порядку безхазяйного майна, майна,
що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого
майна;
13) контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних
рад порядку прийняття й обліку податків, інших платежів від платників
податків, своєчасність і повноту перерахування відповідних сум до
бюджету;
14) розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з
питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного
контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових
інспекцій;
15) подають відповідним фінансовим органам та органам Державного
казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;
16) здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках
(упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів
під час їх транспортування, зберігання і реалізації, а також контроль за
дотриманням у роздрібній торгівлі максимальних роздрібних цін на
тютюнові вироби;
17) роз’яснюють через засоби масової інформації порядок застосування
законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші
платежі;
18) виконують функції, пов’язані зі здійсненням відповідними
підрозділами податкової міліції її повноважень.
Структурна побудова податкових інспекцій базового рівня відображає їх
основну функцію — ведення податкової роботи. Відповідно до вищевказаних
функцій можна виділити кілька основних блоків, в яких концентрується
виконання певної функції. Так, на функціональний блок контрольної роботи
покладається контроль за своєчасністю подання платниками податків
податкових декларацій, за правильністю обчислення податків, контроль за
валютними операціями тощо.
Функціональний блок обліку та прогнозування відає питаннями обліку як
платників, так і податкових надходжень, контролює своєчасність
надходження податків та фінансових санкцій, забезпечує примусове
стягнення відповідних платежів. Крім того, в межах цього блоку
прогнозуються відповідні податкові надходження у майбутніх періодах та
подаються відповідним органам звіти щодо податкових надходжень.
У самостійний функціональний блок виділено податкову міліцію. Тут
вирішуються питання щодо виявлення і припинення порушень податкового
законодавства, безпеки діяльності податкових інспекцій, проводиться
оперативно-слідча робота.
Блок, що об’єднує забезпечувальні служби, відає проблемами правового,
інформаційного та матеріально-технічного забезпечення податкових
інспекцій тощо.
Податкова служба кожної країни є однією із ключових у державній
адміністрації, їй надаються дуже широкі повноваження.
Це ті органи, для яких не існує (звісно, до певної межі) комерційної
таємниці. Для виконання покладених на податкову службу України функцій
її органам надаються такі права:
1) здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно
від форм власності та у громадян, у тому числі громадян — суб’єктів
підприємницької діяльності, перевірки документів, показників електронних
контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем, що застосовуються для
розрахунків за готівку із споживачами, пов’язаних з обчисленням і
сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну
реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів
(ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від
посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і
відомості з питань, які виникають під час перевірок; перевіряти у
посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час
проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб,
громадян для пояснень, які стосуються джерела отримання доходів,
обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити
перевірки достовірності інформації, одержаної для занесення до
Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших
обов’язкових платежів.
Періодичність таких перевірок і проведення обстежень виробничих,
складських, торговельних та інших приміщень установлюється відповідно до
законодавства.
Орган державної податкової служби може запрошувати громадян, у тому
числі громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, для перевірки
правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків, інших
платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються
громадянам у вигляді рекомендованих листів, в яких зазначаються підстави
виклику, дата і година, на яку викликається громадянин;
2) одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій
(включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки
та інші фінансово-кредитні установи у порядку, передбаченому
законодавством для розкриття банківської таємниці), від громадян —
суб’єктів підприємницької діяльності довідки, копії документів про
фінансово-господарську діяльність, отримані доходи і видатки, про
розрахункові, валютні та інші рахунки, інформацію про наявність і обіг
коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені
терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності, та
іншу інформацію, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, інших
платежів у порядку, визначеному законодавством, входити в будь-які
інформаційні системи, зокрема комп’ютерні, для визначення об’єкта
оподаткування;
— одержувати безоплатно для формування інформаційного фонду Державного
реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових
платежів необхідні відомості: від підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, включаючи Національний банк України та
його установи, комерційні банки, та громадян — суб’єктів підприємницької
діяльності — про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з
них податків, інших платежів; від органів, уповноважених проводити
державну реєстрацію, а також видавати спеціальні дозволи (ліцензії,
патенти тощо) на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, —
про видачу таких дозволів суб’єктам підприємницької діяльності; від
органів внутрішніх справ — про громадян, які прибули на проживання до
відповідного населеного пункту чи вибули з нього; від органів реєстрації
актів громадянського стану — про громадян, які померли;
— одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про
ввезення на митну територію України імпортних товарів і стягнення при
цьому податків, інших платежів та інформацію про експортно-імпортні
операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з
Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики —
дані, необхідні для використання їх при аналізі фінансово-господарської
діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;
3) обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші
приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм
власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична
адреса суб’єкта підприємницької діяльності, а також для отримання
доходів. У разі відмови керівників підприємств, установ, організацій і
громадян допустити посадових осіб органів державної податкової служби
для обстеження зазначених приміщень і обладнання та неподання документів
про отримані доходи і здійснені витрати органи державної податкової
служби мають право визначати оподатковуваний дохід (прибуток) таких
підприємств, установ, організацій та громадян на підставі документів, що
свідчать про одержані ними доходи (прибутки), а стосовно громадян —
також з урахуванням оподаткування осіб, які займаються аналогічною
діяльністю;
4) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ,
організацій, а також від громадян, діяльність яких перевіряється,
усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства
про підприємницьку діяльність, контролювати їх виконання, а також
припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими
особами органів державної податкової служби;
5) вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ та організацій
документи, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів
оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян
— суб’єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок ведення
підприємницької діяльності, реєстраційні посвідчення або спеціальні
дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступним переданням матеріалів про
порушення органам, що видали ці документи;
6) застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян
фінансові санкції у порядку та розмірах, установлених законом;
застосовувати до юридичних осіб, фізичних осіб — суб’єктів
підприємницької діяльності, які в установлений законом строк не
повідомили про відкриття або закриття рахунків у фінансових установах,
штрафні санкції у вигляді 20 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;
7) стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки,
пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом;
8) надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов’язань,
вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення
про списання безнадійного боргу у порядку, передбаченому законом;
9) за несвоєчасне виконання установами банків та іншими
фінансово-кредитними установами розпоряджень органів державної
податкової служби про безспірне стягнення податків, інших платежів, а
також доручень підприємств, установ, організацій та громадян про сплату
податків, інших платежів стягувати з установ банків та інших
фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи
день сплати) у розмірах, установлених законодавством щодо таких видів
платежів;
10) користуватися безперешкодно в службових справах засобами зв’язку,
які належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм
власності;
11) у разі виявлення зловживань під час здійснення контролю за
надходженням валютної виручки, проведенням розрахунків із споживачами з
використанням товарно-касових книг, а також за дотриманням лімітів
готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і
послуги давати доручення органам державної контрольно-ревізійної служби
на проведення ревізій;
12) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що
перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів,
товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; у разі проведення
адміністративного арешту опечатувати каси, касові приміщення, склади та
архіви;
13) надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб — платників
податків та інших обов’язкових платежів іншим державним органам
відповідно до чинного законодавства;
14) матеріально і морально заохочувати громадян, які подають допомогу в
боротьбі з порушеннями податкового законодавства;
15) звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою
(позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта
підприємницької діяльності.
До платників, які порушують податкове законодавство, установлені терміни
розрахунків з бюджетом, приховують доходи і занижують суми платежів у
бюджет і цільові фонди, податкові органи можуть застосовувати досить
жорсткі фінансові санкції:
1) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки,
визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або
її затримку. Крім того, додатково, платник податків сплачує штраф у
розмірі 10 % суми податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим
органом за кожний повний або неповний місяць затримки податкової
декларації, але не більше 50 % від суми нарахованого податкового
зобов’язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;
2) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника
податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових
зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях, такий платник податків
зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми недоплати за кожний
з податкових періодів, установлених для такого податку, збору
(обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який
припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який
припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від
контролюючого органу, але не більше 50 % такої суми та не менше десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк
недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули;
3) якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки
у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до
заниження або завищення суми податкового зобов’язання, платник податків
зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 5 % суми донарахованого
податкового зобов’язання, але не менше одного неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від
кількості податкових періодів, що минули;
4) якщо платника податків (посадову особу платника податків) засуджено
за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків, або якщо платник
податків декларує переоцінені або недооцінені об’єкти оподаткування, що
призводить до заниження податкового зобов’язання у великих розмірах,
додатково він сплачує штраф у розмірі 50 % від суми недоплати, але не
менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь
строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Заниженням податкового зобов’язання у великих розмірах вважається сума
недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним
кодексом України;
5) коли платник податків не сплачує узгодженої суми податкового
зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом, він
зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:
у випадку затримки до ЗО календарних днів, наступних за останнім днем
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у
розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
у разі затримки від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за
останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;
у випадку затримки, що є більшою 90 календарних днів, наступних за
останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов’язання, — у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу;
6) коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі,
відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо
отримання такої згоди є обов’язковим згідно з Законом, він додатково
сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними
цінами;
7) коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів
(продукції) або грошові виплати без попереднього нарахування та сплати
податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства
таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу
(відчуження) або виплати, він сплачує штраф у подвійному розмірі від
суми зобов’язання з такого податку, збору (обов’язкового платежу).
Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від
адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації
таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону;
8) коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом
самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання, а також
самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі 5 % суми такої
недоплати, штрафи, визначені підпунктами 2—7, а також адміністративні
штрафи, які відповідно до законодавства накладаються на платника
податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не
застосовуються. Це правило не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкової декларації за період, протягом
якого відбулася недоплата податкового зобов’язання;
б) судом установлено скоєння злочину посадовими особами платника
податків або фізичною особою — платником податків щодо умисного ухилення
від сплати зазначеного податкового зобов’язання.
Органи державної податкової служби також мають право накладати
адміністративні штрафи на фізичних осіб, винних у порушенні податкового
законодавства:
— на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ,
організацій, винних у відсутності податкового обліку або веденні його з
порушенням установленого порядку, неподанні або несвоєчасному поданні
аудиторських висновків, передбачених законом, а також платіжних доручень
на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов’язкових
платежів), — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було
піддано адміністративному стягненню за відповідне правопорушення, — від
десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ,
організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні
банки та інші фінансово-кредитні установи, які не виконують вимог
посадових осіб органів державної податкової служби, — від 10 до 20
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на
громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, які виплачували доходи,
винних у неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи
фізичних осіб, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств,
установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено
законодавством), у перекрученні даних, у неповідомленні або
несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за
встановленою формою відомостей про доходи громадян, — у розмірі трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені
особою, до якої протягом року було застосовано адміністративне стягнення
за одне із зазначених правопорушень, — у розмірі п’яти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян;
— на громадян, винних у неподанні або несвоєчасному поданні декларацій
про доходи чи у включенні до декларацій перекручених даних, у
відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для
яких установлено обов’язкову форму обліку, — від одного до п’яти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— на громадян, які ведуть підприємницьку діяльність, винних у протидіях
посадовим особам органів державної податкової служби, зокрема у
недопущенні їх до приміщень, які використовуються для здійснення
підприємницької діяльності та одержання доходів, — від 10 до 20
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— на громадян, які ведуть підприємницьку діяльність без державної
реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання
передбачено законодавством, — від трьох до восьми неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян;
— на громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових
патентів або з порушенням терміну їх дії, чи здійснюють продаж товарів,
не зазначених у деклараціях, — від одного до десяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені громадянином, до
якого протягом року було застосовано адміністративне стягнення за одне
із зазначених правопорушень, — від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.
З 1993 р. передбачена кримінальна відповідальність за порушення
податкового законодавства. Так, за ухилення від сплати податків, що
призвело до збитків держави, винні особи можуть бути позбавлені волі на
строк до десяти років. Як покарання передбачено також позбавлення права
вести відповідну діяльність на строк до трьох років, а також штраф — до
2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посадові особи державних податкових органів зобов’язані дотримуватися
Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та
інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, що охороняються
законом, забезпечувати виконання покладених на державні податкові органи
функцій та повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання
або неналежне виконання посадовими особами державних податкових органів
своїх обов’язків вони притягуються до дисциплінарної, адміністративної,
кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним
законодавством. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб
державних податкових органів, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів
Державного бюджету.
Посадові особи державних податкових органів зобов’язані дотримуватись
комерційної та службової таємниці.
Рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх
посадових осіб можуть бути оскаржені як у податкових органах різних
рівнів, так і в судовому порядку.
Працівники державних податкових органів при виконанні службових
обов’язків є представниками держави й охороняються законом нарівні з
працівниками правоохоронних органів. Вони зобов’язані суворо
дотримуватись Конституції та законів України.
Посадовим особам державних податкових органів присвоюються спеціальні
звання:
— головний державний радник податкової служби;
—державний радник податкової служби І, II, III рангу; —радник податкової
служби І, II, III рангу;
— інспектор податкової служби І, II, III рангу.
Звання, присвоєні працівникам державних податкових органів, зберігаються
за ними протягом усього життя. Позбавлення звання передбачається тільки
за вироком суду. За спеціальні звання передбачаються відповідні надбавки
до посадових окладів.
У разі загибелі посадової особи органу державної податкової служби у
зв’язку з виконанням службових обов’язків сім’ї загиблого або його
утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічної
заробітної плати загиблого за останньою посадою, яку він обіймав, за
рахунок коштів Державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з
винних осіб.
Якщо посадовій особі органу державної податкової служби під час
виконання нею службових обов’язків заподіяні тяжкі тілесні ушкодження,
що не дають змоги надалі вести професійну діяльність, їй виплачується
одноразова допомога у розмірі п’ятирічної заробітної плати за її
останньою посадою.
У випадку заподіяння посадовій особі органу державної податкової служби
менш тяжких тілесних ушкоджень під час виконання нею службових
обов’язків їй виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної
заробітної плати за її останньою посадою.
Рішення про виплату одноразової допомоги приймається начальником органу
державної податкової служби за місцем роботи потерпілого на підставі
обвинувального вироку суду або постанови слідчих органів чи прокурора
про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами або про
припинення попереднього слідства.
Шкода, завдана майну посадової особи органу державної податкової служби
або членів її сім’ї у зв’язку з виконанням нею своїх обов’язків,
відшкодовується в повному обсязі.
Крім того, посадові особи органів державної податкової служби підлягають
обов’язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів
Державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної
заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії,
травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв’язку
з виконанням службових обов’язків, — у розмірі від шестимісячної до
п’ятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від
ступеня втрати працездатності).
Окремо розглянемо такий елемент податкової служби, як податкова міліція,
оскільки вона має досить специфічні завдання і функції, а також дещо
ширші права, ніж інші структури податкової служби.
Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів з боротьби з
податковими правопорушеннями, що діють у складі органів державної
податкової служби відповідного рівня, і здійснює контроль за додержанням
податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову,
кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є:
— запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування,
їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні
правопорушення;
— розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
— запобігання корупції в органах державної податкової служби та
виявлення її фактів;
— гарантування безпеки діяльності працівників органів державної
податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з
виконанням службових обов’язків.
Податкова міліція виконує такі функції:
1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини
і правопорушення, віднесені до її компетенції, в установленому порядку
перевіряє їх і приймає щодо них передбачені законом рішення;
2) здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність,
досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також провадить
дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції,
вживає заходів щодо відшкодування заподіяних державі збитків;
3) з’ясовує причини й умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших
правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;
4) забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та
їх захист від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними
посадових обов’язків;
5) запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників
державної податкової служби;
6) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового
законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів
кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням.
Посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них
обов’язків надаються права, передбачені як для посадових осіб органів
державної податкової служби, так і для посадових осіб правоохоронних
органів.
Особам, яких прийнято на службу до податкової міліції, присвоюються
спеціальні звання.
Література:
Арутюнов В. X., КірикД. ТІ., Мішин В. М. Логіка. 144 с. Береза А. М. та
ін. Електронна комерція. 326 с.
Береза А. М. Основи створення інформаційних систем. Вид. 2-ге, перероб.
і дон. 214с.
Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських
підприємств. 628 с.
Бойко Н. А. Економічна і соціальна географія. Рос. мовою. 239 с.
Болюх М. А., Горбаток М. І. Збірник задач з курсу «Економічний аналіз».
232 с.
Бондар М.І. Аудит в АПК. 188 с.
Боярська 3. І. Міжнародне комерційне право. 143 с.
Брусіловський Б. Я. Інформатика інвестування. 497 с.
Валєєв К. Г.,Джалладова І. А. Вища математика. Ч. II. 451 с.
Валютні операції / За ред. Л. П. Петрашко. 144 с. Васильков В.Г.
Організація виробництва. 524 с.
Вітлінський В. В. Економічний ризик: ігрові моделі. 446 с.
Верба В. А., Решетняк Г. І. Організація консалтингової діяльності. 244
с.
Власоеа А. М., СавчукЛ. М., Савінова В. Б. Організаційна поведінка. 96
с.
Войчак А. В, Павленко А. Ф. Маркетинг. 246 с.
Герольд Мус, Рольф Ханшманн. Бухгалтерський облік (основи — завдання —
розв’язання) Пер. з нім., рос. мовою; за ред. В. В. Сопка. 368 с.
Гончарук Я. А., Павленко А. Ф., Скибінський С. В. Маркетинг у тестах.
392 с.
Голуб Н.М., Шамхалова Н.А. Фінанси англійською мовою. 426 с.
Голуб Н. М., Шамхалова Н. А. Англійська для банківської справи. 421 с.
Гусак Т. М. Англійська граматика на практиці. 183 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
