Реферат
На тему:
Депозитні операції
1. Визначення
Депозитні валютні операції – це сукупність короткострокових (від 1 дня
до 1 року) операцій по розміщенню вільних грошових залишків, а також
залученню відсутніх коштів в іноземних валютах на різні строки під
певний відсоток, що обслуговують короткострокову ліквідність банків і
компаній і службовців цілям одержання прибутку.
В англійській мові прийнятий стійкий термін для позначення цих операцій
– операції грошового ринку (Money Market Operations).
Операції грошового ринку підрозділяються на угоди:
по розміщенню коштів – кредитування в іноземній валюті (lending). Йому
відповідають кредити (loans);
по залученню коштів – запозичення в іноземній валюті (borrowing). Йому
відповідають депозити (deposits).
У реальній міжнародній і вітчизняній практиці для міжбанківських
позичкових операцій грошового ринку використається термін “депозити”,
які підрозділяються на:
депозити притягнуті (deposits taken) і
депозити розміщені (deposits given або deposits lent).
У Росії найбільше вживемо термін «міжбанківські кредити» або МБК.
Коротко депозити можуть позначатися як DEPO або DP.
2. Грошові ринки
Відмінності грошових ринків від ринку капіталів по міжнародній
термінології укладаються в тім, що операції перших проводяться на строк
до одного року, тоді як рух капіталів здійснюється строком більше року
(у Росії більше 180 днів).
Розрізняються національні й міжнародні грошові ринки. На національному
грошовому ринку країни комерційні банки – власники національної валюти
проводять розміщення депозитів у валюті своєї країни: наприклад, у
Великобританії банки проводять операції у фунтах стерлінгів, у Росії –
розміщають і залучають кошти в рублях і т.д.
На відміну від національних, на міжнародних грошових ринках проводять
операції у валютах, відмінних від національних валют. Наприклад, у
Європі проводяться операції по розміщенню доларів, що є грошовою
одиницею США. Ці кошти звуться євродоларів. Якщо у Великобританії банки
проводять депозитні й інші операції в німецьких марках, можна говорити
про існування грошового ринку євромарок.
У цей час у світі існує єдиний міжнародний грошовий ринок, де торгують
коштами в основних конвертованих валютах – доларах США, німецьких
марках, фунтах стерлінгів, японських ієнах, швейцарських франках,
французьких франках й ін. Однак головною валютою, у якій відбувається до
90% депозитних операцій на міжнародних грошових ринках, є американський
долар.
Наприклад, якщо німецький банк Dresdner Bank у Франкфурті-на-Майні
укладає угоду по наданню 1 млн. доларів США англійському банку Midlend
Bank, те це депозитна операція на грошовому ринку євродоларів.
На фінансовому ринку Росії також здійснюється торгівля міжбанківськими
депозитами в іноземних валютах, головним чином, доларах США й німецьких
марках. Однак тут є певна особливість: переважна більшість російських
комерційних банків на міжнародних грошових ринках є чистими кредиторами
іноземних валют (net lenders). Вони можуть розміщати валютні депозити в
іноземних банках за рубежем, але залучати кошти в міжбанківські депозити
можуть тільки в Росії.
Дана ситуація пов’язана з тим, що операції по залученню й розміщенню
коштів мають різний ступінь ризику: банк, що здійснює розміщення
депозиту, ризикують у набагато більшому ступені ніж банк, що залучає
кошти. Росія розглядається на міжнародних валютних ринках як країна з
підвищеним кредитним ризиком (політична, економічна нестабільність,
величезна зовнішня заборгованість), центральні банки розвинених країн
нормативно обмежують ступінь участі своїх банків в операціях з
російськими комерційними банками, тому для останніх залучити валютні
кошти західних банків у чисті депозити (без усякого страхового покриття)
практично неможливо. Російські банки можуть залучити міжбанківські
валютні депозити тільки друг у друга.
Однак, у міру просування реформ і поліпшення економічної й політичної
ситуації в Росії положення міняється, і західні банки починають
розміщати валютні депозити в найбільш надійних російських банках.
3. Терміновість депозитів
Кожен депозит має певну тривалість у часі або терміновість. Дата
розміщення (або залучення) депозиту називається датою валютування (value
date), а дата повернення – закінченням депозиту (maturity date).
Наприклад, якщо 18 січня 1995 р. комерційний банк розмістив 1 млн.
доларів в Citibank, Нью-Йорк, на тиждень зі споту, то реальне
перерахування коштів на рахунок Ситибанка відбудеться 20 січня (тобто на
споті), а повернення – 27 січня 1995 р.
Для депозитів грошового ринку характерні строки розміщення до 12 місяців
(1 рік). Основні строки розміщення депозитів зазначені в таблиці,
наведеної в главі 1 (табл. 2). При цьому для строків, кратних тижню,
дата закінчення депозиту буде доводитися на дату, що відстоїть від дати
валютування на точну кількість тижнів, тобто на той же день тижня. Для
строків, кратних місяцю, дата закінчення депозиту буде доводитися на
таку ж за значенням дату, що й дата валютування (наприклад, місячний
депозит з датою валютування 6 вересня буде мати дату закінчення-6
жовтня).
Певні корективи тут вносять вихідні й святкові дні країни даної валюти.
Якщо дата закінчення депозиту попадає на вихідний (для місячних строків)
або святковий день, то вона зрушується на наступнийий робочий день.
Наприклад, якщо формально закінчення місячного доларового депозиту з
датою валютування 25 листопада повинне доводитися на свято Різдва, 25
грудня, то датою закінчення цього депозиту буде наступний за Різдвом
робочий день – 26 грудня.
Для місячних строків діє також правило кінця місяця («end of month
rule»), що означає, що якщо дата валютування депозиту доводиться на
останнійій робочий день місяця, то дата закінчення депозиту буде також
падати на останній день іншого місяця. Приміром, місячний депозит,
розміщений з датою валютування 31 серпня, повернеться назад 30 вересня.
Валютні дилери звичайно мають календарі святкових днів для основних
фінансових центрів. Для довідки про майбутнім протягом найближчого
місяця святах вони звертаються до спеціальних інформаційних сторінок
агентства Рейтер – HOLA-D.
По строках прийнято розрізняти депозити трьох видів:
Депозити до запитання (онкольні депозити — call deposits) — кошти
розміщаються в банк на невизначений строк. Однак повернення (або
зменшення суми) депозиту можливий за умови попереднього повідомлення (за
24 години, 2 дні й т.д.). Для онкольних депозитів характерна плаваюча
ставка відсотка, що встановлюється по обопільній згоді на базі певного
періоду (наприклад, щотижня);
Короткострокові одноденні депозити (one day deposits). До їхнього числа
ставляться одноденні депозити типу «овернайт» (о/п), «том-некст» (t/n),
«спот-некст» (s/n). Вони використаються для регулювання короткострокової
ліквідності банку по рахунках НОСТРО;
Депозити на фіксовані строки. Звичайно депозити розміщаються на
стандартні строки 7 днів (1 тиждень), 1, 2, 3, 6 місяців і рік. Ці
строки звуться “прямих дат” (“straight dates”). У міжнародній практиці
прийнято проводити відлік депозитного періоду з дати слот, хоча можливі
також депозити, розташовувані на умовах дати валютування «завтра» («з
тому»- from tomorrow) або навіть «сьогодні» («з тудея» – from today),
наприклад: тижневий депозит із завтра «том-уик» (t/w).
Вибір дати валютування залежить від:
валюти депозиту;
часу розміщення;
кількості годинних поясів між банком і країною валюти депозиту.
Розглянемо умови розміщення депозитів на російському міжбанківському
ринку для основних валют.
Долари США
При розміщенні доларових депозитів на стандартні строки на московському
міжбанківському ринку характерні дати валютування «сьогодні» й «завтра».
Розміщати депозити з датою валютування «сьогодні» (o/n, a також today/1
week, today/1 mth) можливо тому, що США відстоїть від Москви на 8
годинних поясів. При висновку такого депозиту можливо організувати
перерахування коштів на рахунок позичальника – іншого банку практично
протягом усього робочого дня – до 18-00 за московським часом. Платіжний
телекс із наказом на перерахування коштів буде отриманий американським
банком, у якому московський банк тримає свій кореспондентський рахунок,
ранком за нью-йоркським часом, і платіж буде негайно виконаний. Для
східних регіонів Росії, що відстоять від Нью-Йорка ще далі, розміщати
депозити на умовах «today» можливо до ще більш пізнього часу.
Для депозитів, розташовуваних на умовах дати валютування «завтра» (t/n,
t/w, t/1 mth і т.д.), даний порядок тим більше застосуємо.
Німецькі марки
Для німецьких марок діє трохи інший порядок розміщення. Для розрахунків
з датою валютування «сьогодні» існують тимчасові рамки — вони можуть
виконуватися до 10-00 годин ранку по по франкфуртському часу (до полудня
за московським часом), що пов’язане із системою функціонування
національної клірингової системи платежів Німеччини через земельні
банки. Цей час називається «часом відсікання» (cut-off time).
Із цієї причини міжбанківські депозити, розташовувані в німецьких марках
(DEM), як правило, мають саму ранню дату валютування «завтра».
Московський банк теоретично може розмістити з ранку депозит у німецьких
марках з датою валютування «сьогодні» і терміново направити платіжне
доручення в німецький банк, однак на практиці даний ринок розвинений
слабко.
Виключенням є депозити, розташовувані в тім же німецькому банку, у якому
тримає валютний рахунок у марках московський банк. Списання коштів з
коррахунока московського банку в депозит можливо й у більше пізніше час,
тому з банком-кореспондентом можливі одноденні депозити «овернайт»
(o/n), що не залишають межі банку. Однак відповідно до німецького
банківського регулювання процентні ставки по депозитах у німецьких
марках, розміщеним у банках на території Німеччини, рівно на 1 відсоток
нижче, ніж на міжнародних ринках.
4. Процентні ставки й формула простого відсотка
Кошти відчужуються на певний строк не безкоштовно, а під відсоток.
Говорячи про депозити варто виділити 3 поняття:
сума депозиту або принципал (principal);
відсоток (interest) — ціна використання позикових коштів, тобто
конкретна сума збільшення первісної суми (принципала) на дату закінчення
депозиту. У міжнародній практиці прийнято, що відсоток розраховується на
дату повернення депозиту (maturity), однак можливо також нарахування
відсотка щомісяця (для періодів від 1 до 12 місяців);
відсоткова ставка (interest rate), що являє собою відношення відсотка за
період до принципала:
Наприклад, якщо за тиждень на вкладений депозит в 1 млн. доларів США
було нараховано 20.000 доларів, це означає, що тижнева процентна ставка
дорівнює 2%:
Однак, звичайно процентну ставку представляють у вигляді річної
процентної ставки (per annum — р. а.), тобто відношення відсотка,
нарахованого однократно за рік до первісної суми.
Формула простого відсотка дозволяє розрахувати суму відсотків,
нарахованих по депозиті, розміщеному на конкретний період під певну
процентну ставку:
При розрахунку суми відсотків для строків менше року використається
поняття процентний період (interest period), що складається з кількості
днів, на які розміщений депозит. Мінімальний процентний період дорівнює
одному дню (1 добі).
Дата валютування (дата розміщення) депозиту враховується при розрахунку
відсотка як повний день (тому що позичальник дістає кошти ранком цього
дня й цілий день їх використає), а дата закінчення (повернення) депозиту
при розрахунку відсотка не враховується (кошти повертаються також
ранком). Наприклад, якщо депозит розміщений з 9 листопада по 30
листопада, то кількість днів буде дорівнює 21 (30-9).
Якщо депозит розміщений на строк, кратний місяцю, то процентний період
також ураховує точну кількість днів. Наприклад, тривалість місячного
депозиту, розміщеного з 16 лютого по 16 березня, буде дорівнює 28 дням,
а місячного депозиту з 20 липня по 21 серпня (формальна дата закінчення
20 серпня доводиться на неділю) становить 31 день.
По кількості днів у році розрізняють 2 методи:
Міжнародний, при якому кількість днів у році приймають рівним 360 дням;
Британський, відповідно до якого кількість днів у році дорівнює 365 дням
(366 дням у високосні роки). Цей метод використається при розрахунку
відсотка для наступних валют:
фунта стерлінгів (GBP), ірландського фунта (IEP), бельгійського франка
(BEF), сінгапурського долара (SGD), гонконгського долара (HKD),
південноафриканського ренду (ZAR). Наприклад, дилерові комерційного
банку необхідно розрахувати суму відсотків, очікуваних на дату
закінчення місячного депозиту в 3 млн. доларів США, розміщеного під 5
відсотків річних з 21 грудня 1994 р. по 23 січня 1995 р. По формулі
простого відсотка виходить:
У міжнародній практиці прийняті два способи написання процентної ставки.
У вигляді десяткового дробу: наприклад, 4.75% = 0.0475. Тут одна
десятитисячна частка становить один процентний або базовий пункт (basis
point – b.p.). Сто базових пунктів рівні одному відсотку.
У вигляді простого дробу: наприклад, 4—3/4 %. Процентна ставка у вигляді
простого дробу, починається з 1/2 і може доходити в міру убування дробу
до 1/64. Однак найпоширенішими котируваннями процентних ставок на
міжнародних грошових ринках є дроби від 1/2 до 1/16 відсотка.
Обидва способи однаково прийнятні й використаються валютними дилерами в
усім світі. Таблиця перерахування простих дробів у десяткові наведена в
табл. 3.
5. Сторони Bid й Offer і розмір маржі в котируванні процентних ставок
Звичайно процентна ставка для депозитів дається у вигляді двостороннього
котирування, наприклад:
Табл. 3
ТАБЛИЦЯ ПЕРЕКЛАДУ ПРОСТИХ ДРОБІВ У ДЕСЯТКОВІ
(DECIMALISED FRACTIONS)
Тут bid — ліва сторона котирування — ставка залучення. По
ставці bid банк, що здійснює котирування, залучає кошти в депозит на
даний період.
offer (або ask) — права сторона котирування — ставка розміщення. По
ставці offer банк, що здійснює котирування, пропонує до розміщення кошти
на даний період.
Здійснення двостороннього котирування означає, що банк, що котирує,
зобов’язується виконати або залучення, або розміщення коштів у депозит
по ставках, що котируються.
Для зручності запам’ятовування ці правила можна зобразити у вигляді
наступної схеми:
Різниця між котируваннями bid й offer називається маржей (margin) або
спредом (spread) і є основою прибутку банку, що котирує депозитні
ставки. Наприклад, якщо деякий банк ААА є маркет-мейкером на ринку
міжбанківських депозитів, тобто інші банки постійно розміщають у нього
кошти в даній валюті по більше низькій стороні bid, а треті банки
постійно залучають у нього ці ж кошти по високій стороні offer, те цей
банк дістає постійний прибуток.
Розмір маржі, а також значення котирувань bid й offer, можуть коливатися
й залежать від ряду факторів.
Статус банку, що котирує
Наприклад, маркет-мейкери, що здійснюють більші обсяги залучення й
розміщення коштів, зацікавлені у вузькій маржі для стимулювання угод –
контрагенти активніше будуть розміщати під більше високі ставки bid і
залучати під більше низьку ставку oner. Наприклад, якщо середня маржа на
ринку 5.75-5.93, цей банк буде котирувати 5.8 – 5.9%. Однак, якщо
операції даного банку становлять на грошовому ринку значну частку, зміну
ставок здатно вплинути на середньориночні ставки також убік зменшення
маржі.
Потреби банку в залученні або розміщенні коштів
Банк, що випробовує більшу потребу в залученні, чим у розміщенні коштів,
буде котирувати більше високу сторону bid, і, навпаки, банк, що
випробовує потребу в розміщенні коштів, буде котирувати більше низьку
сторону offer.
Часом банки, що випробовують різку недостачу коштів у даній валюті на
даний строк, котирують тільки одну сторону bid, що вище ринкової,
наприклад:
«only bid at 5.83»
І навпаки, банки, що мають надлишок коштів у даній валюті, якому треба
розмістити, котирують тільки більше низьку сторону offer:
«only offer at 5.90»
Статус контрагента, що запитує котирування
Наприклад, якщо котирування запитує невеликий або маловідомий банк, то
розмір маржі може бути ширше. У міру розвитку відносин з контрагентом,
наростання обсягів операцій, їх стабільного позитивного характеру розмір
маржі може бути звужений.
На статус контрагента також впливає ступінь ризику по операціях з ним.
Наприклад, західні банки котирують більшості російських банків (
щоставляться до підвищеної групи ризику) тільки сторону bid по
міжбанківських депозитах. Це означає, що вони тільки залучають валютні
кошти, але відмовляються їх розміщати у зв’язку з високим країнним
ризиком російських комерційних банків.
Сума котируємого депозиту
Середньою ринковою сумою розташовуваних і приваблюваних міжбанківських
депозитів є 10 млн. доларів США (або еквівалент). Для сум менш 1 млн.
доларів і понад 100 млн. долари банки будуть котирувати більше широку
маржу процентних ставок.
Для зручності валютних дилерів, що займаються депозитними операціями,
інформаційні термінали агентства Рейтер надають сторінки з інформацією
про поточний рівень процентних ставок по валютах на міжнародних грошових
ринках.
Рейтеровська сторінка DEPO подає інформацію про світовий
середньориночних ставках на доларові депозити. Тут у крайньому лівому
стовпчику зазначені строки, на які залучаються або розміщаються
депозити, далі час по GMT, коли виставлені котирування, потім код
рейтеровській сторінки банка-контрибьютора, з якої отримана інформація,
(докладніше див. гл.V) і потім ідуть два стовпчики процентних ставок у
вигляді двосторонніх котирувань bid й oner.
Слід зазначити, що ці ставки є середніми на світовому ринку доларових
депозитів. Різні банки можуть котирувати процентні ставки на даний
період по-різному, залежно від наявності коштів у даній валюті або
потребі в них, а також від часу протягом дня. Наприклад, ставки по
депозитах типу «овернайт» для європейських валют активно котируються з
ранку й практично зникають у другій половині дня.
REUTER
Thursday, 23 February 1995
1443 RED TER US DOLLAR – 1NTERNATI ONAL INTEREST RATES DEPO
EDD] EPOS WORL D RATES
0/N 1417 КВТЕ 5.78/5.90 *
T/N 1148 CBNB 5.87/6.00 *
S/N 0704 ABCW 5.87/6.00 *
s/w 1432 КВТЕ 5.90/6.03 *
1M 1433 КВТЕ 5.90/6.03 *
2M 1234 RBEU 5.93/6.12 *
3M 1324 YTBL 6.06/6.18 *
6M 1337 RBEU 6.18/6.37 *
9M 1418 КВТЕ 6.37/6.50 *
12M 1417 КВТЕ 6.56/6.68 *
INDE: X ON PAGE FWDS
Сторінка агентства Рейтер KLMM дає подання про процентні ставки в
німецьких марках, доларах США й ЕКЮ, що котируються німецькою
брокерською фірмою Carl Kliem Gmbh.
Табл. 5
REUTER Thursday, 23 February 1995
1446 СА: RLK] TEL. -JEM G1\ 069/9201 1ВН, 60313 612 REUT1 FF ER
LANKFURT, DEALING: /MAIN KLMM ТХ:’ «6169 KLMM
*• * DE ;м ***
*** USD ***
*** ЄС u ***
T/N 4 3/4 – – 7/8 5 13/16 – 15/16 5
—
S/N 4 13/16 – – 15/16 5 7/8 – 6 5 3/4 – 7/8
1WK 4 13/16 – – 15/16 5 15/16 – 1/16 5 13/16 – 15/16
1MO 4 7/8 – 5 5 15/16 – 1/16 6 7/8 – 6
2MO 4 7/8 – 5 6 — 1/8 6
– 1/8
3MO 4 15/16 – – 1/6 6 1/16 – 3/16 6 1/16 – 3/16
6MO 5 1/8 – – 1/4 6 1/4 – 3/8 6 5/16 – 7/16
9MO 5 3/8 – – 1/2 6 7/6 – 9/16 6 5/8 – 3/4
1YR 5 5/8 – – 3/4 6 5/8 – 3/4??????????????????????
У Росії доларові процентні ставки відрізняються від світових у більшу
сторону. Це пов’язане з рядом причин.
У зв’язку з відсутністю можливості для російських комерційних банків
залучати доларові депозити від західних банків. Вони змушені
розраховувати, головним чином, на ємність місцевого ринку.
Знецінення російського рубля в результаті високої інфляції (близько 300%
в 1994 р.) збільшило попит на долари США, у тому числі й на доларові
депозити.
розрив, Що Зберігається, між внутрішніми й світовими цінами на сировинні
товари, а також усе ще незадовільна насиченість ринку споживчими
товарами забезпечують досить високу ефективність експортно-імпортних
операцій, які кредитуються банками в доларах США. Процентні ставки по
доларовим МБК на російському ринку публікуються незалежними агентствами,
а також в економічній пресі, наприклад, на сторінці показників в
«Фінансових звістках» (див. табл. 6).
Табл. 6
СТАВКИ МБК У БАНКАХ МОСКВИ НА 4 КВІТНЯ
(долар США, залучення/розміщення у відсотках річних)
С 4>ок у днях
Банк-дилер 1 – 3 4-7 до 14 до 21 до 30
Балчуг 6.25/7 8.25/9.5 10/11.25 14/17
Битца
8.5/ 11/13/ 17/
Відродження 6.75/7.25 7.5/8.5 8.75/10 10/13
Захід^-Захід-схід-захід 6.13/6.88 7.25/8.5
10.5/12.5
Всеросійський Біржовий Банк 7-7.1/7.5-7.6 8.5/9.5 9.5/10.5 14/17
Ділова Росія 7/7.5 7.5/8.5 8.5/9.5 9.5/11 11/14
Межэконом-сбербанк 6. 5-6.75/ 7-7.5 6. 75-7.5/7.5-9 8.4/9.9 9.5/11.75
11/15
Мытищинский 6.88/7.25 8.5/9.5 9/11 12/14 15/17
Нафтовий 6.25/6.75 7.5/8 11.5/12 13.5/15
Промрадтехбанк 6.5/7.5 7.5/8.75 9/10.5 10/12 13/15
Батьківщина 6.75/7.25 8.5/9 1/12
Російський Капітал 6.25/6.75 7.5/8 8.25/8.5 9.5/10
Російський Кредит 6.5/7 7.75/8.75 8.38/9.13 10.5/14.25
Реформа /8 6/9 8/11 10/ 13/
Торибанк 6.75/7.25 7.75/8.63 8.63/11 12/15
Процентні ставки по рублях на російському ринку коштів у цей час можуть
бути отримані в основному по телефоні, шляхом опитування великих банків
– маркет-мейкерів. При цьому у зв’язку з низькою інформаційною
насиченістю ринку процентні ставки можуть значно відрізнятися в різних
банках. Великими інформаційними агентствами типу Рейтер або Телерейт
поки не вирішене завдання організації інформації про поточні процентні
ставки по карбованцевих міжбанківських депозитах у режимі реального
часу. Поки що дані про ставки по карбованцевим МБК можна одержати з
газети, зокрема, в «Фінансових звістках» .
Табл. 7
СТАВКИ МІЖБАНКІВСЬКОГО РИНКУ НА 4 КВІТНЯ
(у відсотках річних для карбованцевих кредитів)
Строк днів MIB1D MIBOR MIACR INSTAR ставка/обсяг’ АФИ
прив./разм
1 83,85 106,50 95,96 105,46/477430 91,1/95.91
2
111,10/24100
3 102,787 120,75 126,98 114,09/26050 114,63/122,5
4
118,61/59000
7 123,71 133,54 132,56 132,32/84500 123,12/129,49
10
136,14/8120
14 132,30 142,50 141,54 140,54/26000 134,29/138,71
21 136,78 147,89
1?????????????????????????????????????????????????????????????????????
мільйонів рублів
ставка MIB1D (Moscow Interbank Bid -оголошена ставка по залученню
кредитів);
ставка MIBOR (Moscow Interbank Offered Rate – оголошена ставка по
наданню кредитів);
ставка MIACR (Moscow Interbank Actual Credit Rate – фактична ставка по
наданих кредитах) розрахована Інформаційним консорціумом – ЦБ РФ як
середня від заявлених комерційними банками ставок залучення й надання
міжбанківських кредитів;
ставка INSTAR (Interbank Short-Term Actual Rate – міжбанківські базові
процентні ставки) розрахована Міжбанківським фінансовим будинком за
результатами реальних угод, укладених банками;
середньозважені ставки АФИ розраховуються Агенством фінансової
інформації.
6. Депозитна позиція й процентний арбітраж
Якщо банк залучає депозит, він збільшує кількість грошей на
кореспондентському рахунку в даній валюті, образуя тим самим довгу
депозитну позицію (long position). Наприклад, довга позиція в доларах на
1 млн. USD записується в такий спосіб:
+ 1.000.000 USD
Якщо банк розміщає міжбанківський депозит, він змушений зменшити свій
залишок на коррахункі в цій валюті, створюючи тим самим коротку
депозитну позицію (short position):
– 1.000.000 USD
Знак позиції (позитивн або негативний) позначає наявність у банку
залишків коштів у даній валюті на кореспондентському рахунку. Наприклад,
якщо банк ААА має на доларовому коррахункі в американському банку 3 млн.
USD, можна сказати, що банк має довгу позицію по доларах у розмірі 3
млн. доларів. Оскільки кошти повинні приносити доход, ці 3 млн. доларів
повинні бути розміщені в депозит, тобто утворена коротка депозитна
позиція, що покриває довгу.
Відкриття довгих і коротких позицій має різний ступінь ризику: створюючи
довгу позицію, банк залучає гроші, тоді як створення короткої позиції
вимагає попередньо мати потрібну суму грошей на коррахункі на дату
валютування. Якщо банк спочатку відкрив коротку позицію у валюті
(розмістив депозит), не маючи достатніх коштів на кореспондентському
рахунку, він повинен на ту ж дату валютування покрити коротку позицію
довгої, тобто залучити депозит на відсутню суму. Це створює можливість
для проведення процентного арбітражу.
Процентний арбітраж — одержання прибутку за рахунок різниці процентних
ставок по притягнутим і розміщеним на однакову суму депозитам.
Розрізняють два види процентного арбітражу.
Арбітраж на збігу строків розміщення й залучення депозитів
Наприклад, 5 червня 1995 р. комерційний банк ААА розмістив зі спота
(тобто з 7 червня) 5 млн. доларів США на місячний депозит в іншому банку
під 6 відсотків й у цей же день уклав угоду із третім банком по
залученню 5 млн. доларів також зі спота (з 07.06) на місяць під 5
відсотків.
Таким чином, він має протягом 30 днів розміщений депозит, покритий
притягнутим депозитом, тобто коротку депозитну позицію покриту довгої на
однаковий строк. При цьому повністю відсутній процентний ризик, тому що
процентні ставки вже зафіксовані.
Розмір прибутку, отриманої банком по цих депозитах становить:
Процентний арбітраж на різних строках депозитів
Якщо розміщені й притягнуті депозити мають різні строки, то прийнято
говорити про розбіжність строків або «мисматче» (mismatch of periods),
яким відповідає ризик зміни процентних ставок. У цьому випадку
процентний арбітраж здійснюється депозитним дилером на основі очікування
рівня процентних ставок у майбутньому.
Наприклад, російський банк ААА розміщає 5 червня 1995р. 1 млн. доларів
на місячний депозит зі спота (з 7.06 по 7.07) під 10 відсотків річних і
покриває коротку позицію, що утворилася, за рахунок залучення також зі
спота тижневого депозиту в 1 млн. доларів під 7 відсотків річних з 7.06
по 14.06. На період першого тижня – відкритої позиції ні, але з 14
червня по 7 липня банк має тільки коротку позицію, що йому буде
необхідно завчасно закрити (бажано за 2 дні до 14 червня залучити на
споте депозит) – тобто в наявності мисматч на 23 дня.
Завчасно (за два дні або день) банк знову залучає тижневий депозит (з 14
по 21 червня) знову під більше низьку, чим для розміщеного депозиту
ставку (7%), і «мисматч» скорочується до 16 днів. Далі з 21 по 28 червня
й з 28 червня по 5 липня дилери можуть залучити знову тижневі депозити,
а 2 дні, що залишилися до 7 липня покрити залученням одноденних
депозитів.
Даний вид арбітражу зіштовхується з ризиком зміни процентної ставки, що
оцінюється дилерами індивідуально. Наприклад, якби протягом першого
тижня після розміщення депозиту процентні ставки на залучення тижневих
депозитів виросли до 11 відсотків річних, то банк ААА протягом другого
тижня поніс би процентний збиток.
Для процентного арбітражу на міжнародних грошових ринках властива гра не
тільки на використанні різних процентних ставок для різних періодів, але
також і гра на очікуванні близької зміни загального рівня процентних
ставок.
Наприклад, з рейтеровській таблиці доларових процентних ставок DEPO
(табл. 4) видно, що вони зростають за абсолютним значенням від періоду
о/n до 12 місяців. Це означає, що учасники грошового ринку очікують
підвищення процентних ставок по доларах (тобто можливого підвищення
дисконтної ставки) Федеральною резервною системою через деякий період.
Хоча точно ніхто не може сказати, коли в дійсності трапиться підвищення
ставок, однак ринок переконаний (з економічного аналізу, логіки
макроекономічних показників – докладніше про це в главі IV), що подібне
підвищення неминуче коштує на порядку денному.
Якщо рівень процентних ставок знижується в абсолютному вираженні від
коротких періодів до довгого (від «овернайта» до 12 місяців), це
означає, що ринок очікує зниження загального рівня процентних ставок.
У випадку зміни дисконтної ставки центральним банком країни загальний
рівень процентних ставок на різні періоди також міняється – збільшується
або знижується приблизно на таку ж кількість базових пунктів.
7. Міжбанківські й клієнтські депозити
Депозитні операції по характері впливу на баланс комерційного банку
можуть ділитися на міжбанківські й клієнтські. Слід зазначити, що
клієнтські депозити створюють як би базу для проведення міжбанківських
операцій, і основною вимогою підтримки ліквідності банку є збіг активів
і пасивів по строках.
Для обслуговування клієнтів банку, що мають у ньому валютні рахунки, у
рамках ділінгових відділів створюються спеціальні клієнтські групи
(client або customer desk).
Значні залишки коштів на поточних рахунках великих клієнтів є основою
для розміщення банком цих грошей у міжбанківські депозити для одержання
відсотка. Однак, при цьому банк може зштовхнутися із проблемою
ліквідності. Якщо він розмістив валютні кошти в місячний депозит, а
через два тижні клієнт попросив здійснити переклад своїх коштів у
вигляді платежу, банк може зштовхнутися із ситуацією, коли клієнтські
гроші «заморожені» до закінчення депозиту й платити нема чим. У цьому
випадку, звичайно, банк може спробувати залучити короткостроковий
депозит на ринку, але ризик неліквідності проте залишається. Ризик стає
загрозливої, якщо банку не вдається залучити короткі гроші, і він
змушений затримати платіж клієнта.
Щоб уникнути подібної ситуації, банк або взагалі не розміщає поточні
кошти клієнтів, або пропонує клієнтам розміщати кошти в короткострокові
депозити. Практично це є внутрібанківськими бухгалтерськими проводками й
виглядає як списання суми депозиту з поточного рахунку клієнта й
зарахування його на спеціальний депозитний рахунок (по пасивах).
Це вигідно клієнтам, тому що, розміщаючи кошти на депозиті, вони
одержують більше високий відсоток, ніж по поточному рахунку;
це зручно й банку – він одержує можливість безбоязно розміщати
клієнтські депозити на міжбанківському ринку. При цьому строки залучення
коштів у депозити від клієнтів звичайно відповідають строкам їхнього
розміщення в інших банках.
На практиці це виглядає в такий спосіб: клієнт дзвонить дилерові
клієнтської групи й погоджує з ним строк, суму й процентну ставку
депозиту. Потім ці дані передаються в групу міжбанківських депозитів, що
здійснює розміщення цих сум на міжбанківському ринку.
Звичайно клієнти розміщають валютні кошти на депозити на строк від 1
тижня до 1 місяця. Проте, розмістивши гроші на банківський депозит, вони
залишають певні кошти на поточних рахунках для здійснення термінових
платежів і т.д. Всі ці нерозміщені клієнтами гроші становлять часом
значні суми, які також вимагають розміщення з метою одержання банком
прибутку. Для того, щоб не потрапити в ліквідну пастку, банк розміщає їх
на короткострокові депозити (від 1 дня до максимум 1 тижня).
По балансі комерційного банку залучення клієнтських коштів на депозити
відображається у вигляді руху по пасивах (між пасивними рахунками), а
розміщення на міжбанківські депозити у вигляді руху між активними
рахунками.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
