.

Бюджетна безпека: питання теорії і практики (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 9499
Скачать документ

Реферат на тему

Бюджетна безпека: питання теорії і практики

1. Теоретичні засади бюджетної безпеки

Бюджет є одним із найважливіших інститутів економічного суверенітету
держави, тому що він:

забезпечує акумулювання коштів, необхідних для фінансування потреб
держави та проведення державної внутрішньої і зовнішньої політики;

невід’ємний атрибут ринкових відносин і, одночасно, важливий інструмент
реалізації державної політики;

активно впливає на економічні, соціальні, національні, регіональні
процеси в суспільстві;

Відтак, бюджет є одним із найважливіших індикаторів фінансової
незалежності держави, її стійкості і стабільності, а характер бюджетної
політики, у вирішальній мірі, впливає на впровадження вищими органами
влади відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на
зміцнення фінансової безпеки держави.

Під поняттям бюджетна безпека слід розуміти стан забезпечення
платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків
державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних
коштів. В цілому бюджетна безпека держави зумовлюється розміром бюджету,
рівнем перерозподілу ВВП через бюджет, структурою доходів і видатків
бюджету, розміром, характером та рівнем дефіциту бюджету, методами
фінансування останнього, масштабами бюджетного фінансування, процесом
бюджетотворення, своєчасністю прийняття та характером касового виконання
бюджету, рівнем бюджетної дисципліни. Разом з тим, бюджетна безпека
держави у значній мірі залежить від рівня розвитку економічної та
фінансової системи держави, характеру економічної і, зокрема, фінансової
політики держави.

Бюджетна безпека держави, перш за все, визначається абсолютними
розмірами бюджету як у розрізі дохідної, так і видаткової його частини.
За цим критерієм Україна значно відстає від безпечного рівня.

Таблиця 1

Планові показники державного бюджету України у 1993 – 2005 роках*

1993 1995 1997 1999 2001 2003 2005

Доходи 4632428,6 1441126618,5 21660,3 23895,3 41990,8 50020,9 86516,9

Видатки 5615726,7 1772693593,4 27411,5 25135,3 41990,8 52055,8 95503,3

______________

* В таблиці дані наведено до 1996 року в млн. крб., у 1996 році – в
млрд. крб., а далі у млн. грн.

Проте абсолютний розмір бюджету не може бути об’єктивним індикатором
стану безпеки бюджетної сфери. Більш якісно про це може свідчити
показник, який характеризує розмір видатків бюджету на душу населення
країни. За приблизними розрахунками в Україні цей показник в середньому
складає близько 2 тис. грн. Відповідний показник, скажімо, в Японії
становить приблизно 5 тис. доларів; в США – 6,7 тис. дол.

Однак, проблеми бюджетної системи полягають навіть не стільки у
надзвичайно скромних розмірах самого бюджету, скільки у відсутності
передбачуваності й стабільності найважливіших його параметрів. Прогнозні
оцінки номінальних доходів бюджетів різного рівня, динаміка цін на
товари і послуги, що купуються за бюджетні кошти, витрати на
обслуговування зовнішнього боргу та ін., настільки невизначені і залежні
від впливу низки непідконтрольних уряду факторів, що бюджет як
фінансовий план у ранзі Закону перетворюється, скоріше, на умовність з
усіма негативними наслідками, які з цього випливають.

Певною мірою бюджетна безпека визначається також рівнем централізації
/перерозподілу/ ВВП через бюджет. Аналізуючи світову фінансову
статистику, можна побачити, що існують значні відмінності в рівнях
державної централізації національного продукту, що визначається
відношенням податків до ВВП.

Таблиця 2

Рівень податкової централізації ВВП деяких країн світу

Держава Відношення податків до ВВП

1985 1990 1995 1998

Німеччина 32,9 32,6 38,2 37,0

Франція 43,8 43,0 44,0 45,2

Великобританія 37,7 36,0 35,2 37,2

Швеція 48,3 53,7 47,6 52,0

Данія 47,4 47,1 49,4 49,8

США 26,1 26,7 27,6 28,9

Японія 27,6 30,9 28,4 28,4

Туреччина 15,4 20,0 22,6 28,7

Польща – 37,2 39,8 37,9

Україна – 23,1 33,2 27,8

Як видно з наведених даних, ситуація в країнах із розвиненою ринковою
економікою досить стабільна. У жодній із наведених у таблиці країн
істотних змін у рівні державної централізації ВВП не відбувалося. В
Україні ці показники характеризуються, як і багато інших,
нестабільністю: у 1991 році – 23,1%, у 1995 році – 33,2%, у 2001 році –
26,9% (ці показники розраховані як відношення податкових доходів бюджету
і внесків у бюджетні та позабюджетні цільові фонди до обсягу ВВП).

В цілому на відношення доходів і видатків бюджету до ВВП впливали зміни
в системі оподаткування і статусі цільових фондів. Так, Пенсійний фонд
спочатку був сформований як позабюджетний, але в 1994 році він був
включений до складу бюджету, що стало однією з причин істотного
підвищення цього року рівня бюджетної централізації ВВП. З 1997 року цей
фонд був виведений зі складу бюджету. З 1999 року були скасовані внески
у Фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального
захисту населення. Проте ці зміни по-різному впливали на рівень
державної централізації ВВП. Якщо скасування внесків у Чорнобильський
фонд справді означало зниження рівня оподаткування, то зміна статусу
Пенсійного фонду змінювала тільки розміщення державних коштів – у
бюджеті чи в окремому фонді, але зовсім не знижувала рівень державної
централізації ВВП. Тому, за останні чотири роки в Україні через бюджетну
систему перерозподіляється близько 26-29% ВВП, а рівень перерозподілу
ВВП через систему державних фінансів загалом в країні постійно зростає і
дещо перевищує 40%.

На рівень бюджетної безпеки держави у значній мірі впливає структура
доходів і видатків бюджету, що характеризується чітко вираженою
нестабільністю. Практично немає жодної статті доходів і видатків, за
винятком деяких незначних за обсягами (наприклад, видатки на культуру і
спорт, а також на судову владу), які характеризувалися б обмеженими
коливаннями – до одного процентного пункту. Навпаки, є чимало статей, за
якими максимальне значення питомої ваги відхилялось від мінімального на
10 і більше процентних пунктів. При цьому багатьом статтям властиві
коливання то у бік збільшення, то зменшення. Подібна ситуація в бюджеті
свідчить про відсутність вивіреної фінансової стратегії і продуманої
тактики реформування фінансової системи, у тому числі її найважливішої
складової – бюджету держави.

Крім об’єктивних економічних, фінансових і політичних проблем, що
впливають на нестабільність структури бюджету, коливання в питомих вагах
окремих статей пов’язані і з проблемою взаємозв’язку бюджету з цільвими
фондами. По-перше, постійно змінюється перелік цих фондів. По-друге,
окремі фонди то включаються в бюджет, то вилучаються з нього. Так, у
складі доходів бюджету цільові фонди становили в 1996 році 31, 6%, в
2000р. – 10,4%, а в 2001 році – лише 2%, у складі видатків у ці ж роки –
відповідно – 26; 8,7% і 1%. Безперечно, подібні зміни впливали на
реальну структуру доходів і видатків чистого бюджету (без цільових
фондів).

Динаміка структурних змін за основними групами доходів чистого бюджету
має чітко виражену тенденцію до підвищення ролі неподаткових доходів (з
доходами від операцій з капіталом та офіційними трансфертами), які
починаючи з 2000 року перевищують 1/4 всього обсягу чистого бюджету. У
2004 році відповідно до Закону „Про державний бюджет на 2004 рік”
податкові надходження до бюджету складали 69%, неподаткові надходження –
27%, доходи від операцій з капіталом – 0,8%, офіційні трансферти – 2,6%.
Навряд чи подібна тенденція може бути оцінена як позитивне явище.
По-перше, вона є результатом тривалої економічної кризи – рівень
виробленого ВВП (основного джерела податкових доходів) настільки
низький, що не дає змоги забезпечити надходження достатніх доходів до
бюджету. По-друге, це свідчення вкрай низької ефективності податкової
системи і податкової служби. Не одержуючи необхідної суми податків,
держава змушена вишукувати і буквально „підбирати” усе, що можна: у
складі неподаткових доходів у 2000-2001 рр. були, наприклад,
адміністративні збори і платежі (по 1,8%), штрафи і фінансові санкції
(0,4 і 0,3%), доходи від реалізації конфіскованого майна (0,3 і 0,2%) і
т.п. Усього перелік неподаткових доходів охоплює майже 40 видів.

У структурі податкових доходів сьогодні головну роль відіграють прямі
податки, що забезпечують більше 1/3 доходів бюджету. Питома вага
непрямих податків, які спочатку переважали, забезпечуючи в 1992 році
майже половину доходів бюджету, в останні роки істотно знизилася –
більше ніж у півтора рази. Загалом співвідношення між прямими і
непрямими податками після 1994 року досить стабільне, хоча у зв’язку із
зростанням ролі неподаткових надходжень питома вага і прямих, і непрямих
податків поступово скорочується.

У процесі структурного аналізу видатків бюджету зупинимося на таких
ключових групах видатків – на економічну діяльність, на соціальний
захист населення, на соціально-культурну сферу і на управління,
використовуючи дані про їх питому вагу в чистому (без цільових фондів)
бюджеті. У динаміці структури видатків бюджету України спостерігаються
досить чіткі тенденції. По-перше, це зниження частки видатків на
економічну діяльність держави. Це закономірний результат
трансформаційних процесів у сфері фінансів підприємств. По-друге, це
стабільність соціальних видатків. Так, питома вага видатків на соціальну
сферу трохи підвищилася після 1994 року і стабілізувалася на позначці
близько 30%. Видатки на соціальний захист населення знизилися в 1994
році порівняно з 1992 роком, а потім стабілізувалися на рівні 13-15%.
По-третє, характерною рисою динаміки структури видатків бюджету є
підвищення питомої ваги видатків, пов’язаних із реалізацією
управлінської функції держави, які в 2001 році досягли 15,6% у видатках
чистого бюджету, порівняно з 3,4% у 1992 році. З одного боку, це досить
об’єктивна і закономірна тенденція. Україна, розбудовуючи свою
державність, стала створювати і відповідний державний апарат,
налагоджувати міжнародні відносини. Але, з іншого боку, на тлі
економічної кризи, зниження реальних доходів і життєвого рівня
переважної частини населення, це здається не зовсім виправданим – у 2001
році сукупні видатки на управління (15,6%) перевищили видатки на
соціальний захист (15,0%). Ще однією статтею видатків бюджету є видатки
на обслуговування державного боргу, які, навпаки, мають нестабільний
характер, що пояснюється значною мірою незалежними від бюджетної
політики причинами – установленим графіком погашення заборгованості і
виплати процентних доходів кредиторам держави.

n

„A1$`„Aa$

?????????

$ $-$($2$ЛітератураБарановський О.І. Фінансова безпека: монографія. Інститут економічного прогнозування. – К.: Фенікс, 1999. – 338с.Экономическая безопасность: Производство – финансы – банки. / Под ред. В.К. Сенчагова. – М.: Финстатинформ, 1998. – 616с.Мунтіян В.І. Економічна безпека України: монографія. – К.: КВІЦ, 1999. – 461с.Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. Економічна безпека підприємства: сутність та механізми забезпечення: монографія. – К.: Лібра, 2003. – 280с.Глобалізація і безпека розвитку: монографія / За ред. О.Г. Білоруса. – К.: КНЕУ, 2001. – 733с.Міжнародне оподаткування: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 550с.Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии. – М., 1998. – 440с.Качка Т. Боротьба з відмиванням грошей: Комплексний порівняльно-правовий аналіз відповідності законодавства України acquis Європейського Союзу в сфері боротьби та запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. – К.: Реферат, 2004. – 288с.Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: Монографія. – К.: НІСД, 2003. – 368с.Хасбулатов Р.И. Мировая экономика: В 2-х т. Т.1. – М.: Экономика, 2001. – Т.1 – 598с.; Т.2 – 674с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019