.

Аналіз руху грошових коштів на підприємстві (на прикладі ВАТ «Концервмяс») (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
22 44540
Скачать документ

Курсова робота

Аналіз руху грошових коштів на підприємстві (на прикладі ВАТ
«Концервмяс»)

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ПО ТЕМІ: «АНАЛІЗ ГРОШОВИХ КОШТІВ
ПІДРИЄМСТВА »………………………………………………5

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ
«Концервмяс»….…………………………………………………………………..20

2.1. Рух та аналіз грошових коштів в результаті операційної
діяльності..20

2.2. Рух грошових в результаті фінансової діяльності……………………27

2.3. Рух грошових в результаті інвестиційної діяльності…………………29

2.4. Чистий рух грошових коштів…………………………………………..31

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ
ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………………………………………….34

ВИСНОВОК……………………………………………………………………….39

Використана література…………………………………………………..………41

Додатки …………………………………………………………………………..42

ВСТУП

Будь-який бізнес, як відомо, починається з наявності грошей, які
перетворюються в ресурси для виробництва. Потім із виробничої форми
оборотний капітал перетворюється на товарну, а на стадії реалізації – на
грошову, і цей процес потребує необхідності постійного контролю, аудиту
та аналізу в різних розрізах. Під аналізом розуміється засіб пізнання
предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні
цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв’язків
і залежностей.

Від повноти й своєчасності забезпечення процесу постачання, виробництва
й збуту продукції грошовими ресурсами залежать результати основної
(операційної) діяльності підприємства, ступінь його фінансової
стабільності й платоспроможності, конкурентні переваги, необхідні для
поточного й перспективного розвитку. Тому сучасному бухгалтеру,
фінансовому менеджерові потрібно знати сучасні методи аналізу грошових
потоків, використовувані вітчизняною й закордонною практикою.

Зіст аналізу випливає з функцій. Однією з таких функцій являється
вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей
і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах
підприємства. Наступна функція аналізу – контроль за виконанням планів
і управлінських рішень, за економічним використанням ресурсів.
Центральна функція аналізу – пошук резервів підвищення ефективності
виробництва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки і
практики. Також інша функція анализу – оцінка результатів діяльності
підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки,
використанню наявних можливостей. І накінець – розробка заходів по
використанню виявлених резервів у процесі господарської діяльності.

Загальний аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності
підприємства не дає відповіді на важливі запитання, пов’язані з
управлінням фінансовими ресурсами, зокрема: чи принесла діяльність
підприємства достатню кількість готівки для виплати дивідендів; чи
зазнало підприємство фінансових втрат і чи достатньо коштів для
погашення зобов’язань; куди інвестовано кошти за минулий рік; які види
фінансових операцій здійснювались і яка їх результативність (зміна
активів і пасивів, ефективність вкладень коштів від реалізації тощо).

Підприємство може бути дуже прибутковим і в той же час мати надзвичайний
дефіцит грошових коштів. Деякі можуть бути лише средньоприбутковими і в
той же час мають в розпорядженні великі суми грошових коштів. Звіт про
рух грошових коштів, звіт про фінансові результати, а також звичайно
баланс призначені показати подібні надлишки і дефіцити в розрізі
аналізу грошових коштів підприємства.

Отож, можна зробити висновок, що основна мета аналізу грошових коштів
та їх потоків –це виявлення рівня достатності коштів, необхідних для
нормального функціонування підприємства, визначення ефективності й
інтенсивності їхнього використання в процесі операційної, інвестиційної
й фінансової діяльності і також вивчення факторів й прогнозування
збалансованості і синхронізації припливу й відтоку коштів по обсязі й
часу для забезпечення поточної й перспективної платоспроможності
підприємства.

РОЗДІЛ І. КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ПО ТЕМІ:

«АНАЛІЗ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДРИЄМСТВА »

Вважаю за потрібне починати вивчення та огляд будь якої теми з вивчення,
ознайомлення з основними поняттями та показниками термінами по певній
темі. При огляді використовую 6 джерел, огляд яких на мою думку дасть
можливість чітко і в повному обсязі ознайомитися та вивчити дану
завдання.

Отож, починаю критичний огляд з огляду літератури з погляду теоретичного
освідомлення.

Івахненко В.М. в викладенні своєї теми зразу починає з питання
необхідності аналізу, а саме говорить, що сучасний бухгалтерський баланс
значною мірою наближений до балансів, які складаються у більшості країн
світу і мають по три розділи в активі і пасиві. Валюта балансу є
одночасно і обліковою (балансовою) ціною підприємства Структура коштів,
а інколи і джерел може добре відбивати галузеві особливості
підприємства.

Отож бачимо, що даний автор не вказує ні про які теоретичні основи, бере
абстрактне визначення необхідності аналізу даної теми, і розвиваючи свою
роботу зразу приступає до розгляду балансу. [1,ст. 125-134]

Розглядаючи Є.В. Мниха з критичної точки зору, то даний автор спочатку
підходить до вивчення абстрактно, але далі чітко виділяє обставини які
необхідні для управління грошовими потоками, класифікує грошові потоки,
основні етапи управління, чітко виділяє мету грошового аналізу. А саме
виділяє що треба поглибити аналітичні дослідження, доходячи висновків
про рух грошових коштів.

Грошовий потік підприємства — це сукупність розподілених у вдоі
надходжень і виплат коштів, які генеруються його господарською

діяльністю. Необхідність ефективного управління грошовими потоками
підприємства визначається такими обставинами:

грошові потоки забезпечують господарську діяльність в усіх її

аспектах;

розвиток підприємства і його фінансова стійкість визначаються

тим, наскільки синхронізовані між собою в обсягах і часі гро

шові потоки;

раціональні грошові потокгг допомагають забезпечити ритміч

ність операційної діяльності;

при ефективному управлінні грошовими потоками зменшується потреба
залучення капіталу;

при оптимізації грошових потоків прискорюється оборотність

оборотного капіталу підприємств;

актггвні форми управління грошовими потоками дають змогу

підвищити прибутковість операцій пов’язаних з рухом грошових

коштів та знизити ризик неплатоспроможності підприємства.

Грошовий потік підприємства охоплює численну кількість по

токів грошових коштів, які обслуговують господарську діяльність.

Для ефективнішого та цілеспрямованого управління ними, грошові

потоки класифікують за різними ознаками

Управління грошовими потоками ґрунтується на принципах: інформаційної
достовірності, збалансованості, ефективності та ліквідності. Принцип
інформаційної достовірності передбачає створення необхідної та
достатньої інформаційної бази за міжнародними стандартами. В Україні
цьому найбільше відповідає «Звіт про рух грошових коштів», складений за
вимогами П(С)Б04. Принцип збалансованості передбачає оптимізацію
грошових потоків за видами, обсягами, часовими інтервалами та іншими
суттєвими характеристиками. Принцип ефективності передбачає мобілізацію
тимчасово вільних коштів у фінансові інвестиції. Принцип ліквідності
передбачає синхронізацію позитивного та негативного грошового потоків за
всіма часовими інтервалами. [1, ст.174-187]

Бачимо, що даний автор, цілеспрямовано ій послідовно йде до визначення
об’єкту аналізу,але даний автор не підрозділяє оборотні кошти за
ознаками, як це робить В.О. Мерц.

Даний автор ототожнює поняття оборотний капітал та оборотні кошти.[]

І робить наступну структуризацію і говорить, що практиці планування,
обліку та аналізу оборотний капітал поділяють за такими ознаками:

1. За функціональним призначенням, в процесі виробниц

тва: оборотні фонди та фонди обігу.

До оборотних фондів належать виробничі запаси, незавершене виробництво,
витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу — це готова продукція, товари, грошові кошти та їх
еквіваленти, розрахунки з підприємствами та організаціями.

Такий поділ оборотного капіталу необхідний для окремого аналізу часу
перебування оборотного капіталу в процесі виробництва та обігу.

2. За практикою контролю, планування та управління:

нормовані та пепормовапі оборотні кошти.

На підприємстві можуть бути встановлені норми на виробничі запаси,
готову продукцію, товари.

3. За джерелом формування оборотного капіталу: влас

ний і позиковий оборотний капітали.

Величина власного оборотного капіталу визначається як різниця між
розділом II активу балансу і розділом IV пасиву балансу.

Позиковий оборотний капітал формується у вигляді банківських кредитів, а
також кредиторської заборгованості, він надається підприємству в
тимчасове використання.

За ліквідністю (швидкістю перетворення на грошові

кошти): пайліквідпіші активи; активи, що швидко реалізу

ються; активи, що повільно реалізуються; активи, що важко

реалізуються.

За рівнем ризику вкладання капіталу: оборотний капі

тал з мінімальним, невеликим, середнім і високим ризиками

вкладання.

Оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладання — це грошові кошти,
короткострокові фінансові вкладання. Оборотний капітал з невеликим
ризиком вкладання — дебіторська заборгованість (крім сумнівної),
виробничі запаси (крім залежаипх), залишки готової продукції і товарів
(крім тих, що не користуються попитом). Оборотний капітал із середнім
ризиком вкладання — МШП, незавершене виробництво, витрати майбутніх
періодів. Оборотний капітал з високим ризиком вкладання — сумнівна
дебіторська заборгованість, залежані виробничі запаси, готова продукція
і товари, що не користуються попитом.

6. За матеріально-майновим станом: предмети праці (сировина, матеріали,
паливо тощо), готова продукція, товари, грошові кошти і кошти у
розрахунках.

Основні джерела формування оборотних коштів поділяються на:

Власні джерела — це статутний капітал, пайовий капітал,

додатковий капітал, що вкладається, інший додатковий капітал, резервний
капітал, нерозподілений прибуток, цільове

фінансування (валюта балансу — всього за розділами ІІ, III, IV, V пасиву
балансу; всього за розділом І).

Позичені кошти, якими можуть бути: довгострокові кредити банків, інші
довгострокові фінансові зобов’язання, короткострокові кредити банків,
поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями та іп.
[4,163-170]

Розглядаючи методологію підходу до вивчення та аналізу даної теми
Сивашенко І.В. спочатку дає необхідні визначення для виконання роботи на
думку автора це найбільш вдалий варіант, так як це дає можливість
оперувати поняттями і чітко знати дане явище з розрізу економічного
аналізу.

Існує три найбільш важливих фінансових показники діяльності
підприємства:

·виручка від реалізації;

·прибуток;

·потік грошових коштів.

Сукупність цих трьох показників тенденцій їх зміни характеризує
ефективність роботи підприємства і його головні проблеми.

Основні відмінності цих понять.

Виручка – звітний дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за певний
період, який враховує як грошові так і не грошові форми доходу.

Прибуток – різниця між звітними доходами від реалізації товарів, робіт,
послуг і нарахованими витратами на реалізовану продукцію.

Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів в процесі
здійснення господарської діяльності підприємства.

Різниця між сумою отриманого прибутку і величиною грошових коштів:

·прибуток відображає облікові грошові і не грошові доходи протягом
певного часу, що не співпадає з реальним надходженням грошових коштів;

·прибуток визнається після здійснення продажу, а не після надходження
грошових коштів;

·при розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції визнаються
після її реалізації, а не в момент їх оплати;

·грошовий потік враховує рух грошових коштів, які не враховуються при
розрахунку прибутку: амортизацію, капітальні витрати, податки, штрафи,
боргові виплати і чисту суму боргу, позикові і авансовані кошти.

В умовах інфляції і неплатежів управління грошовими потоками є однією з
найбільш важливих задач підприємства.

Слід чітко розуміти, що прибуток за звітний період і грошові кошти,
отримані підприємством протягом періоду не одне і те ж. Наявність
прибутку не завжди означає наявність у підприємства вільних грошових
коштів, доступних для використання.

Основні поняття, що характеризують рух грошових коштів.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до
запитання.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові
інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які
характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів та їхніх
еквівалентів.

Грошовий потік підприємства це сукупність розподілених в часі надходжень
і виплат грошових коштів, які генеруються його господарською діяльністю.

Управління грошовими потоками включає:

облік руху грошових коштів;

аналіз потоків грошових коштів;

складання бюджету грошових коштів. [4,ст. 200-210]

М.Г.Чумаченко вступ, роз’яснення необхідності теми не розписує, звертає
увагу на аналітичну частину.Хоча дає основні визначення по даній темі.

В.Г.Савицькадая досить об’ємно описує аналіз, вступну і теоретичну
частину, виділяє основні поняття категорії, ознаки та виділяє ознаки.

1. По спрямованості руху грошових коштів виділяють наступні види
грошових потоків:

– позитивний грошовий потік (приплив коштів);

– негативний грошовий потік (відтік коштів).

На мал. стрілки, спрямовані усередину, показують позитивний грошовий
потік (приплив коштів), назовні – негативний грошовий потік (відтік
коштів).

Слід зазначити їхню тісну взаємозумовленість: збій у часі або в обсязі
одного з них спричиняє збій й в іншому потоці. Тому їх доцільно
розглядати у взаємозв’язку як єдиний об’єкт керування.

2. По методу вирахування обсягу:

– валовий грошовий потік — це всі надходження або вся сума витрати
коштів в аналізованому періоді часу;

– чистий грошовий потік (ЧГП), що являє собою різницю між позитивним
(ПГП) і негативним (НГП) потоками коштів в аналізованому періоді часу:

ЧГП=ПГП-НГП.

ЧГП може бути як позитивною, так і негативною величиною.

Рис .
Грошові потоки

3. По видах діяльності:

– грошовий потік від операційної діяльності (відображає надходження
коштів від покупців і виплати грошей постачальникам, заробітної плати
персоналу, зайнятому в основному виробництві, податкових платежів,
відрахувань органам соцстраху й т.д.);

– грошовий потік від інвестиційної діяльності — це надходження й витрати
коштів, пов’язані із процесом реального й фінансового інвестування;

– грошовий потік від фінансової діяльності — це надходження й виплати
коштів, пов’язані із залученням додаткового акціонерного й пайового
капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик,
виплатою дивідендів і т.д.

4. За рівнем достатності обсягу розрізняють:

– надлишковий грошовий потік, при якому надходження коштів значно
перевищують реальну потребу підприємства у фінансових ресурсах, у
результаті чого накопичуються й простоюють вільні залишки готівки на
рахунках у банку;

– дефіцитний грошовий потік, при якому надходження коштів значно нижче
реальних потреб підприємства.

5. По безперервності формування розрізняють:

– регулярний грошовий потік, при якому в розглянутому періоді часу по
окремих господарських операціях здійснюється регулярний приплив або
відтік коштів;

– дискретний (епізодичний) грошовий потік, що пов’язаний зі здійсненням
одиничних господарських операцій у розглянутому періоді часу.

6. По стабільності тимчасових інтервалів регулярні грошові потоки можуть
бути:

– з рівномірними тимчасовими інтервалами, що називаються аннуїтети;

– з нерівномірними тимчасовими інтервалами.

7. По періоду часу:

– короткострокові грошові потоки (до року);

– довгострокові грошові потоки (понад рік).

8. Залежно від того, коли надходять кошти — на початку періоду
(передоплата) або наприкінці періоду — розрізняють потоки:

– пренумерандо;

– постнумерандо.

9. По видах використовуваних валют розрізняють:

– грошові потоки в національній валюті;

– грошові потоки в іноземній валюті.

10. По законності здійснення виділяють:

– легальний грошовий потік, що відповідає діючим правовим нормам і
податковому законодавству;

– нелегальний грошовий потік, що здійснюється з порушенням прийнятих
норм із метою відхилення від оподатковування й особистої вигоди.

Розглянуті класифікації дозволяють більш цілеспрямовано здійснювати
облік, аналіз і планування різних видів грошових потоків на
підприємстві. [12]

Роблячи висновок, і критичний аналіз вступної та теоретичної частини
всіх авторів, можна дійти до того, що необхідно ознайомитися з
декількома джерелами, щоб мати повне уявлення з теми аналізу грошових
коштів підприємства. Савицька дає найбільш повну і вичерпну інформацію,
хоча досить нагромадженні інформацією, яку можна б було не
використовувати.

Розглянемо далі вищеназвані джерела з методологічної точки зору,
послідовності виконання аналізу та змістовності виконання.

Івахненко В.М. без пояснень починає розгляд теми з наслідків, які можна
почерпнути з різних форм бухгалтерського обліку, розраховує різноманітні
коефіцієнти, абсолютної,миттєвою,швидкої ліквідності, коефіцієнт
покриття, зразу при аналізі оборотності обігових коштів розраховує
кількість оборотів, коефіцієнт закріплення оборотних коштів, тривалість
одного обороту в днях та інших показників, які на точку зору автора
необхідно розраховувати вже після аналізу безпосередньо структури
грошових коштів.

Мних Є.В.чітко виділяє два методи розрахунку, та аналізу і описує
процедури аналізу, але досить коротко і узагальнено, чітко слідує
алгоритму розрахунку, який на думку автора є найбільш логічним.В кінці
описує можливі джерела оптимізації руху грошових коштів, негативні
наслідки надлишкового грошового потоку.Чітко структуризує чітко виділяє
етапи аналізу. А саме говорить, що існують два основні методи — непрямий
і прямий. Ці методи відрізняються повнотою наведення даних про грошові
потоки підприємства, вихідною інформацією та іншими параметрами.

При непрямому методі визначають чистий грошовий потік за звітний період
на основі даних балансу та звіту про фінансові результати у розрізі
операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Даний автор хоч і чітко дає методологію розрахунку, але не дає визначень
трьох складових при аналізі грошових коштів, як це відображає Савицька
В.Г., а саме:

-грошовий потік від операційної діяльності (відображає надходження
коштів від покупців і виплати грошей постачальникам, заробітної плати
персоналу, зайнятому в основному виробництві, податкових платежів,
відрахувань органам соцстраху й т.д.);

– грошовий потік від інвестиційної діяльності — це надходження й витрати
коштів, пов’язані із процесом реального й фінансового інвестування;

– грошовий потік від фінансової діяльності — це надходження й виплати
коштів, пов’язані із залученням додаткового акціонерного й пайового
капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик,
виплатою дивідендів і т.д. []

В операційній діяльності вихідним елементом чистого грошового потоку є
чистий прибуток звітного періоду. Розрахувати чистий грошовий потік
операційної діяльності (ЧГПод) можна за формулою:

ЧГПод = ЧП + А03 + Ана ± ?ДЗ ± ?З ± ?КЗ ± ?Р ;

де ЧП — чистий прибуток, тис. гри.;А03— сума амортизації основних
засобів, тис. гри.; Ана – сума амортизації нематеріальних активіз, тис.
грн.; ?ДЗ — абсолютна зміна суми дебіторської заборгованості, тис. грн.;
?З — абсолютна зміна виробничих запасів, тис. грн.; ?КЗ — абсолютна
зміна суми кредиторської заборгованості, тис. грн.;?Р – абсолютна зміна
резервного та інших страхових фондів, тис. грн.

В інвестиційній діяльності сума чистого грошового потоку визначається як
різниця між сумою реалізації окремих видів необоротних активів і
вартістю їхнього придбання у звітному періоді. Чистий грошовий потік
інвестиційної діяльності (ЧГПід) розраховують за формулою:

ЧГПід = Р03 + Рна + Рдфі + Рва + Да – Поз – Пдфі – Ва ;

де Роз — сума реалізації основних засобів, тис. гри.; Рна — сума
реалізації нематеріальних активів, тне. грн.; Рдфі — сума реалізації
довгострокових фінансових інвестицій, тис. гри.; Рва — сума повторної
реалізації раніше викуплених власних акцій, тис. грн.; Да — сума
дивідендів, отриманих підприємством за довгостроковими фінансовими
інвестиціями, тис. гри.; Поз — вартість придбаних основних засобів, тис.
грн.; Пна — вартість придбаних нематеріальних активів, тис. гри.;

?НБ – приріст незавершеного будівництва, тис. грн.; Пдфі — вартість
придбаних довгострокових фінансових інвестицій, тис. грн.; Ва — вартість
викуплених власних акцій підприємства, тис. грн.

У фінансовій діяльності сума чистого грошового потоку визна

чається як різниця між сумою фінансових ресурсів, залучених із

зовнішніх джерел, та сумою основного боргу, дивідендів власників

підприємства. Чистий грошовий потік фінансової діяльності

(ЧГПфд) розраховують за формзшою:

ЧГПфд = ЗКа + ЗКд + ЗККК + СД – ПдК – Пкк -Дв;

Де ЗКа — додаткове залучення акціонерного чи пайового капіталу, тис.
гри.; ЗКд — залученні капітал за довгостроковими кредитами, тис. грн.;
ЗКа — залучений капітал за короткостроковими кредитами, тис. гри.; СД—
допомога спонсорів, тис. грн.; Пдк— сума погашення довгострокового
кредиту, тис, гри.; Пкк — сума погашення короткострокового кредиту, тис.
гри.; Дв— сума оплачених дивідендів власникам акціонерного капіталу,
тис. грн.;

Чистий грошовий потік за всіма видами діяльності (ЧГІТ) визначатимемо:

ЧГП = ЧГПод + ЧГПід + ЧГПфд

При прямому методі визначають валовий і чистий грошовий потік
підприємства. За цим методом визначається сумарний обсяг надходження і
витрат коштів у розрізі окремих видів господарської діяльності і
підприємства в цілому. Розбіжності отриманих результатів розрахунку
прямим і непрямим методом належать лише до операційної діяльності.
Розрахунок чистого грошового потоку операційної діяльності прямим
методом має вигляд:

ЧГПод=РП + ІР – Пмр – Пзпу – Пб – Ппб – Пін;

де РП— сума виторгу від реалізації продукції, тис. гри.; ІР – сума
інших надходжень грошових ресурсів від операційної діяльності, тис.
гри.;

Пмр – видатки на придбання матеріальних ресурсів, тис. гри.;

Пзп – видатки на заробітну плату виробничих працівників, тис.

гри.; Пзпу – видатки на заробітну плату управлінського персоналу,

тис. гри.; Пб — платежі у бюджет, тис. грн.; Пб — платежі у позабюджетні
фонди, гне. гри.; Пін – інші видатки операційної діяльності, тис. гри.

Чистий грошовий потік інвестиційної та фінансової діяльності за прямим
методом розраховують аналогічно, як і при непрямому методі. Розрахунок
чистого грошового потоку прямим методом можна розрахувати аналогічно.

При аналізі грошових потоків попереднього періоду виділяють таку
послідовність проведення аналітичних досліджень. На першому етапі дають
оцінку динаміки позитивного грошового потоку за джерелами його
утворення. Потрібно зіставити темпи приросту позитивного грошового
потоку з темпами приросту активів підприємства, збільшення обсягу
виробництва і реалізації продукції. Особливу увагу треба приділити
дослідженню співвідношень залучення коштів за рахунок внутрішніх і
зовнішніх джерел та оцінки ступеня залежності (від зовнішніх джерел
фінансування). На другому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу
формування негативного грошового потоку підприємства, а також структури
цього потоку за напрямами витрат коштів. На цьому етапі аналізу
визначається наскільки змінилися за рахунок витрат коштів окремі види
активів підприємства, що забезпечують приріст ного ринкової вартості та
за якими напрямами використовувалися кошти, залучені із зовнішніх
джерел. Варто виявити стан погашення кредитних зобов’язань.

На третьому етапі аналізу досліджується збалансованість позитивного та
негативного грошових потоків у загальному обсязі, вивчається динаміка
показника чистого грошового потоку. У процесі аналізу визначається роль
і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого
грошового потоку, виявляється ступінь достатності амортизаційних
відрахувань з позицій необхідного відновлення основних засобів і
нематеріальних активів.

Особливе місце на цьому етапі аналізу приділяють «якості чистого
грошового потоку» — узагальненій характеристиці структури джерел
формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку
характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, отриманого за
рахунок зростання випуску продукції і зниження його собівартості, низька
— за рахунок збільшення частки чистого прибутку, пов’язаного зі
зростанням цій на продукцію, здійсненням позареалізаційних операцій
тощо.

На четвертому етапі аналізу досліджують синхронність формування
позитивного та негативного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів
звітного періоду, розглядають динаміку залишків грошових активів
підприємства. Цим досягається рівень синхронності і забезпечується його
абсолютна платоспроможність. Досліджуючи синхронності формування різних
видів грошових потоків, розраховують динаміку коефіцієнта ліквідності
грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів аналізованого
періоду. Цей показник розраховують за такою формулою:

КЛгп = (ВПГП-(ГАк-ГАп))/ВНГП

де КЛгп — коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства

в аналізованому періоді; ВПГП — сума валового позитивного грошового
потоку (надходження коштів), тис. гри.; ГАК — сума залишку грошових
активів підприємства на кінець аналізованого періоду, тис. гри.; ГАп —
сума залишку грошових активів підприємства на початок аналізованого
періоду, тис. гри.; ВНГП — сума валового негативного грошового потоку
(витрати коштів), тис. грн.

На п’ятому етапі аналізу визначають ефективність грошових потоків
підприємства. Узагальнюючим показником такої оцінки є коефіцієнт
ефективності грошового потоку підприємства (КЕгі), який обчислюють за
формулою:

КЕ гп = ЧГП/ВНГП

Про рівень ефективності грошового потоку можна судити за коефіцієнтом
реінвестування чистого грошового потоку, який розраховується за
формулою:

КР чгп =(ЧГП-Ду)/( ?РІ+?ФІ д)

де КР чгп — коефіцієнт реінвестуваяня чистого грошового потоку в
розглянутому періоді: ?РІ — сума приросту реальних інвестицій
підприємства (за всіма формами) за аналізований період, тис. гри.; ?ФІ
д — сума приросту довгострокових фінансових інвестицій підприємства за
аналізований період, тне. грн. []

На думку автора дана методологія є найбільш оптимальною, хоча потрібно
врахувати точку зору Меца В.О. який виділяє необхідність розрахунку
наступних показників.

1. Мінімальна сума грошей, що необхідна для проведен

ня господарських операцій. Визначається за формулою:

гм = воп/ог,

де Гм — мінімальна сума грошей; Воп — операційні витрати; Ог —
оборотність грошей.

Операційні витрати — це витрати грошей па купівлю товарів і сировини,
заробітну плату, виплату відсотків, дивідендів.

2. Оборотність коштів. Розраховується за формулою:

Ог = 360 днів/До, або

Ог = 360 днів/П0,

де Ог — оборотність грошових коштів; Ц0 — цикл оборотності грошових
коштів; П0 — кількість днів між закупівлею сировини і надходженням
виручки від продажу готових виробів[1]

Хоча даний підхід пропонує і Чумаченко М.Г.

Доповнювати аналіз грошових коштів можуть показники, які пропонує нам
розрахувати Савицька Г.В., вона пропонує розрахувати показники
збалансованості, для більш детального аналізу.

Для оцінки ступеня рівномірності формування й синхронності позитивного й
негативного грошового потоку розраховують наступні показники:
среднєквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації й коефіцієнт
кореляції.

Среднєквадратичне відхилення показує абсолютне відхилення індивідуальних
значень від среднєарифметичного рівня показника. Воно розраховується в
такий спосіб:

Всі 6 джерел пропонують певний алгоритм аналізу, який досліджує ситуацію
в тій чи іншій позиції. Всі автори виділяють два основні методи аналізу,
хоча Мец В.О. виділяє ще й і метод прямого розрахунку – грунтується на
застосуванні норм запасу та одноденного обороту за кожним елементом
нормованих оборотних коштів: виробничих запасів, готової продукції.
Коефіцієнтний метод засіюваний на результатах методу прямого розрахунку,
які коригуються у зв’язку з очікуваною динамікою зростання обсягу
виробництва. Аналітичний метод полягає в тому, що потреба в оборотних
коштах розраховується за кілька років і обчислюється середня величина.

Всі автори наводять шляхи оптимізації грошового потоку, але дане питання
автор висвітлює в третьому розділі, так як всі чинники що приводяться у
джерелах можливо присутні на досліджуємому підприємстві, а уточнення
саме факторів можливе після детального аналізу.

Автор дійшов висновку, що аналіз необхідно робити на основі
взаємодоповнення джерел, та використання універсалізованої методології
та використання непрямого методу при аналізі, так як прямий метод не
розкриває взаємозв’язки величини фінансового результату й величини зміни
коштів, зокрема, не показує, чому виникає ситуація, коли прибуткове
підприємство є неплатоспроможним.

Непрямий метод передбачає визначення суми чистого надходження (чистої
витрати) в результаті операційної діяльності через послідовне
коригування показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до
оподаткування, наведеного у звіті про фінансові результати. Коригування
здійснюється з метою врахування впливу:

змін у складі запасів, операційної дебіторської та кредиторської
заборгованості;

негрошових операцій;

доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «Концервмяс»

2.1 Рух та аналіз грошових коштів в результаті операційної діяльності

Аналіз руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у
результаті операційної діяльності підприємства (розділ 1 форми 3). Для
цього за даними ф. 1, ф. 2, приміток до балансу та звіту про фінансові
результати необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної
діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку
результатів надзвичайних подій, який відображається в рядку 170 ф. 2).
Після цього провадиться його послідовне коригування на:

-амортизацію необоротних активів (амортизаційні відраху

вання щодо матеріальних та нематеріальних необоротних акти

вів, які нараховано протягом звітного періоду). Оскільки нараху

вання амортизації основних засобів і нематеріальних активів

зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати

його коштів, то сума амортизації додається до прибутку. Ця сума також є
у формі 2 в рядку 260.

-збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі

забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов’язані з інвес

тиційною та фінансовою діяльністю (у графі «надходження» —

збільшення, у графі «видаток» — зменшення). Ця сума збільшує

витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому

ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними 2-го

розділу пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного пе

ріоду (гр. 4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430);

-прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на

прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахун

ку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різ-ниці,
які пов’язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті,
відображаються в балансі на кінець звітного періоду. На цій статті
враховуються курсові різниці, пов’язані з перерахунком статей
дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з
інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахунком залишку
коштів у іноземній валюті;

– збиток (прибуток) від неопераційної діяльності, тобто на збитки і
прибутки від володіння (дивіденди, відсотки) фінансовими інвестиціями та
від їх реалізації— продаж основних засобів нематеріальних активів та
інших довгострокових активів. Ця сума буде відображатись у рядку 050
звіту про рух коштів, а оскільки цей прибуток не пов’язаний з
операційною діяльністю, то його слід відрахувати від загальної суми
прибутку від звичайної діяльності;

– витрати на сплату відсотків, нарахованих протягом звітного періоду.
Так, у звіті про рух коштів передбачено окрему статтю «Сплачені
відсотки», що відображає витрату коштів на сплату відсотків за
фінансовими зобов’язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток,
але можуть не збігатися із сумою реально сплачених відсотків, необхідно
додати до операційного прибутку. Необхідна інформація до цієї статті
подається в примітках до фінансового звіту (примітка № 6, стаття
«Відсотки за позиками»).

-після розрахунків руху коштів за перерахованими статтями 1-го розділу
ф. З розраховується перший показник руху коштів у результаті операційної
діяльності: прибуток (збиток) від опера-ційної діяльності до зміни в
чистих оборотних активах. Для аналізу цього показника складається
аналітична таблиця (табл. 1).

Далі, в процесі аналізу руху коштів необхідно визначити кошти від
операційної діяльності з урахуванням змін в оборотних активах
підприємства. Для цього необхідно проаналізувати 2-й розділ балансу
«Оборотні активи» (табл. 2).

Так, наприклад, з табл. 2 випливає, що для придбання запасів було
витрачено коштів у сумі 258 тис. грн. Ця сума відображається в рядку
080 звіту про рух коштів у графі «видаток».[7]

Таблиця 1

Z

O

X

Oe

????????Oe >

Oe

O

\K

h

h

h

h

??&?

AE

I

h

h

??????????K?I

I

O

O

Oe

O

i

Розрахунок і аналіз прибутку від операційної діяльності до зміни в
чистих активах,тис.грн.

Показники Звітний Попередній Зміна абсолютна Зміна відносна

Прибуток(збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 120 110 10
109,09%

Коригування на:        

а) амортизацію необоротних активів 140 119 21 117,65%

б) зменшення забезпечень -6 -6 – –

в) прибуток від нереалізованих курсових різниць -2 -2 0 100,00%

г) прибуток(збиток) від неопераційної діяльності -6 -6 0 100,00%

д) виплати на сплату відсотків 6 5 – –

Прибуток(збиток) від звичайної діяльності до озміни в чистих активах 252
220 32 114,55%

Аналізуючи дебіторську заборгованість підприємства, можна зробити
висновок, що ця заборгованість за звітний період зменшилась на 27
тис.грн., при ситуаці коли дебіторська заборгованість за певний період
зросла, тобто підприємство не одержить певної суми грошей (перевищення
суми дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з
його початком). Тоді з прибутку від операційної діяльності
відраховується:

[Сума збільшення запасів] + [сума збільшення дебіторської
заборгованості].

Відраховуються з прибутку від операційної діяльності й витрати майбутніх
періодів, суму яких відображено в 3 розділі активу балансу (70-50=20).
Цю інформацію заносять у звіт про рух коштів (рядок 090). У графі
«надходження» відображається зменшення, а в графі «видатки» — збільшення
у складі витрат майбутніх періодів.

Далі аналізуються зміни в складі поточних операційних зобов’язань (ф. З,
рядок 100). З метою аналізу змін у складі поточних активів необхідно

Таблиця 2

Аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості, тис.грн.

Статті балансу На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
Зміна абсолютна Зміна відносна

І. Запаси:        

виробничі запаси 400 450 50 112,50%

незавершене виробництво 10 60 50 600,00%

готова продукція 20 78 58 390,00%

товари 1300 1400 100 107,69%

Всього 1730 1988 258 114,91%

ІІ. Поточна дебіторська заборгованість:        

1. За товари, роботи та послуги 300 320 20 106,67%

2. За розрахунками з бюджетом 7 0 -7 0,00%

3. За виданими авансами 35 12 -23 34,29%

4. З нарахованих доходів – – – –

5. Із внутрішніх розрахунків – – – –

4. Інша 20 3 -17 15,00%

Всього 362 335 -27 92,54%

користуватись інформацією балансу в 4-му розділі «Поточні
зобов’язання», а також у примітках до балансу. У графі «надходження»
відображається зменшення, а в графі «видаток» — збільшення у статтях
розділу балансу «Поточні зобов’язання» (крім статей «Короткострокові
кредити банків», «Поточні зобов’язання за рахунками з учасниками» та
інших зобов’язань, не пов’язаних з операційною діяльністю). Зростання
кредиторської заборгованості протягом звітного періоду означає лише
нарахування заборгованості, а не фактичну витрату коштів. Отож, суму
збільшення кредиторської заборгованості слід відраховується з
операційного прибутку, бо зменшення суми кредиторської заборгованості
означає, що у звітному періоді було погашено не лише кредиторську
заборгованість, нараховану в цьому періоді, а також і певну частину
заборгованості за попередній період.

Аналіз зміни поточних зобов’язань починається передовсім з аналізу
розрахунків з бюджетом за даними рахунку «Розрахунки з бюджетом», які
подано в примітках до балансу (№ 4). Тут наводяться такі дані: сальдо на
початок року, нараховано, сплачено, сальдо на кінець року за видами
розрахунків:

податок на прибуток;

податок на додану вартість;

інші податки.

Аналіз інших статей поточних зобов’язань здійснюється, як уже
зазначалося, за даними балансу (розділ 4 «Поточні зобов’язання»). Для
цього складають аналітичну таблицю (табл. 3) або беруть розрахунки
аналітичного балансу.

Таблиця 3.

Аналіз змінних поточних зобов’язань, тис. грн.

Поточні зобовязання На ПЗП На КЗП Зміна абсолютна Зміна відносна

1. Кредиторська заборгованість за товари роботи та послуги 250 225 -25
90,00%

Поточні зобовязання з розрахунками:        

“-з одержаних авансів 50 110 60 220,00%

“-з бюджетом 180 52 -128 28,89%

“-з позабюджетних платежів 3 4 1 133,33%

“- зі страхування 7 3 -4 42,86%

“-з ОП 18 10 -8 55,56%

“-з учасниками – – – –

“-Інші поточні зобовязання 10 0 -10 0,00%

Всього 518 404 -114 77,99%

<І ><нарешті, ><інформацію ><про ><збільшення ><(зменшення) ><доходів ><майбутніх ><періодів ><для ><відображення ><у ><формі ><3 ><беруть ><з ><балансу ><(розділ ><5 ><«Доходи ><майбутніх ><періодів»). ><Так, ><у ><нашому ><прикладі ><доходи ><майбутніх ><періодів ><збільшились ><на ><60 ><тис. ><грн. ><(110-50><). ><Ця ><сума ><буде ><зменшувати ><кошти ><від ><операційної ><діяльності ><і ><ві><дображатиметься ><у ><формі ><3 ><рядок ><110.[9]>

<Розрахувавши ><і ><проаналізувавши ><суми ><на ><всіх ><названих ><вище ><статтях, ><можна ><перейти ><до ><визначення ><загальної ><суми ><коштів ><від ><операційної ><діяльності. ><Аналіз ><цих ><сум ><здійснюється ><за ><допомогою ><порівняння ><даних ><звітного ><періоду ><з ><попереднім, ><розраховуються ><зміни ><й ><вивчаються ><причини, ><які ><спричинилися ><до ><зменшення ><коштів ><операційної ><діяльності ><у ><звітному ><періоді ><(табл. ><4).>

Таблиця 4

Розрахунок та аналіз грошових коштів від операційної діяльності,тис.грн.

Показник За ЗП За ПП Зміна абсолютна Зміна відносна

1.Прибуток від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних
активах 252 220 32 114,55%

2. Збільшення оборотних активів -258 -220 -38 117,27%

3.Збільшення витрат майбутніх періодів -20 -40 20 50,00%

4. Збільшення поточних зобовязань 114 100 14 114,00%

5. Збільшення доходів майбутніх періодів 60 40 20 150,00%

Грошові кошти від операційної діяльності 148 100 48 148,00%

<Для ><визначення ><чистого ><руху ><грошових ><коштів ><від ><операцій><ної ><діяльності ><необхідно ><відрахувати ><сплачені ><відсотки ><та ><спла><чений ><податок ><на ><прибуток ><(рядки ><130 ><і ><140 ><ф. ><3), ><тобто ><в ><нашому ><прикладі >148 -9 – 26<><>< ><= ><113. ><Ця ><сума ><відображається ><в ><рядку ><150 ><ф. ><З ><і ><визначає ><«Чистий ><рух ><коштів ><від ><надзвичайних ><подій». ><На ><цій ><статті ><відображають ><відповідні ><надходження ><або ><витрати ><ко><штів, ><які ><пов'язані ><з ><надзвичайними ><подіями, ><за ><відрахуванням ><оплачених ><відсотків ><та ><податків ><на ><прибуток.>

<Стаття ><«Рух ><коштів ><від ><надзвичайних ><подій» ><ф. ><З ><відображає ><надходження ><і ><витрати ><грошових ><коштів, ><які ><пов'язані ><з ><надзви><чайними ><подіями ><в ><процесі ><операційної >діяльності.

<Приклади ><руху ><коштів ><унаслідок ><надзвичайних ><подій:>

<надходження ><від ><страхових ><компаній ><як ><компенсація ><збит><ків ><від ><пожежі;>

<падання ><допомоги ><працівникам, ><які ><постраждали ><внаслі><док ><стихійного ><лиха.>

<Так, ><у ><нашому ><прикладі ><рух ><коштів ><від ><надзвичайних ><подій ><за ><графою ><«надходження» ><становив ><2 ><тис. ><гри, ><за ><графою ><«видаток» ><— ><7 ><тис. ><гри ><(рядок ><160). Всі розрахунки чистого грошового потоку відображені в таблиці 4.1>

Таблиця 4.1

Розрахунок ЧГП, тис.грн.

Показники За звітний період За попередній перід Зміна абсолютна

Грошові кошти від операційної діяльності 148 100 48

Сплачені відсотки -9 0 9

Податок на прибуток -26 -26 0

ЧГКод без надзвичайних подій 113 74 39

Рух коштів від надзвичайної діяльності -5 0 -5

ЧГКод 108 74 34

Отже за звітний період надходження коштів від операційної діяльності
становить 148 тис.грн

Сплачений податок на прибуток 26 тис. грн.

Сплачені відсотки становлять 9 тис. грн.

Тоді, чистий рух грошових коштів від операційної діяльності 108 тис.
грн.

За попередній період кошти від операційної діяльності: 100 тис. ,
сплачено податку на прибуток 26 тис. грн.

Отож, чистий рух грошових коштів від операційної діяльності становить за
попередній період : 74 тис. грн.[13]

2.2. Рух грошових в результаті фінансової діяльності

<Рух ><коштів ><у ><результаті ><інвестиційної ><діяльності ><визначається ><на ><основі ><аналізу ><змін ><у ><статтях ><розділу ><балансу ><«Необоротні ><ак><тиви» ><та ><в ><статті ><«Поточні ><фінансові ><інвестиції». ><Результати ><та><кого ><аналізу ><відображаються ><на ><відповідних ><статтях ><2-го ><розділу ><звіту ><про ><рух ><коштів ><(ф. ><3).>

<На ><статті ><«Реалізація ><фінансових ><інвестицій» ><відображаються ><суми ><грошових ><надходжень ><від ><продажу ><акцій ><чи ><боргових ><зо><бов'язань ><інших ><підприємств. ><У ><нашому ><прикладі ><— ><100 ><тис. ><грн. ><(ряд. ><180).>

<><Стаття ><«Реалізація ><необоротних ><активів» ><(ряд. ><190) ><відобра><жає ><суму ><коштів, ><які ><надійшли ><від ><продажу ><основних ><засобів ><(у ><нашому ><прикладі ><— ><110 ><тис. ><грн.), ><нематеріальних ><активів ><та ><інших ><довгострокових ><необоротних ><активів ><(крім ><фінансових ><ін><вестицій).>

<Стаття ><«Реалізація ><майнових ><комплексів» ><(ряд. ><200) ><відобра><жає ><надходження ><коштів ><від ><продажу ><дочірніх ><підприємств ><за ><відрахуванням ><коштів ><та ><еквівалентів, ><які ><було ><реалізовано ><у ><складі ><майнового ><комплексу.>

<На ><статтях ><«Отримані ><відсотки» ><та ><«Отримані ><дивіденди» ><(ряд. ><210 ><і ><220) ><відображаються ><надходження ><коштів ><у ><вигляді ><відсотків ><за ><грошові ><аванси, ><позик, ><наданих ><іншим ><сторонам(у нашому випадку 6 тис.грн) ><><, ><а ><також ><грошові ><надходження ><у ><вигляді ><дивідендів(3 тис.грн) ><><і ><часток ><участі ><в ><спільних ><підприємствах.У даному прикладі руху по даних статтях не існує.>

<Стаття ><«Інші ><надходження» ><(ряд. ><230) ><відображає ><надходжен><ня ><коштів ><від ><повернення ><авансів ><та ><позик, ><наданих ><іншим ><сторо><нам, ><надходження ><коштів ><від ><ф'ючерсних ><та ><форвардних ><контра><ктів, ><опціонів, ><контрактів ><«своп». ><У ><нашому ><прикладі ><інші ><над><ходження >становлять 35
тис<.грн.>

<На ><статті ><«Придбання ><фінансових ><інвестицій» ><(ряд. ><240) ><відо><бражаються ><виплати ><коштів ><для ><придбання ><акцій ><або ><боргових ><зобов'язань ><інших ><підприємств, ><а ><також ><часток ><участі ><у ><спільних ><підприємствах ><— ><50 ><тис. ><грн.>

<Стаття ><«Придбання ><необоротних ><активів» ><(ряд. ><250) ><реєструє ><виплати ><коштів ><для ><придбання ><основних ><засобів, ><нематеріальних ><активів ><та ><інших ><необоротних ><активів ><(крім ><фінансових ><інвести><цій). ><У ><нашому ><прикладі ><такі ><витрати ><становили ><— ><730 ><тис. ><грн.>

<На ><статті ><«Придбання ><майнових ><комплексів» ><показують ><гроші, ><які ><було ><сплачено ><за ><придбані ><інші ><господарські ><підприємства.>

<Стаття ><«Інші ><платежі» ><(ряд. ><270) ><відображає ><аванси ><та ><грошо><ві ><позики, ><надані ><іншим ><сторонам. ><Виплати ><коштів ><реєструються ><за ><тими ><самими ><напрямками, ><що ><й ><за ><рядком ><230.>

<На ><статті ><«Чистий ><рух ><коштів ><від ><надзвичайних ><подій» ><пока><зують ><різницю ><між ><сумою ><грошових ><надходжень ><та ><витрат, ><пов'язаних ><із ><звичайною ><інвестиційною ><діяльністю.>

<Стаття ><«Рух ><коштів ><від ><надзвичайних ><подій» ><(ряд. ><290) ><відо><бражає ><надходження ><або ><витрати ><коштів, ><пов'язаних ><з ><надзви><чайними ><подіями ><в ><процесі ><інвестиційної ><діяльності.>

<На ><статті ><«Чистий ><рух ><коштів ><від ><інвестиційної ><діяльності» ><(ряд. ><300) ><показується ><результат ><руху ><коштів ><від ><інвестиційної ><діяльності ><з ><урахуванням ><руху ><коштів ><від ><надзвичайних >подій, як надходження так видатки становлять 12
тис. грн.(табл.5)[3]

<>Таблиця 5

Показники За ЗП За ПП Зміна абсол. Зміна відносна

Реалізація фінансових інвестицій 100 95 5 95,00%

Реалізація необоротних активів 110 80 30 72,73%

Отримані відсотки 6 6 0 –

Отриманні дивіденди 3 3 0 –

Інші надходження 35 40 -5 –

Придбання фінансових інвестицій -50 -45 -5 –

Придбання необоротних активів -730 -600 -130 82,19%

Інші платежі – – – –

Надходження коштів від надзвичайних подій -12 -10 -2 83,33%

Усього коштів від інвестиційної діяльності -538 -431 -107 80,11%

Розрахунок та аналіз коштів від інвестиційної діяльності, тис. грн.

2.3. Рух грошових в результаті інвестиційної діяльності

<Наступним ><етапом ><аналізу ><звіту ><про ><рух ><коштів ><є ><визна><чення ><руху ><коштів ><внаслідок ><фінансової ><діяльності, ><тобто ><ана><лізу ><3 ><розділу ><звіту. ><Для ><цього ><необхідно ><аналізувати ><зміни ><у ><статтях ><балансу ><розділу ><«Власний ><капітал» ><та ><статтях, ><пов'яза><них ><із ><фінансовою ><діяльністю, ><наведених ><у ><2 ><розділі ><балансу ><«Забезпечення ><наступних ><витрат ><і ><платежів», ><3 ><розділі ><«Довго><строкові ><зобов'язання», ><розділі ><4 ><«Поточні ><зобов'язання». ><Це, ><зокрема, ><статті:>

<«Короткострокові ><кредити ><банків» ><(рядок ><500); ><«Поточна ><заборгованість ><за ><довгостроковими ><зобов'язаннями» ><(рядок ><510); ><«Поточні ><зобов'язання ><за ><розрахунками ><з ><учасниками» ><(ря><док ><590).>

<Розглянемо ><і ><проаналізуємо ><зміст ><окремих ><статей ><3-го ><розділу ><звіту ><про ><рух ><грошових >коштів.

<><На ><статті ><«Надходження ><власного ><капіталу» ><(ряд. ><310 ><ф. ><3) ><ві><дображають ><надходження ><коштів ><від ><розміщення ><акцій ><та ><інших ><операцій, ><які ><ведуть ><до ><збільшення ><власного ><капіталу ><(у ><нашому ><прикладі ><– 337 тис. грн><><><).>

<Стаття ><«Отримані ><позики» ><(ряд. ><320 ><ф. ><3) ><показує ><надходжен><ня ><коштів ><унаслідок ><утворення ><боргових ><зобов'язань ><(позик, ><век><селів, ><облігацій, ><а ><також ><інших ><видів ><короткострокових ><і ><довго><строкових ><зобов'язань, ><не ><пов'язаних ><з ><операційною ><діяльністю). ><У ><нашому ><прикладі ><— ><220 ><тис. ><грн.>

<Стаття ><«Інші ><надходження» ><(ряд. ><330 ><ф. ><3) ><відображає ><суму ><коштів, ><які ><пов'язані ><з ><фінансовою ><діяльністю.>

<Стаття ><«Погашення ><позик» ><(ряд. ><340 ><ф. ><3) ><має ><відображати ><виплати ><грошових ><коштів ><для ><погашення ><позик. ><У ><нашому ><при><кладі ><ця ><сума ><становить ><70 ><тис. ><грн.>

<«Сплачені ><дивіденди» ><(ряд. ><350 ><ф. ><3) ><на ><підприємстві ><ста><новили ><35 ><тис. ><грн. ><Для ><визначення ><суми ><за ><цією ><статтею ><необ><хідно ><зробити ><розрахунок: ><рядок ><590 ><балансу ><«Розрахунки ><з ><учасниками ><на ><початок ><звітного ><періоду» ><(ЗО ><тис. ><гри.) ><+ ><«сума ><сплачених ><дивідендів» ><(рядок ><140 ><ф. ><4) ><(40 ><тис. ><грн.) ><- ><рядок ><590 ><балансу ><«Розрахунки ><з ><учасниками ><на ><кінець ><звітного ><пе><ріоду» ><(35 ><тис. >грн.)

<На ><статті ><«Інші ><платежі» ><(ряд. ><360 ><ф. ><3) ><показують ><суму ><кош><тів, ><яку ><було ><використано ><для ><викупу ><раніше ><випущених ><акцій ><підприємства, ><суму ><виплат ><коштів ><орендарю ><для ><погашення ><за><боргованості ><за ><фінансовою ><орендою ><та ><інші ><платежі, ><пов'язані ><з ><фінансовою ><діяльністю. ><Ця ><сума ><становила ><10 ><тис. ><грн.>

<На ><статті ><«Чистий ><рух ><коштів ><від ><надзвичайних ><подій» ><пока><зують ><різницю ><між ><сумою ><грошових ><надходжень ><та ><витрат ><від ><звичайної ><фінансової ><діяльності ><(р. ><310 ><+ ><р. ><320 ><- ><р. ><340 ><- ><р. ><350 ><-><-р. ><360).>

<Стаття ><«Рух ><коштів ><від ><надзвичайних ><подій» ><(ряд. ><380 ><ф. ><3) ><відображає ><надходження ><або ><витрату ><коштів, ><які ><пов'язані ><з ><над><звичайними ><подіями ><в ><процесі ><фінансової ><діяльності. ><У ><нашому ><випадку 4>< ><тис. ><грн.>

<Стаття ><«Чистий ><рух ><коштів ><від ><фінансової ><діяльності» ><(ряд. ><390 ><ф. ><3) ><показує ><результат ><руху ><коштів ><від ><фінансової ><дія><льності, ><з ><урахуванням ><руху ><коштів ><від ><надзвичайних ><подій ><(ря><док ><370 ><+ ><рядок ><380 ><ф. ><З><><><).>

Таблиця 6

Аналіз руху грошових коштів від фінансової діяльності, тис. грн..

Показник На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Зміна
абсолютна Зміна відносна

А 1 2 3 4

1. Надходження власного капіталу 337 332 -5 98,52%

2. Отримані позики 220 200 -20 90,91%

3. Погашення позик -70 -80 -10 114,29%

4. Сплачені дивіденди -35 -45 -10 128,57%

5. Інші платежі -10 -5 -5 50,00%

і 6. Чистий рух коштів від надзвичайних подій (р. 1 + р. 2 – р. 3
–р.4-р.5) 442 402 -40 90,95%

7. Рух коштів від надзвичайних подій 4 6 2 150,00%

Чистий рух коштів від фінансової діяльності 446 408 -38 91,48%

<Отже, ><визначивши ><суми ><коштів ><від ><усіх ><видів ><діяльності ><під><приємства, ><необхідно ><розрахувати ><та ><проаналізувати ><чистий ><рух ><коштів ><за ><звітний ><період ><(табл.><6).[1]>

2.4. Чистий рух грошових коштів підприємства

Таблиця 7

Аналіз руху коштів на підприємстві за звітний період, тис. грн.

Показник За звітний період За попередній період Зміна абсолютна Зміна
відносна

А 1 2 3 4

1. Чистий рух коштів від операційної І діяльності 108 74 34 145,95%

2. Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності -538 -431 -107
124,83%

3. Чистий рух коштів від фінансової діяльності 446 408 38 109,31%

Усього чистого руху коштів 16 53 -37 30,19%

4. Залишок коштів на початок року (рядок 230 + рядок 240 балансу) 191
175 15 108,57%

5. Вплив зміни валютних курсових різниць на залишок коштів 1 1 – –

6. Залишок коштів на кінець року (рядок 400 + 410 + 420 звіту про рух
грошових коштів (ф. № 3). Таку саму суму відображено і в рядку 230 + 240
балансу. 208 229 -22 90,39%

Для дослідження теми аналізу грошових коштів підприємства було
використано метод ланцюгових підстановок, який використовують для
розрахунку впливу окремих факторів на сукупний результат. Метод
ланцюгових підстановок полягає у послідовній заміні базової величини
впливу фактору на його аналізоване значення за умови, що всі інші
фактори залишаються незмінні.Отриманий результат порівнюють з попереднім
і розраховують ступінь впливу аналізованого фактора.

Для визначення впливу факторів необхідно дані руху ГК за попередній і
плановий рік (табл.8) .Обрахунок використовують за моделью:

ЧГП = ЧГПод + ЧГПід + ЧГПфд

Таблиця 8

Вихідні дані по руху грошових коштів на підприємстві за звітний і
плановий роки, тис. грн..

Роки Чистий рух коштів від операційної діяльності Чистий рух коштів
від інвестиційної діяльності Чистий рух коштів від фінансової
діяльності ЧГПод ?

Поточний рік 108 -538 446 16 -35

Плановий рік 74 -431 408 51

Використовуючи метод ланцюгових підстановок обраховуємо вплив кожного з
факторів ЧГПод , ЧГПід, ЧГПфд на чистий грошовий потік
підприємства.(табл.9)

Таблиця 9

Факторний аналіз методом ланцюгових підстановок, тис. грн.

  Чистий рух коштів від операційної діяльності Чистий рух коштів від
інвестиційної діяльності Чистий рух коштів від фінансової діяльності
ЧГП Вплив факторів ?

0 74 -431 408 51 – -35

1 108 -431 408 85 34

2 108 -538 408 -22 -107

3 108 -538 446 16 38

Охарактеризуємо отримані результати. При використанні даного методи
обрахунки і підстановки виконано правильно, так як зміна в вихідних
даних так і в обрахунку методом абсолютні зміни співпали і складають -35
тис. грн.

Звідси виникає висновок, що рух грошових коштів на підприємстві
зменшився на 35 тисяч гривень.[6]

Змінивши перший фактор, а саме ЧГПод з 74 тисяч за плановий рік на 108
тисяч гривень за поточний рік. Зміна цього фактора призводить до зміни в
результуючому показнику, а саме в ЧГП підприємства на 34 тис. грн., і
становить 85 тис. грн.

Залишивши незмінним після заміни перший фактор і змінивши другий
результуючий фактор отримаємо що даний фактор, а саме ЧГПід, призведе до
зміни ЧГП на -22 тис. грн. Роблячи висновки по зміні даного фактору,
можна сказати що утворюється резерви в вищеназваному розмірі, який
потрібно зменшити до додатної або нульової величини.

При ЧГПод , ЧГПід, за поточний період і зміні ЧГПфд із планового на
поточний рік з 408 до 446 тисяч гривень ЧГП буде становити 16 тис. грн.
Даний фактор впливає, а саме збільшує ЧГП на 38 тис. грн. Даний показник
найбільше впливає на ЧГП.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА

<Аналітичні ><дослідження ><руху ><грошових ><коштів ><передбачають ><їх ><оптимізацію ><за ><рахунок:>

<виявлення ><та ><реалізації ><резервів, ><які ><допомагають ><зменшити ><за><лежність ><підприємства ><від ><зовнішніх ><джерел ><залучення ><коштів; ><забезпечення ><повної ><збалансованості ><позитивних ><і ><негативних ><грошових ><потоків ><у ><часі ><і ><за ><центрами ><відповідальності; ><забезпечення ><тісного ><взаємозв'язку ><грошових ><потоків ><за ><вида><ми ><діяльності;>

<збільшення ><обсягу ><і ><якості ><чистого ><грошового ><потоку.><Основу ><оптимізації ><руху ><грошових ><ресурсів ><підприємства ><ста><новить ><забезпечення ><збалансованості ><обсягів ><позитивного ><та ><нега><тивного ><потоку. ><Негативні ><наслідки ><для ><фінансового ><стану ><підприємства ><мають ><негативний ><і ><позитивний ><грошові ><потоки.> <Не><гативні ><наслідки ><дефіцитного ><грошового ><потоку ><виявляються ><у ><зни><женні ><ліквідності ><активів ><і ><платоспроможності ><підприємства ><в ><цілому, ><в ><зростанні ><недопустимої ><кредиторської ><заборгованості, ><затримках ><у ><погашенні ><кредитів, ><а ><в ><кінцевому ><результаті ><— ><у ><зни><ження ><рентабельності ><авансованого ><капіталу.>

<Негативні ><наслідки ><надлишкового ><грошового ><потоку ><виявляють><ся ><у ><зниженні ><внаслідок ><інфляції ><реальної ><вартості ><надлишкових ><коштів, ><втраті ><прибутку ><від ><незалученого ><в ><обіг ><капіталу.[6]>

<Для ><оптимізації ><дефіцитного ><грошового ><потоку ><застосовують ><систему ><прискорення ><залучення ><коштів ><і ><сповільнення ><їх ><видатків. ><З ><метою ><прискорення ><залучення ><коштів ><використовують ><систему ><гнучких ><цін ><на ><продукцію, ><механізми ><передоплати ><при ><розрахунках, ><скорочення ><термінів ><комерційного ><кредиту, ><сучасні ><форми ><рефінан><сування ><дебіторської ><заборгованості ><(вексельний ><обіг, ><факторинг) ><та ><ін. ><Сповільнення ><видатків ><коштів ><досягається ><за ><рахунок: ><збільшен><ня ><термінів ><комерційного ><кредиту, ><заміни ><придбання ><необоротних ><активів >< ><на >< ><їх >< ><оренду >< ><(лізинг), >< ><переведення >< >короткострокових<кредитів ><у ><довгострокові. ><Ширший ><спектр ><можливостей ><збалансу><вання ><позитивного ><та ><негативного ><грошових ><потоків ><можна ><досяг><ти ><у ><довгостроковому ><періоді ><(зміна ><схем ><стратегічного ><інвестуван><ня, ><активності ><на ><фондовому ><ринку, ><раціонального ><управління ><майном ><і ><постійними ><витратами).>

<Для ><оптимізації ><надлишкового ><грошового ><потоку ><використову><ють ><різні ><форми ><інвестиційної ><активності.>

В даній аналізованій роботі показник який найбільше впливає на ЧГП це
ЧГП від інвестиційної діяльності і тим самим в найбільшій мірі зменшує
ЧГП на -38 тис. грн. і утворює резерв який становить 431 тис. грн.
Проаналізуємо вищеназваний фактор методом ланцюгових постановок.(табл.
11,12).

Таблиця 11

Вихідні дані для аналізу ЧГП від інвестиційної діяльності, тис. грн.

  РФІ РНА ОВ ОД ІН ПФІ ПНА ННП ЧГП ід ?

Поточний рік 100 110 6 3 35 -50 -730 -12 -538 -107

Плановий рік 95 80 6 3 40 -45 -600 -10 -431

Таблиця 12

Факторний аналіз ЧГП від інвестиційної діяльності методом ланцюгових
підстановок, тис. грн.

  РФІ РНА ОВ ОД ІН ПФІ ПНА ННП ЧГП ід Вплив факторів ?

0 95 80 6 3 40 -45 -600 -10 -431 – -107

1 100 80 6 3 40 -45 -600 -10 -426 5

2 100 110 6 3 40 -45 -600 -10 -396 30

3 100 110 6 3 40 -45 -600 -10 -396 0

4 100 110 6 3 35 -45 -600 -10 -401 -5

5 100 110 6 3 35 -50 -600 -10 -406 -5

6 100 110 6 3 35 -50 -730 -10 -536 -130

7 100 110 6 3 35 -50 -730 -12 -538 -2

В даному прикладі інвестиційна діяльність підприємства не є активною або
достатньою, і тим самим утворює резерв для подолання в розмірі 538 тис.
грн.

В таблиці 12 чітко зображується вплив різних факторів на загальний
результат. Зобразимо загальну факторну модель ЧГП інвестиційної
діяльності.

ЧГПід= РФІ+ РНА +ОВ +ОД+ ІН- ПФІ- ПНА- ННП

де, РНА – реалізація необоротних активів, РФІ – реалізація фінансових
інвестицій, ОВ- отримані відсотки, ОД-отриманні дивіденди, ІН-інші
надходження, ПФІ-придбання фінансових інвестицій, ПНА – придбання
необоротних активів, ННП -надходження коштів від надзвичайних подій.[11]

Найбільше впливає на результат 2й та 6й фактор, тобто реалізація
необоротних активів та придбання необоротних активів які складають 30
тис. грн. та -130 тис. грн.

Рівновелике значення на зміну результату мають РФІ,ІН та ПФІ.

Для того, щоб подолати резерви необхідно звернути увагу на показник
придбання необоротних активів. Придбання складових даного показника
зменшує величину ЧГП, але це в свою чергу вкладення які розвивають
діяльність підприємства. ЧГП від інвестиційної діяльності складає -538
тис. грн.

При реалізації необоротних активів сума чистих грошових надходжень від
інвестиційної діяльності збільшується на 30 тис гривень.

Збільшення чи зменшення показників від інвестиційної діяльності є дуже
спірним питанням. А саме збільшуючи наприклад придбання необоротних
активів сума ЧГП зменшується в даному періоді, але в майбутньому дані
активи будуть сприяти розвику інфраструктури підприємства, обсягу
виробництва, змінення ціни, збільшення резервів, основних засобів.

Наприклад придбання фінансових інвестицій збільшується і тим самим
змінює головуючий показник, але в майбутніх періодах вкладені кошти
будуть приносити доходи для підприємства.

Взагалі підприємство має додатній напрямок головуючого показника, а саме
+16 тис грн.

Хоча в даному прикладі критичного становища не існує можна розробити
низку заходів, переглянути інвестиційну політикуу підприємства. З-поміж
багатьох заходів, які сприяють підвищенню платоспроможності й
підтримуванню ефективної господарської діяльності можна запропонувати
такі:

зміна складу керівників підприємства та стилю управління;(при критичній
ситуації, в даному прикладі не є актуальним)

інвентаризація активів підприємства;(так, як критичної ситуації не існує
інвентаризація не є потрібним інструментом, так як вона і так
здійснюється щорічно, а якщо необхідно то і частіше)

оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат підприємства;(в
даному прикладі дебіторська заборгованість збільшується на 27 тис. грн.
що є негативним для підприємства,так як сума в такому розмірі буде
використана в операційній діяльності, а буде використана через деякий
час)

продаж незавершеного будівництва;(не існує для даного підприємства, не
відбувається продаж, а навпаки збільшується сума)

обгрунтування необхідної чисельності персоналу;(витрати завжди
існуватимуть, які пов’язані з оплатою праці, хоча в аналізую чому
періоді відбувається зменшення на – 8 тис грн. )

продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків товарів;(на даному
підприємстві залишається виробничі запаси, незавершене не виробництво,
готова продукція та товари, їх вартість зменшує величину ЧГП, але з
іншої сторони без даних показників неможливо здійснювати свою основну
діяльність)

реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в
довгострокові позики або іпотеки;

проведення капітального ремонту, модернізації основних фондів, заміни
застарілого устаткування.З однієї сторони зменшить ЧГП, але в
майбутньому це принесе прибутки.

Основну увагу при цьому необхідно приділити питанням ресурсозберігання:
впровадження прогресивних норм, нормативів і ресурсосберігаючих
технологій, використання вторинної сировини, організації дійєвого обліку
і контролю за використанням ресурсів, вивчення і впровадження передового
досвіду в здійсненні режиму економії, матеріального і морального
стимулювання працівників за економію ресурсів і скорочення
непродуктивних витрат і втрат.[3]

Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення платоспроможності
підприємства може надати маркетинговий аналіз по вивченню попиту і
пропозиції, ринків збуту і формування на цій основі оптимального
асортименту і структури виробництва і реалізації продукції підприємства.

На мою думку, переглянувши свій підхід до організації виробництва та
управління фінансами підприємство могло б покращити свою ситуацію.

Всі дані для виконання курсової роботи взяті з додатку1 та додатку 2.

ВИСНОВОК

Отож, <грошовий ><потік ><підприємства ><охоплює ><численну ><кількість ><по><токів ><грошових ><коштів, ><які ><обслуговують ><господарську ><діяльність. ><Для ><ефективнішого ><та ><цілеспрямованого ><управління ><ними, ><грошові ><потоки ><класифікують ><за ><різними ><ознаками .><>

<Управління ><грошовими ><потоками ><ґрунтується ><на ><принципах: ><інформаційної ><достовірності, ><збалансованості, ><ефективності ><та ><ліквідності. ><Принцип ><інформаційної ><достовірності ><передбачає ><створення ><необхідної ><та ><достатньої ><інформаційної ><бази ><за ><міжна><родними ><стандартами. ><В ><Україні ><цьому ><найбільше ><відповідає ><«Звіт ><про ><рух ><грошових ><коштів», ><складений ><за ><вимогами ><НП(С)Б04. ><Принцип ><збалансованості ><передбачає ><оптимізацію ><грошових ><по><токів ><за ><видами, ><обсягами, ><часовими ><інтервалами ><та ><іншими ><суттєвими ><характеристиками. ><Принцип ><ефективності ><передбачає ><мобілізацію ><тимчасово ><вільних ><коштів ><у ><фінансові ><інвестиції. ><Принцип ><ліквідності ><передбачає ><синхронізацію ><позитивного ><та ><не><гативного ><грошового ><потоків ><за ><всіма ><часовими >інтервалами.

При аналізі руху грошових коштів по підприємству ВАТ «Концервмяс»
прослідковується наступний висновок. Дане підприємство функціонує
прогресивно і має додатній розвиток руху грошових коштів, а саме 16 тис.
грн. чистого руху грошових коштів. По відношенню до попереднього року
чистий рух грошових коштів знизився на 37 тис. грн.

Так, як мали місто присутність грошових коштів на початок року ы
складала дана сума 192 тис. грн.

Отож, залишок коштів на кінець року склас 208 тис. грн., що в порівняні
з попереднім роком знизилося на 22 тис. грн.

Після дослідження факторної моделі методом анцюгових підстановок
виявлено найбільший впливлив на результуючий фактор саме чистим грошовим
рухом від інвестиційної діяльності він складає 107 тис. грн.

Тим же методом проаналізувавши модель визначення руху грошових коштів
від інвестиційної діяльності виявили фактор який найбільше впливає на
фактор чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності. Це фактор
придбання необоротних активів, він впливає на результуючий фактор на 130
тис. грн. (даний фактор зменшує суму надходжень від інвестиційної
діяльності), а також маємо показник реалізація необоротних активів який
позитивно впливає на загальний результат на 30 тис. грн.

Отож, підводячи підсумки визначено основні показники: 1)чистий грошовий
потік від операційної діяльності становить 108 тис. грн. , з попереднім
роком даний показник виріс на 145,95 відсотків, 2) чистий грошовий потік
від інвестиційної діяльності становить -538 тис грн. відносно до
попереднього року відбулося зростання на 107 тис. грн. Хоча це
збільшення в майбутньому може призвести до розвитку підприємства, а саме
інфраструктури, або призвести до змін у виробництві, 3) чистий грошовий
потік від фінансової діяльності становить 446 тис. грн. що на 38 тис.
грн. більше за попередній період. Дана ситуація є позитивним моментом
для підприємства, так як його фінансова активність зростає.

Загальна сума має додатне значення, хоча і спостерігається зменшення
результатуючого фактору, але в майбутньому цьогорічні вкладення в
необоротні активи будуть приносити додатній рух коштів.

Використана література

Е.В. Мних Економічний аналіз: Підручник.- Київ: Центр навчальної
літератури, 2003. – 412с.

М.А. Болюх Економічний аналіз – К.:КНЕУ,2001.-540с.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: навч. 1Посібник. –
К.:Знання-прес,2000. – 207 с.

Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану
підприємства: навчальний посібник – К.: Вищо шк., 2003. – 278с.

М.Я.ж Коробов Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств – К.:
ЗНАННЯ, 2002. – 294с.

М.А. Болюх Збірник задач з курсу «Економічнтй аналіз»:Навч. Пос. – К.:
КНЕУ, 2002. – 232с.

Гайдай Н., Черная С. Методика операционной проверки денежных активов
торговых предприятий // Бухгалт. учет и аудит.- 2002.- № 5.- С. 43-47; №
6.- С. 38-46.

Годовая финансвая отчетнсоть. Спецвипуск, 2005, № 12 (газета „Налоги и
бухгалтерський учт”), 104 с.

Гуйда, Л. Нашла касса на инвентаризацию // Дебет-кредит: Прил. к газ.
“Галиц. контракти”.- 2001.- № 21.- C. 25-30.

Деньги. Кредит. Банки: Учеб. для студентов вузов, обучающихся по экон.
спец. / Под ред. Е.Ф. Жукова.-М.: ЮНИТИ, 2000.-624 с..-Библиогр.: с.
617.

Долан Э.Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика /
Пер. с англ. В.Лукашевича и др.; Под общ. ред. В.Лукашевича – М., 1996.
– 612 с.

В.Г. Савицька Економічний аналіз М.:НОВОЕ ИЗДАНИЕ, 2000. – 651с.

Костюк Д. Новации операций с наличностью // Налоги и бухгалтерский учет.
– 2003. – № 33. – С. 45-47.

В . А. Сивашенко Економічний аналіз К.:ЗНАННЯ, 2003. – 223с

<>

PAGE \* MERGEFORMAT 39

Грошові потоки

Фінансові вкладення

Виплата заробітної плати

Виплата дивидентів

Погашення кредиторської заборгованості

Податки

Готівкові платежі

Продаж за готівковий рахунок

Надходження дебіторської заборгованості

Новий залучений капітал

Випуск акцій

Погашення кредитів та займів

Продаж майна

Основні фонди

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019