.

1. Факторингові операції. 2. Економічні основи та специфіка фінансової діяльності кредитних спілок. 3. Техніка хеджування (контрольна)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
0 5567
Скачать документ

Контрольна робота

1. Факторингові операції

Факторинг – це достатньо новий для України фінансовий інструмент,
розвиток якого потребує створення інституційних умов, насамперед,
податкового законодавства і нормативно-правової бази, що дозволяє
стягувати заборгованість за договорами факторингу. Факторингові операції
є гнучким інструментом функціонування торгівлі, максимально враховуючи
інтереси сторін комерційних угод.

До основних переваг факторингу належить: – забезпечення фінансової
ліквідності; – прискорення обігу капіталу; – різні терміни погашення
заборгованості; – зниження рівня заборгованості по кредитах.
Актуальність розвитку факторингових відносин в Україні зумовлена станом
розрахунків та наявних боргових зобов”язань. Загальні обсяги
дебіторської та кредиторської заборгованості всіх суб”єктів
господарювання станом на 1 травня 2004 року1 склали відповідно 301,7
млрд. грн. та 374,4 млрд. гривень.

За 4 місяці 2004 року дебіторська заборгованість суб”єктів
господарювання зросла на 9,9%, кредиторська заборгованість – на 8,5%
Дебіторська заборгованість за 4 місяці 2004 року порівняно з аналогічним
періодом минулого року зросла на 21,4%, кредиторська – на 20,3%.
Кредиторська заборгованість перевищує дебіторську в 1,2 рази.
Конкуренція на товарних ринках і ринках послуг змушує йти на більш
гнучкі взаємовідносини між постачальником і покупцем.

Зниження рівня ціни, покращання якості товарів та послуг, розширення
товарної номенклатури, організація безоплатної доставки, бонуси і т.і. –
це лише деякі з послуг, до яких змушений звертатися постачальник.
Товарний кредит є вигідним усім учасникам ринку: і виробникові, і
дистриб”юторові, і роздрібному продавцеві. Інвестуючи кошти до каналів
просування, більшість торгових компаній сьогодні здатна розширити об”єми
продажу товарів.

Таким чином, товарний кредит сьогодні стає одним із основних
інструментів розвитку компаній.

Однак стримуючим фактором розвитку товарного кредиту є необхідність
інвестування постачальником значних коштів у оборотний капітал, а також
організаційні питання побудови продажу в кредит, починаючи з того, кому
продавати, як відстежувати прихід платежів, що робити, якщо покупець не
платить і т.і. Тому побудова продажу в кредит потребує не тільки
інвестицій в оборотний капітал, але також значний об”єм ресурсів
витрачається на побудову технологій

Альтернативою самостійному розвитку товарного кредиту і є факторинг.
Факторинг віднесено до фінансової послуги, та державне регулювання
факторингових компаній здійснюється Держфінпослуг. За даними
Держфінпослуг в Україні станом на 1 липня 2004 року зареєстровано лише 7
фінансових компаній, які відповідно до законодавства можуть надавати
факторингові послуги. З них тільки одна фінансова компанія позиціонує
себе на ринку фінансових послуг як факторингова компанія.

В національному законодавстві відносини, що виникають при укладанні
факторингових угод регулюються Цивільним Кодексом України (глава 73).
Визначення факторингу також дає Закон України “Про банки і банківську
діяльність” та Закон України “Про податок на додану вартість”. Однак
розвиток факторингу стримується через відсутність чіткої законодавчої
бази.

За даними Нацбанку, на 01.07.03 у структурі кредитів, наданих СПД
факторинг становить лише 0,1% загального обсягу, або 36 млн. грн. Утім,
можна очікувати, що до кінця року обсяги факторингових операцій
досягнуть 150-200 млн. грн. за основними гравцями. При цьому, на думку
фахівців, факторингові послуги дешевшатимуть. За даними Світового банку2
в світі спостерігається збільшення обсягів факторингових операцій. У
2003 році їх об”єм перевищував 760 млрд. євро.

З 1998 року по 2003 рік обсяги факторингових операцій збільшилися на
6,6%. Аналогічний показник по країнах Європи становив 84,9%. В окремих
країнах Європейського Союзу та колишнього СРСР обсяги факторингових
операцій за цей період збільшилися в 3-11 разів.

У Прибалтійських країнах обсяги факторингових операцій збільшилися в 9,6
разів і становили в 2003 році 2,26 млрд. євро (7.8% від ВВП у 2002
році); в Угорщині – у 8,9 рази (1,14 млрд. євро, 0,9% від ВВП); у Польщі
– 3,2 рази (2,58 млрд. євро, 1,4% від ВВП).

У 2003 році зовнішньоторговельний оборот товарами становив 46, 1 млрд.
дол. США, що на 32 % більше, ніж у 2002 році. За 4 місяці 2004 року
зовнішньоторговельний оборот товарами збільшився на 41,9 % (імпорт – на
34%, експорт – на 49,9 % ) Національне законодавство України щодо
регулювання правовідносин міжнародного факторингу відсутнє. Така
ситуація породжує комплекс проблем, які стримують взаємовідносини
суб”єктів міжнародного товарного обігу. Прийняття нормативних актів
щодо створення інституційно-сприятливих умов для розвитку міжнародних
факторингових відносин сприятиме збільшенню зовнішньоторговельних
операцій за участю факторингу. До короткострокових наслідків приєднання
до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг можна віднести зниження
рівня ризиковості зовнішньоторговельних операцій, розширення джерел
фінансування українських підприємств за рахунок експортно-імпортного
факторингу. Довгострокові наслідки. Приєднання до Конвенції стане
основою для розробки національного законодавства в даній галузі. Після
її прийняття більшість держав увели факторинг у систему свого цивільного
права. Приєднання до Конвенції дозволить розширити визначення
факторингових операцій від цесії з обов”язковою оплатою (ЦКУ) до
визначення п.1 Конвенції, що включає: – фінансування постачальника,
включаючи позику і попередній платіж; – ведення обліку (бухгалтерських
книг) по належних сумах; – пред”явлення до оплати грошових вимог; –
захист від неплатоспроможності боржників.

2. Економічні основи та специфіка фінансової діяльності кредитних
спілок

Кредитна спілка – це неприбуткова громадська організація, що діє на
кооперативних засадах з метою соціального захисту своїх членів шляхом
здійснення взаємокредитування за рахунок їх акумульованих заощаджень.

Неприбутковість кредитної спілки полягає в тому, що вся її діяльність
спрямована не на отримання прибутку, а на надання кредитних та ощадних
послуг своїм членам. Кредитна спілка – це форма самоорганізації людей,
які, об’єднавшись власними силами, створюють для самих себе можливість
задоволення своїх потреб у фінансовій сфері. Кредитна спілка – це
самоврядна демократична організація, в якій члени і лише члени
визначають види послуг, які нею надаються, та встановлюють умови їх
надання. Як свідчить міжнародна практика та власна історія України,
кредитні спілки завджи виникали там і тоді, коли людям були необхідні
певні фінансові послуги, але або їх не надавала жодна фінансова
інституція в силу непривабливості даного сектору фінансового ринку з
точки зору можливості отримання прибутку (комерційні банки в Україні
сьогодні), або ж такі послуги пропонувалися на невигідних, часто
грабіжницьких умовах, користуючись монополією та неможливістю іншим
чином задовольнити свої потреби в дрібному кредитуванні широким верствам
населення (ломбарди в Україні сьогодні). Іншими словами, кредитні спілки
– це фінансовий механізм, завдяки якому люди шляхом кооперування своїх
зусиль, ідей та коштів можуть отримати необхідні послуги значно дешевше,
ніж в тому випадку, коли кожний з них намагався би діяти самостійно.
Зокрема, кредитні спілки визначаються наступними ознаками:

1. Кредитна спілка завжди створюється і діє на базі певної монолітної
спільноти людей, які об’єднані відповідно до їх інтересів, спільної
діяльності або компактного місця проживання. Така спільнота виступає в
якості поля членства для своєї кредитної спілки. В Україні полями
членства для кредитних спілок можуть бути трудові колективи, громадські
організації, професійні спілки, церковні приходи та територіальні
громади. Ця ознака відрізняє кредитні спілки від будь-яких суб’єктів
підприємницької діяльності, які засновує довільна група осіб, об’єднаних
з метою отримання прибутку в процесі господарського обороту вкладених
інвестицій.

2. Кредитні спілки надають послуги лише своїм членам. Таким чином, на
відміну від суб’єктів підприємницької діяльності в кредитній спілці
члени одночасно виступають в якості власників та клієнтів. Очевидно, що
членам-власникам немає сенсу “заробляти” прибуток на собі ж як
членах-клієнтах, а єдиним завданням спілки є забезпечення найдешевших
послуг членам за рахунок акумульованих ними ж фінансових ресурсів.

3. В кредитній спілці немає засновників та статутного фонду з точки зору
традиційного трактування цих понять щодо суб’єктів підприємницької
діяльності. Будь-який член, незалежно від моменту його вступу в спілку,
має ті самі управлінські і майнові права, що і перші 50 засновників.
Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій гарантується вільний
вступ і вихід із членів спілки.

4. Кожний член спілки, незалежно від розміру його вкладів, має право 1
голосу в питаннях управління кредитною спілкою. Отже, кредитна спілка як
добровільне об’єднання громадян не може контролюватися обмеженою
кількістю людей, що є запорукою захисту інтересів всіх без виключення
членів та побудови роботи спілки на зассадах довір’я та взаємодопомоги.

5. Управління кредитною спілкою здійснюється відповідно до принципів
демократичного самоуправління. Найвищим органом управління спілкою є
Загальні збори членів, які скликаються принаймні 1 раз на рік. Збори
обирають з числа членів три статутних органи, що діють в період між
Зборами, а саме: Правління (оперативне управління поточною діяльністю,
формування портфелю послуг та процентної політики), Кредитний комітет
(реалізація кредитної політики щодо надання та супроводження позичок
членам спілки) та Наглядовий комітет (нагляд за діяльністю органів
управління спілкою). Всі ці органи працюють на громадських засадах. У
випадку необхідності за рішенням Правління спілки може створюватися
платна Виконавча дирекція.

6. Кредитна спілка не займається жодною іншою господарською діяльністю
крім надання кредитних і ощадних послуг своїм членам. Ця ознака
зумовлена тим, що діяльність кредитної спілки як організації, яка не має
на меті отримання прибутку, спрямована власне на надання конкретних
послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрямів
використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових
ресурсів.

7. Кредитна спілка створюється і діє в першу чергу для забезпечення
можливості членам отримати кредит на сприйнятних для них умовах.
Відсотки, отримані спілкою за кредитами, складають її дохід, який надалі
направляється на формування фондів та нарахування відсотків на вклади
членів.

8. Кредитна спілка за своєю природою є не лише ефективним механізмом
взаємокредитування своїх членів, але й громадською організацією. Тому
спілка за рішенням Загальних зборів чи органів управління може надавати
організаційну та фінансову підтримку для реалізації різноманітних
громадських ініціатив та гуманітарних програм в інтересах своїх членів,
а також здійснювати благодійницьку діяльність та соціальні проекти для
дітей, інвалідів та інших найменш соціально захищених категорій
населення.

3. Техніка хеджування

Хеджування – це спосіб отримання прибутку завдяки біржовій ф’ючерсній
торгівлі, що грунтується на відмінностях у динаміці цін реальних товарів
і цін ф’ючерсних контрактів на цей же товар.

У політико-економічному значенні як хеджування, так і біржова спекуляція
являють собою просту спекуляцію, тобто спосіб отримання прибутку, що
грунтується не на виробництві, а на різниці в цінах. Хеджування і
біржова спекуляція – дві форми спекуляції на біржі, що співіснують і
доповнюють одна одну, але водночас і відрізняються між собою. Це дві
сторони однієї медалі. Хеджування неможливе без біржової спекуляції, і
навпаки.

Хеджування на біржі здійснюють, як правило, підприємства, організації,
приватні особи, які одночасно є учасниками ринку реальних товарів:
виробники, переробники, торговці.

На практиці немає чіткого розмежування між суб’єктами, що займаються
хеджуванням, і суб’єктами, діяльність яких пов’язана з біржовою
спекуляцією, оскільки учасники ринку реальних товарів також беруть
участь в біржових спекуляціях, і в ринковому господарстві головне –
отримання прибутку, незалежно від того, завдяки яким біржовим операціям
ця мета досягається.

Мета хеджування – отримання додаткового прибутку в порівнянні з
прибутком від реалізації на ринку реального товару.

Для всіх організацій і осіб, які не є членами біржі, хеджування являє
собою особливу форму комерційної діяльності на біржі з постійною метою –
отримання найбільшого прибутку нарівні з іншими наявними формами
комерції. Хеджування, у зв’язку з подвійним характером, тобто одночасною
опорою на ціну реального товару і на ціну ф’ючерсного контракту на цей
же товар, має важливе практичне значення. Воно забезпечує непрямий
зв’язок біржового ринку ф’ючерсних контрактів з ринком реального товару.

Хеджування виконує функцію біржового страхування від цінових втрат на
ринку реального товару і забезпечує компенсацію певних витрат (зокрема,
на зберігання товарів). Саме від цієї функції і веде своє походження сам
термін “хеджування”.

Техніка хеджування полягає в наступному. Продавець реального товару,
прагнучи застрахувати себе від передбачуваного зниження ціни, продає на
біржі ф’ючерсний контракт на даний товар (хеджування продажем). У разі
зниження цін він викупляє ф’ючерсний контракт, ціна на який також впала,
і отримує прибуток на ф’ючерсному ринку, який повинен компенсувати
недоотриману ним виручку на ринку реального товару (табл. 5).

Згідно з умовним прикладом №1 продавець в кінцевому результаті отримав
від продажу товару (70 одиниць) і від ф’ючерсного ринку (20), тобто ту
суму виручки, яку він розраховував отримати станом на 1 травня (90
одиниць).

Покупець наявного товару зацікавлений у тому, щоб не потерпіти збитків
від підвищення цін на товар. Тому, передбачаючи, що ціни будуть
зростати, він купує ф’ючерсний контракт на даний товар (хеджування
купівлею). У випадку, якщо тенденція щодо зростання ціни має місце,
покупець продає свій ф’ючерсний контракт, ціна якого також зросла в
зв’язку із зростанням цін на ринку реального товару, і тим самим
компенсує свої додаткові витрати з купівлі наявного товару (табл. 6).

Отже, виходячи з умовного прикладу №2, витрати покупця на ринку
реального товару (110 одиниць) завдяки отриманому прибутку від
ф’ючерсної торгівлі (20) не перевищили суми витрат, що плануються ним
станом на 1 травня (100 одиниць). Обидва наведених приклади розкривають
суть страхової функції хеджування.

Використання механізму ф’ючерсної торгівлі, яка випливає з наведених
умовних прикладів, дозволяє продавцям запланувати свою виручку, а
значить, і прибуток, а покупцям – витрати. На практиці важко передбачити
зміну цін на тривалий термін. Динаміка цін ринків реального товару і
ф’ючерсного не співпадає, тому, як правило, хеджування не охоплює всього
потоку вироблених біржових товарів.

Існують різні форми (способи) хеджування залежно від того, хто є його
учасником і з якою метою воно здійснюється. Хеджування може проводитися
на весь реальний товар або на його частину; на реальний товар або товар,
відсутній в момент укладення ф’ючерсного контракту; на комбінацію різних
дат поставки реального товару і виконання ф’ючерсного контракту.

Хеджування сприяє отриманню і додаткового прибутку. Середня різниця між
ціною наявного товару і ф’ючерсного контракту на відповідний місяць
поставки являє собою “базис” і залежить від витрат на зберігання та
інших важкопрогнозованих чинників.

При хеджуванні продавець товару, що бажає отримати додатковий прибуток,
прагне продати ф’ючерсний контракт на свій товар за ціною, що перевищує
існуючу ринкову ціну реального товару на величину базису. Якщо надалі
базис буде зменшуватись, то хеджер (тобто той, хто здійснює хеджування)
виграє, оскільки зростання цін на ф’ючерсному ринку відстає від
зростання цін на реальному ринку, або зниження цін на ф’ючерсному ринку
випереджає зниження цін на реальному ринку. У разі збільшення базису
хеджер-продавець програє. Покупець товару, який бажає отримати
додатковий прибуток, спирається в своїх прогнозах на інші зміни базису,
тобто при його зростанні хеджер виграє, а при зменшенні базису –
програє.

У вказаних варіантах кінцева ціна для хеджера рівна його цільовій ціні
плюс зміна базису.

Кц = Цц + 36,

Де

Кц – кінцева ціна для хеджера;

Цц – цільова ціна для хеджера;

36 – зміна базису.

Якщо хеджер продавець, то він буде мати додатковий прибуток у випадку,
коли кінцева ціна виявиться вище цільової. Це можливо при зменшенні
базису. Покажемо це на умовному прикладі (табл. 7).

Отже, цільова ціна для продавця згідно умови становила 90 одиниць, зміна
базису – 10 (20 – 10), кінцева ціна – 100 одиниць (90 + 10), тобто в
порівнянні з хеджуванням в умовному прикладі №1 хеджер отримав
додатковий прибуток, рівний 10 одиницям (100 – 90).

Якщо хеджер покупець, то додатковий прибуток він одержить при умові,
коли кінцева ціна виявиться нижче цільової, тобто при зростанні базису.

Проілюструємо це на умовному прикладі (табл. 8).

Цільова ціна для покупця за умовою – 90 одиниць, зміна базису склала
мінус 10 (20 – 30), кінцева ціна рівна 80 одиницям (90 – 10), тобто в
порівнянні з хеджуванням в прикладі №2 хеджер отримав додатковий
прибуток, що рівний 10 одиницям (90 – 80).

Література:

1. Абрамова І.М. Проблеми розвитку підприємництва в Україні// Фінанси
України.-1999.-№4.

2. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. -К.: Знання, 1998.

3. Базилевич В.Д. Страхова справа. -К.: Знання, 1997.

4. Базилевич В.Д. Антимонопольні заходи держави й створення
конкурентного середовища на страховому ринку України. //Фінанси
України.-1998.-№8.

5. Балашов О.В., Козлова Г.М. Фінансові важелі управління фірмою.
//.Фінанси України.-1996.-№8.

6. Безгубенко Л.М. До питання про суть фінансів. //Фінанси України
-1998-№1.

7. Бескид Й.М. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету
України// Фінанси України.-1998.-№1.

8. Бондаренко В.Д. Визначення сутності фінансів із точки зору філології
та історії фінансової науки. //Фінанси України.-1999.-№ 11.

9. Буковинський С.А. Фінансова стабілізація як основа фінансової
політики. //Фінанси України.-1997.-№4.

10. Бутко М.ІІ., Білокур К.О. Фінансові ресурси регіону в умовах
ринкової трансформації. //Фінанси У країни. -1998. -№10.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019