Реферат на тему:
Збалансованість та ефективне функціонування ринку праці
1.Умови збалансованості робочих місць і робочої сили
Аналіз формування і розвитку ринку праці здійснюється за такими
напрямками:
визначення збалансованості між попитом і пропозицією робочої сили – умов
рівноваги на рику праці;
виявлення тенденцій зайнятості на ринку праці;
аналіз прихованого безробіття, ефективність роботи служби зайнятості;
розрахунки показників ефективності функціонування ринку праці.
Нерівновага між попитом і пропозицією зумовлюється дисбалансом між
чисельністю робочої сили, яка формує пропозицію на ринку праці, і
кількістю робочих місць, які визначають попит. Для аналізу
використовуються такі показники:
попит на робочу силу та її пропозиція у галузево-регіональному розрізі
та за підприємствами різних форм власності;
професійно-кваліфікаційна підготовка робочої сили;
коефіцієнт навантаження на одне робоче місце і зворотній йому рівень
вакантності.
Пропозицію на ринку праці формують такі категорії економічно активного
населення:
безробітні, чисельність яких поповнюється випускниками навчальних
закладів та раніше зайнятих в домашньому господарстві;
ті, хто мають роботу, але незадоволені нею і шукають іншу;
зайняті, які ризикують залишитись без роботи і тому шукають нову.
Попит на робочу силу змінюється під впливом:
випереджаючих темпів зростання продуктивності праці порівняно з
динамікою ВВП, що зменшує попит на робочу силу, і навпаки;
збільшення капіталомісткості виробництва, що зменшує попит на робочу
силу, і навпаки.
Якщо в економіці має місце природне безробіття, то потребує окремого
аналізу професійна підготовка робочої сили, яка здійснюється за
напрямками:
первинне навчання (Uпн);
перепідготовка (Uпn);
підвищення кваліфікації (Uпк).
(11.1)
де Uпр.п – чисельність безробітних, охоплених професійною підготовкою.
Окремо визначається структура професійної підготовки незайнятого
населення:
(11.2)
Аналізується динаміка професійної підготовки:
(11.3)
де Тпр.п – темпи зміни професійної підготовки.
2.Методика аналізу тенденцій динаміки зайнятості.
Аналіз тенденцій зайнятості охоплює визначення: ( динаміки чисельності
зайнятих:
(11.4)
де ТРЕ – темпи росту зайнятості;
Еt, Еt-1 – чисельність зайнятих в періоді t і (t-1).
структури зайнятості – основна діяльність, додаткова робота, неповна
зайнятість;
рівня зайнятості (РЕ):
(11.5)
динаміки збалансованості робочої сили і робочих місць на рівні галузі
або регіону.
При аналізі динаміки збалансованості робочої сили і робочих місць на
рівні галузі або регіону застосовуються два показники:
оборот робочих місць;
оборот робочої сили.
Галузевий оборот робочих місць, по суті, збігається з динамікою
зайнятості. Це пояснюється тим, що в межах певної галузі процеси
розширення і скорочення виробництва відбуваються одночасно, що зумовлює
постійні коливання зайнятості.
Для характеристики обороту робочих місць розраховуються:
темп створення нових робочих місць (Tст);
темп ліквідації робочих місць (Tл).
Галузевий оборот робочої сили розраховується за двома показниками:
темп працевлаштування (Тпр);
темп звільнення працюючих (Тзв).
З метою додаткового порівняння динаміки робочих місць і робочої сили
застосовуються ще два показники:
коефіцієнт надлишковості (kнад.)
частка “холостого” обороту робочої сили в її обороті (ЧХL)
? ? V
X
TH
’
`
TH
????????????^?????^?
??
&
????????????????^?ого функціонування ринку праці.
До основних показників ефективності функціонування ринку праці
належать:
ефективність роботи служби зайнятості;
продуктивність праці.
Ефективність роботи служби зайнятості визначається часткою
працевлаштованих безробітних і характеризується коефіцієнтом
працевлаштування:
(11.6)
Чим ближче до одиниці зазначений коефіцієнт, тим ефективніше робота
служба зайнятості.
Ринок праці має відкриту та приховану частини. Економічно активне
населення, яке шукає роботу, створює пропозицію на відкритому ринку
праці, а попит створюється вакантними робочими місцями в економіці.
Прихований ринок праці означає формальну зайнятість. До прихованих
безробітних відносяться працівники, які перебувають в умовах неповної
зайнятості: у відпустках з ініціативи адміністрації або працюють в
режимі неповного робочого часу. В процесі аналізу визначається їх частка
у загальній чисельності працюючих.
Визначається також динаміка прихованого безробіття.
Продуктивність праці розраховується на рівні:
національної економіки;
галузі;
підприємства.
На рівні національної економіки продуктивність праці (LP) визначається
як співвідношення між вартістю ВВП і чисельністю зайнятих:
(11.7)
Показниками ефективного використання робочої сили є такі:
темпи росту продуктивності праці;
частка приросту ВВП за рахунок підвищення продуктивності праці (в
процентах);
вартісний приріст ВВП за рахунок продуктивності праці.
На рівень і динаміку продуктивності праці впливають різні фактори. Які
можна об’єднати в дві групи:
екстенсивні;
інтенсивний.
До екстенсивних факторів належать тривалість робочого часу та ступінь
його використання. Інтенсивні фактори визначаються розвитком
науково-технічного прогресу, який впливає на віддачу роботи в одиницю
часу. Ці фактори включають використання високопродуктивних технологій,
нових видів сировини і матеріалів, сучасних ефективних систем управління
і організації праці, які сприяють підвищенню кваліфікації працюючих.
Список літератури
Анализ економики. Страна, рынок, фирма. Под. ред. проф. В.Е.Рыбалкина.
Учебник. – М: Международные отношения,1999- 304 с.
М.И.Баканов, А.Д.Шремет.Теория економического анализа. -М., 1996.
В.З.Баликоев Общая економическая теория.Учебное пособие.-Новосибирск.
Лада,1999. – 678 с.
О.М.Бандурка, К.Я. Петрова, В.И.Удодова.Державне регулювання економіки.
Харьков, 2000.
Гальперін В.М.,Гребенников П.И , Леусский А.И.,Тарасевич Л.С.
Макроекономіка.Учебник .Под ред. Л.С.Тарасевича С. – Петербург,
1997-718с.
Економіка України: потенціал, реформи, перспективи. Ред. В.Ф.Беседін,
І.К.Бондарь, В.І.Пила, Н.А.Соколенко т.4,Київ, 1996.-429с.
В.И.Ляшенко.Фондовые индексы и рейтенги. Д.Сталер,1998 – 317с.
С.М.Меньшииков. Новая економіка. Основи економических знаний Учебное
пособие. – М: Международные отношения, 1999. – 400с.
Мікроекономіка і макроекономіка.Підручник у двож частинах. За
ред.С.Будаговської.Київ.Основи,1998.-517с.
Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М., Макроекономіка; Підручник.
– к.: Либідь, 1999, – 288с.
Статистика. Підручник. С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. За
ред. С.С.Герасименка. Київ, 2000 – 467с.
Єкономіка и организация риночного хозяйства. Под. ред. Б.К.Злобина. –
М; Єкономика, 20000 – 450с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter