Тема . Загальна рівновага конкурентних ринків.

Лекція 1.

План.

Загальна рівновага ринків.

Розподіл та обмін за діаграмою Еджворта.

Ефективність та справедливість.

Розподіл добробуту.

Загальна рівновага ринків.

Раніше ми розглядали окремі ринки ізольовано один від одного, з’ясування
ринкової поведінки грунтувалося на аналізі часткової рівноваги
(рівновага споживача, фірми, на ринку). При аналізі загальної рівноваги
ціни і кількості визначаються на всіх ринках одночасно з урахуванням
фактору зворотних зв’язків. Ефектом зворотного зв’язку називається зміна
цін і кількості товарів на певному ринку як реакція на аналогічні зміни,
що виникають на споріднених ринках.

Припустимо, наприклад, що уряд України вводить мито на імпорт нафти. Це
негайно зсунуло б криву пропозиції нафти ліворуч (оскільки імпортована
нафта стане дорожчою) і підняло б ціну на нафту. Але цим наслідки
введення мита не вичерпуються. Вища ціна на нафту підвищила б попит, а
слідом і ціну на природний газ. Це, в свою чергу, спричинило бзбільшення
попиту на нафту (зсув праворуч) і ще більше підвищило б ціну на неї.
Ринки нафти і природнього газу продовжували б взаємодіяти доти, доки не
настала б рівновага, за якої попит і пропозиція на обох ринках
врівноважилися б.

Проаналізуємо конкурентні ринки прокату відеокасет і продажу квитків у
кінотеатрі. Вони тісно пов’язані, оскільки значне поширення
відеомагнітофонів дало споживачам можливість вибору між переглядом
фільмів дома і в кінотеатрі. Зміни в цінах або в політиці держави, що
діють на один із цих ринків торкнуться й іншого, що, в свою чергу,
спричинить ефект зворотного зв’язку на першому ринку.

P S*k P

6.82 В
Sb

6.75 D*k 3.58
B

D’k 3.5
D”b

6.35 3.0
A D’b

А Sk
Db

6.0 Dk

Q’k Q”k Q*k Qk Q
Qb Q’b Q*b Q

Графік 1. а) кількість кіноквитків б) кількість
відеокасет

Награфіку (а) початкова ціна кіноквитків становить 6$, а рівновазі ринку
відповідає точка перетину Dk i Sk (точка А).

На графіку (б) відеоринок перебуває у стані рівноваги за ціну 3$.

Держава вводить податок 1$ за кожен куплений квиток. Спочатку це
спричинить зростання ціни на квиток до 6.35$ і зниження кількості
проданих квитків від Qk до Qk’.

Податок на кіноквитки впливає на відеоринок, оскільки кіно – і
відеофільми взаємозамінні. Підвищення ціни на квитки в кінотеатрах
зсуває попит на відеокасети від Db до Db’на графіку (б).це, в свою
чергу, спричинює збільшення ціни на прокат відеокасет з 3.00 до 3.50

$.

Що ж відбувається з кіноринком? Поит на кіноквитки зсунеться вгору – від
Dk до Dk’ на графіку (а). Нова ціна рівноваги на кіноквитки (на перетині
Dk’ i Sk*) тепер становить 6.75$ замість 6.35$, а продаж кіноквитків
збільшиться з Qk’ до Qk’’.

Зміна ринкової ціни на кіноквитки посилює ефект зворотного зв’язку на
ціну прокату відеокасет, котра в свою чергу, виливатиме на ціну
кіноквитків. Ми будемо змушені визначити ціни рівноваги і кількість на
обох ринках одночасно. Ціну рівноваги кіноквитка 6.82$ (графік а) задано
перетином кривих попиту і пропизиції на кіноринку (Dk* i Sk*), а ціна
рівноваги відеопрокату 3.58$ (графік б) відповідає перетину кривих
попиту і пропозиції на відеоринку (Db* i Sb). Це точні значення цін
загальної рівноваги і не має підстав очікувати подальших переміщень
кривих попиту і пропозиції на обох ринках.

Аналіз часткової рівноваги не дав би змоги повністю оцінити вплив
податку і привів би нас до висновку, що це підвищує ціни на кіноквитки з
6 до 6.35$.

А аналіз загальної рівноваги показує значно більший вплив податку на
ціни кіноринку – ціна зростає до 6.82 $.

У випадку з взаємодоповнюючими товарами (бензин та автомобілі) – податок
на бензин призведе до збільшення ціни на цей продукт, але це ж зменшить
попит на автомобілі, що в свою чергу, зменшить попит на бензин, що
означатиме часткове зниження цін на нього.

Розподіл та обмін за діаграмою Еджворта.

Проаналізуємо поведінку двох споживачів, котрі можуть торгувати між
собою двома товарами. Товари початково розподіляються між споживачами
таким чином, що торгуючи, вони поліпшують своє становище. Це означає, що
початковий розподіл товарів економічно неефективний. За ефективного
розподілу жоден з них не може поліпшити свого становища, не погіршуючи
становища іншого. З’ясуємо, чому взаємовигідна торгівля призводить до
ефективного розподілу благ. Щоб з’ясувати, чому обмін товарами поліпшує
становище, розглянемо обмін між двома особами. Аналіз грунтується на
двох припущеннях:

Кожна особа має повну інформацію про вподобання іншої.

Обмін товарами не вимагає витрат, тобто витрати на торгові операції
нульові.

Припустімо, що Джеймс і Карен мають разом 10 одиниць їжі і 6 одиниць
одягу (див. Табл. 1).

Щоб з’ясувати чи вигідною буде торгівля, нам необхідно знати їх
уподобання щодо їжі та одягу. Для Карен гранична норма заміни (ГНЗ)
одягу їжею становить 3. (Щоб отримати 3 одиниці їжі вона готова віддати
1 одиницю одягу). А для Джеймса ГНЗ одягу їжею становить тільки 1/2 (він
віддасть тільки 1/2 одиниці одягу, щоб отримати 1 одиницю їжі). Є
можливість взаємовигідної торгівлі, оскільки цінність одягу для Джеймса
вища ніж для Карен, тоді як Карен оцінює їжу вище, ніж Джеймс.

Особа Початковий розподіл Торгівля Кінцевий розподіл

Джеймс

Карен 7Ї, 1 од

3ї, 5 од -1 ї +1од

+1ї-1од 6ї, 2од

4ї,. 4од

Реальні результати обміну залежать від торгівлі.

Скринька Еджворта

Кожна точка скриньки Еджворта одночасно відповідає кошикам Джеймса і
Карен для одягу і їжі.

Карен пропонує Джеймсу 1 одиницю їжі за 1 одиницю одягу і Джеймс
погоджується. Обоє поліпшують своє становище. В тій мірі, в якій ГНЗ
обох споживачів відрізняється, з’являється можливість взаємовигідної
торгівлі, тому що розподіл неефективний, а обмін принесе користь обом.

Щоб забезпечити економічну ефективність, необхідно вирівняти ГНЗ обох
споживачів.

Розподіл товарів ефективний лише тоді, коли ГНЗ між будь-якими їх парами
однакові для всіх споживачів.

Обмін від А до В поліпшує становище як Карен так і Джеймса. Але чи є
розподіл в точці В ефективний? Затонована ділянка між двома кривими
індиферентності (байдужості ) відповідає всім можливим варіантам
розподілу продуктів харчування і одягу, які забезпечують Джеймсу і Карен
краще становище, ніж у точці А, тобто відображає всі можливі
взаємовигідні торговельні операції. Будь-який обмін, що почався в точці
А і переміщав розподіл товарів за межі затонованої ділянки, погіршить
становище одного з споживачів, і тому він не станеться. Розподіл
неефективний (точка В) оскільки криві V2Дж і V2k пертинаються в ній, це
означає, що ГНЗ не однакові. Якщо обмін за неефективного початкового
розподілу поліпшує початкове становище обох споживачів, то новий
розподіл не обов’язково ефективний.

Точка С відображає новий розподіл, який є ефективний тому, що криві
індиферентності дотикаються і ГНЗ однакові. Точка D також відображає
ефективний розподіл, крива V3Дж дотикається до V1k. Ці обидва розподіли
ефективні і жодному з них неможливо віддати перевагу. Хоча для Джеймса
вигідніша точка D ніж С, а для Карен вигідніша точка С ніж D. Остаточний
розподіл залежить від спритності кожної із сторін.

Крива контрактів – проходить через всі ефективні розподіли (точки С i
D). Вона показує всі розподіли, після котрих неможливі взаємовигідні
торговельні операції.

Ці розподіли називають ефективними за Парето, на честь італійського
економіста Вільфредо Парето (1848-1923), котрий розвинув концепцію
ефективності обміну. Розподіл ефективний за Парето, якщо товари
неможливо перерозподілити так, щоб комусь стало краще, але нікому –
гірше.

Якщо ціни на обидва товари однакові як на одяг так і на їжу 1 грн., тоді
ці ринки перебувають в стані конкурентної рівноваги, тобто величина
попиту дорівнює обсягу пропозиції на кожному ринку.

Не всі ціни відповідають станові рівноваги. Наприклад, якщо ціна їжі
становить 1грн., а ціна одягу – 3грн, то їжа має обмінюватись на одяг в
пропорції 3:1. Тому такий ринок не зрівноважений, тобто попит не
відповідає пропозиції. Ця нерівновага має бути тимчасовим явищем.

Ціни будуть змінюватися до моменту, при якому вони досягнуть рівноваги.
Перша теорема економічної теорії добробуту звучить так: якщо кожен
торгуючи на ринку, максимізує свою користність і при цьому відбувається
взаємовигідна торгівля, то в результаті встановлюється рівновага, за
якої розподіл товарів є економічно ефективним.

3. Ефективність та справедливість.

Чи справедливі ефктивні розподіли?

Думки економістів неоднозначні, як визначити справедливість якісно і
кількісно. Тому неможливо надати перевагу одному з ефективних
розподілів.

На перший погляд може здатися, що будь-який справедливий розподіл має
бути ефективним.

Де – Одж – точка, де

у Джеймса не залишається

товарів і його корисність

нульова.

Ок – точка де у Карен

не залишається товарів

і її користність нульова

Користність Джеймса

Точка H відображає неефективний розподіл. Точки А, В і С відображають
ефективні розподіли. Точки А і В поліпшують (відносно Н) становище
однієї особи, не завдаючи шкоди іншій. Порівняємо точки Н і С (уявімо,
що це єдино можливі розподіли).

Порівняно з Н точка С дає більше користності Джеймсу і менше для Карен.
Тобто неефективний розподіл може бути більш справедливим, ніж
ефективний.

Чотири погляди на проблему справедливості:

1). Егалітарний – всі члени суспільства отримують однакові блага.

2). Роулсіанський – максимізує користність найменш забезпечених осіб
(рівності траба надавати більшого значення. Комусь буде гірше, ніж
іншим).

3). Утилітарний – максимізується загальна користність всіх членів
суспільства.

4). Орієнтований на ринок – справедливість встановлюється ринком.

Оскільки ефективні розподіли необов’язково справедливі, суспільство має
якоюсь мірою покладатись на державу, яка перерозподіляє прибутки або
блага між громадяними, керуючись мотивами соціальної справедливості.

Філософи та громадські діячі протягом століть сперечалися щодо
потрібного ступеня рівності:

У демократичних суспільствах підтверджено принципи рівності політичних
прав – брати участь у виборах, свобода слова і віросповідання та інші
коституційні свободи.

Люди повинні мати рівні економічні можливості- усі повинні мати доступ
до найліпших шкіл та робочих місць, зникне дискримінація за расою чи
статтю.

Рівність економічного становища – люди повинні мати однаковий рівень
споживання. Заробітна плата повинна бути одинакова для лікаря і для
няньки, керівника і секретарки. “Від кожного за його здібностями,
кожному за його потребами”- одне з тверджень цієї доктрини.

Розподіл добробуту.

||Уживаючи заходів щодо перерозподілу доходу від багатих до бідних, уряд
може зашкодити економічній ефективності і цим зменшити національний
доход, який належить розподіляти. Питання про те, скільки ми готові
платити зменшенням ефективності за більшу рівність, поставив Артур Оукен
у досліді з “дірявою бочкою”. “Якщо ми цінуємо меншу нерівність, то
схвалимо вилучення грошей від дуже багатих у “бочку перерозподілу для
найбідніших””. Припустімо, що “бочка перерозподілу” протікає, що лише
половина податків, сплачуваних багатими, доходить до бідних. Тоді
перерозподіл в ім’я рівності здійснюють з утратами для економічної
ефективності.

Е

А

Реальний доход багатшої половини.

Поділимо все населення надвоє. Реальний доход половини населення з
нижчими доходами відкладемо по вертикальній осі, іншої половини – по
горизонтальній. У точці А ніякого перерозподілу доходу немає, не
накладаються податки, люди живуть коштом своїх ринкових доходів. За умов
конкурентної економіки точка А ефективна і відсутність державного
перерозподілу доходу максимізує обсяг національного виробництва, багатша
половина населення отримує значно більші доходи, ніж бідніша. В точці Е
доходи можуть бути рівними, тобто кожен долар, гривню, валовий
національний продукт (ВНП) не змінюється. Але тоді заощадження та
зусилля до праці найбагатших можуть зменшуватися, що призведе до
зниження обсягу національного виробництва, зменшується величина
реального національного доходу. За допомогою досліду Оукена ми бачимо,
що з 100$ податків доход бідних збільшиться лише на 50$, а решту буде
втрачено на адміністративні видатки. У “бочці з’явилася велика дірка.”
Перерозподіл зображено на графіку кривою АВZ, відбулося зниження
ефективності. Спроба допомогти одній частині суспільства коштом іншої
може зашкодити усім, або дія, спрямована для вигоди багатих, може бути
корисною для всіх.

Втрати з “бочки перерозподілу”:

Адміністративні витрати – зарплата збирачів податків, бухгалтерів для
програм соціального забезпечення (на 1$ припадає пів пені витрат).

Перепони для стимулів до праці та заощаджень – ставки податків дуже
високі – зменшують надходження до бюджету. Найважливішою втратою є
складова заощаджень – 16% ВНП.

Суспільно – економічні витрати – закляте коло поганого харчування,
недостатньої освіти, схильності до наркотиків, низької продуктивності й
низьких доходів породжує нові покоління бідних сімей. Програми такого
спрямування – це інвестиції, що вимагають ресурсів сьогодні для
підвищення продуктивності завтра.

Існують невеликі втрати економічної ефективності від програм
перерозподілу, вони видаються малими порівняно з втратами від бідності.

В державі загального добробуту уряд пристосовує ринкові сили для захисту
індивідів від випадковостей і гарантує людям мінімальний рівень життя.

До важливих заходів у державі загального добробуту належить державні
пенсії, страхування від нещасних випадків та на випадок хвороби,
страхування від безробіття, страхування здоров’я, продовольчі та житлові
програми, допомога багатодітним сім’ям, підтримка доходів деяких груп
людей.

Уряд відповідає за полегшення становища бідних або шляхом підтримання їх
доходів, або коригування умов, які породжують бідність.

Бідність – це наслідок поганого пристосування індивіда до умов
соціального життя, тобто поведінки, що залежаать від нього самого і яку
він не може змінити.

Сучасна система підтримання добробуту серйозно зменшує стимули до пошуку
праці. Коли людина знаходить роботу, уряд позбавляє її талонів на
харчування, допомоги по безробіттю, пільгової оплити житла, оскільки
допомога для підтримання рівня добробуту різко зменшується зі зростанням
заробітків. Приклад: сім’я з 3 чоловік. ( мати і двоє дітей).

Доход всього – 6133$

В тому числі – допомога по боротьбі з бідністю 4584;

— талони на харчування 1549;

Мати знайшла роботу із заробітком 8000$ за рік. Вона втратила б право на
всі виплати по боротьбі з бідністю, але зберегла б продовольчі талони
вартістю 1306$. Після вирахування суми у 2400$ пов’язаної з доглядом за
дітьми та роботою, використовуваний доход становив би 6906$. Приріст
доходу за рік становив би 773$.

Прогресивною ідеєю, що зберігає економічні стимули до праці є від’ємний
подоходний податок.

Можливі обчислення від’ємного подоходного податку наведено в таблиці.

Заробітки Алгебраїчний податок (“+” коли накладають податок і “-”, коли
надають грошову допомогу) Післяподатковий доход

0

4000

7000

8000

9000

10000 4500

2500

1000

500

0

500 4500

6500

8000

8500

9000

9500

Як видно з таблиці базова допомога становить 4500$ і при збільшенні
заробітків добробут сім’ї зростає. Ідея негативного подоходного податку
породжує деякі питання:

чи повинна програма поширюватися крім сімей і на одиноких осіб;

чи слід зобов’язувати працювати тих, хто отримує допомогу;

чи варто поширити подібні вигоди і на студентів;

чи повинна підтримка бути на такому рівні, щоб забезпечувати лише саме
існування людини, не завдаючи шкоди стимулам до праці, зберігаючи списки
осіб, що отримують допомогу, короткими?

В ході експерименту, проведеного в США, виявили, що сім’ї, які підпадали
під дію щедрішої системи ( ті, хто отримували базову грошову допомогу на
рівні 100% межі бідності) помітно зменшили (аж на 15%) кількість годин,
протягом яких працювали. Якби під експеримент попало все населення, то
зменшення роботи (дірки в “бочці перерозподілу Оукена”) зменшила б
національний обсяг виробництва на 15-30 % бюджетної вартості програми.
Експерименти з нижчим рівнем підтримки доходів призвели до значно
меншого послаблення зусиль до праці.

* Трансферти – це урядові виплати на продукти харчування або житло,
залежно від рівня доходу одержувача (тільки тим, хто заслуговує на
підтримку суспільства).

Самостійна робота студентів.

Ефективність у виробництві. Піндайк – стор.527-533.

Вигоди від вільної торгівлі. Піндайк – стор. 534-538.

Економічні аспекти оподаткування. Нордгауз –стор. 436-452.

Похожие записи