Тема: “Якби я став міністром економіки,

я б у першу чергу…”

План

Проблеми малого підприємства.

Про стан перспективи розвитку туризму в Україні.

За економічним зростанням – добробут!

Медицина.

Стан природного середовища.

Майбутнє економіки України.

Проблема подолання бідності.

Бюджетна сфера.

Енергозабезпечення та енергозбереження.

Промислова політика.

Проблема захисту прав споживачів.

Аграрна політика.

Міцна грошова одиниця.

Сильна національна влада зможе об’єднати всіх, незалежно від партійної
приналежності, в боротьбі з корупцією, злочинністю, спекуляцією.
Надзвичайна економічна та соціально-політична ситуація вимагає вжиття
рішучих заходів. В державі мусить бути порядок на основі законності.

Гарант нашої незалежності – незалежна українська влада та економічні
реформи. Для успішного проведення реформи, для тог, щоб запанувала
справедливість, необхідно створити єдину структуру виконавчої влади: від
Президента України до селищної та сільської Ради.

Для оздоровлення економіки та подолання інфляції необхідно: припинити
виведення капіталу, заборонити кредитну емісію, збалансувати державний
бюджет.

Треба, поки не пізно, перепрофільовувати збиткові підприємства, які б
виробляли суспільно-необхідну продукцію.

Потрібно негайно відмовитись у внутрішньому обігу від валют інших країн.
Це дало б можливість компенсувати вклади від знецінення в ощадбанках уже
сьогодні.

Сільське господарство в економіці України мусить стати пріоритетним.
Потрібно не керувати ним, а допомагати. Для розвитку найпродуктивніших у
світі фермерських господарств необхідно створити спеціалізовані сервісні
підприємства по торгівлі і обслуговуванню фермерів технікою і
енергоносіями. Реальна вартість виробленої сільськогосподарської
продукції повинна визначатись виробниками, а не державою. І це зупинить
процес пограбування села. Розбудова широкої мережі приватних переробних
підприємств та кооперативів, приватних обслуговуючих та
посередницько-збутових підприємств допоможе сільськогосподарським
виробникам стабілізувати ситуацію.

Значним поштовхом у піднесенні сільського виробництва може стати
ефективна система пільгового довгострокового кредитування фермерських
господарств і молодих сімей.

Змінити політику інвестування: зі Сходу на Захід України. Необхідно:
розробити програму мікроекономічних вільних зон, а не макро …

Змінити політику соціального забезпечення: гарантований адресний
соціальний захист пенсіонерів, інвалідів, дітей, студентів, людей, що
втратили роботу з незалежних від них обставин.

Особлива увага освіті, науці, культурі, охороні здоров’я. Припинити
перетоки національного інтелекту в інші держави. Якщо ми дбаємо про
завтрашнє своєї нації, то не маємо права заощаджувати кошти на цих
сферах.

В духовній сфері – національні приоритети понад усе.

Виступати за поступове ядерне роззброєння, пам’ятаючи, що ядерна зброя –
гарант нашої безпеки. Дбати про зміцнення Збройних Сил України як
єдиного гаранта національної безпеки. Змінити застарілі технології на
нові у виробничій сфері: стимулювати виробництво національних товарів.

10. Промислова політика

Вільної осмисленості на цілеспрямованості потрібно надати державній
промисловій політиці. Важливо, щоб стрімкий розвиток окремих галузей
промислового виробництва після тривалої кризи супроводжувався відчутними
якісними перетворення. Насамперед у виправленні глибоких структурних
деформацій. Добре відомо, що економіка України успадкувала вкрай
деформовану структуру промислового виробництва, яка склалася за роки її
перебування у складі колишнього СРСР. За останнє десятиріччя зазначені
деформації ще більшою мірою поглибилися. Вони досягли критичної межі і
потребують максимальної уваги для їх виправлення. У 2000 році,
незважаючи на зростання випуску продукції кінцевого використання,
загальна тенденція щодо погіршення структури промислового виробництва
також не змінилася. За підсумками 2000 року, сукупна частка сировинних
та енергоємних галузей у структурі промислового виробництва наблизилася
до 58 відсотків. Такої деформованої структури промисловості немає в
жодній країні. З огляду на зростання цін на сировинні та енергетичні
ресурси це вже стає проблемою економічної безпеки держави.

Потрібно визнати: ми фактично не маємо механізмів, які б дозволили
змінити ці негативні процеси. Не дивлячись на те, що проблема ця
порушується не вперше. Завдання з завдань промислової політики уряду –
прискорення інноваційного оновлення виробничого потенціалу. Отримані від
економічного зростання ресурси мають бути сконцентровані насамперед на
забезпеченні науково-технічного та технологічного процесу. Інакше
промисловість не матиме перспективи.

Уряду не слід очікувати, що ці питання знайдуть своє вирішення в
автономному режимі, а належить всебічно опрацювати та запровадити
економічні механізми їх розв’язання. Особлива увага уряду має бути
приділена забезпеченню ефективної державної підтримки вітчизняного
високотехнічного та наукоємкого сектора економіки.

Ми зобов’язані з повною відповідальністю поставитися до зміцнення
економічних позицій наявного у нас потенціалу високих технологій, тих
його ланок, що витримали випробування часом, довели свою
конкурентоспроможність в умовах жорсткої і тривалої економічної кризи.
Йдеться насамперед про космічну та авіаційну галузі, хоча зрозуміло, що
власний потенціал високотехнологічного та наукоємкого розвитку економіки
України не обмежується лише цими сферами.

У питання розвитку високих технологій дуже важливим в поглиблення нашого
співробітництва з підприємцями Росії та інших країн СНД. Остання зустріч
з Президентом Російської Федерації Володимиром Путіним у
Дніпропетровську на досягнуті на ній домовленості відкривають широкі
можливості для вирішення цих проблем.

Отже, ефективна державна промислова політика є особливо важливою у
період формування у країні ринкової економіки. Викликало це необхідністю
чіткого визначення цілей і напрямів структурної перебудови
промисловості, формування такої нормативно-правової бази господарювання,
яка б забезпечувала підвищення конкурентоспроможності вітчизняної
продукції. Важливим завданням є також формування внутрішнього ринку, яке
є запорукою відродження української економіки. Аксіомою у світовій
практиці торгівлі давно стала первинність внутрішнього ринку, з якого
надалі відбувається експансія товарів і послуг на зовнішній ринок. Лише
після формування повноцінного вітчизняного ринку він стає суб’єктом
міжнародного ринку і міжнародного відділу праці.

Для радикального ж підвищення конкурентоспроможності української
продукції на світовому ринку недостатньо лише екстенсивних методів.
Необхідно розробити далекоглядну стратегію розвитку експортних галузей,
яка б забезпечила їх конкурентоспроможність на світовому ринку вниз у
середньостроковій перспективі, передусім за рахунок пріоритетного
розвитку високотехнологічних та наукоємких експортних виробництв. Цьому
вже нині має сприяти реалізація політики підтримки цінової
конкурентоспроможності деяких галузей національного виробництва.

11. Проблема захисту прав споживачів.

Проблема захисту прав споживачів часом особливо гостро постала перед
нашою державою. Недосконала законодавча база “сприяла” створенню
“зеленої вулиці” для розквіту надзвичайно прибуткового, але водночас
незаконного піратського бізнесу. Мільйонні прибутки, які нелегальним
шляхом отримують тіньовики, вивели Україну на чільне місце за кількістю
продажу низькоякісної неліцензійної продукції.

Світова практика показує, що розвиток інформаційних технологій та
програмного забезпечення є, безумовно, економічно виправданим. Іноземні
інвестори нерідко вкладають кошти в підприємства саме цієї галузі. На
жаль, останнім часом приплив іноземних капіталів у вітчизняне
виробництво суттєво зменшився. Це пояснюється трохи підключеною
репутацією нашої країни в питаннях захисту інтелектуальної власності.

Розв’язати цю проблему можна, якщо вдається об’єднати зусилля держави та
суспільства. Але парадокс полягає в тому, що значної частки програмного
забезпечення, яке використовується в деяких державних установах, є також
піратськими, тобто неліцензійними. І це тоді, коли закон про легалізацію
програмного забезпечення в державних органах був прийнятий ще 2 роки
тому. Що вже казати, про більшість рядових споживачів, котрі, приваблені
невисокою ціною, також часто віддають перевагу неліцензійній продукції.

Свідченням того, що вітчизняний товаровиробник починає розуміти
необхідність співпраці для задоволення інтересів держави, споживачів та
своїх власних, в приєднання до членів Асоціації з захисту прав
інтелектуальної власності Компанії FMB – виробника програмного
забезпечення та інформаційних технологій. Фактично вироблені будь-якого
виду продукції сьогодні не є достатньо захищеними: наприклад, минулого
року Україна недотримала податків на суму понад 600 млн. гривень лише за
нелегальний обіг тютюнових виробів.

Про якість неліцензійних товарів навряд чи варто говорити. Звичайно,
піратські компанії мають можливість демпінгувати – їхня продукція
справді дешева. Але цілком очевидно, що це не може відбиватися на якості
такої продукції. Присутність на внутрішньому ринку низькоякісних товарів
шкодить інтересам споживачів: насамперед, вони розплачуються за це своїм
здоров’ям, коштами, безпекою тощо.

Оскільки Україна має на меті увійшли до складу Світової організації
торгівлі, їй так чи інакше доведеться змінити чи вдосконалити існуюче
законодавство і привести його у відповідність до світових стандартів.
Тому лише шляхом об’єднання зусиль виробників, споживачів, держави і
громадських установ можна досягти успіху в боротьбі з піратством та
обігом нелегальної продукції. Настав час захистити національну економіку
і заявити світові про свої реальні інтелектуальні надбання.

Чи не найголовнішими питаннями є право людей на кращю оплату праці,
достойну оплату, своєчасну оплату. На рівень життя не нижче прожиткового
мінімуму. Ці та інші питання сьогодні є надзвичайно серйозними
проблемами питаннями, які свідчать про необхідність постійної системної
роботи щодо захисту прав людини. Рівень оплати кращі, диверсифікація
оплати праці – це питання теж стосується захисту прав людини, і ми добре
розуміємо, що їх треба вирішувати, і як найшвидше.

У минулому році в нас серйозною проблемою була несвоєчасна виплата
пенсій. Вдалося її розв’язати. Але на весь зріст постає інша проблема –
достойного рівня пенсій. Із 63 грн. на початку минулого року підняли
середній розмір пенсій до 98 грн. але все це не вирішує питання. Інші
соціальні питання теж мають велику актуальність, але, зрозуміло,
можливість їх кардинального вирішення лежить у площені економіки. Ті
процеси, які розпочалися в ній обнадіюють.

Наступне, що треба буде зробити, це запровадити пенсійне страхування.

В Україні є проблема прав людини. Ця проблема має системний характер,
оскільки в нашій державі ні суспільство, ні кожна людина зокрема не
мають гарантованих державою, передбачених Конституцією та ратифікованих
міжнародними конвенціями прав і свобод. Системність проблеми полягає і
втому, що порушення прав і свобод полягає в їх масовому характері по
всіх основних правах – в соціально-економічній, політичній та державній
сферах. Що головне – порушується природне право на життя людини.
Підтвердження тому – скорочення населення на 3 млн. осіб, десятки і
сотні прикладів незахищеності людей перед бандитизмом, вбивством,
тортурами, наруги над гідністю людини.

12. Аграрна політика.

Ключовим пріоритетом 2002 року – продовження активної аграрної політики,
здійснення дієвих кроків щодо утвердження України як держави з
високоефективним експортоспроможним сільським господарством. Йдеться по
сіті про власну українську модель здійснення реформи на селі, яка була
опрацьована вітчизняними вченими та практиками і запроваджувалася у
життя.

Завдання аграрної політики є створення надійних умов для закріплення
позитивних зрушень у реформуванні АПК, забезпечення дальшого приросту
сільськогосподарської продукції, стабілізації виробництва і
тваринництві, остаточного подолання збитковості та зміцнення фінансового
стану підприємств АПК.

Подальший розвиток агропродовольчого комплексу визначається реформування
сільського господарства, створенням ефективної інфраструктури аграрного
ринку, формуванням і розвитком ринку, землі. Аграрну політику України
необхідно спрямувати на вирішення проблем подальшого реформування
сільського господарства в напрямі утворення високотоварних приватних і
приватно-орендних підприємств, стимулювання участі комерційних структур
у розвитку аграрного виробництва та інтегрування виробництва і переробки
сільськогосподарських продукції, створення ефективної інфраструктури
внутрішніх аграрних і продовольчих ринків. Така політика має стати
вирішальним фактором розв’язання проблем продовольчого забезпечення й
продовольчої безпеки населення України, розширення експорту
сільськогосподарської сировини й продовольчих товарів.

Особливої уваги потребують питання, що стосуються врегулювання майнових
відносин реформованих підприємств, формування цивілізованого ринку землі
та забезпечення надійного державного захисту приватної власності на
землю, удосконалення інфраструктури ринків збуту продукції та ринків
матеріально-технічних ресурсів для потреб аграрного сектора,
запровадження механізмів іпотечного кредитування та спрямування ризиків
сільськогосподарського виробництва. У цьому році слід обов’язково
вирішити організаційні та фінансові питання щодо створення земельного
(іпотечного) банку.

13. Міцна грошова одиниця.

Друга безальтернативна складова економічної політики після кризового
розвитку – це реалізація на ділі політики міцної національної грошової
одиниці. Небезпечна тенденція зростання цін протягом останніх 3-х років
не може не турбувати.

Інфляційні процеси знецінюють потенціал економічного зростання, який
формується в українській економіці. Вони унеможливлюють
конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників, стримують
можливості нагромадження капіталу, зменшують інвестиційну привабливість
національної економіки.

Ознакою недостатності керованості грошово-валютної системи стала глибока
диспропорція між валютною стабілізацією гривні і значним рівнем
внутрішньої інфляції. Така ситуація підриває конкурентоспроможність
насамперед, експортних галузей. І може виявитися відчутним гальмом
економічного зростання.

Ще раз наголошуємо суттєве зниження інфляції та прогнозована
стабільність валютного курсу гривні має розглядатися як одна з
визначальних передумов не лише досягнення сталих параметрів економічного
зростання, а й збереження та нагромадження доходів населення. Треба
створити необхідні передумови зниження інфляції у 2002 році – до 9-10, а
у 2003-2004 роках до 7-8 відсотків. Для цього більш чіткими мають бути
позиція та дії Кабінету Міністрів. І перш за все в утвердженні
ефективних механізмів антимонопольного регулювання цін, подоланні хаосу
і безладдя, що мають місце у цій сфері.

Люди цілком логічно порушують питання: чому невпинно зростають ціни на
комунальні послуги, а якісь їх невпинно погіршується? У 2000 році
житлово-комунальні тарифи штучно підвищено на 39 відсотків. Що це дало?
Заборгованість з відповідних платежів зросла на 6,2 млрд. грн., а термін
заборгованості населення склав 11,7 місяця. Боржниками стала майже
половина країни. Хіба за таких дій можу бути стабільна динаміка цін?
Потрібно зрозуміти принципову відмінність економічної ситуації у 2001
році порівняно з попереднім. Її сутність: якщо торік економічне
зростання поєднувалося з інфляцією, то цього року маємо забезпечити
зростання у поєднані зі стабільними цінами.

Зрозуміло, що таке завдання на порядок складніше. Допускаю ситуацію, за
якої можливо доведеться дещо поступитися темпами зростання, але міцність
грошової одиниці має відчутно зрости. Це вимоги насамперед, суспільства,
широких верств населення. Люди мають бути впевнені, що ціни не лише
сьогодні, а й через місяць, і через півроку, і надалі залишатимуться
стабільними. Ми переконанні, що нам під силу витримати і провести таку
лінію.

Висновок.

Регулярна реформа та зменшення адміністративного втручання у
підприємницьку діяльність – один із напрямків підтримки розвитку малого
підприємництва.

Серед основних напрямків туризму є: стимулювання внутрішнього та
іноземного туризму; будівництво нових туристичних об’єктів; залучення
приватного сектора до туристичного підприємництва; розвиток активних
видів туризму.

Для поліпшення якості життя необхідно погасити у повному обсязі бюджетну
заборгованість із соціальної допомоги та заробітної плати працівникам,
бюджетної сфери, скоротити заборгованість із заробітної плати у
виробничій сфері, забезпечити своєчасні поточні виплати заробітної
плати, пенсій та інших соціальних виплат, впорядковувати орендні
відносини у сільському господарстві. Необхідно провести ще цілу низку
заходів.

Що стосується медицини, то нам конче потрібна страхова медицина,
необхідно піднімати заробітну плату медичному персоналу, погашати
існуючі заборгованості перед медиками. Я переконана у тому, що соціальна
ефективність медичної допомоги – це є рівність для всіх верств
населення. Вбачаю потребу забезпечити однакову вартість і якість
медичної допомоги як для бідних, так і для багатих.

Тільки спільними зусиллями ми можемо відбудувати храм природи, який
водночас є і храмом людської душі.

Реформування економіки України може продовжуватися протягом тривалого
часу. З огляду на це, доцільно розробити державну комплексну програму,
яка повинна передбачати такі етапи:

подоланні кризових явищ (збереження промислового потенціалу всіх галузей
промисловості, забезпечення його здатності до виживання, призупинення
падіння виробництва, подолання його розбалансованості в галузевому та
регіональному розрізах);

стабілізація становища (підтримання виробництва на досягнутому рівні та
його постійне стале зростання, забезпечення складу і структури сфери
виробництва для задоволення поточних і перспективних потреб народного
господарства країни);

розвиток виробництва (удосконалення виробничої бази всіх галузей
промисловості, доведення її до рівня розвинутих країн світу, підвищення
якості та конкурентоспроможності продукції на базі НТП).

Важливою складовою стратегічного розвитку української газотранспортної
системи залишається визначення шляхів співробітництва з іноземними
інвесторами та ефективної форми управління її активами. При розв’язанні
цього завдання актуально виходити з таких варіантів:

Управління майном за рахунок його переданні у концесію на тривалий строк
СП, створеному за участю іноземного інвестора.

Укладання з іноземними інвесторами договору про спільну діяльність без
утворення юридичної особи.

Практичне акціонування НАК “Нафтогаз України” з включенням до її
структурного фонду акцій, емітованих на вартість ГТС, шляхом прийняття
відповідного закону України.

Закріплення у користуванні НАК “Нафтогаз України” майна, а також
державних пакетів акцій на тривалий строк шляхом прийняття відповідного
закону України.

Передання в управління українським комерційним приватним структурам
державного майна, з його наступною приватизацією.

Залучення іноземних інвестицій в об’єкти ГТС, із збереженням державної
форми власності.

Для створення цивілізованого енергоринку, забезпечення стабільних умов
роботи НТЗ і модернізації галузі необхідно продовжити підприємства
кредитами для закупівлі нафти і залучити іноземні інвестиції.

Для подальшого зміцнення позитивних тенденцій та створення умов для
спішної роботи промисловості у нинішньому році необхідні такі заходи:

здійснення інвестиційної стратегії, що передбачає розвиток імпортуючої
продукції та впровадження державою протекціоністських заходів щодо
захисту вітчизняного виробника. Головні потоки інвестицій за такого
підходу слід спрямовувати в галузі, що мають пріоритетну цінність для
розвитку національного виробництва, внутрішнього ринку: машинобудування,
харчову, легку промисловість, нафтохімічну тощо.

посилення інноваційної орієнтації промислового розвитку. Насамперед,
йдеться про розвиток найбільш капіталомістких напрямів, де можна
застосувати досягнень науково-технічного прогресу: випуск наукомісткої
продукції високого технічного рівня, нових зразків техніки, розробки
принципово нової технології виробництва;

надання відчутного поштовху структурним реформам, стимулюючи позитивні
зміни в галузевій структурі виробництва за рахунок скорочення
матеріальних витрат на основі масштабного технологічного оновлення,
поліпшення якості продукції, переходу до використання альтернативних
енергетичних та конструктивних цінних матеріалів.

Для цього необхідно посилити державний вплив на хід реформування
внутрішнього ринку і здійснення структурної перебудови, активніше
використовувати економічні важелі для стабілізації цінового фактора,
запобігання натуралізації товарних відносин та відновлення позитивної
динаміки інвестиційних і відтворювальних процесів. Тобто, в стратегії
державної економічної політики необхідно посилити ті напрямки, які
сприяють підвищенню сукупного попиту й пропозиції та забезпечують
створення міцних передумов стійкого економічного зростання в
довгостроковій перспективі.

Аграрна реформа в Україні вже набула незворотного характеру. І головне –
зараз не втратити темпів, не розпорошувати сили, а сконцентруватись на
розв’язанні невідкладних завдань. Поточну ситуацію і зміни, що
відбуваються на селі можна назвати “епохальними”. Адже кардинально
змінився сам характер майнових і виробничих відносин. Юридично
реформовано майже 11 тисяч колективних господарств, а на їхній базі
виникли десятки тисяч господарств ринкового типу, зокрема, фермерських,
утворилося 11,5 мільйона особистих селянських господарств. Це й
становить основи приватного господарювання на селі.

За статистикою намітилося вже чітка тенденція до стабілізації
виробництва в аграрному секторі. Нині вперше за останнє десятиріччя
вдалося хоч і не небагато, але збільшити виробництво
сільськогосподарської продукції. Причому, саме фермерські та особисті
селянські господарства в виробляють близько 70 відсотків усіх продуктів
на внутрішньому ринку. А надходження бюджету аграрного сектора
збільшилися до 1 мільярда гривень. Щоб закріпити досягнуте необхідно
вдосконалити й розширити законодавчу базу для дальшого провадження
ринкових реформ в аграрній галузі, створити нові бізнесові структури,
які дають змогу працювати ефективніше.

Необхідно також передусім подолати недоліки й негативні явища, які
гальмують реформи на селі: недосконала правова соснова реформ, створює
широке поле для зловживань, а справжні трудівники хлібороби залишаються
ошуканими. Нагальною потребою стало прийняття Земельного кодексу, який
має підвести законодавчу базу під аграрну реформу і стане гарантом
захисту інтересів селян, нових земельних власників, які з’явилися в ході
реформування. Для розв’язання проблем селян необхідно ще до весни
ухвалити закон про кредитування села, де буде передбачене довготермінове
кредитування. Нового правового оформлення потребує страхування ризики
господарювання на землі.

Отже, інтереси самостійної України і особи в нашій державі – понад усе!

Похожие записи