.

Термінологія з питань тінізації, детінізації цивільного обороту речей, прав, дій та відмивання доходів незаконного походження (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2833
Скачать документ

Реферат на тему:

Термінологія з питань тінізації, детінізації цивільного обороту речей,
прав, дій та відмивання доходів незаконного походження

Основна частина понятійного апарату, сформульована автором у процесі
проведення попереднього [79, 379–414] та уточнено у даному дослідженнях.

Деякі терміни, визначені в роботах зарубіжних [60, 3] і вітчизняних
авторів [64, 106–118; 135, 35], піддані нами аналізу [79, 379–414] і
згідно з наведеною аргументацією, викладені в даній роботі з певними
змінами. Водночас частина запропонованої термінології цими авторами
включається в депозитарій термінології даної роботи без змін [64,
106–118].

Разом із тим, вважаємо за необхідне наголосити, що джерела і потенціал
відтворення тіньових відносин і відносин, пов’язаних із відмиванням
доходів незаконного походження у сфері цивільного обороту речей, прав,
дій, набули всепроникаючого, саморегулятивно-прогресуючого характеру, у
зв’язку з чим діапазон джерел і причин тіньової економіки є занадто
різноманітним. Тому ми не виключаємо, що при подальших, більш детальних
фрагментарних дослідженнях феномена “тіньова економіка” (у межах наук –
економічна кримінологія, економічна теорія, соціологія права, фінансове
право, судова бухгалтерія, фінансово-господарська документалістика (як
підгалузь криміналістичної науки), кримінально-правова прогностика (як
підгалузь кримінально-правової науки про відтворення і відмирання джерел
підпільного (криміногенного) сектора тіньової економіки, їх
криміналізацію і декриміналізацію), ризик-менеджмент, економічна безпека
підприємництва у сформульований тут понятійний апарат можуть бути
внесені зміни і доповнення.

Разом з тим, у межах даного (на наш погляд, базового в контексті
розробки економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки)
дослідження при формулюванні термінології і понятійного апарату ми
намагались врахувати діалектичні аспекти змісту явищ та тих чи інших
понять, що їх відображають, а також визначені раніше в теорії права
дефініції, юридичну техніку, інші теоретично-правові засади, HYPERLINK
“http://click02.begun.ru/click.jsp?url=4vrJyL1iZ3gf9AWscUNqrgZfaC*Sen82N
dKTQToAV7QLvgIiED-XM16t8T5ipi9HFEmGOYPcJdt7avXAjkzJed6qNAAv-VALksVMNCVn3
VL8wtEyuNr7NLTLMb5yHDEFKqzrKE9mMNtEJt45Qmj5n9ErAJCJXGDcUb4KSy*Pu9aaGNfZb
Dt*aT1-PS-sGMNGj75WVzuJwFLV6x методики й економічні технології,
напрацьовані в межах систем правових, економічних, соціологічних та
інших наук, які можуть мати відношення до пізнання, відстеження, оцінки
і протидії феномену “тіньова економіка”.

Об’єднання цієї термінології в єдиний, діалектично пов’язаний банк
термінів (словник) дасть можливість більш концентровано і точно
відобразити систему основних юридично-значимих ознак, визначених у
процесі дослідження криміногенних тіньових відносин.

Виходячи із зазначеного, робочі поняття, які містять задекларовані нами
вище відповідні методологічні засади, можуть бути сформульовані так:

Тіньова економіка – це сукупність соціально-нейтральних або
соціально-позитивних неоподатковуваних джерел доходів громадян,
отримуваних від неврахованих і неоподатковуваних державою видів
економічної діяльності, а також конгломерат соціально-негативних джерел
тіньових доходів і антисоціальних джерел тіньових капіталів, отриманих
за рахунок скоєння протиправних криміналізованих і криміногенних, але
некриміналізованих тіньових діянь у тих чи інших сегментах
суспільно-економічних, фінансових, цивільно-правових відносин або
відносин у сфері цивільного обороту речей, прав, дій країни в цілому.

Тобто джерелами тіньових доходів, як елементів складових тіньової
економіки, може бути будь-який сегмент відносин, що складає рух речей,
прав, дій у сфері цивільного обороту країни.

Співвідношення поняття “цивільний оборот” з поняттями “економічні”,
“фінансові”, “господарські”, “цивільно-правові” відносини автор
розглядає як ціле й частина. Фінансові і господарські відносини є
різновидами економічних відносин, що частково відображають зміст поняття
“цивільний оборот”, “економічні” і “цивільно-правові” відносини і є
складовими частинами, які на макрорівні відображають повний комплекс
відносин, що складаються у процесі руху речей, прав, дій, який
здійснюється у межах поняття “цивільний оборот” (повне визначення
поняття “цивільний оборот” див. нижче).

Примітка. “Складові елементи тіньової економіки” ми розглядаємо у двох
аспектах:

перший – як метод формалізації феномена “тіньова економіка” (далі – ТЕ)
через його структурно-логічний поділ на незмінні за змістом сектори ТЕ
(“підпільний” і “неформальний”), а також мінливі (джерела та види чи
підвиди джерел ТЕ) базові категорії вчення про тіньову економіку;

другий – як терміни, що відображають певний технологічний зміст,
документально-правове та організаційно-процедурне супроводження процесів
руху речей, прав, дій у цивільному обороті країни.

Ця примітка відображає також наші підходи до визначення термінів
“сектори”, “джерела” та “види чи підвиди джерел” ТЕ (тобто як
логіко-структурний інструментарій формально-логічної систематизації
змісту різноманітних за технологією і схожих за своєю природою явищ, що
входять у той чи інший складовий елемент ТЕ).

Складові елементи тіньової економіки – це “сектори”, “джерела”, види та
“підвиди джерел” тіньової економіки.

“Сектори” тіньової економіки – це структурно-логічні форми поділу
тіньової економіки на “неформальний” і “підпільний” сектори, які на
класифікаційно-методологічному рівні взаємодіють з такими елементами
тіньової економіки, як “джерела”, види джерел і різноманітні економічні
та кримінально- і цивільно-правові підвиди джерел.

Неформальний (свідомо невраховуваний державою) сектор тіньової економіки
– охоплює сукупність соціально-нейтральних та соціально-позитивних
неоподатковуваних джерел доходів громадян, отримуваних від
невраховуваних і звільнених від оподатковування державою видів
економічної діяльності (робота на присадибних ділянках, ремісництво,
малоповерхове будівництво громадян, епізодичне отримання чайових, догляд
за дітьми, епізодичне прибирання житла за плату, випадкові епізодичні
підробітки з незначною платнею, доходи, отримані з джерел з пільговим
режимом оподаткування тощо).

Підпільний сектор тіньової економіки – сукупність соціально-негативних
джерел тіньових доходів (незначні протиправні доходи, отримувані за
рахунок адміністративно-правових проступків або скоєння малонебезпечних
криміналізованих діянь, незначні розкрадання, такі ж ухилення від
оподаткування тощо) та конгломерат антисоціальних,
відтворювально-прогресуючих, надпотужних джерел накопичення тіньових
капіталів, отриманих за рахунок скоєння суспільно-небезпечних
криміналізованих чи некриміналізованих, нелегальних або псевдолегальних
діянь у сфері цивільно-оборотних відносин.

Джерела тіньової економіки за логіко-структурною формою є складовими
елементами того чи іншого сектора ТЕ. За змістом – це
кустарно-виробничі, невраховувані державою з причин звільнення від
оподаткування, види економічної діяльності (ст. 5 Декрету КМУ № 13–92
від 26.12.92), епізодичні, незначні за обсягами доходів послуги в
“неформальному секторі” тіньової економіки, а також джерела “підпільного
сектора” ТЕ – соціально-негативні та антисоціальні криміналізовані або
некриміналізовані діяння, нелегальні чи псевдолегальні
фінансово-господарські або цивільно-правові операції, спрямовані на
накопичення, акумуляцію, відтворення, “намивання”, “відмивання” чи
легалізацію капіталів незаконного походження у процесі цивільного
обороту речей, прав, дій.

Таким чином, за формою і за змістом джерела ТЕ поділяються на два види –
джерела неформального і джерела підпільного секторів тіньової економіки,
а за – структурою на різнорівневі, різнопрофільні види чи підвиди
джерел.

Різнорівневі джерела ТЕ – це сукупність споріднених тіньових проявів чи
видів неврахованої економічної діяльності та тіньові доходи, отримані
шляхом використання однакових організаційно-управлінських і
фінансово-господарських технологій, схожих за об’єктним, суб’єктним та
причинним комплексом, у зв’язку з галузевими, територіальними чи іншими
спільними класифікаційними ознаками структурно підпорядковані в групи чи
підгрупи по вертикалі від макро- до мікрорівневих однопрофільних джерел
тіньової економіки. (Під різнорівневими джерелами ТЕ за іншими
класифікаційними ознаками можуть, наприклад, бути такі джерела ТЕ, як
“традиційно-кримінальні види джерел”, яким підпорядковані:
загальнокримінальні види злочинів (наркобізнес, рекет і т. ін.); злочини
у сфері економіки (всі види розкрадань, корисливі господарські злочини,
способи скоєння злочинів, види способів, посадові злочини та ін.) [79,
402–407].

Однопрофільні джерела ТЕ – це сукупність тіньових проявів чи видів
неврахованої діяльності, а також тіньові доходи, що отримуються шляхом
використання однакових організаційно-управлінських і
фінансово-господарських технологій, схожих за суб’єктним та причинним
комплексом, притаманних рівнозначним напрямам підприємницької
діяльності, галузям, територіям тощо. Наприклад, джерела ТЕ притаманні
агропромисловому комплексу або енергоринку, конкретній території або
конкретному виду злочинів тощо.

Різнопрофільні джерела ТЕ – це сукупність різноманітних тіньових проявів
чи різних видів неврахованої економічної діяльності та тіньові доходи,
отримувані шляхом використання різних організаційно-управлінських і
фінансово-господарських технологій, отриманих для кожного окремого
джерела за об’єктним, суб’єктним та причинно-детермінаційним
комплексами, що залежать від специфіки різних галузей народного
господарства, території, напрямів підприємницької діяльності, видів
злочинів та ін.

Примітка. Поділ джерел ТЕ на види і різнорівневі чи різнопрофільні
підвиди в розрізі секторів ТЕ закладає методологічну основу щодо повного
охоплення, класифікації і прогнозування занадто різноманітного
конгломерату тіньових процесів, пов’язаних з рухом речей, прав, дій у
цивільному обороті країни. 

0e0v3?7oooooooooocccccccccccccccc

&

витікає з договірних і позадоговірних інститутів зобов’язального права
між підприємствами, об’єднаннями всіх форм власності,
фінансово-господарського капіталообороту між установами банківської чи
парабанківської системи, іншими юридичними, а також фізичними
особами-суб’єктами цивільного обороту з приводу вилучення, успадкування,
дарування, купівлі-продажу, переуступки прав власності (передачі під
заставу, заклад, на збереження чи в оперативне управління) майна,
майнових прав, реалізації прав інтелектуальної власності, надання послуг
чи виконання робіт. Тобто сукупність операцій стосовно руху (цивільного
обороту) речей, прав, дій як з використанням цивільно-правових, так і
фінансово-господарських інструментів фіксації факту обороту.

Суб’єкти цивільного обороту – резиденти та нерезиденти, що здійснюють
цивільно-оборотні операції на митній території країни, а також державні
органи і недержавні організації (приватні нотаріальні контори,
комерційні банки як агенти валютного контролю та ін.), що беруть участь
у процесах цивільного обороту речей, прав, дій.

Легальний цивільний оборот – сукупність цивільно-оборотних операцій з
приводу руху речей, прав, дій в офіційно враховуваному і неформальному,
тобто невраховуваному і неоподатковуваному обороті країни.

Псевдолегальний цивільний оборот – сукупність цивільно-оборотних
операцій стосовно руху речей, прав, дій з використанням легітимних
(офіційних) цивільно-оборотних інструментів (нотаріальне посвідчення,
реєстрація актів громадянського стану тощо), фінансово-господарських
технологій, але з мотивів протиправного походження повністю чи частково
не врахованих (з метою розкрадання, ухи-лення від оподаткування) або
врахованих у повному обсязі, та за своєю суттю тіньових операцій,
спрямованих на: “намивання” капіталів незаконного походження (незаконні
емісії – фіктивні розрахункові операції з кредитовими чи дебетовими
авізо, з “дружніми”, “зустрічними”, “бронзовими” векселями); створення
позабалансових портфелів пасивних і активних кредитних операцій;
акумуляцію коштів незаконного походження, тобто вкладання у вигляді
інвестицій, кредитів та ін.; відмивання капіталів незаконного
походження.

Нелегальний цивільний оборот – сукупність цивільно-оборотних операцій
стосовно протиправного руху речей, прав, дій поза межами врахованого і
оподаткованого обороту країни (тіньові торговельно-посередницькі,
валютно-обмінні операції, невраховані дії з приводу передачі прав
власності, успадкування та ін.).

Примітка. Терміни “легальний”, “псевдолегальний”, “нелегальний”
економічний оборот розглядаються як група фінансово-господарських
операцій відносно будь-якої зі складових частин процесу руху речей,
прав, дій у цивільному обороті.

До першої складової цивільного обороту належать оборотні операції, що
супроводжують процес управління виробництвом, договірні і позадоговірні
відносини стосовно руху прав власності, їх переуступки, передача в
оперативне управління, тобто рух речей, прав, дій у сфері господарської
діяльності. “Фінансово-господарський оборот” може вживатися як синонім
терміну “економічний оборот”. Терміни “легальний”, “псевдолегальний”,
“нелегальний” оборот містять ті ж механізми, а відповідно і значення, що
й одноіменні терміни, визначені для висвітлення аналогічних видів
цивільного обороту.

Друга складова частина цивільного обороту – це оборотні операції, що
супроводжують процес руху речей, прав, дій, пов’язані не з економічними
чи фінансово-господарськими, а суто цивільно-правовими інструментами
фіксації процесу руху речей, прав, дій (успадкування, дарування,
купівля-продаж – через нотаріальне посвідчення угод, приватизаційні
аукціони та ін.). У зв’язку з децентралізацією нотаріальної діяльності і
відсутністю дієвого механізму контролю цей сегмент обороту є також
високо потенційним напрямом тіньового капіталообороту, відмивання
капіталів незаконного походження та значним за своїми обсягами джерелом
тінізації суспільно-економічних відносин. Тобто цивільно-правова
фіксація руху речей, прав, дій може також мати “легальний”,
“псевдолегальний” і “нелегальний” характери.

Таке ж значення мають терміни “легітимні”, “псевдолегальні”,
“нелегальні” фінансово-господарські “операції”, “технології”,
“цивільно-правові інструменти” та інші форми супроводження руху речей,
прав, дій у сфері цивільного обороту.

Тіньовий валовий оборот – це сукупність псевдолегальних і нелегальних
цивільно-оборотних операцій, що супроводжують тіньовий
фінансово-господарський, цивільно-правовий рух речей, прав, дій як у
неформальному і підпільному секторах тіньової економіки, так і
псевдолегальний рух речей, прав, дій у легальній сфері економічної
діяльності.

Література:

Андреев И.Д. Методологические основы познания социальных явлений. – М.,
1977. – С. 102 – 103 .

Аскин Я.Ф. К вопрорсу о категориях детерминизма // Современный
детерминизм и наука. – Новосибирск, 1975. – Т. 1. – С. 44 – 45.

Базелюк А.В., Коваленко С.О. Тіньвоа економіка в Україні. Київ: Україна
НДЕІ Мінекономіки, 1998. – 206 с.

Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її
профілактики // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, – 2000. – С. 15.

Бантишев О.Ф. Контрабанда, що вчинюється організованими групами, та
суміжні з нею злочини. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби з організованою злочинністю в регіоні
(Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній
академії України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 39.

Барановский А. Преступный айсберг // Финансы Украины. – 1995. – № 36. –
С. 8.

Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. –
М., 1973. – С. 68 – 76.

Блувштейн Ю., Яковлев А. Введение в курс криминологии. – Минск, 1983. –
311 с.

Борисов В.І. Вивчення проблем боротьби з економічною злочинністю вченими
НДІ ВПЗ АПрН України // Збірник матеріалів міжнародної
науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері
економічної діяльності (Національна юридична академія України ім.
Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 21.

Бородюк В., Турчинов О., Приходьмо Т. Оцінка масштабів тіньової
економіки та її вплив на динаміку макроекономічних показників //
Економіка України. – 1996. – №11. – С.19 – 23.

Беккер Г. Crime and Punishment // Journ. Polit. Econ. 1966. Vol. 76, №2;
Економічний аналіз і людська поведінка // THESIS. 1993. – Т.1, – Вип.1.
– С. 38.

Венцковский Л.Э. Философские проблемы развития науки. – М., 1982. – С.
68.

Ворович Б.А. Философская структура практики. – М., 1972. – С. 41.

Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання
// Економічний часопис. – 1996. – №11. – С. 23; Глуховский М.
Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – №9. – С. 14 – 16;
Головин С. Теневая экономика: преступление без наказания? // Коммунист.
вооруж. сил. – 1990. – № 23. – С. 33 – 38; Кербер С.Н. О теневой
экономике // Пробл. Прогнозирования. – 1992. – №6. – С. 111 – 113; Клюня
В.Л., Пузиков В.В. Теневая экономика: генезис, структура и современные
особенности // Вести Белорус. ун-та. Сер.3: История. Философия.
Политология. Социол. Экономика. Право. – 1992. – №2. – С. 52 – 54;
Клюшников А.С. Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономики. – М.:
Правл. Всесоюз. о-ва «Знание», 1990. – 29 с.; Козлов Ю. Теневая
экономика и преступность // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С. 120
– 127; Корягина Т.И. Теневая экономика: что это такое? // Коммунист
Грузии. – 1990. – №10. – С. 20 – 27; Лазовский В. О сущности, структуре
и субъектах «теневой экономики» // Эконом. науки. – 1990. – № 8. – С. 62
– 67; Ларьков А.В. Теневая экономика: история и сущность // Хоз-во и
право. – 1991. – № 2. – С. 119 – 126; Осипенко О.В. Экономическая
криминология: Пробл. старта // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С.
130 – 133; Осипенко О.В., Козлов Ю. Г. Что отбрасывает тень // ЭКО:
Экономика и орг. пром. пр-ва. – 1989. – № 2. – С. 47 – 59; Проблемы
теневой экономики // Изв. АН СССР. Сер. экон. – М., 1990. – № 2. – С. 86
– 113; Рутгайзер В. Теневая экономика в СССР: Обзор лит. и исслед. //
Свобод. мысль. – 1991. – №17. – С. 119 – 125; Савельева Т. «Коза ностра»
по-советски // Моя Москва. – 1991. – №10. – С. 4 – 5; Теневая экономика
/ Бунич А.П., Гуров А.И., Корягина Т.И. и др. – М.: Экономика, 1991. –
159 с.; Шохин А.Н. О структуре и масштабах теневой экономики // Финансы
СССР. – 1990. – № 7. – С. 23 – 28; Шохин А. Теневая экономика: Мифы и
реальность // Экономика и жизнь. – 1990. – № 33. – С. 9.

Гиргинов Г., Янков М. Наука и творчество / Пер. с болг. – М., 1979. – С.
127.

Голіна В.В. Місце організованої злочинності в структурі загальної
злочинності (на матеріалах Харківського регіону) // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 44.

Горщак А., Дидоренко Э., Иванов. Теневая экономика: опыт
криминологического исследования. – Луганск: РИО ЛИВД. – 1997. – 173 с.

Грошевий Ю.М. Процесуальні особливості розслідування і судового розгляду
справ про злочини, вчинені організованою групою // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 24

Даньшин І.М. Щодо питання про кримінологічне поняття економічної
злочинності // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, 2000. – С. 34

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020