Реферат на тему:

Сценарний підхід до прогнозування макропоказників бюджетної сфери

Проблемам формування і проведення ефективної бюджетної політики
належить чільне місце при визначенні темпів та напрямів розвитку
суспільства й економіки. Загалом, ця політика зумовлює реальний
потенціал держави та її можливості. В умовах трансформації українська
економіка повинна максимально ефективно використати інструменти
бюджетно-податкової політики. Це дозволить збалансувати основні
макропропорції, а в перспективі акумулювати та спрямувати державні кошти
по пріоритетних галузях економіки для забезпечення стабільності
економічного зростання. Держава впливає на розподіл і перерозподіл
доходів громадян, на зміни у доходах, споживанні та обсягах валової
доданої вартості, виробленої у економіці. Через фіскальні механізми
здійснюється вплив на структурну та промислово-інноваційну політику. При
цьому оцінка та прогнозування доходів і витрат бюджету є основними
елементами в державному програмуванні стабілізації та забезпеченні
економічного зростання. Стан державного бюджету має досить вагомий вплив
на реальну економіку, тому надзвичайно важливими стають питання
наукового передбачення та оцінки впливу різних варіантів
податково-бюджетної політики на макроекономічну ситуацію у країні в
цілому та на стан державного бюджету зокрема.

Попри певну невизначеність, притаманну процесу прогнозування, розробка
інструментарію для здійснення прогнозування бюджетних показників на
середньострокову перспективу є надзвичайно важливим завданням,
розв’язання якого дозволяє розробити та оцінити вплив різних варіантів
податково-бюджетних та загальноекономічних заходів на розвиток державних
фінансів, оцінити необхідні масштаби стабілізації бюджету та вибрати
оптимальні заходи, спрямовані на досягнення такої стабілізації.

Як показує світовий досвід, при розробці моделей бюджетних процесів
використовуються різноманітні підходи та методи, зокрема метод
деталізованого моделювання; метод використання фактичної ставки
оподаткування; метод визначення еластичності податків; метод
пропорційного коригування тощо. В останні роки все більше дослідників
ввідають перевагу економетричним методам моделювання процесів бюджетної
сфери, зокрема системним, симультативним. Це пов’язано з тим, що
бюджетна сфера є досить складним об’єктом, який може бути описаний
сукупністю характеристик, пов’язаних балансовими, функціональними та
стохастичними співвідношеннями, роздільне прогнозування яких є
некоректним. Крім того, на основі симультативних систем рівнянь можуть
бути отримані варіанти прогнозу для широкого діапазону початкових умов
та припущень, а також може бути реалізовано сценарний підхід до
отримання прогнозу основних макропоказників, який дозволяє формувати
науково обґрунтовану бюджетно-податкову політику з урахуванням всіх
можливих наслідків. Тільки системне моделювання процесів бюджетної сфери
дозволяє врахувати взаємопов’язаність її показників, оцінити як прямі,
так і зворотні залежності, отримати прогнози залежно від різних
варіантів розвитку.

Побудова макромоделі бюджетної сфери є складним ітераційним процесом,
який органічно поєднує чотири етапи: розробку, діагностування,
корегування моделі, побудову та програвання сценаріїв [10].

Перший етап є найбільш відповідальним. Саме на цьому етапі потрібно
розробити логічну схему взаємозв’яків системи економічних показників
бюджетної сфери; сформулювати формалізовану модель та оцінити її
параметри. Після оцінки параметрів розробленої моделі переходять до
другого етапу моделювання – етапу діагностики. Процес діагностики
складається з перевірки моделі на відтворення фактичних даних, на якість
прогнозної придатності та на здатність адекватної реакції на шоки в
економіці. Тільки після отримання позитивних результатів етапу
діагностування модель можна використовувати для прогнозування
відповідних показників системи та програвання сценаріїв економічного
розвитку при різних варіантах бюджетно-податкової політики.

Моделювання бюджетного сектора України проводилось нами згідно з
описаною вище концепцією, що дозволило не тільки розробити агреговану
макромодель бюджетної сфери, але й провести ефективний аналіз
взаємозв’язків між дохідною, витратною частинами Зведеного бюджету
України та бюджетним дефіцитом. Крім того, провести прогноз основних
показників, виходячи з різних напрямів (сценаріїв) розвитку.

1. Модель бюджетної сфери України. Розроблена симультативна модель
бюджетного сектора економіки України включає функціональні залежності,
побудовані для основних джерел формування дохідної частини бюджету, а
саме: податку на прибуток підприємств, прибуткового податку з громадян,
податку на додану вартість і акцизних зборів. Для врахування
взаємозв’язку податкових надходжень з видатковою частиною, до аналізу
включено тотожності, які описують бюджетний дефіцит, загальні доходи та
видатки зведеного бюджету. Крім того, в модель включені такі важливі
макропоказники, як валова додана вартість та споживання.

У цілому модель включає дев’ять регресійних рівнянь і тотожностей, що
робить її досить простою, прозорою та легкою в реалізації. Вона має
такий формалізований вигляд:

1. REV = EPT + VAT + OTH + PIT + EXCISE.

2. EXPEN = DSERV + DEFADM + SOCUL + IG + OTHEX.

3. BDEF = REV – EXPEN.

4. EPT = F(IG, EPTT, GEPT, EPTE, DE,KE ).

5. EXCISE = F( D(EXC), GEXC, CEXC)).

6. PIT = F(AVGSAL, D(EXPEN), LOG(VAT), PIT(–1), SOC).

7. VAT = F(D(VATTR, FGVATR, FCVATR, D(COFF), EPT).

8. GDP = F(COFF, DEF).

9. COFF = F(RFCVATR, VATR, FGVATR, PIT), (1)

де REV – доходи зведеного бюджету; EPT – податок на прибуток
підприємств; VAT – податок на додану вартість; PIT – прибутковий податок
з громадян; EXCISE – акцизний збір; ОТH – інші податкові надходження;
EXPEN – видатки зведеного бюджету; DSERV – видатки на обслуговування
державного боргу; DEFADM – адміністративні витрати та видатки на
оборону; SOCUL – видатки на соціально-культурну сферу; IG – державні
капітальні вкладення; OTHEX – інші видатки; BDEF – дефіцит бюджету; GDP
– номінальний ВВП; ENT – доходи від підприємницької діяльності; DE –
дебіторська заборгованість між підприємствами; KE – кредиторська
заборгованість між підприємствами; AVGSAL – середній рівень заробітної
плати в економіці; SOC – видатки з Пенсійного фонду та трансфети
населенню; COFF – купівля товарів та оплата послуг; DEF – дефлятор ВВП
(1990 = 1); R – ставка податку на додану вартість (ПДВ).

Необхідно зазначити, що оскільки досліджувані податки не є фіксованими,
то важливим у моделюванні є врахування податкової бази: GEPT = GDP х
(EPT(– 1)/GDP(– 1)); EPTE = ENT х (EPT(– 1)/ENT(– 1)); GEXC = GDP х
(EXCISE(– 1)/GDP(– 1)); CEXC = COFF х (EXCISE(– 1)/COFF(– 1)); FGVATR =
R х (GDPЧ(VAT(– 1)/GDP(– 1))); FCVATR = R х (COFF х (VAT(– 1)/COFF(–
1)), а також коефіцієнтів зростання рівня податкових надходжень: EPTT =
EPT/EPT(– 1); VATTR = R х (VAT/VAT(– 1)).

З наведеного формалізованого запису розробленої системи (1) легко
побачити, що вона складається з п’яти функціональних залежностей та
чотирьох тотожностей. Кількість ендогенних змінних системи дорівнює
кількості рівнянь. Перевірка за умовами порядку та рангу показує, що
система є переототожненою, тому для отримання консистентних оцінок
параметрів регресійних рівнянь використано двокроковий метод найменших
квадратів. Усі розрахунки проведено на основі реальної інформації за
період 1994–2002 років. Розглянемо детальніше кожне з оцінених рівнянь
моделі, починаючи з блоку, що описує залежності дохідної частини
бюджету.

1.1. Моделювання складових дохідної частини бюджету

1.1.1. Податок на прибуток підприємств. Базою цього податку є прибутки
підприємств, що залежать від багатьох чинників, насамперед інвестицій та
інтенсивності економічної активності. Тому до регресійного рівняння, що
визначає надходження по податку на прибуток підприємств, включено обсяги
доходів від підприємницької діяльності, обсяг державних вкладень у
промисловість і сільське господарство, а також додану вартість,
вироблену у промисловості. Необхідно зауважити, що податок на прибуток
підприємств дозволяється сплачувати через взаємозаліки. Таким чином,
кредиторсько-дебіторська заборгованість між підприємствами суттєво
впливає на загальні обсяги податкових надходжень у бюджет. Ці основні
чинники і включені в регресійне рівняння податку на прибуток
підприємств, яке після оцінки невідомих параметрів на реальній
інформації з урахуванням раніше введених позначень.

1.1.2. Прибутковий податок з громадян. В Україні головним джерелом
прибуткового податку з громадян є зарплата, оскільки частина доходів з
інших джерел, наприклад дивіденди та відсотки, незначна, крім того,
дивіденди через особливості оподаткування не включаються у валовий
оподатковуваний дохід, тобто базу оподаткування [10, 11]. Хоча фонд
заробітної плати повинен бути суттєвим наближенням бази оподаткування,
через заборгованість, що негативно впливає на обсяг податкових
надходжень, доцільніше скористатися показником середньої зарплати,
вирахуваної на основі реально сплачених коштів. На обсяги податкових
надходжень також впливають обсяги попередньо сплачених прибуткових
податків. Негативно впливає на прибутковий податок відносна зміна у
обсягах ПДВ. Суттєвими чинниками також є зміни запланованих обсягів
державних видатків. Обсяги виплат з Пенсійного фонду та на соціальне
страхування вираховуються також із зарплати, тому може також існувати
зв’язок між ними та досліджуваною змінною.

;¬>AeC,D//////eeeeeeeeeeeeeeeeeeeee

6?oooooooooooooaeUEoooo3/4o

dh`„Aa$gdeH”

Наведені вище основні чинники і включені в регресійне рівняння
прибуткового податку з громадян, яке після оцінки невідомих параметрів
на реальній інформації.

1.1.3. Податок на додану вартість. Частка ПДВ у загальному обсязі
податкових надходжень до бюджету є найвагомішою [4, 9]. Більшість
державного споживання здійснюється за рахунок ПДВ: витрати на охорону
здоров’я, освіту та інші головні статті бюджету. ПДВ є непрямим
податком, що накладається на приватне споживання та інвестиції. Існує
багато податкових пільг і товарів, що не оподатковуються. Також ПДВ
накладається на імпортні товари та виплачується експортерам. Отже,
суттєвими факторами, включеними до регресійного рівняння, є розраховані
показники (зважені на ставку податку), що відображують тенденцію
зростання податкових надходжень і взаємозв’язки у зростанні податкової
бази та податкових надходжень. Дані свідчать про зменшення обсягів
приросту податкових надходжень та обернено пропорційний зв’язок із
обсягами споживання. Позитивно впливає на обсяги надходжень ПДВ
зростання ВВП, і, як наслідок, опосередковано збільшується податок на
прибутки підприємств. Такі результати свідчать про те, що податок є не
досить ефективним, тому на етапі зростання ВВП потрібно переходити від
практики використання непрямих податків, які звужують споживання, до
збільшення значимості прямих податків.

Оцінене рівняння для податку на додану вартість з урахуванням раніше
наведених позначень.

1.1.5. Акцизні збори. Як і ПДВ, акцизи є непрямими податками. Отже,
базою оподаткування є приватне споживання та валова додана вартість, що
їх враховано у регресії як розраховані коефіцієнти пропорційності змін у
зазначених параметрах та обсягах надходжень від акцизів. Суттєвим також
є фактор, що враховує тенденцію зростання акцизних зборів.

Оцінене регресійне рівняння для акзицних зборів з урахуванням раніше
наведених позначень.

1. 2. Моделювання функції споживання. До моделі бюджетного сектора
включено рівняння, яке описує обсяги споживання, оскільки аналіз змін
даного показника є важливим при симуляції сценаріїв зменшення ставки з
ПДВ. За теорією, обсяги приватного споживання повинні збільшуватись у
разі зменшення параметрів, пов’язаних із зростанням надходжень від ПДВ.
Крім того, споживання збільшуватиметься, якщо зростатиме показник, що
описує пропорційний зв’язок із обсягами ВВП, що фактично означає
розширення бази оподаткування. Позитивною є залежність обсягів
приватного споживання від прибутків громадян, опосередкований вплив яких
відображають обсяги податкових надходжень.

Оцінене рівняння регресії для споживання.

1.3. Моделювання функції ВВП. Регресійне рівняння валового внутрішнього
продукту, як і рівняння приватного споживання, включено до
симультативної системи для того, щоб оцінити макровпливи податкових
змін. Валова додана вартість є прямо чи опосередковано базою
оподаткування для більшості податків і зборів, оскільки нас цікавить у
першу чергу можливість змін у обсягах ВВП у результаті зменшення
податкової ставки ПДВ, що має безпосередньо вплинути на обсяги
споживанння, тому суттєвими факторами впливу на ВВП у межах даної моделі
можна вважати споживання та дефлятор ВВП.

2. Оцінка моделі та прогнозування за різними сценаріями розвитку

Після оцінювання кожного окремого рівняння системи та його всебічної
діагностики було проведено одночасне оцінювання всіх параметрів системи
на основі трикрокового методу найменших квадратів, який враховує
наявність можливої кореляції між випадковими величинами системи, а
відповідно і збільшує точність самих оцінок.

Для оцінки якості прогнозу, отриманого на основі побудованої моделі,
було використано декілька критеріїв, а саме – коефіцієнт нерівності
Тейла та середню процентну абсолютну помилку МАРЕ [2, 3]. Середня
процентна абсолютна помилка (МАРЕ) є відносним показником точності
моделі. Для кожного з рівнянь МАРЕ має бути в межах 10 % рівня точності.
Коефіцієнт нерівності Тейла є також індикатором точності моделі і
повиннен прямувати до нуля. Значення даних критеріїв для кожного
рівняння розробленої моделі наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Оцінка якості моделі (1)

Результати є задовільними. Крім того, модель було протестовано на
відтворення критичних точок. Проведений графічний аналіз переконує, що
прогнозні значення досить близькі до фактичних. Основні тенденції змін
зберігаються, тобто наявні всі критичні точки.

Оскільки побудована модель є адекватною, то на основі визначених
симультативних рівнянь можна відтворювати різні сценарії розвитку,
прогнозувати та аналізувати наслідки змін у податково-бюджетній
політиці. Припущення в сценаріях будуються для керованих екзогенних
змінних, які регулюються та змінюються відповідно до законодавства чи
рішень уряду. Керованими екзогенними факторами в бюджетному секторі є
податкові ставки, обсяги державних закупівель і капітальних вкладень.
Наведемо для спрощення тільки один з можливих сценаріїв, а саме –
проаналізуємо зміни у макропропорціях при проведенні послідовної
жорсткої фіскальної політики переходу до стимулювальної бюджетної
політики. Для цього було використано такий варіант сценарію: щоб
створити умови для розширення внутрішнього попиту та інвестицій, в
економіку спрямовуються додаткові кошти та зменшуються ставки по
непрямих податках (зростання обсягів бюджетних видатків та вкладень на 5
%, зменшення ставки ПДВ до 15 %).

У результаті запропонованих змін було отримано зростання споживання та
обсягів ВВП. Початково в результаті зменшення ставки ПДВ, очікується
зменшення податкових надходжень за цією статтею. Проте, оскільки
розроблена модель виявила наявність обернено пропорційного зв’язку між
обсягами надходжень від ПДВ та обсягами податку на прибутки підприємств,
це частково нівелює зменшення надходжень від ПДВ. Зростання внутрішнього
споживчого попиту та ВВП розширяє базу оподаткування, а отже, збільшує
дохідну частину бюджету. Результати програвання даного сценарію цілком
узгоджуються з економічною теорією. У цілому результати відповідають
очікуваним.

Проаналізувавши тенденції української економіки та результати різних
сценарних розрахунків за розробленою моделлю можна зробити наступні
висновки: 1) для перехідних економік, зокрема України, нагальним
питанням є проведення ефективної податково-бюджетної політики,
узгодженої з використанням монетарних інструментів; 2)
бюджетно-податкова політика повинна базуватись на прогнозах та чітко
реагувати на зміни у економічній кон’юнктурі. На етапі макрофінансової
стабілізації доцільною є обмежувальна фіскальна політика з цільовим
орієнтиром – зменшення інфляції, а на етапі переходу до економічного
зростання доцільно перейти до стимулювальної бюджетної політики з
цільовим орієнтиром – розширення внутрішнього споживчого попиту та
збільшення валової доданої вартості, виробленої у економіці; 3) у сфері
бюджетних доходів актуальним є вдосконалення податкової системи.
Податкова реформа повинна враховувати специфіку підприємств України і
бути спрямована на переміщення податкового навантаження з доданої
вартості та фонду заробітної плати на прибуток підприємств. Все це
сприятиме зростанню дохідної частини бюджету, поліпшенню фінансового
становища багатьох підприємств, повнішій завантаженості їх виробничих
потужностей, зниженню рівня безробіття, що створить умови для виходу
економіки України з кризового стану; 4) у сфері бюджетних видатків
необхідно й надалі послідовно впроваджувати програмні державні видатки,
переходити до адресної соціальної допомоги, спрямовувати необхідні кошти
по стратегічних галузях економіки України; 5) бюджетування – дієвий
інструмент державної економічної політики в контексті балансування
бюджету та ефективного управління державним боргом; 6) отже, узгодження
бюджетно-податкових інструментів і грошово-кредитних, реформування засад
податкової політики є актуальними питаннями української економіки.
Необхідно зауважити, що в останні роки у тенденціях бюджетного
планування відбулися позитивні зрушення. Видатки та доходи затверджують
відповідно до прогнозів основних макропоказників та узгоджують з ними,
що повинно стати основою ефективного бюджетного процесу, спрямованого на
стабілізацію основних макропропорцій та переходу до економічного
зростання.

Література:

1. Буряк П.Ю., Лондар С.Л. Вплив зміни податкової ставки на доходи
бюджету // Фінанси України. – 2002. – № 1.

2. Лук’яненко І., Краснікова Л. Економетрика: Підручник. – К.: Знання,
1998.

3. Лук’яненко І., Городніченко Ю. Сучасні економетричні методи у
фінансах: Підруч-ник. – К.: Літера, 2002.

4. Лук’яненко І.Г., Городниченко Ю.О. Прогнозування податкових
надходжень за допомогою моделей корегування помилки // Фінанси України.
– 2001. – № 7.

5. Луніна І.О. Державні фінанси України в перехідний період. – Харків,
2000.

6. Кулик А.В. Моделювання соціально-економічної ефективності державних
видатків // Фінанси України. – 2002. – № 4.

7. Мельник П. Удосконалення податкової політики та управління державним
боргом // Економіст. – № 4. – 2001.

8. Мельник П. Податкова ситема в структурі інструментів регулювання
економіки// Економіст. – 2001. – № 6.

9. Скрипник А.В. Державне регулювання трансформаційної економіки
(Аспекти моделювання). – Ірпінь, 2002.

10. Cултан К., Лук’яненко І., Городніченко Ю. Методологічні аспекти
розробки та практичного застосування макроеконометричних моделей на
прикладі України. – К., 2000.

11. Чугунов І.Я., Лондар С.Л. Фінансово-економічні відносини: аналіз
тенденцій роз-витку в умовах трансформації економіки. – Київ-Львів:
Вид-во ” Аліот”, 2002.

Похожие записи