.

Статистика цін (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3499
Скачать документ

Розділ . СТАТИСТИКА ЦІН

1. Поняття цін, їх види і функції

Ціна – це одна з найбільш важливих економічних категорій в умовах
ринкових відносин. Вона виступає в ролі еквівалента при обміні товару на
гроші, впливає на виробництво,! споживання- Нині існують різні теорії
щодо економічної суті і природи ціг^)\.Сміт, Д.Рикардо, К.Маркс
розглядають ціну як грошову форму вираження вартості товару, створеної
суспільне необхідними затратами робочого часу- У.Джеванс, К-Менгер,
Е.Бем-Баверк розглядають ціну як продукт суб’єктивного (збоку покупця і
продавця) визначення вартості кінцевого продукту в залежності від його
граничної корисності. На думку А.Маршала, представника неокласичної
теорії, у формуванні ціни відіграють однакову роль як витрати, що
пов’язані з виробництвом кінцевого продукту, так і його корисність.
В.С-Войтинський вважає, що ціна -це сума грошей, за якою здійснюється
акт купівлі-продажу. В основі мотивації цієї теорії є корисність
продукту. На думку П.Б-Струве вартість формується не внаслідок
виробничих суспільних відносин, а відносин в процесі обміну. Згідно
теорії Ф.Котлера ціна – це грошова сума, що одержує продавець за одиницю
товару, тобто еквівалент, за яким товар обмінюється на гроші.

Широкого поширення набула точка зору П.Самуельсона, на думку якого ціна
одиниці товару визначається попитом і пропозицією в межах витрат
виробництва.

Ціна як економічна категорія ринку виступає з одного боку як індикатор,
що відображає кон’юнктуру і політику ринку (співвідношення між попитом і
пропозицією, кредитно-фінансову ситуацію, ступінь конкурентності на
ринку); з іншого боку ціна виступає як маркетинговий регулятор ринку, за
допомогою якого впливають на попит і пропозицію, структуру та ємкість
ринку, на купівельну спроможність гривни, швидкість обігу товарних
запасів.

Разом з тим ціна виступає інструментом утворення прибутку та управління
ефективністю, фактором оподаткування, засобом впливу на інвестиційну
політику, важливим засобом конкурентної боротьби, одним з найбільш
вагомих чинників рівня життя населення.

При статистичному вивченні ціни можуть класифікуватися за різними
ознаками.

За сферами товарного обслуговування розрізняють ціни:

– оптові, за якими підприємства реалізують великими партіями продукцію
виробничо-технічного і споживчого призначення;

– роздрібні, за якими реалізуються товари безпосередньо споживачу
(населенню);

– закупівельні, за якими закупляється сільськогосподарська продукція у
фермерів і інших підприємств;

– ціни і тарифи на послуги транспорту (вантажні і пасажирські
транспортні тарифи).

За розміром відшкодування транспортних витрат розрізняють ціпи:

– франко-станція відправлення, які включають транспортні витрати до
станції (порту) магістрального транспорту, решту видатків покриваються

покупцем;

– франко-станція призначення, які включають транспортні видатки до
станції (порту) призначення.

За формами продажу можна виділити такі ціни:

– договірні, які встановлюються за домовленістю сторін (продавця і
покупця) з врахуванням умов, що склалися на момент здійснення акту
купівлі-продажу;

– біржові, які складаються, виходячи з біржового котирування та надбавки
(знижки) за якість, віддаленість від місця надходження;

– аукціонні, що відображають хід реалізації на аукціонах (розрізняють
ціни стартові і продажні).

За стадіями продажу розрізняють:

– ціна пропозиції – ціна, за якою продавець намагається продати товар,
як правило, це верхня межа діапазону можливих цін на товар, що в
подальшому коректується внаслідок переговорів з покупцем;

– ціна попиту – це той рівень ціни, в якому зацікавлений покупець;

– ціна реалізації – це ціна, за якою фактично реалізується товар-За
ступенем регулювання розрізняють ціни:

– фіксовані, що встановлюються державою на певному граничному рівні;

– регульовані – це ціни, зміна яких допускається в певних межах;

– вільні, що формуються у відповідності з кон’юнктурою ринку. За
ступенем стійкості в часі розрізняють ціни:

– тверді, рівень яких визначається при укладенні угоди на весь період її
дії;

– рухомі, які змінюються під впливом зміни оговорених в угоді умов;

– ковзні – це ціни, вихідний розмір яких визначений угодою, яка
передбачає порядок внесення змін у випадку зміни вартості цінотворних
факторів.

В умовах ринкових відносин основним видом цін є вільні ціни. В
ціноутворенні враховуються такі фактори, як попит, витрати, ціни і
можливості конкурентів, законодавчі обмеження, якісні характеристики
товару.

Основними завданнями статистики цін є:

І. Вивчення кон’юнктури ринку. Вивчаючи це завдання в умовах ринкових
відносин, статистика розглядає зміну цін як опосередковану реакцію на
зміну економічної ситуації (рівень збалансованості попиту і пропозиції,
зміна

якості товарів і вимог до нього, грошова емісія, зміна доходів населення
і іх структури і інші).

2. Вивчення ціни як інструменту управління ринком. Цей напрям дозволяє
статистиці охарактеризувати можливості і ступінь впливу цін на
виробництво, обіг та попит, обгрунтувати економічні важелі для
маркетингового регулювання ринку –

3. Вивчення цін у площині маркетингового управління ціноутворенням. Цей
напрям дозволяє виявити закономірності ціноутворення, охарактеризувати
поведінку цін та поведінку покупців, встановити їх вплив на рівень життя
населення, зпрогпозувати динаміку цін.

4. З позиції виробника, продавця ціни вивчаються як інструмент
маркетингу, аналізуються внутрівидові і регіональні рівні цін, їх
диференціація, моделюється залежність цін від якісних характерстик
товару.

5. З позиції покупця ціни вивчаються як один з найбільш важливих
чинників індексації доходів, формування споживчого кошика і прожиткового
мінімуму; визначення цінового впливу па рівень життя різних соціальних
груп населення, вивчення відповідності рівня цін, якості товарів та
рівня доходів населення.

6. З позиції держави ціпи вивчаються як один з найбільш важливих
факторів формування бюджету; як засіб соціальної і економічної
ефективності ринку; як головний складник інфляційних процесів.

Ціна виконує різні функції:

– обліково-аналітичну, оскільки забезпечує облік результатів
господарювання та їх прогнозування;

– стимулюючу (сприяє раціональному використанню ресурсів);

– розподільчу, оскільки впливає на розподіл ресурсів, доходів і фінансів
у суспільстві;

– регулюючу (спричиняє зміни попиту і пропозиції);

– координуючу (забезпечує періодичне встановлення балансу попиту і
пропозиції, споживання і виробництва).

В умовах командно-адміністративної системи управління співвідношення
попиту і пропозиції регулювалися, як правило, за допомогою директивних
планів виробництва і реалізації товарів. Роль ціни у цьому процесі була
незначною. Не реалізовувалися й інші функції ціни. З переходом України
до ринкового способу господарювання поступово формується система цін,
яка швидко, без централізованого примусу, але в умовах державного
контролю реагує на зміни умов попиту і пропозиції. Така система цін
виступає в якості головного, найбільш ефективного механізму координації
економічної поведінки суспільства.

24.2. Система показників статистики цін

Ціна – це невід’ємний складовий елемент ринкового механізму. Вона
відображає споживні властивості (корисність) товару, купівельну
спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару
(співвідношення між його наявністю та потребою, попитом та пропозицією),
характер та силу конкуренції, державного контролю та загальноекономічну
кон’юнктуру ринку, психологію економічної поведінки ринкових суб’єктів І
інші суб’єктивні моменти (моду, смаки, традиції). Отже, ціна складається
під впливом численних об’єктивних і суб’єктивних факторів.

Статистичне вивчення цін здійснюється на основі розгорнутої системи
показників, яка відповідає вимогам ринкової економіки і відображає різні
види диференціації ринкових цін: асортиментну, часову, просторову, за
соці-ально-доходними групами, різними ринками. Ринок робить ціни
гнучкими, чутливо реагуючими на зміну різних чинників. В цьому зв’язку
показники еластичності цін, їх співвідношень повинні знайти відображення
в системі показників статистики цін- Лібералізація ціноутворення і
перспективи стабілізації економіки дозволяють закладати ціни у
математичні моделі.

В залежності від мети дослідження статистикою можуть застосовуватися
різні показники.

Для оцінки абсолютного розміру ціни на певний вид, сорт товару (товарну
групу) застосовують рівень цін. Розрізняють рівні цін:

– індивідуальні, що характеризують величину ціни на відповідний вид,
сорт товару на певний момент часу, дату;

– середні – розраховуються на певну дату або за період на конкретний
товар, сортність (товарну групу), по населених пунктах, регіону, країні;

– узагальнюючі – вартість споживчого кошика, який розраховується
відношенням індивідуальної, середньої чи узагальнюючої ціни до доходу.

При вивченні ціноутворення визначають показники структури ціни:

питому вагу кожного елементу в кінцевій (роздрібній) ціні товару
(собівартості, націнки, знижки, податків); питому вагу валового доходу
(реалізованої націнки) у товарообігу; співвідношення оптових і
роздрібних цін, співвідношення структурних елементів роздрібних цін.

Коливність цін в часі і просторі характеризують за допомогою показників
варіації: групування одноіменних товарів за рівнем цін; рівень
територіальної коливності цін (групування регіонів, населених пунктів за
рівнем цін;

рівень стійкості цін у динаміці (коефіцієнт апроксимації трендової
моделі);

рівень сезонних та циклічних коливань цін.

Динаміку цін на окремі товари, товарні групи і всіх товарів
характеризують за допомогою індексного методу: індивідуальних, групових
та зведених індексів цін, індексів середніх цін.

Відповідність ціни якості товару, залежність від соціально-економічних
факторів статистика характеризує за допомогою параметрів моделей,
коефіцієнтів, індексів, експертних оцінок.

24.3. Принципи реєстрації цін

В умовах централізованої планової економіки основним методом реєстрації
цін є жорсткий документований, суцільний їх облік, що одержав назву
прейскурантного. Його можна в певній мірі вважати оправданим в умовах
політики стабільних цін та відносно неширокого асортименту товарів.

З переходом до ринкових відносин офіційне визнання в Україні одержала
концепція вибіркової системи реєстрації цін, що узгоджується з практикою
міжнародної статистики. До 90 років в Україні цей метод статистичного
спостереження за цінами здійснювався в межах статистики колгоспної
торгівлі та споживчої кооперації.

Перехід державної статистики на вибіркову систему реєстрації цін
передбачає дотримання таких принципів:

• відмову від масового документованого, суспільного обліку цін, який в
умовах різних форм власності практично неможливий;

• повне охоплення всіх форм і видів торгівлі;

• формування споживчого кошика, тобто набір товарів-представників;

• впровадження системи поправок на зміну якості товарів. Вибіркова
сукупність формується за схемою:

1. Періодичність вибірки.

Оптимальною вважається щомісячна реєстрація цін. По окремих товарах
реєстрація цін при необхідності може здійснюватися за менш тривалі
періоди (щодекадне, щоденно).

2. Вибір товарів-представників.

Проводиться відбір товарів, які репрезентують всю сукупність товарів і
розкривають загальні тенденції, закономірності рівнів цін.

Товар-представник- це конкретна марка, артикул або невелика товарна
група.

Відбір товарів-представників з всієї сукупності, згрупованої за
характером використання товарів, можна проводити за критеріями: частка
даного товару в обсязі реалізації товарної групи, можливість регулярного
одержання даних, варіація індивідуальних індексів в групі, ступінь
кореляції у динаміці цін товарів групи.

В Україні статистичними органами здійснюється спостереження за цінами по
22 товарах-представниках. Для порівняння: споживчий кошик в Англії
складається з 350 продуктів і послуг представників, в Німеччині –
475-США – 300, Франції – 250.

3. Вибір конкретної різновидності товару-представника.

При реєстрації ціни товару-представника дається детальна специфікація
товару – перелік його узагальнених споживчих ознак, визначення яких
вимагає певних експертних знань- Щоб вказані параметри товару були
стабільними, повинні враховуватися їх зміни. В сучасних умовах конкретні
параметри специфікації (назва торгової фірми, її розмір, якісні ознаки і
інші) визначаються самостійно реєстратором.

4. Вибір виду реєстрованої ціни.

Можливі чотири варіанти реєстрованої ціни товару-представника: середня
арифметична проста, середня арифметична зважена, модальна. За нині
діючою методикою реєструється модальна ціна, тобто ціна товару за
найбільшим обсягом реалізації в товарній групі.

5. Вибір території, населених пунктів, підприємств торгівлі.

Можливі такі методи: пропорційний відбір великих, середніх і малих міст
та сіл (географічних, адміністративних регіонів);

включення у вибірку всіх міст з чисельністю населення, що перевищує
задану, а з решти відбір проводиться з імовірністю, пропорційній їх
величині;

вибірка з врахуванням дисперсії, сприяє зменшенню розкиданості
(дисперсія ціни чи доходу в регіоні не повинна перевищувати загальної
величини дисперсії);

вибірка на базі інтервального групування населених пунктів. Одиниця з
меншим обсягом ознаки, наприклад, чисельності населення має однакову
імовірність з всіма іншими одиницями групи попасти у вибірку;

гніздова вибірка (за допомогою пластерного аналізу виділення територій,
однорідних за сукупністю цін на основні товари).

В залежності від мети дослідження, географічного положення держави та її
можливостей може застосовуватися будь-який з методів вибірки або в їх
комбінації. У багатьох європейських країнах з причин дорожнечі
дослідженню піддаються лише столиці і деякі великі міста, що в певних
умовах веде до помилкових висновків щодо інших міст держави. ^ США у
вибірку включаються 12 міст (з населенням понад 1 млн.чол.), інші
розбиваються на З групи з врахуванням густоти населення, рівня доходів,
кліматичних умов, в яких проводиться випадковий відбір.

В кожному міст) дослідженню піддаються 2-3 найбільш крупних
універсальних та спеціалізованих магазини. У США вибірка магазинів
щорічно на 20% оновлюється. До неї входять магазини, які найчастіше
відвідуються сім’ями, що досліджуються. В Україні ця методика достатньо
ще не відпрацьована. Пропонується така черговість відбору: населені
пункти; сім’ї; магазини, що відвідуються ними; конкретні товари в цих
магазинах. Для раціоналізації вибірки проводяться спеціальні серії
вибіркових обстежень населених пунктів, сімей, магазинів.

Система спостереження за цінами включає вибіркове обстеження
контрактів-договорів, використання матеріалів фінансових і інших
перевірок та даних податкових органів- Важливою є будь-яка інформація:
маркетингова, торгових кореспондентів, публікації великих компаній та
економічних інститутів.

24.4. Аналіз рівня і структури цін

При статистичному спостереженні за цінами реєструються їх рівні на певні
дати або дати зміни рівнів. У першому випадку внаслідок реєстрації
утворюються моментні ряди динаміки цін, в другому – інтервальні, які
характеризують рівні цін в інтервалі від одної дати до іншої-

Отже, рівень ціни – це узагальнюючий показник, який характеризує
величину ціни на той чи інший вид товару на певний момент або за певний
період часу на конкретній території.

При визначенні індексів виникає потреба в обчисленні середніх цін на
окремі товари. Якщо ціни змінювались протягом місяця, кварталу, року, то
розраховують середньомісячні, середньоквартальні та середньорічні ціни.
Якщо ціпа на певний товар в різних регіонах (містах) України
характеризується різними рівнями, то визначають середню ціну на цей
товар в цілому по Україні.

Багатий первинний матеріал, що дає статистика, дозволяє ретельно підійти
до обчислення середніх цін. Як правило, середні ціни розраховуються за
допомогою середніх зважених. В якості ваг використовуються різні дані,
що зумовлює вибір відповідного виду середньої. Так, в якості ваги може
виступати кількість натуральних одиниць проданого товару. Наприклад, до
березня ціна товару А складала 4 гривні за 1 кг, а з 1 березня вона
становила З гривні за 1 кг; відомо також, що за січень-лютий місяці було
продано 1000 кг, а у березні – 700 кг цього товару.

Як розрахувати середньоквартальну ціну товару «А»?

Склавши добутки кількості одиниць проданого товару на його ціну,
одержимо суму, яка виражає фактичний оборот від продажу товару «А» за
квартал. Розділивши її на кількість одиниць проданого товару за квартал,
одержимо середню ціну товару «А» за І квартал. ЇЇ можна виразити у
вигляді формули середньої арифметичної зваженої:

Середня арифметична зважена застосовується в тих випадках, коли є
кількісний облік реалізованих товарів.

В практиці статистичної роботи нерідко зустрічаються випадки, коли немає
кількісного обліку проданого товару в натуральних одиницях, а лише
виручка (оборот) від його реалізацій у вартісному виразі та відповідні
рівні цін. Припустимо, що у розглянутому прикладі відомо не кількість
проданого

товару за січень-лютий і березень місяці, а у гривнях: 4000 грн. за
січень-лютий і 2100 грн. за березень. Якщо застосувати середню
арифметичну зважену, тобто перемножити оборот на відповідні ціни і суму
добутків розділити на суму оборотів, то результат буде невірним – 3,7
грн. замість 3,6 грн. У наведеному прикладі середню ціну на товар за І
квартал слід розраховувати за формулою середньої гармонійної зваженої:

Таким чином, можна сформулювати загальне правило: якщо в якості ваг при
обчисленні середньої ціни застосовують оборот у гривнях, то середню ціну
необхідно розраховувати за формулою середньої гармонійної зваженої.

В тих випадках, якщо невідомі ні кількість натуральних одиниць проданого
товару, ні вартість реалізації, що відповідають різним рівням цін, то в
якості ваг при обчисленні середніх цін використовується кількість днів
торгівлі/

Припустимо, що до 20 березня ціна була на рівні 5 грн. за 1 кг, а з 21
березня вона знизилась до 4,5 грн. Необхідно визначити середню ціну за
березень місяць, коли невідомо, скільки або на яку суму було продано
товару з І по 20 і з 21 по 31 березня. Зважуємо за кількістю днів
торгівлі. У березні за ціною 5 грн. здійснювалась торгівля 20 днів (з 1
по 20), а за ціною 4,5 грн. -11 днів (з 21 по 31). Виникає питання: який
вид середньої необхідно застосувати – середню арифметичну чи середню
гармонійну зважену. На основі попередніх прикладів неважко було
помітити, що при обчисленні середніх цін середня арифметична
застосовується при зважуванні за кількістю проданого товару, а середня
гармонійна – при зважуванні за товарооборотом. Отже, необхідно вирішити
питання: який розподіл в часі краще відображає зважування за кількістю
днів торгівлі, кількістю проданого товару чи товарообороту? Зміна ціни,
як правило, відчутно впливає на кількість проданого товару: якщо ціна
знижується – кількість проданого товару зростає, якщо ж ціна зростає –
кількість проданих одиниць товару знижується. Отже, розподіл кількості
проданого товару не відповідає розподілу днів торгівлі за старою і новою
цінами. Інша справа – розподіл товарообороту. При зниженні цін збільшена
кількість реалізується за більш низькими цінами, що знижує загальну суму
товарообороту. І навпаки, при зростанні ціни зменшена кількість
проданого товару оцінюється за більш високими цінами. Таким чином,
розподіл товарообороту точніше відповідає розподілу днів торгівлі за
старою та новою ціпами. Тому при зважуванні за кількістю днів торгівлі
застосовується середня гармонійна.

Середня ціна за березень

Окремо необхідно зупинитися на обчисленні середніх цін по товарній
групі, яка складається з окремих товарів з різними рівнями цін, або по
одному товару в тому випадку, якщо цей товар поступає споживачу різними
каналами торгівлі також з різними рівнями цін. В таких випадках середні
ціни можуть змінюватися при незмінності конкретних цін, відображаючи
зміну структури сукупності. Для прикладу, розрахуємо середньоквартальні
ціни на вершкове масло по торговій організації.

Таблиця 24.1.

Сортність Ціна за 1 т, Реалізовано, т Питома вага

вершкового тис.грн.

(в % до підсумку)

масла

П квартал Ш квартал П квартал Ш квартал

Вищий сорт

несолоне 5,8 500 150 6,25 17,6

Вищий сорт

солене 5,6 400 400 50 47,1

Шоколадне 5,5 350 300 43,75 35,3

Разом: – 800 850 100 100

Оскільки зважування проводиться за кількістю проданого товару (або за
питомою вагою в %, які відображають кількість), то застосовуємо середню
арифметичну зважену:

Отже, хоча ціни на масло вершкове не змінювались, однак середня ціна у Ш
кварталі зросла під впливом зміни структури реалізації масла.

Показник рівня ціни може розраховуватися як відносна величина, що
відображає купівельну спроможність грошового доходу споживачів:
відношення ціни (індивідуальної чи середньої) товару або товарної групи
(Р), а також вартості споживчого кошика (ро) до середнього грошового
доходу населення (Д) – всього або окремих соціальних груп в цілому по
Україні або окремих регіонах:

Важливим завданням статистики цін є вивчення структури ціни, зв’язку
структурних елементів. Якщо у твердих цінах складові елементи її жорстко
зафіксовані, то у вільних ринкових цінах структурні елементи формуються
під впливом комплексу факторів. Співвідношення між складовими елементами
ціни підпорядковуються ринковим закономірностям, залежать від

кон юнктури ринку, зазнаючи одночасно регулюючий вплив держави у
вигляді податкової політики та адміністративного регулювання рівня цін.
Структуру роздрібної ціни можна подати у такому вигляді (рис-24.1.).

Роздрібна ціна

Оптова ціна

виробника

Торгова націнка оптової торгівлі

Торгова націнка

роздрібної торгівлі

Витрати виробництва Прибуток Витрати Прибуток Витрати Прибуток

Рис.24.1. Схема структури роздрібної ціни

Наявність, співвідношення і кількість структурних елементів конкретної
ціни залежить від кон’юнктури ринку, виду товару, кількості торгових
посередників, тощо.

Кількість посередницьких структур формується при реалізації товарів,
виробництво яких локалізовано у невеликій кількості пунктів, а сфера
споживання поширена на всій території держави. В таких випадках в
структуру ціни включається не одна торгова націнка-Промислова продукція
в основному реалізується за оптовими цінами підприємств, які
забезпечують відповідний рівень прибутку та рентабельності.

До складу витрат виробництва, як правило, включають сировину, основні і
допоміжні матеріали, паливо, енергію, амортизацію, заробітну плату, які
утворюють основну частку в структурі цін. Щодо структури виробничих
витрат, то вона неоднакова в різних галузях промисловості. Це відповідно
відображає специфічні особливості їх виробництва (матеріаломісткість,
фондомісткість, працемісткість), а також технічну оснащеність і
довгострокові тенденції. Значну питому вагу у структурі ціни займають
транспортні витрати та витрати, що зв’язані з охороною, які в залежності
від особливостей товару та ринкової ситуації включаються у витрати
виробника чи торговця. В тих випадках, коли фірма для перевезення товару
користується послугами самостійної транспортної організації, транспортні
витрати і прибутки такої організації включаються окремою статтею у
структуру ціни. Якщо таких товарів декілька, затрати розподіляються
пропорційно обсягу товару, особливостям навантаження і інших.

491

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020