Реферат на тему:

Соціально-економічні ефекти, викликані податками

Не менший теоретичний і практичний інтерес, ніж самі податки, їх види,
ставки, податкові технології, кодекси і т. д., викликає
соціально-економічна дія податків, – тобто, ті ефекти і наслідки, котрі
зумовлює оподаткування за межами власне податкової системи.

Актуальним є саме вивчення зовнішніх ефектів оподаткування, впливу
податків на виробництво, обмін, розподіл і споживання, на мотивації
поведінки громадян і господарюючих суб’єктів, так як воно перетворює
вчення про податки в галузь економічної науки.

Важливим питанням є визначення впливу податків на економічні, політичні
та соціальні обставини, що знаходить своє вираження через їх вплив на
стани ринкової та політичної рівноваги; на процеси соціального розподілу
і перерозподілу доходів.

В контексті розробленої західними вченими теорії економіки,
оподаткування – важливий фактор, що впливає на стан ринкової рівноваги
(market equilibrium). Поняття рівноваги пояснює ситуацію, за якої всі
ринки перебувають у стані рівноваги, тобто обсяги товарних мас і рівень
цін на певний момент залишаються незмінними [1, с. 54].

Оподаткування породжує також ефект політичної рівноваги (political
equilibrium): відповідна стану рівноваги корисність (вартість,
кількість) забезпечуваних державою суспільних благ і соціальних послуг
знаходиться в залежності від суми податків, яка припадає на кожну
одиницю благ.

В англомовній фінансовій літературі, для означення загального впливу
податків на економіку і соціальну сферу існує спеціальний термін –
incidence of taxation (tax, taxes), якому немає аналога в українській
мові. В перекладі поняття incidence передає ціла фраза “загальна
(соціально-економічна) сфера дії оподаткування (податку, податків)”.
Дане поняття включає перекладання податків, сукупність породжуваних
податками ефектів, величину податкового тягаря і його розподіл між
платниками [4, с. 51].

Так, фактичний тягар податку не обов’язково припадає на того платника,
на кого він покладений по закону. Простий приклад: універсальні акцизи
(податок на додану вартість, податок з обороту) формально сплачують
виробничі підприємства, а в дійсності податковий тягар несуть покупці
оподаткованих товарів, податок перекладається з бізнесу на споживачів.
Іншими словами, ефект перекладання – один із проявів економічної дії
податків. Оподаткування взаємодіє з усіма ринковими факторами,
викликаючи ефект заміщення товарів і видів господарської діяльності.

?????????~?і послуг, а також блага вільного часу, відповідно
скорочується.

Ефект часу виявляє себе тим чином, що інтенсивність перекладання може
змінюватися впродовж певного періоду в залежності від того, скільки часу
займає переорієнтація споживання, зміни у використанні землі та
капіталу, перепідготовка робочої сили.

Процесу перекладання властивий також ефект, який можна назвати ефектом
масштабності. Діє така закономірність: чим ширша (вужча) база податку,
тим вищий (нижчий) податковий тягар, бо коло неоподатковуваних чи менш
оподаткованих товарів у розпорядженні платника відповідно звужується або
ширшає. Так, акциз на обмежений асортимент напоїв дозволяє переключитися
на неоподатковувані вироби, а при суцільному оподаткуванні акциз
повністю перекладається на споживачів [3, с.205].

З породжуваних оподаткуванням ефектів найбільш економічно, соціально,
фіскально значимим є ухилення від податків – мінімізація податкових
зобов’язань з боку платників. Ухилення платників здійснюється двома
способами. Перший – ухилення без порушення чинних законів, користуючись
лише їх недосконалістю й неповнотою. Другий – нелегальна, переслідувана
за законом, мінімізація податкових зобов’язань шляхом утаювання об’єктів
оподаткування [2, с. 46].

Отже, можна сказати, що з огляду на породжувані оподаткуванням
соціально-економічні ефекти, стає зрозумілою одна з сучасних тенденцій у
податковій політиці західних держав – під приводом стимулювання
інвестицій уникнення посиленого оподаткування багатих людей і
корпораційного бізнесу. Адже грошові накопичення слугують важливим
джерелом економічного зростання. Прогресивна шкала оподаткування
розглядається як серйозна причина відставання соціально-економічного
розвитку, зокрема країн із економіками перехідного типу. Податкові
реформи готують і проводять роками на зразок реформи Служби внутрішніх
доходів у США, розрахованої на 1998–2008 рр., або комплексної
фінансово-економічної реформи у ФРН “Порядок денний 2010”, передбаченої
на 2004–2010 рр.

Література:

Андрущенко В. Сучасні ремінісценції питань оподаткування в трактаті
Йозефа Шумпетера “Історія економічного аналізу” // Вісник податкової
служби України. – 2005. – Лютий. – С. 53–59.

Андрущенко В. Камералістика: витоки фіскально-адміністративної науки //
Вісник податкової служби України. – 2003. – Квітень–травень. – С. 46
–53.

Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. Вступ до фінансової
науки / Пер. із нім. – К.: Либідь, 2000. – 654 с.

Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. –
Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 362 с.

Похожие записи