Реферат на тему:

Шляхи інтеграції України у світовий простір

ВСТУП

Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформа- цією
усіх країн світу до нового якісного стану , нового типу цивілізації
третього тисячоліття . Розв`язання цих нагальних завдань здійснюється на
різних рівнях та у різноманітних сферах сус- пільства .Світові проблеми
обговорюються вивчаються й вирішуютсья певною мірою в Організації
Об`єднаних Націй та її підроз-ділах,регіональні питання -у межах
сучасних інтеграційних об`єднань ,економіка окремих країн — державними
та іншими установа- ми ,науково-дослідними інституціями . За такого
великого розмаїття неабиякого значення набувають наукове узагальнення ,
синтез існуючих теорій і концепцій та їх адаптація до потреб і реалій
економіки України .

Об`єктивна необхідність вимагає поступового , але неухильного включення
економіки України до системи міжнародного поділу праці (МПП) , світових
інтеграційних процесів,треба враховувати усі вихідні , визначальні умови
, що складаються у світовій економічній системі.

по-перше ,вона дедалі більша стає глобальною цілісністю , в якій
посилюєть-

ся взаємозалежність національних економік на основі поглиблення
трансна

ціоналізації виробництва та обігу , всього господарського життя .

по-друге , зростає інтенсивність регіональних інтеграційних процесів ,
що веде , з одного боку , до виникнення великих економічних просторів та
вилу-

чення відповідного ефекту за рахунок зростання масштабів виробництва
, а з

іншого — до сегментації світового ринку , до секторизації єдиного
світового

господарства внаслідок створення відносно замкнутих
торгово-економічних

блоків та інтеграційних угрупувань .

по-третє , глобальна економіка як міжнародна господарська система
характе- ризується циклічністю розвитку , яка впливає на динаміку ,
темпи та пропор-

ції економічного пступу окремих країн як її елементів та ланок .

по-четверте , домінуючими факторами і світового , і національного
економіч-

ного розвитку стають інтелектуально-інформаційні складові , які
отримують

могутній поштовх внаслідок науково-технологічної революції .

по-п`яте , поступово змінюється економічна основа сучасної цивілізації .
Індустріальна модель розвитку визначається пріорітетом знань , людського
капіталу , формування «економіки розуму» , «економіки думки» .

Одним з найважливіших етапів в інтеграції України у світовий простір є
входження України до ЄС .

Важливими етапамина шляху повернення України в Європу були підписання
Угоди про Партнерство і Співробітництво

між Україною та ЄС і ратіфікація цієї Угоди Верховною Ра-

дою в листопаді 1995 року , підписання Тимчасової Угоди про торгівлю та
питання , пов`язані з торгівлею — першої такої угоди з однією з Нових
Незалежних Держав , а також

підписання Президентом України Л.Д.Кучмою та Головою Єв-ропейської
Комісії паном Жаком Сантером Спільної заяви по

результатам переговорів , що стало першим прецедентом по відношенню до
держави не члена ЄС , в червні 1995 року .

Особливого значення для поглиблення довіри до України та

закріплення позитивного ставлення Європейської спільноти

до нашої держави набуває вирішення питання про вступ Ук- раїни до Ради
Європи , що вже відбулося .

Інтеграція у західноєвропейські структури та розвиток

співробітництва з ЄС є не самоціллю , а засобом досягнен- ня , в першу
чергу , конкретних економічних цілей .Обсяг

торгівлі між Україню та ЄС у 7 разів перевищує обсяг тор-

гівлі України з США .Українські товаровиробники , у першу чергу з
найбільш конкурентноздатних сфер української еко-

номіки : металургійної і текстильної промисловості , сільського
господарства , певних сфер науковомістких та енергетичних технологій
,мають отримати більше можливості

для експорту своїх товарів у Західну Європу .Підготовка

нової угоди з ЄС по текстилю , угоди щодо науково-техніч- ного
співробітництва , зменьшення митних , нетарифних та

інших обмежень у взаємній торгівлі сприяння скорішому на-

буттю чинності Угоди про Партнерство та Співробітництво та практичній
реалізації Тимчасової Угоди про торгівлю між Україною та ЄС , — цим та
багатьом іншим невідкладним

завданням буде присвячена головна увага Постійного предс- тавництва
України при ЄС.

Україна не є самотньою у своїх намаганнях вирішувати нагальні завдання
економічних відносин з ЄС . Консульта-

ції з цього приводу з представниками кількох країн-членів

ЄС свідчать , зокрема , про їх принципову готовність у межах політичних
та економічних реалій сприяти зменшенню митних та інших зборів на
продукцїю , що експортується з України до ЄС та розширення існуючих квот
по групі так званих «чутливих товарів» : сталі , текстилю , ядерних
товарів та сільгосппродукції.Ці країни підтримують раціо-

нальне і прагматичне ставлення України до її інтеграції у

західноєвропейські структури .

Під час останніх зустрічей і переговорів в Європейсь-

кий Комісії розглядалися хід підготовки до запланового на

1995 р. в м.Києві засідання Спільного комітету України та

Європейської Комісії , процес ратифікації Угоди про Парт-нерство та
Співробітництво і набуття чинності Угодою про

торгівлю між Україноюта ЄС , проблеми узгодження підходів

сторін до чорнобильського питання ,підвищення ефективнос-

ті програм технічної допомоги по лінії Тасіс , які мають

розглядатись не як самодостатня категорія , а як засіб для досягнення
конкретних , в першу чергу — економічних —

цілей .

Багато зусиль Україна доклала , щоб стати повноправним

членом РЄ -впливової міжнародної регіональної інституції.

Історична для нашої держави подія відбулася 9 листопада 1995 р., коли
Комітет Міністрів Ради Європи юридично зат-

вердив рішення Парламентської Ассамблеї РЄ про вступ України до цієї
авторитетної міжнародної організації.Ця

подія стала актом юридичного визнання авторитету України,

її права на входження в усі європейські структури , що створює на
континенті нову політичну ситуацію ,дає Украї- ні шанс на поглиблення
демократичних перетворень .

Використана література

Економіка зарубіжних країн ; Київ «Либідь» 1996

Политическа экономия — словарь;Москва политиздат 1979

«Україна — Європейський Союз : зовнішньоекономічна діяльність і
перспективи співробітництва» ;Київ 1995

Похожие записи