Реферат на тему:

Ринок: суть, функції та умови формування

План

1. Інституціональні основи ринкової економіки. Домінування приватних
інтересів. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Визначення ринку:
альтернативні теорії. Сутність ринку.

2. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.

3. Функції ринку. Умови його формування і розвитку.

4. Конкуренція, її суть, функції та форми.

5. Конкуренція і моделі ринків.

Ринок є складною соціально-економічною структурою, що відображує наявні
відносини. Він є економічною категорією, що є однією з центральних в
економічній теорії. Проте немає єдиної позиції щодо його універсального
визначення. Приводиться безліч визначень цієї категорії, що виражають ті
чи інші сторони ринкових відносин. Тлумачення може відбуватись на двох
рівнях: науковому і побутовому. Ринок – система товарно-грошових
відносин, що виникають між покупцем і продавцем з приводу
купівлі–продажу товарів. Ринок – це обмін, сукупність купівлі–продажу,
яка відбиває збалансування попиту і пропозиції, що здійснюється у
відповідності з економічними законами товарного виробництва і обігу. Він
є складним утворенням, що являє собою сферу обміну, сукупність процесів
купівлі–продажу, які здійснюють збалансування попиту і пропозиції за
рахунок цін, а з іншого боку забезпечує зв’язок між виробництвом і
споживанням, безперервність процесу відтворення його цілісності.

Ринок – суспільна форма організації і функціонування економіки, за якою
забезпечується взаємодія виробництва і споживання через посередницькі
інститути, що регулюють більшість виробників і споживачів, їх прямий і
зворотній вплив. Те, що ринок включає не тільки відносини з
купівлі–продажу, але й соціально-економічні (власність, виробництво,
розподіл, споживання тощо), а також організаційно-економічні відносини
(конкретні форми організації ринку), дає підстави розглядати ринок у
економічні системі як підсистему.

Інституціональні основи ринкової економіки становлять: приватна
власність, свобода підприємницької діяльності, вільна конкуренція.

Ринкові відносини – це відносини між його учасниками (суб’єкти ринкових
відносин) з приводу купівлі–продажу товарів і послуг (об’єкти ринкових
відносин). Суб’єкти – всі учасники ринку, об’єкти – товари і послуги,
цінності, багатство, земля, робоча сила.

Ринковий механізм являє собою взаємодію ринкових елементів: ціни,
попиту, пропозиції, конкуренції, кон’юнктури; що надає певної
спрямованості економічній поведінці суспільства і узгоджує приватні та
суспільні інтереси.

Попит – це форма вираження потреби, платоспроможна потреба. На ринку
мається справа не з попитом взагалі, а з попитом платоспроможним. Тому
він включає в себе:

потреби (бажання придбати);

грошові засоби, що є в наявності для придбання товарів чи послуг.

Отже, попит, як правило, виражається в грошовій формі.

Пропозиція – сукупність товарів і послуг, які є чи можуть бути
доставлені на ринок. Включає 2 моменти:

готовність виробників виробляти і продавати певний вид товару чи
послуги;

умови, на яких виробники згодні продавати їх.

Пропозиція має натуральний вигляд. Динаміка попиту і пропозиції
визначається економічними законами, зокрема, законом попиту і законом
пропозиції. Закон попиту регулює величину ринкової ціни. Зростання ціни
за інших незмінних умов приводить до зменшення обсягу попиту і навпаки.

Закон пропозиції регулює пропозицію залежно від рівня цін. Чим вища ціна
товару за інших незмінних умов, тим більше стимулюється виробництво і
продаж саме цього товару чи послуги.

Ціна – грошовий вираз вартості. Проте ціна є грошовим виразом вартості,
коли існує рівновага між попитом і пропозицією. В інших випадках
коливання цін спричиняються іншими причинами. Тому ціна – це грошова
сума, яку сплачують чи одержують за конкретний товар.

А. Вартісні фактори:

Величина вартості.

Продуктивність.

Інтенсивність.

Складність праці.

Б. Фактори співвідношення попиту і пропозиції

В. Психологічні фактори.

Г. Державне регулювання.

На ринку розрізняють ціну попиту, ціну пропозиції і рівноважну ціну.

Ціна попиту – це гранично-максимальна ціна, яку покупці згідні платити
за товар.

Ціна пропозиції – це гранично-мінімальна ціна, за яку продавці згідні
продати свій товар.

Гроші: альтернативні теорії

Чіткого й такого, щоб визнавалося економістами всіх теоретичних шкіл і
напрямків, визначення сутності грошей не існує.

Раціоналістична концепція пояснює походження грошей як результат угоди
між людьми, які переконалися в тому, що для пересування вартостей в
обміні товарів необхідні спеціальні інструменти.

Суб’єктивно-психологічний підхід полягає у тому, що гроші розглядають як
штучну соціальну умовність.

Відповідно до еволюційної концепції походження грошей, історія їх
виникнення є результатом розвитку суспільного поділу праці, обміну,
товарного виробництва. Аналіз історичного процесу розвитку обміну і форм
вартості дає можливість зрозуміти, як із загальної маси товарів
виокремився один товар, що почав виконувати роль грошей і спеціальним
призначенням якого стала роль загального еквівалента. Більшість західних
економістів виводять сутність грошей з того, які функції вони виконують.

Металістична теорія грошей ототожнює їх із благородними металами.
Прихильники цієї теорії визнають лише ті функції грошей, для
виготовлення яких потрібні металеві гроші: міра вартості, засоби
створення багатства і світові гроші.

Основна ідея номіналістичної теорії грошей полягає в тому, що вони не
мають товарної природи, а є умовним знаком, цінність якого визначається
державою (або назвою) і не залежить від металевої субстанції.

Кількісна теорія грошей стверджує, що вартість грошей обернено
пропорційна до їх кількості; за грошима визнається лише функція засобу
обігу.

Відповідно до марксистської концепції гроші є товар, що стихійно
виділився з маси всіх інших товарів і виконує роль загального
еквівалента. Це особливий товар, в якому всі інші товари виражають свою
вартість. Гроші, таким чином, є суспільною формою обліку затрат праці
товаровиробників.

Інфляція

Інфляція – знецінення грошей через те, що в економіці їх стає більше,
ніж потрібно. Інфляція може бути викликана скороченням виробництва при
незмінній грошовій масі або додатковим випуском грошей в обіг при
незмінній товарній масі.

Розрізняють відкритий і подавлений типи інфляції. Відкритій інфляції
властива тенденція до зростання цін. Вона формується в результаті
двоякого механізму. Перший – це механізм адаптивних інфляційних
очікувань. В основі другого механізму лежить взаємозв’язок витрат і цін.
Це так звана інфляція витрат (спіраль «зарплата–ціна»).

Інфляція буває не тільки відкритою. В деяких випадках держава, не
демонтуючи причини інфляції, намагається подавляти форми її прояву. Якщо
відкрита інфляція проявляється в загальному підвищенні цін, то подавлена
– у хронічній нестачі товарів і послуг, їхньому перманентному дефіциті.
Тому інфляційні очікування при подавленій інфляції називаються
дефіцитними.

Види інфляції

Повзуча (регульована, 5–7% на місяць).

Галопуюча (20–25%).

Гіперінфляція (50% на місяць).

Стагфляція – застій (спад виробництва поєднується з розвитком
інфляційних процесів.

Ue u P

R

N

P

&

&

&

&

Дефляція – вилучення з обігу частини надлишкової грошової маси,
випущеної в період інфляції.

Фактори інфляції

Фінансування потреб (бюджетних) грошовою емісією.

Кредитна емісія.

Індексація доходів.

Дотації.

Визначення, що найбільш чітко відображають суть ринку:

Місце, де відбувається процес купівлі–продажу результатів людської
діяльності.

Ринок – це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну,
посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської праці.

Ринок – це місце, де відбувається остаточне визнання суспільством
втіленої в результати діяльності праці.

Ринок – це місце збалансування попиту і пропозиції і ринкової ціни.

Характерні ознаки сучасного ринку

Пріоритет покупців (ринок покупців).

Конкурентний характер.

Не монополізація, а інтеграція конкуруючих суб’єктів ринку.

Суб’єкти ринку

Держава.

Іноземні фірми та громадяни.

Державні, колективні, кооперативні, приватні підприємства та їх
об’єднання.

Різні установи та організації.

Громадяни України.

Об’єкти ринку

Матеріальні продукти праці.

Робоча сила.

Позикові капітали, валюта, золото.

Цінні папери.

Інтелектуальні продукти праці.

Функції ринку

А. Організаційні.

Встановлення зв’язків між виробниками і споживачами, не опосередкованими
іншими системами обміну.

Забезпечення вільного вибору партнерів по господарських зв’язках.

Забезпечення конкуренції між суб’єктами ринку.

Б. Економічні.

Механізм ринку робить усіх учасників конкурентного процесу матеріально
зацікавленими в задоволенні тих потреб, які виражаються через попит.

Ринок, створюючи сигнали через ціни, стимулює засвоєння досягнень НТП,
зниження витрат, підвищення якості, розширення асортименту товарів і
послуг.

Сприяє вирішенню центральних проблем економіки.

Механізм ринку в цілому звільняє економіку від дефіциту товарів і
послуг.

Умови формування ринку

Для того, щоб у нашій країні була побудована ринкова економіка,
необхідно, щоб функціонував реальний ринок, який виконував би притаманні
йому функції, мають бути відтворені передумови, випробувані світовою
практикою. До них належать:

наявність суб’єктів ринкових відносин, які, будучи економічно і юридично
незалежними, можуть вступати у рівноправні партнерські відносини з
приводу купівлі–продажу; досягти цього можна трансформацією існуючих
відносин власності у різноманітні форми – індивідуальну, приватну,
акціонерну, державну, кооперативну, змішану;

еквівалентний обмін товарів; ринок за своєю природою економічної
допомоги, пільг тощо не визнає;

конкуренція, яка надає усім суб’єктам господарювання можливість вільної
підприємницької діяльності: свободи вибору покупців, постачальників,
будь-яких контрагентів, примушує підприємців застосовувати найпередовішу
техніку і технологію, сприяючи цим зменшенню витрат виробництва,
підвищенню ефективності економіки;

вільне ціноутворення, як елемент конкуренції та головний механізм
контрольно-регулюючої функції сприяє поєднанню інтересів суб’єктів
економічного життя, стимулюючи їх раціонально використовувати елементи
виробництва;

реальна інформація про ринок і його суб’єктів.

Якщо подібних умов не створено, то те, що називається ринком, є
псевдоринком, де гроші не виконують своїх функцій.

Взаємодія конкурентних сил приводить до синхронізації цін попиту і
пропозиції, що обумовлює рівноважність обсягів попиту і пропозиції.
Ринкова рівновага – це ситуація, за якої наміри покупців і продавців
повністю збігаються так, що за певної ціни товару обсяг пропозиції
дорівнює обсягу попиту. Ринкова ціна – це ціна, при якій рішення
виробників (продавців) та покупців про купівлю–продаж взаємно
узгоджуються. Ціна ринкова – це ціна, яка встановлюється у відповідності
до попиту і пропозиції товарів і послуг. Ціна рівноваги – це ціна, яка
встановлюється при врівноваженості попиту і пропозиції. Економічний стан
продавців і покупців залежить від ринкової кон’юнктури – це сукупність
умов, ознак, які характеризують співвідношення попиту і пропозиції. Вона
змінюється під впливом різних факторів, масштабів виробництва, розмірів
запасів товарів, динаміки цін та грошових доходів, організації торгівлі
і реклами.

Важливу роль відіграє певне співвідношення попиту і пропозиції як по
окремих товарах, товарних групах, так і по товарній масі у цілому.

Типові випадки співвідношення попиту і пропозиції

1. Пропозиція перевищує попит.

В даному разі на ринку виникає надлишок продукції, бо її більше, ніж
покупці можуть купити (Q2 > Q1). Ціна товару починає знижуватись,
відповідно знижується пропозиція товару, а попит зростає. Ситуація на
ринку прямує до точки рівноваги А з ціною Р3 і кількістю Q3.

2. Попит перевищує пропозицію.

В даному випадку на ринку виникає дефіцит продукції, бо її кількість
менша, ніж кількість, яку хочуть купити покупці (Q1 < Q2). Ціна товару починає збільшуватись відповідно збільшується і пропозиція, а попит зменшується. Ситуація прямує до точки рівноваги А з ціною Р3 і кількістю Q3. 3. Попит дорівнює пропозиції У цьому випадку кількість продукції, яку продавці готові продати і кількість продукції, які покупці здатні купити, – рівні. На ринку не існує ні надлишку, ні дефіциту. Сутність ціни розкривається для розвитку товарного виробництва і ринкових відносин власними функціями: – інформаційна; – стимулююча; – сапуюча; – розподільна. Сутність ринку розкривається через його функції: регулююча; стимулююча; розподільча; відтворювальна. Загальними умовами виникнення ринку є: суспільний поділ праці; економічна відокремленість виробників; приватна власність. Умовами формування і ефективного функціонування є: наявність суб’єктів ринкових відносин, які будучи економічно і юридично незалежними можуть вступати у рівноправні відносини з приводу купівлі–продажу; свобода підприємництва та вільний рух капіталів і товарів; вільний доступ виробників до економічних ресурсів та інформації; конкуренція – наявність конкурентного середовища; вільне ціноутворення; плюралізм форм власності та господарювання їх рівноправність; економічна демократія; обмежена регулююча роль держави. Конкуренція (to concurred – зіштовхуватись) – економічна боротьба, суперництво між суб’єктами ринкового господарювання за ліпші умови виробництва, купівлі та продажу товарів і послуг. Конкуренція – економічна боротьба між відособленими виробниками продукції, робіт, послуг за задоволення своїх інтересів, що пов’язані з продажем, виконанням робіт, послуг одним і тим самим споживачам. Функції конкуренції 1. Стимулююча. Полягає у тому, що конкуренція сприяє заохоченню тих, хто раціональніше використовує фактори виробництва для найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновітніші досягнення науки і техніки, організацію праці і управління. 2. Сапуюча функція. 3. Розподільча функція (розподіл факторів виробництва, доходів і продукції). Форми конкуренції В залежності від співвідношення монополізації та конкуренції виділяють декілька моделей ринку: ринок досконалої конкуренції; ринок монополістичної конкуренції; ринок олігополії; ринок чистої монополії. Q2 > Q1

Q3

Q2

Q1

0

A

S

D

Q

P3

P1

P

надлишок

дефіцит

Q3

Q2

Q1

0

A

S

D

Q

P3

P1

P

Q3

A

S

D

Q

P3

P

Внутрішньогалузева.

Міжгалузева.

Досконала.

Недосконала.

Цінова.

Нецінова.

Добросовісна

Недобросовісна.

за ознакою сфери

можливість впливу на ціну

методи ведення боротьби

Похожие записи