Професійна ідентифікація майбутнього менеджера туристичного бізнесу в
процесі вузівської підготовки

 

Проведений аналіз теорії і практики професійного становлення менеджерів
туристичного бізнесу дозволив виділити протиріччя між вимогами
суспільства до сформованості професійної ідентичності особистості
менеджера туристичного бізнесу і невідповідним їм результатам вузівської
підготовки майбутнього фахівця.

Ідентичність розглядають як самовизначення соціального суб’єкта, а
ідентифікацію — як процес емоційного самоототожнення (що не є
усвідомленим) суб’єкта з образом «значущого іншого». Філософський зміст
цього поняття  походить від латинського – тотожність, однаковість,
рівнозначність, подібність процесів, явищ або понять. У соціальних
науках процес ідентифікації концептуалізується як процес становлення і
формування ідентичності.

Поняття ідентифікації має міждисциплінарний характер і досліджувалось в
психології, соціології, філософії, педагогіці, інформатиці, менеджменті
і інших науках.

Термін «ідентифікація» пов’язують із дослідженнями 3. Фрейда, який
розглядав феномен ідентифікації, по-перше, як прояв зв’язку індивіда з
іншою особою, по-друге, як механізм формування та функціонування групи.
Ідентифікацію він трактував як центр, механізм, що забезпечує здатність
«Я» до саморозвитку, утворюючий групу фактор, що допомагає вийти за межі
«Я» і відчути переживання інших.

Е. Фром пропонує вирішувати проблему становлення цілісної особистості:
«мати ідентичність» значить — «бути, а не мати» [11]. Семантика
положення, коли людина воліє бути (професіоналом), а не мати (диплом,
спеціальність), припускає, що вона не відчуває тривоги і непевності,
породжуваних страхом втратити те, що має, — у цьому випадку ніхто не
може загрожувати безпеці  індивіда і позбавити його почуття
ідентичності.

Загальний зміст поняття «ідентифікація» визначається як «визнання
тотожності, установлення відповідності».

Узагальнення визначень поняття “ідентифікація” свідчить про те, що під
ним розуміється самоототожнення особистості з певним зразком, людиною,
групою, соціальною або професійною роллю, формування власної
ідентичності, індивідуальності, а також фундаментальний механізм не
тільки когнітивної, а й афектної та регуляторної сфер психіки,
особистості загалом [5, с. 53].

Ідентифікація є необхідною умовою і найважливішим механізмом
соціалізації, входження людини в культуру. Однак для того, щоб
ідентифікація сприяла успішній соціалізації, ефективному виконанню
професійних і соціальних ролей і функцій, цей процес необхідно
цілеспрямовано організовувати і супроводжувати. Особливе місце в процесі
формування ідентифікації особистості займає професійна ідентифікація в
період вузівської підготовки, так як саме в цей період особистість
особливо потребує допомоги для знаходження особистісного образа
професіонала.

У сучасній науці формування професійної ідентичності визначається як
процес зіставлення одного об’єкта з іншим, на підставі якої-небудь
однієї ознаки, властивості або комплексу властивостей, у результаті чого
відбувається встановлення їхньої подібності або розходження. Дослідження
ідентичності стало сполучати три процеси: соматичний, психологічний і
соціологічний. Біологічний підхід фіксує процес ідентифікації як
еволюційний факт, що припускає безмежний розвиток різних форм життя в
контексті адаптації до професійного середовища. Психологічна парадигма
припускає ідентичність як вираження інтерперсональних процесів. У
соціологічному дискурсі сутність професійної ідентичності як факту
співвіднесеності із соціальним середовищем розглядається відповідно до
соціальної програми Е. Еріксона, згідно якої становлення ідентичності
проходить вісім життєвих стадій, на кожній з яких відкидаються старі і
з’являються нові елементи, а процес ідентифікації протікає в трьох
формах — інтроекція як примітивне вживання в образ; ідентифікація, що
формується шляхом інтеракції з референтними представниками суспільства;
формування індивідуальної ідентичності як ансамбль соціальних
ідентифікацій і включення їх у єдине унікальне ціле [3, с.76].

Т. Парсонс, вважав, що професійна ідентифікація це свідоме або
неусвідомлене копіювання атрибутів або характеристик інших, досягається 
підкріпленням, імітацією, генералізацією, спостереженням, навчанням
через моделювання, а причиною цього процесу є формування залежності і
прихильності відносно професійної групи.

Дослідження професіогенеза опирається також на розроблений у наш час
Д.В.Івановим оригінальний підхід, відповідно до якого становлення
сучасних професіоналів відбувається в умовах інформаційного суспільства,
у якому соціальна організація й інформаційні технології утворять
«симбіоз», коли визначальним фактором соціальної диференціації стає не
власність, а рівень знань [7] .

Професійна ідентифікація має кілька специфічних значень: у соціальній
філософії — дізнавання, установлення тотожності якого-небудь об’єкта; в
акмеології — самоототожнення й диференціація з «Іншим» або «Справою»; у
психоаналізі — процес, у результаті якого індивід несвідомо або частково
несвідомо, завдяки емоційним зв’язкам, поводиться так, ніби він сам був
би тією людиною, з якою даний зв’язок існує; у соціальній психології —
феномен спілкування, критерій рівня розвитку, стабільності малої групи;
у соціальній антропології — аспекти структури повсякденного досвіду і
форм професійного знання, культури професійної групи, процесів
професіоналізації.

Таким чином, професійна ідентичність розуміється як складний феномен,
багатошарова соціально-психічна реальність, що включає різні рівні
свідомості, індивідуальні й колективні, онтогенетичні і соціогенетичні
основи.

Професійна ідентифікація пов’язана з комплексом суб’єктивних і
об’єктивних показників; якщо ознаки, використовувані для ідентифікації:
людини як споживача професії; суспільства як замовника; професіонала як
виконавця діяльності — повністю збігаються, то можна говорити про
професійну ідентичність. Більший або менший статус професійної
ідентичності в структурі ідентифікаційних підстав особистості в значній
мірі залежить від об’єктивної ролі інституту професії, що він відіграє в
даному суспільстві, і в якій цінність професії фігурує в суспільній
свідомості. У спільнотах із традиційно високим соціальним статусом
конкретної професії професійна ідентичність виступає як провідний фактор
соціального благополуччя.

Процес ідентифікації не означає встановлення абсолютної тотожності
індивіда і групи.  Вона  відбувається за головними ознаками —
ідентифікаційним індикаторам, котрі і містять у собі міру цього
соціального явища, тобто окремих робітників, викладачів, менеджерів
можна розглядати як різних людей у багатьох ракурсах, але їх ідентифікує
соціальне середовище, доки вони відповідають певному мінімуму очікувань,
рольових вимог (за характером поведінки, способом життя, стилем одягу,
мови тощо).

За умов сучасної кризи суспільства, ідентифікація має тенденцію до
обмеження сім’єю, друзями та партнерами по роботі, а самоідентифікація з
більш широкими спільнотами (з нацією, державою, країною) відходить на
другий план. Тому особистість змушена розв’язувати гострі протиріччя між
процесами інтроекції (засвоєння індивідом нових соціально-моральних
цінностей) та природним прагненням зберегти свою цілісність
(ідентичність).

Здійснений поняттєвий аналіз дав можливість визначити професійну
ідентифікацію як процес побудови інтегрованого в життєвий шлях
особистості осмисленого образа професіонала і реалізація його в
комплексі соціальних і професійних компетенцій, що сприяють успішному
здійсненню професійної діяльності і особистісному становленню і
розвитку. Вона включає формування в студента ціннісного відношення до
професійної діяльності і власної індивідуальності, прагнення до
професійної і особистісної самореалізації, самовдосконалення, досягнення
майстерності у виконанні професійної діяльності і пов’язаної із цим 
успішності в різних сферах життя.

 Зміст професійної ідентифікації полягає в тому, що це процес побудови
осмисленого образу професіонала та реалізація його в житті і професійній
діяльності.

Професійна ідентичність майбутнього менеджера туристичного бізнесу може
розглядатися як інтегральна властивість особистості, що відображає, з
одного боку, його приналежність професійній групі, відповідність вимогам
професії, професійним нормам, зразкам та ідеалам а, з іншого боку,
особливості конкретної особистості, індивідуальності студента які
одержали розвиток у процесі підготовки майбутнього фахівця-професіонала.

Процес професійної ідентифікації майбутніх менеджерів туристичного
бізнесу в період їхньої вузівської підготовки визначається
соціально-освітнім компонентом професійної ідентичності, який
розкривають наступні його особливості: інтегративний характер,
суб’єктивна природа, багаторівневість, практична спрямованість,
аксіологічний характер, культуровідповідність.

З урахуванням досліджень професійної ідентичності ряду авторів
А.Ватермана [14], О.А. Волкової [2], Е. Еріксона [3], О.О. Шатохіна
[12], Л.Б.Шнейдера [13] можна визначити такі компоненти, критерії і
показники професійної ідентичності майбутнього менеджера туристичного
бізнесу (таблиця 1).

 

Таблиця 1. Компоненти, критерії і показники професійної ідентичності
майбутнього менеджера туристичного бізнесу

Компоненти професійної ідентичності Критерії професійної ідентичності
Показники професійної ідентичності менеджера туристичного бізнесу

Когнітивний Знанієвий Професійна поінформованість (сформованість системи
знань і уявлень про себе як професіонала, про особливості професійної
діяльності менеджера туристичного бізнесу, її цілях, засобах, про
споживача туристичних послуг).

Сформованість ідеального образа професіонала.

Емоційно-ціннісний Аксіологічний Сформованість системи професійних
цінностей.

Відповідність системи професійних цінностей вимогам сучасного
суспільства й споживачів туристичних послуг.

.

0

0

Світоглядний

  Рефлексивний Усвідомлення значимості вимог до особистості професійного
менеджера по туризму.

Здатність співвідносити свою особистість із вимогами професії, образом
професіонала.

Адекватна професійна самооцінка.

Професійно-мотиваційний Мотиваційний Бажання реалізувати професійні,
особистісні, соціальні ідеали в житті й професійній діяльності.

Прагнення до високих результатів в професійній діяльності, професійній
майстерності, максимальній самореалізації в професійній діяльності.

Прагнення до життєвої успішності.

 

Перші три компоненти визначають професійно-особистісну позицію,
четвертий компонент – індивідуальний стиль професійної діяльності і
стиль життя.

Професійну ідентифікацію майбутнього менеджера туристичного бізнесу в
процесі його вузівської підготовки необхідно здійснювати у відповідності
з наступними професійними кваліфікаціями: загальний менеджер сфери
туризму, менеджер по бронюванню, продажам та візовому забезпеченню
туризму, менеджер по туристичному персоналу і роботі із клієнтами,
менеджер по маркетингу, географії і рекламі туризму, менеджер по
туристичним продуктам та їхньому формуванню, менеджер по зв’язках із
громадськістю в туризмі.

Здійснюючи професійну ідентифікацію майбутнього менеджера туристичного
бізнесу, необхідно враховувати наступні особливості його професійної
діяльності: динамічність, перехід на світові стандарти бізнесу,
інноваційний характер, оптимізацію керування персоналом.

Контекстом професійної ідентифікації менеджера туристичного бізнесу
служить професійне середовище і професійна діяльність. Їхні особливості
задають істотні характеристики процесу становлення і формування
професійної ідентичності менеджера туристичного бізнесу.

Суб’єктами професійної ідентифікації майбутнього менеджера туристичного
бізнесу виступають: сам студент як суб’єкт професійного становлення і
розвитку; колектив вузу і окремі викладачі; колектив і окремі фахівці
туристичних фірм.

Логіку професійної ідентифікації майбутніх менеджерів туристичного
бізнесу можна представити наступними напрямками, які виділені у
відповідності зі структурою окремих компонентів професійної ідентичності
студентів:

1. Когнітивно-диспозиційні. Мета – формування знанієвого компонента
професійної ідентичності для створення образа професіонала, професійної
поінформованості.

2. Орієнтаційно-рефлексивні. Мета — формування емоційно-ціннісного і
світоглядного компонентів професійної ідентичності. Результат —
самоаналіз професійного образу Я, співвіднесення його з ідеальним
образом професіонала.

3. Практико-орієнтаційні. Мета – формування
професіонально-орієнтаційного компонента професійної ідентичності.
Результат — реалізація сформованого образа професіонала, системи
професійних цінностей у навчальній, квазіпрофесіональній і професійній
діяльності через систему соціальних і професійних ролей, самовизначення
в просторі професійної культури, оволодіння моделями міжособистісних
взаємодій у сфері туризму, формування досвіду творчої професійної
діяльності.

Зазначені напрямки можуть бути співвіднесені з різними етапами освоєння
освітньої програми: когнітивно-диспозиційні переважати в початковий
період навчання (1-4 семестри); орієнтаційно-рефлексивні бути провідними
у середині навчання, коли проходить криза самовизначення (5-6 семестри);
практико-орієнтаційні пов’язані більшою мірою із завершальним періодом
навчання (7-10 семестри), насиченому практиками і знайомством з
виробничим процесом.

Названі напрямки реалізуються з використанням наступного педагогічного
інструментарію:

Когнітивно-диспозиційні: лекції, семінарські заняття, дискусії,
спостереження за роботою професійних менеджерів, самостійна робота з
науковою літературою, написання міні-творів, підготовка доповідей,
перегляд відеозаписів роботи менеджерів-професіоналів, екскурсії на
кращі підприємства туристської сфери, когнітивні тренінги.

Орієнтаційно-рефлексивні: рефлексивні тренінги, написання міні-творів,
само- і взаємооцінки, дискусії, круглі столи за участю
фахівців-практиків.

Практико-орієнтаційні: занурення в професійні ситуації, моделювання
професійних ситуацій, ділові і рольові ігри, рольові тренінги, складання
життєвих і професійних планів і перспектив, стратегій професійного
розвитку, професійні практикуми.

Визначальний вплив на процес професійної ідентифікації менеджера
туристичного бізнесу здійснюють три фактори. Перший спілкування із
клієнтами — користувачами туристських послуг. Другий — взаємодія (із
прямим і зворотним впливом) зі співробітниками і вищестоящим
начальством, третій — прямий і зворотний вплив у процесі навчання і
виховання, професійної підготовки майбутніх менеджерів. Всі ці фактори
тісно взаємозалежні, на їхня координація можлива у випадку
цілеспрямованої організації процесу професійної ідентифікації
майбутнього менеджера туристичного бізнесу в процесі його вузівської
підготовки.

На наш погляд, професійна ідентифікація і становлення особистісної
ідентичності майбутнього менеджера туристичного бізнесу полягає в
єдності трьох процесів:

1. Прийняття студентом себе як майбутнього менеджера туристичного
бізнесу, що включає прийняття професійних цілей, цінностей, норм,
зразків поводження, свідоме освоєння професійних ролей, установок,
ідеалів, формування на цій основі стереотипів професійного мислення і
поводження.

2. Зіставлення студентом себе із професійним ідеалом, нормою, зразком
менеджера туристичного бізнесу і постановку завдань на саморозвиток.

3. Визнання зовнішнім оточенням приналежності майбутнього фахівця до
професійної групи менеджерів туристичного бізнесу.

Висновки. Ідентифікація майбутнього менеджера туристичного бізнесу це
процес співвіднесення студентом — майбутнім менеджером туристичного
бізнесу — із професійним, соціальним і особистісним ідеалами (образами
професіонала, людини, громадянина), формування в нього ціннісного
відношення до професійної діяльності й власної індивідуальності,
прагнення до професійної самореалізації, самовдосконалення, виконання
професійної діяльності на високому рівні майстерності, до високих
результатів професійної діяльності й успішності в різних сферах життя.

Процеси професійної ідентифікації майбутнього менеджера туристичного
бізнесу необхідно здійснювати інтегровано, враховуючи, що кінцевою метою
є формування професійної ідентичності. Для цього в методологічний і
методичний апарат педагогів вищої школи доцільно ввести поняття
професійної ідентифікації.

Дослідження рівня професійної ідентичності студентів, майбутніх
менеджерів туристичного бізнесу, показує, що рівень ідентифікованості
студентів із професією менеджера туристичного бізнесу в цілому
невисокий, мотивація до її підвищення практично відсутня, компоненти
професійного аспекту особистісної ідентичності майже не сформовані.
Студенти відчувають складнощі у співвіднесенні себе з образом менеджера
туристичного бізнесу, визначенні професійних планів і перспектив,
стратегій професійного саморозвитку. При цьому процес формування
професійної ідентичності майбутніх менеджерів туристичного бізнесу у
вузах цілеспрямовано не здійснюється. У процесі й по закінченні навчання
оцінюються переважно знання й окремі вміння, особистісні якості,
професійна мотивація, рівень первинної професійної ідентифікації при
цьому не враховуються.

Практика вузівської підготовки майбутніх менеджерів туристичного бізнесу
вимагає значного вдосконалювання в плані забезпечення її спрямованості
на формування необхідної професійної ідентичності студентів.

 

Використана література:

1.     Власова Т.И. Состояние и проблемы повышения качества
профессионального образования специалистов для туристской индустрии.
Текст. /Т.И. Власова. — М.: Сов. спорт,  2001. –148 с.

2.     Волкова О.А. Профессиональная идентичность в условиях
маргинализации российского общества. Монография / О.А. Волкова. – М:
«Макс Пресс», 2005. – 207 с.

3.     Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. Пер. с англ. – М.:
Флинта, 2006. (Серия: Библиотека зарубежной психологии). – 342 с.

4.     Зайцева Н.А. Менеджмент в социально-культурном сервисе и туризме:
Учебник. Текст. /Н.А. Зайцева. — М.: Академия, 2003. – 224 с.

5.     Заковоротная  М. В. Идентичность человека. Социально-философские
аспекты. Ростов–на  Дону: Издательство Северо-Кавказского научного
центра высшей школы, 1999. –  344 с.

6.     Зорин И.В. Теоретические основы профессионального туристского
образования / И.В. Зорин . – М.: Сов. спорт, 2001 . – 260 с.

7.     Иванов Д.В. К пониманию современности: критический вызов //
Проблемы теоретической социологии / Под ред. А. О. Бороноева. Вып. 2.
СПб., 1996. – 183 с.

8.     Квартальнов В.А. Туризм  М.: Финансы и статистика, 2002. — 320 с.

9.     Леш Р. Навички, критичні для сучасних працівників. Новини від
30.04.2010. Режим доступу: HYPERLINK
«http://www.management.com.ua/news/?id=1228»
http://www.management.com.ua/news/?id=1228

10. Овчинникова Л.П. Формирование информационной культуры менеджера
туризма в процессе профессиональной подготовки: Текст. дисс. канд. пед.
наук /Л.П. Овчинникова. — М., 1999, — 188 с.

11. Фромм Э Иметь или быть. Текст. /Э. Фромм. — М., 1990. – 256 с.

12. Шатохин А.А. Профессиональное самоопределение как составляющая
профессиональной идентификации // Актуальные проблемы современной науки.
– 2004. – № 3. – С. 71-87.

13. Шнейдер Л.Б. Профессиональная идентичность: теория, эксперимент,
тренинг: Учеб. пособие. Текст. /Л.Б. Шнейдер — М.: МПСИ, 2004. – 600 с.

14. Waterman A.S. Identity development from adolescence to adulthood: An
extension of theory and a review // Devel. Psychol. 1982. V. 18. N 3. Р.
341-358.

Похожие записи