Реферат на тему:

Проблеми і перспективи реформування економічного контролю в Україні

З переходом України до ринкової економіки, зміною форм власності,
зростає потреба у вдосконаленні методологічних та організаційних
аспектів контролю в народному господарстві. Державний фінансовий
контроль на сьогодні є однією із найважливіших функцій державного
управління, значення якої дедалі зростає. Тому розбудова цілісної
системи фінансового контролю є важливим кроком у забезпеченні
функціонування системи державної влади й викликає особливе зацікавлення
як у теоретичному, так і в практичному плані.

Сьогодні діяльність контрольних установ здійснюється за відсутності
чіткої взаємодії. По суті, державний фінансовий контроль на практиці діє
не як єдина система, а існує у формі відокремлених ланок. У таких умовах
трапляються неузгодженість, відсутність взаємодії, а іноді й
суперечності. Це насамперед призводить до недостатньої ефективності в
діяльності органів фінансового контролю, розпорошення та надмірного
витрачання людських і фінансових ресурсів, правового й методологічного
хаосу [2]. Чинна система контролю застаріла, суперечить принципам
побудови демократичної держави і потребує невідкладного, належним чином
опрацьованого, якісного реформування.

???????????кошти; правовий, соціальний захист та забезпечення особистої
безпеки ревізорів; відповідні важелі впливу для забезпечення
відшкодування завданих збитків та застосування фінансових санкцій до
порушників за нецільове використання державних коштів. Для підвищення
ефективності роботи контрольно-ревізійних органів України необхідно
внести уточнення до Закону України “Про державну контрольно-ревізійну
службу в Україні”, а також Кримінально-го кодексу України. Для посилення
функцій контрольно-ревізійного департаменту потрібно надати право йому
здійснювати державний фінансовий контроль в органах державної влади та
місцевого самоврядування, громадських організаціях незалежно від форми
власності, відомчої належності, підпорядкованості та місця використання
коштів. При цьому для цих органів необхідно вирішити в законодавчому
порядку, що контрольно-ревізійний департамент міністерства державного
фінансового контролю і його органи на місцях можуть проводити зустрічні
перевірки господарських і фінансових операцій з метою з’ясування повноти
і достовірності відображення їх в бухгалтерському обліку і звітності
[1]. Крім зазначених напрямів реформування системи внутрішнього
контролю, доцільно виділити й такі: передбачити, щоб у кожному
міністерстві до внутрішньої структури контрольно-ревізійної служби
обов’язково входили відділи: ревізій та перевірок; економічного аналізу;
профілактики економічних правопорушень; підвищити відповідальність
керівників галузевих управлінь за стан справ на підпорядкованих їм
підприємствах щодо економічних правопорушень і злочинів та оцінювати
їхню роботу також за збитками, спричиненими економічними порушеннями.
Досить ефективною є Концепція створення єдиної системи державного
фінансового контролю, яка повинна дати чітке поняття категорії
державного фінансового контролю, його принципів, системи, завдань і
порядку здійснення [2, 5].

Виконання запропонованих заходів дасть можливість створити цілісну й
ефективну систему державного фінансового контролю, поліпшити бюджетну
дисципліну, звести до мінімуму зловживання у бюджетній сфері й
використанні державного майна, удосконалити управління державними
фінансами і досягти стандартів демократичних країн щодо прозорості цього
процесу. Здійснені заходи прискорять інтеграцію України в ЄС.

Література:

Бречко О.В. Удосконалення контролю в системі управління фінансовими
ресурсами регіону // Фінанси України – 2002 – №9 – с.150.

Головань М.М. Державний фінансовий контроль і його реформування //
Фінанси України, – 2003. – №9. – с. 8-10.

Калюга Є.В. Система внутрішньогосподарського контролю та удосконалення
її ефективності на підприємствах // Вісник податкової служби України. –
2001. – № 33. – с. 26-31.

Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції розвитку державного
внутрiшнього фiнансового контролю» // Офіційний вісник України.–2005.–17
червня.– № 22.– с. 12-16.

Похожие записи