Реферат на тему:

Про особливі підходи у забезпеченні у студентів міцних економічних знань

На сучасному етапі розвитку бізнесової цивілізації значно зріс інтерес
до економічної теорії, оскільки вона перебуває у стані необхідного
оновлення. Проблема забезпечення міцних економічних знань студентів, на
наш погляд, повинна розглядатися у площині трьох складових:

По-перше, з точки зору особливих підходів до викладання змісту
фундаментальної економічної дисципліни, якою являється економічна
теорія.

По-друге, з позицій особливих підходів до методики викладання
економічних дисциплін та їх методичного забезпечення.

По-третє, з позицій особливих підходів щодо оцінки знань студентів, їх
відношення до навчального процесу.

Актуальність викладання економічних дисциплін викликана тим, що
сьогодні ще немає єдиного підходу до її трактування. Аналіз
навчально-методичної і наукової літератури, а також навчальних програм
показує, що нині щодо змістовної частини викладання економічних
дисциплін є такі напрями:

Перший напрям – це продовження деякими відомими нам вітчизняними та
російськомовними підручниками викладання марксистсько-ленінської
політекономії з намаганням пристосувати її до ринкових умов.

Другий напрям – це здійснення переходу до розкриття змісту “Економіксу”,
тобто економічної теорії, яка розроблена західними, головним чином,
американськими економістами.

Третій напрям полягає в тому, що за основу взятий зміст “Економіксу” з
намаганням тією чи іншою мірою адаптувати його основні положення до
сучасних українських економічних умов.

В економічній літературі справедливо дається критика “Економіксу” за
те, що він на 90% насичений американською дійсністю, зорієнтований в
основному на американський ринок. Хтось із наших економістів правильно
зауважив, що це є спроба здійснити трансплантацію чужих органів на
власному тілі. Тому завданням наших українських вчених, викладацького
корпусу полягає в тому, щоб не тільки автоматично запозичити здобутки
західних авторів, а творчо підходити до них і використати тільки ті, які
відповідають нашим потребам, бо ми не можемо бути калькою з чужого
досвіду, навіть найкращого.

У контексті сказаного особливо важливого значення набувають нові
підходи до викладання змісту економічних дисциплін, основними критеріями
якого повинні бути: проблемний характер подачі матеріалу, високий рівень
наукової інтерпретації, насиченість лекційного матеріалу фактичною і
статистичною інформацією, вміння поєднати положення економічної теорії з
практикою господарювання, профільністю навчального закладу, забезпечення
зворотного зв’язку між студентом і викладачем в навчальному процесі.

Принциповим питанням забезпечення наукового економічного світогляду
студентів є проблема методології, яка є основою усього сімейства
економічних наук, насамперед, макроекономіки, мікроекономіки, галузевих
та функціональних економічних дисциплін. Від її правильного вирішення
залежить рівень наукового формування економічного світогляду студента. У
наукових колах з настанням ери великої реформації особливої гостроти
набули проблеми методології викладання економічних дисциплін. Дуже часто
методику викладання ототожнюють з методологією. Таке розуміння цих
понять простежується навіть в деяких навчальних посібниках. Р.Декарт
колись зауважив: “Визначте значення слів в ви врятуєте людство від
половини його помилок” [1;54]. Під методологією, насправді, розуміють
фундаментальні світоглядні постулати, на яких базується вся конструкція
будь-якої науки, тоді як під методикою розуміють спосіб дослідження,
сукупність конкретних прийомів, засобів та інструментарій, якими
користуються для вивчення процесів і явищ.

З початку нашої “перебудови” і “реформації” чи не найбільше списів було
зламано навколо проблем викладання так званих фундаментальних
економічних дисциплін. Проблеми методології їх вивчення завжди були
гостродискусійними. У контексті сказаного постає проблема методології
самої економічної науки, її вивчення і викладання. Упродовж трьох
чвертей минулого століття провідною економічною і методологічною основою
решти економічних дисциплін була марксистсько-ленінська політекономія
“єдино правильне, вірне і вічне вчення”, що базувалось на безпосередній
вірі у неминучу перемогу комунізму у всесвітньому масштабі.

Повертаючись до вибору сучасної методології економічних знань, можна
констатувати, що її вирішальною ознакою є науковість. Тому єдиною
справді науковою методологічною основою може бути лише економічна
теорія, перевірена практикою, життям, реальною дійсністю, яка стає
наукою у справжньому розумінні слова.

Науковий рівень викладання визначається не лише змістом прочитаної
лекції чи проведеного семінарського заняття, але й змістом економічної
літератури, яка рекомендується студентам для самостійного опрацювання.
Розбіжність у концептуальних позиціях авторів деяких підручників, які
містять огріхи марксизму, відводить все-таки ключову роль лекції, яка,
на наше глибоке переконання, була, є і буде центральною ланкою
формування наукових знань студента. Добре підготовлена лекція багатша за
будь-який підручник, вона ілюструє власну позицію викладача та її
наукову аргументацію.

В цьому розмаїтті концептуальних позицій може розібратись тільки
викладач, який добре обізнаний як з марксистською, так і сучасною
літературою. Тому позиція викладача у тлумаченні змісту тої чи іншої
проблеми є дуже важлива і відповідальна. Скажімо, проблема теорії
вартості, прибутку, заробітної плати, земельної ренти, економічних криз,
національного доходу тощо. Помилки світоглядного характеру можуть
завдати шкоди, яку не зможуть компенсувати навіть найдосконаліші
методичні технології. Отже, коли сьогодні постає питання, що вибирати,
що взяти за основу при викладанні економічної науки студентам вищих
навчальних закладів, на наше переконання, відповідь може бути однозначна
– досягнення сучасної світової науки, яка знайшла своє відображення
передусім у фундаментальних працях багатьох лауреатів Нобелівської
премії та наукових дослідженнях вітчизняних вчених.

Друга складова, від якої залежить міцність економічних знань – це
методика викладання економічних дисциплін та їх методичне забезпечення.
Покійний вже, колишній завідувач кафедри педагогіки Львівського
університету Савинець часто любив повторювати улюблену фразу: “Студент –
це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який потрібно
запалити”. Відштовхуючись від цієї мудрої фрази, необхідно сказати, що
таким навчальним напалмом повинна бути змістовна, цікава, проблемна
лекція, яка постійно підтримує в аудиторії атмосферу творчого мислення,
пошуку істини, що забезпечується ерудицією викладача, його педагогічною,
артистичною майстерністю донести зміст лекційного матеріалу до слухача.
Бо якщо лекція монотонна, нудна, не цікава, затеоризована не несе нічого
нового, переказує зміст якогось підручника – така лекція факела не
запалить. Слухаючи таку лекцію, студент з нетерпінням споглядає на
годинник і чекає дзвінка.

Міцність засвоєння знань, безумовно, в значній мірі залежить і від
ефективних методичних технологій, які дозволяють провести семінарські
заняття на високій активній ноті. Кафедрою соціально-гуманітарних
дисциплін Львівського інституту економіки і туризму розроблено декілька
таких сценаріїв проведення занять в активній формі. Але при цьому
зауважимо, що найкраща методична технологія є та, яка дозволяє логічно,
системно, послідовно, доступно, зрозуміло пояснити і передати аудиторії
програмний матеріал.

Міцність та якісь економічних знань може бути виміряна лише кінцевим
результатом, яким є державний екзамен. Досягнення ефективних результатів
у навчальному процесі у великій мірі залежить від методичного
забезпечення.

З цією метою кафедрою підготовлено навчальний посібник “Державний
екзамен бакалавра з економічної теорії: питання та відповіді” для
студентів випускників денної та заочної форми навчання
бухгалтерсько-економічного факультету, “Державний екзамен бакалавра з
економічної теорії: питання та відповіді” для випускників товарознавчого
факультету, “Тематичний словник з економічної теорії”. Такими
навчальними посібниками і словниками вже в минулому навчальному році
були забезпечені усі студенти денної і заочної форми навчання, які
складали державний екзамен з економічної теорії. При розробці названих
посібників закладено інформацію, яку хотіли б почути у відповідях на
питання екзаменаційних білетів. Вперше в цьому навчальному році нами
підготовлено аналогічний посібник з економічної теорії для студентів
заочників. Вважаємо, що це дуже потрібна і корисна справа, бо всі ми
добре знаємо, що заочники, особливо ті, які проживають у сільській
місцевості, вигідного доступу до літератури не мають, а тих кілька
лекційних занять, які відведені для них, явно не вистачає, щоб з’ясувати
навіть ключові теми курсу. Крім того, підготовано повний курс лекцій з
економічної теорії в комп’ютерному виконанні, опорні конспекти лекцій з
мікро- та макроекономіки, збірник задач з мікроекономіки, методичні
розробки з окремих тем, які знаходяться на бібліотечному збереженні. До
всіх тем курсу економічної теорії виготовлено близько 200 плівок,
таблиць, схем, діаграм, які можуть бути використані з допомогою
технічних засобів.

Напевне помилково було б категорично стверджувати, що очікувані
результати залежать тільки від викладача, його ерудиції, методики
викладання, якості методичного забезпечення, і нічого не сказавши про
відношення студентів до навчального процесу. Потрібно відверто сказати,
що в студентському середовищі багатьох вузів спостерігається тенденція
певного нігілізму до навчання. Напевно потрібно сьогодні зайняти більш
жорстку позицію до ледарів, прогульників. Можливо і куратори не на повну
силу виконують свої виховні функції. Сьогодні завдання полягає не лише в
тому щоб навчити студента вчитися, але й привчити до щоденної
наполегливої, кропіткої самостійної роботи.

Отже, проблема міцних знань – це комплексна проблема, яка залежить від
багатьох факторів. Тільки їх розумне ефективне вирішення може
забезпечити якісно міцний рівень знань і відкрити шлях до стандартів
європейської освіти.

Література

Єременко В. Економічна наука: проблеми логіки, методології,
класифікації// Економіка України, №2,2005. С.52-64.

Долішній М. Перший український підручник з історії економічної теорії //
Економіка України, №10, 2005. С.89-90.

Бочиня Д. Добротний підручник з основ економічної теорії // Економіка
України, №11, 2005. С.92-93.

Похожие записи