.

Поняття та засоби «відмивання»(легалізації) доходів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2484
Скачать документ

Реферат на тему:

Поняття та засоби «відмивання»(легалізації) доходів

Протягом останніх десятиліть легалізація (“відмивання”) доходів,
отриманих злочинним шляхом, набула у світі широкого розповсюдження і є
актуальною проблемою сьогодення України. 20 грудня 2002 року FATF
(Financial Action Tack Force on Money Laundering – Міжнародна
організація з боротьби з відмиванням коштів) рекомендувала
країнам-членам організації ввести санкції по відношенню до України за
недостатню боротьбу з відмиванням „брудних” грошей. За цією
рекомендацією санкції проти України були введені Канадою, США,
Великобританією, Німеччиною, Швейцарією та Швецією. Лише в лютому 2003
року FATF відмінила санкції після прийняття Україною законів,
спрямованих на посилення боротьби з відмиванням грошей, хоча й залишила
Україну в „чорному списку”. В лютому 2006 року погоджуючись з
рекомендаціями контрольної групи FATF вирішила припинити процедуру
активного моніторингу України.

Постійно ускладнюється структура злочинних операцій з “відмивання”
доходів. Організовані злочинні угруповання, використовуючи слабкість
національних систем регулювання фінансової системи, здійснюють гнучкі та
швидкі операції з переведення та переміщення активів через національні
кордони, вміло використовують розбіжності в режимах регулювання
підприємницької діяльності як в межах національних систем, так і між
самими системами з головною метою — приховування джерел походження
коштів, їх власників та механізмів контролю над ними.

Термін “відмивання” грошей (money laundering) уперше був використаний у
80-х рр. у США стосовно до доходів від наркобізнесу і позначає процес
перетворення нелегально отриманих грошей у легальні гроші.

Не існує єдиного поняття стосовно “відмивання грошей” ні в міжнародному
законодавстві, ні в законодавстві окремих держав. В Україні легалізацією
грошей, набутих злочинним шляхом, відповідно до Закону України “Про
банки і банківську діяльність” вважається внесення на рахунки банку
грошей чи іншого майна, здобутих з порушенням вимог законодавства
України, або переказ таких грошей чи майна через банківську систему
України з метою приховування джерел походження цих коштів чи створення
видимості їх легальності.

Рух нелегально отриманих коштів відбувається багато в чому аналогічно
рухові легально отриманих коштів. Доходи можуть бути використані
багатьма шляхами, в залежності від короткострокових і довгострокових
планів і пріоритетів власників. Рух нелегальних доходів відбувається в
циклічній формі: деякі витрачаються на негайне споживання; інші
повертаються назад у бізнес.

Легалізація злочинних доходів являє собою складний процес, що включає
безліч різноманітних операцій, що здійснюються різноманітними методами і
постійно вдосконалюються. Закордонними вченими, головним чином,
швейцарськими, виокремлено і досліджено такі основні моделі відмивання
кримінальних коштів:

Трифазова модель. Вона є найбільш розповсюдженою і припускає виділення в
єдиному процесі легалізації трьох стадій, які можуть здійснюватися
одночасно або частково накладатися одна на одну:

Розміщення (рlасеment) – це фізичне розміщення наявних коштів у мобільні
фінансові інструменти, територіальне віддалення від місць їхнього
походження, здійснюється в традиційних фінансових установах;
нетрадиційних фінансових установах; роздрібній торгівлі, або цілком за
межами країни. Етап розміщення великих сум готівки є найслабкішою ланкою
в процесі відмивання грошей, де незаконно отримані гроші легко можуть
бути виявлені.

Розшарування (layering) – приховування незаконних доходів від їх джерел
шляхом складного ланцюга фінансових операцій. Якщо розміщення великих
сум грошей відбулося вдало, тобто не було виявлено, то розкрити подальші
дії щодо відмивання грошей стає набагато складніше.

Інтеграція (integration) – стадія процесу легалізації, безпосередньо
спрямована на створення видимості законності злочинно нажитому капіталу
– відмиті гроші повертаються назад в «офіційну» економіку і входять у
банківську систему під видом чесно зароблених доходів. Якщо слід грошей,
що відмиваються, не був виявлений на двох попередніх стадіях, то
відокремити законні гроші від незаконних винятково складно.

Іншими авторами вирізняються також чотирифазова модель (за методологією
експертів ООН): 1) звільнення від готівки і перерахування їх на рахунки
підставних осіб (наприклад, родичі злочинця). При цьому дотримується
тільки одна умова: посередники повинні мати власні рахунки в банках,
бажано, щоб вони мали виходи на міжнародні банки; 2) розподіл наявних
коштів, часто здійснюється в пунктах з обміну валют, казино і нічних
клубах; 3) маскування слідів злочину (використання банків для відкриття
рахунків, розташованих далеко від місця роботи і проживання злочинців;
переведення грошей у країну проживання через кордон, але вже легально з
нових рахунків фірм або інших установ; використання підпільної системи
банківських рахунків); 4) інтеграція грошової маси – інвестування
легалізованих капіталів у високоприбуткові сфери бізнесу.

Чотирисекторна модель легалізації грошей запропонована швейцарським
фахівцем К. Мюллером. У рамках цієї моделі виділяються сектори і
пов’язані з ними стадії відмивання. Критеріями для виділення є:
легальність/нелегальність операцій і країна здійснення основного
злочину/країна “відмивання” грошей.

Перший сектор – країна основного злочину/легальність. У цьому секторі
здійснюється внутрішнє, попереднє “відмивання”.

Другий сектор – країна основного злочину/нелегальність. У цьому секторі
відбувається акумуляція минулих попередньо “відмитих” грошей у пул і
підготовка їх до контрабанди.

Третій сектор – країна “відмивання” грошей/нелегальність. У цьому
секторі відбувається підготовка до введення грошей у легальну фінансову
систему.

Четвертий сектор – країна “відмивання” грошей/легальність. Тут
відбуваються маскувальні дії у виді переводів, інвестицій.

Двофазова модель (П. Бернасконі) – основними стадіями легалізації є
money laundering (“відмивання” грошей) і recycling (повернення в
легальний оборот).

Злочинна діяльність, пов’язана з легалізацією кримінальних доходів,
характеризується високим ступенем змін та прилаштування злочинців до
змін сьогодення; до реалізації злочинних схем залучаються працівники
банків, юридичних компаній, корумповані службовці органів влади і
управління.

Література:

Драпкин Л.Я., Злочинко Я.М. Способ преступной легализации незаконних
доходов. / «Экономика и преступность» Материалы круглого стола, г.
Нижний Новгород, 13-14 марта 2001г.

Электронный учебник «Теневая экономика и экономическая преступность»,
Бекряшев А.К. HYPERLINK
“http://newasp.omskreg.ru/bekryash/contents.htm”
http://newasp.omskreg.ru/bekryash/contents.htm

Доля Л.М. Легалізація (“відмивання”) доходів, отриманих злочинним
шляхом, як міжнародна проблема. // Боротьба з організованою злочинністю
і корупцією (теорія і практика). – №4. – 2001.

Доля Л.М. Діяльність організованих злочинних угруповань у сфері
“відмивання” доходів, отриманих злочинним шляхом. // Боротьба з
організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – №5. – 2002.

Доля Л.М. Проблема сьогодення – боротьба з легалізацією “брудних”
грошей. // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і
практика). – №9. – 2004.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020