Реферат на тему:

Податкова складова економічної безпеки України

Безпека, згідно з тлумачним словником, – це поняття, що відображає стан
захищеності від несприятливих, небажаних і шкідливих для нормального
функціонування тієї чи іншої системи, її прогресивного розвитку загроз
та їх можливих наслідків. Відштовхуючись від такого розуміння,
економічна безпека в найбільш загальному вигляді може бути визначена як
режим функціонування держави в особі законодавчої, виконавчої і судової
влад, при якому забезпечуються невразливість і незалежність економічних
інтересів держави щодо можливих зовнішніх і внутрішніх загроз і впливів.
Тобто економічна безпека являє собою сукупність умов і факторів, що
забезпечують позитивну динаміку національної економіки, її здатність
задовольняти суспільні та індивідуальні потреби, зводити до мінімуму
загрози зовнішнього і внутрішнього характеру.

Стаття 17 Конституції України проголошує забезпечення економічної
безпеки поряд із захистом суверенітету і територіальної цілісності
найважливішою функцією держави, справою всього українського народу.
Згідно з теорією американського вченого Абдурахмана Маслова, потреба
людей у безпеці посідає друге місце після простих фізіологічних потреб.
Задоволення потреб в економічній сфері є найбільш важливою умовою
функціонування будь-якого цивілізованого суспільства. Водночас, на думку
академіка О. Бандурки, саме в економічній сфері містяться головні
загрози для національної безпеки України [1].

Одну з фундаментальних складових системи економічної безпеки становить
податкова, оскільки вона забезпечує фінансовими ресурсами практично всі
складові економічної безпеки: фінансову, кадрову, соціальну, екологічну,
правову тощо. Податки є головним джерелом фінансових ресурсів, що
централізовані державою для задоволення суспільно необхідних і
законодавчо встановлених потреб, тобто забезпечення життєдіяльності
суспільства. Подібні тенденції характерні багатьом країнам світу.

Проблема податкових реформувань на сьогодні є однією з найпопулярніших у
вітчизняній економічній науці, проте на цьому фоні дещо за межами
залишається їх розгляд як інструменту забезпечення економічної безпеки.
Разом з тим, значення податкової складової в сучасному світі настільки
велике, що зміст завдань, які стоять перед податковою політикою, без
розгляду їх з позицій взаємозв’язку та взаємовпливу з економічною
безпекою здатне призвести до втрати послідовності та ефективності
податкової стратегії.

Сьогодні існують всі підстави говорити про багаторівневу систему
податкової безпеки на рівні держави, окремих регіонів, підприємств, а
також окремої особи. Це означає, що з податковою системою пов’язані
інтереси не тільки суспільства і держави, але й усіх громадян, груп
населення, підприємств і організацій. Надання державою членам
суспільства суспільних благ і послуг, пов’язаних зі створенням нових
робочих місць, підтримкою загальної зайнятості, соціальним забезпеченням
і соціальним захистом, освітою і охороною здоров’я, охороною природного
середовища і безпекою, а також їх кількість і якість практично повністю
залежать від масштабів податкового потенціалу країни, ефективності і
справедливості податкової системи. І хоча податковий потенціал
визначається загальним економічним потенціалом, проте не можна скидати з
рахунку вплив податків на стан економіки. Податки і податкова політика
повинні сприяти забезпеченню розвитку економіки, фінансової системи і
фінансових відносин у країні і регіонах для того, щоб були сформовані
необхідні фінансові умови та ресурси для соціально-економічного розвитку
держави і її регіонів, успішного протистояння внутрішнім і зовнішнім
загрозам.

Таким чином, податки і податкова система об’єктивно включені в систему
економічної безпеки, і це реалізується із декількох позицій. По-перше,
як ресурсний фактор, що перебуває в руках держави. По-друге, як
інструмент впливу на економічні і соціальні процеси. Втретє, як фактор
зворотної залежності функціонування держави від платників податків, адже
порушення податкової безпеки зможе стати реальною загрозою ефективному
державному устрою. При цьому, коли підійти до податкової безпеки як
складного явища, то вирішального значення набуває системність, що дає
можливість виявити органічну єдність усіх перерахованих аспектів.

Природно, що кожен із визначених чинників здатен мати як позитивний, так
і негативний (фактор ризику) вияв впливу податків на рівень економічної
безпеки. Крім того, значення податків як фактора економічної безпеки
залежить від багатьох зовнішніх умов: особливостей конкретного етапу
економічного розвитку, характеру економічної політики, що реалізується,
реального співвідношення фіскальної і регулюючої функцій податків, що
відображається в податковій політиці тощо.

Розглянемо детальніше напрями, за якими податки і податкова система
включені в систему економічної безпеки. Спочатку йшлося про
характеристику податкової безпеки як ресурсного фактора.

Податки були і залишаються основою існування будь-якої держави.
Податкові платежі і збори формують більше 70 % доходів Зведеного бюджету
України.

Стосовно впливу на економічні і соціальні процеси, то в довгому ланцюгу
причинно-наслідкових зв’язків податки здійснюють суттєвий вплив на
соціально-економічний стан суспільства. Те, що сучасна податкова система
формувалася в умовах довготривалої кризи в державі, суттєво
відобразилося на кількості, структурі та якості податкових надходжень.
Досвід розвинених країн, що також був в основі створення національної
податкової системи, виявлявся не завжди корисним для нашої країни.
Прагнення впровадити всі елементи ринкової економіки на перехідному
етапі призвело до того, що податки важким тягарем лягли на підприємства,
які і без цього перебували в критичному стані через недосконалість
урядової політики. Теорія оподаткування не враховувала і галузеву
специфіку.

Принципове питання в оподаткуванні полягає у тому, щоб визначити, як
розподілиться ставка податку між виробником і споживачем для того, щоб
спрогнозувати, наскільки скоротиться виробництво при зростанні витрат у
виробника на величину тієї частки ставки податку, яку він повинен буде
сплатити. Інше питання: наскільки скоротиться попит на оподатковуваний
товар з боку покупця. І нарешті, на яку величину зросте ринкова ціна
товару при оподаткуванні новою ставкою. На жаль, ці аспекти не стали
вирішальними при визначенні основних напрямів податкового реформування.
Визнається, що в орієнтирах оподаткування були допущені суттєві
глобальні прорахунки. Серед них:

1) врахування інтересів переважно держави;

2) орієнтація на короткотерміновий результат, спрямований на усунення
бюджетних проблем. Середньострокові і довгострокові орієнтири, пов’язані
з діловою активністю, інвестиційними процесами залишилися поза увагою
податкової та економічної політики в цілому;

3) ігнорування наслідків розподілу податкового навантаження між
сторонами оподаткування при введенні нових податків чи зміні податкових
ставок.

????|?На жаль, і сьогодні основними платниками податків залишаються
галузі матеріального виробництва, незважаючи, що частка їх прибутку в
економіці поступово скорочується. Принциповим є перехід до раціональної
системи бюджетно-податкового прогнозування на основі реальної оцінки
податкових надходжень у бюджетну систему країни через врахування
факторів, що впливають на динаміку податкових надходжень, у тому числі й
макроекономічних чинників (стабільність податкового законодавства,
сезонність податкових надходжень тощо). Надання податковій системі
гнучкості, взаємозалежності, стійкості сприятиме зростанню господарської
діяльності підприємницьких структур, стабілізації і збалансованості
соціального середовища.

Розглядаючи податки і податкову систему як фактор зворотної залежності
функціонування держави від платників податків, доречно навести оцінку
директора Агентства фінансової безпеки С. Аксьонова, що „Фінансові
авантюристи значно ефективніше від бойовиків з автоматами здатні
повалити будь-яку владу і знищити державність” [2]. Приклади фінансових
криз, які відбулися на теренах країн колишнього Радянського Союзу та
ступінь їх впливу на економіку, не піддають сумніву справедливість
подібних висловлювань.

До ряду факторів, що донедавна становили найбільшу загрозу економічній
безпеці держави в контексті податкової політики, належали такі, як:

– несплата податків внаслідок загальної фінансової кризи у реальному
секторі економіки;

– криза платежів і стагнація виробництва;

– ухилення від податків і приховування доходів.

Подібні факти і як наслідок нестача грошових коштів у бюджеті підривали
основи економічних реформ, провокували соціальне незадоволення, і в
кінцевому рахунку були здатні стати реальною загрозою державному устрою.
Тому сьогодні важливо більше звернути уваги на податкові процеси не лише
в межах мікро- та макропрагматичного підходу, але й з позиції їхнього
впливу на економічну, національну безпеку, як інструменту реалізації цих
стратегічних завдань і цілей. При цьому, виходячи з викладеного, а також
з робіт сучасних дослідників податкової проблематики, доцільно
розрізняти декілька аспектів забезпечення податкової безпеки держави:
методологічний, організаційний, контрольний і правовий.

Визнаючи певну умовність такого поділу, оскільки всі перераховані
аспекти є взаємопов’язаними та взаємозалежними, їх виокремлення
становить важливу передумову системного підходу до вирішення означеної
проблеми.

Методологічний аспект обумовлює захист податкової системи шляхом
удосконалення методологічної бази, використання науково обґрунтованих
підходів до визначення податкової політики як вирішальної передумови
раціоналізації цієї системи.

Організаційний аспект обумовлює захист податкової системи шляхом
створення необхідних умов (інституційних, кадрових тощо) для її розвитку
і безперешкодного функціонування.

Контрольний аспект обумовлює захист податкової системи шляхом
упередження, виявлення та усунення деструктивних факторів (факторів
ризику) у сфері оподаткування, дестабілізації податкової системи,
нарощування загроз податковій безпеці.

Правовий аспект обумовлює захист податкової системи шляхом розробки
системи нормативно-правових заходів, спрямованих на її оптимальне
функціонування.

Одним з факторів, що гарантують податкову безпеку країни, є розробка і
реалізація ефективної податкової політики як головної складової
фінансової політики. При її розробці держава повинна виходити з
необхідності забезпечення фінансової та податкової безпеки. За останні
роки в Україні здійснені суттєві кроки в напрямі створення ефективної
податкової політики та податкової системи, що її реалізує. Практикою
доведено, що помилки в недостатньому науковому обґрунтуванні та
недооцінка наслідків негативних процесів, що відбувалися в економіці,
спрямовували податкову політику на невдачі. Особливої уваги потребує
прогноз динаміки економічного потенціалу країни, досягнення необхідної
адекватності між реальними показниками економічної результативності та
обсягами податкових надходжень.

Передбачливість податкової політики – вирішальний фактор загальної
економічної безпеки. У податковій політиці акцент важливо перенести на
збільшення податкових надходжень, причому не за рахунок зростання
податкового навантаження, а за рахунок наполегливого здійснення заходів
з легалізації приватнопідприємницької активності. Розробка і реалізація
ефективної податкової політики становить запоруку податкової безпеки.

Щодо основних принципів, на яких повинна засновуватися раціональна
податкова політика, то до них важливо віднести такі:

– рівні податки на рівновеликий об’єкт оподаткування (прибуток, дохід,
майно тощо);

– уніфікація порядку стягнення податків незалежно від форм власності,
виду діяльності та джерела доходів;

– виключення, по можливості, подвійного оподаткування;

– раціональне співвідношення загальноприйнятого і пільгового
оподаткування;

– соціальна справедливість при розподілі податкового тягаря між різними
категоріями і групами платників податків;

– встановлення податків з урахуванням економічної доцільності;

– стабільність і довготривалість податкових ставок.

На жаль, небезпідставними і сьогодні є висловлювання про те, що
податкова безпека держави продовжує залишатися під загрозою внаслідок
існування значних обсягів тіньової економіки. Пошук і локалізація
існуючих каналів ухилення від оподаткування, посилення контролю
податкових органів за правильністю дотримання податкового законодавства
становлять важливі чинники зміцнення податкової безпеки. Водночас лише
впровадження системи економічних, організаційних та правових заходів та
його послідовність здатні забезпечити ефективну протидію подальшій
тінізації економіки.

Розробка і вдосконалення податкового законодавства сприятимуть виявленню
та ліквідації податкових правопорушень, наявність яких неминуче ослаблює
податкову безпеку держави.

Основні загрози для податкової безпеки виникають через порушення умов
оптимального функціонування податкової системи, скорочення податкового
потенціалу та приховування платниками податків обсягів податкових
платежів. Забезпечення податкової безпеки досягається шляхом усунення
таких порушень, у тому числі й силами спеціалізованих державних
структур. У цьому контексті податкова служба формує й економічну безпеку
держави. За таких умов дедалі більш очевидним стає важливість
забезпечення послідовності та ефективності модернізації податкової
служби, як вирішальної складової загальної податкової стратегії.
Принциповою є потреба адекватності модернізації податкової служби як тим
основним завданням і повноваженням, що стоять перед державною податковою
службою та податковою політикою, так і загальним соціально-економічним
цілям розвитку українського суспільства, серед яких особливе місце
належить питанням економічної безпеки. І саме в такому руслі можна
оцінити основні підходи, що мають визначати місце та напрями подальшої
розбудови податкової складової економічної безпеки України.

Література:

1. Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення:
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 22
жовтня 2004 р.). – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 3.

2. Городецкий А. Вопросы безопасности экономики России // Экономист. –
1995. – № 1. – С. 45.

Похожие записи