Оцінювання ризику втрати стратегічної стійкості підприємств
видавничо-поліграфічної галузі

 

При оцінюванні стратегічної стійкості підприємств доцільно враховувати
ступінь ризику втрати стратегічної стійкості, який визначається мірою
відхилення від визначеного допустимого діапазону значень показників
компонент стратегічної стійкості.

Для розроблення методики оцінювання ризику втрати стратегічної стійкості
використаємо методику оцінки ризику, запропоновану В.А.Смоляком [9],
оскільки вона дозволяє досить швидко, точно й об’єктивно оцінити ризик
діяльності значної групи підприємств. Методика оцінювання ризику втрати
стратегічної стійкості передбачає розрахунок інтегрального показника.

Для розрахунку інтегрального показника ризику втрати стратегічної
стійкості підприємства використовуємо ті ж самі показники, що і для
оцінювання  рівня стратегічної стійкості та її компонент [4; 5].

 (від 147,31 і більше), для «коефіцієнта зносу основних фондів» –
(0;0,59) і т. д.

Наступним кроком є визначення бальної шкали (табл. 1). Присвоєння бала
здійснюється виходячи з відповідності (або невідповідності) значення
показника допустимому діапазону.

0 балів – значення показника стійкості у звітному періоді не належить
допустимому діапазону та в порівнянні з попереднім періодом зазнало
негативних змін. Таким чином, ситуація на підприємстві щодо показника з
мінімальним значенням за шкалою є гранично негативною;

1 бал – значення показника стійкості у звітному періоді не належить
допустимому діапазону, однак: або є резерв для його поліпшення (значення
показника в порівнянні з попереднім періодом покращилося); або тенденція
на погіршення діяльності підприємства не є закріпленою в динаміці (у
попередньому періоді значення показника належало допустимому діапазону);

2 бали – значення показника у звітному періоді належить допустимому
діапазону, однак: або є тенденція до його погіршення (значення знизилося
в порівнянні з попереднім періодом, однак залишилося в межах допустимого
діапазону); або тенденція на поліпшення діяльності підприємства не є
закріпленою в динаміці (у попередньому періоді значення показника не
належало допустимому діапазону);

3 бали – значення показника у звітному періоді належить допустимому
діапазону та в порівнянні з попереднім періодом збільшилося в
позитивному напрямі. Тобто ситуація на підприємстві щодо показника з
максимальним значенням за шкалою є гранично позитивною.

 

Таблиця 1. Бальна шкала оцінки ризику втрати стратегічної стійкості

Бал Належність значення показника допустимому діапазону:

належить (+), не належить (–) Напрям зміни значення показника в динаміці
Бальна характеристика показника стійкості

Звітний період Попередній

період

0,0 – – Негативний Значення показника не належить допустимому діапазону,
ситуація за звітний період змінилася в сторону погіршення порівняно з
попереднім періодом

0,5 – – Без змін Значення показника не належить допустимому діапазону,
ситуація за звітний період не зазнала змін порівняно з попереднім
періодом

1,0 – – Позитивний Значення показника не належить допустимому діапазону
та за звітний період намітилася тенденція до його поліпшення порівняно з
попереднім періодом

– + Не враховується Значення показника не належить допустимому
діапазону, а в попередньому періоді належало допустимому діапазону

2,0 + –

Значення показника у звітному періоді належить допустимому діапазону, а
в попередньому періоді було поза його межами

+ + Негативний Значення показника належить допустимому діапазону, однак
за звітний період намітилася тенденція до його погіршення порівняно з
попереднім періодом

2,5 + + Без змін Значення показника належить допустимому діапазону й за
звітний період не зазнало змін порівняно з попереднім періодом

3,0 + + Позитивний Значення показника належить допустимому діапазону й
за звітний період покращилося порівняно з попереднім періодом

 

Для прийняття компромісних рішень виділяють проміжні бали:

0,5 бала – значення показника стійкості у звітному періоді не належить
допустимому діапазону та було таким же самим у попередньому періоді
(тобто тенденції до погіршення або поліпшення стану немає);

2,5 бала – значення показника стійкості у звітному періоді належить
допустимому діапазону та було таким же самим у попередньому періоді
(тобто тенденції до погіршення або поліпшення стану немає).

Виходячи з наявної групи показників оцінки, визначеного допустимого
діапазону їх значень та бальної шкали розраховується інтегральний
показник оцінки ризику втрати стратегічної стійкості. Розрахунок даного
показника здійснюється за формулою:

                                                                     (1)

 – розрахований інтегральний показник рівня стратегічної стійкості.

Розрахований інтегральний показник оцінки ризику втрати стійкості є
величиною, що характеризує умови невизначеності та конфліктності,
іманентні процесу оцінювання стійкості функціонування підприємства.

Отримане значення показника повинно бути інформативним, нести у собі
економічний зміст, а тому визначимо зони ризику і розподілимо їх для
інтерпретації результату (табл.2).

. Взаємозв’язок між стійкістю та ризиком є тісним і взаємооберненим при
негативній дії внутрішніх та зовнішніх збурень. Значення інтегрального
показника ризику втрати стійкості знаходитиметься в межах від 0 до 8,16.
Градацію зон ризику встановимо шляхом поділу інтервалу на п’ять рівних
зон.

 

Таблиця 2. Інтерпретація інтегрального показника ризику втрати
стратегічної стійкості підприємства

d

f

f

?????????e

 

 

 

???????????e???

???????d?d??????????e

[1,632;  3,264) Критична Область нестійкого (передкризового) стану, де
можливі обсяги збитків, що перевищують величину очікуваних прибутків.
Величина можливих збитків у цій зоні може призвести до втрати всіх
коштів, вкладених підприємцем у справу

[0,000;  1,632) Катастрофічна Область кризового стану, де величина
можливих збитків перевершує критичний рівень і може досягати величини
майнового стану підприємця. Катастрофічний ризик може призвести до
краху, банкрутства компанії, закриття та розпродажу її майна

 

Розрахований інтегральний показник ризику втрати стратегічної стійкості
визначає міру ризику, яка характеризує умови функціонування
підприємства, відображає можливі обсяги збитків в результаті
фінансово-господарської діяльності.

Показникам оцінки стратегічної стійкості підприємств
видавничо-поліграфічної галузі присвоїмо бальні значення. Апробація
оцінювання стратегічної стійкості підприємства була здійснена на
підприємствах видавничо-поліграфічної галузі, групування підприємств
здійснювалося за КВЕД 22.1. «Видавнича справа» та 22.2. «Поліграфічна
діяльність»: «Київська правда», «Книга», «Віпол», «Наукова думка»,
«Освіта» та «Картографія». Результати оцінювання інтегрального показника
ризику втрати стратегічної стійкості підприємств наведено в табл.3.

 

Таблиця 3. Розрахункові значення інтегрального показника ризику втрати
стратегічної стійкості підприємств видавничо-поліграфічної галузі за
2001?2009 рр.

Підприємства 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

Поліграфічні підприємства  

ВАТ «Видавництво “Київська правда”» 2,940 2,396 2,677 3,126 2,996 2,641
2,609 2,907 2,902

АТ ЗТ «Книга» 3,201 2,229 2,206 2,911 2,494 2,804 2,505 2,834 2,673

ЗАТ «Віпол» 2,968 2,254 2,540 2,179 3,021 2,365 2,803 3,266 3,272

Видавництва  

ДП НВП Видавництво «Наукова думка» 2,676 2,580 3,133 3,261 2,468 3,052
2,104 3,180 3,106

Державне спеціалізоване видавництво «Освіта» 3,814 2,783 3,132 2,774
2,736 2,970 3,521 2,996 2,968

ДНВП “Картографія” 3,254 3,072 3,000 3,264 3,310 3,275 4,267 3,807 3,747

 

Отримані дані дозволили дійти висновків, що для підприємств, які
аналізувалися, характерною є  критична зона ризику, тобто передкризовий
стан, де можливі обсяги збитків перевищують величину очікуваних
прибутків (лише ДНВП «Картографія» знаходиться в зоні допустимих
ризиків), така ж ситуація прогнозується і в майбутньому, що
підтверджується результатами прогнозування інтегрального показника
ризику втрати стійкості підприємства на 2010-2012 рр. (табл.4, рис. 1).

 

 

 

 

Таблиця 4. Прогнозні значення інтегрального показника ризику втрати
стратегічної стійкості підприємств видавничо-поліграфічної галузі на
2011?2012 рр.

 

Результати проведеного оцінювання стратегічної стійкості підприємства
свідчать, що розрахований інтегральний показник оцінювання ризику втрати
стійкості характеризує умови невизначеності та конфліктності, іманентні
процесу оцінювання стійкості ?функціонування підприємства і показуєміру
ризику при оцінюванні  стійкості.

 

Висновки. Аналізуючи вище викладене, можна зробити такі висновки:

1.        При оцінюванні та прогнозуванні стратегічної стійкості
підприємств доцільно враховувати ступінь ризику втрати стратегічної
стійкості, який визначається мірою відхилення від визначеного
допустимого діапазону значень показників компонент стратегічної
стійкості. Запропонована методика оцінювання ризику втрати стратегічної
стійкості передбачає розрахунок інтегрального показника ризику втрати
стратегічної стійкості підприємства, в якому було враховано розрахований
інтегральний показник рівня стратегічної стійкості, бальна оцінка
показників системоутворювальних компонент, питома частка кожного
показника. Переваги запропонованої методики оцінювання ризику втрати
стратегічної стійкості обумовлені ще тим, що вона дозволяє проводити
таку оцінку комплексно, об’єднувати багато різних за економічним змістом
та вагомістю одиниць виміру і факторів, виявити проблемні сфери
виробничо-господарської діяльності підприємств, враховувати важливі
аспекти діяльності підприємства, що дає змогу виявити й оцінити
можливості розвитку підприємства, досягнення стратегічних цілей
підприємства.

[6,528; 8,160].

Отримані результати оцінювання рівня ризику втрати стратегічної
стійкості підприємств є підґрунтям для прийняття ефективних
управлінських рішень щодо вибору та обґрунтування стратегічних
альтернатив стійкого розвитку підприємств в умовах нестабільного
середовища.

 

Список використаної літератури:

1.        Багиева М.Н. Концептуальные основы анализа и оценки рисков
предприятия: Учеб. Пособие / Багиева М.Н.;  Под ред. Д.В. Соколова. –
СПб.: СПбУЭФ, 2001. – 51 с.

2.        Лапуста М.Г. Риски в предпринимательской деятельности / М.Г.
Лапуста, Л.Г. Шаршукова. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 223 с.

3.        Мельник Л.Г. Економіка підприємства: Підручник / Мельник Л.Г.
– Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 648с.

4.        Мохонько Г.А. Оцінювання економічної стійкості підприємств
видавничо-поліграфічної галузі: критерії та показники / Мохонько Г.А. //
Економіка та держава: міжнародний науково-практичний журнал. — 2009. —
№2.– С.52-55.

5.        Мохонько Г.А. Оцінювання стратегічної стійкості підприємств
видавничо-поліграфічної галузі в умовах нестабільного ринкового
середовища / Мохонько Г.А.  [Електрон. ресурс] // Ефективна економіка. –
Режим доступу: HYPERLINK «http://www.economy.nayka.com.ua/»
http://www.economy.nayka.com.ua/

6.        Новосельцький О.М. Моделювання стійкості функціонування
підприємства з урахуванням ризику:  автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.11. «Математичні методи, моделі та
інформаційні технології в економіці»/ О.М. Новоселецький. – Київ, 2008.
– 25 с.

7.        Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством:
філософія, політика, ефективність: Монографія / Пастухова В.В.. – К.:
Київ.нац.торг-екон.ун-т, 2002. – 302с.

8.        Риски в современном бизнесе/ Грабовый П.Г., Петрова С.Н.,
Полтавцев С.И. – М.: Изд-во «Аланс», 1994. – 200с.

9.        Смоляк В.А. Алгоритмізація процедури оцінки ризику діяльності
підприємств / Смоляк В.А.// Управління розвитком.–2004.– №2. –
С.104-105.

10.     Сулим М.В. Економічний ризик та методи його вимірювання: Навч.
посіб. / Сулим М.В. – Львів: Видавництво Львівської комерційної
академії, 2003. – 196с.

Похожие записи