Особливості розвитку гармонізаційно-економічного механізму прискорення
залізничних перевезень

 

Вихідним положенням формування механізму прискорення являється достатній
рівень економічного ефекту, що утворюється при зростанні швидкості
процесу транспортування. Зокрема, для клієнтів важливою є економія
ресурсів, внаслідок пришвидшення їх обігу, вивільнення продуктивного
часу та зменшення транспортної стомленості пасажирів; ефект транспортних
підприємств зумовлюють додаткові вантажо- та пасажиропотоки; на
загальноекономічному рівні прискорення дозволить скоротити негативні
наслідки від автомобілізації, покращити транспортну забезпеченість
території, більш повно реалізувати транзитний потенціал країни тощо.
Учасники транспортного ринку зацікавленні в формуванні ефективного
механізму прискорення, нарощенні транспортно-виробничого та економічного
потенціалу, розвитку форм вигідної взаємодії та партнерства, що в цілому
має сприяти отриманню інтегрального ефекту від зростання швидкості
доставки внаслідок економії часу як найдорожчого та не поновлювального
ресурсу.

Потреба в прискоренні як об’єктивно необхідній передумові забезпечення
ефективних відносин транспорту та клієнтури супроводжується складною
сукупністю протиріч та невідповідностей: параметрів функціонування
залізничного транспорту – вимогам до організації швидкісного руху;
високої вартості проектів та недостатнього рівня платоспроможності як
держави, так і клієнтів; необхідності поєднання впровадження швидкісних
сполучень та одночасного збереження високого рівня безпеки тощо [4]. При
цьому, головними залишаються протиріччя, що виникають в економічних
інтересах учасників доставки; це підтверджує необхідність формування та
розвитку механізму гармонізації економічних відносин на базі узгодження
інтересів учасників ринку транспортних послуг як в часі, так і в
просторі.

Слід зазначити, що саме поняття механізму є доволі дискусійним, зокрема,
цю дефініцію характеризують як: сукупність форм і методів управління;
систему засобів впливу на об’єкт дослідження; набір зв’язків, що
забезпечують досягнення кінцевої мети; а також поєднання всього
вищезазначеного. Іноді під механізмом розуміють послідовність процесів,
чи систему, що визначає порядок організації певної діяльності.

У даному дослідженні механізм прискорення розглядається як сукупність
елементів, злагоджена взаємодія яких сприятиме поступовому розвитку та
гармонійному узгодженню економічних інтересів й зусиль учасників процесу
доставки; характеристика такого механізму полягає у визначенні змісту та
структури елементів, їх відповідності поставленій меті щодо забезпечення
ефективного прискорення, створення необхідних умов для ефективного
розвитку транспортного виробництва в ринковому середовищі.

Комплексність управління та його проблемна орієнтованість на прискорення
транспортного процесу, сприятимуть узгодженості виробничо-економічних
операцій, збалансованій взаємодії всіх управлінських інструментів, їх
більш ефективному використанню. Механізм виступатиме певною
організаційно-економічною формою управління транспортним виробництвом,
 що забезпечить  впровадження більш сучасних, інноваційних методів
аналізу, планування та організації перевезень вантажів і пасажирів.

Оскільки механізм становитиме сукупність взаємопов’язаних та
взаємодіючих складових, і функціонуватиме як єдине ціле, його
ефективність визначатимуть не тільки структурні складові, а й достатня
тіснота зв’язку та злагодженість між ними; розвиток відбуватиметься
шляхом удосконалення елементів та оптимізації між елементних зв’язків.
При цьому, структура механізму  визначається умовами функціонування
залізничної галузі та сучасним етапом трансформації ринкових відносин.

Важлива роль при формуванні механізму прискорення вантажних і
пасажирських перевезень відводиться врахуванню та цілеспрямованому
коригуванню діяльності у відповідності до об’єктивних економічних
регуляторів – економічних законів та закономірностей, що покладені в
основу управління транспортним виробництвом. Такі регулятори впливають
на економічні потреби, інтереси та відносини, сприяють встановленню
суспільно необхідних пропорцій між ними, тобто становлять важливу основу
для гармонізації процесів, що характеризують та супроводжують доставку
вантажів і пасажирів. На базі об’єктивних регуляторів формуються такі
регулятори як система ціноутворення на прискорені перевезення, ефективне
поєднання різних форм фінансування, розширення можливостей транспортного
страхування тощо.

Отже, концепція формування механізму прискорення залізничних перевезень
полягає в дослідженні ринкових процесів розвитку транспортного
виробництва як такого, що базується при врахуванні інтересів учасників
доставки – джерела та рушійної сили їх економічних відносин та
взаємозв’язків.

При пізнанні таких складних процесів як комплексне прискорення доставки
вантажів і пасажирів, все більше уваги має приділятися формуванню та
розвитку економічних відносин її основних учасників. В основі таких
відносин знаходяться потреби та інтереси. Останні можуть вступати в
конфлікт, що і прослідковується  в багатьох випадках, наприклад, при
встановленні тарифів на перевезення: перевізники прагнуть забезпечити
прибутковість достатню для подальшого інноваційного розвитку,  клієнти
зацікавлені мінімізувати транспортні витрати, в свою чергу, державні
органи влади регулюють процеси тарифоутворення.

Якщо потреби являються об’єктивно необхідними умовами функціонування та
розвитку, то інтереси висловлюють причину дій, зумовлену мотивами та
прагненнями суб’єктів відносин, вказують на напрями задоволення потреб.
Економічні інтереси вступають головною рухомою силою економічного
розвитку; категорія здебільшого тлумачиться як об’єктивні, спонукальні
мотиви діяльності суб’єктів, пов’язані з їх прагненнями до задоволення
зростаючих потреб, зумовлених еволюцією відносин; конфлікти інтересів, а
головне, їх узгодження розглядаються як рушійні сили розвитку не тільки
суб’єктів, їх відносин, а й спільних процесів  [1, с. 312; 7, с. 338].

Інтереси суб’єктів виступають тією внутрішньою силою, яка позбуджує та
стимулює їх потенціал в досягненні своїх цілей, тим самим задовольняючи
певні потреби. Економічні інтереси достатньо складно узгоджуються, часто
суперечать один одному,  їх протиставлення викликає негативні наслідки
та сукупний супротив на шляху до спільної мети, що значно ускладнює
досягнення особистих цілей суб’єктів та об’єктивно зумовлює потребу їх
врахування, структуризації, збалансування, координації, та, як наслідок,
 гармонізації.

Гармонізація виступає способом наближення інтересів і певним чином
сприяє частковому вирішенню проблеми залежності від часу та простору.
Гармонізація інтересів полягає в їх узгодженості в часі та просторі з
метою розвитку системи, що утворюють носії даних інтересів. Дійсно,
тільки та система, що постійно розвивається  спроможна задовольнити
зростаючі динамічні потреби учасників та створює умови благо приємні для
їх розвитку.

З вищенаведених міркувань можна зробити висновок, що безпосередньо
прискорені перевезення як товар становлять інтерес споживачів
транспортних послуг, оскільки задовольняють їх потреби в економії часу
та інших видах ресурсів; спрямованість інтересів споживача формує
спрямованість інтересів перевізників, а система відносин між ними
становить загальну тенденцію розвитку ринку транспортних послуг.

Схематично структуру гармонізаційно-економічного механізму або механізму
гармонізації (погодження) в часі та просторі економічних інтересів
відображено на рисунку 1. Ядром механізму є співпадання інтересів, їх
спільна спрямованість; скорочення розриву між економічними інтересами
сприятиме розвитку даного механізму.

Розвиток транспортного ринку визначається взаємодією трьох основних груп
суб’єктів: клієнтів, перевізників та держави, їх економічні інтереси
виникають та динамічно розвиваються в процесі функціонування
транспортного виробництва. Головну доцільно звернути на ті інтереси, які
мають групи  в аспекті забезпечення прискорення перевезень.

Інтереси клієнтури полягають в прагненні отримати транспортні послуг
високої якості, за привабливими тарифами; важливим є швидкій обіг всіх
видів ресурсів, що дозволяє оптимізувати виробничо-економічну діяльність
підприємств та надає можливість перерозподілу вивільненого продуктивного
часу на інші види діяльності. 

 

Рис. 1.  Механізм гармонізації у часі та просторі економічних інтересів
учасників доставки вантажів і пасажирів

 

???d?d??????????В світлі проблем прискорення доставки, інтереси
перевізників, в першу чергу, сконцентровані на збереженні та підвищенні
конкурентоспроможності на ринку за рахунок надання більш якісних
транспортних та супутніх ним послуг. При цьому така діяльність, як і
будь-яка інша, має бути достатньо ефективною.

До інтересів держави відноситься забезпечення стабільності
функціонування та збалансований розвиток ринку транспортних послуг за
рахунок законодавчого, тарифного та інших видів регулювання, реалізація
потреб суспільства – формування іміджу високотехнологічної країни,
підвищення конкурентоспроможності на зовнішньому ринку, створення нових
робочих місць, наповнення державного бюджету тощо.

Крім того, слід враховувати й інтереси інших суб’єктів, що впливають на
розвиток системи прискорених та швидкісних перевезень – сторонніх
інвесторів, конкурентів, постачальників ресурсів та ін. Водночас, ринок
в першу чергу розділяє інтереси перевізників та клієнтів, і якщо
інтереси транспорту стосовно ефективного функціонування відносно
зберігаються в часі, то інтереси клієнтів зазнають постійних змін. У
ринкових умовах держава, в першу чергу, має захищати інтереси споживачів
транспортних послуг, створюючи необхідні умови й для врахування
інтересів перевізників.

Доцільно зазначити, що конфлікти інтересів виникають не тільки між, а й
в середині груп. Про це свідчать тривалий процес узгодження планів
розвитку галузі, неоднозначність в підходах до її реформування,
напруженість в тарифних регулюваннях. Цивілізоване розв’язання
конфліктів відбувається шляхом використання таких інструментів механізму
як: угоди, приведення у відповідність до сучасних умов 
нормативно-правової бази, впровадження системи інформаційного
співробітництва та маркетингу комплексних послуг.

Важливим підґрунтям реалізації спільних інтересів учасників
транспортного ринку є проведення реформування залізничного транспорту.
Так, наприкінці 2009 р. на державному рівні прийнято ряд актів з питань
діяльності підприємств залізничної галузі, виконання яких сприятиме
прискоренню транспортно-економічних процесів внаслідок створення умов
для залучення інвестиційних ресурсів, поліпшення організації перевізного
процесу, впровадження системи комплексної автоматизації. Крім того,
значна увага приділена логічному продовженню змін форм і методів
управління галуззю, удосконаленню логістичних схем транспортування,
створенню системи електронного документообігу, що супроводжує
перевезення, надання залізницям України статусу митного перевізника,
забезпеченню прозорості тарифної політики, електрифікації та побудові
других колій на окремих дільницях тощо [2].

Дослідження особливостей розвитку гармонізаційно-економічного механізму
прискорення залізничних перевезень неможливе без розгляду його функцій,
які у загальному вигляді характеризують проявлення здатності одних
суб’єктів ринку впливати на зміну інтересів інших в системі їх
економічних відносин.

Функції характеризують роль та призначення механізму прискорення,
інструментарій якого призначений для удосконалення процесів управління
залізничними перевезеннями в часі та просторі – їх організації,
планування та ефективної реалізації за рахунок оптимізації складу і
структури окремих елементів, їх пропорційності та взаємодії.

Основна функція механізму полягає в стимулюванні зацікавленості
учасників ринку транспортних послуг до прискорення процесу доставки,
проявляється в поглибленні економічних відносин між сторонами завдяки
реалізації їх матеріальних інтересів,  стимулюванні розвитку галузей
економіки за рахунок випереджуючого розвитку залізниць (в результаті
прискорення перевезень прискорюються операції на всьому ланцюгу
«виробництво – споживання», що зумовлює зростання ефективності та
подальший розвиток).   

Механізм сприятиме збалансування попиту та пропозиції на прискорені
перевезення, зменшенню гостроти протиріч на базі врахування економічних
законів розвитку суспільних відносин, формуванню нових економічних
інтересів: перехід можливості в дійсність відкриває шлях до можливостей
іншого рівня, а нововведення виступають генератором попиту, тобто нові
досягнення стимулюють появу нових інтересів. Крім того, важливою
функцією механізму є загальна інноваційна спрямованість – впровадження
інновацій в техніці, технології, управлінні.

Розвиток механізму (його реформування – зміна форм і методів
функціонування), забезпечується за рахунок подолання розриву між
інтересами учасників доставки. Такий процес можливий завдяки посиленню
спільної зацікавленості у прискоренні перевезень та прояву конкретних
дій основних учасників, спрямованих на гармонізацію. Зокрема, з боку
клієнтури – вчасне виконання своїх зобов’язань, наприклад як забирання
вагонів, своєчасна та повна оплата транспортних послуг; перевізників –
проведення комплексних техніко-технологічних та
організаційно-економічних заходів з прискорення доставки; держави –
шляхом зміни політики, спрямованої на підтримку прискорення, розширення
можливостей фінансового забезпечення розвитку транспорту тощо.

До інструментів гармонізації інтересів в умовах прискорення залізничних
перевезень на державному рівні відносяться податкова, фінансово-кредитна
та амортизаційна політика.  Важливим є і посилення  продуктивної ролі
держави в регулюванні інтересів, забезпечення процесів реформування
залізничного транспорту, створенні розвинутого конкурентного середовища
(середовища саморегуляції інтересів).

Гармонізації сприятиме удосконалення системи планування – використання
системного підходу до наближення інтересів, віддання більшої переваги
стратегічному плануванню, спрямованому на  забезпечення стійкого
розвитку та такому, що в більшій мірі спирається на якісні, а не
кількісні його показники.  Удосконалення системи ціноутворення  має бути
спрямоване на гармонізацію витрат споживачів за рахунок встановлення
зважених тарифів шляхом використання поелементно-орієнованого підходу,
що полягає в зростанні лише тієї частини тарифу, яка змінюється
внаслідок прискорення.

Крім того, важливими інструментами гармонізації можуть стати розвинуте
державно-приватне партнерство, забезпечення прозорості системи
фінансування, наближення законодавства та нормативно-правових аспектів
функціонування ринку транспортних послуг у відповідність до положень та
директивах європейської спільноти, а також гармонізація митних процедур.

Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено необхідність
формування та розвитку гармонізаційно-економічного механізму прискорення
залізничних перевезень, основою якого є економічний інструментарій –
економічні закони, принципи, методи тощо, сукупна дія яких спрямована на
досягнення мети (ефективного прискорення) шляхом пізнання та
гармонізації потреб та інтересів учасників транспортного процесу в часі
та просторі. За умов використання викладеного підходу до формування та
розвитку механізму прискорення слід очікувати нарощення
виробничо-економічного потенціалу транспортної та інших галузей
економіки, що забезпечить важливе підґрунтя для виходу національної
економіки з кризового стану.

 

Список використаних джерел

1. Большой экономический словарь / [под ред. А.Н. Азрилияна]. – М. : 
Институт новой экономики, 1999. – 1248 с.

2. Державна цільова програма реформування залізничного транспорту на
2010–2015 роки : затв. постановою КМУ №130 від 16 грудня 2009 р.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : HYPERLINK
«http://www.mintrans.gov.ua/uk/resolution_kmu/16045.html»
http://www.mintrans.gov.ua/uk/resolution_kmu/16045.html

3. Довідник основних показників роботи залізниць України (1998–2008
роки) / підготовлений під керівництвом Н.В. Котіль; виконавці Н.В.
Грінь, О.В. Павицька, О.В. Смокал, С.М. Людмирська, Л.І. Солод. – К.:
Видавництво ТОВ «Нескінчене джерело» – 2009. – 44 с.

4. Надія Богомолова. Організаційно-економічні основи прискорення
залізничних перевезень : [монографія] / Н.І. Богомолова; за ред. Є.М.
Сича. – Ніжин. : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2009. – 240 с.

5.  Ніна Колесникова. Адаптивно-гармонізаційний механізм ціноутворення
на залізничному транспорті: формування, функціонування та розвиток :
[монографія] / Н.М. Колесникова. – К. :  КУЕТТ, 2006. – 564 с.

6.  Статистичний щорічник України за 2008 рік / [О.Г. Осауленкo]. – К. :
Видавництво «Консультант», 2009. – 572 с.   

7. Философский словарь. [сост. И.В. Андрущенко, О.А. Вусатюк, С.В.
Линецкий, А.В. Шуба]– К. : А.С.К., 2006. – 1056 с.

Похожие записи