.

Особливості оцінки об’єктів інтелектуальної власності в Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2589
Скачать документ

Особливості оцінки об’єктів інтелектуальної власності в Україні

До основних показників, що визначають вартість об’єктів інтелектуальної
власності, належать [1]:

?          надійність правової охорони відповідного об’єкта;

?          можливість оцінюваного об’єкта вільно застосовуватися на
ринку без порушення прав третіх осіб (показник патентної чистоти
об’єкта);

?          техніко-економічна значимість об’єкта правової охорони;

?          витрати власника виключних прав на створення (розробку)
об’єкта правової охорони;

?          витрати власника виключних прав на патентування (реєстрацію)
об’єкта промислової власності, включаючи мита, збори й інші витрати на
підтримку охоронних документів у чинності, а також оплату послуг
патентоповіреного;

?          витрати на організацію використання об’єкта промислової
власності, включаючи витрати на його маркетинг;

?          витрати на страхування ризиків, пов’язаних з об’єктом
промислової власності;

?          термін дії охоронного документа (патенту, свідоцтва) на
момент оцінки його вартості або термін дії ліцензійного договору;

?          витрати власника виключних прав на дозвіл правових конфліктів
по оцінюваному об’єкті промислової власності, у тому числі в судовому
або добровільному порядку (на придбання прав третіх осіб);

?          очікувані надходження ліцензійних платежів по даному об’єкті
промислової власності (за умови фіксації обсягів ліцензійних платежів);

?          очікувані надходження у формі компенсаційних (штрафних)
виплат (платежів) за умови підтвердження факту порушення виключних прав
власника об’єкта промислової власності;

?          строк корисного використання оцінюваного об’єкта
інтелектуальної власності;

?          фактор морального старіння оцінюваного об’єкта;

?          середньостатистичні ставки роялті для даного виду об’єктів
правової охорони;

?          промислову (виробничу) готовність оцінюваного об’єкта
інтелектуальної власності;

?          витрати, пов’язані з необхідністю сплати податків і зборів.

Підставами для боніфікації (підвищення вартості) можуть виступати:
конкурентноздатності об’єкта;  економічна ефективність використання
об’єкта;  обсяг й надійність правової охорони об’єкта; ступень новизни
об’єкта й інші фактори. Підстави для зниження вартості – фактори ризику,
низька надійність правової охорони та інше [2].

На сьогоднішній день існує кілька підходів до оцінки інтелектуальної
власності (табл. 1). Переваги при виборі того або іншого підходу до
оцінки залежить від наявності необхідної інформації, вимог покупців або
власників об’єктів інтелектуальної власності, економічної ситуації на
момент оцінки.

Таблиця 1 – Методи економічної оцінки об’єктів інтелектуальної власності

Підхід Методи оцінки

Порівняльний підхід Метод порівняння продажів об’єктів інтелектуальної
власності

Затратний підхід Метод вартості заміщення

Метод вихідних витрат

Метод відновлюваної вартості

Дохідний підхід Метод розрахунку роялті

Метод виключення ставки роялті

Метод дисконтування грошового потоку (DCF)

Метод прямої капіталізації

Експрес-оцінки

Метод надлишкового прибутку

Метод «25 %»

Експертні методи

При порівняльному (ринковому) підході використається метод порівняння
продажів, коли  розглянутий актив порівнюється з аналогічними об’єктами
інтелектуальної власності з урахування коригувальних показників.
Елементи, за якими відбувається порівняння об’єктів інтелектуальної
власності: структура й обсяг юридичних прав власності на майно,
існування яких-небудь спеціальних умов й угод про фінансування;
економічні умови, які існували на відповідному вторинному ринку під час
угоди із продажу; галузь або бізнес, де використався (або буде
використатися) нематеріальний актив; фізичні характеристики об’єкта
інтелектуальної власності;  функціональні характеристики об’єкта
інтелектуальної власності; технологічні характеристики об’єкта
інтелектуальної власності; включення інших нематеріальних активів в
угоду.

Нижня межа діапазону розраховується як мінімальна прийнятна для власника
патенту. Ця оцінка служить базою, на якій стоїться стратегія власника
при переговорах.

Верхня межа ціни розраховується як максимальна прийнятна для
потенційного ліцензіата оцінка платежу за доступ до запатентованого
нововведення.

Витратний підхід використається при оцінці вартості об’єктів
інтелектуальної власності, якщо неможливо знайти об’єкт – аналог,
відсутній який-небудь досвід реалізації подібних об’єктів або прогноз
майбутніх доходів не стабільний. Витратний підхід припускає визначення
вартості об’єктів інтелектуальної власності на основі калькуляції
витрат, необхідних для створення або придбання, охорони, виробництва й
реалізації об’єкта інтелектуальної власності на момент оцінки.

Можуть застосовуватися кілька методів оцінки витрат на створення
об’єктів інтелектуальної власності [3]:

?         Метод вартості заміщення об’єкта оцінки складається в
підсумовуванні витрат на створення об’єктів інтелектуальної власності,
аналогічного об’єкту оцінки, у ринкових цінах, що існують на дату
проведення оцінки, з урахуванням зношування об’єкта оцінки.

?         Метод відновлюваної вартості складається в підсумовуванні
витрат у ринкових цінах, що існують на дату оцінки, на створення
об’єкта, ідентичного об’єкту оцінки, із застосуванням ідентичних
матеріалів і технологій, з урахуванням зношування об’єкта оцінки.

?         Метод вихідних витрат складається в підсумовуванні  історичних
(первісних) витрат, перерахованих з урахуванням дійсних умов з
урахуванням індексу зміни цін у даній галузі.

h

j

l

& ( * i

?

o

j

( ?

??????????$???????????)?іцензій і т.п.

Особливої уваги на сьогодні набуває врахування витрат, пов’язаних з
рішення правових конфліктів. Згідно законодавства України, дія патенту
або свідоцтва  може бути припинена достроково. Якщо винахід, корисна
модель, промисловий зразок або торгівельна марка не використовується або
недостатньо використовується в Україні протягом трьох років, починаючи
від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли
використання було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і
виявляє готовність використовувати такий об’єкт, у разі відмови
володільця прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до
суду із заявою про надання їй дозволу на використання об’єкта. Якщо
володар патенту (свідоцтва) не доведе, що факт невикористання об’єкта
інтелектуальної власності зумовлений поважними причинами, суд ухвалить
рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання
об’єкта з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу,
розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту [4, 5]. Як докази
невикористання об’єкта надаються дані про відсутність доменного ім’я
компаній, митної служби про ввезення/вивезення спірних товарів,
відсутність фактів передання прав або видачі ліцензій на використання
об’єктів інтелектуальної власності. Так, у 2007 році за позовом ТОВ
«Пайрокул УК» була припинена дія міжнародного свідоцтва на виробництво
вогнегасників під маркою PYROCOOL іноземною компанією «Санекс» (SANEX)
[6].   І таких прикладів досить багато.

Україна приєдналася майже до усіх міжнародних договорів щодо
використання об’єктів інтелектуальної власності на міжнародному рівні,
які розроблені та підписані Всесвітньої Організацією Інтелектуальної
Власності (WIPO).  Охорона товарних марок здійснюється за Мадридською
угодою про міжнародну реєстрацію знаків. Мадридська система вимагає
попередню національну реєстрацію торгівельного знаку [7]. Існує
залежність у термінах дії міжнародного та національного свідоцтв. Якщо
національне свідоцтво буде достроково анульовано на протязі п’яти років
з дати реєстрації, то міжнародне свідоцтво також анулюється. Якщо
національне свідоцтво припинить дію після п’яти років, то міжнародне не
буде анульовано. Часткове припинення дії свідоцтва на національному
рівні буде означати часткове припинення дії й на міжнародному рівні.
Тобто, у разі визнання свідоцтва недійсним на території України, воно
може припинити свою дію і на міжнародному рівні, що сприяє формуванню
додаткових витрат.

При дохідному підході вартість об’єктів інтелектуальної власності
визначається шляхом розрахунку приведеної вартості прогнозованих
майбутніх вигод.

При оцінці патентів і ліцензій, торговельної марки, франчайзингу,
майнових прав використається, як правило, метод надлишкового  прибутку.

Таким чином, оцінювання вартості конкретного об’єкта інтелектуальної
власності залежить від мети оцінювання та врахування переваг, обмежень
підходів, що застосовуються.  Рекомендована переважність використання
підходів до оцінки об’єктів інтелектуальної власності наведена в таблиці
2.

Таблиця 2 – Переваги та обмеження щодо підходів оцінки об’єктів
інтелектуальної власності

Об’єкти інтелектуальної власності В першу чергу В другу чергу Слабке
застосування

Патенти і технології Дохідний Порівняльний Витратний

Товарні знаки та бренди Дохідний Порівняльний Витратний

Інформаційне програмне забезпечення Витратний Порівняльний Дохідний

Програмні продукти Дохідний Порівняльний Витратний

Права копіювання Дохідний Порівняльний Витратний

Франчайзингові права Дохідний Порівняльний Витратний

Авторські права Дохідний Порівняльний Витратний

Мережа збуту Витратний Порівняльний Дохідний

Навчений персонал Витратний Дохідний Порівняльний

Корпоративна практика та методика Витратний Дохідний Порівняльний

Висновки. Отже, захист та охорона об’єктів інтелектуальної власності,
встановлена на оптимальному рівні, є передумовою розвитку
конкурентоспроможності Україні та її успішної інтеграції у світове
співтовариство.   Використання систем охорони сприятиме розвитку
винахідництва, підвищенню творчої та інноваційної діяльності, покращенню
міжнародного іміджу України, підвищенню розвитку національної економіки
та прискоренню економічного розвитку нашої країни.

Список використаної літератури

1.        Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність [Текст]:
Підручник./В.Д.Базилевич. – К.: Знання, 2006.- 431 с.

2.        Шипова Е.В. Оценка интеллектуальной собственности [Текст]:
Учеб.пособие./ Е.В.Шипова.– Иркутск: Изд-во БГУЭП, 2003. – 122с.

3.        Цыбулев П.Н. Оценка интеллектуальной собственности [Текст]:
Учеб.пособие./ П.Н.Цыбулев. – К.: Инст-т интел. собст.и права, 2005.-192
с.

4.        Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»
№ 3687-ХІІ від 15.12.1993 р. [Електронний ресурс] / Законодавство
України.-Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

5.        ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»    №
3689-ХІІ від 15.12.1993 р. [Електронний ресурс] / Законодавство
України.-Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

6.        Рижиков Ю. Особливості судового розгляду справ про дострокове
припинення дії охоронного документа на торговельну марку [Текст] / Ю.
Рижиков, Т. Макарищева // Інтелектуальна власність. – 2010.
–№5.-С.16-32.

7.     Навчальний академічний дистанційний курс Всесвітньої Академії
Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності [Електронний ресурс] /
Режим доступу: http:// HYPERLINK “http://www.wipo.int/” www.wipo.int

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019