Особливості оцінки навчання персоналу підприємств на рівні реакції
цільової аудиторії

 

Базою дослідження став проект міжнародного науково-технічного
співробітництва «Партнерство ТПП Ліона та Києва», що реалізовувався за
фінансової підтримки Європейської Комісії Київською ТПП та Ліонською ТПП
протягом 2005-2007 років в рамках Програми створення інституційного
партнерства. Головною метою проекту зі створення партнерства та
укріплення співпраці між Торгово-промисловими палатами Києва та Ліона
було поліпшення економічного розвитку середнього та малого бізнесу
України і Франції за допомогою професійної підготовки і обміну кращими
практичними наробками в сфері міжнародних відносин.

До анкетування з метою діагностики організації щодо виявлення загальної
потреби в навчанні та його проблематики, залучалися підприємства (всього
– 60 компаній) з розподілом за сферами діяльності – Промисловість,
Торгівля, Послуги для компаній – у співвідношенні ?:?:?. Запропонована
(адаптована) автором анкета була розрахована для заповнення від кожного
підприємства особою, що займала посаду не нижче головного менеджера.
Результати анкетування показали, що підприємства сфери торгівлі
найважливішим з економічної точки зору визначали елемент клієнтської
служби, в той час як підприємства, що представляли промисловість, тяжіли
до технічних переваг і конкуренції, а підприємства, що надавали послуги
для компаній, зокрема фінансові, звертали увагу на професійні здібності
та ноу-хау. Як результат, було окреслено 5 пріоритетних напрямів
навчання – з менеджменту команди, промислового маркетингу, проектного
менеджменту, комерційного брендингу, міжнародних контрактів, – за кожним
з яких проводилося послідовне навчання у форматі закритого
тренінг-семінару тривалістю 2-2.5 дні (до 20 осіб) та відкритої
конференції тривалістю 2.5-3 години (до 50 осіб).

Взагалі, відзначимо проведення 5 семінарів, в яких прийняли участь 87
осіб, та 5 конференцій, які відвідали 192 особи (рис. 1). З метою
передачі досвіду від Навчального центру Ліонської ТПП Учбовому центру
Київської ТПП, семінар-тренінги мали додаткову функцію – тренінгів для
тренерів, тобто проводилися за присутності експертів Учбового центру
Київської ТПП. Результатами даного проекту стало збільшення попиту на
семінари, що проводить Київська ТПП. Так, протягом 06.2006-05.2007 в
порівнянні з 07.2004-06.2005 кількість семінарів збільшилася майже
вдвічі, а кількість учасників, що їх відвідали, в 1.8 рази.

 

Рис. 1. Профіль учасників проектного навчання за сферами їх діяльності

 

Оцінка навчання проводилася на рівні реакції (задоволення) цільової
аудиторії та включала як загальну оцінку навчання, так і оцінку окремих
його елементів (викладача/тренера, програми навчання, педагогічного
методу та середовища проведення навчання). Також вона слугувала
визначенню стабільності інтересу до виявленої теми навчання та/або
виявленню зацікавленості в новій тематиці.

Стосовно актуальності запропонованих тем навчання для підприємств за
сферами діяльності, за відвідуваністю навчальних заходів промислові
підприємства продемонстрували сплеск зацікавленості до напрямів навчання
з промислового маркетингу та міжнародних контрактів, підприємства, що
надають послуги іншим підприємствам, – до менеджменту команди,
проектного менеджменту, комерційного брендингу, а підприємства торгівлі
залишилися пасивними за всіма вищезазначеними тематиками.

Стосовно стабільності інтересу до виявлених тем навчання, додаткові
тренінг-семінари за даними темами бажали відвідати за першою серією
навчальних заходів 50% і 50% респондентів; за другою серією – 85% і 36%
респондентів; за третьою серією – 75% і 54% респондентів; за четвертою
серією – 72% і 82% респондентів; за п’ятою серією – 67% і 78%
респондентів.

Стосовно виявлення зацікавленості в новій тематиці, під час першої серії
навчальних заходів, представники промислових підприємств виявили бажання
взяти участь в тренінг-семінарах з загальних тем – стосовно менеджменту
та маркетингу на промислових підприємствах, та специфічних тем –
стосовно менеджменту інновацій, впливу упаковки на споживачів, методів
пошуку та залучення клієнтів через вплив на менеджмент компаній.

Під час другої серії навчальних заходів, представники промислових
підприємств проявили зацікавленість до тем з поглибленого навчання в
сфері маркетингу: стосовно стратегій маркетингу, маркетингових
досліджень ринку промислових товарів, досвіду західних компаній в сфері
маркетингу, особливостей маркетингової діяльності в Україні, проблем
маркетингу в українських компаніях, застосування маркетингу на
виробничих підприємствах, практичних питань виходу українських
підприємств на західні ринки, методів створення концепції позитивної
стійкої привабливості продукції для певних цільових груп, підвищення
лояльності клієнтів (дистрибуторів), оптимізації процесу продажів та
закупівель, маркетингу і реклами; та в сфері менеджменту: стосовно
організаційної і корпоративної культури, конфліктології, системи
управління якістю, сертифікації і стандартизації, особливостей ведення
переговорних процесів.

Під час третьої серії навчальних заходів, представники промислових
підприємств підтвердили свою зацікавленість з приводу маркетингових
аспектів, зокрема, щодо вивчення споживачів та підходів до збору
інформації про стан ринку, міжнародних контрактів та налагодження
зовнішньоекономічних зв’язків.

Під час четвертої серії навчальних заходів, коло маркетингових питань з
точки зору зацікавленості представників промислових підприємств було
розширено, зокрема щодо Європейського досвіду створення брендів,
формування назви та управління торговими марками, використання сучасних
інформаційних технологій в маркетингу та рекламі, особливостей
промислового маркетингу різних країн, адаптації зарубіжного досвіду в
сфері маркетингу в Україні, малобюджетних рекламних кампаній,
ефективного та економічного проведення рекламної кампанії, маркетинг
менеджменту на підприємстві, комунікацій в авіа промисловості та
популяризації діяльності підприємства. Також виявлені проблемні питання
стосовно внутрішнього PR державних промислових підприємств, методів
залучення молодих та досвідчених фахівців, утримання кадрів на
підприємстві.

Під час п’ятої серії навчальних заходів, представниками промислових
підприємств, крім питань маркетингових технологій та маркетинг
менеджменту, були окреслені питання міжнародних закупок та міжнародних
комерційних контрактів, виконання страхових домовленостей та покриття
ризиків, оподаткування при укладанні міжнародних контрактів, судової
практики вирішення спорів щодо реалізації контрактів, юридичних
застережень при складанні міжнародного контракту на передачу технологій
та об’єктів інтелектуальної власності, судочинства у господарській
діяльності, міжнародного законодавства США та ЄС, розвитку бізнесу,
господарського та комерційного права, інвестиційного та фінансового
менеджменту, управлінського обліку, правового забезпечення господарської
/ торгової діяльності на міжнародному ринку.

Розглянемо детальніше оцінку навчання на рівні реакції (задоволення)
цільової аудиторії. На відміну від кількості зазначених вище учасників,
загальна кількість респондентів за форматом навчального заходу була на
рівні 72 та 164 осіб, відповідно для тренінг-семінарів та конференцій
(рис. 2).

 

Рис. 2. Оцінка навчальних заходів учасниками за параметрами

 

\

^

^

Рівень задоволення учасників навчальних заходів оцінювався за наступними
параметрами: програма навчання (Р), педагогічний метод (М),
викладач/тренер (Т), середовище проведення навчання (Е), які в свою
чергу поділялися на складові. Такими складовими були зміст (Р1) та
тривалість (Р2) програми навчання, теоретична (М1) та практична (М2)
частина педагогічного методу, володіння темою (Т1) та вміння слухати
(Т2) викладача/тренера, приміщення (Е1), доступність/оповіщення (Е2) та
гостинність (Е3) середовища проведення. Оцінювання проводилося за шкалою
від 5=дуже добре до 0=зовсім незадовільно. Отримані середні значення
параметрів та їх складових наведені на рис. 3. Як бачимо, похибка при
розрахунках середнього коливається в межах до 0.26% включно.

 

Рис. 3. Середні значення критеріїв оцінки та їх складових

 

Результати оцінки навчання персоналу підприємств на рівні реакції
(задоволення) цільової аудиторії зведені в табл. 1. Маємо загальну
перевагу проведених навчальних заходів в форматі тренінг-семінарів над
конференціями, зокрема, 4,73 над 4,58 за розрахунковими значеннями
задоволення, отриманими нами в ході підрахунку за кожною складовою
параметрів. Оцінений учасниками рівень задоволення за параметрами з
подальшим проведенням нами розрахунку продемонстрував тенденцію до
завищення балів при оцінці навчання учасниками за параметрами у підсумку
за складовими. Однак, загальна оцінка задоволення та відповідність
навчальних заходів очікуванням учасників виявилися майже за всіма
заходами нижчими від розрахункового значення задоволення за кожною
складовою параметрів, що свідчить про наявність додаткових елементів та
прихованого впливу внутрішнього прояву і поставлених цілей на результат
при загальній оцінці як задоволення, так і відповідності очікуванням.
Серед додаткових елементів, що суттєво вплинули на найбільшу 
розбіжність, представлену за даними конференції 4 (16,29% і 19,94%),
виділяємо, зокрема, роль перекладача та незадоволеність аудиторії якістю
наданих ним послуг.

 

Таблиця 1.

Оцінка навчання персоналу підприємств на рівні реакції (задоволення)

як для тренінг-семінарів, так і для конференцій, який описуватиме 53,47%
і 63,07% загальної дисперсії відповідно. При цьому, адекватність вибірок
(ступінь застосування факторного аналізу для даних вибірок) за критерієм
Кайзера-Мейєра-Олкіна є задовільною (0.685 і 0.611 відповідно).
Кореляційні матриці параметрів (змінних) за форматом навчальних заходів
зведені в табл. 2. Найбільша кореляція спостерігається між параметрами Р
і М у випадку тренінг-семінарів та Р і Т у випадку конференцій.

 

Таблиця 2. Кореляція між параметрами за форматом навчальних заходів

 

 важливими для учасників виявляються наступні параметри за
пріоритетністю: для тренінг-семінарів – 3 з 4 параметрів, а саме:
педагогічний метод, програма навчання та викладач/тренер; для
конференцій – всі зазначені параметри, а саме: викладач/тренер,
педагогічний метод та середовище проведення навчання.

 

Таблиця 3. Матриця компонент за форматом навчальних заходів

 

 

Отже, ми математично підтвердили наявність додаткових елементів,
прихованого впливу внутрішнього прояву і поставлених цілей учасників, що
мають місце при оцінці навчання персоналу підприємств на рівні реакції
цільової аудиторії. Вплив внутрішнього сприйняття навчання учасниками
досягатиме рівня до 46,53% та 39,93% для тренінг-семінарів та
конференцій відповідно.

Висновки. Поставлені завдання були виконані в повному обсязі. В
результаті діагностики (за адаптованою та запропонованою автором
анкетою) було виявлено, що в докризовий період підприємства мали потребу
в навчанні персоналу за наступними напрямами: з менеджменту команди,
промислового маркетингу, проектного менеджменту, комерційного брендингу,
міжнародних контрактів. За відвідуваністю навчальних заходів, промислові
підприємства продемонстрували сплеск зацікавленості до напрямів навчання
з промислового маркетингу та міжнародних контрактів, підприємства, що
надають послуги іншим підприємствам, – з менеджменту команди, проектного
менеджменту, комерційного брендингу, а підприємства торгівлі залишилися
пасивними за всіма вищезазначеними тематиками, що підтвердило гіпотезу
про неготовність торгових підприємств до розвитку власного персоналу.
Додатково автор детермінував за відвідуваністю навчальних заходів
актуальність запропонованих тем навчання для підприємств за сферами
діяльності, визначив стабільність інтересу до виявлених тем навчання та
з’ясував зацікавленість в нових тематиках навчання для промислових
підприємств.

Ефективність навчання оцінювалася за першим рівнем моделі Кіркпатріка –
за рівнем реакції. Удосконалена та запропонована автором анкета для
оцінки навчальних заходів (тренінг-семінарів і конференцій) поєднувала
такі складові як реакція (задоволення) цільової аудиторії та
відповідність очікуванням цільової аудиторії. Рівень задоволення
учасників тренінг-семінарів оцінювався автором за такими параметрами:
програма навчання, педагогічний метод, викладач/тренер, середовище
проведення навчання, які в свою чергу поділялися на складові; для
конференцій параметр «педагогічний метод» виключався, що обумовлюється
особливостями форматів самих заходів. В ході аналізу отриманих
результатів була виявлена і математично підтверджена наявність
внутрішньої складової та поставлених цілей учасниками навчання, що
пояснюється певними очікуваннями цільової аудиторії від відвідування
навчальних заходів. Оскільки в навчальних заходах приймали участь
представники а) різних підприємств, б) різних сфер діяльності, в) з
різними посадами та функціональними обов’язками, а переднавчальні
адаптаційні заходи не передбачалися, то вплив внутрішнього сприйняття
навчання учасниками окреслюється рівнем до 46,53% і 39,93% для
тренінг-семінарів і конференцій відповідно, а оцінка навчання персоналу
підприємств на рівні реакції цільової аудиторії характеризується такими
особливостями як завищення рівня задоволення за параметрами і заниження
загальної оцінки задоволення та відповідності навчальних заходів
очікуванням у порівнянні з розрахунковим значенням задоволення за кожною
складовою параметрів. Важливість задоволення очікувань цільової
аудиторії та зниження впливу внутрішнього сприйняття навчання матиме
місце при оцінці ефективності навчання на наступних рівнях.

 

Список використаних джерел

1. Друкер П. Ф. Практика менеджмента / Питер Ф. Друкер ; [пер. с англ.,
под ред. Я. К. Мариновича]. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. –
398 с.

2. Marsick V. J. Informal and incidental learning in the workplace /
Victoria J. Marsick, Karen E. Watkins. – London and New York: Routledge,
1990. – 270 р.

3. Kirkpatrick D. L. Evaluating training programs: the four levels /
Donald L. Kirkpatrick, James D. Kirkpatrick. – [3rd ed. ; easy read
super large 18 pt ed.]. – V. 1 of 2. – Berrett-Koehler Publishers, 2009.
– 340 p. – (Read how you want).

4. Kirkpatrick J. D. Training on trial: how workplace learning must
reinvest itself to remain relevant / James D. Kirkpatrick, Wendy Kaiser
Kirkpatrick. – AMACOM, 2010. – 256 p.

Похожие записи