Основні загрози економічній безпеці товариства при випуску та розміщенні
акцій

 Випуск цінних паперів, в тому числі акцій, для формування та поповнення
активів підприємства здійснюється на фондовому ринку, який, за своєю
природою, є залежним від різного роду зовнішніх чинників (ризиків,
загроз чи небезпек). Акціонерне товариство, виходячи на фондовий ринок
із акціями власної емісії, одразу ж підпадає під їх вплив: спочатку при
реєстрації проспекту емісії в Державній комісії з цінних паперів та
фондового ринку, потім – під час процесу розміщення та реєстрації його
результатів і, нарешті, при підтримці обігу акцій на одній з фондових
бірж протягом всього часу існування, як вимагає сучасне українське
законодавство [10].

На думку автора, фактори, що впливають на економічну безпеку
акціонерного товариства при випуску та розміщенні акцій, слід розглядати
не як можливу небезпеку, тобто ризик, а як потенційну можливість
завдання шкоди діяльності емітента, тобто загрози, оскільки акціонерне
товариство, яке прийняло рішення про випуск акцій шляхом публічного
розміщення одразу ж підпадає під вплив різноманітних загроз.

У зв’язку з цим, під поняттям «загрози економічній безпеці акціонерного
товариства при випуску та розміщенні акцій», на нашу думку, слід
розуміти потенційну можливість завдання шкоди господарській діяльності
емітента в процесі випуску та розміщенні акцій.

Враховуючи специфіку розвитку фондового ринку України, функціонування
акціонерних товариств в Україні, особливості випуску ними акцій та їх
розміщення на вітчизняному та зарубіжних фондових ринках, усі види
загроз економічній безпеці акціонерного товариства в процесі випуску та
розміщення акцій можуть бути згруповані за такими класифікаційними
ознаками (рис. 1).

Рис. 1. Загрози економічній безпеці акціонерного товариства  при випуску
та розміщенні акцій

В залежності від етапу емісійної діяльності загрози економічній безпеці
акціонерного товариства можна поділити на такі, що пов’язані з:

—     підготовкою до випуску та розміщення акцій — це загрози невдалої
зміни внутрішньої структури акціонерного товариства, яка не була
пристосована до даного підприємства; навмисне чи ненавмисне порушення
законодавства при перетворенні акціонерних товариств з відкритих
(закритих) на публічні; невдалий вибір андерайтера, що буде здійснювати
розміщення акцій; необґрунтований розмір емісії; неприйняттям загальними
зборами акціонерів рішення про публічну емісію акцій або її розмір на
українському ринку або залучення капіталу на зарубіжних ринках тощо;

—     випуском та публічним розміщенням акцій – відмова Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку у реєстрації проспекту
емісії акцій, результатів випуску акцій або визнання емісію недійсною;
зміни ринкової кон’юнктури; одночасний вихід на фондовий ринок з
публічним розміщенням своїх акцій декількох акціонерних товариств однієї
галузі; відмова акціонерному товариству у лістингу на одній з фондових
бірж України тощо;

—     підтримкою акціонерним товариством статусу публічного –
неспроможність підтримати лістинг на фондовій біржі; неможливість
досягнення запланованого рівня прибутковості або погіршення фінансового
стану акціонерного товариства; помилки та/або порушення законодавства
при розкритті особливої інформації тощо.

За місцем виникнення загрози економічній безпеці акціонерного товариства
пропонуємо розглядати як ті, що виникли у:

—       зовнішньому середовищі (фондовий ринок в цілому);

—       внутрішньому середовищі (в акціонерному товаристві)

До зовнішніх загроз можна віднести протиправну діяльність
підприємств-конкурентів або приватних осіб, зацікавлених у придбанні
акцій даного акціонерного товариства; неспроможних ділових
партнерів-контрагентів; розголошення інсайдерської інформації про
акціонерне товариство раніш звільнених працівників підприємства;
правопорушення з боку корумпованих елементів з числа представників
контролюючих і правоохоронних органів.

До внутрішніх загроз належать: дії або бездіяльність (умисні й
ненавмисні) працівників підприємства, що суперечать інтересам його
комерційної діяльності, наслідком яких можуть бути завдані компанії
економічні збитки, витік або втрата інформаційних ресурсів, підрив її
ділового іміджу в бізнес-колах, виникнення проблем у взаєминах з
реальними і потенційними партнерами (аж до втрати важливих контрактів),
конфліктних ситуацій з конкурентами, контролюючими і правоохоронними
органами тощо.

За природою виникнення загрози економічній безпеці акціонерного
товариства пропонуємо поділити на:

—          політичні – фондовий ринок одним із перших реагує на зміни у
політичній ситуації в країні, так, з початком передвиборчої компанії, за
три місяці перед виборами президента України або депутатів до Верховної
ради України, він завжди завмирає, а після виборів – завмирає;

—          законодавчі – з прийняттям Закону України «Про акціонерні
товариства», відбулись суттєві зміни у самому процесі випуску та
розміщенні акцій, які прямо чи опосередковано вплинули на економічну
безпеку акціонерних товариств. Так, якщо ч.8 ст.82 Господарського
кодексу України та ст.29 Закону України «Про господарські товариства»
передбачали, що під час створення відкритого акціонерного товариства
його акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них,
то в абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про акціонерні товариства»
зазначено, що у разі заснування акціонерного товариства (незалежно від
типу – приватні чи публічні) його акції підлягають розміщенню лише серед
його засновників шляхом приватного розміщення. Всі наступні випуски
акцій у приватних акціонерних товариств можуть бути розповсюджені лише
шляхом приватного розміщення, а у публічних – лише шляхом публічного
розміщення з обов’язковою процедурою лістингу на одній із фондових бірж
України;

—          загальноекономічні – коливання курсів іноземних валют, зміна
рівня інфляції, облікової ставки НБУ, ставки рефінансування, відновлення
комерційними банками кредитування фізичних та юридичних осіб тощо;

—          рейдерські – викуп акцій дрібних акціонерів з метою
блокування рішень загальних зборів акціонерів або отримання контролю над
акціонерним товариством;

—          конкурентні — одночасна подача заявок на публічне розміщення
акцій від декількох компаній, які працюють в одному і тому ж або
суміжних секторах ринку, що може призвести до відкладення або відміни
запланованого розміщення;

—          контрагентні – виникнення непередбачених ситуацій у взаємодії
з підприємствами-партнерами акціонерного товариства, що можуть призвести
до зривів поставок сировини та матеріалів, зривів відвантаження готової
продукції, відмови клієнтів від продовження контрактів тощо.

За ймовірністю виникнення загрози економічній безпеці акціонерного
товариства можна поділити на:

—          наявні – це загрози, що реально існують в даний час для
конкретного акціонерного товариства;

—          реальні – це загрози, які реально існують, але фактично не
здійснюють негативного впливу;

—          потенційні – це загрози, які через виникнення певних обставин
можуть вплинути на економічну безпеку акціонерного товариства;

—          надумані (мнимі) – це загрози, з якими керівництво
акціонерним товариством передбачає зіткнутись під час випуску та
розміщення акцій власної емісії, але які не зможуть вплинути на його
економічну безпеку.

За суб’єктами, що їх можуть спричинити, загрози економічній безпеці
акціонерного товариства пропонуємо розглядати як ті, що викликані:

—          діями інсайдерів – це загрози економічній безпеці
акціонерного товариства, пов’язані з діями або бездіяльністю
керівництва, менеджерів середньої ланки та рядових працівників
акціонерного товариства, які впливають на його фінансовий стан,
прибутковість, виконання контрактів, формування та оприлюднення
фінансової та іншої звітності, розголошення особливої інформації тощо;

—          діями аутсайдерів – це загрози, пов’язані з діями дрібних
(міноритарних) акціонерів, які не працюють в товаристві щодо впливу на
управління товариством; з діями осіб, зацікавлених у отриманні контролю
над товариством, з діями підприємств-партнерів щодо організації
господарської діяльності тощо;

—          діями фінансових посередників – це загрози, пов’язані з
неякісною роботою андерайтерів щодо встановлення ціни на акції при
розміщенні, щодо організації розміщення тощо; встановлення фондовими
біржами нових вимог щодо лістингу акцій, рівнів лістингу, можливості
делістингу тощо;

—          діями органів державної влади та управління – це загрози,
пов’язані з реєстрацією проспекту емісії, результатів емісії, визнання
емісії недійсною, оподаткування емісійного доходу тощо.

За відношенням до людської діяльності загрози економічній безпеці
акціонерного товариства пропонуємо розглядати як:

—          суб’єктивні – це загрози, які виникають без участі й без волі
підприємства або його працівників і не залежать від ухвалених рішень,
дій керівництва, тобто стану фінансової кон’юнктури, рівня наукових
відкриттів, форс-мажорних обставин, які потрібно розпізнавати і
обов’язково враховувати в управлінських рішеннях;

—          об’єктивні – це загрози, зумовлені умисними або ненавмисними
діями людей, різних органів і організацій, зокрема державних і
міжнародних підприємств-конкурентів.

За можливістю прогнозування загрози економічній безпеці акціонерного
товариства пропонуємо розглядати як:

—          прогнозовані – це загрози, при яких можна передбачити не лише
саму подію, а й результат настання такої події для акціонерного
товариства, оскільки очікувана ситуація раніше зустрічалась у діяльності
даного або інших акціонерних товариств, досліджені та описані у наукових
дослідженнях тощо;

—          слабко прогнозовані – це загрози, при яких можна передбачити
лише саму подію, а результат настання такої події передбачити не можна
через відсутність подібних ситуацій у попередній діяльності акціонерних
товариств;

—          непрогнозовані – це загрози, настання яких не можна
передбачити.

За часом реалізації загроз економічній безпеці акціонерного товариства
пропонуємо їх розглядати як:

—            поточні, які реалізуються в даний час;

—            короткострокові, реалізація яких очікується на протязі
поточного (календарного або фінансового) року;

®

°

°

??%?середньострокові, які можуть реалізовуватися через 1-5 років;

—            довгострокові, реалізація яких очікується через 5 і більше
років [7].

За економічними наслідками випуску та/або розміщення акцій загрози можна
класифікувати на ті, що пов’язані з:

—            отриманням збитків через відміну випуску та/або розміщення
акцій – розпочинаючи процес підготовки до випуску та розміщення власних
акцій, акціонерне товариство здійснює ряд заходів, серед яких особливі
витрати припадають на:

—       аудиторську перевірку діяльності акціонерного товариства за
останні три роки;

—       юридичні консультації щодо набуття статусу публічного
акціонерного товариства та приведення у відповідність установчих
документів;

—       рекламні матеріали щодо майбутньої емісії акцій;

—       витрати фінансових посередників на підготовку проспекту емісії
акцій та його реєстрацію у Державній комісії з цінних паперів та
фондового ринку;

—       та інші витрати.

Наслідки відміни публічного розміщення акцій можуть бути вельми
серйозними для акціонерного товариства, включаючи погіршення його
репутації, зміну відносин з клієнтами, постачальниками і навіть
співробітниками. Тому чим нижче для компанії витрати в результаті
відміни публічного розміщення, тим більше можливостей відмінити
розміщення у разі недооцінки акцій.

—            отриманням збитків через визнання емісії недійсною – в
результаті навмисних чи ненавмисних дій посадових осіб емітента, ДКЦПФР
може визнати результати емісії акцій недійсною, або зупинити її до
виправлення виявлених порушень. Якщо ж Комісія визнає випуск акцій
недійсним, всі витрати на цей процес акціонерне товариство буде
відносити на збитки;

—            отриманням збитків через недооцінку емісії – в результаті
дій андерайтера можливі ситуацій щодо недооцінки інвесторами акцій при
їх публічному розміщенні.

Основними причинами цього можуть бути:

—       нерівномірний розподіл інформації між інвесторами;

—       небажання інвесторів розкривати інформацію щодо можливої
максимальної ціни на акції, яку вони можуть заплатити;

—       змова між інвесторами та андерайтерами щодо розподілу
недооцінених акцій серед інвесторів за заниженою ціною та отримання
андерайтером «відкату»;

—       небажання емітента сплачувати високі податки за отриманий
емісійний дохід;

—       запобігання керівництва компанії втрати контролю над акціонерним
товариством та генерація надлишкового попиту з метою збільшення частки
дрібних акціонерів;

—       навмисне заниження початкової ціни акцій самим емітентом для
стимулювання інвесторів на купівлю тощо.

—            отриманням збитків через зменшення капіталізації
акціонерного товариства – при проведенні публічного розміщення акцій,
кожне акціонерне товариство сподівається на зростання його
капіталізації, тобто ринкової вартості товариства, проте, майже у
третини товариств капіталізація знижується.

На думку багатьох експертів, можна виділити два основні критерії
успішності IPO [9, С. 284]:

1.          Відносна ціна компанії через 30 днів після проведення
публічного розміщення повинна дорівнювати або перевищувати відносну ціну
аналогічних компаній схожих галузей.

2.          Ціна розміщення не повинна відрізнятися від ринкової ціни
компанії через 30 днів після розміщення більш ніж на 20%.

Основними загрозами, що впливають на зменшення капіталізації
акціонерного товариства після проведення публічного розміщення акцій є:

—       внутрішньо корпоративні загрози (зміна осіб, що входять до
виконавчих органів управління товариством, зміна аудиторів, помилки при
розкритті особливої інформації, витік інсайдерської інформації тощо);

—       галузеві загрози (можливість економічного спаду в галузі чи
економіки країни в цілому, загострення конкуренції, зниження
прибутковості галузі тощо);

—       ринкові загрози (зростанні інфляції, зміна відсоткових ставок,
коливання курсів іноземних валют, коливання українських фондових
індексів);

—       глобальні загрози (зниження індексів провідних фондових бірж
світу автоматично призводить до зниження індексу ПФТС в Україні та
зниження ринкової вартості акцій, що перебувають в обігу на наших
фондових майданчиках).

—            втратою акціонерним товариством статусу публічної компанії
—  після розміщення на біржі у компанії з’являються нові загрози,
пов’язані з придбанням публічного статусу і змінами в її фінансовій
структурі. Ці загрози часом настільки значні, що далеко не всім
акціонерним товариствам вдається «вижити» (залишитися в котирувальних
списках біржі).

На західних ринках існує істотна частина тих акціонерних товариств, що
пройшовши публічне розміщення, поступово втрачає статус публічних і
проходить процедуру іноді добровільного, а найчастіше примусового
делистингу (табл. 1). Інша група акціонерних товариств піддається
добровільному або ворожому поглинанню з боку успішніших конкурентів і
припиняють незалежне існування.

 

Таблиця 1. Вірогідність виживання публічної компанії після публічного
розміщення акцій

Число років після ІРО Вірогідність виживання %

1 97,4

2 93,5

3 89,0

4 84,8

5 81,7

6 78,0

7 74,4

Більш того, вірогідність виживання публічної компанії залежить від
сектора економіки, в якому вона працює (табл. 2).

 

Таблиця 2. Вірогідність виживання публічної компанії через п’ять років
після публічного розміщення акцій у різних секторах економіки

Сектор економіки Вірогідність виживання %

Інженерні послуги 84

Фармацевтичне виробництво 80

Радіо, телебачення, комунікації 77

Периферійне устаткування для ПК 73

Комунікаційне устаткування 73

Виробництво електронних компонентів 70

Комп’ютери 69

Виробництво медичного устаткування 68

Програмне забезпечення 62

Інформаційні послуги 60

Нафтогазова галузь 56

Готельний бізнес 56

Бізнес-услуги 55

Авіаційний транспорт 54

Громадське харчування 54

Охорона здоров’я 53

Телефонні комунікації (за винятком радіотелефонів) 36

 Основними загрозами втрати акціонерним товариством статусу публічної
компанії є загрози, пов’язані з:

—       необхідністю підтримувати фінансову прозорість акціонерного
товариства;

—       управлінням очікуваннями інвесторів щодо фінансових показників
діяльності акціонерного товариства;

—       зміною ціни акцій через коливань ринку незалежно від результатів
діяльності компанії;

—       зростанням податкових виплат через прийняття нових законодавчих
актів або внесення змін до існуючих;

—       вибором та формуванням оптимальної фінансової структури
акціонерного товариства;

—       невиконанням законів, нормативів і термінів подачі звітності,
обов’язкових для публічних акціонерних товариств;

—       не сприйняттям працівниками акціонерного товариства його
публічного статусу, відволікання від своїх обов’язків та небажанням
брати на себе збільшену відповідальність, пов’язану з придбанням їх
товариством публічного статусу та інші.

Успішне публічне розміщення акцій характеризується поєднанням двох
чинників: досягнутою капіталізацією у момент розміщення і подальшим
зростанням котирувань акцій компанії. Ідеальним вважається поступове
зростання котирувань після розміщення, тобто, з одного боку, компанія
продала акції за ціною, близькою до максимальної, з іншої — інвестори
дістали можливість заробити премію за участь в розміщенні. У ситуаціях,
коли ціна з часом падає або, навпаки, різко йде вгору, порушуються
інтереси або акціонерів компанії, що недоотримали засоби в ході
розміщення, або інвесторів, що переплатили за акції компанії.

Висновки. Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні
висновки:

—        досліджено сутність поняття «загрози економічні безпеці
підприємств» та запропоновано авторське визначення «загрози економічній
безпеці акціонерного товариства при випуску та розміщенні акцій»;

—        на основі існуючих класифікацій загроз економічній безпеці
підприємств, автором було встановлено специфічні загрози економічній
безпеці акціонерного товариства, притаманні йому саме при випуску та
публічному розміщення акцій на фондовому ринку.

Отримані результати дослідження можуть бути використані при проводженні
наукових досліджень з даної тематики та у практичній діяльності
акціонерних товариств, які планують публічне розміщення акцій як в
Україні, так і за кордоном.

 

Список використаних джерел:

1.        Донець Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання:
Навчальний посібник.- К.: ЦУЛ, 2006. – 312 с.

2.        Основы экономической безопасности. (Государство, регион,
предприятие, личность./ Под редакцией Е.А.Олейников. – М.:ЗАО
”Бізнес-школа “Интел-Синтез”, 1997. – 288 с.

3.        Ліпкан В.А. Безпекознавство:Навч. посібник — К.: Вид-во Європ.
ун-ту, 2003.-208 с.

4.        БандуркаО.М., ДуховВ.Є., ПетроваК.Я., ЧервяковІ.М. Основи
економічної безпеки: Підручник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр.
справ, 2003. — 236 с.

5.        ДубецькаС.П. Економічна безпека підприємств України //
Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної
безпеки України: Збірник матеріалів науково-практичної конференції,
Київ, 16-17 травня 2001р. / Редкол.: І.І. Тимошенко (голова) та ін. –
К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – С.146-171.

6.        Зеркалов Д.В. Безпека комерційної діяльності. У двох книгах.
Книга друга: Захист. Довідник.- К.: Основа, 2006. – 800 с.

7.        Шнипко О.С. Класифікація та сутність загроз економічної
безпеки / О.С. Шнипко // Формування ринкових відносин в Україні. ?2006 ?
№ 3(58). – С. 11?16.

8.        Гулькин П. Г. Практическое пособие по первоначальному
публичному предложению акций (IPO) — СПб.: ООО «Аналитический центр
Альпари СПб», 2002. – 238 с.

9.        Лукашов А., Могин А. ІPO от I до O: Пособие для финансовых
директоров и инвестиционных аналитиков. — Москва: Альпина Бизнес Букс,
2008. – 361 с.

10.     Закон України «Про акціонерні товариства» вiд 17.09.2008  №
514-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2008. — N 50-51. —
с.384.

Похожие записи