.

Основні індикатори товарного ринку: їх структура і взаємозв´язок (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3603
Скачать документ

Реферат на тему:

Основні індикатори товарного ринку: їх структура і взаємозв?язок

1. Макроекономічні показники стану товарного ринку

Найважливішим національним ринком є товарний. З нього починається аналіз
взаємозв?язків між суб?єктами та окремими ринками на рівні національної
економіки. Індикаторами його стану є макроекономічні показники, які,
відповідно до СНР, охоплюють такі:

валовий внутрішній продукт

валовий національний доход

чистий внутрішній продукт

національний дохід

особистий дохід

особистий дохід у розпорядженні ?

?

?

?

?

? ВВП (GDP);

ВНД (GNI);

ЧВП (PDP);

ВНД P(NI);

ВОД P(PI);

ОДР (PDI).

Валовий внутрішній продукт – показник сукупного обсягу діяльності
суб?єктів господарювання, який на відміну від валового випуску не
включає виробниче (проміжне) споживання. ВВП – це загальна ринкова
вартість кінцевої продукції, яка вироблена резедентами країни за рік.

Валовий внутрішній продукт застосовується для визначення рівня і темпів
економічного розвитку, продуктивності суспільної праці, рівня життя
населення.

На основі показника ВВП розраховується цілий ряд інших макропоказників.
Перший з них – валовий націоналний дохід (ВНД), який відрізняється від
ВВП на величину сальдо первинних доходів, що їх виплачено чи одержано
резидентами інших країн:

Sп.д. = Dотр. – Dспл.

Sп.д. 0

. (3.1)

Наступним макропоказником є чистий внутрішній продукт (PDP), який за
економічним змістом являє різницю між ВВП та амортизацією:

(3.2)

де А – амортизація.

Можна аналізувати структуру ЧВП за доходами і витратами:

(3.3)

де PDPi – чистий внутрішній продукт за доходами;

T – чисті податки (податки мінус субсидії);

W – заробітна плата з нарахуваннями на неї;

RT – рентні доходи;

INT – процент, який одержують власники грошового капіталу;

DC – прибуток корпорцій (крупних підприємств);

DP – змішаний дохід (некопоративний прибуток).

(3.4)

де PDPе – чистий внутрішній продукт за витратами;

С – споживчі витрати;

In – чисті інвестиції;

G – державні закупки;

NХ – чистий експорт.

Націлнальний дохід (NI) – це сукупний дохід в економіці, який отримують
власники факторів виробництва. Єдиним компонентом ЧВП, котрий не
відбиває поточний внесок економічних ресурсів, є чисті непрямі податки
(Т). тому національний дохід визначається за доходами і має структуру:

(3.5)

Особистий дохід (PI) – це отриманий дохід. Частка заробленого працею
доходу, а саме: внески на соціальне страхування, податки на прибуток
підприємств, нерозподілений прибуток підприємств, — домогосподарства
фактично не одержують. Але домашні господарства одержують трансфертні
платежі (TR), які не є результатом праці. Отже, особистий дохід має
структуру:

(3.6)

де Wn – заробітна плата без нарахувань на неї;

DV – дивіденти власникам акцій;

TR – соціальні трансферти.

Особистий дохід у розпорядженні (PDI) – це дохід після сплати ососбистих
податків. Домашні господарства використовують його на споживання (С) та
заощадження (S):

(3.7)

(3.8)

де TP – особисті податки.

По кожному з макроекономічних показників аналізується (наприклад по
ВВП):

абсолютний приріст:

(3.10)

(3.11)

Аналіз динаміки ВВП та інших макроекономічних показників в цілому та в
розрізі їх складових дозволяє зробити висновки щодо економічного
зростання, стагнації або спаду. Причому окремі складові ВВП змінюються
різними темпами з різною тенденцією. А це, в свою чергу, зумовлює
структурні зрушення в економіці.

2. Показник чистого економічного добробуту:

методологія визначення

ВВП на душу населення є дуже поширеним показником рівня економічного
розвитку та добробуту. Як правило, в країнах з високим ВВП на душу
населення вищими є і показники рівня особистого споживання, освіти,
тривалості життя, охорони здоров?я, вільного часу тощо. Однак
застосування ВВП на душу населення як показника економічного добробуту
дещо обмежене

Американські вчені Дж. Тобін і В. Нордгауз в 1972 році здійсними
експерементальні розрахунки показника чистого економічного добробуту
(ЧЕД). Вони звернули увагу на те, що кінцева мета економічної діяльності
– споживання, але валовий внутрішній продукт характеризує виробництво.
Показник ЧЕД розраховувався в певній послідовності:

спочатку із величини валовго національного продукту віднімались валові
івестиції (амортизація і чисті інвестиції);

одержаний результат зменшувався на суму державних витрат на підтримку
суспільно-політичної системи (превентивні витрати), які не збільшують
добробут;

в результаті визначався показник валового національного продукту, який
характеризує добробут; до нього додавалась вартість:

послуг споживчого капіталу (фондів споживчих товарів довгострокового
користування);

вільного часу;

праці домогосподарок.

P

?

a

??v?@DHLPTXp†??Iaoooooooooooo

gd*Jvokdl

” – ? ? 3/4 A A E i
?!?!?!?!O!O!Oe!4″6″\”^”`”b”Ae”AE”i”i”?”o”o”issOIA?AI?IOI!“OIOI?rOIOI_QOJ

&

gd*Jvokd

????v

&

????????v?у, але в статистиці не розраховуються. Тому їх вартість
визначалась умовно.

Співвідношення в темпах зміни показників ВВП і ЧЕД може бути різним.
Наприклад, темпи динаміки ВВП можуть уповільнитися, а темпи зміни ЧЕД –
зрости. Це відбувається, коли:

а) зниження темпів росту ВВП супровождується певний час зростанням
реального споживання;

б) збільшується вільний час;

в) зростає неринкова діяльність;

г) покращується стан довкілля, тобто зменшується забруднення середовища.

3. Номінальний та реальний ВВП.

Індекси Пааше, Ласкейреса, Фішера

Розрізняють номінальний та реальний ВВП. Номінальний ВВП вимірюється в
цінах поточного року, включає інфляційну зміну цін і тому не може
використовуватися для визначення реальної динаміки виробництва.

(3.13)

де GDPнt – номінальний ВВП в поточному році t;

Pit – ціна i – го товару або послуги в поточному році t;

Qit – обсяг виробництва i – го товару або послуги в поточному році t.

(3.14)

Отже, номінальний ВВП залежить від двох факторів:

динаміки цін;

динаміки виробництва товарів і послуг.

Тому номінальний ВВП в періоді t можна визначити за формулою:

(3.15)

де IPt – індекс зміни цін в періоді t;

IQt – індекс зміни реального ВВП в періоді t.

Реальний ВВП вимірюється в цінах базового року, тобто в незмінних цінах
року, обраного за базовий, абстрагується від динаміки цін і може
використовуватися для обчислення темпів зміни виробництва.

(3.16)

де GDPPt – реальний ВВП в році t;

Pi0 – ціна i – го товару або послуги в базовому році;

Qit – обсяг виробництва i – го товару або послуги в поточному році t.

(3.17)

Отже, реальний ВВП залежить тільки від динаміки виробництва товарів і
послуг.

Відношення номінального ВВП до реального показує як змінився ВВП
виключно за рахунок зміни цін. Це відношення називають індексом цін, або
дефлятором ВВП, або індексом Пааше:

(3.18)

де IPt – індекс цін.

(3.20)

Якщо треба визначити номінальний ВВП у періоді t, то з наведених вище
співвідношень знаходимо:

(3.23)

В залежності від значення індексу цін відбуваються процеси інфлювання
(збільшення) або дефлювання (зменшення) номінального ВВП. Так, якщо IP 1, то номінальний ВВП дефлюється – корегується у бік зменшення.

Для фіксованого, незмінного набору споживчих товарів і послуг
розраховується індекс споживчих цін (IPC) або індекс Ласпейреса.

(3.24)

де Qi0 – обсяг виробництва i – го товару і послуг в базовому році.

Існує також індекс Фішера, який визначається як середня геометрична
значень індексів Ласпейреса і Пааше:

(3.25)

Список літератури

Анализ економики. Страна, рынок, фирма. Под. ред. проф. В.Е.Рыбалкина.
Учебник. – М: Международные отношения,1999- 304 с.

М.И.Баканов, А.Д.Шремет.Теория економического анализа. -М., 1996.

В.З.Баликоев Общая економическая теория.Учебное пособие.-Новосибирск.
Лада,1999. – 678 с.

О.М.Бандурка, К.Я. Петрова, В.И.Удодова.Державне регулювання економіки.
Харьков, 2000.

Гальперін В.М.,Гребенников П.И , Леусский А.И.,Тарасевич Л.С.
Макроекономіка.Учебник .Под ред. Л.С.Тарасевича С. – Петербург,
1997-718с.

Економіка України: потенціал, реформи, перспективи. Ред. В.Ф.Беседін,
І.К.Бондарь, В.І.Пила, Н.А.Соколенко т.4,Київ, 1996.-429с.

В.И.Ляшенко.Фондовые индексы и рейтенги. Д.Сталер,1998 – 317с.

С.М.Меньшииков. Новая економіка. Основи економических знаний Учебное
пособие. – М: Международные отношения, 1999. – 400с.

Мікроекономіка і макроекономіка.Підручник у двож частинах. За
ред.С.Будаговської.Київ.Основи,1998.-517с.

Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М., Макроекономіка; Підручник.
– к.: Либідь, 1999, – 288с.

Статистика. Підручник. С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. За
ред. С.С.Герасименка. Київ, 2000 – 467с.

Єкономіка и организация риночного хозяйства. Под. ред. Б.К.Злобина. –
М; Єкономика, 20000 – 450с.

Доходи, сплачені резидентам інших країн за участь у виробництві ВВП
даної країни

Доходи, які отримали резиденти із-за кордону за їх участь у виробництві
ВВП інших країн

?

=

Dспл.

Dотр.

Сальдо первинних доходів

Sп.д.

Особистий дохід

Національний дохід

Внески на соц. страхування

Податок на

прибуток

=

?

?

?

Нерозподілений прибуток

Трансферти.

?

+

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020