Реферат на тему:
Основні індикатори товарного ринку: їх структура і взаємозв?язок
1. Макроекономічні показники стану товарного ринку
Найважливішим національним ринком є товарний. З нього починається аналіз
взаємозв?язків між суб?єктами та окремими ринками на рівні національної
економіки. Індикаторами його стану є макроекономічні показники, які,
відповідно до СНР, охоплюють такі:
валовий внутрішній продукт
валовий національний доход
чистий внутрішній продукт
національний дохід
особистий дохід
особистий дохід у розпорядженні ?
?
?
?
?
? ВВП (GDP);
ВНД (GNI);
ЧВП (PDP);
ВНД P(NI);
ВОД P(PI);
ОДР (PDI).
Валовий внутрішній продукт – показник сукупного обсягу діяльності
суб?єктів господарювання, який на відміну від валового випуску не
включає виробниче (проміжне) споживання. ВВП – це загальна ринкова
вартість кінцевої продукції, яка вироблена резедентами країни за рік.
Валовий внутрішній продукт застосовується для визначення рівня і темпів
економічного розвитку, продуктивності суспільної праці, рівня життя
населення.
На основі показника ВВП розраховується цілий ряд інших макропоказників.
Перший з них – валовий націоналний дохід (ВНД), який відрізняється від
ВВП на величину сальдо первинних доходів, що їх виплачено чи одержано
резидентами інших країн:
Sп.д. = Dотр. – Dспл.
Sп.д. 0
. (3.1)
Наступним макропоказником є чистий внутрішній продукт (PDP), який за
економічним змістом являє різницю між ВВП та амортизацією:
(3.2)
де А – амортизація.
Можна аналізувати структуру ЧВП за доходами і витратами:
(3.3)
де PDPi – чистий внутрішній продукт за доходами;
T – чисті податки (податки мінус субсидії);
W – заробітна плата з нарахуваннями на неї;
RT – рентні доходи;
INT – процент, який одержують власники грошового капіталу;
DC – прибуток корпорцій (крупних підприємств);
DP – змішаний дохід (некопоративний прибуток).
(3.4)
де PDPе – чистий внутрішній продукт за витратами;
С – споживчі витрати;
In – чисті інвестиції;
G – державні закупки;
NХ – чистий експорт.
Націлнальний дохід (NI) – це сукупний дохід в економіці, який отримують
власники факторів виробництва. Єдиним компонентом ЧВП, котрий не
відбиває поточний внесок економічних ресурсів, є чисті непрямі податки
(Т). тому національний дохід визначається за доходами і має структуру:
(3.5)
Особистий дохід (PI) – це отриманий дохід. Частка заробленого працею
доходу, а саме: внески на соціальне страхування, податки на прибуток
підприємств, нерозподілений прибуток підприємств, — домогосподарства
фактично не одержують. Але домашні господарства одержують трансфертні
платежі (TR), які не є результатом праці. Отже, особистий дохід має
структуру:
(3.6)
де Wn – заробітна плата без нарахувань на неї;
DV – дивіденти власникам акцій;
TR – соціальні трансферти.
Особистий дохід у розпорядженні (PDI) – це дохід після сплати ососбистих
податків. Домашні господарства використовують його на споживання (С) та
заощадження (S):
(3.7)
(3.8)
де TP – особисті податки.
По кожному з макроекономічних показників аналізується (наприклад по
ВВП):
абсолютний приріст:
(3.10)
(3.11)
Аналіз динаміки ВВП та інших макроекономічних показників в цілому та в
розрізі їх складових дозволяє зробити висновки щодо економічного
зростання, стагнації або спаду. Причому окремі складові ВВП змінюються
різними темпами з різною тенденцією. А це, в свою чергу, зумовлює
структурні зрушення в економіці.
2. Показник чистого економічного добробуту:
методологія визначення
ВВП на душу населення є дуже поширеним показником рівня економічного
розвитку та добробуту. Як правило, в країнах з високим ВВП на душу
населення вищими є і показники рівня особистого споживання, освіти,
тривалості життя, охорони здоров?я, вільного часу тощо. Однак
застосування ВВП на душу населення як показника економічного добробуту
дещо обмежене
Американські вчені Дж. Тобін і В. Нордгауз в 1972 році здійсними
експерементальні розрахунки показника чистого економічного добробуту
(ЧЕД). Вони звернули увагу на те, що кінцева мета економічної діяльності
– споживання, але валовий внутрішній продукт характеризує виробництво.
Показник ЧЕД розраховувався в певній послідовності:
спочатку із величини валовго національного продукту віднімались валові
івестиції (амортизація і чисті інвестиції);
одержаний результат зменшувався на суму державних витрат на підтримку
суспільно-політичної системи (превентивні витрати), які не збільшують
добробут;
в результаті визначався показник валового національного продукту, який
характеризує добробут; до нього додавалась вартість:
послуг споживчого капіталу (фондів споживчих товарів довгострокового
користування);
вільного часу;
праці домогосподарок.
P
†
?
a
[email protected]†??Iaoooooooooooo
gd*Jvokdl
” – ? ? 3/4 A A E i
?!?!?!?!O!O!Oe!4″6″\”^”`”b”Ae”AE”i”i”?”o”o”issOIA?AI?IOI!“OIOI?rOIOI_QOJ
&
gd*Jvokd
????v
&
????????v?у, але в статистиці не розраховуються. Тому їх вартість
визначалась умовно.
Співвідношення в темпах зміни показників ВВП і ЧЕД може бути різним.
Наприклад, темпи динаміки ВВП можуть уповільнитися, а темпи зміни ЧЕД –
зрости. Це відбувається, коли:
а) зниження темпів росту ВВП супровождується певний час зростанням
реального споживання;
б) збільшується вільний час;
в) зростає неринкова діяльність;
г) покращується стан довкілля, тобто зменшується забруднення середовища.
3. Номінальний та реальний ВВП.
Індекси Пааше, Ласкейреса, Фішера
Розрізняють номінальний та реальний ВВП. Номінальний ВВП вимірюється в
цінах поточного року, включає інфляційну зміну цін і тому не може
використовуватися для визначення реальної динаміки виробництва.
(3.13)
де GDPнt – номінальний ВВП в поточному році t;
Pit – ціна i – го товару або послуги в поточному році t;
Qit – обсяг виробництва i – го товару або послуги в поточному році t.
(3.14)
Отже, номінальний ВВП залежить від двох факторів:
динаміки цін;
динаміки виробництва товарів і послуг.
Тому номінальний ВВП в періоді t можна визначити за формулою:
(3.15)
де IPt – індекс зміни цін в періоді t;
IQt – індекс зміни реального ВВП в періоді t.
Реальний ВВП вимірюється в цінах базового року, тобто в незмінних цінах
року, обраного за базовий, абстрагується від динаміки цін і може
використовуватися для обчислення темпів зміни виробництва.
(3.16)
де GDPPt – реальний ВВП в році t;
Pi0 – ціна i – го товару або послуги в базовому році;
Qit – обсяг виробництва i – го товару або послуги в поточному році t.
(3.17)
Отже, реальний ВВП залежить тільки від динаміки виробництва товарів і
послуг.
Відношення номінального ВВП до реального показує як змінився ВВП
виключно за рахунок зміни цін. Це відношення називають індексом цін, або
дефлятором ВВП, або індексом Пааше:
(3.18)
де IPt – індекс цін.
(3.20)
Якщо треба визначити номінальний ВВП у періоді t, то з наведених вище
співвідношень знаходимо:
(3.23)
В залежності від значення індексу цін відбуваються процеси інфлювання
(збільшення) або дефлювання (зменшення) номінального ВВП. Так, якщо IP 1, то номінальний ВВП дефлюється – корегується у бік зменшення.
Для фіксованого, незмінного набору споживчих товарів і послуг
розраховується індекс споживчих цін (IPC) або індекс Ласпейреса.
(3.24)
де Qi0 – обсяг виробництва i – го товару і послуг в базовому році.
Існує також індекс Фішера, який визначається як середня геометрична
значень індексів Ласпейреса і Пааше:
(3.25)
Список літератури
Анализ економики. Страна, рынок, фирма. Под. ред. проф. В.Е.Рыбалкина.
Учебник. – М: Международные отношения,1999- 304 с.
М.И.Баканов, А.Д.Шремет.Теория економического анализа. -М., 1996.
В.З.Баликоев Общая економическая теория.Учебное пособие.-Новосибирск.
Лада,1999. – 678 с.
О.М.Бандурка, К.Я. Петрова, В.И.Удодова.Державне регулювання економіки.
Харьков, 2000.
Гальперін В.М.,Гребенников П.И , Леусский А.И.,Тарасевич Л.С.
Макроекономіка.Учебник .Под ред. Л.С.Тарасевича С. – Петербург,
1997-718с.
Економіка України: потенціал, реформи, перспективи. Ред. В.Ф.Беседін,
І.К.Бондарь, В.І.Пила, Н.А.Соколенко т.4,Київ, 1996.-429с.
В.И.Ляшенко.Фондовые индексы и рейтенги. Д.Сталер,1998 – 317с.
С.М.Меньшииков. Новая економіка. Основи економических знаний Учебное
пособие. – М: Международные отношения, 1999. – 400с.
Мікроекономіка і макроекономіка.Підручник у двож частинах. За
ред.С.Будаговської.Київ.Основи,1998.-517с.
Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М., Макроекономіка; Підручник.
– к.: Либідь, 1999, – 288с.
Статистика. Підручник. С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. За
ред. С.С.Герасименка. Київ, 2000 – 467с.
Єкономіка и организация риночного хозяйства. Под. ред. Б.К.Злобина. –
М; Єкономика, 20000 – 450с.
Доходи, сплачені резидентам інших країн за участь у виробництві ВВП
даної країни
Доходи, які отримали резиденти із-за кордону за їх участь у виробництві
ВВП інших країн
?
=
Dспл.
Dотр.
Сальдо первинних доходів
Sп.д.
Особистий дохід
Національний дохід
Внески на соц. страхування
Податок на
прибуток
=
?
?
?
Нерозподілений прибуток
Трансферти.
?
+
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
