Реферат на тему:

Обґрунтування вибору системи компенсації еколого-економічних збитків на
основі міжгалузевого балансу

Формування та становлення економічного механізму реалізації державної
екологічної політики в Україні на даному етапі проходить із поєднанням
планової та перехідної ринкової економіки. Проведений аналіз
ефективності економічного механізму природокористування засвідчив його
певну недосконалість особливо в контексті відшкодування на попередження
та ліквідацію надзвичайних екологічних ситуацій і екологічних аварій
(ЕА). Частка затрат на ці відшкодування припадає на видаткову частину
Зведеного бюджету України. Так, у 2000 році надзвичайними екологічними
ситуаціями завдано шкоди довкіллю на загальну суму 74,8 млн. грн. (у
1999 р. – 7,7 млн. грн.) з яких відшкодовано 21,2 % (у 1999 р. –
51,1 %). Такі відшкодування, як правило, носять страховий характер, тому
важливо обґрунтувати можливості застосування страхового методу
відшкодування, визначити вплив еколого-економічних збитків (ЕЕЗ) на
галузеву і вартісну структуру валового внутрішнього продукту (ВВП),
проміжне та кінцеве споживання.

Під ЕЕЗ розуміють зміни у навколишньому природному середовищі (НПС) у
результаті його забруднення. Вони оцінюються в грошовому виразі та
впливають на зміну продуктивності, погіршення якості життя, втрату
прибутків, скорочення термінів служби майна тощо. Питання оцінки
наслідків несприятливих екологічних ситуацій стосовно джерел забруднення
розглядається рідко, оскільки вони можливі лише у випадку застосування
відповідних економічних санкцій до джерел забруднення, якщо це
передбачено законодавством. У такій ситуації можливі обмеження обсягу
випуску продукції через припинення виробництва; скорочення обсягу
реалізації через обмеження випуску продукції; скорочення обсягів
прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, через відповідні
штрафні платежі. Розмір збитків може оцінюватися. Важливою складовою
збитку вважається ризик тих або інших ситуацій для здоров’я людей.
Відповідна оцінка залежить від зазначених вище чинників і може впливати
на можливості запобігання екологічно небезпечним подіям і процесам,
оскільки нейтралізація наслідків забруднення потребує відволікання
значних коштів, що могли б бути використані для удосконалення,
наприклад, основних виробничих фондів підприємств із метою підвищення
їхньої екологічної безпеки. Принцип розрахунку ЕЕЗ базується на
додаванні пофакторних і пореципієнтних збитків, що класифікуються таким
чином:

пофакторні збитки – відображають комплексну економічну оцінку заподіяної
шкоди, викликаної збитками: від забруднення атмосфери (Уф), від
забруднення поверхневих і підземних вод (Вф), від забруднення землі і
ґрунту (Зф);

пореципієнтні збитки – відображають економічну оцінку шкоди, заподіяного
основним реципієнтом впливу і містять такі збитки: від втрати і життя, і
здоров’я населення (Нр), від ушкодження і руйнації ОВФ, майна і
споруджень (Мр), від відторгнення сільськогосподарських угідь (Рсг), від
втрат у рибному господарстві (Ррг), втрати продукції та об’єктів
лісового господарства (Рлг), від знищення і погіршення якості
рекреаційних ресурсів (Ррек), а також збиток, заподіяний
природно-заповідному фонду (Рпзф).

Збиток від екологічно небезпечних ситуацій розраховується за формулою:

З=[Уф +Вф +Зф]+[Нр+Мр+Рсг+Ррг+Рлг+Ррек+Рпзф].

За існуючими методами розрахунку ЕЕЗ визначимо їх вплив на загальне
виробництво товарів та послуг, ВВП (рис. 1) з урахуванням страхового
механізму відшкодування на основі міжгалузевого балансу суспільного
виробництва (МГБ). Такий баланс дає найповніше уявлення про формування
ВВП галузями промисловості, взаємозв’язки між ними, виробництво і
розподіл усього суспільного продукту.

Розглянемо математичні властивості балансової моделі (табл. 1).
Розподілення продукції на продукцію для проміжного та кінцевого
споживання квадрант І-ІІ, а розподілення витрат – на виробничі та
першочергові квадрант ІІ-ІІІ.

У квадранті І містяться дані про вироблені товари та надані послуги за
основними видами їх кінцевого споживання (сюди входить понад 90 %
валового національного продукту).

У квадранті ІI знаходиться основна частина міжгалузевих рахунків. Кожний
елемент Хij показує кількість продукту і (у постійних цінах), що
споживається у секторі j з урахуванням пофакторної взаємодії ЕЕЗ.
Загальне проміжне споживання продукту позначається через Wi, а всі
закупки даної галузі з інших галузей – через Uj.

У квадранті ІІІ показано використання галузевих витрат. До них віднесемо
прямі та непрямі податки, заробітну плату найманих працівників тощо.
Термін “додана вартість” (Vj) вжито для загального позначення
використання первинних чинників у даному секторі.

У квадранті IV вказуються дані про прямі витрати первинних чинників для
виробництва продукції кінцевого споживання, з яких головними є дані про
зайнятість у державних організаціях та надання особистих послуг. Цих
послуг немає у більшості міжгалузевих моделей, але їх необхідно
відобразити для того, щоб сумарні показники моделі відповідали
національним.

Рис. 1 Вплив екологічних аварій на ВВП Таблиця 1

Схема міжгалузевого балансу виробництва і розподілення сукупного
продукту

Галузі Проміжне споживання

Кінцеві споживчі витрати Валове нагромадження Експорт Загальне кінцеве
споживання Загальне споживання = =загальне виробництво з пореципієнтними
збитками Пореципієнтні збитки Загальне виробництво

Проміжні витрати виробничих галузей

1

.

.

i

.

.

n ІІ Квадрант І квадрант

xi1, xi2,…xij…..xin

пофакторні збитки

Xn1, Xn2,…Xnj…Xnn W1

W2

.

Wi

.

.

.

Wn С1

С2

.

Сi

.

.

.

Сn G1

G2

.

Gi

.

.

.

Gn E1

E2

.

Ei

.

.

.

En Y1

Y2

.

Yi

.

.

..

Yn Z1,

Z2,

.

Zi

.

.

.

Zn M1

M2

.

Mi

.

.

.

Mn

X1

X2

.

Xi

.

.

.

Xn

Загальні виробничі витрати U1, U2,…Uj.…..Un

Первинні витрати (вартість, додана обробкою) ІІІ квадрант

IV квадрант

Інші ресурси продукції

V1, V2,…Vj…..Vn

VC

VG

VE

V

V

Вся продукція X1, X2,…Xj…..Xn

С G E Y Z M X

У запропонованій балансовій схемі основне місце займає виробництво в
країні з урахуванням пофакторних (у проміжному споживанні) та
пореципієнтні збитків (передостанній стовпчик таблиці 1). Пореципієнтні
збитки необхідно розглядати як різницю від продукції кінцевого
споживання або як складову первинних витрат. В останньому випадку
підсумок кожного стовпчика являє собою загальне виробництво з
урахуванням пореципієнтних збитків.

Формально структуру балансу витрати-випуск можна виразити у вигляді
символів. Основні елементи балансу:

Zi – загальне виробництво товарів і з урахуванням ЕЕЗ;

Xi – загальне виробництво продукту і;

Mi – пореципієнтні збитки з і продукту;

Xij – кількість продукту і, що споживається в секторі j з урахуванням
пофакторних збитків;

Yi – загальне кінцеве споживання на продукт і;

)(;

);

Vj – загальне використання первинних витрат (“додана вартість”) в
секторі j.

На основі таблиці 1 можна скласти два балансових рівняння, перше з яких
застосовується до рядків. Воно встановлює, що загальне виробництво з
пореципієнтними збитками кожного продукту дорівнює загальному
споживанню, яке складається з проміжного та кінцевого споживання:

Виробництво з

пореципієнтними збитками = Споживання

i=1,2,…, n. (1)

Друге рівняння застосовується для стовпчиків таблиці 1. Із рівняння (1)
видно, що загальна вартість продукції кожного сектора дорівнює вартості
продукції, що закуповується з інших секторів, плюс вартість, додана в
даному секторі (передбачається, що виготовлена і спожита продукція
використовується у вартісному виразі):

j = 1, 2, . . ., n. (2)

Кінцеве споживання продукту є різницею між загальним виробництвом
продукту з урахуванням пореципієнтних збитків та його споживанням у
виробництві. Підсумовуючи балансові рівняння (1) у всіх рядках і
віднімаючи пореципієнтні збитки з кінцевого споживання, отримаємо

(1а)

Аналогічно, додаючи стовпчики, маємо:

(2а)

Прирівнюючи рівняння (1а) і (2а) і усуваючи міжгалузеві потоки,
отримаємо загальне рівняння національного балансу:

. (3)

Основною метою формування моделі витрати-випуск є відображення величини
міжгалузевих потоків через рівні виробництва в кожному секторі.
Теоретичний зміст методу полягає в таких припущеннях: 1) кожний продукт
(або група продуктів) виробляється однією галуззю або сектором
виробництва і як наслідок: кожна група продуктів виробляється тільки
одним способом; у кожному секторі є тільки один вид основної продукції;
2) закупки кожного сектора є функцією тільки обсягу виробництва
продукції цього сектора; 3) загальний ефект декількох типів виробництва
дорівнює сумі окремих ефектів. Це є припущенням адитивності, яке не
виключає економію та втрати, зумовлені зовнішніми чинниками.

Припущення моделі витрати-випуск дозволяють записати рівняння для
споживання (Хij) кожної галузі (j) на кожний продукт (i) як фактичну
функцію рівня її виробництва (Хj) з урахуванням пофакторних збитків. Для
полегшення статистичної та обчислювальної роботи пропонується, щоб ці
функції були лінійними в межах певного рівня виробництва, тобто:

(4)

містить усі постійні елементи витрат, які не залежать від рівня
виробництва. Якщо цих елементів немає, то функція витрат має вигляд:

(4а)

Початкову модель Леонтьєва отримано шляхом об’єднання балансових
співвідношень (1) для кожного продукту з функцією витрат (4а). У
найпростішій формі моделі ЕЕЗ визначається за межами системи.

Підставляючи значення Хij з рівняння (4а) в рівняння (1) і
перегруповуючи члени, отримаємо рівняння балансу для кожного продукту
або сектора:

i=1,2,…, n. (5)

У системі з n рівнянь існує n невідомих – рівнів виробництва (Хj), n2
параметрів (aij), що характеризують функцію витрат з урахуванням
пофакторних збитків, і два набори з n автономними змінними (Yi і Mi),
значення яких у даному випадку є постійними. Рівняння (5) можна записати
в більш загальному вигляді при збереженні постійних членів у рівнянні
(4). Загальне рівняння набуває вигляду:

i=1,2,…, n , (5а)

) включає автономні елементи як проміжного, так і кінцевого споживання
продукції.

Важливого значення у цих наших розрахунках мають пореципієнтні збитки,
тому розглянемо їх як залежну змінну. Як перше наближення можна
припустити, що величина цих збитків Мi є функцією загального виробництва
з пореципієнтними збитками даного продукту Zi і, відповідно, пов’язаними
з рівнем виробництва всередині країни Хi. Пропонуючи функцію лінійною в
певних межах, отримаємо:

. (6)

У виразі (6) параметр mi назвемо коефіцієнтом пореципієнтних збитків,
який тісно пов’язаний із схильністю до пореципієнтних збитків даного
продукту. Схильність до пореципієнтних збитків представимо як відношення
цих збитків до загального виробництва продукту.

Підставляючи функцію (6) у рівняння (5а) і групуючи члени, отримаємо

i=1,2,…, n , (7)

є загальним автономним споживанням, яке дорівнює кінцевому споживанню
(Yi), тоді як інші два члени дорівнюють нулю. Випадки, коли неможливо
провести розмежування між “автономним” та “кінцевим” попитом, не
враховуються. Рівняння (7) є основним рівнянням системи витрати-випуск
для загального випадку(. Вони базуються на розмежуванні змінних на
залежні (Хij і Mi) та незалежні від рівня виробництва в кожному секторі.
Перші з цих змінних заміняються виробничими функціями та функціями
пореципієнтних збитків.

Найчастіше система витрати-випуск застосовується для розв’язування задач
на визначення значень Х при даних Y. В усіх випадках необхідно
розв’язати систему з n рівнянь з n невідомими. Цей розв’язок матиме
вигляд:

i=1,2,…, n , (8)

де rij – отримана на підставі вихідних параметрів aij і mi, що є
перетворенням початкового рівняння (7). Рівняння (8) є загальним
розв’язком системи.

У векторно-матричній формі рівняння (7) має вигляд

(I + M – A) X = Y, (9)

.

Ця система може мати єдиний розв’язок, якщо до загальної кількості
змінних величин Хі та Yі, число невідомих не перевищує числа рівнянь
(дана умова є необхідною, але не достатньою). Прийняття одних величин за
відомі, а інших – за невідомі визначається постановкою конкретної
задачі.

Систему рівнянь (9) можна подати у вигляді:

Х=(I + M – А)-1 Y, (10)

де (I +M — А)-1 — матриця, обернена до I + M — А.

полягає в тому, що вони показують, яку кількість продукту і необхідно
виробити, щоб забезпечити одиницю кінцевого споживання в секторі j з
урахуванням ЕЕЗ.

Обернені матриці застосовують широко, і тому їх у кожному випадку
розраховують за початковими таблицями. Як залежну змінну візьмемо
загальне виробництво товарів з урахуванням пореципієнтних збитків Zj, а
не виробництво Хj. Співвідношення між ними визначимо підстановкою Zj у
рівняння витрати-випуск:

(7а)

.

в останнє рівняння, отримаємо

, (7б)

або в матричному вигляді

)-1Y. (7в)

Балансова міжгалузева модель дозволяє визначити не тільки обсяги
виробництва будь-якої галузі, а і витрати в усіх галузях матеріального
виробництва, для особистого та суспільного споживання, для нагромадження
тощо. Фактично коефіцієнти граничних витрат з урахуванням пофакторних
збитків аij (див. рівняння (4) характеризують прямі виробничі зв’язки
між галузями матеріального виробництва і виступають як нормативи
матеріальних витрат на виробництво одиниці тієї чи іншої продукції. У
запропонованій інтерпретації додаються ще і пофакторні збитки, які є в
кожній галузі, а саме збитки від забруднення атмосферного повітря,
поверхневих і підземних вод, поверхні землі та ґрунту. Необхідно
враховувати також пореципієнтні збитки (див. рівняння (7)). Таким чином,
визначено коефіцієнти прямих витрат з урахуванням ЕЕЗ, що показують
негативний вплив екологічних збитків на виробництво і за допомогою яких
можна визначити більш важливі показники – коефіцієнти повних витрат з
ЕЕЗ ((І-А)-1).

Необхідною умовою при цьому є незмінні ціни на виготовлену продукцію та
послуги, що, в свою чергу, забезпечує сталість матриці коефіцієнтів
прямих та повних витрат.

Визначивши матрицю прямих, а згодом і повних витрат з урахуванням ЕЕЗ
можна показати їх негативний вплив на обсяги виробництва і відповідно на
ВВП на прикладі МГБ за 1999 р. Для розрахунків застосуємо таку вихідну
інформацію:

1. Дані відповідного звітного міжгалузевого балансу (за останній рік),
коефіцієнти прямих витрат на 1000 грн. продукції галузей економіки за
номенклатурою МГБ такі: складові кінцевого споживання в галузі без
деталізації компонентів (інша мета аналізу); складові ВВП з “доданою
вартості”.

FfY

! господарства, збиток від знищення і погіршення якості рекреаційних
ресурсів, збиток, завданий природно-заповідному фонду); пофакторні
збитки, які враховано в проміжному споживанні галузей (збиток від
забруднення атмосферного повітря, збиток від забруднення поверхневих і
підземних вод, збиток від забруднення поверхні землі і ґрунту);
пореципієнтні збитки, віднесені на кінцеві споживчі витрати, в
результаті ЕА (зі знаком мінус так, оскільки збитки від аварій не
відшкодовано); пореципієнтні збитки, що враховані як окремі складові з
виробництва (зі знаком мінус, оскільки збитки від аварій не
відшкодовано).

За наявності МГБ та визначених ЕЕЗ можна виконати розрахунки
коефіцієнтів прямих і повних витрат на виробництво з урахуванням ЕЕЗ,
порівняти ці коефіцієнти без екологічних збитків, визначити коефіцієнт
пореципієнтних збитків mi.

9. Для цього розглянемо МГБ за 1999 р.

Розрахуємо коефіцієнти прямих (матриця А) та повних витрат (матриця
(І-А)-1) без урахування ЕЕЗ. Елементи першого стовпця
(електроенергетика) а1 1;а1 2;…;а1 9 визначають прямі та повні витрати
електроенергетики на кожну з дев’яти галузей виробництва з розрахунку на
1000 грн. продукції електроенергетики, або вклад кожної з дев’яти
галузей на 1000 грн. продукції електроенергетики. Елементи другого
стовпчика (електроенергетика) а1 1;а1 2;…;а1 9 визначають прямі та повні
витрати нафтогазу на кожну з дев’яти галузей виробництва з розрахунку на
1000 грн. продукції нафтогазу, або вклад кожної з дев’яти галузей на
1000 грн. продукції нафтогазу тощо.

Елементи першого рядка (табл. 2.2) характеризують витрати
електроенергетики у кожній з дев’яти галузей з розрахунку на 1000 грн.
продукції кожної з галузей:

а12 = 7,155 – прямі (повні а12 = 18,964) витрати електроенергії
нафтогазовою галуззю на 1000 грн. продукції нафтогазу, тобто
а12 = 0,7155 к. (повні а12 = 1,8964 к.);

а13 = 125,034 – прямі (повні а13 = 229,253) витрати електроенергії
вугільною галуззю на 1000 грн. продукції вугільної галузі, тобто а13 =
12,503 к. (повні а13 = 22,925 к.).

)-1,

де для розрахунків коефіцієнтів пореципієнтних збитків mi
застосовувалось рівняння (2.6). Порівнюючи значення таблиць 2.2 та 2.3
можна дійти висновку про збільшення витрат на виробництво з урахуванням
ЕЕЗ: прямі витрати вугільної промисловості а13 з урахуванням ЕЕЗ у 1999
році

Таблиця 2

Коефіцієнти прямих та повних витрат на виробництво у 1999 році, (на 1000
грн. продукції)

Галузь Промисловість

Електроенергетика Нафтогазова Вугільна Чорна металургія Кольорова
металургія Хімічна Машинобудування Будівельних матеріалів Інші галузі

прямі повні прямі повні прямі повні прямі повні прямі повні прямі повні
прямі повні прямі повні прямі повні

Електроенергетика 29,606 1092,640 7,155 18,964 125,034 229,253 105,533
223,303 106,003 162,976 55,932 91,543 35,543 73,592 71,465 121,895
31,648 64,763

Нафтогазова 242,992 341,062 129,311 1172,807 12,117 139,925 86,983
255,052 59,813 165,764 100,950 196,130 22,782 90,924 133,913 258,913
63,860 144,551

Вугільна 177,310 282,654 0,053 6,832 292,704 1490,022 109,416 286,231
10,004 64,616 1,705 31,921 1,260 37,261 4,174 51,156 3,155 28,286

Чорна металургія 10,856 43,453 0,792 6,297 38,327 103,679 303,396
1471,817 7,450 29,831 9,208 27,251 53,126 95,774 35,232 74,424 10,166
30,515

Кольорова металургія 35,308 50,402 0,502 2,319 1,616 17,877 9,708 31,204
179,652 1228,611 1,592 8,107 17,173 28,932 2,338 11,968 1,677 7,507

Хімічна 14,748 36,647 13,517 22,867 15,259 45,615 17,415 52,841 14,900
35,771 144,092 1181,620 14,778 31,301 44,081 75,349 14,333 32,706

Машинобудування 34,870 73,228 3,670 11,304 62,113 130,057 49,555 121,436
27,246 58,848 7,730 27,442 103,227 1135,019 31,057 63,520 20,532 43,604

Будівельних матеріалів 5,647 12,607 0,396 4,236 2,693 15,182 7,916
22,378 2,129 10,586 3,752 12,418 2,993 10,898 106,696 1129,117 15,256
27,525

Інші галузі 34,760 222,056 106,052 197,925 157,258 444,425 88,357
365,710 141,338 336,565 178,992 371,279 155,314 317,801 196,695 434,487
324,602 1545,499

Таблиця 3

Коефіцієнти прямих та повних витрат на виробництво з врахування
еколого-економічних збитків у 1999 р. невідшкодованих від аварій, (на
1000 грн. продукції)

Галузь Промисловість

Електроенергетика Нафтогазова Вугільна Чорна металургія Кольорова
металургія Хімічна Машинобудування Будівельних матеріалів Інші галузі

прямі повні прямі повні прямі повні прямі повні прямі повні прямі повні
прямі повні прямі повні прямі повні

Електроенергетика 29,608 1092,645 7,155 18,965 125,035 229,257 105,534
223,307 106,004 162,979 55,932 91,545 35,544 73,594 71,465 121,898
31,649 64,766

Нафтогазова 243,002 341,078 129,312 1172,810 12,118 139,931 86,984
255,060 59,813 165,769 100,950 196,134 22,782 90,928 133,914 258,919
63,861 144,558

Вугільна 177,317 282,668 0,053 6,832 292,705 1490,028 109,417 286,238
10,004 64,619 1,705 31,922 1,260 37,262 4,174 51,159 3,155 28,288

Чорна металургія 10,856 43,456 0,792 6,297 38,327 103,681 303,399
1471,824 7,450 29,832 9,208 27,252 53,127 95,776 35,232 74,426 10,167
30,517

Кольорова металургія 35,310 50,404 0,502 2,319 1,616 17,878 9,708 31,205
179,653 1228,613 1,592 8,107 17,173 28,932 2,338 11,969 1,677 7,508

Хімічна 14,749 36,649 13,517 22,867 15,259 45,616 17,415 52,843 14,900
35,772 144,093 1181,622 14,778 31,302 44,081 75,350 14,333 32,708

Машинобудування 34,871 73,232 3,670 11,304 62,114 130,059 49,556 121,439
27,246 58,849 7,730 27,443 103,228 1135,021 31,057 63,521 20,533 43,606

Будівельних матеріалів 5,647 12,608 0,396 4,236 2,693 15,182 7,916
22,379 2,129 10,586 3,752 12,418 2,993 10,898 106,697 1129,119 15,256
27,526

Інші галузі 34,762 222,070 106,053 197,930 157,258 444,437 88,358
365,723 141,339 336,575 178,993 371,288 155,315 317,809 196,697 434,499
324,610 1545,522

(невідшкодовані збитки від аварій) збільшилися на 0,1 к. (125,035 –
125,034), повні витрати – збільшилися на 0,4 коп. (229,257 – 229,253).
При цьому змінюється загальне виробництво (розраховано згідно з
рівнянням (7в), різницю між якими показано в таблиці 4.

Таблиця 4

Порівняльна таблиця впливу на загальне виробництво еколого-економічних
збитків (невідшкодовані збитки від аварій), млн. грн.1

Загальне виробництво з ЕЕЗ Загальне виробництво без ЕЕЗ Різниця

18239,850 18239,283 – 0,567

37878,948 37877,658 – 1,289

11141,445 11140,947 – 0,498

33478,088 33477,701 – 0,387

4698,075 4697,968 – 0,106

17593,192 17592,922 – 0,270

31736,165 31735,772 – 0,393

5989,146 5988,957 – 0,189

225356,697 225353,000 – 3,697

Таблиця 5

Вартісна структура валового внутрішнього продукту з урахуванням
пореципієнтних збитків у 1999 році, %

Галузь Оплата праці найманих працівників Інші податки, пов’язані з
виробництвом Інші субсидії, пов’язані з виробництвом Валовий прибуток,
змішаний дохід ВАЛОВА ДОДАНА ВАРТІСТЬ Податки на продукти та імпорт
Субсидії на продукти та імпорт Пореципієнтні збитки (невідшкодовані
збитки від аварій) ВВП

Електроенергетика 25,6 5,6 – 1,3 61,8 91,7 8,3 0,0 – 0,0096 100,0

Нафтогазова 10,8 4,2 0,0 40,1 55,1 44,9 0,0 – 0,0062 100,0

Вугільна 154,0 6,3 – 80,3 14,1 94,1 11,1 – 5,2 – 0,0022 100,0

Чорна металургія 55,4 3,4 0,0 33,8 92,6 7,4 0,0 – 0,0052 100,0

Кольорова металургія 59,3 3,2 0,0 26,8 89,3 10,7 0,0 – 0,0041 100,0

Хімічна 43,8 2,7 – 0,4 17,2 63,3 36,7 0,0 – 0,0027 100,0

Машинобудування 47,5 2,7 – 0,4 19,3 69,1 30,9 0,0 – 0,0030 100,0

Будівельних матеріалів 55,3 3,4 0,0 18,6 77,3 22,7 0,0 – 0,0029 100,0

Інші галузі 43,8 2,2 – 0,4 39,4 85,0 17,0 – 2,0 – 0,0061 100,0

РАЗОМ ВИТРАТ 44,3 2,7 – 1,9 38,0 83,2 18,5 – 1,6 – 0,0059 100,0

Змінюється вартісна та галузева структура ВВП (табл. 5 та 6), в якій
враховано негативний вплив еколого-економічних збитків. В якості
залежної змінної в розрахунках застосовувались пореципієнтні збитки
(рівняння 6), тому можна визначити ті галузі, які схильні до
пореципієнтних збитків – електроенергетика, нафтогазова промисловість та
чорна металургія (рис. 2).

Таблиця 6

Галузева структура валового внутрішнього продукту з урахуванням
пореципієнтних збитків у 1999 році, %

Рис. 2. Схильність галузей промисловості до пореципієнтних збитків

Аналіз запропонованого методу дозволяє враховувати ЕЕЗ при формуванні
ВВП, причому збільшуються прямі та повні витрати виробництва на одиницю
виробленої продукції. Крім того, величина врахованих ЕЕЗ змінює вартісну
та галузеву структуру ВВП (табл. 5 та 6), що дає змогу пропонувати
страховий механізм відшкодування збитків, як зображено на рисунку 1.
Застосування страхового механізму компенсації зменшить розмір ЕЕЗ і
збільшить додану вартість у фінансовій галузі, а отже, і ВВП.

Література:

1. Алле М. Экономика как наука: Пер. с франц. – М., 1995.

2. Афонцев С. Экономическая политика и модели экономического развития //
Мировая экономика и международные отношения. – М.: Изд-во “Наука”. –
2002. – № 4.

3. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. – К., 1997.

4. Білорус О. Імперативи стратегії розвитку України в умовах
глобалізації // Економіка України. – 2001. – С. 311.

5. Гунський Б. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.:
Наукова думка, 1997.

6. Жаліло Я.А. Конкурентоспроможність національної економіки України.
Стратегія розвитку України: теорія і практика. – Київ, 2002.

7. Иноземцев Л. Неизбежность постиндустриального мира. К вопросу о
полярности современного мироустройства // Постиндустриальный мир и
Россия. – М.: РАН, Эдиториал УССР. – 2000.

8. Иноземцев В. Восставшая из пепла: европейская экономика ХХ века //
Мировая экономика и международные отношения. – М.: Наука, 2002. – № 1.

9. Коллонтай В. Эволюция западных концепций глобализации // Мировая
экономика и международные отношения. – 2002. – № 1.

10. Косолапов Н. Глобализация, миропорядок ХХІ века в России.
Постиндустриальный мир и Россия / Под. ред. В. Хароса, В. Красильщикова.
– М.,2001. – 250 с.

11. Марчук Е.К. Стратегічна орієнтація суспільства – рух на випередження
// Стратегічна панорама. – 1999. – № 4.

12. Мочерний С. До питання про постіндустріальне суспільство //
Економіка України. – 2002. – № 9.

13. Новокшонов Л.В., Тридюнов Ю.В. Мировое хозяйство. – ЮРИСТО, 2000.

14. Оболенский В. Глобализация мировой экономики и Россия // Мировая
экономика и международные отношения. – М.: Изд-во “Наука”, 2001. – № 3.

15. Пахомов Ю. Україна і виклики глобалізації // День. – 2001. – 7
серпня.

16. Перес К. Технологические процессы и возможности для развития
качества динамической цели. – ЮНКТАД.ХТД/RT/1/9. – 1999. – 20 december.
– С. 50.

17. Ратленд П. Глобализация и посткоммунизм // Мировая экономика и
международные отношения. – 2002. – № 1.

18. Стратегія розвитку України: теорія і практика. – К., 2002.

19. Трансформація моделі економіки України / За ред. В.М. Гейця. – К.:
Лотос, 1999.

20. Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ і стратегія розвитку. –
Київ, 2001.

21. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть. – К.,
Либідь, 2002.

22. Філіпенко С. Економічний розвиток сучасної цивілізації. – К.:
Товариство “Знання” України, 2000.

23. Хаустов В., Панфілова Т. Інноваційні процеси в Україні: реалії і
перспективи // Економіст. – 2002. – № 3.

24. Чухно А.А. Економічна теорія. – К.: Вид-во “Вища школа”, 1993.

25. Чухно А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх
значення для України // Економіка України. – 2001. – № 11, 12.

26. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л.И. Абалкина. – М.:
Экономика, 1999.

27. Энциклопедический социологический словарь / Под общей редакцией Г.В.
Осипова. – М., 1995.

28. Яковець Ю. Глобальні тенденції соціокультурної динаміки і
перспективи взаємодії цивілізації у ХХІ столітті // Економіка України. –
2000. – № 3.

Бридун Є.В. Дієвість економічного механізму реалізації екологічної
політики // Енергетика: економіка, технологія, екологія. – 2001. – № 2.
– С. 11–16.

Бушуев В.В., Воропай Н.И., Мастепанов А.М., Шафаник Ю.К. и др.
Энергетическая безопасность России. – Новосибирск: Наука, Сибирская изд.
Фирма РАН, 1998. – 302 с.; Массунов С.Л. Экологические аспекты развития
энергетики в Республике Коми // Формирование рыночных отношений в
энергетике. – 1999. – С. 174–183; Массунов С.Л. Метод определения
коэффициентов относительной опасности и вредности атмосферных примесей
при эколого-экономических расчётах в энергетике. – Сыктывкар: КомиНЦ Уро
РАН, 1998. – 40 с.; Цимбалюк С.Я. Екологічний ризик функціонування
хімічного комплексу та методи його обрахування // Науковий вісник: Зб.
наук. праць УФЕІ. – 1999. – № 1. – С. 78–84.

Михайлов В.В. Надёжность энергоснабжения промышленных предприятий – М.:
Энергия, 1973. – 168 с.; Непомнящий В.А. Учет надежности при
проектировании энергосистем. – М.: Энергия, 1978. – 200 с.

Постанова Кабінету Міністрів “Про затвердження Тимчасової методики
оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і
техногенного характеру” від 15 лютого 2002 р. № 175 // Офіційний вісник
України, 2002. – № 8 (07.03.2002). – 356 с.

Ченери Х., Кларк П. Экономика межотраслевых связей. – М.: Изд. иностр.
лит., 1962. – 382 с.

Ченери Х., Кларк П., Экономика межотраслевых связей. – М.: Изд.,
иностр. лит., 1962. – 382 с.

означає сумування у стовпчику: Х1j + Х2j + … +Хnj.

( Замість змінної Х Леонтьев використовує в цьому рівнянні величину Z як
залежну змінну. Коли відсутній автономні ЕЕЗ, то ці дві змінні пов’язані
між собою рівнянням Zi=(1 + mi)Xi.

Терехов Л.Л. Применение математических методов в экономике. – М.:
Госстатиздат, ЦСУ СССР, 1962. – 70 с.

Дунаевский Л.В. К проблеме определения доз вредных примесей, получаемых
населением от различных видов источников загрязнения вдыхания воздуха //
Экономические проблемы природопользования. М., 1976.

Міжгалузевий баланс України за 1999 р. в цінах споживачів: Статистичний
збірник – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2000. – 45 с.

Розраховано автором за даними: Довкілля України: Статистичний збірник
за 1999 рік / Держкомстат України / Під кер. Ю.М. Остапчука. – К., –
2000. – С. 207–215; Міжгалузевий баланс України за 1999 р. в цінах
споживачів: Статистичний збірник – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2000. –
45 с.

розрахунки автора за даними: Довкілля України: статистичний збірник за
1999 рік / Держкомстат України / Під кер. Ю.М. Остапчука. – К., 2000. –
С. 207–215; Міжгалузевий баланс України за 1999 р. в цінах споживачів:
статистичний збірник “– К.: ІВЦ Держкомстату України, 2000. – 45 с.

розрахунки автора за даними: Довкілля України: статистичний збірник за
1999 рік / Держкомстат України / Під кер. Ю.М. Остапчука. – К., 2000. –
С. 207–215; Міжгалузевий баланс України за 1999 р. в цінах споживачів:
статистичний збірник “– К.: ІВЦ Держкомстату України, 2000. – 45 с.

PAGE 77

PAGE

PAGE 24

++

+

+

++

+

+

+

+

Пофакторна взаємодія (З)

РЕГУЛЯТОР

(нормативно-правова база)

СТРАХУВАННЯ

Санкції

Реципієнти

Небезпечні суб’єкти, які не є суб’єктами господарювання

Забруднювач – ІІ квадрант МГБ (ВВП – утворювальний)

ВВП

ВВП – споживаючі суб’єкти

ВВП – утворювальні суб’єкти – ІІІ квадрант МГБ

++

+

+

Позначення:

страхові премії

страхові відшкодування

додана вартість ВВП утворюючих
суб’єктів

пореципієнтні збитки

штрафні санкції за збитки заподіяні НПС

++

+

Пореципієнтна взаємодія

Еколого-економічні збитки

Похожие записи