.

Методологія визначення суспільних втрат капіталу здоров’я населення України внаслідок впливу енергетики на довкілля (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2433
Скачать документ

Методологія визначення суспільних втрат капіталу здоров’я населення
України внаслідок впливу енергетики на довкілля

Загальний принцип методів оцінювання втрат капіталу здоров’я людини – це
оцінка вартості втраченого робочого часу через непрацездатність
постраждалого і витрат на ліквідацію наслідків.

На основі аналізу робіт [2-6] зміст основних методів оцінювання втрат
капіталу здоров’я людини зведено в табл. 1.

Таблиця 1 – Сутність методів оцінювання втрат капіталу здоров’я

Метод Суть методу

Оцінка людського капіталу –       оцінювання втраченого заробітку в
результаті хвороби чи передчасної

–       смерті через забруднення;

–       оцінювання вартості одного року життя людини, що позначається як
частка від ділення середньорічної зарплати на коефіцієнт, що
характеризує частку зарплати від вартості створених благ;

–       оцінювання втрати частки податкових надходжень до бюджету, через
зменшення прибутку за рахунок втрати робочого часу

Диференціація заробітної платня Оцінка різниці в заробітній платні в
областях, що відрізняються за рівнем забруднення

Оцінювання, шляхом умовного опитування Встановлення за допомогою
опитувань ціни, яку люди готові платити, щоб уникнути забруднення

Запобігання витрат Оцінювання витрат на діяльність по знешкодженню чи
скороченню впливу забруднення

Витрати захворювання Оцінка втрачених робочих днів з урахуванням
медичних і пов’язаних з ними додаткових витрат через забруднення

На сьогодні сформувались два основних напрямки досліджень економічних
втрат капіталу здоров’я людини [4].

Перший напрямок базується на концепції вартості тягаря хвороб, згідно з
яким економічно оцінюється його пряма і непряма вартість. Пряма враховує
вартість лікування, догляду і реабілітації хворих, інші витрати на
заходи по охороні здоров’я населення, а також соціальні трансферти
(пенсії по інвалідності, виплати на соціальне страхування). Непряма
вартість становить втрачену вигоду під час виробництва ВВП, що викликана
трудовими втратами.

Другий напрямок — концепція вартості людського життя — спирається на
оцінку вартості людського життя як такого, без урахування витрат на
медицину і соціальні трансферти та збитків, пов’язаних з
недовиробництвом продукції. Ця вартість, наприклад, згідно з [5, с.530],
може бути розрахована за формулою:

ПВt = Сt (Жt – В),

де ПВt — вартість втрачених років в результаті смерті людини у віці В в
році t; Сt — вартість 1 року статистичного життя в році t; Жt —
очікувана тривалість життя в році t;  В — вік померлої людини.

Величина ПВt характеризує економічні витрати суспільства в результаті
смерті людини, що не дожила до віку середньої тривалості життя.

Методичні підходи оцінки вартості статистичного життя поділяють на дві
групи:

?      методи оцінки людського капіталу;

?      методи оцінки готовності платити.

Соціологічні та статистичні дослідження свідчать про те, що оцінки
людьми вартості свого життя часто відповідають розміру річного
заробітку, кратному величині середньої тривалості життя. Оцінка вартості
втрачених років життя, як підкреслюється в [5, с. 535], несе
гуманітарний характер, так як вона покликана відобразити цінність
кожного життя.

Однак в більшості перерахованих підходів вартісна оцінка втрат капіталу
здоров’я людини здійснюється без урахування фактору часу і зведення до
одного моменту часу величин витрат і доходів, або прогнозується значення
щорічних втрат на основі гіпотези про нульовий темп зростання економіки.
Однак, слід відзначити, що методологічною основою визначення втрат
капіталу здоров’я населення внаслідок впливу енергетики на НПС є вище
оглянуті підходи.

Модель визначення втрат капіталу здоров’я населення внаслідок впливу
енергетики на НПС (оцінка ЕСЗ)

Під час економічної оцінки ЕСЗ повинні враховуватись
суспільні витрати поточного і майбутнього періодів на декількох
організаційно-господарських рівнях [15]:

–      на макроекономічному рівні в вигляді суми трьох величин:
бюджетних витрат на медичне обслуговування, виплати допомоги по
тимчасовій непрацездатності і компенсації сім’ям у зв’язку з втратою
годувальника з фондів соціального страхування, і також витрати
(недовипуску чи втраченої вигоди у виробництві ВВП) продукції за період
хвороби і у випадку передчасної смерті осіб молодшого та працездатного
віку;

–      на рівні домогосподарств (чи з точки зору власне хворого);

–      втрати від зростання рівня захворювань складаються з додаткових
витрат на ліки, платних медичних послуг та ін.

Дослідження за останні роки у сфері екологічної епідеміології і аналізу
ризику для здоров’я населення показали, що величина впливу екологічного
фактору, що визначає погіршення капіталу здоров’я, може сягати в окремих
випадках до 30-60% [6, с. 147]. За даними Всесвітньої організації
охорони здоров’я (ВООЗ) 20% економічного збитку від захворювань,
інвалідності та смертності обумовлені якістю НПС. Відповідні оцінки,
наведені в [6, с. 161], свідчать про те, що близько 7% смертності серед
міського населення (в середньому 16 тис. випадків смертей для
15-мільйонного населення), що проживає на найбільш забруднених
територіях, обумовлено впливом забрудненого атмосферного повітря. Таким
чином, ЕСЗ в році t дорівнюють:

Уес = kе(Зt + Іt + Сt),

(1)

де Зt – сумарний збиток від захворювань населення в році t; Іt –
сумарний збиток, обумовлений інвалідністю в році t; Сt – економічні
збитки в результаті передчасної смертності населення молодшого и
працездатного віку в році t ; kе – екологічний коефіцієнт, що відповідає
частці втрат капіталу здоров’я в зв’язку з забрудненням НПС.

Виходячи з даних ВООЗ і результатів досліджень, представлених в роботі
[6], формулу (1) можна конкретизувати наступним чином:

Уес = 0,2(Зt + Іt) + 0,07Сt .
(2)

Як уже зазначалось ПЕК України є одним із основних забруднювачів
повітря.  На ПЕК припадає близько 40% загальних викидів у атмосферу
забруднюючих речовин. Враховуючі вплив ПЕК на рівень забруднення
атмосфери енергетичний коефіцієнт (kен) буде дорівнювати 0,4 і формулу
(1) можна конкретизувати наступним чином:

Уес = (0,2(Зt + Іt) + 0,07Сt )0,4 .
(3)

Розглянемо сутність розрахунку кожного з структурних компонентів формули
(1).

ЕСЗ внаслідок захворювань за рік пов’язаний з втратою частини вигоди у
виробництві ВВП, витратами на лікування та виплатами по соціальному
страхуванню. Тому річні економічні втрати Зt, обумовлені захворюваннями
з тимчасовою втратою працездатності, визначаються за формулою:

Зt = nyтt (ВВПt + Bt + З’лt),
(4)

де ВВПt — ВВП на одного працюючого в економіці в році t; Вt – виплати за
лікарняний у випадку захворювання дорослого і дитячого населення
протягом року t; З’лt — витрати на лікування хворого протягом року t;
nyтt — чисельність осіб, умовно відсутніх на роботі протягом року t; nyt
= Nt / 365, Nt — абсолютне число днів тимчасової непрацездатності в році
t.

Згідно [4] захворювання незайнятого в економіці населення призводить до
менших економічних втрат, оскільки пов’язані тільки з витратами на
лікування. Однак у випадку захворювань дитячого населення також мають
місце втрати ВВП і виплати допомоги з фондів соціального страхування у
зв’язку з вимушеною непрацездатністю батьків, обумовлених доглядом за
хворою дитиною. Тому для адекватної оцінки економічних втрат,
спричинених захворюванням населення молодшого і працездатного віку
необхідний розрахунок втрат ВВП і виплат за лікарняний за період
непрацездатність батьків.

Щоб коректно оцінити економічні втрати, обумовлені загальним рівнем
захворювань, слід враховувати витрати, обумовлені різноманітними видами
захворювань в різному віці, так як існують хвороби “більш дорогі” і
“менш дорогі”, а розмір витрат на лікування залежить від віку. В
загальному вигляді формули розрахунку ЕСЗ, обумовленого захворюваннями з
урахуванням витрат на лікування за віком і за видами захворювань, згідно
[5, с. 532], можна записати наступним чином (5), (6):

i=1, 2, …, n; j = const,
(5)

i=1, 2, …, m; I = const,
(6)

де Njit — захворювання j-м хворобою (число випадків) у віці i в році t;

З’лjit — середня величина витрат на лікування j-ого захворювання для
віку i в году t.

Формула (5) враховує економічні витрати в залежності від віку, а формула
(6) – в залежності від захворювання.

ЕСЗ, обумовлений інвалідністю, характеризується також втраченої вигодою
у виробництві ВВП поточного і майбутнього періодів, витратами на
лікування інвалідів і пенсій, що їм виплачуються. Різні групи
інвалідності встановлюються хворим в залежності від ступеню втрати
працездатності. Хворі, що отримали I і II групи інвалідності, взагалі
непрацездатні чи їх працездатність дуже обмежена. ЕСЗ, обумовлений
повною непрацездатністю групи осіб молодше 16 років, можна розрахувати
за формулою з, наприклад, [5] (7):

ІnBt = nB,t [(Зл t +  ПDt) (Жt – В’) + (ВВПt? S)],
(7)

де ІnBt — збиток в результаті повної непрацездатності n числа людей, що
визнані інвалідами в віці В’ в році t (В’ < 16);

nBt — чисельність визнаних повністю непрацездатними інвалідами в віці В’
в році t;

Злt — витрати на лікування інваліда в році t;

ПDt — річна пенсія по інвалідності в році t;

Жt – очікувана тривалість життя в році t;

В’ — вік визнання повної непрацездатності (інвалідності);

S – середній трудовий стаж, тобто 40 років.

У випадку повної втрати працездатності людьми працездатного віку формула
(8) приймає вигляд (9):

ІnB, t = nB,t [(Зл t +  ПDt) (Жt – В’) + ВВПt(Вп – В’)],
(9)

де Вп — вік виходу на пенсію.

Для визначення сумарних збитків, обумовлених інвалідністю, сумуються
величини збитків по всім віковим групам (10):

Іt = ? ІnBt

(10)

Однак величини економічних витрат в результаті інвалідності в даному
підході беруться на рівні року, для якого здійснюється розрахунок
збитків, без урахування приросту (зниження) витрат майбутнього періоду в
результаті економічного зростання чи спаду. Тому, для коректної оцінки
економічних витрат має бути застосована процедура дисконтування
майбутніх економічних витрат за правилом складних відсотків. На практиці
для дисконтування використовується спеціальний коефіцієнт, що
визначається за формулою складних відсотків (11):

@

B

D

F

Ae

E

O

O

e

i

?d?d??????????`?i

i

??`

??`

?d?d??????????`

)          (11)

де Еt — коефіцієнт дисконтування;

r — норма дисконту.

На нашу думку, коефіцієнти дисконтування непрямих витрат и прямих можуть
бути обраховані за допомогою фактору ануїтету (annuity — щорічний
платіж). Коефіцієнт дисконтування втраченої вигоди у виробництві ВВП
майбутнього періоду (ЕВВП), за економічним змістом еквівалентний функції
складних відсотків — нарощеної суми ануїтету. Згідно [16, с. 36]
нарощена сума ануїтету може розраховуватись за спрощеною формулою (12):

ЕВВП = (1+ E)Т – 1/Е,

(12)

де Е — використана в розрахунках ставка складного відсотка;

Т – період дисконтування економічних збитків, років і, за формулою (8),
значення Т буде дорівнювати середньому трудовому стажу – Т = S і формули
(9) – різницею між запланованим роком виходу на пенсію і віком визнання
повної непрацездатності – Т = (Вп – В’).

Значення Е може прийматись на основі гіпотези про постійний темп
зростання ВВП на душу населення на 3% в рік, що прийнятно в умовах
стабільного економічного розвитку. Слід зазначити, що в реальних умовах
величина Е може бути додатною при економічному зростанні й від’ємному в
період економічного спаду. А сам коефіцієнт дисконтування прямих витрат,
обумовлених лікуванням інвалідів і виплатою їм пенсій в t-м році може
бути розраховано методом визначення теперішньої вартості ануїтету за
спрощеною формулою (13):

Езатр = 1 – (1+ E)–Т/Е.

(13)

де Т — період дорівнює згідно з формулами (8) і (9), різниці між
очікуваної тривалістю життя і віком визнання повної непрацездатності
(інвалідності) – Т= (Жt – В’).

З урахуванням зазначеного, формули (8) і (9) можна записати у вигляді
(14):

nB,t [(Зл t +  ПDt)( 1 – (1+ E)–Т/Е) + ВВПt ((1+ E)Т – 1/Е)],
(14)

де tb – базовий момент часу для зведення відмінних у часі витрат.

ЕСЗ внаслідок передчасної смертності пов’язаний с втраченої вигодою в
виробництва ВВП і соціальними виплатами сім’ям в зв’язку з втратою
годувальника. Збитки від смертності у віці молодше працездатного віку
без урахування фактору часу визначається за формулою (15):

СnВt = nВt
ВВПtS

(15)

де СnВt — збиток внаслідок смерті n числа людей в віці В в році t (В <16
років).

З урахуванням фактору часу формула (15) приймає вигляд (16):

nBt [ВВПt((1+ E) Т – 1/Е)],
(16)

де Т дорівнює середньому трудовому стажу.

За формулою (16) можна визначити і збитки від смертності осіб
працездатного віку, однак значення Т буде рівним різниці між
запланованим роком виходу на пенсію Вп і віком померлих В, — Т = (Вп–В).
Якщо померлі були годувальниками сімей, то враховуються також виплати
компенсацій сім’ям, в зв’язку з втратою годувальника (17):

nBt [(Кt + ВВПt )((1+ E) Т – 1)/Е)],
(17)

де Кt — розмір річних виплат сім’ї в зв’язку з втратою годувальника в
році t.

ЕСЗ внаслідок смертності населення всіх вікових категорій в році t (Сt)
розраховується як сума величин збитків від смертності в кожній віковій
категорії (18):

Сt = ? СnВt

(18)

Розрахунок втрат капіталу здоров’я населення внаслідок впливу енергетики
на довкілля за період 2002–2009 роки

Приклад розрахунку екосоціальних збитків в умовах постійного зростання
економіки (зростання ВВП на душу населення на 3%). Вхідні
соціально-економічні показники необхідні для розрахунку екосоціальних
збитків подані в таблиці 2.

Таблиця 2. Соціально-економічні показники необхідні для розрахунку
екосоціальних збитків

Показник Рік

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

ВВП в фактичних цінах, млн..грн. 225810 267344 345113 441452 544153
712945 875376 744069

Чисельність зайнятого населення у віці від 15-70 років, тис. 20091 20163
20295 20680 20730 20904 20500 19466

ВВП на одного зайнятого в економіці працездатного віку, грн.. 11239
13259 17004 21346 26249 34105 42701 38224

Середньомісячна номінальна зарплата, грн 376 462 590 806 1041 1351 1790
1877

Використовуючи наведену вище методику визначення екосоціального збитку,
було проведено відповідні розрахунки. Результати розрахунків
екосоціального  збитку внаслідок інвалідності, смертності,
захворюваності та загальні екосоціальні збитки  з урахуванням
енергетичного коефіцієнту наведено в таблиці 3.

Таблиця 3. Розрахунок екосоціального збитку з урахуванням енергетичного
коефіцієнту за 2002 – 2009 роки

Складові розрахунку Роки

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

Економічні збитки внаслідок інвалідності, млрд. грн., зокрема

– з урахуванням приросту майбутніх витрат ( 3 %); 117,14 145,62 191,73
192,78 220,5 285,74 – –

– в умовах економ-мічного спаду (-12%) – – – – – – 237,4 235,1

Економічні збитки внаслідок смертності населення, млрд. грн., зокрема

– з урахуванням приросту майбутніх витрат ( 3 %); 49,14 50,06 74,52
97,16 113,21 156,75 – –

– в умовах еконо-мічного спаду (-12%) – – – – – – 54,39 48,69

Економічні збитки внаслідок захворюваності населення, млрд. грн. 1,21
1,74 2,11 2,59 3,22 4,2 4,77 4,47

Загальні екосоціальні збитки, млрд. грн. 167,49 197,42 268,36 292,53
336,93 446,69 296,56 288,26

Значення коефіцієн-

) 0,0188 0,0184 0,0184 0,0254 0,0192 0,0184 0,0180 0,0184

Екосоціальний збиток з урахуванням енергетичного коефіцієнту, млрд. грн.
7,3621 8,7017 11,5284 12,3766 14,5229 17,9611 13,2813 13,5452

Висновки

Наведені розрахунки дозволяють зробити наступні висновки:

Зниження якості НПС в Україні призводить не лише до загрози здоров’ю
населення, але й до зростання значних втрат в економіці. Запропонована
модель оцінки економічного збитку від втрати людського капіталу дозволяє
здійснювати регулярні кількісні оцінки впливу НПС на здоров’я населення
і врахувати дані результати при: 1) розрахунку інтегральних індикаторів
СР, що характеризують природо місткість економіки; 2) формуванні
оптимальної податкової політики, що базується на обліку економічних
наслідків забруднення НПС з урахуванням суспільних витрат; 3)
обґрунтування розміру компенсації збитків реципієнтам від забруднення
НПС; 4) обґрунтуванні необхідності збільшення витрат на охорону НПС до
рівня відповідного частці екосоціальних збитків у ВВП.

Під час аналізу динаміки соціально-економічного стану держави і її
території за зміною показника екосоціального збитку в зв’язку з
медико-демографічними процесами слід враховувати, що даний показник
характеризує, як правило, економічні аспекти медико-демографічної
ситуації.

При  цьому високі показники екосоціальний збитків за певний рік не
обов’язково означають, що для даного року характерний низький рівень
здоров’я. Часто високий рівень ВВП на душу населення чинить визначальний
вплив на обсяг збитків, в той час як значення медико-демографічних
показників можуть бути нижче. Тому методи кількісного визначення слід
використовувати обережно і під час аналізу соціально-екологічної
ситуації по роках слід брати до уваги також медико-демографічні
показники захворювань, інвалідності і смертності.

Список використаних джерел:

1. Телиженко А.М. Теплоэнергетика: внешние издержки и проблемы принятия
решений /Под. Ред. Балацкого О.Ф., Телиженко А.М. — Сумы: Изд-во
“Слобожанщина”, 2001. — 396 с.

2. Афанасьев А.А. Воздействие энергетики на окружающую среду: внешние
издержки и проблемы принятия решений/ Афанасьев А.А.: М.: ИБРАЭ РАН,
1998. — 56с.-( Препринт  № IBRAE –98-14 ).

3. Афанасьев А.А. Воздействие энергетики на окружающую среду:
Методологические аспекты оценки экономического ущерба здоровью /
Афанасьев А.А., Максименко Б.П.  — М.: ИБРАЭ РАН, 1999. — 24 с.-(
Препринт № IBRAE-99-12).

4. Корчагин В.П. Экономическая оценка ущерба от людских потерь //
Проблемы прогнозирования./ Корчагин В.П., Нарожная В.Л. /— 1998. —– №5.
— С. 109-120.

5. Шмаков Д.И. Разработка методики оценки потерь капитала здоровья
/Научные труды: Ин-т народнохозяйственного прогнозирования РАН / Гл.
ред. А.Г. Коровкин. — М.: МАКС Пресс, 2004. — 592 с.

6. Ревич Б.А.Оценка риска смертности населения России от техногенного
загрязнения воздушного бассейна // Проблемы прогнозирования. / Ревич
Б.А., Быков А.А.  1998. — № 3. — С. 147–161.

7. Караєва Н.В. Кількісна оцінка макроекономічного збитку від втрат
здоров’я населення/ Караєва Н.В. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2004. —
№ 5. — С. 13-21.

8. Pigou A.C. The Economics of Welfare. — New York, 1920. — 137 р.

9. ORNL. External Costs and Benefits of Fuel Cycles: A Study by the U.S.
Department of Energy and the Commission of the European Communities //
Oak Ridge National Laboratory and Resourses for the Future, Repors No.
1-8, Washington, DC: McGraw-Hill/Utility Data Institute,  1992-1995. —
113 p.

10. US DOE. Electricity Generation and Environmental Externalities: Case
Studies // Report of Energy Information Administration within the U.S.
Department of Energy, DOE/EIA-0598, Washington: DC, 1995. — 98 p.

11. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій
техногенного і природного характеру – постанова Кабінету Міністрів
України від 15 лютого 2002 р. № 175, зі змінами і доповненнями, згідно
Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 р. №862.

12. Інноваційні пріоритети паливно-енергетичного комплексу України ; за
заг. ред. Шидловського А.К. ? Київ: Українські енциклопедичні знання,
2005. ? 512 с. – ISBN 966-7579-15-8.

13. Держкомстат України, 1998-2010, Динаміка викидів шкідливих речовин
та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: HYPERLINK “http://www.ukrstat.gov.ua/”
http://www.ukrstat.gov.ua .

14. Экологический менеджмент / Пахомова Н.В., Эндрес А., Рихтер К. —
Спб.: Питер, 2003. — 544 с.

15. Караева Н.В., Савицкая А.А. Принципы формирования системы критериев
и показателей эффективности экологизации экономики /Экономическая
безопасность государства и интеграционные формы ее обеспечения. Под ред.
Вороновского Г.К., Недина И.В.. ? К.: Знания Украины, 2007. ? C.
302-317.

16. Аньшин В.М. Инвестиционный анализ: Учеб.-практ. пособие. – 2-е изд.
испр. – М.: Дело, 2002. – 280 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019