Реферат на тему:

Методологічні основи аналізу національної економіки

РОЛЬ ТА НАПРЯМКИ АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНОЇ

ЕКОНОМІКИ

Необхідність та завдання аналізу економіки

Національна економіка є складною системою, уявляє собою сукупність
взаємозв?язаних сфер, галузей і секторів народного господарства. В
сучасних умовах функціонування економіки, в процесі ринкових перетворень
виникає потреба у постійному моніторингу на макрорівні, суттєво
посилюється макроекономічний аспект аналізу.

Необхідність аналізу національної економіки зумовлена:

необхідністю оцінки реальних ринкових перетворень;

необхідністю проведення ефективної структурної політики;

необхідністю створення умов і стимулів для ефективного функціонування
суб?єктів ринкової економіки;

аналіз на макрорівні є необхідною передумовою для розробки індикативних
та стратегічних планів, а також для прогнозування соціально-економічного
розвитку;

необхідністю корегування макроекономічних концепцій і розробки нових.

Розрізняють аналіз економіки ex post і ex ante. Аналіз ex post є
фактично національним рахівництвом, в межах якого визначаються основні
макроекономічні параметри, одержується інформація про результати
функціонування економіки. Методичною основою аналізу ex post є система
національного рахівництва (СНР).

Аналіз ex ante дозволяє визначити закономірності формування
макроекономічних параметрів, розробити пропозиції щодо певних регулюючих
і контролюючих заходів, корегувати існуючі та розробляти нові
макроекономічні концепції.

Об?єктом аналізу національної економіки є всі соціально-економічні
процеси, що відбуваються на макрорівні.

Предметом аналізу є розробка методології та методики визначення основних
показників, які характеризують стан та закономірності розвитку
національної економіки.

Аналіз економіки охоплює дослідження: структури і динаміки основних
макроекономічних показників; стану товарного ринку та механізму його
рівноваги; ринку праці та основних процесів на ньому; фінансового ринку
та його основних індикаторів; темпів, факторів, потенціалу економічного
зростання та ефективності структурних зрушень; основних макроекономічних
процесів – інвестицій, інфляції, заощаджень тощо.

Основними задачами аналізу економіки є:

визначення тенденцій макроекономічного розвитку;

виявлення ресурсів економічного зростання у майбутньому;

корегування існуючих і розробка нових макроекономічних концепцій;

узагальнення світового досвіду моніторингу на макрорівні;

виявлення причинно-наслідкових зв?язків в економіці, найважливіших
факторів, які суттєво впливають на економічну ситуацію.

Розв?язання перелічених завдань дозволить комплексно характеризувати
макроекономічні ринки і оцінити вплив на їх становлення і розвиток
різних факторів.

Аналіз економіки все частіше є попереджувальним. Тобто він дозволяє
передбачити найімовірніші наслідки економічних процесів і приймати
рішення щодо їх корегування, оцінити можливі економічні наслідки
реалізації різних варіантів прогнозів.

Напрямки аналізу економіки

Аналіз національної економіки на макрорівні здійснюється за такими
напрямками:

Аналіз матеріальних і грошових потоків у складній моделі кругообігу
ресурсів, продуктів і доходу.

Основні макроекономічні показники, їх класифікація та взаємозв?язок.

Аналіз основних структурних співвідношень на макрорівні: між окремими
галузями і регіонами, споживанням і нагромадженням. Виявлення факторів
нагромадження.

Аналіз товарного ринку і секторної структури ВВП, структури ВВП за
категоріями виробництва, доходів і кінцевого використання. Аналіз
агрегованої моделі міжсекторних взаємозв?язків на макрорівні.

Визначення макроекономічної рівноваги на товарному ринку, аналіз
факторів сукупного попиту і пропозиції.

Аналіз фінансового ринку: показники стану грошово-кредитного ринку,
визначення вартості грошей, рівновага на грошово-кредитному ринку.
Аналіз основних індексів фондового ринку. Аналіз валютного ринку,
реального і номінального обмінних курсів, факторів, що їх визначають.

Аналіз ринку праці: показники ринку праці – зайнятість безробіття,
продуктивність праці, фактори продуктивності праці. Аналіз механізму
рівноваги на ринку праці.

Аналіз соціальних індикаторів: реального доходу домашніх господарств,
особистого бюджету та загального обсягу доходу на протязі життя. Аналіз
основних причин економічної нерівності. Аналіз економічної ситуації та
її впливу на умови життєдіяльності.

Аналіз макроекономічних процесів: інвестиційної діяльності, структури
капіталовкладень, форм і факторів інвестування. Аналіз факторів
заощаджень домашніх господарств. Аналіз інфляції. Аналіз
зовнішньо-економічної діяльності, динаміки і структури зовнішньої
торгівлі.

Співставлення макроекономічних показників країни з аналогічними
показниками розвинутих країн, виявлення величини та причин відхилення.

МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА АНАЛІЗУ

НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Методологічні особливості аналізу економіки

Аналіз макроекономічних процесів повинен відповідати певним
методологічним вимогам, до яких відносяться:

систематичність – означає, що соціально-економічний стан країни
аналізується щорічно, а також доповнюється аналізом напіврічних та
квартальних підсумків;

системність – означає підпорядкування рішень локальних завдань рішенням
загальних проблем для всієї системи в цілому;

комплексність – означає, що аналіз економіки на макрорівні охоплює всі
фази розширеного відтворення, всі зв?язки і пропорції в економіці.

Методологічною особливістю аналізу економіки на макрорівні є оперування
агрегованими економічними категоріями. За умов макроекономічного підходу
розрізняють лише чотири суб?єкти і три ринки національної економіки.

Суб?єктами економіки виступають:

домашні господарства;

підприємства;

держава;

закордон.

Вони проявляють свою господарську діяльність на макроринках:

товарному;

ресурсному;

фінансовому.

Такий високий рівень абстракції економічних досліджень призводить до
часткової втрати інформації, що є очевидним недоліком макроекономічного
агрегування. В той же час, саме завдяки агрегуванню полегшується
виявлення суті найскладніших економічних процесів.

Основні макроекономічні зв?язки між суб?єктами і ринками представлені на
рис. 1.1.

Рис. 1.1. Схема взаємозв?язків між макроекономічними суб?єктами та
ринками

Розглянемо сутність і види економічної активності кожного суб?єкту
національної економіки.

Домашні господарства охоплюють всіх постачальників ресурсів для
підприємств і держави, а з іншого боку – всіх споживачів товарів і
послуг.

Домашні господарства проявляють такі види економічної активності:

створюють пропозицію факторів виробництва на ринку ресурсів;

сплачують особисті податки до державного бюджету;

споживають частку одержаного доходу на товарному ринку і формують
споживчий попит;

заощаджують частку одержаного доходу на фінансовому ринку, чим створюють
потенційні можливості для кредитування підприємств і подальшого
перетворення кредитів у інвестиції.

Підприємства – це ділові господарські одиниці, фірми, торгівля,
транспорт, всі організаційні форми капіталу, що виробляють товари і
послуги. Видами економічної активності підприємств є:

формування попиту на фактори виробництва на ринку ресурсів;

формування сукупної пропозиції товарів і послуг на товарному ринку;

сплата податків до державного бюджету;

формування попиту на кредити на фінансовому ринку;

формування інвестиційного попиту на товарному ринку.

Держава охоплює всі бюджетні організації та установи. Держава займається
виробництвом громадських благ, які надаються споживачам безкоштовно або
на пільговій основі. Види економічної активності держави:

надання громадських благ;

закупівля товарів і послуг на товарному ринку (формування державного
замовлення);

^ ?

 

Oe

3/4

A

^ Oe

ae

q»r¬r®ruouououieaeaeuouauouUu?uouUuouououUuEuououououeaeaeaeUuououououou
ououAUueuea

Lформування попиту на фактори виробництва на ринку ресурсів;

стягнення податків;

надання трансфертів, дотацій, субсидій, субвенцій;

інвестування за рахунок державного бюджету;

вплив на пропозицію грошей на фінансовому ринку.

Держава суттєво впливає на процес кругообігу ресурсів, через державні
закупки, податки і пропозицію грошей.

Закордон охоплює економічні суб?єкти, які розташовані за межами даної
країни і мають з нею господарські зв?язки. Види економічної активності
закордону такі:

формування експорту-імпорту товарів і послуг на товарному ринку;

формування експорту-імпорту капіталу на фінансовому ринку;

здійснення валютних операцій.

Тепер розглянемо макроекономічні ринки.

Товарний ринок представлений сукупним товаром і сукупними послугами. На
товарному ринку формується сукупний попит і сукупна пропозиція;
визначається рівновага, яка може бути досягнута за умов різних рівнів
економічної активності; здійснюються структурні зрушення, які впливають
на рівень ефективності функціонування всієї економічної системи;
розгортаються конкурентна боротьба або процеси монополізації.

Ресурсний ринок взагалі є ринком факторів виробництва, до яких належать
праця, земля, капітал і підприємництво. Але з усіх факторів виробництва
в макроекономічному аналізі, як правило, розглядається праця.
Підприємництво, як фактор виробництва, враховується американською
макроекономікою і вимірюється не кількісно, а якісно – як ділові якості
людей. Що стосується капіталу, як фактору виробництва, то він
розглядається як процес інвестування – перетворень грошового капіталу в
інвестиційні товари – який поєднує фінансовий ринок з товарним ринком
через економічну діяльність підприємств, домашніх господарств, держави.

Отже, на ринку праці формується пропозиція робочої сили з боку домашніх
господарств, попит на робочу силу – з боку підприємств і держави.
Важливим індикатором стану ринку праці є рівень безробіття; аналізуються
також структура зайнятих та безробітних по галузям, регіонам, рівні
кваліфікації, міграційні процеси.

Фінансовий ринок охоплює грошово-кредитний, фондовий та валютний ринки.
На грошово-кредитному ринку формується пропозиція грошей і попит на них,
визначається процентна ставка, попит на кредити для інвестування. На
фондовому ринку формується попит і пропозиція цінних паперів,
визначаються біржові індекси, а також обсяг продажу цінних паперів. На
валютному ринку формуються попит і пропозиція валют, визначаються
валютні курси.

Існують три види аналізу: статичний, порівняльної статики і динамічний.
Вони відрізняються врахуванням фактора часу при економічних
дослідженнях. При статичному аналізі фіксуються значення ендогенних
параметрів на певний час. При порівняльній статиці визначаються
ендогенні параметри в різні моменти часу, але не аналізується процес
переходу від одного рівноважного стану до іншого. При динамічному
аналізі екзогенні та ендогенні чинники розглядаються як функції часу,
досліджується процес переходу економіки від одного стану рівноваги до
іншого, виявляються також причини можливого неповернення економіки в
стан рівноваги після екзогенного шоку.

Методи аналізу економіки

Методика – це сукупність способів, прийомів вивчення економічних явищ і
процесів.

Методи наукового дослідження можна об?єднати у три групи:

Методи емпіричного дослідження.

Методи емпірико-теоретичного дослідження.

Методи теоретичного дослідження.

Конкретним виразом загально-наукових методів є методи економічного
аналізу. Основні з них:

екстраполяції;

корреляції;

факторний;

балансовий;

математичного моделювання;

експертних оцінок;

комп?ютерної обробки статистичних даних.

Екстраполяція – це метод статистичного аналізу, який дозволяє переносити
тенденції та зв?язки, що склалися у минулому, на поточний період та на
перспективу. Протилежною дією є інтерполяція, коли виявлені тенденції та
зв?язки досліджуваного періоду переносяться на минулий період, в якому
ці тенденції з певних причин неможливо проаналізувати.

Корреляційний аналіз – це сукупність методів математичної статистики,
які дозволяють встановити тісноту нефункціональних (випадкових) зв?язків
між різними показниками.

Факторний аналіз дозволяє виявити фактори, які впливають на досліджувані
процеси та явища, визначити окремі, найбільш впливові фактори.

Балансовий метод є найбільш доцільним для виявлення і підтримки певних
кількісних зв?язків в економіці. Його сутність полягає у конкретизації
економічних процесів та їх співставленні. Балансовий метод спирається на
систему балансів, кожний з яких взаємопов?язує дві групи показників –
ресурсів, з виявленням їх джерел, та потреб за економічними формами
використання. Отже, балансовий метод дозволяє проаналізувати наскільки
потреби економіки забезпечуються її можливостями.

Метод економіко-математичного моделювання спирається на систему моделей:
макроекономічних, галузевих, регіональних, моделей мікрорівня.

В аналізі макроекономічних процесів можуть застосовуватись
економіко-математичні моделі типа:

виробничої функції;

економетричні моделі;

відтворювальні моделі;

міжгалузеві статичні та динамічні моделі.

Інформаційне забезпечення моніторингу на макрорівні

Ефективність аналізу національної економіки суттєво залежить від
інформаційного забезпечення, показників, що характеризують тенденції
економічного розвитку. Аналітична робота інформаційно забезпечується
діяючою державною статистичною та бухгалтерською звітністю, наближеною
до світових стандартів. За відсутністю необхідних даних використовують
результати опитувань, обстежень, які проводяться незалежними
соціологічними та економічними службами і центрами. Всі показники
соціально-економічного розвитку можна класифікувати як:

кількісні та якісні;

натуральні та вартісні;

абсолютні та відносні.

Першоджерелом всіх показників, що аналізуються, є звітність підприємств.
Якщо аналіз проводиться в масштабах області, то безпосереднім джерелом
інформації є данні по області облстатуправління. Якщо аналіз
здійснюється в масштабі всієї країни, то використовуються данні
Міністерства статистики України стосовно соціально-економічного
розвитку.

По кожному ринку аналізується також умови рівноваги і фактори, що
впливають на відхилення від стану рівноваги

Список літератури

Анализ економики. Страна, рынок, фирма. Под. ред. проф. В.Е.Рыбалкина.
Учебник. — М: Международные отношения,1999- 304 с.

М.И.Баканов, А.Д.Шремет.Теория економического анализа. -М., 1996.

В.З.Баликоев Общая економическая теория.Учебное пособие.-Новосибирск.
Лада,1999. — 678 с.

О.М.Бандурка, К.Я. Петрова, В.И.Удодова.Державне регулювання економіки.
Харьков, 2000.

Гальперін В.М.,Гребенников П.И , Леусский А.И.,Тарасевич Л.С.
Макроекономіка.Учебник .Под ред. Л.С.Тарасевича С. — Петербург,
1997-718с.

Економіка України: потенціал, реформи, перспективи. Ред. В.Ф.Беседін,
І.К.Бондарь, В.І.Пила, Н.А.Соколенко т.4,Київ, 1996.-429с.

В.И.Ляшенко.Фондовые индексы и рейтенги. Д.Сталер,1998 — 317с.

С.М.Меньшииков. Новая економіка. Основи економических знаний Учебное
пособие. — М: Международные отношения, 1999. — 400с.

Мікроекономіка і макроекономіка.Підручник у двож частинах. За
ред.С.Будаговської.Київ.Основи,1998.-517с.

Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М., Макроекономіка; Підручник.
— к.: Либідь, 1999, — 288с.

Статистика. Підручник. С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. За
ред. С.С.Герасименка. Київ, 2000 — 467с.

Єкономіка и организация риночного хозяйства. Под. ред. Б.К.Злобина. —
М; Єкономика, 20000 — 450с.

Ринок ресурсів

(ринок праці)

Держава

Домашні господарства

Підприємства

Фінансовий ринок

Товарний ринок

Закордон

Похожие записи