Методика оцінки формування собівартості продукції в процесі управління
витратами

 

Моделювання процедури функціонально-вартісного аналізу мусить починатися
з виявлення функцій підприємства, які є одночасно центрами витрат.

Для промислових підприємств запропонований перелік функцій, що
представлений в табл. 1.

Таблиця 1. Перелік функцій для функціонально-вартісного аналізу

(розробка автора)

Г стратегічне управління Фг1 керівництво фірмою

Фг2 взаємодія з держорганами

Фг3 взаємодія з замовниками

Фг4 керівництво робочою групою

З система контролю Фз1 контроль виконання робіт на об’єктах

Фз2 нагляд над відповідністю технологічних процесів нормативним
документам

Фз3 контроль трудової дисципліни

Фз4 контроль виконання договорів

Фз5 контроль заробітної плати

Фз6 контроль постачання

Фз7 контроль виконання бюджетів

М фінанси Фм1 мінімізація витрат фірми

Фм2 оптимізація податкових платежів

Фм3 оптимізація безготівкових операцій

Фм4 оптимізація операцій з капіталом

С загальне адміністрування Фс1 функції документального забезпечення
управління

Фс2 функції управління кадрами

Б облік Фб1 бухгалтерський облік

Фб2 управлінський облік

Фб3 податковий облік

Фб4 бюджетування

П збут Фп1 контроль якості продукції

Фп2 організація реклами

Фп3 організація зв’язків з громадськістю

А постачання Фа1 забезпечення сировиною та напівфабрикатами

Фа2 забезпечення аутсорсингових послуг

В інформатизація Фв1 проведення досліджень

Фв2 адміністрування комп’ютерних систем

Р виробництво Фр1 забезпечення матеріалами

Фр2 забезпечення робочою силою

Фр3 забезпечення машинами, обладнанням та устаткуванням

Фр4 забезпечення конструкторськими розробками

Фр5 забезпечення загальноцехових потреб

 

При виявленні функціональних зон найбільшого зосередження витрат в
об’єкті, що вивчається, пропонується використовувати два методи.

В якій відносна різниця береться між тією, що існує і мінімально
можливою вартостями по відношенню до тієї, що існує:

 

РС = (Сфі – Сфміні)/ Сфі х
100%                                                              (1)

де РС – відносна різниця вартості;

Сфі – витрати по і-й функції;

Сфміні – мінімальні за досліджуваний період витрати по і-й функції. 

 

 

 

Рис. 1 Модель функціонально-вартісного аналізу витрат

 

Далі, розраховується середнє по кожній функції відхилення вартості, з
розрахунку на відповідну кількість підприємств та його ранг:

 

Рсфі сер = РАНГ
?сфij/n                                                                 
              (2)

 

де РСф сер – середнє відхилення вартості і-й функції;

n – кількість підприємств;

РАНГ – функція MS Excel.

Ранг 1 відповідає відхиленню 21,7%, ранг 10 – 18,4%, ранг 20 – 14,8%,
ранг 33 – 10,1%.

За допомогою рис. 1 складаємо таблицю найбільших різниць між існуючою і
мінімально можливою вартістю функцій, форма розрахунку якої наведено в
табл. 2.

 

Таблиця 2. Таблиця різниць вартості функцій

 

Після розрахунку, функції впорядковують по збільшенню рангів. Зони
найбільшого зосередження зайвих витрат відповідають найбільшим рангам
(табл. 3).

 

Таблиця 3. Зони найбільшого зосередження витрат

функція відхилення Ранг

1 2 3

Фг1 19,1 5

Фг2 14,6 21

Фг3 13,5 25

Фг4 12,5 29

Фз1 18,7 8

Фз2 13,5 27

Фз3 10,1 33

Фз4 20,1 3

Фз5 17,6 12

Фз6 14,5 22

Фз7 19,6 4

Фм1 14,1 23

Фм2 16,9 13

Фм3 15,6 17

Фм4 15,2 18

Фс1 19,0 6

Фс2 20,2 2

Фб1 16,0 15

Фб2 13,5 26

Фб3 17,9 11

Фб4 11,3 31

Фп1 16,2 14

Фп2 18,4 9

Фп3 14,9 19

Фа1 21,7 1

Фа2 11,0 32

Фв1 12,2 30

Фв2 18,4 10

Фр1 15,8 16

Фр2 13,3 28

Фр3 18,8 7

Фр4 14,8 20

Фр5 13,8 24

 

Функціональний взаємозв’язок між відхиленнями та відповідними рангами
представлено на рис. 2.

Рис. 2 Взаємозвязок між відхиленнями та рангами функцій

 

Згрупований перелік функцій по критерію найбільших відхилень з шагом 
рангу 10 представлено в табл. 4.

 

Таблиця 4. Групи функцій за рангами відхилень

Фа1;Фс2;Фз4;Фз7;Фг1;Фс1;Фр3;Фз1;Фп2;Фв2 Група 1

Фб3;Фз5;Фм2;Фп1;Фб1;Фр1;Фм3;Фм4;Фп3;Фр4 Група 2

Фг2;Фз6;Фм1;Фр5;Фг3;Фб2;Фз2;Фр2;Фг4;Фв1 Група 3

Фб4;Фа2;Фз3 Група 4

 

Таким чином, в групу з найбільшим відхиленням увійшли 2 функції групи С,
3 функції групи З, по одній — груп А, Г, Р, П, В

За даним методом, саме в цих функціях спостерігається найбільше
зосередження витрат, і, отже, саме ці функції мають найбільший резерв
для скорочення витрат.

В аналогічний спосіб, розраховується відхилення по групам функцій:

 

?ГФ = ?Сфij груп факт — ?Сфij груп
мін                                                                (3)

 

РСГФ=(?Сфij груп факт — ?Сфij груп мін)/?Сфij груп факт х
100%            (4)

 

де ?ГФ – відхилення по групі функцій;

РСГФ – відносне відхилення по групі функцій;

?Сфij груп факт – сума витрат на функції групи, фактична;

?Сфij груп мін – сума витрат на функції групи, мінімальна.

Розрахунок представлено в формі табл. 5. Найбільше відхилення за
витратами спостерігається по групі С, П та В. Зазначимо, що абсолютна
сума витрат за даними групами незначна.

Отриманий результат, що характеризує резерви зниження витрат,
представимо у формі рис. 3.

Далі, скористаємось АВС-методом  для виявлення зон найбільшого
зосередження витрат, що передбачає розбиття елементів об’єкту на три
групи:

 

Таблиця 5. Ранжування груп функцій за відхиленнями від мінімальних
значень

Група Фактичне значення Мінімальне значення Відхилення Ранг

Група Г 396385,3 336768,2 15,04 5

Група З 352922,0 300026,9 14,99 6

Група М 3777022,1 3191726,7 15,50 4

Група С 86057,3 69678,8 19,03 1

Група Б 3486481,9 3046622,9 12,62 9

Група А 392265,3 337272,9 14,02 7

Група П 211219,8 173777,1 17,73 2

Група В 33901,4 28462,8 16,04 3

Група Р 25013572,4 21572688,7 13,76 8

група А — найбільш дорогі функції;

група В — функції середньої вартості;

група С — функції низької вартості.

 

Рис. 3 Резерви зниження витрат по групі, %

 

В якості вихідних даних для побудови АВС-метода скористуємось даними
табл. 6. У формі табл. 7 визначаємо частку кожної з функцій в загальному
обсязі витрат по кожному з підприємств, а також в цілому по групі
підприємств.

Розрахунок здійснюється за формулами:

 

ЧФj = Сфі х 100/ ТСj
                                                                        
             (5)

 

ЧФ = ? Сфіj х 100/ n
                                                                        
             (6)

 

Таблиця 6. Класифікація зон зосередження витрат

Група

елементів Доля від загального

числа елементів % Доля від загальних витрат на об’єкт %

А  5 75

В  20 20

С  75 5

 

Таблиця 7. Розрахунок частки функції в загальних витратах

 

 

Таблиця 8. АВС-метод функцій

сума витрат питома вага функції в обсязі витрат витрати на функцію по
групі підприємств

Фр1 24,16 9093298,8 А = 74,06

Фр4 14,63 5433209,5

Фр2 11,35 4210906,8

Фр3 8,52 3159708,75

Фр5 8,27 3116448,5

Фб1 7,13 2179051,2

Фм4 5,94 1815876 В = 19,9

Фм3 3,56 1089525,6

Фб4 2,38 726350,4

Фм2 1,66 508445,28

Фм1 1,19 363175,2

Фб2 1,19 363175,2

Фп1 1,13 181045,5

Фг3 1,11 173853,2

Фа1 0,94 150871,25

Фп2 0,75 120697

Фб3 0,71 217905,12 С = 6,08

Фз3 0,58 91272,93

Фп3 0,56 90522,75

Фг1 0,55 86926,6

Фз7 0,50 78233,94

Фг2 0,45 70410,546

Фз4 0,44 69541,28

Фг4 0,42 65194,95

Фз1 0,39 60848,62

Фа2 0,38 60348,5

Фс2 0,33 51286,694

Фс1 0,22 34770,64

Фз2 0,17 26077,98

Фв2 0,15 23470,182

Фз6 0,11 17385,32

Фв1 0,07 10431,192

Фз5 0,06 9561,926

 

Розташовуємо функції в порядку зменшення частки в загальному обсязі
витрат та розділяємо функції, що аналізуються, на групи А, В та С. З
цією метою, спочатку визначаємо групу А (75% внеску за наростанням),
після цього – групу С (5% знизу), решта (20%) – припадає на групу В.
Новий перелік (з зазначеними частками в загальному обсязі витрат) в
табл. 8.

Дані табл. 8 свідчать про те, що перші шість  позицій (18% функцій)
списку, впорядкованого подібним чином, та віднесені до групи А дали 74%
в загальній сумі витрат.

Наступні десять позицій (30% функцій), віднесені до групи В – дали майже
20% загального результату, і, нарешті, останні 17 позицій (52% функцій),
віднесені до групи С — дали лише 6% загального обсягу витрат.

Середньостатистичне процентне співвідношення груп А, В та С представлено
в табл. 9.

 

Таблиця 9. Середньостатистичне процентне співвідношення груп А, В та С

Група Частка в асортименті, % Частка в реалізації, %

А 18 74

В 30 20

С 52 6

 

Засобами Microsoft Excel будуємо криву АВС-методу в системі координат,
де по осі Х відкладаються частки позицій впорядкованого списку від
загальної кількості позицій, а по осі Y — частка функції в загальному
обсязі витрат, розрахована за нарощуванням, % (дані стовпця  табл. 7).

Загальне число позицій в нашому випадку – 33. Отже, перша позиція
впорядкованого списку (функція Фр1 – забезпечення виробництва
матеріалами) складає 3% від загальної кількості функцій. Шість верхніх
позицій впорядкованого списку складуть 18% від загальної кількості
позицій і т.д. до 100%.

Згідно даної логіки визначаємо координати об’єктів впорядкованого списку
по осі Х та Y (табл. 10), а потім за цими даними будуємо криву
АВС-аналізу в системі координат, наведеної на рис. 4.

 

Таблиця 10. Координати об’єктів

  Фр1 Фр4 Фр2 Фр3 Фр5 Фб1 Фм4 Фм3 Фб4 Фм2 Фм1

  24,2 14,6 11,4 8,5 8,3 7,1 5,9 3,6 2,4 1,7 1,2

Х 3,0 6,1 9,1 12,1 15,2 18,2 21,2 24,2 27,3 30,3 33,3

У 24,2 38,8 50,1 58,7 66,9 74,1 80,0 83,6 85,9 87,6 88,8

  Фп1 Фг3 Фа1 Фп2 Фб3 Фз3 Фп3 Фг1 Фз7 Фг2 Фз4

  1,1 1,1 0,9 0,8 0,7 0,6 0,6 0,6 0,5 0,4 0,4

Х 39,4 42,4 45,5 48,5 51,5 54,5 57,6 60,6 63,6 66,7 69,7

У 91,1 92,2 93,2 93,9 94,6 95,2 95,8 96,3 96,8 97,3 97,7

  Фг4 Фз1 Фа2 Фс2 Фс1 Фз2 Фв2 Фз6 Фв1 Фз5 Фг4

  0,4 0,4 0,4 0,3 0,2 0,2 0,1 0,1 0,1 0,1 0,4

Х 72,7 75,8 78,8 81,8 84,8 87,9 90,9 93,9 97,0 100,0 72,7

У 98,1 98,5 98,9 99,2 99,4 99,6 99,8 99,9 99,9 100,0 98,1

 

Дані проведеного аналізу надали інформацію про внесок кожної функції в
кінцевий обсяг витрат підприємства, що надає в подальшому можливість
прийняти обґрунтоване рішення про перерозподіл витрат.

Слід зазначити, що найбільшу частку витрат складають функції групи
виробництва, тобто, основної функції промислового підприємства.

Звертає на себе увагу, що лише функція Р2 відноситься як до групи А в
АВС — методі, так і до групи функцій з найбільшою різницею між фактичним
та мінімальним значенням (рис. 4).

 

Рис. 4 Крива АВС – метода функцій

 

Р2 — це функція забезпечення виробництва робою силою, фактично, це
витрати на оплату праці найманих працівників. Питома вага цієї функції в
загальному обсязі витрат по групі функцій «виробництво» по групі
підприємств складає 16,83%:

 

Фij% = ?Фj х 100/?Фi по групі
                                                     (7)

 

Фр2 = 4210906,88*100/25013572 = 16,83%

 

H

J

|

~

1/4

3/4

u

ue

` b ? ? T

V

?

?

ae

ae

D

L

r

??????$?? ?th

®

®

???$?? ???

®

®

®

®

®

®

????? ?В табл. 11 занесемо дані про питому вагу витрат на відповідну
функцію в загальному обсязі витрат та про відхилення по даній функції
(рис. 5).

 

Рис. 5 Резерви зниження витрат

 

Дані рис. 5 ясно виділяють ланки досліджуваної системи, витрати на які
можна понизити. Цими діями можна підвищити ефективність роботи системи і
понизити витрати на забезпечення її діяльності.

В якості фільтру, використовуємо дані АВС-методу, які дозволяють
відсіяти функції, що не створюють значного впливу на обсяг витрат (група
С). Отримані дані заносимо в табл. 12 та представляємо в формі рис. 6.

 

Таблиця 11. Співставлення частки зайвих витрат та частки функції в
загальному обсязі витрат

функція питома вага функції в обсязі витрат, % резерв зниження, %

Фг1 0,55 19,1

Фг2 0,45 14,6

Фг3 1,11 13,5

Фг4 0,42 12,5

Фз1 0,39 18,7

Фз2 0,17 13,5

Фз3 0,58 10,1

Фз4 0,44 20,1

Фз5 0,06 17,6

Фз6 0,11 14,5

Фз7 0,50 19,6

Фм1 1,19 14,1

Фм2 1,66 16,9

Фм3 3,56 15,6

Фм4 5,94 15,2

Фс1 0,22 19,0

Фс2 0,33 20,2

Фб1 7,13 16,0

Фб2 1,19 13,5

Фб3 0,71 17,9

Фб4 2,38 11,3

Фп1 1,13 16,2

Фп2 0,75 18,4

Фп3 0,56 14,9

Фа1 0,94 21,7

Фа2 0,38 11,0

Фв1 0,07 12,2

Фв2 0,15 18,4

Фр1 24,16 15,8

Фр2 11,35 13,3

Фр3 8,52 18,8

Фр4 14,63 14,8

Фр5 8,27 13,8

 

Таким чином, на даному етапі моделювання, як напрямок зниження витрат
пропонується скорочення витрат по групам функцій: виробництва, фінанси
(в повному складі функцій), а також по функціям забезпечення сировиною
напівфабрикатами, контролю якості продукції та організації реклами,
бухгалтерського та управлінського обліку, а також – взаємодії з
замовниками.

Економія витрат розраховується по формулі:

 

ЕС = ?Сфі х (?Сфі — ?Сфміні)/ ?Сфі х
100%                                         (8)

 

де ЕС – економія від зниження витрат по функціям груп А та В.

 

Таблиця 12. Співставлення частки зайвих витрат та частки функції в
загальному обсязі витрат по функціям групи А та В (за результатами
АВС-методу)

функція питома вага функції в обсязі витрат, % резерв зниження, %

Фг3 1,1 13,5

Фм1 1,2 14,1

Фм2 1,7 16,9

Фм3 3,6 15,6

Фм4 5,9 15,2

Фб1 7,1 16,0

Фб2 1,2 13,5

Фп1 1,1 16,2

Фп2 0,8 18,4

Фа1 0,9 21,7

Фр1 24,2 15,8

Фр2 11,4 13,3

Фр3 8,5 18,8

Фр4 14,6 14,8

Фр5 8,3 13,8

 

Таким чином, на даному етапі моделювання, за рахунок скорочення витрат
на зазначені вище функції, можливе скорочення витрат на 4913520,2 по
досліджуваній групі підприємств, що складає 14,55% від загального обсягу
витрат по групі підприємств (табл. 13).

 

Рис. 6 Співставлення частки зайвих витрат та частки функції в загальному
обсязі витрат по функціям групи А та В (за результатами АВС-методу)

 

Очевидно, що не всі функції можна вважати рівноцінними. Скорочення
витрат на деякі функції може призвести до погіршення загального стану
підприємства, до зниження фінансових результатів, що зведе нанівець
отриманий від економії ефект.

Для того, щоб уникнути даної ситуації, пропонується оцінити важливість
кожної з функції (групи А та В) експертним шляхом.

 

Таблиця 13. Розрахунок економії витрат

функція резерв зниження, % сума витрат зниження витрат

Фг3 13,5 173853,2 23540,5

Фм1 14,1 363175,2 51228,1

Фм2 16,9 508445,28 85673,3

Фм3 15,6 1089525,6 170146,7

Фм4 15,2 1815876 276210,1

Фб1 16,0 2179051,2 347945,8

Фб2 13,5 363175,2 49173,4

Фп1 16,2 181045,5 29286,0

Фп2 18,4 120697 22248,9

Фа1 21,7 150871,25 32763,0

Фр1 15,8 9093298,8 1440518,6

Фр2 13,3 4210906,8 558120,1

Фр3 18,8 3159708,75 593648,1

Фр4 14,8 5433209,5 801956,5

Фр5 13,8 3116448,5 431061,1

Разом 14,55 31959287,8 4913520,2

 

В якості експертів було запрошено чотири представника адміністративних
органів машинобудівних підприємств м. Дніпропетровська. Всі експерти
мають досвід роботи в керівних органах машинобудівних підприємств понад
5 років.

Це, на нашу думку, дозволяє розглядати експертів як спеціалістів, що
мають високу кваліфікацію, та робить їх оцінки репрезентативними.

Оцінка значимості функції робилося за шкалою від 0 до 1, де 0 – функція
не має значення; 1 – значення функції є найвищім.

Данні експертизи оформлювались у вигляді таблиці й розраховувались за
формулами 9; 10; 11.

Середній сумарний ранг:

 

?Рсер = (?Р1+ … +?Рi)/
n                                                           (9)

 

де ?Рі — сумарний ранг і – й функції

Відхилення від середньої величини сумарних рангів визначаємо за
формулою:

 

Д = Рі – ?Рі                                                       
                             (10)

 

де Д — відхилення від середньої величини сумарних рангів;

Рі – і-й ранг функції.

Коефіцієнти вагомості функцій (Кв) обчислюємо за формулою:

 

Кв = Рі/ ?Рі                                                      
                (11)

 

У визначенні рангів методом експертної оцінки брали участь чотири
експерти, які визначали значимість п’ятнадцяти функцій.

Результати опитування експертів відносно ранжування подаємо у вигляді
матриці сумарних рангів. За результатами оцінки складена табл. 14.

 

Таблиця 14. Результати ранжування  експертами функцій

  Фг3 Фм1 Фм2 Фм3 Фм4 Фб1 Фб2 Фп1 Фп2 Фа1 Фр1 Фр2 Фр3 Фр4 Фр5

1 1 0,9 0,6 0,5 1 0,4 0,4 0,4 0,4 0,9 1 1 1 1 1

2 0,5 0,7 0,7 0,7 0,9 0,5 0,4 0,2 0,3 0,8 0,7 0,8 0,7 0,9 0,9

3 0,5 1 0,7 0,6 0,9 0,3 0,3 0,3 0,5 0,9 1 0,9 0,9 0,9 0,9

4 0,4 0,8 0,8 0,8 0,8 0,5 0,7 0,4 0,3 0,9 1 0,7 0,8 0,7 0,8

?Р 2,4 3,4 2,8 2,6 3,6 1,7 1,8 1,3 1,5 3,5 3,7 3,4 3,4 3,5 3,6

Д -0,41 0,59 -0,01 -0,21 0,79 -1,11 -1,01 -1,51 -1,31 0,69 0,89 0,59
0,59 0,69 0,79

Д2 0,17 0,34 0,00 0,05 0,62 1,24 1,03 2,29 1,72 0,47 0,79 0,34 0,34 0,47
0,62

 

Наступним кроком є визначення коефіцієнтів вагомості показників.

 

Сума рангів складає:

?Рі = 2,4+3,4+2,8+2,6+3,6+1,7+1,8+1,3+1,5+3,5+3,7+3,4+3,4+3,5+3,6=42,2

 

Коефіцієнти вагомості представлено в табл. 15.

 

Таблиця 15. Розрахунок коефіцієнтів вагомості функцій

  Фг3 Фм1 Фм2 Фм3 Фм4 Фб1 Фб2 Фп1 Фп2 Фа1 Фр1 Фр2 Фр3 Фр4 Фр5

?Р 2,4 3,4 2,8 2,6 3,6 1,7 1,8 1,3 1,5 3,5 3,7 3,4 3,4 3,5 3,6

Кв 0,057 0,081 0,066 0,062 0,085 0,040 0,043 0,031 0,036 0,083 0,088
0,081 0,081 0,083 0,085

 

Таким чином, визначена значущість функцій. Далі, отримані значення
використовуються як останній фільтр функцій, що підлягають зменшенню
витрат.

З цією метою, пропонується включити в розрахунок коефіцієнт зниження
витрат, що має бути пропорційним  коефіцієнту вагомості функції:

 

КЗВ = 1- Кв х
10                                                                      
                        (12)

 

Таким чином, для функції, яка отримала найбільший показник вагомості,
коефіцієнт зниження буде найнижчим, і навпаки (табл. 16).

 

Таблиця 16. Коефіцієнти зниження витрат по функціям

  Фг3 Фм1 Фм2 Фм3 Фм4 Фб1 Фб2 Фп1 Фп2 Фа1 Фр1 Фр2 Фр3 Фр4 Фр5

КЗВ 0,43 0,19 0,34 0,38 0,15 0,60 0,57 0,69 0,64 0,17 0,12 0,19 0,19
0,17 0,15

 

Звідси, оптимальна сума зниження витрат по функціям груп А та В може
бути розрахована по формулі:

 

ЗВопт = КЗВ х
ЕС                                                                      
     (13)

 

де ЗВопт – оптимальний рівень зниження витрат.

Отже, в результаті реалізації моделі управління витратами на базі
функціонально-вартісного аналізу, оптимальне зменшення суми витрат по
досліджуваної групі підприємств складе 1032470,47 тис. грн. Одночасно,
витрати на важливі функції будуть скорочені в обсягах, які не
впливатимуть на ефективність виконання відповідних функцій (табл. 17).

 

Таблиця 17. Розмір оптимального зниження витрат

функція резерв зниження, % коефіцієнт зниження витрат сума витрат
зниження витрат

Фг3 13,5 0,43 173853,2 10152,5

Фм1 14,1 0,19 363175,2 9954,3

Фм2 16,9 0,34 508445,28 28828,4

Фм3 15,6 0,38 1089525,6 65317,0

Фм4 15,2 0,15 1815876 40580,6

Фб1 16,0 0,60 2179051,2 207778,0

Фб2 13,5 0,57 363175,2 28199,0

Фп1 16,2 0,69 181045,5 20264,2

Фп2 18,4 0,64 120697 14340,5

Фа1 21,7 0,17 150871,25 5589,9

Фр1 15,8 0,12 9093298,8 177504,7

Фр2 13,3 0,19 4210906,8 108449,9

Фр3 18,8 0,19 3159708,75 115353,4

Фр4 14,8 0,17 5433209,5 136826,7

Фр5 13,8 0,15 3116448,5 63331,2

Разом     31959287,78 1032470,478

 

Далі, в табл. 18 проілюстровано використання даної моделі на прикладі
кожного з досліджуваних підприємств. Розрахунок ітогової таблиці
виконано на основі наведеного вищє алгоритма.

 

Таблиця 18. Оптимальний розмір зниження витрат для окремих підприємств

 

 

Отримані результати доводять доцільність використання запропонованої
моделі на практиці.

Висновки. Наукова новизна полягає у розробці багатоступеневого алгоритму
визначення значущості функцій (рис. 1), в якому поєднуються визначення
рангу функцій в залежності від відсотка витрат, який вони дозволяють
зменшити; використання АВС-методу, заснованого на принципі Паретто;
використання методу експертних оцінок, який дозволяють врахувати
значущість функцій в контексті забезпечення життєдіяльності підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягають у тому, що наукові
результати дослідження й основні положення публікації доведені до рівня
методичних розробок і практичних рекомендацій, які можуть
використовуватися в управлінні господарською діяльністю машинобудівних
підприємств в сучасної ринкової економіці.

 

Література:

 

Апчерч А. Управленческий учет: принципы и практика: пер. с англ./под.
ред. Я. В. Соколова, И. А. Смирновой. — М.: Финансы и статистика, 2002.
– 952 с.: ил. пер. изд. Alan Upchurch. Management Accounting: Principles
& Practice. Financial Times Professional Limited, 1998.- 451 с.

Атамас П.Й. Управлінський облік: Навчальний посібник. – Д. – К.: Центр
навчальної літератури, 2006. – 440 с.

Аткинсон, Энтони А., Банкер, Раджив Д., Каплан, Роберт С., Янг, Марк С.
Управленческий учёт, 3-е издание.: пер. с англ. – М.: Издательский дом
«Вильямс», 2005. – 878 с.

Бабич Т.Н. Планирование на предприятии / Т.Н. Бабич, Э.Н. Кузьбожев:
учебное пособие.- М.: КНОРУС, 2005.- 336 с.

Галенко В.П. Бизнес-планирование в условиях открытой экономики: Учеб.
Пособие для студентов ВУЗов / Галенко В.П., Самарина Г.П., Страхова О.А.
М.: Издательский центр “Академия”, 2005.- 288 с.

Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник.- К.: Лібра, 2003.- 704 с.

Джай К. Шим, Джойл Г. Сигел. Основы коммерческого бюджетирования / пер.
с англ. -СПб.: Пергамент, 1998. — 496 с.

Савчук В. П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент.- К.:
Издательский дом «Максимум», 2005. – 884 с.

Райан Б. Стратегический учет для руководителя/ Пер. С англ. Под ред.
В.А. Микрюкова.- М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998.- 616 с.

Энтони Р., Рис Дж. Учет: ситуации и примеры: Пер. С англ./Под ред. и с
предисл. А. М. Петрачкова.- М.: Финансы и статистика, 1993.-560 с.

Хорнгрен Ч., Фостер Дж., Датар Ш. Управленческий учет. 10 – е изд./ Пер.
С англ.- СПб.: Питер, 2005.- 1008 с.

Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. посібник. – Житомир: ЖДТУ,
2004. – 459 с.

Похожие записи