Маркетингова політика підприємств корпорації 

Корпорація „ Миколаївсадвинпром» — підрозділ корпорації „Укрсадвинпром»
— Українського державного концерну , яка займається аналізом ,
розвитком, наданням консультаційних послуг для підприємств- членів
корпорації у Миколаївській області.

Із корпорацією „ Миколаївсадвинпром» співпрацюють такі підприємства, як
ВАТ «Радсад» (Миколаївський район), ВАТ»Зелений Гай» (Вознесенський
район), ТОВ»Оксамит» (Жовтневий район), радгосп «Виноградна долина»
(Веселинівський район), дочірне підприємство «Агро-Коблево»
(Миколаївський район),ВАТ»Коблево» (Миколаївський район),
ВАТ’Березанський» (Березанський район), ВАТ’ТІрикордонник» (Березанський
район), СВК Агрофірма «Лиманський» (Очаківський район), СГЗАТ»Ольвія»
(Очаківський район), СГЗАТ ім.Ольшанців (Очаківський район),
ПТ’Володимирське» (Очаківський район), ЗАТ «Родіна (Очаківський район),
ВАТ «Сандора»(Жовтневий район).

Усі підприємтва корпорації провадять маркетингові політику ( під якою
розуміємо діяльність суб’єктів у сфері маркетииу і яка допомагає в
досягнені цілей та інтересів цих об’єктів), що нажаль не є досить
розвинутою.

Являючись комплексно-системним методом вирішення проблем окремого
підприємства, маркетинг виноградарсько-ншюробної промисловості охоплює
усі сфери виробництва та просування товару, починаючи з вивчення проблем
споживачів і прогнозування попиту, розробки асортиментної політики до
організації сервісного обслуговування. Все це надає маркетингу
специфічну спрямованість  як   філософії  сучасного   аграрного  
бізнесу,   який   необхідно використовувати підприємствам АПК як засіб
завоювання своєї частки на ринку та ефективної системи організації і
управління виробництвом.

Маркетингові процеси повинні грунтуватися на передбачені, плануванні,
організації та управлінні задоволенням споживчих благ, які одержують
покупці при використанні придбаного продукту, а підприємства — отримання
прибутку, що забезпечить їм стійке функціонування та розвиток.

Маркетинова політика на даних підприємтсвах розробяється у декількох
напрямках: товарна, позиційна, фінансова, цінова, комунікативна, збутова
і кадрова.

Товарна політика виноробних підприємств включає у себе кількість сортів
вин, їх оновлення та уподобання споживачами. Так продукція «Радсаду»
нараховує 25 видів вин. Серед них — десертні вина, міцні, столові,
напівсолодкі. На ВАТ „Сандора» виробляються виноградні червоні, білі,
столові та десертні вина. ВАТ’Зелений Гай» випускає вина на основі
власної сировини. Асотримент налічує шість позицій : вина десертні, вина
міцні, вина сухі, вина напівсухі, вина напівсолодкі, коньяки. Асортимент
ТМ Коблево представлений наступними видами вин: виноградні червоні,
білі, столові, напівсолодкі та десертні вина.

Продукція випускається під торговими марками «Радсад», «Коблево»
«Сандора», «Зелений Гай» у пляшках об’ємом 0,750 л. Лише Сандора
випускає продукцію в асептичній картонній упаковці Теtга Раk  ємністю
1л.

Підприємства для розливу вин закупляють наступну продукцію (за ціною за
1 шт., у середньому) : етикетки- 0,2 коп., тара — 1 грн, пробки — 5
коп., ковпачки для пробок — 7 коп.

Дуже важливаю в діяльності будь якого підприємства є його цінова
політика. Підприємства корпорації „Миколаївсадвинпром» займають середній
та низький цінові сегменти. Ціни коливаються від 12 до 35 грн залежно
від виду вин. Проте, якщо для вин ТМ Коблево середньою є ціна 25 грн, то
для ТМ Радсад ціна 23 грн є однією із самих високих. Найнижчі ціни на
продукцію у ТМ Сандора- у сердньому 14,5 грн.

На нашу думку, термін оборотності є невід’ємною складовою маркетингової
діяльності підприємства. Він характеризує рівень розвитку політики збуту
продукції. У середньому за 2007-2008 роки найкраще значення даного
показника у ТОВ „Лиманський» та ВАТ „Зелений Гай», відповідно 19 та 35
днів. А у ДП Агро-Коблево термін оборотноті складає 277 днів, що
негативно вливає не лише на маркетингову діяльність а й на інші
економічні показники.

Результуючим показником ефективності маркетингової діяльності є рівень
рентабельності підприємства. З метою виявлення впливу факторів на
зазначений показник та щільності зв’язку між ними побудовано
кореляційно-регресійну модель залежності рівня рентабельності
підприємств від показників ефективності маркетингової діяльності,
представлених у таблиці 1.

Розрахунки проводились за допомогою комп’ютерного забезпечення Місrosoft
Ехсеl. Рівняння має наступний вигляд:

у = -0,01X1 + 0,05X2 + 0,09X3 + 0,85X4 + 0,05X5 + 0,06X6 —
6,49,              (1)

де У – рівень рентабельності підприємства, %;

Х1 – дохід від реалізації сільгосппродукції на 1 га
сільськогосподарських угідь, грн.;

Х2 – дохід від реалізації сільгосппродукції на 1 грн витрат на збут,
грн.;

Х3 – прибуток від реалізації продукції на 1 га сільськогосподарських
угідь, грн.;

Х4 – питома вага витрат на збут у повній собівартості продукції, %;

Х5 – термін оборотності дебіторської заборгованості, днів;

Х6 – питома вага дебіторської заборгованості за товари у загальній
дебіторській заборгованості, %.

Коефіцієнт кореляції дорівнює 0,97, а коефіцієнт детермінації – 0,94. Це
означає, що існує тісний зв’язок між рівнем рентабельності та
показниками ефективності маркетингової діяльності. Коефіцієнт
детермінації показує, що на 94% рівень рентабельності у досліджуваних
підприємствах зумовлено включеними до кореляційно-регресійної моделі 
показниками ефективності маркетингу. Решта коливання рівня
рентабельності (6%) зумовлена іншими факторами.

O

n n

ue

??????$??H?Для з’ясування рівня розвитку системи маркетингу підприємств
корпорації «Миколаївсадвинпром» було використано бальну оцінку за
результатами опитування керівників та спеціалістів досліджуваних
господарств. Мінімальне значення кожного елементу підсистем маркетингу
складає 0 балів, тобто сільськогосподарські підприємства у своїй
діяльності їх не застосовують, максимальне значення – 1 бал. По
підсистемі функціонального забезпечення маркетингової діяльності
максимальна кількість балів складає 11, по маркетингових дослідженнях –
8 балів та по підсистемі маркетингових дій підприємства – 12 балів.
Всього система маркетингу оцінювалась у 31 бал.

Рівень розвитку системи маркетингу розраховуються діленням фактичних
суми балів на максимальний бал.

Результати дослідження представлені у табл.2.

 

Таблиця 2.

Рівень розвитку системи маркетингу за матеріалами опитувань

керівників підприємств корпорації „Миколаївсадвинпром»,

проведених у 2008 році,%

 

Підприємства

  Система маркетингу

  Підсистеми маркетингу

функціональне

забезпечення

маркетингової

діяльності маркетингові дослідження маркетингові дії підприємства

ВАТ „Березанський» 36,5

  30,0 44,4 40,0

ДП „Агро-Коблево» 73,9

  62,7 88,9 80,0

Радгосп „Виноградна долина» 16,5

  19,1 ПД 20,0

ВАТ „Зелений Гай» 59,4

  49,1 66,7 70,0

ТОВ „Оксамит» 44,8

  53,6 44,4 40,0

ВАТ „Радсад» 40,0

  30,9 55,6 40,0

СГЗАТ „Родіна» 57,1

  70,0 55,6 50,0

СЗАТ „ім.Ольшанців» 56,1

  58,2 55,6 60,0

ТОВ „Лиманський» 42,3

  55,5 33,3 40,0

У середньому по підприємствах 50,2 47,7 50,6 48,9

       Аналізуючи рівень розвитку маркетингової діяльності підприємств
слід зауважити, що найкраще розвинута позиційна, комунікативна та
кадрова  політика у ВАТ «Зелений Гай» та ДП «Агро-Коблево», у тому числі
за рахунок проведення маркетингових досліджень та сильного розвитку
політики просування продукції на ринок. Загалом найгірше розвинута
маркетингова діяльність у ТОВ „Лиманський» і радгоспі „Виноградна
долина». На нашу думку, це обумовлено тим, що вони займаються в
основному вирощуванням винограду та частково первинним виноробством.
Тому більшість маркетингових функцій у них не виконується.

Маркетингова політика будь-яких підприємств ґрунтується на діагностиці
конкурентного середовища, яка передбачає аналіз конкурентної карти
певного ринку продукції. Вона будується за допомогою двох показників:
частка ринку підприємств та темп приросту ринкової частки.

Таблиця 3.

Конкурентна карта ринку виробників вина корпорації «Миколаївсадвинпром»
за 2008 рік

Класифікація за типом приросту ринкової частки

  Класифікація за ринковою часткою підприємства

Лідер Сильна

конкурентна

позиція Слабка

конкурентна

позиція Аутсайдер

100,0-75,0 74,9-50,1 50,0-25,9 25,8-…

Швидке покращення конкурентної позиції        

Покращення конкурентної позиції   ДП «Агро –Коблево»,

ВАТ «Сандора»    

Погіршення конкурентної позиції       ВАТ

«Зелений

Гай»

Швидке погіршення конкурентної позиції       ВАТ «Радсад»

У 2008 році у Миколаївській області не спостерігається абсолютного
лідера, проте ДП «Агро-Коблево», ВАТ «Сандора» займають сильну
конкурентну позицію з покращенням конкурентної позиції. Аутсайдерами є
ВАТ «Зелений Гай» та ВАТ «Радсад».

Кожному з підприємств слід приділити увагу на напрямки маркетингової
політики, що потребують вдосконалення. Так, ДП «Агро-Коблево», ВАТ
«Сандора» мають власні маркетингові служби, розвинуті збутові мережі,
проте не приділяють достатньої уваги розвитку асортименту продукції
високого цінового сегиенту. Лише   ДП «Агро -Коблево» вийшло зі своєю
продукцією на світовий ринок, проте лише у середньому ціновому сегметі.

ВАТ «Зелений Гай» досить динамічно розвиває маркетингову політику, проте
втрачається частка ринку через поганий зв’язок з покупцями, відсутність
налагодженої збутової мережі.

У ВАТ «Радсад» на основі проведених досліджень пропонуємо створити
окрему службу маркетингу та налагодити збутову політику, що на даний час
перебуває у незадовільному стані.

Висновки. Основними  товаровиробниками корпорації „Миколаївсадвинпром» є
ВАТ «Радсад», ДП «Агро -Коблево» , ВАТ»Зелений Гай», ВАТ „Сандора», де
здійснюється вторинне виноробство. На підприємствах досить складна
ситуація, так як вони ще не пристосувалися до нових умов виробництва та
реалізації продукції, що склалася через вступ україни до СОТ.
Маркетингова політика на підприємтвах розвинута, але потребує подальшого
вдосконалення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Єранкін О.О. Вплив аграрної політики на маркетингову діяльність
підприємств АПК в Україні/ О.О. Єранкін  // Економіка АПК.-2008-
№6.-С.29-39

2. Колесник В.М. Методичні аспекти оцінки ефективності маркетингу на
сільськогосподарських підприємствах зернопродуктового підкомплексу АПК/
В.М. Колесник // Економіка АПК.-2006- №3.-С.78-82

3. Луканін О.С. Стан українського виноробства: аналіз і висновки /
О.С.Луканін // Виноград — Вино.- 2008-№4.-С.5-7

4. Садовніченко О.О. Зберігання та переробка винограду / О.О.Садовченко
// Виноград -Вино.- 2007-№6.-С.26-29

5. Соловйов І.О. Товарна політика виноробних підприємств: Визначення
позиціонування продукції/ І. О. Соловйов, О.П. Петрухно, Г.М. Чорний //
Маркетинг в Україні.-2006- №2.-С.34-38

6. Соловйов І.О. Товарна політика виноробних підприємств: управління
асортиментом/ І. О. Соловйов, О.П. Петрухно // Маркетинг в
Україні.-2006- №1.-С.44-49

7. Шевченко М.И. Развитие маркетинговой деятельности в системе аграрного
рынка/ М.И. Шевченко// Экономист.-2008-№9.-С28-30

Похожие записи