.

Концептуальні підходи до оцінки інноваційного потенціалу регіону (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1639
Скачать документ

Реферат на тему:

Концептуальні підходи до оцінки інноваційного потенціалу регіону

Для забезпечення ефективності формування, використання та розвитку
інноваційного потенціалу регіону необхідно розробити відповідну методику
його оцінки.

Сучасна економічна наука містить низку досліджень з даної проблематики,
зокрема на рівні підприємств. Однак для їх застосування при оцінці
інноваційного потенціалу регіону необхідно зробити ряд доповнень та
уточнень. Зокрема, абсолютні показники, які характеризують складові
інноваційного потенціалу регіону, необхідно розраховувати як суму
відповідних складових усіх суб’єктів інноваційної діяльності регіону.
Під суб’єктами інноваційної діяльності необхідно розуміти сукупність
фізичних, юридичних осіб та органів державного самоврядування, які
беруть участь у реалізації інноваційних процесів в регіоні.

Методика оцінки інноваційного потенціалу регіону повинна включати
наступні етапи:

1. Розбиття інноваційного потенціалу регіону на складові. Тут
використовується принцип функціональної декомпозиції, який дозволяє
поступово і структуровано представити інноваційний потенціал у вигляді
ієрархічної структури окремих елементів.

2. Введення гнучкої системи показників оцінки інноваційного потенціалу
регіону. Дані показники повинні характеризувати та описувати як
структурні елементи інноваційного потенціалу регіону, так і
результативність його використання. Кількість і функціональне наповнення
цих показників може змінюватись в залежності від цілей дослідження. При
цьому всі показники можна розбити на три групи:

– показники типу так/ні (наявність/відсутність), які вимірюються
логічними величинами (0 – ні, 1 – так);

– абсолютні показники, які мають розмірність (зазвичай – кількість в
натуральних або грошових одиницях);

– відносні показники, які вимірюються в частках і не мають розмірності.

При оцінці інноваційного потенціалу необхідно розглянути такі його
суттєві параметри як „ступінь інноваційності”, „інноваційна
сприйнятливість” та „інноваційна активність”.

l6

l6 слідно-конструкторських робіт до їх кількості, які перейшли в стан
інновації); б) ступінь інноваційності новацій (відношення кількості
новацій, які містяться в інноваційному портфелі, до числа новацій, які
перейшли в стан нововведення).

Під інноваційною сприйнятливістю необхідно розуміти здатність
виробничо-господарської системи до впровадження і використання у своїй
діяльності новацій різного роду. Чим вища готовність економічної системи
до інноваційного розвитку, тим більшою інноваційною сприйнятливістю
володіє дана система. Співставляючи сутність показників інноваційної
сприйнятливості і ступеня інноваційності, необхідно відмітити, що другий
показник функціонально залежить від першого. Видається доцільним
розглянути категорію “інноваційна сприйнятливість” з точки зору двох
моментів: по-перше, стосовно розвитку використовуваного у виробничій
системі техніко-технологічного забезпечення і, по-друге, стосовно
виробленого асортименту продукції. В першому випадку інноваційна
сприйнятливість характеризує ступінь адаптації конкретної
виробничо-господарської системи до пропозицій розробників нових видів
техніко-технологічного, інформаційного, організаційного забезпечення. У
другому випадку інноваційна сприйнятливість відображає ступінь адаптації
даної виробничо-господарської системи до запитів споживачів.

Поняття інноваційної активності розглядається як сукупність параметрів
діяльності, яка відображає впровадження нових чи вдосконалення вже
вироблених продуктів, нових чи вдосконалених технологічних процесів,
участь в інших видах інноваційної діяльності шляхом виконання досліджень
і розробок, придбання патентів і безпатентних ліцензій, проведення
маркетингових досліджень. Тобто під інноваційною активністю можна
розуміти інтенсивність здійснення економічними суб’єктами діяльності по
розробці і впровадженню в господарський обіг нових технологій,
продуктів, методів або їх вдосконалення, результатом чого стає
покращення кінцевих показників діяльності.

Саме інноваційна активність, на нашу думку, повинна виступати основним
критерієм оцінки ефективності розвитку та використання інноваційного
потенціалу. Адже потенціал може бути великим з кількісної точки зору,
тобто включати в себе значні матеріально-технічні, інформаційні і
трудові ресурси, але при цьому мати низький якісний рівень і в силу
цього не здійснювати суттєвого позитивного впливу на економічний
розвиток. З іншого боку, потенціал може бути великий в якісному
відношенні, але в силу своєї малої кількісної величини також не буде
здійснювати вплив на темпи і масштаби економічного росту.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020