Комплексні підходи до аналізу господарської діяльності комунальних
підприємств

 

Економічно обґрунтоване використання системного та комплексного підходів
до аналізу господарської діяльності комунальних підприємств може стати
дієвим заходом для підвищення ефективності та результативності їх
роботи. Власне методичні прийоми дослідження та система аналітичних
показників залежать від визначення мети та набору кількісних параметрів,
що відбивають результати господарської діяльності на всіх етапах її
проведення.

Комплексний підхід за своєю природою досліджує всі складові діяльності
господарської одиниці та визначає прийняття необхідних заходів в умовах
динамічного середовища, яке постійно змінюється. По суті, проводяться
дослідження та аналіз ресурсного забезпечення комунальних підприємств,
за рахунок якого створюються та надаються відповідні послуги населенню.
Окрім цього, варто враховувати ступінь впливу наступних ризиків:

— виробничі ризики визначають можливість потенційної втрати ресурсів,
недоотримання доходів чи навіть понесення матеріальних, фінансових,
трудових та інших збитків;

— фінансові ризики пов’язані з трансформаційними процесами в економіці
та з відсутністю вільної конкуренції, що чинить значний вплив на
тарифікацію послуг та неможливість надання більш широкого спектру
послуг, які мають попит на ринку та відповідно будуть оплачуватися за
ринковими цінами;

— галузеві ризики пов’язані з високим ступенем монополізації галузі та
невідповідністю системи управління вимогам  економічного середовища;

— комерційні ризики пов’язані зі зниженням попиту на послуги
комунального сектору внаслідок їх витіснення конкурентами, зростанням
витрат на ресурси тощо.

При цьому, системний підхід вивчає взаємовідносини і 
причинно-наслідкові зв’язки в рамках різносторонньої направленості
діяльності комунального підприємства для  досягнення спільної мети, що
виражається в отриманні прибутку та максимізації соціальної користі для
населення. Таким чином, предметом аналізу стають всі види комунальних
послуг, процес їх створення і подальшого надання споживачам, а його
результатами обґрунтовані варіанти розв’язання господарських задач
(мінімізація виробничих витрат,  раціональна система планування
показників, залучення додаткового фінансування, досягнення соціального
ефекту тощо) та визначення їх ефективності. В цілому, правильне
поєднання підходів визначає їх результативність, ефективність аналізу
економічного і соціального розвитку комунального підприємства, оскільки
параметри господарського середовища комунальних підприємств — це
унікальна комбінація динамічних факторів.

Проведення комплексного стратегічного та оперативного аналізу
господарської діяльності комунальних підприємств дасть змогу не лише
поглиблено вивчити об’єкт дослідження, а й приймати раціональні рішення
на кожній стадії функціонування підприємства для вирішення господарських
задач. Задля досягнення якісних результатів зазначені види аналізу
повинні взаємодоповнювати один одного, однак ефективність їх
використання визначається саме доцільною для кожного підприємства
комбінацією в раціональних «пропорціях».

В цілому відсутній єдиний підхід стосовно послідовності етапів
проведення аналізу. Оскільки комунальне підприємство має свої
особливості як унікальна інтегрована система, потрібно постійно
оновлювати наявні дані та інформацію стосовно його зовнішнього та
внутрішнього середовища. Йде мова не лише про коригування показників
оцінки зі зміною обставин, а й дослідження економічного середовища,
політико-правових умов діяльності, соціальної політики держави. Тобто, 
варто враховувати можливі наслідки впливу зовнішніх факторів, що
включають конкурентів та їх стратегії діяльності, цінової динаміки
вартості комунальних послуг та сукупності ресурсних витрат для їх
створення, споживчих потреб, появи та використання новітніх технологій,
що мають безпосередній вплив на зменшення собівартості створення
комунальних послуг, законодавчих регулювань стосовно оподаткування,
надання пільг та субсидій, зміни на ринку праці тощо. Оскільки зміна
однієї складової штовхає до зміни іншої, потрібно досліджувати й
аналізувати всі фактори системно.

В рамках стратегічного аналізу досягнення найкращих результатів у
відповідь на всі зміни, що відбувається в полі дії комунального
підприємства, досягається за допомогою використання оперативного
реагування і відповідного аналізу.  Таким чином, створення стійкого
фундаменту для якісної господарської діяльності комунальних підприємств,
шляхом поєднання та удосконалення стратегічного і оперативного аналізу,
забезпечується через:

— своєчасне надходження повноцінної інформації завдяки розширенню
доступу до автоматизованих систем управління та пришвидшення системи
звітності з використанням стандартизованого комп’ютерного забезпечення;

— використання управлінського обліку для безперервності відстеження змін
у внутрішньому та зовнішньому середовищі функціонування;

— системний аналіз впливу факторів зовнішнього та внутрішнього
середовища;

— зростання оперативності прийняття управлінських рішень;

— розробку порівняно гнучкої стратегії господарської діяльності з
урахуванням змін при виникненні можливих ризиків;

— вирішення господарських задач, спираючись на поновлювані розрахунки
рівня беззбитковості, рентабельності та фінансової стійкості;

????·

???d?d????????·?творче поєднання існуючих управлінських схем, що вже
продемонстрували досягнення позитивних результатів та ін.

Проведення та вдосконалення аналізу комунальних підприємств впливає не
лише на ефективність та результативність їх функціонування, а й на
увесь  народногосподарський комплекс країни, що й визначає його
важливість.

Згідно Господарського кодексу України, комунальні підприємства
засновуються на власності територіальної громади і підпорядковуються
органам місцевого самоврядування, та можуть здійснювати будь-яку
діяльність, що включає виробничу, науково-дослідну та іншу комерційну
діяльність як самостійні господарюючі суб’єкти. Власне держава всіляко
сприяє їх розвитку через цільове фінансування з бюджету, направлене на
фінансову підтримку суб’єктів комунальної власності та включає
оптимізацію капітальних вкладень і витрат для покращення стану основних
засобів та інших об’єктів комунального майна. Окрім цього, цільове 
державне фінансування може здійснюватися через регулювання цін, за якого
встановлюється певний рівень рентабельності згідно якого встановлюються
тарифи на послуги комунальних підприємств та відповідно можуть
надаватися субсидії або пільги заздалегідь визначеним категоріям
громадян  тощо.

Для ґрунтовного вивчення та аналізу виробничо-експлуатаційної діяльності
комунальних підприємств використовується специфічна методика, що включає
сукупність відповідних напрямів аналізу, до яких належить:

— фінансова підтримка з державного та місцевого бюджетів;

— вектори спрямування фінансової підтримки, що надається;

— надання пільг і субсидій конкретним категоріям громадян;

— результати впливу волатильності витрат з економічним елементом.

Комунальні підприємства здійснюють ряд витрат, що можуть включати в себе
матеріальні, адміністративні, загальновиробничі, а також витрати
пов’язані з оплатою праці персоналу, проведенням соціальних заходів
тощо. Для їх покриття використовується два джерела. Перш за все, це
фінансова підтримка з державного та місцевого бюджетів. Так, за рахунок
коштів, що надходять з державного бюджету, покриваються витрати на
надані субсидії та пільги на основі розрахунків щодо їх розміру. Кошти,
що надходять з місцевого бюджету, використовуються для оплати
розрахунків за спожиті ресурси, а також здійснюються виплати
довгострокових та короткострокових заборгованостей по кредитах,
заробітній платі тощо. При цьому, фінансування як з державного, так і з
місцевого бюджетів використовується для покриття різниці у тарифах на
послуги, що надає комунальне підприємство.  Іншим джерелом погашення
витрат є надходження коштів від оплати споживачами отриманих послуг за
встановленою тарифікацією.

Векторна спрямованість фінансової підтримки комунальних підприємств
визначається згідно необхідності розрахунків за споживання ресурсів,
використовуваних для ведення його господарської діяльності. Власне
значну роль в цьому відіграє вже згадуване зовнішнє фінансування.

Надання субсидій та пільг в Україні є одним з найбільш актуальних питань
в нашій державі поруч з постійно зростаючою вартістю комунальних послуг.
Так, законодавство України чітко регламентує видатки для надання пільг
та субсидій та власне категорії громадян, яким вони можуть надаватись, а
саме це: ліквідатори катастрофи на Чорнобильській АЕС, ветерани війни та
ветерани праці, жертви політичних репресій або нацистських
переслідувань, діти війни, певні групи громадян похилого віку,
малозабезпечені особи та деякі інші групи осіб. Перераховані громадяни
та члени їх сімей можуть отримувати пільги та субсидії у встановленому
державним управлінням розмірі для оплати послуг комунального
підприємства, якщо вони здійснюють постійне проживання за посвідченим
місцем реєстрації в межах адміністративно-територіальної одиниці його
функціонування. Відповідно сума державної допомоги малозабезпеченим
верствам населення розраховується виходячи з кількості отримувачів
субсидій або пільг та загальної суми, що вони отримують.

Вплив волатильності витрат з економічним елементом не можна
недооцінювати, оскільки йде мова безпосередньо про тарифікацію послуг
комунальних підприємств. Так, зі зростанням матеріальних витрат, а також
витрат на створення послуг населенню, оплати праці та ряду інших,
зростатимуть тарифи на послуги.

ВИСНОВКИ

Таким чином, узагальнюючи все вищевикладене, можна зробити висновки, що
значення комплексного підходу до аналізу господарської діяльності
комунальних підприємств постійно зростає, що обумовлюється необхідністю
вирішення ряду господарських задач в управлінні цим сектором як однією з
передумов стабільного розвитку народного господарства України в рамках
перехідної економіки та Євроінтеграції.

 

Література:

1. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс] / Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2542-14

2. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] / Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15/

3. Болюх М. А., Бурчевський В. З., Горбаток М. І. та ін. Економічний
аналіз: Навч. посібник  / За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. —
Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2007. — 556 с.

4. Забаштанський М. М. Структурна багаторівнева модель аналізу
фінансового стану комунального підприємства. // Актуальні проблеми
економіки. – 2009. – №7. – с. 108-112.

5. Казанатов М. Г. Риски в ЖКХ в современных условиях. // Аудит и
финансовый анализ. – 2008. — №6. – с. 400-402.

Похожие записи