Фінансування інвестиційних проектів міжнародними фінансовими
організаціями в Україні

 

З 1992 року Україна є членом наступних міжнародних фінансових
організацій: Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку
реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації,
Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по
гарантіях інвестицій.

Світовий банк є багатосторонньою кредитною установою, що об’єднує п’ять
інституцій, діяльність яких спрямована на підвищення рівня життя у
країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги розвинених
країн. Серед інституцій Світового банку найактивнішими у забезпеченні
фінансування інвестиційних проектів є наступні:

— Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

— Міжнародна фінансова корпорація (МФК); 

— Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій (БАГІ) [1].

Від роботи уряду з МВФ залежить співпраця України зі Світовим банком,
який є одним з найбільших її кредиторів. Відновлення співробітництва
України з Міжнародним валютним фондом сприятиме залученню в Україну
іноземних інвестицій і кредиторів.

 Україна отримала кредит на стабілізацію економіки під 4% річних на 15
років. Умовою надання кредиту було збалансування бюджету та впровадження
комплексних заходів щодо підтримки банківського сектора України,
враховуючи законодавчі зміни, що було  схвалено українським парламентом
[4]. 10 листопада 2008 року фонд виділив Україні перший транш кредиту на
4,5 млрд. дол США. 8 травня 2009 рада директорів МВФ схвалила надання
Україні другого траншу кредиту stand by в сумі 2,6 млрд. дол. США. 31
липня 2009 року МВФ переказав Україні 3,3 млрд. дол. США. третього
траншу кредиту stand by [5,6].

Подальша співпраця з МВФ сприятиме залученню інвестицій та дозволить
Україні стати однією з найпривабливіших в Східній Європі в плані
залучення інвестицій. Адже співпраця з МФВ – це потужний сигнал, як для
зовнішніх, так і для внутрішніх інвесторів. Для зовнішніх партнерів
важливо бачити, що виконується програма співпраці з МВФ.

Одним із вагомих джерел інвестування уряд бачить у  реалізації проектів
зі Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку,
Європейським інвестиційним банком. Відповідно до Стратегії партнерства
Світового банку з Україною на 2008-2011 рр. і Програми співробітництва з
ЄБРР на 2007-2009 рр. передбачається активізувати проекти щодо розвитку
енергетичної і транспортної систем країни, об’єктів житлово-комунального
господарства [11].

Європейський інвестиційний банк надає позики і гарантії для фінансування
проектів у пріоритетних секторах економіки у наступних напрямах:

по-перше, на проекти розвитку недостатньо розвинутих регіонів;

по-друге, на проекти модернізації, оновлення основних фондів підприємств
або розвитку нових видів діяльності, коли ці проекти за своїм масштабом
не можуть повністю фінансуватися за рахунок коштів, які є в
розпорядженні окремих країн;

по-третє, на проекти, до яких виявляють зацікавленість декілька країн і
котрі не можуть повністю фінансуватися за рахунок інших джерел, що є в
розпорядженні окремих країн.

Наскільки це можливо, кредити надаються тільки за умови, що
використовуються й інші джерела фінансування. Банк може поставити
надання кредитів у залежність від організації міжнародних торгів. Банк
не фінансує такі проекти, проти яких заперечує держава, на території
якої пропонується їх реалізація [2].

ЄІБ разом з ЄБРР надає фінансову допомогу Україні для кредитування
реального сектора економіки.

Структуру портфеля ЄІБ станом на 01.01.2010 року зображено на рис.1

 

Рис.1 — Структура портфеля Європейського інвестиційного банку

 

На сьогодні за підтримки ЄІБ на різних стадіях проектного циклу –
ідентифікації ідеї, ініціювання, підготовки та реалізації знаходиться 8
інвестиційних проектів в сфері розвитку транспорту, муніципальної
інфраструктури, енергетики та енергозбереження, сума позик за якими
складає понад 1 млрд. євро (чотири з цих проектів фінансуються спільно з
ЄБРР).

На стадії реалізації знаходиться 2 інвестиційних проекти: 

?   «Український проект європейських доріг України» (транспортна
інфраструктура).

На сьогоднішній день проект «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп» — це
один з масштабніших будівельних проектів автомобільних доріг в Україні.

Друга Кредитна Угода між Україною та Європейським банком реконструкції
та розвитку (ЄБРР) ратифікована Верховною Радою України 18 травня 2005
року.

Загальна вартість проекту — 138 млн. євро і фінансується з двох джерел:

· ЄБРР у сумі 100 млн. євро;

· Кошти державного бюджету України у сумі 38 млн. євро.

Метою проекту є покращання стану міжнародного транспортного коридору №5
(Трієст-Будапешт (Братислава) – Львів) на ділянці Стрий – Львів, а також
міжнародного транспортного коридору №3 (Берлін – Вроцлав – Львів – Київ)
на ділянці Львів – Броди  [14].

Третя Кредитна Угода (Третій проект «Ремонт автомобільної дороги
Київ-Чоп») між Україною і ЄБРР від 19 грудня 2006 року на суму 200 млн.
євро, а також Фінансова Угода між Україною і ЄІБ («Україна. Проект
європейських доріг України») від 30 липня 2007 року на суму 200 млн.
євро передбачає капітальний ремонт автомобільної дороги Київ – Чоп
загальною вартістю 400 млн. євро.

Загальна вартість проекту визначена в 572 млн. євро і фінансується з
трьох джерел:

— ЄБРР надав Україні Кредит у сумі 200 млн.євро

— ЄІБ надав Україні Кредит у сумі 200 млн.євро

— Кошти державного бюджету України — 172 млн. євро [15].

Завершення робіт за Третім проектом Кредитної угоди дасть Україні
сучасну європейську автомагістраль довжиною майже 700 км від кордону з
Угорщиною до м. Житомир. На ній будуть створені умови для безпечного та
безаварійного руху [14].

?   Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська
АЕС- Київська (енергетика та енергозбереження).

У 2004 році введено в експлуатацію два атомних енергоблоки потужністю по
1000 МВт на Рівненській АЕС та Хмельницькій АЕС. Станції розташовані на
території західного регіону України, який характеризується надлишковим
балансом потужностей. Введення двох нових енергоблоків призвело до
концентрації в цьому районі понад 5000 МВт генеруючих потужностей.

Загальна варість Проекту становить 364 млн. євро. Позика ЄБРР та ЄІБ
складає 300 млн. євро, а власні кошти НЕК «Укренерго» — 64 млн.євро.

До основних результатів проекту слід віднести наступні:

—          збільшення пропускної спроможності електричних мереж ОЕС
України в перетині Захід-Вінниця з відповідним збільшенням використання
АЕС в балансі ОЕС України;

—          підвищення надійності електропостачання споживачів
центральної частини ОЕС України;

—          зменшення кількості електричних мереж, що знаходиться в
забрудненій Чорнобильській зоні за рахунок перезаведення ПЛ 750 кВ
Хмельницька АЕС – Чорнобильська АЕС на новозбудовану ПС 750 кВ
«Київська».

Серед основних продуктів проекту слід відокремити наступні:  збільшення
питомої ваги електроенергії, виробленої на атомних електростанціях;
зменшення потреби у вугіллі і газі; зменшення шкідливих викидів;
зниження вартості втрат електроенергії в мережі [16].

На стадії підготовки знаходиться 4 проекти:

— Проект «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних
доріг на підходах до м. Києва» (транспортна інфраструктура);

— Проект «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС —
Каховська»,

— «Програми з енергоефективності та охорони довкілля» (енергетика та
енергозбереження);

— Проект «Розвиток системи водопостачання та водовідведення в
м. Миколаєві» (муніципальна інфраструктура)

На стадії ідентифікації ідеї знаходиться 2 проекти:

— Модернізація газотранспортної системи,

— «Будівництво ПЛ 330 кВ Новоодеська – Арциз» [3].

Світовий банк є учасником фінансування екологічних проектів. Найбільш
активними міжнародними організаціями Групи Світового банку у цьому
питанні є МФК та МБРР. За даними українського офісу Світового банку,
цими двома організаціями фінансуються проекти на суми більше 700 млн.
дол. США.

Стратегія партнерства Світового банку з Україною, яку було прийнято в
2007 році на найближчі три-чотири роки, пропонує допомогу для покращання
конкурентноздатності України шляхом спрямування інвестицій до
інфраструктури державного сектору економіки (особливо у транспортну
галузь та енергозбереження), у розширення технічної допомоги та доступу
до кредитних ліній. Крім цього, передбачається забезпечення обміну
досвідом у глобальному масштабі для стимулювання інновацій та передачі
нових технологій.

На сьогодні Світовий Банк фінансує Проект розвитку державної
інфраструктури: близько 140 млн. дол. США виділено за компонентом
енергозбереження на підприємствах водопостачання та водоочищення.
Світовий банк також готує новий Проект енергозбереження, що передбачає
кредитування програм енергозбереження на промислових та муніципальних
підприємствах через Укрексімбанк у розмірі 300 млн. дол. США. У той же
час готується схема «зелених інвестицій» з закупівлею українських
«встановлених кількісних одиниць» (квот на викиди СО2), яка буде
пов’язана з Проектом енергозбереження та може принести 100 млн. дол. США
для Проекта енергозбереження.

За допомогою Міжнародної Фінансової Корпорації вже було проінвестовано
наступні проекти:

?         «Индустриальный Союз Донбасса» (загальна вартість проекту —
1,1 млрд. дол. США, з них 100 млн. дол. США — кредит МФК, 250 млн. дол.
США — синдикований кредит за участю МФК) [11].

Надані кошти були спрямовані на модернізацію побудованих більше 100
років назад Алчевського металургійного комбінату та Дніпровського
металургійного комбінату ім. Дзержинського, а також Алчевського
коксохімичного заводу.

Загальна вартість проекту модернізації оцінювалася приблизно в 3 млрд
дол. США. Завдяки цьому «Индустриальный Союз Донбасса» мав можливість
замінити та модернізувати менш ефективні потужності, використовуючи
новітні технології виробництва. Це дозволило у подальшому підвищити
якість та розширити асортимент марок сталі, а також інвестувати в
подальше посилення екологічної безпеки виробництва [12].

?         «Київобленерго» та «Рівненерго».

 МФК надала енергозберігаючим  компаніям – «AES-Київобленерго» и
«AES-Рівненерго» кредити на $45 млн. Ці кредити мали найбільший термін
погашення серед усіх приватних інфраструктурних проектів МФК в Україні. 
Крім кредитів, МФК також надала двом компаніям часткову гарантію за
кредитом на $5 млн., що дозволило їм мобілізувати додатково
довгострокові кредити в гривні в еквіваленті $30 млн.  Фінансування МФК
дозволить компаніям знизити збитки електроенергії, поновити передавальне
пристрої, підвищити ємкість мережі у швидкозростаючих регіонах та
покращити загальну ефективність управління шляхом інвестування в нові
системи комунікацій та інформаційні технології.  Ця  інвестиція сприяє
покращанню послуг з розподілу електроенергії в Україні та стане важливим
сигналом для майбутніх приватних  інвестицій в енергетичний сектор
країни [13].

Україна  співпрацює з Японією у реалізації проектів на основі схеми
«зелених інвестицій».  За допомогою схеми «зелених інвестицій» країна
зможе розширити рамки співпраці Японії та України, оскільки велика
кількість японських компаній, які володіють передовими технологіями
енергозбереження, зацікавлені в реалізації цих проектів.

?

a

a

| ^

`

3/4

A

Z

Ae

?$?????d?d?????????$??> ?$???d?d???????$??>
?$???d?d???????$??>?ргетичних та промислових технологій (NEDO) на
сьогодні вже узгодили близько 20 проектів, які будуть реалізовуватись за
«схемою зелених інвестицій».

Прем’єр-міністр України Азаров М.Я. дав доручення завершити будівництво
приміщення для Українсько-Японського центру при НТУ «Київський
політехнічний інститут». Проект центру, започаткований у 2006 році,
передбачає підготовку висококваліфікованих кадрів, передачу
управлінського досвіду провідних японських компаній у сфері високих
технологій [9].

МФК була створена у 1956 році та до її складу входять 177 країн-членів,
які спільно визначають її політику і приймають рішення щодо затвердження
інвестиційних проектів.

Корпорація надає можливість доступу до міжнародного ринку капіталу
країн, які зазнали труднощі у залученні інвестицій. МФК залучає
фінансові ресурси по лінії міжнародних фінансових установ через
інвестиційні фонди, шляхом гарантованого розміщення цінних паперів.

МФК надає не більше 25 від загальної суми витрат на проект, ніколи не
стає найбільшим утримувачем акцій і не бере участь у керуванні
компаніїй. Участь МФК у фінансуванні проектів має позитивний ефект,
оскільки корпорація має великий досвід ведення справ з країнами, що
розвиваються, та з їхніми урядами. Іноземні інвестори залучають МФК до
участі у проектах, тому що присутність міжнародних фінансових
організацій викликає довіру у керівництва країни реалізації проекту
[10].

МФК надає фінансування як у вигляді кредитів, так і у входженні в
капітал різних проектів, що спрямовані на розвиток «зелених» технологій.
Ще одним важливим напрямком для МФК в Україні буде праця в рамках Фонду
чистих технологій. У фокусі цього фонду проекти, що пов’язані з
енергоефективністю та оновлюючою енергетикою та МФК планує інвестувати
близько 75 млн. дол. США.

Проекти з енергоефективності у енергоємних секторах української
економіки є одним з пріоритетних напрямів діяльності ЄБРР. За період
2006-2009 рр. ЄБРР підписав більше 30 проектів у сфері підвищення
енергоефективності на загальну суму близько 730 млн.дол.США, що
дозволило банку стати крупнішим фінансовим інвестором у
енергоефективність в Україні.

Україна є цікавою і іншим організаціям, таким як Північна екологічна
фінансова корпорація (NEFCO), Північний інвестиційний банк (NIB),
Німецький державний банк розвитку KfW. Всі вони працюють за схожими
стандартами та ставлять досить високі вимоги до українських проектів.
Наприклад, міжнародна фінансова організація NEFCO інвестує в проекти,
які мають позитивний фінансовий стан,  а також негативно ставиться до
оптимізації оподаткування та фінансує тільки проекти з модернізації
існуючих потужностей. Проект повинен генерувати такий грошовий потік, що
дасть змогу бути окупленим тільки за рахунок впровадження екологічних
заходів.

Основними факторами, що стримують інвестиції до енергозберігаючих
проектів є наступні:

— недосконалість законодавчої та регуляторної бази, неефективні
механізми впровадження прийнятих рішень;

— недостатня  поінформованість суб’єктів економічної діяльності про
вигоди проектів;

— дефіцит довгострокових джерел фінансування та високі стартові
інвестиції;

— дефіцит кваліфікованих менеджерів у сфері енергетики та аудиту, а
також організаційних ресурсів для налагодження регуляторної бази для
проектів по енергозбереженню [8].

Послуги по страхуванню іноземних інвестицій на міжнародному рівні надає
Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій (БАГІ), яке є членом
групи Світового банку і було засновано 12 квітня 1988 року.

За 80-90-ті роки ХХ ст. кількість країн-членів БАГІ значно збільшилася і
становила у 2001 р. 154  країни (22 промислово розвинуті країни та 132
країни, що розвиваються). З 1994 року повноправним членом БАГІ є і
Україна.  За даними річного звіту БАГІ за 2004 рік до десятки
країн-реципієнтів з найбільш ризикованими гарантіями у портфелі БАГІ
належить Україна як країна, що приймає інвестиції. Загальна валова сума
десятки країн з найбільш ризикованими гарантіями у портфелі БАГІ з 2004
рік склала 2819 млн .дол. США, у тому числі в Україні – 163 млн. дол.
США.

Завданням БАГІ є стимулювання іноземних інвестицій в країнах, що
розвиваються, шляхом:

1. надання консультаційних послуг членам агентства щодо проведення
заходів, які б могли зробити ці країни більш привабливими для вкладання
іноземного капіталу.

 2. надання гарантій інвесторам проти ризиків, пов’язаних з переказом
валюти, експропріацією, війною, громадянськими заворушеннями та
порушенням умов контракту урядом країни, в яку був вкладений капітал.

Оскільки кінцевою метою діяльності БАГІ є забезпечення економічного
зростання та розвитку, то проекти, які страхуються, повинні відповідати
жорстким фінансовим економічним і екологічним вимогам. Вони також
повинні допомагати країні, що розвивається, в створенні робочих місць, в
технічному оснащенні виробництва і в розвитку експорту.

Максимальний розмір страхування по окремому проекту – 50 млн. доларів.

Застрахувати свої інвестиції може будь-який інвестор будь-якої країни –
члена БАГІ, крім тієї країни, в яку вкладаються кошти. Корпорація може
отримати страховку, якщо вона була зареєстрована чи проводить основну
частину операцій в країні, яка є членом БАГІ, або якщо більшість
власників цієї корпорації – юридичні особи країн, які є членами БАГІ.
Державні підприємства можуть отримати страховку, якщо вони зайняті
комерційною діяльністю.

Гарантії звичайно надаються на 15 років, але можуть бути продовжені до
20 років, якщо БАГІ визнає це необхідним. Термін контракту про
інвестування, крім інвестування в основний капітал, звичайно відповідає
терміну наданих гарантій. БАГІ має право розірвати контракт про надання
гарантій тільки у випадку, якщо інвестор, отримавши страховку, порушує
свої контрактні зобов’язання зі страхування. Інвестор може відмовитись
від подальшого отримання страхування в день укладання контракту в
будь-який рік, починаючи з четвертого року знаходження контракту в силі.

Гарантії БАГІ сприяють пом’якшенню некомерційних ризиків для інвестицій,
заохоченню кредиторів та інвесторів до інвестування у країни, що
розвиваються, та країни з перехідною економікою та до ін’єкцій вкрай
потрібної ліквідності у фінансові ринки цих країн

Банківські системи у багатьох країнах з перехідною економікою та
країнах, що розвиваються, опинилися перед серйозною загрозою, зумовленою
нинішньою фінансовою кризою, і це створює нові виклики для Групи
Світового банку. У 2008 фінансовому році БАГІ забезпечило страхове
покриття проектів за регіонами та напрямами діяльності, що зображено в
талицях 2 і 3 [7]. Європі та Центральній Азії було надано гарантії у
розмірі 1254, 6 млн. дол. США,  що склало 60% загальної суми гарантій,
що надані БАГІ у 2008 році. У фінансовий сектор була спрямована
найбільша сума гарантій

Гарантії, які БАГІ надає для підтримки банківського сектора в Україні є
складовою частиною заходів Групи Світового банку, спрямованих на
допомогу країнам, які постраждали від кризи, у подоланні негативних
наслідків розладу в роботі світових фінансових ринків. За 2008 рік БАГІ
надало чотири гарантії з метою сприяння інвестиціям в Україні, у тому
числі одну для виробничого сектора. Упродовж двох останніх десятиліть
БАГІ надало гарантій для підтримки 9 проектів в Україні.

У 2008 році БАГІ надало свою четверту гарантію на підтримку банківського
сектора в Україні. Гарантія у сумі 247 млн. дол. США надається на
покриття кредиту акціонера – банку “UniCredit Bank Austria AG”–
акціонерному комерційному банку “Укрсоцбанк”, який є четвертим за
величиною банком в Україні. Якщо умови інвестиційного клімату в Україні
поліпшаться, Агентство з гарантування інвестицій буде готове розширити
свою присутність в Україні [7].

Висновки. Одним із напрямів виходу України зі світової економічної кризи
є підвищення конкурентноздатності національної економіки, а необхідним
для цього є залучення і спрямування інвестиційних ресурсів на оновлення
основних фондів на основі енергозбереження, впровадження інновацій та
започаткування нових екологічно безпечних технологій виробництва.

Створення ефективної системи фінансування інвестиційних проектів
передбачає діяльність в Україні надійних фінансових інститутів. Коштів
державних фінансових організацій недостатньо для фінансування
інвестиційних проектів, тому країна потребує залучення коштів
міжнародних фінансових організацій, найактивнішими з яких у питанні
фінансування інвестиційних проектів є ЄІБ, ЄБРР, МФК, МБРР, БАГІ.

Окрім залучення додаткового фінансування до країни, міжнародне
фінансування інвестиційних проектів сумісно з державою сприяє
диверсифікації ризиків, трансферту технологій, вчасній реалізації
інвестиційних проектів, що призводить до покращання бізнес-клімату
країни та її конкурентоспроможності.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

Стан та перспективи співробітництва України зі Світовим банком: 
[Електронний
ресурс].-http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2929.htm

Кредитні ресурси для фінансування інвестиційних проектів: [Електронний
ресурс].- http://www.me.gov.ua/file/link/83049/file/Kredit.doc

Довідка щодо проектного портфеля МФО в Україні: [Електронний ресурс].-
http://www.me.gov.ua/file/link/145173/file/MFO_february_2010.doс

Гроші від МВФ надійшли в Україну. [Електронний ресурс]. —
http://ua.korrespondent.net/business/836291

МВФ выделил Украине очередной кредитный транш на 3,3 млрд. дол.:
[Електронний ресурс]. — http:
//korrespondent.net/business/economics/916891

МВФ назвав умови видачі кредиту Україні [Електронний ресурс]:
[Електронний ресурс]. — http://gazeta.ua/index.php?id=264052

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій надає підтримку
Україні, яка страждає від наслідків глобальної кризи : [Електронний
ресурс]. -http://www.miga.org/news/index_sv.cfm?stid=1520&aid=2154.

Мошенец Е. Энергия капитала / Елена Мошенец //
Инвестгазета.-2010.-№7.-с.44-45.

Азаров хоче використати схему «зелених інвестицій»:[Електронний ресурс].
— http://unian.net/ukr/news/news-372222.html

Н. Борідько, Н. Криворучко.  Міжнародні фінансові організації та їх
вплив на інвестиційний простір України.: [Електронний ресурс].
-http://www.bdpu.org/scientific_published/conf021009/articles/Section_3/
Boridko.pdf

МФК выделил ИСД кредит на $100 млн.  .  :  [Електронний
ресурс].-http://www.isd.com.ua/press/news/article.html?id=808

  Холдинг «Индустриальный союз Донбасса» привлек кредит для модернизации
меткомбинатов:[Електронний ресурс].
-http://www.metaldaily.ru/news/news17784.html

   МФК предоставила «AES-Киевоблэнерго» и AES-Ривнэнерго» кредиты на $45
млн.:[Електронний ресурс].-
http://www.energoportal.net/print_newsen_4444.html

   Укравтодор: Щодо виконання робіт з реалізації Другого та Третього
проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп» : [Електронний ресурс].-
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=243177517

Капітальний ремонт автодороги М-06 Київ-Чоп:[Електронний ресурс].-
http://www.ukravtodor.gov.ua/clients/ukrautodor.nsf/0/FEC35E998DD7E7CEC2
2573A1004830A6

Проект «Будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська» : [Електронний
ресурс].-http://www.ukrenergo.energy.gov.ua/ukrenergo.

Похожие записи