Фінансова політика України: стан та напрями подолання кризових явищ в
корпоративному секторі економіки

 

На практиці принцип солідаризму може означати наступне: державний апарат
очищується від корупції та некомпетентності шляхом нової кадрової
політики, переглядає свій бюджет, а також державні витрати, ефективно
виконує фундаментальні функції захисту та постачання суспільства життєво
необхідними послугами.

Основна функція влади полягає в відродженні довіри як економічної
категорії, а також в створенні антикризового майстер-плану та основ
після кризової стратегії. Якщо в рамках майстер-плану засоби тих, що
платять податки, прямо чи побічно, йдуть на підтримку приватних
підприємців або рекапіталізацію банків, це в обов’язковому порядку
повинно супроводжуватися пропорційною фінансовою участю власників —
роботодавців. Внесок робітників та профспілок полягає і в підтримці
атмосфери соціальної стабільності. Внесок опозиції – в тому, що вона
конструктивно критикує та пропонує раціональні альтернативні рішення.
Внесок домогосподарств, окрім неминучого затягування пасків, полягає в
розумних рівнях споживання всього українського та повернення заощаджень
із панчіх в банківську систему [4].

Держава опікується проблемами не тільки бюджету, державних підприємств,
але й підприємств корпоративного сектору економіки.

Падіння цін на метал, згортання експорту, підвищення вартості долара
наприкінці минулого року знизили планку індустріального розвитку, що
віддзеркалюється і на результати початку 2009 року. Січень поточного
року був важким. І причин цьому декілька. Це і призупинення
газопостачання, і безрезультативність антикризових заходів у провідних
країнах світу.

Показники лютого частково віддзеркалили вирішення питання щодо
газопостачання з Російської Федерації, а частково – можливий поворот у
сторону зменшення глибини падіння.

До позитивних ознак початку стабілізації слід віднести тенденції у
формуванні зовнішньоторговельного сальдо. Сприятливим для розвитку
виробництва на початку року стало «заспокоєння» валютного ринку. Після
різкої девальвації на 58,9 % протягом вересня-грудня 2008 року у
січні-березні офіційний курс гривні відносно долара США залишився на
рівні грудня 2008 року – 7,7 грн./дол. США. Також після зростання цін в
економіці у січні-лютому спостерігалося уповільнення їх динаміки –
індекс споживчих цін (ІСЦ) склав 101,5 %. Отже, підсумки початку року
засвідчили, що негативний вплив від світової фінансової кризи не
дозволяє розпочати рух вгору. Проте, попри погіршення основних умов
розвитку зовнішнього середовища та цінових умов торгівлі, в Україні
спостерігаються перші ознаки стабілізації, які пов’язані передусім з
реалізацією чіткої антикризової програми Уряду. Так, Урядом вживаються
заходи для її повної реалізації, зокрема, щодо недопущення зниження
рівня життя для найменш захищених верств населення, сприяння розвитку
підприємництва, стимулювання інвестиційної діяльності, підтримки
реального, у тому числі, корпоративного сектору економіки [5].

Як наголошують дослідники, світова криза ще раз довела прості істини, що
українська економіка потребує значної модернізації і зниження ступеня
залежності від зовнішніх сировинних та енергетичних ринків. Потребують
відновлення та розвитку фінансові ринкові інститути, які мають повернути
довіру до себе і стати ефективним інструментом акумуляції національних
заощаджень і перетворення їх на довгий інвестиційний ресурс.

Виходячи з того, що в умовах кризи стоїть складне завдання пошуку
компромісного балансу між декількома конкуруючими цілями економічної
політики – стимулювання розвитку економіки, недопущення зниження рівня
життя населення, стримування інфляційних процесів та стабілізація
валютного ринку – головні дії Уряду в кризовий період спрямовані в таких
напрямах [6]:

на посткризовий період (2010 – 2012 роки) визначено середньострокові
завдання та заходи: створення умов для модернізації економіки, зняття
інфраструктурних обмежень розвитку, підвищення технологічного рівня
промисловості, створення сучасного агропромислового комплексу, а також
продовження інтеграції у світовий простір.

Одним із найголовніших пріоритетів є “досягнення макроекономічної
стабілізації, як визначальної умови подолання кризи та відновлення
економічного зростання”. В рамках цього пріоритету розроблено та вже
реалізується відповідний комплекс заходів, які знайшли своє відображення
в прийнятому Законі України “Про першочергові заходи щодо запобігання
негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких
законодавчих актів України”. Зокрема, це стосується:

— створення Стабілізаційного фонду у державному бюджеті;

— збільшення розміру гарантування вкладів фізичних осіб, включаючи
відсотки, до 150 тис. гривень.

Для поліпшення ситуації з кредитуванням економіки забезпечено поповнення
статутних капіталів державних банків – Ощадбанку та Укрексімбанку, які
мають реальні можливості зорієнтувати ці кошти на кредитування
економіки. Крім того, задля економії бюджетних витрат Уряд кардинально
скоротив свої витрати.

Другий пріоритет, який також є дуже важливим — це недопущення зниження
рівня життя населення. Потрібно підтримати перш за все людей, які
опинилися в складних умовах.

Третій пріоритет – “сприяння розвитку підприємництва”. З метою зменшення
в умовах кризи напруження на ринку праці та недопущення значного
зростання безробіття, Уряд спрямовуватиме зусилля на створення
сприятливих умов для розвитку підприємництва, зняття адміністративних та
регуляторних бар’єрів.

2

4

4

ей з’являється шанс розпочати свою справу і створити нові полюси
зростання. В ідеалі – мають бути інноваційні полюси. Уряд сприятиме
цьому через: спрощення вимог та процедур при відкритті та закритті
бізнесу; скорочення переліку видів господарської діяльності, що
підлягають ліцензуванню та запровадження для окремих видів діяльності
безстрокового терміну дії ліцензії; суттєве скорочення та визначення
вичерпного переліку документів дозвільного характеру.

Четвертий пріоритет – це стимулювання інвестиційної діяльності.
Завданням Уряду є зменшення відпливу капіталу, сприяння підвищенню рівня
капіталізації національних заощаджень та обсягів прямих іноземних
інвестицій в Україну, що у свою чергу має на меті створити умови для
прискорення технологічної модернізації вітчизняного виробництва. Багато
із запропонованих проектів реалізовуватимуться за рахунок частини коштів
Стабілізаційного фонду, які передбачені на реалізацію інвестиційних
проектів соціально-економічного розвитку регіонів. Одним із головних
джерел інвестування розглядається реалізація проектів зі Світовим
банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським
інвестиційним банком.

П’ятий пріоритет – підтримка реального сектору економіки. Діяльність
Уряду у цьому напрямі спрямовуватиметься на забезпечення стабілізації
роботи підприємств реального, у тому числі, корпоративного сектору
економіки в умовах кризи, насамперед, тих галузей, які відчули
найбільший вплив світової фінансової кризи.

Стабільні та ефективно працюючі підприємства — це головний фактор
соціальної стабільності, підтримки зайнятості. Однак корпоративні
підприємства мають працювати на задоволення потреб ринків, а не на
склад. Крім того, необхідно зберегти той технологічний потенціал, який
був створений в останні роки (коли підприємства інвестували в створення
нових активів), як основу для після кризового зростання. У цьому плані
Уряд використовує два підходи. Перший — це поліпшення бізнес середовища,
підвищення ефективності ринкових механізмів, які в умовах кризи
дестабілізують роботу підприємств. Другий підхід — це співпраця з
“проблемними” системоутворюючими підприємствами, закриття яких впливає
на економіку країни в цілому. Тут, будуть застосуватися механізми
кредитування, докапіталізації активів та інші заходи державної
підтримки.

Серед іншого, з метою підтримки реального сектору економіки та
протистояння зовнішнім викликам, Урядом затверджено: План заходів щодо
адаптації української економіки до вимог Світової Організації Торгівлі
та План першочергових заходів щодо виконання зобов’язань України в
рамках членства у Світовій організації торгівлі та ін.

З метою комплексного вирішення проблем розвитку внутрішнього ринку
розроблено проект Державної цільової економічної програми розвитку
внутрішнього ринку на період до 2012 року.

Програма спрямована на підтримку корпоративного сектору економіки, у
тому числі, на створення інституційного середовища та сприятливих умов
для забезпечення розвитку добросовісної конкуренції, поліпшення
підприємницького клімату, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних
споживчих товарів, удосконалення організаційно-економічних засад
функціонування товарних ринків та внутрішньої торгівлі.

Урядом розроблено Стратегію національної модернізації до 2020 року.
Основні напрями Стратегії побудовано так, щоб дати відповідь на кожний
виклик, що стоїть перед нами шляхом забезпечення сприятливих рамкових
умов для підвищення адаптивності економіки до зовнішніх шоків,
стабільної підтримки корпоративних підприємств, формування усіх умов для
розвитку людини і сталого розвитку в цілому, технологічного прориву та
структурної модернізації індустрії, повне зняття інфраструктурних
обмежень, переходу до високоефективного аграрного та аграрно-переробного
виробництва і створення сучасної інноваційної системи, вирішення
інтеграційних завдань [5].

Висновки. Криза — це виклик на рівні життя цілого суспільства, який
потребує нової системи координат життєдіяльності українського народу,
нового світогляду і відповідної дії, а отже, нових творчих особистостей.

На сучасному етапі необхідна консолідація усіх гілок влади як на
загальнодержавному рівні, так і на місцях. Лише консолідовані дії влади
можуть подолати виклики, що стоять перед Україною. Влада у всій
вертикалі має працювати як один злагоджений механізм, докладаючи усіх
зусиль задля покращення життя людей, відновлення економіки, фінансового
благополуччя держави.

В такій ситуації влада обов’язково має звернутися до науки, до
відкритого і конструктивного діалогу і активної співпраці з провідними
фахівцями, громадськими експертами, об’єднаннями та радами.

 

Список використаних джерел:

1. Васконселлос-и-Са Ж. Стратегические ходы / Васконселлос-и-Са Ж.
-Днепропетровск, Баланс Бизнес Букс, 2007

2. Данилишин Б.Шлях до подолання кризових явищ – макроекономічна
стабільність і скоординованість дій.         [Електронний  ресурс]:
http://www.dt.ua/1000/1550/64981/

3. Сугоняко О. Українська криза: вчора, сьогодні, завтра. [Електронний
ресурс]: http://pravda.com.ua/news/2009/9/1/100736.htm

4. Полунєєв Ю. Технологія антикризового управління. [Електронний
ресурс]: http://www.epravda.com.ua/columns/494f6b907381c/

5.Данилишин Б. Виконання заходів антикризової програми діяльності Уряду
постійно знаходиться в центрі уваги органів влади. [Електронний ресурс]:
http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=131718

6. Програма  загальнодержавних антикризових  заходів.  Проект.
[Електронний ресурс] Федерація роботодавців України. Науково-дослідний
центр індустріальних  проблем               розвитку НАН України:
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31357.

Похожие записи