Реферат на тему:

Економічна безпека підприємництва як структуроутворюючий елемент теорії
детінізації економіки

Організаційно-правові основи безпеки підприємництва, її співвідношення
з економічною безпекою держави

Безпека підприємництва є однією із складових частин економічної безпеки
держави. Остання складається з багатьох напрямів
організаційно-управлінської діяльності держави, в тому числі і зі
створення сприятливого клімату для розвитку підприємницької діяльності,
і на цій основі забезпечення різноманітних потреб суспільства, різних
верств населення та окремого громадянина. Найпершою потребою особи,
різних груп населення та суспільства в плані економічної безпеки є
захист від кримінальних економічних посягань на їх свободу, майно та
інтереси.

Необхідно усвідомити, що всі види ризиків і загроз настільки між собою
пов’язані, що іноді відділити їх один від одного неможливо. Наприклад,
економічна експансія, яка проявляється через надмірний імпорт товарів та
інші загрози економічному розвитку країни, призводить до зниження
виробництва, згортання галузей народного господарства країни, підвищує
залежність її економіки від поставок з інших держав, зменшує кількість
робочих місць, пригнічує власне виробництво, розвиток продуктивних сил,
створює сприятливе середовище для виникнення різноманітних загроз як для
підприємництва, так і для економічної безпеки держави в цілому. Сюди ж
можна віднести демографічні, енергетичні, сировинні та інші загрози.

Наприклад, демографічна загроза у вигляді збільшення кількості громадян
інших країн (демографічна експансія) чи зниження природного приросту
корінного населення збільшує залежність економіки держави від наявності
трудових ресурсів інших країн, створює загрозу розвитку продуктивних
сил, старіння населення держави, що через певний строк зробить її
державою пенсіонерів з усіма негативними наслідками, які відзначені при
загрозах економічної експансії. Таким чином, ми встановили, що безпека
підприємництва є невід’ємною частиною економічної безпеки держави. Вони
тісно пов’язані між собою і впливають одна на одну. Разом із тим,
об’єктно-технологічний зміст підприємницької безпеки, в тому числі в
контексті побудови організаційно-правової інфраструктури детінізації
економіки, має свій, до певної міри декілька вужчий, відособлений
предмет та методи вирішень проблем безпеки підприємницької діяльності.
Виходячи з цього, сформулюємо поняття безпеки підприємства.

Безпека підприємництва – це сукупність організаційно-правових,
режимно-охоронних, технічних, технологічних, економічних, фінансових,
інформаційно-аналітичних та інших методів, спрямованих на усунення
потенційних загроз та створення умов для забезпечення ефективного
функціонування суб’єктів підприємницької діяльності відповідно до їх
цілей та завдань.

За джерелом походження загрози безпеці підприємництва можна поділити на
внутрішні та зовнішні. До зовнішніх загроз у сфері підприємницької
діяльності можна віднести:

— роботу спеціальних служб іноземних держав щодо здобуття інформації про
економічні процеси у сфері підприємництва з метою здійснення
антиконкурентних заходів;

— роботу служб безпеки суб’єктів підприємницької діяльності, як
вітчизняних так і зарубіжних, з метою подавлення конкурентів,
заволодіння ринками збуту чи майном конкурентів;

— протиправну діяльність організованих злочинних формувань та окремих
осіб з метою заволодіння майном суб’єктів підприємницької діяльності.

До внутрішніх загроз безпеці підприємництва слід віднести:

— протиправні чи інші негативні дії персоналу суб’єкта підприємницької
діяльності, що загрожують функціонуванню та розвитку підприємництва;

— порушення встановленого режиму захисту інформації з обмеженим доступом
для сторонніх осіб;

— порушення порядку використання технічних засобів;

— інші порушення правил режиму безпеки, діловодства тощо, які створюють
передумови для реалізації протиправних цілей злочинних елементів чи
інших зацікавлених фігурантів;

низький рівень кадрового, організаційно-правового,
інформаційно-аналітичного забезпечення управління потенційними ризиками
як у контексті внутрішніх, так і зовнішніх загроз.

За напрямами роботи ризик потенційних загроз можна умовно поділити ще на
дві великі групи – економічні та режимно-охоронні.

Розподіл загроз у сфері підприємницької діяльності за джерелами
походження та напрямами роботи допоможе нам у подальшому на системному
рівні визначити їх джерела, потужність загроз, а також розробити
притаманні їм системи та методи своєчасного виявлення, попередження та
усунення.

Перед HYPERLINK
«http://click01.begun.ru/click.jsp?url=4vrJyCbgZAJljn-WCzkQ1HwlElXoAAVMT
6jpO0B6Lc7YY1EwrBHFrGiI14udW6YzYD3yTfeoUa-T3*soW58oNJPneU1isB1G93zdudH3H
*8170ll5ocqb**QauUpR2pecfewcxQ9a4AffYViGTOixJO9VCSKmO7oYrJ3r0GSHduXFdrUY
TZzZDByMCLhFc5L*BeyYAqPTfTnAe%20» переходом до детального аналізу
наведених класифікаційних груп загроз слід визначити завдання системи
економічної безпеки підприємництва. Вони спрямовані на:

— захист законних прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності
та їх співробітників;

збір даних, їх аналіз, оцінка і прогнозування оперативної обстановки та
різноманітних ризиків на підприємстві, в організації, установі;

— вивчення та перевірка партнерів, клієнтів і конкурентів;

— своєчасне виявлення можливих посягань на об’єкт чи його співробітників
з боку джерел зовнішніх загроз безпеці;

— недопущення проникнення на об’єкт структур промислового шпіонажу,
злочинних формувань чи осіб із протиправними намірами;

— протидію технічному проникненню на об’єкта чи його комунікаційні
системи;

— захист співробітників об’єкта від насильницьких посягань;

— виявлення, попередження можливої протиправної чи іншої негативної
діяльності співробітників суб’єкта підприємництва на шкоду його безпеці;

— збереження матеріальних цінностей, відомостей з обмеженим доступом;

— пошук та здобування необхідної інформації для прийняття оптимальних
управлінських рішень з питань стратегії і тактики подальшої
підприємницької діяльності;

— фізичну і технічну охорону будов, споруд, територій, транспортних
засобів;

— формування в засобах масової інформації у партнерів та клієнтури
позитивного іміджу про суб’єкт підприємницької діяльності, що повинно
сприяти реалізації бізнес-проектів;

— відшкодування матеріальних та моральних збитків, спричинених
неправомірними діями юридичних чи фізичних осіб;

– контроль за ефективністю функціонування системи безпеки.

Для вирішення цих завдань суб’єкти підприємницької діяльності створюють
власні або використовують міжвідомчі служби безпеки.

Міжоб’єктні служби безпеки, як правило, спеціалізуються або на чисто
режимно-охоронних послугах (охорона будівель, споруд, транспорту,
окремих працівників підприємств, установ, членів їх сімей тощо), або на
суто економічних, правових чи консультаційних. Клієнтами таких служб є
основний загал малих та середніх підприємств, організацій та установ,
для яких важко утримувати власні служби безпеки. Більш великі
підприємства, банківські чи інші установи кредитно-фінансової системи
також звертаються з окремих питань у ці служби безпеки.

Такі суб’єкти економіки не зможуть забезпечити ефективне функціонування
своєї організації без комплексного підходу до питань безпеки. Тому, як
правило, вони створюють власні служби безпеки. Структура цих підрозділів
залежить від рівня становлення підприємства, масиву питань, вирішення
яких покладає на ці служби керівництво організації на тому чи іншому
етапі її розвитку. Але в структурі типових служб безпеки повинні
обов’язково бути підрозділи, до функцій яких входять такі елементи
системи безпеки, як:

1) розвідка, контррозвідка з економічних та інших питань;

3/4 ue

%?%Oe&2(*)oooooooooocccccccccccccccc

;6?.CcC,L3/4LuL,MxMEMdNAENoooooooooooooooooooooooooooo

Eринг факторів ризику;

3) режим проходу на об’єкт та охорону його будівель, територій і споруд;

4) фізична безпека персоналу;

5) протипожежна безпека;

6) технічна безпека, до якої входять:

— робота охоронно-технічного обладнання;

– захист засобів зв’язку, комп’ютерних систем та інших комунікаційних
мереж;

7) радіаційно-хімічна безпека, цивільна оборона;

8) безпека перевезень;

9) інформаційно-аналітична робота;

10) психолого-соціологічна робота;

11) рекламно-пропагандистське забезпечення діяльності суб’єкта
підприємництва;

12) експертна перевірка механізму системи безпеки.

Для ефективного виконання перерахованих функцій важливо врахувати такі
допоміжні елементи системи безпеки, як:

1) система повідомлення про екстрений збір;

2) типове планування дій особового складу служби безпеки (далі – СБ),
персоналу організації в критичних ситуаціях;

3) нормативне регулювання питань безпеки;

4) режим ділових зустрічей та переговорів;

5) взаємодія з правоохоронними органами;

6) навчальна підготовка особового складу СБ;

7) навчальна підготовка персоналу об’єкта з питань безпеки.

Визначаючи концептуальні напрями економічної безпеки підприємництва, ми
торкаємося і питання технічної та інших видів можливих загроз. У зв’язку
з цим може виникнути питання про співвідношення економічної безпеки з
іншими видами безпеки. Відповідь проста: відношення пряме, оскільки
прогалини з питань технічної безпеки чи навіть з питань протипожежної
безпеки можуть підірвати економічну безпеку конкретного підприємства. З
іншого боку, узагальнюючий характер цієї глави роботи зобов’язує нас
визначити хоча б ключові алгоритми комплексного підходу до зазначених
питань. При цьому значна частина наведених напрямів економічної безпеки,
що пов’язані з документообігом та іншими заходами протидії посяганням на
майно підприємств, безумовно має превентивний вплив на локалізацію
криміногенних джерел тіньової економіки і відповідно відіграє важливу
роль і з питань детінізації економіки в цілому.

Література:

Андреев И.Д. Методологические основы познания социальных явлений. – М.,
1977. – С. 102 – 103 .

Аскин Я.Ф. К вопрорсу о категориях детерминизма // Современный
детерминизм и наука. – Новосибирск, 1975. – Т. 1. – С. 44 – 45.

Базелюк А.В., Коваленко С.О. Тіньвоа економіка в Україні. Київ: Україна
НДЕІ Мінекономіки, 1998. – 206 с.

Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її
профілактики // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, – 2000. – С. 15.

Бантишев О.Ф. Контрабанда, що вчинюється організованими групами, та
суміжні з нею злочини. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби з організованою злочинністю в регіоні
(Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній
академії України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 39.

Барановский А. Преступный айсберг // Финансы Украины. – 1995. – № 36. –
С. 8.

Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. –
М., 1973. – С. 68 – 76.

Блувштейн Ю., Яковлев А. Введение в курс криминологии. – Минск, 1983. –
311 с.

Борисов В.І. Вивчення проблем боротьби з економічною злочинністю вченими
НДІ ВПЗ АПрН України // Збірник матеріалів міжнародної
науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері
економічної діяльності (Національна юридична академія України ім.
Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 21.

Бородюк В., Турчинов О., Приходьмо Т. Оцінка масштабів тіньової
економіки та її вплив на динаміку макроекономічних показників //
Економіка України. – 1996. – №11. – С.19 – 23.

Беккер Г. Crime and Punishment // Journ. Polit. Econ. 1966. Vol. 76, №2;
Економічний аналіз і людська поведінка // THESIS. 1993. – Т.1, – Вип.1.
– С. 38.

Венцковский Л.Э. Философские проблемы развития науки. – М., 1982. – С.
68.

Ворович Б.А. Философская структура практики. – М., 1972. – С. 41.

Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання
// Економічний часопис. – 1996. – №11. – С. 23; Глуховский М.
Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – №9. – С. 14 – 16;
Головин С. Теневая экономика: преступление без наказания? // Коммунист.
вооруж. сил. – 1990. – № 23. – С. 33 – 38; Кербер С.Н. О теневой
экономике // Пробл. Прогнозирования. – 1992. – №6. – С. 111 – 113; Клюня
В.Л., Пузиков В.В. Теневая экономика: генезис, структура и современные
особенности // Вести Белорус. ун-та. Сер.3: История. Философия.
Политология. Социол. Экономика. Право. – 1992. – №2. – С. 52 – 54;
Клюшников А.С. Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономики. – М.:
Правл. Всесоюз. о-ва «Знание», 1990. – 29 с.; Козлов Ю. Теневая
экономика и преступность // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С. 120
– 127; Корягина Т.И. Теневая экономика: что это такое? // Коммунист
Грузии. – 1990. – №10. – С. 20 – 27; Лазовский В. О сущности, структуре
и субъектах «теневой экономики» // Эконом. науки. – 1990. – № 8. – С. 62
– 67; Ларьков А.В. Теневая экономика: история и сущность // Хоз-во и
право. – 1991. – № 2. – С. 119 – 126; Осипенко О.В. Экономическая
криминология: Пробл. старта // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С.
130 – 133; Осипенко О.В., Козлов Ю. Г. Что отбрасывает тень // ЭКО:
Экономика и орг. пром. пр-ва. – 1989. – № 2. – С. 47 – 59; Проблемы
теневой экономики // Изв. АН СССР. Сер. экон. – М., 1990. – № 2. – С. 86
– 113; Рутгайзер В. Теневая экономика в СССР: Обзор лит. и исслед. //
Свобод. мысль. – 1991. – №17. – С. 119 – 125; Савельева Т. «Коза ностра»
по-советски // Моя Москва. – 1991. – №10. – С. 4 – 5; Теневая экономика
/ Бунич А.П., Гуров А.И., Корягина Т.И. и др. – М.: Экономика, 1991. –
159 с.; Шохин А.Н. О структуре и масштабах теневой экономики // Финансы
СССР. – 1990. – № 7. – С. 23 – 28; Шохин А. Теневая экономика: Мифы и
реальность // Экономика и жизнь. – 1990. – № 33. – С. 9.

Гиргинов Г., Янков М. Наука и творчество / Пер. с болг. – М., 1979. – С.
127.

Голіна В.В. Місце організованої злочинності в структурі загальної
злочинності (на матеріалах Харківського регіону) // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 44.

Горщак А., Дидоренко Э., Иванов. Теневая экономика: опыт
криминологического исследования. – Луганск: РИО ЛИВД. – 1997. – 173 с.

Грошевий Ю.М. Процесуальні особливості розслідування і судового розгляду
справ про злочини, вчинені організованою групою // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 24

Даньшин І.М. Щодо питання про кримінологічне поняття економічної
злочинності // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, 2000. – С. 34

Похожие записи