Ефективність зовнішньої торгівлі деревиною та продукцією з деревини
українських підприємств після вступу до СОТ та в умовах глобальної кризи

В цілому, як обсяги експорту, так і обсяги імпорту деревини та виробів з
деревини зростали протягом останніх трьох років. Однак, у 2008 році в
порівнянні із 2007 роком обсяги експорту дещо зменшились. Так, якщо у
2007 році було експортовано продукції на суму майже 827,5 млрд. дол.
США, то у 2008 році підприємства галузі експортували на суму приблизно
801,2 млрд. дол. США (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка обсягів експорту деревини та виробів з деревини з України за
2006-2008 рр.

Вид продукції Обсяги експорту, тис. дол. Темпи росту експорту, %

2006 2007 2008 2007/2006 2008/2007

1 2 3 4 5 6

Деревина паливна у виглядi колод, полiн, хмизу, гiлок тощо 19394 31504
35769 162,4 113,5

Вугiлля деревне 14824 20202 23928 136,3 118,4

Лiсоматерiали необробленi 141840 165757 157541 116,9 95,0

Шпали дерев’янi 3287 5369 3495 163,3 65,1

Лiсоматерiали розпилянi або струганi завтовшки понад 6 мм 240195 319727
272519 133,1 85,2

Листи одношарової фанери та шпону i листи для клеєної фанери 38712 62513
68492 161,5 109,6

Деревина, пиломатеріали 11453 16007 15956 139,8 99,7

Плити деревостружкові 43530 75017 58579 172,3 78,1

Плити деревоволокнисті 2868 2641 3674 92,1 139,1

Фанера клеєна 39601 54217 48906 136,9 90,2

Ящики, коробки, пакувальнi корзини, барабани та аналогiчна тара з
деревини 5325 16456 17585 309,0 106,9

Вироби столярнi та теслярськi будiвельнi деталi 27656 40438 71043 146,2
175,7

Прибори столовi або кухоннi дерев’янi 867 1380 1446 159,1 104,8

Вироби дерев’янi мозаїчні та iнкрустованi 844 496 460 58,8 92,7

Інші види деревинної продукції 12647 15768 21776 124,7 138,1

ВСЬОГО 603042 827492 801168 137,2 96,8

Найбільше за досліджуваний період зростали обсяги експорту таких видів
продукції, як ящики, коробки та аналогічна тара з деревини (втричі у
2007 році та на 7% у 2008 році, що в загальному підсумку визначило
зростання обсягів експорту цієї підгрупи у 3,3 рази у 2008 році в
порівнянні із 2006 роком), а також вироби столярні та теслярські
будівельні деталі (в цілому зростання відбулось у майже 2,6 рази у 2008
році в порівнянні із 2006 роком).

Слід додати, що якщо у 2007 році спостерігалось зменшення обсягів
експорту плит деревоволокнистих (майже на 8%) та виробів дерев’яних
мозаїчних та інкрустованих (на понад 40%), то у 2008 році зменшення
спостерігалось щодо значно більшої кількості видів продукції:
лісоматеріали оброблені та необроблені, шпали дерев’яні, ДСП та фанера
клеєна.

Обсяги імпорту збільшуються протягом усіх років наростаючими темпами.
Так, у 2006 році було імпортовано продукції на суму понад 265 млрд. дол.
США, а у 2008 році в Україну було завезено деревинної продукції на суму
понад 545,7 млрд. дол. США (табл. 2).

Такі тенденції позначились на сальдо зовнішньої торгівлі, яке хоча і
було позитивним протягом досліджуваного періоду, у 2008 році почало
зменшуватись (рис. 1).

Таблиця 2

Динаміка обсягів імпорту деревини та виробів з деревини в Україну за
2006-2008 рр.

Вид продукції Обсяги імпорту, тис. дол. Темпи росту імпорту, %

2006 2007 2008 2007/2006 2008/2007

Деревина паливна у виглядi колод, полiн, хмизу, гiлок тощо 434 315 397
72,6 126,1

Вугiлля деревне 955 383 573 40,0 149,9

Лiсоматерiали необробленi 10787 12896 16641 119,6 129,0

Шпали дерев’янi 6083 3554 6536 58,4 183,9

Лiсоматерiали розпилянi або струганi завтовшки понад 6 мм 3260 3823 7538
117,3 197,2

Листи одношарової фанери та шпону i листи для клеєної фанери 2630 5589
7171 212,5 128,3

Деревина, пиломатеріали 3374 4943 9761 146,5 197,5

Плити деревостружкові 69460 83230 130317 119,8 156,6

Плити деревоволокнисті 40848 65883 82605 161,3 125,4

Фанера клеєна 12367 25085 31447 202,8 125,4

Ящики, коробки, пакувальнi корзини, барабани та аналогiчна тара з
деревини 4309 5956 7376 138,2 123,8

Вироби столярнi та теслярськi будiвельнi деталi 90269 136689 203487
151,4 148,9

Прибори столовi або кухоннi дерев’янi 479 915 2930 191,3 320,1

Вироби дерев’янi мозаїчні та iнкрустованi 1086 1351 3381 124,4 250,2

Інші види деревинної продукції 18674 23923 35561 128,1 148,7

ВСЬОГО 265015 374536 545723 141,3 145,7

 

Рис. 1. Сальдо зовнішньої торгівлі продукцією з деревини

за 2006-2008 рр., тис. дол. США

Як бачимо, сальдо зовнішньої торгівлі у 2006 році становило понад 338
млрд. дол. США, у 2007 році воно збільшилось до майже 453 млрд. дол.
США, однак у 2008 році сальдо зовнішньої торгівлі деревинною продукцією
зменшилось 255,4 млрд. дол. США, що є меншим рівня 2006 року.

Для кращої характеристики співвідношення між обсягами експорту та
імпорту доцільно використовувати індекс стану балансу, розрахунки якого
подані на рис. 2.

Рис. 2. Індекс стану балансу торгівлі продукції з деревини за 2006-2008
рр.

Як ми можемо бачити з рисунку, незважаючи на те, що сальдо зовнішньої
торгівлі деревинною продукцією у 2007 році було найвищим, індекс стану
балансу був найбільшим у 2006 році. Саме тоді обсяги експорту у 2,3 рази
перевищували обсяги імпорту. У 2007 році обсяги експорту були вищими,
ніж обсяги імпорту у 2,2 рази, а у 2008 році – майже у півтора.

Слід зазначити, що подібні тенденції були характерними не для всіх видів
продукції, які досліджуються нами у цій статті.

Питома вага окремих видів деревинної продукції у загальному обсязі
експорту та динаміка обсягів експорту представлені у табл. 3.

Найбільшу питому вагу в обсягах експорту займають лісоматеріали
розпиляні та лісоматеріали необроблені. У 2008 році питома вага
лісоматеріалів розпиляних становила понад 34%, а необроблених – майже
19,7%. Отже, ці два види продукції забезпечували майже 54% обсягів
експорту в цілому по групі 44 УКТ ЗЕД.

Слід проте відзначити, що частка лісоматеріалів (як розпиляних, так і не
оброблених) протягом досліджуваного періоду зменшується. Так,
необроблені лісоматеріали забезпечували 23,5% загальних надходжень від
експорту по 44 групі у 2006 році, а лісоматеріали розпилені – понад
39,8%.

Таблиця 3

Вагомість окремих видів деревинної продукції у загальному обсязі
експорту за 2006-2008 рр.

Вид продукції Питома вага, %

2006 2007 2008

Деревина паливна у виглядi колод, полiн, хмизу, гiлок 3,22 3,81 4,46

Вугiлля деревне 2,46 2,44 2,99

Лiсоматерiали необробленi 23,52 20,03 19,66

Шпали дерев’янi 0,55 0,65 0,44

Лiсоматерiали розпилянi або струганi завтовшки понад 6 мм 39,83 38,64
34,02

Листи одношарової фанери та шпону i листи для клеєної фанери 6,42 7,55
8,55

Деревина, пиломатеріали 1,90 1,93 1,99

Плити деревостружкові 7,22 9,07 7,31

Плити деревоволокнисті 0,48 0,32 0,46

Фанера клеєна 6,57 6,55 6,10

Рами дерев’янi для картин, фотографiй, дзеркал тощо: 0,11 0,08 0,06

Ящики, коробки, пакувальнi корзини, барабани та аналогiчна тара з
деревини 0,88 1,99 2,19

Бочки, чани, дiжки та iншi бондарнi вироби 0,19 0,15 0,35

Iнструменти, оправи та ручки для iнструментiв з деревини 0,27 0,34 0,42

Вироби столярнi та теслярськi будiвельнi деталi 4,59 4,89 8,87

Прибори столовi або кухоннi дерев’янi 0,14 0,17 0,18

Вироби дерев’янi мозаїчні та iнкрустованi 0,14 0,06 0,06

 

Отже, разом у 2006 році ці два види продукції забезпечували понад 63%
надходжень від експорту по групі.

Натомість зростає питома вага експорту одношарової фанери та шпону – із
6,4% у 2006 році до 8,6% у 2008 році, а аткож суттєво збільшилась частка
столярних виробів – із майже 4,6% у 2006 році до 8,9% у 2008 році.

Питома вага деревостружкових плит у загальному обсязі експорту
збільшилась у 2007 році до майже 9,1%, однак зменшилась у 2008 році до
7,3%.

Тенденції щодо структурних змін в імпорті продукції з деревини подані у
табл. 4.

Як показують розрахунки, найбільш вагомою підгрупою 44 групи УКТ ЗЕД для
України були вироби столярні, питома вага яких у загальному обсязі
імпорту у 2008 році становила майже 37,3%, збільшившись із 34% у 2006
році.

Таблиця 4

Вагомість окремих видів деревинної продукції у загальному обсязі імпорту
за 2006-2008 рр.

Вид продукції Питома вага, %

2006 2007 2008

Деревина паливна 0,16 0,08 0,07

Вугiлля деревне 0,36 0,10 0,11

Лiсоматерiали необроблен 4,07 3,44 3,05

Шпали дерев’янi 2,30 0,95 1,20

Лiсоматерiали розпилянi або струганi уздовж завтовшки понад 6 мм 1,23
1,02 1,38

Листи одношарової фанери та шпону i листи для клеєної фанери 0,99 1,49
1,31

Деревина, пиломатеріали 1,27 1,32 1,79

Плити деревостружкові 26,21 22,22 23,88

Плити деревоволокнисті 15,41 17,59 15,14

Фанера клеєна 4,67 6,70 5,76

Ящики, коробки, пакувальнi корзини, барабани та аналогiчна тара з
деревини 1,63 1,59 1,35

Вироби столярнi та теслярськi будiвельнi деталi 34,06 36,50 37,29

Прибори столовi або кухоннi дерев’янi 0,18 0,24 0,54

Вироби дерев’янi мозаїчні та iнкрустованi 0,41 0,36 0,62

 

Другою за важливістю імпортною підгрупою є деревостружкові плити, однак
їх питома вага зменшилась за досліджуваний період із 26,2% у 2006 році
23,9% у 2008 році.

Результати розрахунку сальдо зовнішньої торгівлі та індекс стану балансу
за окремими підгрупами досліджуваної нами продукції представлені у табл.
5.

 

Таблиця 5

Сальдо зовнішньої торгівлі та індекс стану балансу за окремими
підгрупами 44 групи УКТ ЗЕД

Вид продукції Сальдо зовнішньої торгівлі, тис. дол. США Індекс стану
балансу

2006 2007 2008 2006 2007 2008

1 2 3 4 5 6 7

Деревина паливна у виглядi колод, полiн, хмизу, гiлок тощо 18960 31189
35371 44,67 100,0 90,03

Вугiлля деревне 13869 19820 23355 15,52 52,81 41,74

Лiсоматерiали необробленi 131053 152861 140900 13,15 12,85 9,47

Шпали дерев’янi -2796 1814 -3041 0,54 1,51 0,53

Лiсоматерiали розпилянi або струганi завтовшки понад 6 мм 236936 315904
264980 73,69 83,64 36,15

Листи одношарової фанери та шпону i листи для клеєної фанери 36082 56924
61320 14,72 11,18 9,55

Деревина, пиломатеріали 8078 11064 6195 3,39 3,24 1,63

Плити деревостружкові -25931 -8214 -71737 0,63 0,90 0,45

Плити деревоволокнисті -37980 -63242 -78931 0,07 0,04 0,04

Фанера клеєна 27235 29132 17459 3,20 2,16 1,56

Ящики, коробки, пакувальнi корзини, барабани та аналогiчна тара з
деревини 1016 10499 10208 1,24 2,76 2,38

Вироби столярнi та теслярськi будiвельнi деталi -62613 -96251 -132444
0,31 0,30 0,35

Прибори столовi або кухоннi дерев’янi 389 464 -1484 1,81 1,51 0,49

Вироби дерев’янi мозаїчні та iнкрустованi -242 -855 -2921 0,78 0,37 0,14

 

Як видно з розрахунків, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі було
характерне для таких видів продукції, як плити деревостружкові, плити
деревоволокнисті, столярні вироби, вироби дерев’яні мозаїчні, а також
шпали дерев’яні у 2006 та 2008 роках та прибори столові або кухонні у
2008 році.

Слід відмітити, що найбільше перевищення обсягів імпорту над експортом
спостерігалось щодо такого виду продукції, як ДВП – індекс стану балансу
зменшився із 0,07 у 2006 році до 0,04 у 2008 році.

- 0 2 O U o oe *

,

Z

`

h

j

r

t

|

~

¤

?

?

¬

®

°

?

?

?

?

1/4

3/4

A

- 2 U oe ,

\

?d?d??????????c?\

^

`

j

t

~

¦

?

¬

°

?

?

?

1/4

A

A

A

aaaaa5®kdUe

®??

??c?Майже втричі обсяги імпорту столярних виробів були вищими за обсяги
проданої на зовнішніх ринках української продукції.

Натомість обсяги експорту таких видів, як деревина паливна та вугілля
дерев’яне, суттєво перевищували обсяги імпортованої продукції –
відповідно у 90 разів (деревина паливна) та у майже 42 рази вугілля
деревинне у 2008 році.

Суттєво також перевищували обсяги експорту лісоматеріалів розпиляних
обсяги імпортованої продукції. Проте, слід відмітити тенденцію до
скорочення співвідношення обсягів експорту та імпорту – так, якщо у 2006
році обсяги експорту були майже у 74 рази більше за обсяги імпорту, а у
2007 році – майже у 84 рази більше, то у 2008 році було експортовано
продукції у 36 разів більше, ніж імпортовано. Цілком позитивними такі
зміни визнати важко, адже сировинна спрямованість та все більший розрив
між обсягами експорту та імпорту позначаються на задоволенні
внутрішнього попиту.

В загальному ефективність зовнішньої торгівлі визначимо на основі засад
внутрігалузевої та міжгалузевої торгівлі. Розрахунок показників для
оцінки внутрігалузевої (міжгалузевої) торгівлі відображає наявність чи
відсутність відносної ефективності зовнішньої торгівлі країни за умови,
якщо ці показники розглядаються в контексті порівняння із іншими
країнами та товарами (товарними групами). Вважається, що внутрігалузева
торгівля створює додаткові вигоди для країн порівняно з міжгалузевою
торгівлею у вигляді зростаючої віддачі від масштабу для більш швидкого
економічного розвитку і збільшення прибутку для всіх учасників.

Ступінь внутрігалузевої торгівлі товарами можна виміряти за допомогою
індексу Грубеля-Ллойда (G-L). Чим вищим є значення показника, тим
більшою є частка внутрігалузевої торгівлі. Індекс може набувати значення
від 0, що означає повну відсутність внутрішньогалузевої торгівлі, то 1,
що є свідченням повністю інтегрованої торгівлі виробничою продукцією.

Розрахунок індексу Грубеля-Ллойда для окремих підгруп 44 групи УКТ ЗЕД
за досліджуваний період представлений у табл. 6.

 

Таблиця 6

Індекс Грубеля-Ллойда для окремих підгруп 44 групи УКТ ЗЕД за 2006-2008
рр.

Вид продукції 2006 2007 2008

Деревина паливна у виглядi колод, полiн, хмизу, гiлок тощо 0,0438 0,0198
0,0220

Вугiлля деревне 0,1211 0,0372 0,0468

Лiсоматерiали необробленi 0,1413 0,1444 0,1911

Шпали дерев’янi 0,7016 0,7967 0,6968

Лiсоматерiали розпилянi або струганi завтовшки понад 6 мм 0,0268 0,0236
0,0538

Листи одношарової фанери та шпону i листи для клеєної фанери 0,1272
0,1641 0,1896

Деревина, пиломатеріали 0,4552 0,4719 0,7591

Плити деревостружкові 0,7705 0,9481 0,6202

Плити деревоволокнисті 0,1312 0,0771 0,0852

Фанера клеєна 0,4759 0,6326 0,7827

Ящики, коробки, пакувальнi корзини, барабани та аналогiчна тара з
деревини 0,8945 0,5315 0,5910

Вироби столярнi та теслярськi будiвельнi деталi 0,4690 0,4566 0,5176

Прибори столовi або кухоннi дерев’янi 0,7111 0,7977 0,6610

Вироби дерев’янi мозаїчні та iнкрустованi 0,8746 0,5372 0,2396

 

Як показують розрахунки, внутрігалузеві зв’язки характерні для таких
видів продукції, як пиломатеріали (індекс у 2008 році був майже 0,76),
фанера клеєна (0,78), шпали дерев’яні (майже 0,7), плити деревостружкові
(0,62), вироби столярні (0,59).

Методологія виміру природи внутрішньогалузевої торгівлі передбачає, що
різниця цін відображає різницю у якості і ціни можна представити як
вартість одиниці товару, розраховану за тонну.

Розрахунок співвідношення цін на одиницю продукції за окремими
підгрупами 44 групи УКТ ЗЕД представлені у табл. 7.

) означає, що Україна спеціалізується на відносно дешевих експортних
товарах у вертикально диференційованих секторах.

Таблиця 7

Співвідношення середніх експортних та імпортних цін на окремі види
продукції 44 групи УКТ ЗЕД за 2006-2008 рр.

Вид продукції 2006 2007 2008

Деревина паливна у виглядi колод, полiн, хмизу, гiлок тощо 3,720 0,357
0,062

Вугiлля деревне 0,942 0,093 0,323

Лiсоматерiали необробленi 1,029 0,663 0,576

Шпали дерев’янi 1,155 0,501 0,285

Лiсоматерiали розпилянi або струганi завтовшки понад 6 мм 0,499 0,452
0,463

Листи одношарової фанери та шпону i листи для клеєної фанери 1,067 0,860
0,759

Деревина, пиломатеріали 1,170 1,170 1,169

Плити деревостружкові 0,963 0,992 1,028

Плити деревоволокнисті 0,859 0,826 0,600

Фанера клеєна 1,085 1,021 1,009

Ящики, коробки, пакувальнi корзини, барабани та аналогiчна тара з
деревини 0,563 0,498 0,475

Вироби столярнi та теслярськi будiвельнi деталi 2,018 1,743 2,156

Прибори столовi або кухоннi дерев’янi 0,873 0,955 0,751

Вироби дерев’янi мозаїчні та iнкрустованi 3,365 5,405 4,355

 

В цілому ефективною можна вважати торгівлю пиломатеріалами та фанерою
клеєною, оскільки середні експортні ціни були вищими за середні імпортні
ціни.

У 2006 та 2007 роках зовнішня торгівля деревостружковими плитами була не
ефективною для країни, однак у 2008 році співвідношення свідчить про
перевищення середніх експортних цін над імпортними.

) – вироби столярні (майже 2,2) та вироби дерев’яні (4,3). Однак,
Україна не спеціалізується на їх експорті. А частка високоякісних
вертикально диференційованих товарів передбачає, що вертикальна
внутрігалузева торгівля країни формується із імпорту товарів із високою
доданою вартістю.

Незважаючи на позитивне сальдо та індекс стану балансу більший за
одиницю, зовнішню торгівлю деревинною продукцією, яка належить до 44
групи УКТ ЗЕД не доцільно визначати як ефективну.

Отже, враховуючи виконані дослідження, можна запропонувати такі напрямки
підвищення ефективності зовнішньої торгівлі деревиною та виробами з
деревини (табл. 8).

Висновки. Отже, основними напрямками повинні стати: підвищення
експортних цін на лісоматеріали необроблені та оброблені; удосконалення
географічної структури експорту та імпорту плитної продукції;
налагоджувати фанерне виробництво та збільшувати обсяги експорту даної
продукції; збільшувати обсяги експорту продукції вищого ступеня обробки
(наприклад пиломатеріали).

Стратегічним напрямком розвитку експорту для лісоматеріалів повинні і
надалі бути країни Європи, оскільки можна очікувати більших доходів
внаслідок девальвації гривні.

Необхідно вивчати можливості виготовлення паливних брикетів та інших
видів паливних матеріалів на базі деревини для розширення товарного
асортименту експорту. В цьому ракурсі необхідно налагоджувати співпрацю
з такими країнами як Німеччина, Швеція, Австрія.

 

Таблиця 8

Напрямки підвищення ефективності зовнішньої торгівлі деревиною та
виробами з деревини (основні види продукції 44 групи УКТ ЗЕД)

Вид продукції Напрямки розвитку експорту Напрямки розвитку імпорту
Загальні зміни щодо ефективності зовнішньої торгівлі

Деревина паливна у виглядi колод, полiн, хмизу, гiлок тощо

Вугiлля деревне Зростання обсягів експорту в країни Європи, оскільки це
викликано попитом на даний вид продукції внаслідок збільшення
використання відновних джерел енергії. Розгляд можливості виготовлення
паливних брикетів Особливих змін не потребує Внаслідок підвищення цін
можна очікувати вищих доходів

Лiсоматерiали необроблені Стратегічний напрямок розвитку – країни
Європи. Подальша географічна диверсифікація за рахунок північних країн
може підвищити обсяги експорту. Важливим є подальше підвищення цін.
Забезпечення внутрішнього попиту за рахунок внутрішнього виробництва.
Важливою є також розробка заходів щодо зниження імпортних цін Внаслідок
зростання експортних цін можна підвищити ефективність зовнішньої
торгівлі

Лiсоматерiали розпиляні або стругані завтовшки понад 6 мм Важливим є
підвищення цін за рахунок якості та ступеня обробки, оскільки
спостерігається зменшення попиту на даний вид продукції Внаслідок
зменшення кількості екс-порту з’явиться можливість забезпече-ння
внутрішнього попиту і відповідно можливість зниження імпортних цін
Підвищення якості продукції уможливить продаж на зовнішніх ринках

Деревина, пиломатеріали Подальше збільшення якості та ступеня обробки.
Підвищення цін Особливих змін не потребує  

Плити деревостружкові Можливе збільшення експорту. Стратегічний напрямок
– країни СНД, зокрема Росія, Білорусь, Казахстан та Азербайджан Можливе
скорочення обсягів імпорту за рахунок розвитку виробництва на
внутрішньому ринку Підвищення конкурентоспромож-ності продукції та
скорочення різниці між експортом та імпортом

Плити деревоволокнисті Налагодження виробництва плит МДФ уможливить
розширення її пропозиції на зовнішніх ринках Задоволення потреб
меблевиків за рахунок внутрішнього виробництва  

Фанера клеєна Удосконалення виробництва з метою зниження витрат та
покращання якості продукції Збільшення задоволення внутрішнього попиту
за рахунок українського виробництва Подальші удосконалення експорту
призведуть до підвищення ефективності зовнішньої торгівлі

Вироби столярні та теслярськi будiвельнi деталi Стратегічний напрямок –
країни Європи та СНД. При цьому необхідно більше розпрацьовувати
напрямок країн СНД. Зменшення імпорту внаслідок збільше-ння обсягів
внутрішнього виробництва за рахунок доступу до сировини Співвідношення
цін свідчить про потенціал щодо підвищення ефективності зовнішньої
торгівлі

 

Зазначені пропозиції можуть позитивно вплинути на якість зовнішньої
торгівлі деревиною та продукцією з деревини українських підприємств та
отримати додаткові доходи в період економічної кризи.

 

Список літератури

1.           Aquino, A. Intra-industry trade and inter-industry
specialization as concurrent sources of international trade in
manufactures // Weltwirtschaftliches Archiv. –  № 114. – 1978. – с. 275
— 296.

2.           BalanceR. H., ForstnersH., Murray T. Consistency Tests of
Alternative Measures of Comparative Advantage // The Review of Economics
and Statistics. – Vol. 2. – 1987. – c. 157 — 161.

3.           Balassa B. Trade Liberalization and Revealed Comparative
Advantage // Manchester School of Economics and Social Studies. – No.33.
– 1965. – c.99 — 123.

4.        HYPERLINK «http://www.ukrastat.gov.ua/» www.ukrstat.gov.ua
– офіційна сторінка Державного комітету статистики України.

Похожие записи